2 14. Стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими під гарантію Уряду
| Вид материала | Закон |
- Умови регіонального конкурсу, 37.89kb.
- До уваги суб’єктів малого підприємництва!, 19.27kb.
- Чи може стягнення дебіторської заборгованості належати до джерел погашення податкового, 7.72kb.
- Аналіз регуляторного впливу назва регуляторного акта, 85.65kb.
- На бланку підприємства, організації, 559kb.
- Національний банк україни -фінансовий агент уряду, 617.47kb.
- До п. 3 порядку денного, 85.3kb.
- Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, 56.73kb.
- Реферат з предмету: "Безпека життєдіяльності" на тему:, 59.71kb.
- Карта антикризових заходів щодо розвитку підприємництва, 294.75kb.
плата за надання позик та/або гарантій - здійснення платежів до державного бюджету позичальниками за надання державних гарантій та позик, що були надані з державного бюджету за рахунок залучених коштів або в результаті реструктуризації заборгованості перед державою;
платежі з виконання гарантійних зобов'язань - здійснення платежів з державного бюджету на виконання державою гарантійних зобов'язань у разі вступу в силу державних гарантій за кредитами, наданими під державні гарантії;
погашення - здійснення платежів на виконання державних боргових зобов'язань перед кредиторами щодо погашення основної суми боргу;
1. Історія залучення, оформлення та отримання іноземних кредитів під державні гарантії.
Україна почала отримувати іноземні кредити від урядів (органів управління) іноземних держав в 1992 році. Першу гарантію на залучення іноземного кредиту Кабінет Міністрів України дав в квітні 1992 року, останню - в квітні 1999 року.
За сім років надано 140 гарантій на отримання іноземних кредитів на загальну суму 2,6 млрд. доларів США, з яких фактично одержано 2,4 млрд. доларів США (анулювало 9 гарантій на суму 0,2 млрд. доларів США).
Ці кредити надавалися урядами іноземних держав - членами Паризького клубу кредиторів (Німеччина, США, Франція, Італія, Японія, Швейцарія, Іспанія, Чехія, Канада) для фінансування експорту підприємств цих країн шляхом оплати зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на постачання до України товарів, робіт і послуг. Тобто, по своїй формі це були товарні (зв'язані) кредити.
У межах цих запозичень купувалися сільгосптехніка і запасні частини, способи захисту рослин і насіння, нафтопродукти, виробниче оснащення (переважно для металургійної промисловості), медикаменти і медичне устаткування, зерно та інше. При цьому значна частина кредитних проектів передбачала подальшу передачу (зокрема продаж) придбаних товарно-матеріальних цінностей їх кінцевим користувачам.
Іноземні кредити, залучені під державні гарантії, надавалися конкретним українським підприємствам в основному на умовах окупності і поворотності.
Впродовж 1992-1999 років одержувачами цих кредитів стали 77 підприємств-позичальників.
Для оформлення цих кредитів при Кабінеті Міністрів України був створений спеціальний орган - Валютно-кредитна рада, яка збирала заявки на отримання іноземних кредитів і відповідні бізнес-плани, проводила експертизи цих проектів і давала висновки Кабінету Міністрів. Кабмін оформляв гарантійне зобов'язання, а банк-агент укладав з іноземним кредитором відповідні угоди: базову (угода між банком-агентом і банком-кредитором на загальну суму кредиту), індивідуальну (між банком-агентом, банком-кредитором і позичальником) і внутрішню (між банком-агентом і позичальником).
Після оформлення всіх документів банком-кредитором здійснювався перелік кредиту, який через банк-агент йшов до підприємства.
Погашення кредиту передбачалося проводити шляхом накопичення позичальником на спеціально відкритому валютному рахунку валютної виручки і переліку її банку-агенту для подальшого погашення перед іноземним банком-агентом.
Проте рішення про державні запозичення під гарантії Уряди України, які приймала Валютно-кредитна Рада Кабінету Міністрів України (ліквідована Указом Президента № 932 від 31 липня 2000 року), не завжди приймалися на основі належних конкурсних процедур і не були всесторонньо обґрунтованими. До того ж, в 1992-1993 роках, коли була одержана основна маса іноземних кредитних ресурсів, взагалі не існувало чіткої процедури залучення цих кредитів і оформлення кредитних ліній. Положення про порядок отримання, використання і погашення іноземних кредитів, яке використовувалося тоді, було недосконалим і містило цілий ряд погрішностей і можливостей для різночитання. Згодом була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року № 414, яка упорядкувало процедуру залучення і використання іноземних кредитів і систему обслуговування зовнішнього державного боргу.
Крім того, запозичення на користь неплатоспроможних підприємств привели до масового невиконання ними фінансових зобов'язань по одержаних кредитах і поступовому перекладанні їх на державний бюджет. З 77 підприємств-позичальників тільки 10 забезпечили платежі в повному об'ємі, 24 - не сплатили нічого, а інші - погашають борг в мізерних розмірах.
2. Механізм надання кредитів під державні гарантії, виникнення простроченої заборгованості.
Конституцією України гарантовано, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава через систему норм національного законодавства, гарантує суб’єктам господарювання сприятливі умови для розвитку господарської діяльності, шляхом захисту публічних інтересів, суб’єктів господарювання, оптимізації податкового навантаження, а також можливості надання кредитів під державні гарантії.
П
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України в особі Міністра фінансів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим в особі Міністра фінансів Автономної Республіки Крим та міські ради в особі керівників їх виконавчих органів можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов’язань суб’єктам виключно у межах повноважень, встановлених відповідно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет. Гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб’єктів.
роте існують випадки недобросовісного виконання окремими суб’єктами господарювання взятих на себе зобов’язань щодо погашення кредитів, отриманих під державні гарантії (прострочення сплати поточних платежів та всієї суми в цілому). Вказане гальмує економічне зростання України, не створює клімат взаємовигідного партнерства.
Статтею 13 Закону № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (далі - Закон № 835-VI) запроваджено норму, відповідно до якої державні підприємства, в тому числі господарські товариства, акціонерні холдингові компанії (крім банків), у статутному фонді яких 50% та більше акцій (часток, паїв) належить державі, та їхні дочірні підприємства мають право здійснювати внутрішні довгострокові (більше одного року) та зовнішні запозичення, надавати гарантії або бути поручителями за такими запозиченнями виключно за погодженням з Мінфіном України, та здійснювати внутрішні короткострокові запозичення (до одного року), надавати гарантії або бути поручителями за такими запозиченнями - за погодженням з відповідними органами центральної виконавчої влади, у сфері діяльності яких вони перебувають. Порядок таких погоджень установлюється Кабінетом Міністрів України.
Крім того, при укладанні зазначеними підприємствами (товариствами, компаніями), визначеними в частині першій ст. 13 Закону № 835-VI, договорів про надання позик (кредитів) в іноземній валюті та при здійсненні запозичень у нерезидентів або під державні гарантії забороняється включати до таких договорів положення, які передбачають обов’язкове дострокове погашення зобов’язань на вимогу кредитора та/або інвестора у визначену дату або протягом визначеного періоду до дати остаточного погашення (пут-опціон) або у випадку зниження кредитного рейтингу України та/або позичальника.
Такий механізм упорядковує майбутні фінансові зобов’язання суб’єктів господарювання та запроваджує дієвий державний контроль для забезпечення фінансово-інвестиційного балансу в економіці.
При цьому майбутні запозичення, які залучатимуться підприємствами під державні гарантії, будуть чітко регламентовані за термінами їх погашення, що дасть змогу навіть у разі виникнення за цими запозиченнями заборгованості перед державним бюджетом (у разі виконання державою гарантійних зобов’язань) здійснювати реальне планування роботи щодо її погашення.
Іноземні кредити залучаються в Україну під гарантії Кабінету Міністрів українськими підприємствами, здатними забезпечити їх повну валютну окупність.
Гарантії Кабінету Міністрів надаються незалежно від форм власності юридичних осіб-резидентів. Ці гарантії надаються для забезпечення зобов'язань вітчизняних підприємств щодо погашення іноземних кредитів, які залучаються у формі:
- кредитів (кредитних ліній), наданих Україні іноземними державами, міжнародними фінансовими організаціями та іноземними банками відповідно до міжнародних договорів України;
- міжбанківських кредитних ліній, оформлених за рішенням уряду Державним експортно-імпортним банком (Укрексімбанком) чи іншими банками — агентами Кабінету Міністрів України з іноземними банками та міжнародними фінансовими організаціями;
- кредитів в іноземній валюті, що надаються міжнародними фінансовими організаціями, іноземними банками, фінансово-кредитними та іншими установами, фірмами та організаціями відповідно до міжнародних договорів України за умови обслуговування зазначених кредитів банками-агентами.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. N787 «Про заходи щодо залучення державою або під державні гарантії іноземних кредитів і надання державних гарантій» (надалі Постанова Кабінету Міністрів N 787 ) центральним органом виконавчої влади, який координує роботу з підготовки та впровадження проектів, які передбачають залучення іноземних кредитів під державні гарантії, є Міністерство економіки.
Міністерство економіки подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти рішень про надання іноземним кредиторам гарантій для забезпечення виконання юридичними особами-резидентами зобов'язань щодо повернення іноземних кредитів, які залучаються на умовах валютної самоокупності, тільки після укладення між зазначеними юридичними особами та Міністерством фінансів угоди про порядок відшкодування видатків державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання Кабінетом Міністрів України гарантійних зобов'язань
Агентські функції стосовно окремого кредитора щодо залучення, погашення та обслуговування іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, та надання юридичним особам - резидентам кредитів за рахунок залучених коштів виконують банки-агенти, визначені Кабінетом Міністрів України за результатами конкурсу, порядок проведення якого встановлює Міністерство фінансів.
Із зазначеними банками-агентами Міністерство фінансів від імені Кабінету Міністрів України укладає агентські угоди, в яких визначається порядок виплати комісійної винагороди банку-агенту за виконання агентських функцій.
Питання надання гарантій або інших зобов'язань Уряду України іноземним кредиторам для забезпечення погашення заборгованості українських юридичних осіб за кредитами в іноземній валюті, які залучаються на умовах валютної самоокупності, розглядаються за умови укладання зазначеними юридичними особами та Державним експортно-імпортним банком України або іншим уповноваженим Урядом України фінансовим агентом кредитних та інших угод і договорів застави або поруки чи(та) застави з третіми особами (майновими поручителями) або укладення договору страхування (постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1995 р. N 655 «Про додаткове забезпечення гарантій або інших зобов'язань Уряду України, які надаються іноземним кредиторам щодо погашення кредитів в іноземній валюті, що залучаються українськими юридичними особами»).
Міністерство економіки подає на розгляд Кабінетові Міністрів України матеріали стосовно надання іноземним кредиторам гарантій або інших зобов'язань Уряду України за наявності нотаріально посвідчених договорів застави або поруки чи оригінального примірника договору страхування.
Договори застави, поруки або страхування не укладаються, якщо:
- повернення іноземних кредитів, які залучаються під гарантії Кабінету Міністрів України, передбачається здійснювати за рахунок бюджетного фінансування;
- майно українських юридичних осіб згідно з чинним законодавством не підлягає приватизації;
- залучення кредитів в іноземній валюті з наданням іноземним кредиторам гарантій або інших зобов'язань Кабінету Міністрів України щодо їх погашення здійснюється Національним банком України.
Вартість предметів застави повинна покривати, а умови договорів поруки або страхування забезпечувати покриття суми основного боргу та відсотків за користування іноземним кредитом, а також відшкодування витрат на його обслуговування.
Оцінка вартості майна, що є предметом застави, здійснюється Фондом державного майна, а вартості майнових прав та цінних паперів - Міністерством фінансів на підставі висновків відповідних установ, залучених для цього зазначеними державними органами.
Усі витрати, пов'язані з оцінкою вартості предмета застави та укладанням договору застави або страхування, несе юридична особа, яка має намір одержати гарантії або інші зобов'язання Уряду України щодо забезпечення погашення кредитів в іноземній валюті.
При залученні юридичними особами іноземних кредитів під гарантії або інші зобов'язання Уряду України, державне мито за нотаріальне посвідчення договорів застави сплачується у розмірі 0,1 відсотка вартості предмета застави, але не більш як 35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На засіданні Кабінету Міністрів України приймаються та оформлюються постановою Кабінету Міністрів України (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 414 «Про впорядкування залучення і використання іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, вдосконалення системи залучення зовнішніх фінансових ресурсів та обслуговування зовнішнього державного боргу - далі постанова Кабінету Міністрів N 414 ):
• рішення про надання юридичним особам-резидентам України права використання іноземних кредитів, які залучаються Україною;
• рішення про визначення банків-агентів Кабінету Міністрів України із залучення та обслуговування іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України.
Проекти рішень Кабінету Міністрів України щодо надання кредитів за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії на виконання зобов'язань юридичних осіб - резидентів, розглядаються Урядовим комітетом з питань економічної політики та європейської інтеграції.
Наданню гарантій Кабінету Міністрів України передує державна експертиза проектів, для реалізації яких залучаються іноземні кредити. Державна експертиза здійснюється Національним агентством з реконструкції та розвитку (НАРР), Мінекономіки, Мінфіном, Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі, іншими державними органами, банками-агентами.
У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про надання юридичним особам - резидентам іноземних кредитів, залучених державою або під державні гарантії, вони вносять до державного бюджету в порядку, визначеному внутрішньою кредитною угодою, укладеною з банком-агентом, плату за надання кредиту та/або державної гарантії виконання зобов'язань юридичними особами - резидентами в такому розмірі (постанова Кабінету Міністрів України N 787):
- 0,5 відсотка річних частини непогашеної суми кредиту, якщо його погашення та обслуговування передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету;
- 2 відсотків річних непогашеної суми кредиту, якщо його погашення та обслуговування передбачається здійснювати за рахунок небюджетних коштів;
У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про надання відповідно до законів України державних гарантій виконання зобов'язань юридичних осіб - резидентів перед іноземними замовниками за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), ці юридичні особи вносять до державного бюджету в порядку, визначеному угодою про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобов'язань Кабінетом Міністрів України, укладеною між юридичною особою - резидентом і Міністерством фінансів, плату за надання державної гарантії в розмірі 1 відсотка річних суми наданої гарантії.
На Міністерство фінансів покладено функцію ведення обліку гарантій та інших зобов'язань Уряду України, які надаються відповідно до чинного законодавства України для забезпечення погашення українськими юридичними особами кредитів в іноземній валюті.
Посадові особи органів державної влади несуть персональну відповідальність за надання позитивних висновків, листів підтримки на кредитні проекти юридичних осіб-резидентів, фінансування яких здійснюється за рахунок іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України.
- Залучення іноземних інвестиційних кредитів на фінансування пріоритетних напрямів розвитку економіки здійснюється під гарантії уряду України. Нинішній порядок отримання таких кредитів закріплено Постановою Кабінету Міністрів України № 414.
Законом № 835-VI, зокрема положеннями ст. 16, визначено, що в разі виконання державою гарантійних зобов’язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів Держбюджету України або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано Україною, в юридичних осіб, зобов’язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави, відповідно, переходять права кредитора та право вимагати від боржника погашення такої заборгованості в установленому законом порядку
Днем виникнення простроченої заборгованості є перший робочий день після закінчення строку погашення заборгованості.
У разі виникнення простроченої заборгованості за кредити платежі здійснюються за рахунок державного бюджету
3. Суб'єкти погашення простроченої заборгованості
Контроль за погашенням заборгованості та визначенням суми простроченої заборгованості здійснюють:
- Банк-агент - стосовно кредитів, які надавалися ним боржникам на підставі договору або за дорученням державних органів згідно із законодавством від свого імені та за якими здійснюється погашення заборгованості перед державою;
- Міністерство фінансів України - стосовно кредитів, які надавалися боржникам безпосередньо іноземними кредиторами під державні гарантії без залучення банків-агентів, та стосовно кредитів, які надавалися за рахунок коштів, залучених державою від міжнародних фінансових організацій, а також реструктурованої ним заборгованості, пов'язаної з кредитами (далі - контролюючі органи).
Контролюючі органи проводять моніторинг стану погашення заборгованості відповідно до компетенції, ведуть облік та списують безнадійну заборгованість.
- На здійснення заходів з погашення простроченої заборгованості уповноважуються органи державної податкової служби (далі - органи стягнення), а також органи державної виконавчої служби в межах їх компетенції.
Органи стягнення:
- проводять реєстрацію бюджетної застави;
- приймають на підставі подання органу Державного казначейства України рішення про стягнення з боржника простроченої заборгованості;
- виступають стягувачем у виконавчому провадженні на виконання рішення про стягнення з боржника простроченої заборгованості.
О
Нормами чинного законодавства України органи державної податкової служби України визначені як орган стягнення простроченої заборгованості по кредитах залучених державою під державні гарантії.
ргани стягнення мають право отримувати від контролюючих органів, органів Державного казначейства України, боржників відомості, необхідні для виконання ними функцій.
П
равовою підставою для звернення органів ДПС до суду, за наявності простроченої заборгованості юридичної особи за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, є передбачене право згідно п. 11 ст. 10 Закону України “По державну податкову службу в Україні” від 04.12.90 №509 – ХІІ органів ДПС на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетами.4. Визначення та узгодження суми простроченої заборгованості та оформлення подання на її стягнення
- Визначення суми простроченої заборгованості
Сума простроченої заборгованості визначається контролюючими органами на підставі кредитної угоди у валюті кредиту на день її виникнення з урахуванням інформації Державного казначейства України. Днем виникнення простроченої заборгованості є перший робочий день після закінчення строку погашення заборгованості.
У разі здійснення витрат державного бюджету, пов'язаних із виконанням державою кредитних та гарантійних зобов'язань перед іноземними кредиторами, та/або надходження сум від погашення простроченої заборгованості Державне казначейство України повідомляє контролюючий орган у триденний строк після здійснення таких витрат та/або надходження сум для врахування їх при визначенні суми простроченої заборгованості.
У разі збільшення визначеної контролюючим органом суми простроченої заборгованості кожна частка, на яку відбувається збільшення, визначається як окрема сума простроченої заборгованості.
Контролюючий орган у п'ятиденний строк з дня виникнення простроченої заборгованості рекомендованим листом із зворотним повідомленням надсилає боржнику повідомлення про визначену для сплати суму.
- Узгодження суми простроченої заборгованості
Сума простроченої заборгованості боржника, визначена контролюючим органом, вважається узгодженою у день отримання боржником повідомлення. Днем отримання повідомлення про суму простроченої заборгованості є день відмітки у зворотному повідомленні про отримання рекомендованого листа боржником.
- Боржник, який вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму простроченої заборгованості, протягом десяти календарних днів після отримання відповідного повідомлення може оскаржити дії контролюючого органу щодо визначення суми простроченої заборгованості у суді. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший наступний робочий день.
Боржник у передбачений строк зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження дій контролюючого органу. У разі порушення судом провадження у справі про оскарження дій контролюючого органу щодо визначення суми простроченої заборгованості протягом передбаченого строку до остаточного вирішення такої справи судом сума простроченої заборгованості, що оскаржується, вважається неузгодженою.
У разі неотримання контролюючим органом копії ухвали суду про порушення провадження у справі на тридцятий календарний день з дня надходження повідомлення боржника про судове оскарження дій контролюючого органу сума простроченої заборгованості вважається узгодженою.
Контролюючий орган у триденний строк, що настає після дня, з якого сума простроченої заборгованості вважається узгодженою, надсилає повідомлення про це Державному казначейству України.
Узгоджена сума простроченої заборгованості підлягає сплаті до державного бюджету боржником не пізніше одинадцятого дня, що настає після дня, з якого сума простроченої заборгованості вважається узгодженою.
- Оформлення подання на стягнення суми простроченої заборгованості
У разі несплати боржником узгодженої суми простроченої заборгованості в установлений строк орган Державного казначейства України нараховує пеню та оформляє подання на стягнення з боржника до державного бюджету узгодженої суми простроченої заборгованості в національній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку України, встановленим на день оформлення подання, та нарахованої пені, яке надсилається не пізніше третього робочого дня після закінчення зазначеного строку органові стягнення для здійснення заходів стягнення.
Порядок взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України та черговість подання інформації про стан простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії визначено згідно наказу Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 року N 74/194 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями». Цей Порядок установлюється у зв'язку з набуттям Державним казначейством України статусу учасника системи електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ), а також з метою забезпечення повноти надходжень до бюджету та контролю за погашенням заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі.
Державне казначейство України щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за звітним, надає Державній податковій адміністрації України інформацію в паперовому вигляді щодо зарахування коштів в іноземній валюті на погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, в розрізі боржників, територій та кодів бюджетної класифікації.
Щомісяця до 20-го числа місяця, наступного за звітним, районні (міські) управління (відділення) Державного казначейства України надають у паперовому вигляді відповідним податковим органам інформацію про:
- стан простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, в порядку, встановленому чинним законодавством.
Щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, органи Державного казначейства України надають у паперовому вигляді відповідним органам державної податкової служби подання щодо:
- простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками, фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, на суму заборгованості з основного боргу, відсотків та пені, нарахованої на таку заборгованість станом на 1 число поточного місяця, у національній валюті з обов'язковим зазначенням кодів бюджетної класифікації, на які повинні зараховуватись суми простроченої заборгованості за кожним її видом;
- простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, заборгованості з основного боргу, відсотків, плати за надання гарантій та пені, нарахованої на таку заборгованість станом на 1 число попереднього місяця, у національній валюті з обов'язковим зазначенням кодів бюджетної класифікації, на які повинні зараховуватись суми простроченої заборгованості за кожним її видом.
Подання на стягнення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, готуються органами Державного казначейства України щодо боржників. Щодо заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, яка обліковується за ліквідованими боржниками, органи Державного казначейства України щомісяця до 20-го числа місяця, наступного за звітним, надають у паперовому вигляді відповідним органам державної податкової служби інформацію згідно з пунктом 9 наказу N 74/194.
Про вжиті заходи щодо стягнення простроченої заборгованості, органи державної податкової служби інформують відповідні територіальні органи Державного казначейства України з наданням копій документів (постанови, ухвали, рішення суду тощо) до 10-го числа наступного місяця.
У разі ліквідації, реорганізації (шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), зміни місцезнаходження боржника органи державної податкової служби у місячний строк інформують у паперовому вигляді територіальні органи Державного казначейства України.
При оформленні подань на стягнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державною або під державні гарантії використовується форма додатка 2 до наказу Міністерства фінансів України від 30.04.96 р. N 88. Подання оформлюються в національній валюті (розрахунок гривневого еквіваленту простроченої заборгованості здійснюється за курсом валют на останній день звітного періоду) з обов'язковим зазначенням кодів бюджетної класифікації, на які повинні зараховуватись суми простроченої заборгованості за кожним її видом.
П
одання на стягнення простроченої заборгованості готуються територіальними органами Державного казначейства України та подаються до відповідних органів державної податкової служби України, на всіх боржників, окрім тих, за якими існує державна реєстрація припинення юридичної особи.