Geum.ru

Методичні рекомендації на тему

Вид материалаМетодичні рекомендації
Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ


ТОМАКІВСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Методичні рекомендації на тему:


„Проведення правової експертизи нормативно-правового акта на відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у процесі державної реєстрації нормативно-правових актів”


смт. Томаківка

– 2010 –


Проведення правової експертизи нормативно-правового акта на відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у процесі державної реєстрації нормативно-правових актів


Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) підписана 4 листопада 1950 року десятьма європейськими державами в Римі. Це фундаментальна основа комплексу міжнародно–правового регулювання в галузі прав і свобод людини, її законних інтересів та потреб.

Україною Конвенція була підписана після її вступу до Ради Європи 9 листопада 1995 року та, відповідно, набуття повноправного членства. Після ратифікації Конвенції Верховною Радою України 17 липня 1997 року та з набранням нею чинності 11 вересня 1997 року наша держава визнала для себе обов’язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини та відбулось запровадження механізму гармонізації правової системи України з нормами й стандартами Ради Європи.

З часу набрання чинності Конвенцією було прийнято 11 Протоколів, які стали її невід’ємною частиною. Протоколи розширили діапазон гарантованих прав і свобод людини, вдосконалили механізм їх захисту.

Так, згідно з частиною першою статті 19 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” на органи юстиції покладено обов’язок здійснювати юридичну експертизу всіх нормативних актів, на які поширюється вимога державної реєстрації, на відповідність Конвенції, за результатами чого готується спеціальний висновок.

Відповідно до частини третьої статті 19 вищезазначеного Закону Міністерство юстиції України забезпечує постійну та з розумною періодичністю перевірку чинних законів і підзаконних актів на відповідність Конвенції та практиці Суду, передовсім у сферах, що стосуються діяльності правоохоронних органів, кримінального провадження, позбавлення свободи.

Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб’єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (далі – Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів).

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів (абзац другий пункту 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів).

З метою гарантування верховенства права та ефективного захисту основоположних прав і свобод людини, відповідно до Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” та Указу Президента України від 25 червня 2002 року №581/2002 „Про Порядок здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб'єкта та України” (із змінами та доповненнями) видано постанову Кабінетом Міністрів України від 31 травня 2006 року №784 „Про заходи щодо реалізації Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” (із змінами та доповненнями). Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України затверджено Положення про Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини та внесено зміни до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, зокрема до підпункту „д” пункту 9 зазначеного Положення, доповнивши його правовою нормою, яка зобов’язує подання висновку Мін’юсту, Головного управління Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах Києві та Севастополі, міськрайонних (у разі утворення) управлінь юстиції щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини разом з поданням в установленому порядку нормативно-правового акта до органу державної реєстрації.

Міністерством юстиції України 20 серпня 2008 року видано наказ №1219/7 „Про здійснення експертизи проектів законів та проектів актів Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правових актів, на які поширюється вимога державної реєстрації, щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини” (далі - Наказ), пунктом 3 якого зобов’язано керівників структурних підрозділів Міністерства юстиції України, визначених відповідальними за здійснення правової експертизи, забезпечити передання копій проектів законів України та проектів нормативно-правових актів, а також супровідних матеріалів до них до Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини в день їх надходження до відповідного структурного підрозділу.

Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини відповідно до пункту 5 Наказу зобов’язаний забезпечувати надання у строк до 10 робочих днів структурним підрозділам Міністерства юстиції, визначеним відповідальними за здійснення правової експертизи, висновків щодо відповідності проектів нормативно-правових актів Конвенції, які підписуються заступником Міністра відповідно до розподілу функціональних повноважень.

Висновки, передбачені підпунктом „д” пункту 9 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, щодо інших нормативно-правових актів надають Головне управління Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районні, районні у містах Києві та Севастополі, міськрайонні (у разі утворення) управління юстиції протягом 10 робочих днів з моменту отримання нормативно-правового акта, направленого на експертизу.

Пунктом 1 Наказу визнано такими, що втратили чинність, накази Міністерства юстиції України від 15 серпня 2006 року № 67/5 „Про здійснення експертизи проектів законів та проектів інших нормативно-правових актів на їх відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” та №68/5 „Про здійснення експертизи проектів нормативно-правових актів, на які поширюється вимога державної реєстрації, на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”.

Таким чином, Методичні рекомендації щодо здійснення експертизи нормативно-правових актів на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, затверджені Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини Ю.Є Зайцевим 15 серпня 2006 року (далі – Методичні рекомендації) на сьогодні не застосовуються.

На цей час Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розробляється нова редакція Методичних рекомендацій щодо здійснення експертизи нормативно-правових актів на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, при поданні суб’єктом нормотворення нормативно-правового акта на державну реєстрацію у п’ятиденний строк після його прийняття у трьох примірниках: оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови тощо), а також затвердженого ним положення (інструкції, порядку тощо) і додатків до них обов’язковим є подання копії нормативно-правового акта, а не його проекту, а також усіх супровідних матеріалів до неї до Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини для проведення правової експертизи нормативно-правового акта на відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практиці Європейського суду з прав людини. Разом з цим до Департаменту державної реєстрації нормативних актів – структурного підрозділу Міністерства юстиції України, до повноважень якого входить здійснення державної реєстрації нормативно-правових актів, разом з нормативно-правовим актом, крім документів, перелік яких наведено у пункті 9 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, необхідним є подання копії супровідного листа суб’єкта нормотворення про те, що копію нормативно-правового акта, який підлягає державній реєстрації, та усі супровідні матеріали до неї надіслано до Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини для проведення правової експертизи нормативно-правового акта на відповідність Конвенції.

Однією з підстав відмови у державній реєстрації нормативно-правового акта, яка передбачена Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів, є невідповідність Конституції та законам України, іншим актам законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire.

Враховуючи викладене, юридичні служби повинні взяти до уваги неухильне виконання вимог частини першої статті 19 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.


Методичні рекомендації підготовлено

Томаківським районним управлінням

юстиції Дніпропетровської області