Керівництво з соціальної відповідальності

Вид материалаДокументы

Содержание


2. Терміни, визначення та абревіатури
МОП – Міжнародна організація праці ЦРТ
СОЗ – стійкі органічні забруднювачі ОМСР
3. Розуміння соціальної відповідальності
3.2 Сучасні тенденції у соціальній відповідальності
Вставка 2 – гендерна рівність та соціальна відповідальність
3.3 Характеристики соціальної відповідальності
3.3.2 Очікування суспільства
3.3.3 Роль зацікавлених сторін у соціальній відповідальності
3.3.4 Інтеграція соціальної відповідальності
Вставка 3 - ISO 26000 та організацій малого та середнього розміру
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

2. ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ТА АБРЕВІАТУРИ



2.1 Терміни та визначення

Для цілей даного документу використовуються наступні терміни та визначення

2.1.1

підзвітність

відповідальність організації за свої рішення та дії, стан підзвітності перед керівними органами, судовою владою, та у більш широкому значенні, перед іншими зацікавленими сторонами, за свої рішення та дії.

2.1.2

споживач

окремий член суспільства, що купує або використовує продукти або послуги у комерційних, приватних або суспільних цілях

2.1.3

клієнт

організація або окремий член суспільства, що купує або використовує продукти або послуги у комерційних, приватних або суспільних цілях

2.1.4

належне виконання

всеохоплюючі, активні заходи з метою визначення ризиків у ході всього циклу виконання проекту або діяльності організації, з метою уникнення або усунення цих ризиків

2.1.5

навколишнє середовище

природне оточення, у якому діє організація, у т.ч. – повітря, вода, земля, природні ресурси, флора, фауна та люди у їх взаємозв’язку

2.1.6

етична поведінка

поведінка у відповідності до прийнятих принципів правильного та належного поводження, у контексті конкретної ситуації та у відповідності до міжнародних норм поведінки (2.1.10)

2.1.7

гендерна рівність

рівне ставлення до жінок і чоловіків, відповідно до їх потреб та інтересів

Зауваження: це включає рівне ставлення, або у деяких випадках, ставлення, що відрізняється, проте вважається рівним в рамках прав, прибутків, обов’язків та можливостей.

2.1.8

вплив організації

вплив

позитивні або негативні зміни у суспільстві, економіці або навколишньому середовищі (2.1.5), що частково або повністю зумовлені минулими або поточними рішеннями і діями організації.

2.19

ініціатива з соціальної відповідальності

ініціатива

організація, програма або діяльність присвячена досягненню конкретної мети пов’язаної з соціальною відповідальністю (2.1.18)

Зауваження: ініціативи з соціальної відповідальності можуть розроблятися, спонсоруватися або управлятися різними типами організацій.

2.1.0

міжнародні норми поведінки

очікування соціально відповідальної поведінки організації, що відповідає звичаєвому міжнародному праву, загально прийнятим принципам міжнародного права, міжурядовим угодам, що є загально- або майже загальноприйнятими.

Зауваження 1: міжурядові угоди включають договори та конвенції

Зауваження 2: хоча очікування, що відповідають звичаєвому міжнародному праву, загально прийнятим принципам міжнародного права, міжурядовим угодам спрямовані у першу чергу на держави, вони виражають цілі та принципи яких можуть досягти всі організації. Міжнародні норми поведінки з часом змінюються.

2.1.11

питання соціальної відповідальності

конкретний аспект соціальної відповідальності (2.1.18) що може вживатися для досягнення результатів бажаних для організації або зацікавлених сторін (2.1.20), суспільства або навколишнього середовища (2.1.15).

2.1.12

організація

установа з визначеними завданнями та структурою

Зауваження 1: для цілей цього міжнародного стандарту, організація не включає поняття державних виконавчих обов’язків, що притаманні виключно державі.

Зауваження 2: уточнення щодо значення організацій малого та середнього розміру надається у розділі 3.3

2.1.13

управління організацією

система за допомогою якої організація (2.1.12) виробляє та впроваджує рішення при виконанні своїх завдань

2.1.14

принцип

фундаментальна основа прийняття рішень або поведінки

2.1.15

продукт

товар або речовина, що пропонується на продаж або є частиною послуг, що надаються організацією (2.1.12)

2.1.16

послуга

дія організації (2.1.12) для задоволення вимог або потреб

2.1.17

соціальний діалог

переговори, консультації або звичайний обмін інформацією між або серед представниками урядів, роботодавцями та працівниками, з питань, що становлять спільний інтерес і відносяться до соціальної або економічної політики

Зауваження: у цьому міжнародному стандарті, термін “соціальний діалог” використовується лише у значенні прийнятому Міжнародною організацією праці.

2.1.18

соціальна відповідальність

відповідальність організації (2.1.12) за вплив її рішень та дій на суспільство, навколишнє середовище (2.1.15) шляхом прозорої та етичної поведінки (2.1.16) яка
  • сприяє сталому розвитку (2.1.23), у т.ч. здоров’ю та добробуту суспільства;
  • враховує очікування зацікавлених сторін (2.1.10);
  • відповідає чинному законодавству та міжнародним нормам поведінки (2.1.10) та
  • інтегрована у діяльність організації (2.1.12) і практикується у її відносинах

Зауваження 1: дії включають продукти, послуги та процеси.

Зауваження 2: відносини стосуються діяльності організації у сфері відповідальності (2.1.19)

2.1.19

сфера відповідальності

область або політичні, договірні чи економічні відносини, в рамках яких організація (2.1.12) має змогу впливати на рішення та діяльність осіб або організацій.

Зауваження: область може розумітися як у географічному, так і в функціональному значенні.

2.1.20

зацікавлена сторона

особа або група що має інтерес у рішеннях або діях організації (2.1.12)

2.1.21

залучення зацікавлених сторін

заходи, вжиті для створення можливостей для діалогу між організацією та однією або кількома зацікавленими сторонами (2.1.20), з метою забезпечення інформаційної основи для прийняття рішень організацією

2.1.22

система постачання

послідовність дій або сторін, що надають продукт або послуги організації (2.1.12)

Зауваження: у деяких випадках, термін система постачання розуміється так само як термін як система вартості (2.1.28), проте для потреб цього міжнародного стандарту, система постачання використовується у зазначеному вище значенні.

2.1.23

сталий розвиток

розвиток, що відповідає потребам даного часу, забезпечуючи майбутні покоління можливістю задовольняти їх власні потреби

Зауваження: сталий розвиток передбачає інтегрування цілей високої якості життя, здоров’я та добробуту з соціальною справедливістю, забезпеченням здатності планети підтримувати життя у всьому її розмаїтті. Ці соціальні, економічні та екологічні цілі є взаємозалежними та такими, що взаємно підтримуються. Сталий розвиток може сприйматися як шлях до вираження ширших очікувань суспільства в цілому.

2.1.24

прозорість

відкритість рішень та дій, що впливають на суспільство, економіку та навколишнє середовище (2.1.5), та прагнення висвітлювати ці питання чітко, вчасно, чесно та у повному обсязі.

2.1.25

ланцюг додавання ціни

уся послідовність заходів або сторін, що забезпечує або надає ціну у формі продуктів (2.1.15) або послуг (2.1.16)

Зауваження 1: Сторони, що додають ціну, включають постачальників, зовнішніх робітників та інше.

Зауваження 2: Сторони, що отримують ціну включають клієнтів (2.1.3), споживачів (2.1.2) та інших користувачів.

2.1.26

засвідчення

ствердження або демонстрація того, що щось є правдивим, вірним або справедливим

2.1.27

вразливі групи

група індивідуумів, яка має одну або кілька характеристик, що є причиною дискримінації або негативних соціальних, економічних, культурних, політичних або медичних обставин, і які спричиняють нестачу можливостей для реалізації їх прав або використання рівних можливостей.


2.2 Абревіатури


РПС – річна процентна ставка

СН4 – метан

СО2 – карбон двооксид

GHG – газ, що спричиняє парниковий ефект

ВІЛ/СНІД – вірус імунодефіциту людини/синдром набутого імунодефіциту

МОП – Міжнародна організація праці

ЦРТ – Цілі розвитку тисячоліття

НУО – неурядові організації

NOх – оксиди нітрогену

БОП - безпека і охорона праці

СБТ – стійкі, біоаккумулятивні та токсичні речовини

СОЗ – стійкі органічні забруднювачі

ОМСР – організації малого та середнього розміру

SO2 – двооксид сірки

ЛОС – летючі органічні суміші

РКЗК – рамкова конвенція ООН про зміну клімату


3. РОЗУМІННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ


3.1 Соціальна відповідальність організацій: історичні передумови


Термін «соціальна відповідальність» набув поширення у 1970-х рр.., хоча різні аспекти соціальної відповідальності були предметом діяльності організацій та урядів ще наприкінці 19 століття, а у деяких аспектах навіть раніше.

Увага до соціальної відповідальності у минулому в основному зосереджувалася на бізнес питаннях. Термін «корпоративна соціальна відповідальність» і досить більш знайомий більшості людей ніж термін «соціальна відповідальність».

Точка зору, що соціальна відповідальність придатна до всіх організацій виникла коли різні типи організацій, і не лише бізнес організацій, визнали що вони також несуть відповідальність за внесок у сталий розвиток.

Елементи соціальної відповідальності відображають очікування суспільства у певний період і таким чином підлягають змінам. Оскільки інтереси суспільства змінюються, його очікування змінюються також, відображаючи інтереси сьогодення.

Початкове поняття соціальної відповідальності передбачало філантропічну діяльність, таку як благодійництво. Такі теми як умови праці та практики доброчесної діяльності виникли приблизно століття або дещо більше тому. Інші теми, такі як права людини, навколишнє середовище, боротьба з корупцією та захист споживача, додалися пізніше із зростанням уваги до них.

Основні теми та питання визначені у цьому міжнародному стандарті відображають сучасну точку зору на належні практики. Розуміння належних практик, також без сумніву, зміняться у майбутньому і додаткові питання можливо будуть розглядатися як важливі елементи соціальної відповідальності.


3.2 Сучасні тенденції у соціальній відповідальності


З ряду причин, зростає інтерес до соціальної відповідальності організацій.

Глобалізація, значне полегшення мобільності та доступності, наявність швидких засобів комунікації означають, що особи і організації по всьому світі отримують більше можливостей для доступу до інформації щодо діяльності організацій, які розташовані як поруч, так і на значній відстані. Ці фактори надають організаціям можливість отримувати переваги від вивчення нових шляхів виконання дій та вирішення проблем. Це також означає, що діяльність організацій є предметом все зростаючого контролю з боку значної кількості груп та індивідуумів. Політики та практики, що застосовуються організаціями розташованими у різних місцях, можуть бути легко порівняні.

Глобальна природа деяких екологічних питань та питань охорони здоров’я, визнання всесвітньої відповідальності за боротьбу із бідністю, зростання фінансової та економічної взаємозалежності і все більш географічно розповсюджені ланцюги створення ціни означають, що справи пов’язані з організацією можуть поширюватися за межі території на якій розташована організація. Важливо щоб організація зверталася до соціальної відповідальності незалежно від соціальних або економічних обставин. Такі інструменти як Декларація Ріо-де-Жанейро з питань навколишнього середовища та розвитку, Йоханесбурзька декларація сталого розвитку та Цілі розвитку тисячоліття наголошують на всесвітній взаємозалежності.

Протягом останніх кількох десятиліть глобалізація призвела до зростання впливу різних типів організацій, у тому числі організацій приватного, державного сектору та неурядових організацій, на суспільство та навколишнє середовище.

НУО та компанії стали постачальниками багатьох послуг, які зазвичай пропонували уряди, зокрема у країнах, де уряди стикалися із суттєвими викликами та обмеженнями і були нездатні надавати послуги у таких сферах як охорона здоров’я, освіта та добробут. З розширенням можливостей урядів, ролі урядів та організацій приватного сектору змінюються.

У часи економічних і фінансових криз організаціям не варто намагатися зменшити обсяги діяльності пов’язаної з соціальною відповідальністю. Такі кризи мають суттєвий вплив на вразливі групи, і тому передбачають потребу у зростанні соціальної відповідальності. Вони також створюють певні можливості для більш ефективного інтегрування соціальних, економічних та екологічних міркувань до політичних реформ та діяльності організацій. Уряд відіграє в реалізації цих можливостей вирішальну роль.

У сфері соціальної відповідальності клієнти, споживачі, інвестори і донори різним чином справляють фінансовий вплив на організації. Очікування суспільства стосовно діяльності організації постійно зростають. У багатьох місцевостях право громадськості на отримання інформації надає людям доступ до детальної інформації щодо діяльності організацій. Усе більша кількість організацій публікує звіти з питань соціальної відповідальності з метою задовольнити потребу зацікавлених сторін в інформації щодо своєї діяльності.

Ці та інші фактори формують умови для соціальної відповідальності та сприяють закликам щодо демонстрації організаціями їх соціальної відповідальності.



Вставка 2 – гендерна рівність та соціальна відповідальність


Усі суспільства визначають статеві ролі чоловіків та жінок. Статеві ролі являють собою усвідомлену поведінку, яка зумовлює розподіл видів діяльності та обов’язків на жіночі та чоловічі. Ці статеві ролі можуть призвести до дискримінації жінок, проте й чоловіків. В усіх випадках статева дискримінація обмежує потенціал родин, громад та суспільств.

Існує очевидний зв’язок між гендерною рівністю та економічним і соціальним розвитком і саме тому гендерна рівність є однією з Цілей розвитку тисячоліття. Просування гендерної рівності у діяльність організацій та її захист є важливим компонентом соціальної відповідальності.

Організаціям варто переглядати свої практики для уникнення гендерної упередженості. До таких сфер відносяться:
  • участь чоловіків і жінок у керівних структурах організації та управлінській ланці, що передбачає поступове досягнення паритету;
  • рівне ставлення до чоловіків та жінок при прийнятті на роботу, призначенні на посаду, навчанні, можливості для вдосконалення, надання компенсацій та вихід на пенсію;
  • можливі відмінності у впливах на чоловіків і жінок у сфері безпеки і охорони здоров’я як на робочих місцях так і громадах;
  • приділення організацією однакової уваги до потреб жінок і чоловіків (наприклад, контроль відмінностей у впливах на чоловіків та жінок окремих продуктів або послуг, аналіз іміджу чоловіків та жінок у рекламі, що представляються організацією); а також
  • користь як для жінок, так і для чоловіків від діяльності організації та сприяння розвитку громади, з можливим наданням особливої уваги сферам у яких одна із статей знаходиться у невигідному становищі.

Гендерна рівність при залученні зацікавлених сторін також є важливим фактором для досягнення гендерної рівності у діяльності організації. На додаток до впровадження балансу між чоловіками і жінками, організації можуть вважати за корисне провести експертизу при розгляді гендерних питань.

Організації заохочуються до використання показників та цілей для систематичного моніторингу процесів та відстеження прогресу у досягненні гендерної рівності.




3.3 Характеристики соціальної відповідальності


3.3.1 Загальні положення


Важливою характеристикою соціальної відповідальності є прагнення організації впроваджувати соціальні та екологічні питання у свій процес прийняття рішень та бути підзвітними за впливи, які їх рішення та дії справляють на суспільство та навколишнє середовище. Це передбачає як етичну, так і прозору поведінку, яка сприяє сталому розвитку, враховує інтереси зацікавлених сторін, відповідає чинному законодавству та міжнародним нормам поведінки, впроваджена у діяльність організації, і практикується у її відносинах.


3.3.2 Очікування суспільства


Соціальна відповідальність включає розуміння очікувань суспільства у широкому сенсі. Фундаментальним принципом соціальної відповідальності є повага до верховенства права та відповідність зобов’язанням, визначеним законом. У той же час, соціальна відповідальність передбачає дії поза межами відповідності законам та визнання зобов’язань перед іншими сторонами, які не зумовлені законодавством. Ці зобов’язання походять з поширених етичних та інших цінностей.

Хоча очікування відповідальної поведінки змінюються у залежності від країни та культури, організаціям варто тим не менше поважати міжнародні норми поведінки, такі як ті, що викладені у Загальній декларації прав людини та інших документах .

Розділ 6 розглядає основні аспекти соціальної відповідальності. Кожен з цих аспектів включає різноманітні питання, що нададуть організації можливість визначити основні впливи на суспільство. Обговорення кожного питання також описує дії, яких варто вжити при розгляді даних впливів.


3.3.3 Роль зацікавлених сторін у соціальній відповідальності


Визначення та залучення зацікавлених сторін є фундаментальним принципом соціальної відповідальності. Щоб визначити свої впливи та визначити підходи до їх розгляду, організації варто визначити, хто зацікавлений у її рішеннях та діях. Хоча зацікавлені сторони можуть допомогти організації визначити важливість окремих питань для її діяльності, зацікавлені сторони не замінюють суспільство в цілому при визначенні норм та очікувань щодо її поведінки. Питання може бути важливим для соціальної відповідальності організації, навіть якщо воно не було визначено в результаті проведення консультацій з зацікавленими сторонами. Додаткова інформація з цього питання надається у розділах 5 та 4.5.


3.3.4 Інтеграція соціальної відповідальності


Оскільки соціальна відповідальність стосується потенційних та реальних впливів від рішень та дій організації, постійна, регулярна діяльність організації визначає найважливіші аспекти її поведінки. Соціальну відповідальність варто розглядати як невід’ємну частину основної стратегії організації з визначеними обов’язками та підзвітністю на всіх рівнях організації. Вона повинна відображатися у прийнятті рішень та враховуватися при виконанні діяльності.

Філантропія (у цьому контексті розуміється як благодійні вчинки) може справляти позитивний вплив на суспільство. У будь-якому випадку, організації не варто застосовувати її як заміну залученню зацікавлених сторін або розгляду будь-яких негативних впливів її рішень або дій.

Впливи від рішень або дій організації можуть значно змінюватись в результаті відносин з іншими організаціями. Організація може вимагати співробітництва з іншими організаціями для виконання своїх зобов’язань. Серед інших організацій можуть бути партнерські організації, конкуренти (для забезпечення уникнення неконкурентної поведінки), інші сторони ланцюга створення ціни або будь-яка інша сторона в межах сфери впливу організації.

Вставка 3 описує яким чином ISO 26000 покриває діяльність організацій малого та середнього розміру (ОМСР)


Вставка 3 - ISO 26000 та організацій малого та середнього розміру


Організації малого та середнього розміру є організаціями, кількість співробітників або обсяги фінансової діяльності яких знаходяться нижче певного рівня. Межі розміру коливаються від країни до країни. Для цілей цього міжнародного стандарту, ОМСР включають найменші організації відомі як «мікро» організації.

Інтеграція соціальної відповідальності в рамках ОМСР може виконуватись практичні, прості та економні заходи і не потребує складності або високої вартості. Завдяки їх малому розміру та потенціалу гнучкості і більшої інноваційності, ОМСР можуть забезпечувати дійсно хороші можливості для реалізації соціальної відповідальності. Вони як правило, більш гнучкі у відношенні управління організацією, часто мають тісний контакт з місцевою громадою, а їх топ-менеджмент як правило має безпосередній вплив на діяльність організації.

Соціальна відповідальність передбачає прийняття цілісного підходу до управління діяльністю та впливами організації. Організація повинна розглядати та відстежувати впливи від її рішень та дій на суспільство та навколишнє середовище з урахуванням розміру організації та її впливу. Буває, що організація не може негайно відшкодувати всі негативні наслідки її рішень та діяльності. Тому може бути необхідним зробити вибір та встановити пріоритети.

Наступні міркування можуть бути корисними.

ОМСР варто:
  • брати до уваги внутрішні управлінські процедури; звітування перед зацікавленими сторонами та інші процеси можуть бути більш гнучкими та неформальними для ОМСР, ніж для їх більших партнерів, за умови забезпечення необхідного рівня прозорості;
  • розуміти, що при розгляді всіх семи основних тем та визначенні відповідних питань, варто брати до уваги середовище існування організації, її умови та ресурси, а також інтереси зацікавлених сторін, і при цьому визнавати, що всі основні теми, але не всі питання будуть однаково важливими для кожної організації;
  • зосередитись на переліку питань та впливів, що мають найбільше значення для сталого розвитку. ОМСР також повинен мати план для своєчасного розгляду решти питань та впливів;
  • шукати сприяння відповідних урядових установ, колективних організацій (професійних асоціацій або партнерських організацій) та, можливо, розробників національних стандартів з метою розробки практичних довідників та програм для використання цього міжнародного стандарту. Такі довідники та програми варто розробляти з урахуванням особливої природи та потреб ОМСР та їх зацікавлених сторін; та
  • за потреби, діяти не поодинці а спільно з партнерськими та професійними організаціями, щоб зберегти ресурси та підвищити здатність діяти. Наприклад, для організацій, що діють в одному середовищі та секторі, визначення та залучення зацікавлених сторін може дати кращий результат за умови спільних дій.

Соціальна відповідальність надасть ОМСР переваги вказані у цьому міжнародному стандарті. ОМСР крім того, можуть виявити, що інші організації, з якими вони мають відносини, розглядають підтримку зусиль ОМСР як власну соціальну відповідальність.

Організації з більшим потенціалом та досвідом у сфері соціальної відповідальності можуть розглянути можливість надання підтримки ОМСР, у т.ч. допомоги у сфері більшої обізнаності та з питань соціальної відповідальності та належних практик.