Blog

Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт І послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів),

Вид материала

Содержание

Перелік проблемних питань до Міністра економічного розвитку і торгівлі України

Подобный материал:

ІНФОРМАЦІЯ

про виконання доручення Кабінету Міністрів України від 20.06.2011 р. №29606/1/1-11

до листа Асоціації міст України від 10.06.2011 р. №5-154 щодо розгляду центральними органами виконавчої влади проблемних питань місцевого самоврядування, висловлених сільськими, селищними, міськими головами

до «Дня Діалогу» в рамках VII Українського муніципального форуму в м. Іллічівську 30.06. – 2.07.2011 року

№п/п	Проблема	Відповідь органу виконавчої влади	Коментар АМУ
Перелік проблемних питань до Міністра економічного розвитку і торгівлі України
	Надзвичайно низька межа вартості предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), яка дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт – 300 тисяч гривень при постійно зростаючих цінах.	Відносини у сфері державних закупівель регулюються Законом України "Про здійснення державних закупівель" (далі - Закон), метою прийняття якого є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів. Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. гривень, а робіт - 300 тис. гривень (частина перша статті 2 Закону). Збільшення порогових меж встановлених Законом не підтримується, оскільки це матиме наслідком зменшення контролю з боку органів державної влади за ефективністю використання державних коштів. Водночас слід зазначити, що чинна редакція Закону отримала позитивну оцінку міжнародних експертів, зокрема у листі від 16.06.2010 Світового банку та Єврокомісії зазначено, що переважна більшість положень Закону відповідає практиці здійснення державних закупівель згідно з стандартами і директивами ЄС, що є особливо важливим з огляду на зобов'язання України у сфері наближення законодавства до європейських стандартів та кращої міжнародної практики.	Позиція Міністерства економічного розвитку та торгівлі (далі по тексту - Міністерства), висловлена у листі, свідчить про відсутність зацікавленості у зниженні межі державних закупівель.
	Потреба в спрощенні процедури закупівлі в одного учасника. Потреба в спрощенні процедури тендерних закупівель або проводити закупівлі згідно зі щомісячним (щоквартальним) моніторингом цін.	З метою подальшої гармонізації національного законодавства щодо державних закупівель з нормами аналогічного міжнародного законодавства, зокрема Європейського Союзу та реформування загальної системи закупівель Мінекономіки було розроблено законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель" (реєстр. № 7532 від 31.12.2010), який 17.05.2011 прийнятий Верховною Радою України у другому читанні та в цілому (№ 3363-УІ від 17 травня 2011 р.) (далі - зміни до Закону). Цим Законом спрощується процедура закупівлі в одного учасника. Так, із переліку основних функцій Уповноваженого органу вилучається функція погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника (стаття 8 пункт 8 Закону). В свою чергу, відміна необхідності отримання замовниками погодження Уповноваженого органу у сфері державних закупівель у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника значно скорочує строки проведення цієї процедури. Водночас розширюється перелік підстав для застосування процедури закупівлі в одного учасника з чотирьох до семи. Так додатковими підставами застосування процедури закупівлі у одного учасники згідно зі змінами є: нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам; потреба здійснити додаткову закупівлю у того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами або послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням; закупівля товарів на товарних біржах; закупівля товарів у разі припинення господарської діяльності, зокрема внаслідок банкрутства, за домовленістю з кредиторами.	Міністерством надано вичерпну відповідь. Прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 08.07.2011 № 3681-VI має вирішити проблемне питання.
	Затяжна процедура державних закупівель та затримки з оприлюднення регуляторних актів при закупівлі продукції харчової промисловості, лікарських засобів і виробів медичного призначення, у послугах по організації дитячого харчування в школах.	Положеннями цього Закону пропонується запровадити новий механізм здійснення державних закупівель, а саме закупівлі за рамковими угодами, що є впровадженням положень Директив ЄС в національне законодавство. Здійснення спільних закупівель, якими є рамкові закупівлі, дає позитивний економічний ефект, коли завдяки закупівлі великого обсягу певного виду товару замовникам вдається досягти суттєвого зниження ціни потенційними учасниками, а також сприяє підвищенню якості організації процедур закупівель. Рамкова угода - це правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (генеральним замовником) у письмовій формі у порядку, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупіьлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Максимальний строк, на який укладається угода становить чотири роки. Закупівля за рамковими угодами здійснюється у порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, двоступеневих торгів, попередньої кваліфікації, з урахуванням вимог цієї статті, а рамкові угоди укладаються відповідно до вимог розділу IX Закону. Рамкова угода укладається з кількома учасниками за умови, що участь у ній бере не менше трьох учасників. У разі надходження пропозицій у кількості, меншій ніж заявлена кількість учасників, або відхилення отриманих пропозицій на підставах, установлених цим Законом, замовник (генеральний замовник) має право укласти рамкову угоду з тими учасниками, пропозиції яких не відхилені. Запровадження механізму закупівлі за рамковими угоди перш за все надасть можливість вирішити проблему закупівлі соціально важливих товарів та послуг, а саме лікарських засобів і виробів медичного призначення, послуг по організації дитячого харчування в школах, харчування військовослужбовців, пального для автотранспорту тощо.	Міністерством надано вичерпну відповідь. Прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 08.07.2011 № 3681-VI має вирішити проблемне питання.
	Вимога для комунальних підприємств дотримуватись тендерних процедур, що перешкоджає вчасному виконанню робіт у разі виникнення аварій, необхідності термінових ремонтів на мережах житлово-комунального господарства.	Частиною третьою статті 2 Закону визначені товари, роботи і послуги, на які не поширюється дія Закону, тобто під час закупівлі яких не застосовуються процедури закупівлі. У разі якщо замовник є розпорядником державних коштів у розумінні Закону і вартість закупівлі товарів, робіт і послуг перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону (вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. гривень, а робіт - 300 тис. гривень),закупівля таких товарів, робіт і послуг повинна здійснюватися за правилами та процедурами, визначеними Законом. Крім того, встановлення преференцій для окремих суб'єктів господарювання не відповідає нормам частини третьої статті 18 Господарського кодексу України, якою визначено, що органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством. Водночас у тексті Закону внесені зміни в пункти 4 і 10 частини першої статті 1 Закону, якими визначається поняття державних коштів та замовників і виключення пункту 21 частини першої статті 1 Закону. Таким чином зазначений Закон спрямований спростити порядок здійснення закупівель підприємствами та їх об'єднаннями. Крім того, Законом про внесення змін передбачається встановити нову підставу для застосування процедури закупівлі в одного учасника, а саме у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.	Міністерством надано вичерпну відповідь. Прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 08.07.2011 № 3681-VI має вирішити проблемне питання.
	Оприлюднення інформації про закупівлю в державному офіційному друкованому виданні «Вісник державних закупівель» – значний перелік документів, короткі строки.	Закон спрямований спростити порядок оприлюднення інформації про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.	Міністерством не надано чіткої відповіді. Не зрозуміло, який закон має спростити процедуру оприлюднення інформації.
	Неможливість зміни умов договору закупівлі товарів. Необхідно передбачити можливість зміни ціни за одиницю товару після укладання договору у разі коливання ціни такого товару на ринку.	Основні вимоги до договору про закупівлю визначені статтею 40 Закону і Типовим договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкцією щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, затвердженим наказом Мінекономіки від 27.07.2010 № 925Г Відповідно до частини п'ятої статті 40 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю. Водночас змінами до Закону передбачається встановлення вичерпного переліку випадків, у яких можлива зміна істотних умов договору про закупівлю, таких як: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, в тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Також, надається можливість продовження строку дії договору про закупівлю, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.	Міністерством надано вичерпну відповідь.
	Обов’язкове навчання всіх членів комітету з конкурсних торгів та підвищення кваліфікації потребує проведення значних витрат з міського бюджету. При цьому не встановлений порядок проходження навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель.	Законом передбачається обов'язкове навчання лише для голови комітету з конкурсних торгів та секретаря.	Міністерством надано вичерпну відповідь. Однак, навчання усіх спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель є необхідною умовою для правильного застосування нормативно-правових актів та попередження порушень у сфері закупівель.
	Необхідність у розміщенні на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі інформації щодо «домінуючої ринкової ціни» на товари, роботи та послуги для забезпечення замовникам закупівель законної можливості попередити та не допустити збитків при укладені договорів про закупівлю. Зобов’язати органи, уповноважені регулювати та/або відслідко-вувати ціни і тарифи на окремі види продукції, товари і послуги, офіційно публікувати на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі інформацію щодо «домінуючої ринкової ціни» по адміністративно-територіальним одиницям.	Міністерством відповіді не надано.	Через відсутність відповіді, позиція Міністерства залишилася незрозумілою.
	На початку бюджетного року, коли ще не затверджено місцеві бюджети, перед державними організаціями та установами виникає проблема закупівель товарів, робіт чи послуг, необхідних для життєдіяльності цих організацій (продукти харчової промисловості, медичні препарати, паливно-мастильні матеріали тощо).	Основні вимоги до договору про закупівлю визначені статтею 40 Закону і Типовим договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкцією щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, затвердженим наказом Мінекономіки від 27.07.2010 № 925Г Відповідно до частини п'ятої статті 40 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю. Водночас змінами до Закону передбачається встановлення вичерпного переліку випадків, у яких можлива зміна істотних умов договору про закупівлю, таких як: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, в тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Також, надається можливість продовження строку дії договору про закупівлю, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.	Міністерством надано вичерпну відповідь. Прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 08.07.2011 № 3681-VI) має вирішити проблемне питання.
	Вимога проведення процедури закупівлі на паливно-мастильні матеріали, ціни на які постійно змінюються.	Основні вимоги до договору про закупівлю визначені статтею 40 Закону і Типовим договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкцією щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, затвердженим наказом Мінекономіки від 27.07.2010 № 925Г Відповідно до частини п'ятої статті 40 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю. Водночас змінами до Закону передбачається встановлення вичерпного переліку випадків, у яких можлива зміна істотних умов договору про закупівлю, таких як: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, в тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Також, надається можливість продовження строку дії договору про закупівлю, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.	Міністерство надало вичерпну відповідь. Прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 08.07.2011 № 3681-VI має вирішити проблемне питання.
	Необхідність спрощення процедури підготовки регуляторних актів органів місцевого самоврядування, зокрема в частині скорочення строків оприлюднення.	Органи та посадові особи місцевого самоврядування здійснюють регуляторну діяльність відповідно до процедур, регламентованих статтями 31-38 розділу VI Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон). Слід зауважити, що процедура підготовки регуляторних актів органами місцевого самоврядування спрощена у порівнянні із процедурою підготовки регуляторних актів органами виконавчої влади. Так, відповідно до статті 21 Закону проекти регуляторних актів, які розробляються центральними та місцевими органами виконавчої влади, підлягають погодженню зі спеціально уповноваженим органом та з відповідними територіальними органами спеціально уповноваженого органу. Стосовно органів самоврядування такої вимоги Законом не передбачено. Відповідно до статті 9 Закону кожен проект регуляторного акта (органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади усіх рівнів) оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Органи, які здійснюють регуляторну діяльність мають дотримуватися принципів державної регуляторної політики, зокрема таких принципів, як: збалансованість - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян і держави, а також прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності. Ураховуючи зазначене, вважаємо, що для забезпечення дотримання цих принципів, термін оприлюднення проектів регуляторних актів має бути достатнім для ознайомлення громадськості із проектами регуляторних актів, а також для подання відповідних зауважень та пропозицій.	Міністерством надано вичерпну відповідь.
	Проблеми з оприлюдненням прийнятих регуляторних актів в друкованих засобах масової інформації через відсутність на місцевому рівні власного друкованого органу.	Згідно статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Відповідно до статті 12 зазначеного Закону регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання. Статтею 13 цього Закону визначено способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності. Зазначеною статтею, зокрема визначено, що, якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, підготовлені у процесі здійснення регуляторної діяльності, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.	Міністерством надано вичерпну відповідь.
	Необхідність створення на місцевому рівні служб захисту прав споживачів та інспекцій з контролю за цінами.	Органи державного контролю за цінами як єдина система функціонують з 1991 року і за час свого існування показали необхідність, дієвість та ефективність такої системи управління та організації контрольно-наглядової роботи у сфері ціноутворення. Основними завданнями Державної інспекції з контролю за цінами та її 27 територіальних органів є: організація та здійснення перевірок за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках; підготовка та надання висновків щодо економічного обґрунтування витрат при формуванні цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів). Щодо створення на місцевому рівні інспекцій з контролю за цінам, слід зазначити, що відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22.07.1998 № 810/98, реформування процедур управління (адміністративного менеджменту) має враховувати, зокрема, таку вимогу - жодний орган виконавчої влади не повинен реалізовувати ті функції, між якими можливий конфлікт інтересів. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям надано повноваження щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг. Враховуючи зазначене, передавання контрольно-наглядових функцій органам місцевої виконавчої влади та органам місцевого самоврядування призведе саме до такого конфлікту інтересів. Проведення контрольно-наглядової роботи щодо дотримання державної дисципліни цін та моніторингу цін на споживчому ринку окремим державним органом, непідзвітним та непідконтрольним місцевим державним адміністраціям, забезпечує неупередженість результатів контрольних перевірок та об'єктивність даних щодо цінової ситуації в кожному окремому регіоні та країні загалом. Поглинання цих функцій місцевими державними адміністраціями може призвести до необ'єктивності цінових досліджень та заниженні даних щодо кількості цінових правопорушень на споживчому ринку відповідного регіону. Зазначене пояснюється тим, що саме місцеві державні адміністрації є відповідальними органами за стан і тенденції соціально-економічного розвитку, економічну безпеку регіону, його місце у загальному рейтингу. Таким чином, діюча система управління та організації контрольно-наглядової роботи забезпечує ефективність, дієвість та результативність контролю у зазначеній сфері. Крім того, слід зазначити, що відповідно до витягу з протоколу № 43 засідання Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року Мінекономрозвитку разом з Мін'юстом доручено підготувати та подати в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проект Указу Президента України щодо утворення центрального органу виконавчої влади з контролю за цінами. Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 465, Держспоживінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Створення служб захисту прав споживачів у інших містах Положенням про Держспоживінспекцію не передбачено.	Міністерством надано вичерпну відповідь.
	Відсутність інформації в органах місцевого самоврядування про відкриття суб’єктами господарювання того чи іншого виду діяльності.	Згідно статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон) Єдиний державний реєстр створено з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Єдиний державний реєстр створюється і ведеться спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації, який є його розпорядником та адміністратором. Статтею 20 Закону визначено порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру. Згідно цієї статті відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу, довідки та бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій. Строк надання відомостей з Єдиного державного реєстру не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дати надходження запиту. За одержання витягу та довідки з Єдиного державного реєстру справляється плата, розмір та порядок внесення якої визначається спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації. Органи державної влади звільняються від плати за одержання за їх запитом відомостей з Єдиного державного реєстру, якщо такий запит подається у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом. Крім того, зазначаємо, що Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085 утворено Державну реєстраційну службу України. На цю Службу покладено, зокрема, функції з реалізації державної політики у сфері реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також функції Міністерства юстиції України з реалізації державної політики у сфері реєстрації. Указом Президента України від 06.04.2011 № 395 затверджено Положення про Міністерство юстиції України, згідно якого Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Згідно Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №401, Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Ураховуючи зазначене, порушене питання знаходиться поза межами функціональних повноважень Мінекономрозвитку.	Міністерством надано вичерпну відповідь.
	Необхідність відновлення видачі ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами органами місцевого самоврядування.	Відповідно статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій. Абзацом 22 цієї статті встановлено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.	Міністерством надано вичерпну відповідь. Пропозиція наділення органів місцевого самоврядування повноваженнями щодо видачі ліцензії на торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами не підтримана Міністерством.