Завдання для самостійної роботи по курсу

Вид материала

Документы

Содержание Євросоюз має намір заборонити сексуальні домагання. Під час обговорення повідомлення Чи легко перекладати? Стимулювання та оцінка роботи перекладача Анкети компанії "Курз Ви гомосексуаліст? Вирубки лісів у Карпатах Неконтрольовані вирубки Реакція влади Фталати в іграшках Реклама сигарет Питання для обговорення Проблема оцінки та самооцінки

Подобный материал:

• Завдання до самостійної роботи студентів заочного відділення з курсу “Країнознавство”, 515.34kb.
• Завдання для самостійної роботи для студентів І курсу економічного факультету спеціальностей, 395.12kb.
• Завдання для студентів заочного відділення з курсу “Міжнародні організації”, 302.24kb.
• Видання містить тематичний план навчальної дисципліни, завдання до самостійної та індивідуальної, 388.64kb.
• Завдання для самостійної роботи по курсу, 6.06kb.
• 1. завдання та мета курсу, 459.6kb.
• Завдання для самостійної роботи по курсу «Страхування» Тем Сутність, принципи та роль, 87.96kb.
• Опорний конспект лекцій, завдання для самостійної роботи, завдання для перевірки рівня, 199.04kb.
• Тематичний план аудиторної та самостійної роботи 7 Перелік тем та питань самостійної, 209.58kb.
• Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з курсу «Організація обліку», 896.47kb.

Тема 4-5

Питання до семінарського заняття 4.

1. Чи зобовязані підприємці робити свою продукцію більш безпечною? Якщо так чи ні, то чому?

2. Що таке злочинна недбалість?

3. Які зобовязання підприємця перед суспільством в сфері безпеки його продукції? На яку ступінь безпеки електроприладів ви розраховуєте? Приведіть приклад з електроприладом, який, як ви вважаєте, не відповідає досягнутому рівню техніки.

4. Яка повинна бути ступінь безпеки автомобілів? Хто і як це визначає?

5. На що поширюються гарантії?

6. Що таке сувора відповідальність? Чи виправдано з моральної позиції наділяти компанії суворою відповідальністю за неправильне використання їх продукції? Якщо так чи ні, то чому?

7. Євросоюз має намір заборонити сексуальні домагання.

У представництві Європейської комісії в Австрії повідомили, що Європейський парламент має намір прийняти розпорядження про заборону сексуальних домагань на робочому місці. Це Положення буде поширюватися на всі держави-члени Євросоюзу. На всіх фірмах, підприємствах і в компаніях будуть введені посади "довірених осіб", які будуть зобов'язані стежити "за чистотою стосунків у відносинах між ке­рівництвом і жіночим персоналом". Відповідно до пропозиції Європейської комісії Європарламент надасть право союзам і об'єднанням виставляти судові позови проти статевої дискримінації на робочому місці.

Під час обговорення повідомлення:

1. дайте визначення дискримінації, обговоріть її етичний аспект;
   
2. ) на прикладі даної ситуації покажіть, яким чином етичний стандарт перетворюється в юридичне правило.
   

8. Нечесність щодо покупців

Ви підприємець, випускаєте шампунь, що перешкоджає утворенню лупи й ефективний уже при разовому застосуванні. Фахівець з вашого відділу маркетингу підказує, що збут піде швидше, якщо в інструкції на етикетці вказати, що шампунь рекомен­дується застосовувати двічі. Як ви вчините?

9. Фірма «АВС клінінг» винайшла новий процес очистки верхнього одягу від бруду, в результаті чого цей одяг вже більше ніколи не потрібно піддавати хімічній чистці. Але новий процес токсичний і може призвести до 3-х випадків ракових захворювань серед її робітників на кожні 100 тис. годин виробничого процесу. Чи слід дозволити компанії застосовувати цей процес, а якщо слід, то при яких умовах?

10. Чи аморальна сама по собі реклама? Якщо так чи ні, то чому? Чи маніпулятивна реклама? Якщо так, то яким чином?

11. Що таке реклама, яка вводить в оману. Приведіть приклад.

12. Чи може реклама без будь-якого тексту бути аморальною? Якщо так, то яким чином?

13. В чому полягає моральний обовязок рекламних агентств у відношенні реклами? А засобів масової інформації? А державних регулюючих відомств?

14. Обдумайте наступне твердження: «Якщо взагалі етично виробляти певний товар, якщо взагалі етично надавати певну послугу, то етично також рекламувати їх». Чи згодні ви з цим твердженням? Якщо так чи ні, то чому?

Кейси

Ситуації "скрутного становища"

1. Підприємець, що займається продажем великих партій сигарет дотепер не був переконаний у тім, що паління викликає рак Нещодавно він познайомився зі звітом про дослідження, у ході якого з всією очевидністю встановлений зв'язок між палінням і раковими захворюваннями. Як йому вчинити?
   
2. Фірма за допомогою досліджень удосконалила один з товарів, що випускаються. Товар не став по-справжньому "удосконаленою новинкою", але підприємець знає, що поява подібних тверджень на упаковці в рекламі підвищить його збут. Як вчинити?
   

3. Підприємець познайомився з жінкою, що ще зовсім недавно була керівником по товару в конкуруючій фірмі. Можна взяти її на роботу. Вона з задоволенням ро­зповість про всі плани конкурента на майбутній рік. Як вчинити?
   
4. У підприємця існує мережа дилерів. В одного з них на важливій збутовій тери­торії нещодавно почалися безладдя в родині, і показники його продажів упали. У минулому це був один із самих високопродуктивних продавців фірми. Як швидко ввійде в норму його сімейне життя, неясно, а поки що велика кількість продажів втрачається. Є юридична можливість ліквідувати видані цьому дилеру торгові привілеї і замінити його. Як вчинити підприємцю?
   
5. Підприємець довідався, що конкуруюча фірма додала своєму товару властивість, що дуже вплине на збут. На щорічній спеціалізованій виставці в цієї фірми буде офіс для гостей, і на одному з прийомів для своїх дилерів голова фірми розпо­вість їм про цю нову властивість товару. Підприємець легко може послати на цей прийом свого спостерігача, щоб довідатися про нововведення. Як йому вчинити?
   
6. Голова фірми з усієї сили намагається домогтися заключення великого контракту й у ході переговорів про запродаж довідується, що представник покупця підшу­кує собі більш вигідну роботу. У підприємця немає бажання брати його до себе на роботу, але якщо голова фірми натякне йому про цю можливість, він, цілком ймовірно, передасть замовлення цій фірмі. Як вчинити?
   
7. Підприємець хоче опитати вибірку споживачів про їхні реакції на товар конкурента. Пропонується провести ці інтерв'ю нібито від імені якогось неіснуючого "Інституту по дослідженню маркетингу". Як вчинити?
   

8. Підприємець розмовляє зі здібною жінкою, що бажає поступити до нього торговим агентом. Рівень її кваліфікації вище, ніж у чоловіків, з якими бесіди проводилися раніше. Однак є підозри, що її прийом на роботу викличе негативну реакцію з боку ряду нинішніх торгових агентів, серед яких немає жінок, і може роздратувати деяких важливих клієнтів фірми. Як вчинити?
   

Питання:

1. Чим може спокуситися підприємець, потрапивши в одну з таких ситуацій?
   
2. Які неетичні методи може використовувати підприємець для введення споживача (партнера) в оману?
   
3. Чи має сенс відмовлятися від уведення партнера чи споживача в оману?
   
4. Які "дивіденди" одержить підприємець відмовившись від неетичних методів ведення справ?
   

Чи легко перекладати? Стимулювання та оцінка роботи перекладача

"Орланд" - українська компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Головний напрямок її діяльності - продаж нерухомості та меблів. Більшість ділових партнерів і постачальників - великі західні фірми.

Президент фірми, пан Шевченко, надзвичайно професійний і ефективний організатор діяльності фірми, завжди налаштований на співпрацю з іноземними партнерами. Йому потрібний секретар з сучасними професійними навичками, такими як переклад ділової розмови, організація зустрічей, листування з його іноземними партнерами тощо. Шевченко часто не буває в офісі, тому віце-президент фірми пан Погорілий заміщує його.

На роботу взяли кваліфікованого спеціаліста за рекомендацією одного з приятелів президента. Через тиждень Катерина заступила на посаду секретаря президента фірми. Обсяги роботи в нового секретаря постійно збільшувалися, через це з часом виникла потреба в асистенті на неповний робочий день.

Потрібного працівника було знайдено. На цю посаду взяли Оксану Терещенко, студентку місцевого університету. Вона задоволена графіком роботи і тим, що матиме професійне мовне стажування, накопичуватиме досвід.

Терещенко пройшла тест на професійну придатність. Вона вважає оплату достатньою - і Оксана підписує контракт. Трудова угода визначає вимоги, які, по суті, дублюють відповідні обов'язки секретаря президента Катерини. Окрім цього визначено, що Оксана працює за гнучким графіком, який визначається потребами фірми. Отже, вона - особистий асистент президента, але, у разі його відсутності, Оксана підпорядковується віце-президенту.

Працюючи, вона виявила якісне виконання та високу майстерність як коректор і перекладач. Оксана - комунікабельна і доброзичлива людина, вона майстерно веде переговори, організовує зустрічі з представниками іноземних партнерів. Партнери фірми часто дають про неї добрі відгуки. Пан Шевченко повністю задоволений тим, що у нього зникли проблеми з діловою поштою та спілкуванням із західними партнерами по бізнесу.

У той же час, Оксану починає непокоїти її становище у фірмі через те, що Катя часто відсутня, і тому більшість її роботи перекладається на Оксану. Вона стара­ється виконувати і роботу Каті, але не отримує за це додаткової оплати, а Катя отри­мує гроші і їй не загрожує звільнення, оскільки вона має дружні стосунки з вищим керівництвом фірми. Оксана відчуває дискомфорт, працюючи в таких умовах, і не має емоційного стимулу.

Вона розуміє, що перед призначенням на цю посаду підписала контракт, в якому визначилися її основні посадові обов'язки, але не дуже чітко. Часто виконання того обсягу :роботи, що їй доручають, потребує набагато більше часу, ніж їй відво­диться. Оксана відчуває, що навіть, якщо її контракт визначає гнучкий графік роботи, їй дуже часто доводиться працювати понаднормово.

Спочатку необхідність бути присутньою на банкетах для іноземних партнерів була мотивована бажанням Оксани допомогти своїй фірмі. Але пізніше це стало зви­чайною практикою для неї, і дуже часто вона повертається додому пізно вночі. Оксана отримує задоволення від характеру своєї роботи, але вона відчуває себе незадо­воленою через невідповідність обсягу завдань до обсягу матеріальної винагороди за їх виконання.

Щодень вимоги до неї починають зростати, через часту відсутність Каті з'я­вляється багато інших завдань, які вже й інші керівники фірми намагаються перекласти на Ії плечі. Крім того, номінальний керівник Оксани Шевченко часто відсут­ній, а це робить неможливим розв'язати її проблеми. Вона вже невпевнена у пра­вильності свого вибору, розуміє, що такий графік роботи ускладнює її навчання в університеті.

Одного разу її попросили взяти участь в одному з бенкетів, організованому для партнерів, що приїхали вести переговори. Віце-президент пробує переконати Оксану бути присутньою на банкеті й допомагати забезпечити переклад, мотивуючи це відсутністю інших варіантів і важливістю цих партнерів для фірми. Оксана не має можливості взяти участі в бенкеті через те, що в неї в цей час заняття в університеті, і відмовляється. Віце-президент Погорілий настирливо вимагає її присутності і вдається до шантажу. Він говорить, що має повноваження від президента в будь-який час звільнити її за недбале відношення до корпоративних інтересів. Отже перед нею постає вибір: або продовжувати працювати у фірмі, або продовжувати навчання.

Цього вечора вже вкотре вона прийшла на бенкет і взяла участь у веденні пе­реговорів. Пан Погорілий хвалить Оксану за її розуміння ситуації та її бажання допомогти фірмі будь-якою ціною. Але окрім похвали Оксана не отримує ніякої мате­ріальної винагороди.

Наступного дня Оксана приходить на роботу і подає заяву на звільнення.


Анкети компанії "Курз,,

5 квітня 1977 р. члени місцевої профспілкової організації пивоварів №366 покинули робочі місця на пивоварному заводі Адольфа Курза (Adolf Coors) у місті Голден штату Колорадо. Цей стихійний страйк відбувся передусім як протест проти використання індикаторів брехні у процесі відбору працівників на завод. Як заявив співробітник спілки: "Після того, як тебе допитують цим детектором брехні, відчуваєш себе брудним".

На підтримку своєї позиції діячі профспілки зібрали декілька нотаріально заві­рених письмових свідчень під присягою, у яких страйкарі заявляли, що представники компанії задавали їм непорядні питання протягом тесту за допомогою індикатора брехні. Два з цих свідчень містили наступну інформацію:

У квітні 1973 року я, Джон А. К, повинен був пройти тест на індикаторі брехні під час процесу подання документів на роботу в компанії Адольфа Курза в м. Голден штату Колорадо. Серед багатьох особистих питань, які мені було поставлено, два наведених нижче були особливо дратівними:

1. Ви гомосексуаліст?
   
2. Чи є якийсь привід, за яким Вас можна шантажувати?
   

Мене, Олівера А. Д, було взято на роботу у компанію Адольфа Курза 23 жовтня 1972 року. Нижче наведено деякі з питань, які мені було поставлено з використанням індикатора брехні у процесі відбору на посаду.

• Чи живете Ви в злагоді зі своєю дружиною?
  
• Чому Ви віддаєте перевагу в сексі?
  
• Ви комуніст?
  
• Ви маєте гроші в банку?
  
• Чи крали Ви колись щось таким чином, що не були впіймані на цьому?
  

Я вважаю, що ці питання принизливі і є втручанням у мої особисті справи. Я також вважаю, що для компанії ,.Курз" зовсім не є необхідним задавати ці питання тим людям, які прагнуть в ній працювати.

Представники компанії "Курз" відповіли на ці закиди, заявивши, що не знали, що потенційним робітникам ставили подібні запитання. Вони також заявили, що опитування з використанням індикатора брехні для компанії проводило інше агентство, з яким "Курз" підписала договір до 1975 р.

Проте, навіть після масових страйків працівників, компанія "Курз" не бажала цілковито припиняти використання індикатора брехні у процесі професійного відбо­ру. У 1960 році члена сім'ї Курз було викрадено і вбито. У серпні 1997 року на переробному заводі Курза було встановлено бомбу. Голова корпорації Вільям Курз та його брат Йозеф Курз повідомили, що не хочуть більше наймати на посаду тих людей, які можуть наражати на небезпеку їхні родини і їхніх працівників. Крім того, брати Курз сказали, що тести з використанням індикатора брехні могли б надати пе­вну інформацію, яку компанії слід було б мати:

Тести демонструють, чи не приховує кандидат на посаду певних проблем зі здоровям ... і запевнюють, що кандидати не хочуть отримати роботу з таких руйнівних міркувань як саботаж нашої діяльності. (Заява Вільяма Курза).

Тому компанія "Курз" продовжувала використовувати індикатор брехні, у професійному відборі, хоча й було сформульовано стандартну анкету, яку відповід­на агенція мала використовувати у процесі опитування кандидатів на роботу. Нова анкета складалася з сімох питань. Перед тим, як кандидат на посаду призначав зустріч з агенцією, яка проводила опитування, він отримував список питань анкети і повинен був уважно їх прочитати. Якщо він вагався з приводу давання певних відповідей під час тесту з використанням індикатора брехні, його запрошували обго­ворити ці проблеми з відповідними представниками фірми. Сім стандартних питань були наступними:

1. Чи повідомили Ви повну правду, заповнюючи анкету на роботу?
   
2. Чи вживали Ви будь-коли якісь незаконні наркотичні речовини під час роботи?
   
3. Чи часто вжиток алкоголю погіршував вашу працездатність?
   
4. Чи приховуєте Ви якусь інформацію про антисоціальну, революційну чи комуністичну діяльність?
   
5. Чи не подаєте Ви свої документи на цю роботу з метою зашкодити компанії чи будь-кому з її працівників?
   
6. Чи перебуваєте Ви в розшуку за кримінальний злочин?
   
7. Чи крали Ви коли-небудь якийсь товар, матеріал чи гроші у свого роботодавця?
   

Представники фірми "Курз" запевнювали що відповідати кандидатам на посади довелося б лише на ці питання, і ні на які більше. Агенція, яка проводила опитування, повинна була чітко дотримуватися цього списку.

Незважаючи на те, що стихійний страйк робітників поступово припинився, менеджери "Курз" згодом постали перед новими проблемами, пов'язаними з використанням індикатора брехні. Спочатку у 1985, а потім і у 1986 рр. Конгрес США почав розглядати ряд законопроектів, які повинні були заборонити роботодавцям використовувати індикатори брехні у опитуваннях працівників та кандидатів на посади. Палата представників у березні 1986 р. прийняла законопроект, який дозволяв використовувати індикатори брехні лише в надзвичайних ситуаціях, але цей закон не було затверджено Сенатом. На той час вже 18 штатів заборонили або істотно обмежили використання детекторів у бізнесі. Побоюючись того, що анкети для канди­датів на посади можуть визнати незаконними, менеджери "Курз" вирішили змінити їх. У серпні 1986 р. вони повідомили, що більше не використовуватимуть індикато­рів брехні у процесі професійного відбору. Натомість вони заявили про необхідність усім кандидатів на посади в компанії:

1. здавати аналіз на вживання наркотиків;
   
2. проходити спеціальний психологічний тест під назвою "опитування Стентона" (Stenton Survey), питання якого займають 12 стор. і який вивчає схильність кандидатів до крадіжок і нечесної поведінки;
   

3. проходити перевірку походження і попередньої діяльності, яку здійснювала велика національна аудиторська компанія Еквіфекс Сервісез (Equifax Services).!
   

Рішення компанії "Курз" запровадити аналіз на вживання наркотиків співпав зі звітом Президентської комісії з боротьби з організованою злочинністю про незаконне поширення наркотиків у США. Цей звіт рекомендував урядовим установам та приватним компаніям розпочати запровадження програм перевірок їхніх працівни­ків на вживання наркотиків. 15 вересня 1986 р. президент Рейган підписав наказ про обов'язкове проходження таких аналізів для всіх осіб, які займають посади, пов'язані з доступом до секретних матеріалів у структурах федеральної влади. За попередніми оцінками, від 5 до 13% американських робітників вживали наркотики (марихуана складає близько 95% цього зловживання). У червні 1984 р. звіти дослідників Трайнгл Інститьют (Triangle In-stitute) повідомили, що зловживання наркотиками коштувало американському суспільству 60 млрд. долл. лише у 1983 р. Соціальні кошти внаслідок втрати робітниками працездатності складали 33 млрд. долл. з цієї суми. Крім того, вживання наркотиків збільшує імовірність виробничих аварій.

Аналізи на вживання наркотиків, які використовувала компанія "Курз", мали проводитися приватною медичною лабораторією за ціною 20 доларів за аналіз. Критики цього методу аналізів були дуже стурбовані тим, що подібні тести мають дуже високий рівень помилковості. Наприклад, у 1985 р. Центр контролю над здоров'ям дослідив, що серед 13 медичних лабораторій, які проводили подібні тести, лише одна змогла вірно ідентифікувати залишки кокаїну принаймні на рівні 80% випадків. Що ж стосується інших різновидів наркотиків, то аналізи на вживання п'ятьох з них були помилковими у більше ніж половині випадків. А тести на деякі різновиди нар­котиків помилялися майже завжди. Дослідження, проведене науковцями Північно-Західного університету, продемонструвало, що найпоширеніший аналіз на вживання наркотиків (ЕМІТ urinalysis) надавав помилкові результати у 25% випадків. Наприклад, деякі ліки, які можна купити в аптеках, такі як "Контак" чи "Судафед" могли бути виділеними як амфетаміни; ліки від кашлю, що містять декстрометорфан чи навіть макове насіння могли бути виділеними як морфін; ліки "Амоксициллін", які видають за рецептом, могли бути виділеними як кокаїн.

Критики також були стурбовані тим, що подібні широко вживані аналізи на вживання наркотиків є втручанням у приватні справи особи. Вони зауважили, що ці тести практично не демонструють, чи була людина під впливом наркотиків у той момент, коли здавала ці аналізи, адже такі наркотики як марихуана залишаються у зразках сечі ще протягом майже місяця після їхнього вживання. Так само вони не демонструють, чи мали наркотики який-небудь вплив на працездатність робітника. Адже роботодавці не мають права дізнаватися про те, як їхній працівник проводить свій вільний час. Вони мають право накладати якісь вимоги на своїх робітників лише у робочий час і лише в тому випадку, якщо ці вимоги прямо стосуються працездатності і продуктивності працівника.

Питання:

1. Чи можна моpaльно виправдати використання індикаторів брехні у той спосіб, у який це робила компанія "Курз", згідно зі свідченнями її робітників, у 70-х роках?
   
2. Чи можна морально виправдати використання детекторів компанією "Курз" для отримання відповідей на 7 питань, які склали нову версію анкети?
   
3. Чи могла б ця компанія захищати свої інтереси у якийсь інший спосіб? Який?
   
4. Чи можна морально виправдати введення компанією трьох нових тестів у 1986 році?
   
5. Чи є аналізи на вживання наркотиків морально виправданими:
   

а. для кандидатів на посади

б. для працівників компанії?


Вирубки лісів у Карпатах

Думка екологів

Директор інституту ботаніки національної Академії Наук академік К. Ситник зауважив: "У Карпатах багато проблем, населення потерпає від безробіття. Деревообробні підприємства України, що колись переробляли 40 мільйонів кубів деревини, простоюють. А ліс-кругляк на очах у всіх за безцінь вивозять за кордон. Як можна було так догосподарюватися? Ліс потрібно рубати - але це мають бути рубки догляду, санітарні вирубки. Окремими природними об'єктами в Україні має опікуватися незалежний від місцевої влади орган, підзвітний Президентові та Верховній Раді. До цих об'єктів я, у першу чергу. зарахував би Карпати, що є легенями України та Європи." У інтерв'ю газеті "Дзеркало тижня" академік зазначив: "Руйнування лісів неминуче призводить до збільшення руйнівних селів, повеней та інших катастроф. Ця аксіома вже давно відома, вона повторювалась величезну кількість разів у науковій літературі і очевидна для спеціалістів у областях геоботаніки, лісознавства, лісівництва і ґрунтознавства. Але, на жаль, і сьогодні можна зіштовхнутися з твердженнями окремих вчених, що катастрофічні повені у Закарпатті не пов'язані з руйнуванням лісових екосистем.»

Професор ботаніки Ужгородського держуніверситету В. Комендор вважає: “Наприкінці радянських часів відбулася реструктуризація лісокомбінатів, щоб, як і в Чехословацькій республіці 20-30-х, були дирекції лісів, які б займалися охороною і доглядом лісових насаджень, лісозаготівлею на науковій основі. За незалежної України теж збиралися проводити рубки в межах розрахункової лісосіки, але колишній голова облдержадміністрації усе перевернув з ніг на голову. домігшись, аби держлісгоспи займалися і рубками головного користування. Бо бачте, на рубки догляду не вистачало коштів. В результаті і рубки догляду, і посадки новолісся взагалі припинилися. У Закарпатті 646 дамб, 245 км захисних берегів, 54 перекачувальні насосні станції. На жаль, ці захисні споруди не розраховані на руйнівну силу селевих потоків, що формуються в горах під час злив. Тому треба зміцнювати землі в прируслових частинах річок за рахунок посадки дерев, чагарників та трав’янистих протиерозійних рослин. Необхідно розробити генеральний план посилення захисних функцій карпатських лісів, бо жодні штучні дамби, які б могутні не були, не перешкодять виникненню руйнівних повеней. Рекреаційні ліси принесуть Закарпаттю вдвічі-втричі більше прибутків, аніж експлуатаційні. Потрібно створити незалежну інспекцію лісів, яка не тільки контролювала б, але й допомагала навести лад у нашому лісовому господарстві." Професор також зауважив, що за 40 післявоєнних років у Карпатах вирублено майже 20 мільйонів кубометрів деревини понад науково обґрунтованих норм. У інтерв'ю телепрограмі "Кілометр N" Василь Комендор заявив: "Я обвинувачую і пана Самохвальского з держкомітету - він винний у тому, що крім специфічних умов, як і управління лісового господарства - що санкціонували і проводили ці рубки. Я бачу, що у них настрій знов рубати - але куди вже - перетворити Закарпаття в пустелю. Мені здається - категорично заборонити вести рубки.”

У 2000 р. перший заступник начальника Державного управління екології і при­родних ресурсів у Закарпатській області Анатолій Поляновський повідомив: "Закон "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялівцево-буко­вих лісах" спонукає до активніших дій. Рубки у високогірних лісах, а також у лісах в районі лавино - та селенебезпечних басейнів і на берегозахисних ділянках лісу виключені з матеріалів розрахункової лісосіки". Майже кожен четвертий гектар закарпатських лісів належить природно-заповідному фондові. Ще 57% - ліси першої групи, що мають виконувати суто екологічні функції і теж не підлягають знищенню.

Водночас облдержадміністрація оголосила конкурс на отримання дозволу використовувати держлісфонди. Обіцяли, що коли у 1999 р. ліс вирубували понад 300 юридичних осіб, то у 2000 р., до грудня, їх мало бути 108, а на початку тисячоліття ще менше.

Катастрофа

У листопаді 1998 р. на Закарпатті сталася найбільша за 20 ст. повінь. Це стихійне лихо спричинило значні втрати і людські жертви. Загалом було підтоплено 12,5 тисяч будинків. Радник Президента України з аграрних питань Василь Шепа, спираючись на думку багатьох впливових вчених, вважає, що ця повінь була наслідком не так зливових дощів, як хижацького нищення українських Карпат. Ф. Тютюник, доцент кафедри фізичної географії та геоекології Київського університету, також вважає що хаотичні вирубки Карпатських лісів стали безпосереднім поштовхом до трагедії, хоча передумови для неї були створені опадами, піддатливістю ландшафту і неправильним плануванням орних земель.

У березні 2001 р. в регіоні знову відбулася ще більш руйнівна повінь. Вода затопила близько 250 населених пунктів. В район стихійного лиха потрапило більше 400 тис. людей, були жертви. На цей раз було підтоплено більше 33 тис. будинків, з яких майже 10 тис. було зруйновано. Витрати уряду на ліквідацію наслідків цієї повені можуть сягнути цифри, більшої за 200 млн. грн.. (близько 40 млн. долл.). Головною причиною лиха став прорив дамби на угорській стороні річки Тиса.

За радянські часи було суттєво порушено систему водонагляду, яка лишилася ще з Австро-Угорської монархії і завжди була надійним захистом від повеней завдяки своїм шлюзам, каналам, плотинам, водосховищам і підземним комунікаціям. Відновлювати П почали лише після трагічного листопада 1998 р., додатково побудувавши 28 км. дамб, укріпивши мости та береги. Наприклад, коли 14 квітня 2000 року в угорському місті Солнок прорвало дамбу і виникла загроза затоплення Чопа (вода вийшла на рівень 1998 року!), нові захисні споруди витримали напір води.! Хоча, спеціалісти також наголошують, що рівень води продовжуватиме підвищуватися. У цьому році вода з річки Тиса затопила навіть гірський Рахів, розташований на висоті 600 м. над рівнем моря.2 Тобто, через деякий час (ймовірно навіть 10-20 років) за умови відсутності радикальних заходів навіть новозбудовані дамби можуть знову опинитися під водою.

Неконтрольовані вирубки

В районі найбільших руйнацій протягом 2000 р. концентровані вирубки лісу провадило багато іноземних фірм, незважаючи на мораторій на вирубки і використання гусеничної техніки на гірських схилах. Це перетворювало кожну зливу на локальну повінь. На горі Синяк, наприклад, вирубували і вирубують букові праліси, які відновити буде надзвичайно важко. Масштаби вирубок такі, що повноцінних дубових, букових, соснових лісів залишилось лише 10%, хоча, згідно з лісівничими нормами, має бути не менше 20-ти. При цьому у випадку зливи дощова вода може змити з одного гектара вирубки до 600 т. ґрунту. «Лише одна сосна за добу всмоктує близько 500 літрів води, дуб - близько тонни води." Загальна площа лісів Карпатського регіону складає 2,3 млн. гектарів. На цій площі, яка займає 9% території України, зосереджено 21% лісового фонду країни, понад 40% запасів стиглих дере­востанів.

Загалом в області вирубують ліс близько 300 фірм з України, Польщі, Німеччини, Франції і США. Вивіз лісу, який відбувається в значних розмірах за досить низькими цінами контролювати дуже важко. Фірми, що вирубують ліси, транспортують деревину т. з. "самоспуском" у низини, що дуже шкодить землі. Замість вирублених букових та змішаних лісів навзагал висаджують смереки, які набагато гірше затримують вологу.

Іршавський лісник Іван Лакатош вважає, що для розв'язання проблеми доста­тньо лише" ліквідувати чи то п’яти - чи то десятикратний розрив між нашими та світовими цінами на ліс: і бажаючих нажитися на дешевинці стане значно менше, і бюджет буде наповнений. " Ціна за кубометр Карпатської деревини зараз складає 5-8 грн.

Інші країни (зокрема, Бразилія, Швейцарія) мають досвід боротьби з подібни­ми явищами. В Амазонській сельві вирубку зупинили рішуче і швидко. Швейцарія, єдина в Європі країна, чий лісовий фонд може бути аналогом закарпатського, припинила суцільні вирубування своїх лісів зразу ж після Другої світової війни. У шве­йцарців свого часу також були катастрофічні повені внаслідок вирубок лісу. Але на­віть швейцарці не володіють пралісами на зразок карпатських, із середньою густиною 348 кубометрів на гектар.

Реакція влади

Кабінет міністрів України прийняв комплексну програму заходів проти повеней у Закарпатській області, яка передбачала побудову до 2000 р. 200 км захисних дамб і 51 км берегових укріплень, відрегулювати русла річок. З фінансових причин програму не було виконано і на 50%.

29 жовтня 2000 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову N1751, згідно з якою було встановлено жорсткі вимоги і обмеження стосовно використання лісо­вих ресурсів, що мають гідрологічні та ґрунтозахисні властивості для гірських масивів. Згідно з цією постановою також внесено зміни до Правил вирубок головного користування у лісах України відповідно до Закону "Про мораторій на проведення суцільних вирубок на гірських схилах у ялицево-букових лісах Карпатського регіону". У результаті реалізації цієї постанови площі вирубок у гірських лісах Карпат повинні були зменшитися втричі. Але реалізувати постанову на місці все ще важко.

Поряд з цим в.о. голови облдержадміністрації Ігор Кріль у 2000 р. визнав: "Ми не можемо зупинити варварської вирубки лісів. Адже працюємо в загальноукраїнському правовому полі. Будь-які спроби ОДА самовільно впливати на заборону винищення лісу зустрінуть спротив юстиції; антимонопольного комітету тощо. Щоб навести порядок у карпатських ліcax, потрібно приймати рішення на рівні уряду. Верховна ж Рада - це велика маса депутатів зі своїми інтересами, і вони (інтереси) не завжди збігаються з державними...”

В облдержадміністрації є спеціальна комісія, яка займається виданням ліцензій на вирубки. Вона, наприклад, дозволила вирубки високоякісної деревини американському бізнесмену Полу Ньюмену. Він має статус "інвестора" і дозвіл на мі­льйон кубометрів бука. Мирослав Щербей, депутат обласної ради: "Всі це знають і я також можу сказати, що існує певна такса. Щоб отримати дозвіл на вирубку лісу, треба заплатити 3 долари за 1 кубометр .

Проте, начальник обласного управління з координації відновлювальних робіт і будівництва Василь Ільтьо повідомив, що В 2000 р. показник вирубок Карпатських лісів знизився до рекордно низького рівня, 540 тис. кубометрів. (Для порівняння: за останні 15 років - 800-850 тис. кубометрів щорічно, за радянської влади 3,3-3,7 млн.(!)) Вирубки почали краще контролювати, висаджувати стільки ж, скільки й вирубувати. До того ж, перезрілий лic у Карпатах нині складає 35%, і з ним треба щось робити.

Разом з тим, інфраструктура багатьох навколишніх сіл дуже потерпає від наслідків повеней і селів. У багатьох селах порушено транспортний зв'язок, знищено дороги і мости.

У вересні 2000 р. Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу за фактами нецільового використання грошей, призначених на ліквідацію наслідків повеней і відновлення інфраструктури території, яка постраждала від стихійного лиха.

Питання:

1. Чи допомогло б у даній ситуації урядове втручання, наприклад, пряме управління вирубками з Києва? Який політичний орган, на Вашу думку, повинен займатися цим? Чому подібне втручання було б виправданим (невиправданим)?
   
2. Чи адекватні заходи було вжито урядом (постанова, мораторій)? Чиї інтереси слід брати до уваги з етичної точки зору при прийнятті таких рішень?
   
3. Ідентифікуйте основні групи людей, які задіяні в цьому прикладі. Проведіть утилітарний аналіз видатків і прибутку для кожної з них у кожному з варіантів дій уряду. Який з цих варіантів має найбільшу користь?
   
4. Чиї права було порушено в цьому прикладі? Чи достатньо розгляду лише законів?
   

(Зубач, Василь. Яким вірусом вражені прадавні ліси Карпат? // Політика і культура, №44 (79), 28 листопада - 4 грудня 2000 р.

Сытник, К. М. Уничтожение лесов и экологические катастрофы // Зеркало недели, № 42 (315), 28 октября 2000 г.- с. 13.)


Фталати в іграшках

На початку 1980-х років при виробництві дитячих іграшок почали широко застосовувати полівінілхлорид (м'яку пластмасу), який давав можливість робити ігра­шки більш цікавими для дітей і забезпечував у цій галузі масове виробництво. Проте, своєї основної риси - м'якості - полівінілхлорид набуває завдяки використанню у ньому інших хімічних добавок-пластифікаторів, головне місце серед яких посідають так звані фталати. Щоб бути м'якою на дотик і мати гарну форму, стандартна іграшка повинна містити до 40 % різних видів фталатів.

Згідно з дослідженнями багатьох вчених світу, фталати є дуже шкідливими речовинами. Вони мають здатність забруднювати атмосферу, і їх дуже важко (або взагалі неможливо) вивести з організму. Серед них є канцерогени, а деякі з них серйозно підозрюють у негативному впливі на статевий розвиток дітей. Лабораторні дослі­дження, які були проведені нещодавно, демонструють, що існує зв'язок між фталатами та різноманітними тяжкими хронічними захворюваннями печінки, нирок, ушкодженням репродуктивної та імунної систем, безпліддям. В багатьох європейських країнах показали відеоролик, в якому було повідомлено наступну інформацію: "Доведено, що фталати викликають порушення репродуктивної функції, приводять до зменшення розміру яєчок, виділення малої кількості сперматозоїдів, безпліддя, ви­кидів. Це встановлено на піддослідних тваринах. За іншими дослідженнями фталати збільшують ризик ракових захворювань." В. Сиром'ятніков, зав кафедри хімії високомолекулярних сполук Київського університету, повідомив: "Найнебезпечніші - летючі фталати. Навіть речовини середнього ступеня шкідливості можуть при великих дозах викликати параліч нервової системи, сильно впливати на шкіру, дихальні шляхи, шлунок.”

Більш того, фталати в іграшках мають здатність виходити назовні, коли дитина стискає пластик. Тому особливо велику дозу цих шкідливих речовин діти отримують тоді, коли жують іграшки, що трапляється досить часто. До того ж, з полівініл­хлориду виробляють зубні кільця, соски для пляшечок, іграшки для ванни тощо. За даними американських дослідників, дитина у процесі гри з невеличкою іграшкою поглинає бб-1055 мг фталатів на добу, тоді як міністерство довкілля в Данії реко­мендує вилучати з продажу іграшки, які виділяють 9 та більше фталатів на один кі­лограм ваги дитини. Голландські дослідження також показали, що діти споживають фталатів у 5-10 разів більше від припустимих норм. Після детальних досліджень у 1997-1998-му роках цілий ряд іграшок з ПВХ вилучили з виробництва та ринків Да­нії, Швеції, Іспанії, Греції, Нідерландів та Аргентини. Натомість спеціалісти радять заміняти полівінілхлорид більш безпечними матеріалами, як наприклад, силіконом або латексом чи іншими чистими сполуками з нaтypaльною каучуковою основою. Крім того, цілий ряд фірм-продавців іграшок зобов'язався припинити продаж продукції з ПВХ. До таких фірм входять Кmart, Sears, Target, Toys "R" US, Wal-mart.

Українські представники оpгaнiзaції Greenpeace, провівши попереднє дослід­ження виробництва іграшок з полівінілхлориду в Україні, повідомили, що всі іграш­кові фабрики виробляють такі ляльки. .Держстандарти вмісту хімічних речовин, яких вони намагаються загалом дотримуватися, було розроблено за радянських ча­сів, коли ще не було відомо про всі згубні наслідки впливу фталатів на організм дитини. Крім того, сам процес обробки пластмас і гуми не завжди відповідає навіть дуже невибагливим стандартам.

Крім того, 90% іграшкової продукції до України завозять з країн Азії, пере­дусім Китаю, Тайваню та Туреччини, дуже часто нелегальним шляхом. За даними комісії США з безпеки споживчих товарів, в цих країнах майже не досліджують проблеми вмісту полімерів та фталатів.

Зі свого боку, продавці неякісної продукції почали маркувати свої іграшки як нетоксичні, "заспокоюючи" покупців дозволом на застосування ляльки, наприклад, для дітей віком від 1 до 3 років. Проте ніде не вказано того, який саме різновид фталатів використовувався у даному товарі.

Разом з тим, уряд України не прийняв жодної спеціальної постанови, пов'язаної з виробництвом і продажем іграшок з ПВХ.

Питання:

1. Чи мають українські виробники іграшок з ПВХ якось змінити свою поведін­ку на ринку? Як саме?

2. Яким чином повинні поводитися продавці іграшок з ПВХ?

3. Чи має уряд України втручатися в ринковий: процес в такому випадку? Якщо так, чи не буде це зі свого боку порушенням етичних принципів?
   

Реклама сигарет

Психологічні дослідження свідчать, що якщо людина не почала курити до 25 років, вона навряд чи почне це робити після досягнення цього віку. За неофіційними даними тютюнових корпорацій, тільки 5% курців починають курити після 24-х років. Тому вплив виробників сигарет на молодь є важливим фактором їхнього успіху на ринку, оновлення якого відбувається за рахунок 18-річних курців.

Зазвичай молоді люди починають курити під впливом друзів чи знайомих. Проте, ВООЗ запевняє, що реклама, яка пропонує особливий (модний, крутий) стиль життя, також має вплив на молодь. Maло того, інколи найбільше за всі інші чинники.

(Ліфер, Оксана. Безпечна цигарка? У війні між законодавством і виробниками сигарет часто перемагають останні // Політика і культура, № 21 (56), 9-15 червня 2000 р. - с. 26 – 27).

У 1994 р. представники тютюнових корпорацій США заприсяглися у Конгресі про те, що нікотин не викликає залежності і заперечили, що існує реклама, яка має серйозний вплив на підлітків. Зі свого боку, заявили виробники сигарет, вони витрачають значні кошти на антитютюнову кампанію, застерігають про шкоду від курін­ня на пачках сигарет і фінансують різноманітні профілактичні програми.

Реклама сигарет є практично майже єдиним випадком, коли виробники активно рекламують речовину, завідомо шкідливу для здоров'я. За даними ВООЗ, тютюн є прямою і головною причиною 25-ти хвороб. Щодесять секунд у світі від нікотиноманії помирає людина. В Україні від хвороб, пов'язаних з уживанням тютюну, помирає приблизно 120 тис. людей на рік За даними ВООЗ вміст нікотину в сигаретах у середньому у 2,5 рази більший, ніж вказано на пачці.

В Україні багато виробників сигарет (British-American Тоbассо, Reemtsma, Philip Moris) організовують різноманітні акції, під час яких безкоштовно роздають свою продукцію або розігрують призи зі своїми логотипами, часто не вимагаючи па­спорта. При цьому закон забороняє роздавати товари з логотипом тютюнової марки, так само як і безкоштовне поширення зразків тютюнових виробів. Закон, крім того, забороняє включати в рекламу зображення осіб, які популярні серед молоді до 18 років. Цей останній припис був порушений, наприклад відомою рок-групою "Океан Ельзи", яка "розкручувала" свій альбом з відомим логотипом "Прими".

Аргументи, які при цьому використовують виробники сигарет, зводяться до твердження про те, що вони й так достатньо інформують покупців про можливі шкідливі наслідки для їхнього здоровя, розміщуючи відоме попередження від Міністерства охорони здоров'я. Хоча з одного боку, закон змушує відводити під це повідо­млення 5% рекламної площі, тим не менше, не заборонено робити літери тонкими, довгими чи дуже світлого кольору, що можна нерідко помітити.

Представники виробників сигарет стверджують, що їхня реклама впливає лише на вибір марки сигарет, а не тютюну взагалі. З іншого боку, дослідження ВООЗ свідчать про протилежне, бо курці зі стажем рідко змінюють свій вибір, тому за них бо­ротися немає сенсу, тобто реклама сигарет спрямована саме на нового споживача.

Крім того, така реклама безпосередньо впливає на цінності споживачів і репрезентує певний стиль життя. Наприклад, сигарети "Вог" асоціюються з образом сильної емансипованої жінки, "Мальборо" - сильного і мужнього чоловіка. Поширені вислови типу "Краще смакується разом", "Лови момент", "Сьогодні - твій день", які асоціюються з безтурботним і щасливим життям молоді.

Питання:

1. Чи є інформаційний вплив подібної реклами контролюючим? До якої з форм впливу його можна віднести?
   
2. Чиї права може порушувати подібна реклама?
   
3. Яка лінія поведінки уряду є найбільш прийнятною у цьому випадку?
   
4. Сформулюйте основні етичні вимоги для виробника сигарет. Яких аспектів захисту споживача вони стосуються?
   

Турботлива мати

Олена - єдиний спеціаліст з маркетингу на своєму підприємстві. Вона старанний та сумлінний працівник. У неї є маленька дочка, яка відвідує дитячий садок. На жаль дівчинка часто хворіє. Олена намагається не ходити на лікарняний, але думка про хвору дитину відволікає її від виконання своїх обов'язків, вона припускається помилок і промашок. От і сьогодні продзвонили з дитячого садка і повідомили, що в дівчинки млявість, але температури немає. Особливої необхідності забирати дитину з садка до кінця дня немає. У Олени за планом - зустріч з дуже важливим клієнтом (VІР). Тим не менш, вона, втративши спокій, іде до директора з проханням відпустити її з роботи. Як Ви вчините?

1. Поставите Олену перед вибором: або робота, або звільнення.
   
2. Відправите на зустріч іншого співробітника, не спеціаліста з даного питання.
   
3. Запропонуєте Олені піти на зустріч з клієнтом, а турботу про її дочку доручите своїй секретарці (батько дитини знаходиться у відрядженні).
   

4. Зберете своїх підлеглих і, змалювавши їм ситуацію, запропонуєте знайти такий вихід, щоб не постраждала справа, самі ж повернетесь до своїх справ.


Конфлікт

Джойс і Джоан обговорюють проблеми розвитку компанії, але дискусія мене­джерів загрожує вийти за рамки «парламентської». Джойс відстоює стратегію росту організації, стверджуючи, що її найближчі цілі повинні полягати в поглинанні основних конкурентів. Джоан вважає, що реалізація пропозицій колеги буде означати неминуче банкрутство компанії.

«Що ж ти пропонуєш?» - у питанні Джойса неприхований сарказм.

«Я вважаю, що ми зобов'язані зайнятися зміцненням наших ринкових позицій, - відповідає Джоан. - Давно настав час збільшити інвестиції на розробку нового про­дукту, перейти до агресивного маркетингу і скоротити чисельність персоналу».

Питання для обговорення:

1. Які дії Джоан і Джойса дозволять етично уникнути виникнення гострого конфлі­кту?
   
2. Чи згодні Ви з твердженням, що у процесі праці взаємини рано чи пізно приводять до конфліктів.
   

Проблема оцінки та самооцінки

Нерідко менеджери зіштовхуються з проблемами, що, як вони вбачають, не мають рішення. Візьмемо для прикладу менеджера, який розуміє необхідність встановлення зворотного зв'язку по результатам діяльності з працівниками. В ході її здійснення виникає проблема, пов'язана з самооцінкою робітників. Коли вони дізнаються, що досягнені результати праці не задовольняють менеджера. Дехто з співро­бітників сприймає це стоїчно, інші дуже засмучуються, треті займають відверто ворожу позицію. Проаналізувавши ситуацію менеджер формулює питання загального характеру: "Чи етичне доведення до робітників оцінки їх праці керівником, якщо вона спричиняє біль підлеглим?"

Як би Ви відповіли на це питання?

Етична дилема 1

Ви - керівник неурядової організації, одним із напрямків діяльності якої є екологія. До Вас звернувся представник дуже потужної паливно-енергетичної компанії з проханням дати позитивний відгук про діяльність цієї компанії в пресі. Ця компанія раніше не працювала у Вашому регіоні, і Ви майже нічого не знаєте про неї, окрім того, що вона планує будівництво мережі автозаправних станцій у Вашому місті і, що це дійсно дуже потужна у фінансовому аспекті структура.

Від партнерської екологічної організації з регіону, де ця компанія діяла впродовж останнього року були певні критичні зауваження, щодо її діяльності (стосовно використання застарілих методів транспортування палива). За словами представника компанії, автозаправні станції, які вона будуватиме, будуть станціями європейського зразка: екологічно чистими, архітектурно довершеними, озелененими і окрім виконання свого функціонального призначення будуть ще й окрасою Вашого міста. Якщо на цей ринок не увійдуть вони, то увійде хтось інший, але швидше за все той, хто не зможе стільки інвестувати в цю мережу. Представник компанії просить Вашої згоди на публікацію короткого інтерв'ю з Вами з позитивним відгуком про діяльність компанії у найвпливовішій і найбільшій газеті Вашого регіону; це інтерв'ю дуже важливе для їхньої структури, яка хоче донести до населення інформацію про cвoї наміри і хоче сформувати свій позитивний імідж. За його словами, Ваша організація має великий авторитет у місті, і для багатьох мешканців Ваша підтримка цього проекту буде в значній мірі визначальною.

Представник компанії чітко дав Вам зрозуміти, що у випадку позитивного рішення з Вашої сторони компанія готова перерахувати для потреб Вашої організації 10000 доларів США.

Ця фінансова підтримка була б дуже доречною і дуже своєчасною для Вашої організації, оскільки сьогодні вранці ви були буквально "нокаутовані" звісткою про те, що спонсор, який обіцяв виділити кошти на проведення щорічної екологічної ек­спедиції по головній ріці регіону і з яким була підписана умова про це, повідомив, що у зв'язку з певними обставинами не може в даний момент виділити ці кошти. Дана експедиція є дуже важливою екологічною акцією регіонального масштабу і результати, отримані в експедиційних дослідженнях, мають велике значення для покращення екологічної ситуації в регіоні, експедиція повинна вирушати через тиждень і перенесення термінів її проведення абсолютно неможливе.

Ви не маєте часу отримати детальнішу інформацію про цю організацію, оскі­льки інтерв'ю повинно з'явитись у завтрашньому номері газети.

Ви опиняєтесь перед дилемою - підтримати проект цієї компанії, про яку Ви не маєте інформації у повному обсязі, отримавши при цьому кошти на екологічну експедицію і, можливо, навіть сприяючи покращенню екологічної ситуації в місті чи відмовитись від цього інтерв'ю.

Питання:

1. Чи вважаєте ви етичним пристати на таку пропозицію?
   
2. Яку інформацію Ви надіслали б до газети? Напишіть коротке інтерв'ю.
   
3. Змоделюйте результати кожного з рішень.
   
4. 4. Яку з дій ви вважаєте більш етичною?