Ема: М. В. Гоголь – видатний російський І український письменник. Мета

Вид материала

Содержание

Персонаж поеми
Службова діяльність
Дослідницька робота
П. Застосування знань і вироблення вмінь
I група.— літературознавці; II група
Мета: зрозуміти причини різного ступеня занепаду кожного поміщицького господарства. Висновок.
Висновок П групи.
Висновок III групи.
Загальний висновок
IІІ. Постановка проблемного питання
Загальний висновок до всієї поеми.
Написання есе на тему
Тема: Написання твору за вивченим матеріалом. Мета
Тип уроку

Подобный материал:

1 2

Тема: Образ Чичикова. Характеристика героя іншими персонажами та автором

Мета: продовжити роботу над хараетеристиками Чичикова, розвивати

навички осмислення авторської позиції через ліричний відступ; виховувати неприйняття пристосуванства, лицемірства, кар’єризму і зрадництва.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань

Рольова гра «Анкета для П.І. Чичикова»

Учні поділяються на дві групи: «анкетувальники» і «біографи», перші готують запитання до головного героя та знавців його біографії, другі дають короткі відповіді з аргументами вчинків та психології Чичикова, підтвердженням текстовими цитатами.

Анкета може бути такою:

Прізвище, ім’я, по батькові, вік, соціальне становище, сімейний стан.
Яким було раннє дитинство? Які переконання виніс із батьківського виховання?
Як навчався підліток у міському училищі?
Про що мріяв Чичиков у юнацькі роки? Що робов для здійснення мрії?
Охарактеризувати службу Павла Івановича в казенній палаті? Якими методами він робив кар’єру?
Як дістав службу повітника?
Як він працював на митниці? Чому став грозою контрабандистів?
Чи досяг Чичиков своєї мети?

ІІ. Характеристика Чичикова іншими персонажами та автором

Бесіда

- Назвіть персонажів поеми

- Як кожен із них характеризує Чичикова? (Висновки учні записують в таблицю)

Характеристика Чичикова іншими персонажами та автором.

	Персонаж поеми	Його думка про Чичикова
	Учитель училища:	«...який був ґречний, нічого буйного, шовк!»
	Чиновники міста N1 губернатор:	«з добрими намірами людина»

	прокурор:		«діловита людина»
	жандармський полковник:		«учена людина»
	голова палати:		«досвідчена і шановна людина»
	голіцмейстер		«знаюча і люб'язна людина»
	дружина		«найлюб'язніша і
	поліцмейстера		найввічливіша людина»
	поміщик Собакевич		«надзвичайно приємна людина»
	Автор:		«юнак досить привабливої
			зовнішності* «умів зберегти охайність, порядно одягтися, надати обличчю приємного виразу і мав навіть щось благородне в руках» «не красень, але й непоганої зовнішності пан»

Висновок.

Усі герої говорять про характер Чичикова, автор торкається тільки зовнішності.
В естетичній системі Гоголя моральні якості героя суворо засуджуються, більш того, Гоголь упевнений, що його герой не сподобається читачеві саме тому, що це аморальна людина.
Оцінка, яку отримав Чичиков від чиновників та поміщиків, є, перш за все, непрямою оцінкою самих себе. Так вони демонструють критерії власної моралі.

— Чому, на відміну від автора, чиновники не засуджують дій Чичикова?

(Відповіді учнів допомагають створити таблицю)

Посада	Службова діяльність	Коло інтересів	Деталь як художній засіб змалювання образу	Характер
Губернатор	«Бруківка	«Сам	«Щ товстий,	«Великий добряга»
	скрізь була по-	вишивав	ні тонкий»
		по	(як Чичиков,	(див. дії,
	сад був із тоненьких дерев, ...в га зетах сказано, що сад складається 3 тінистих та гіллястих дерев», «...вулиці з мізерним освітленням»	тюлю»	як Манілов — нівелювання особистості)	іронія)

Прокурор	«...за нього всі справи веде стряпчий... найперший хапуга у світі»		«...з навіки застиглою фізіономією» (маска, або мрець), з надто чорними густими бровами і підморгуючим лівим оком	«людина серйозна, мовчазна» (авт.) бездіяльна, гуляща (іронія) (Собакевич)

Архітектор Голова палати Поліцмейстер Інспектор лікувальної палати Поштмейстер	«Будинки здавалися загубленими серед широкої, як поле, вулиці і місцями збивались до купи». Усі будови одноманітні й пофіарбовані в два кольори: жовтий та сірий «Темний, брудний коридор і кімнати» Неохайні, неввічливі чиновники-хабарники (див. виняток, який зробили для Чичикова) «Діло повів так розумно, що він отримував удвіччі більше прибутків, ніж його попередники» Люди померли від гарячки, бо «не було вжито належних заходів»	«...знав напам’ять «Людмилу» Жуковського» «гра в карти» «читав «Ночі Юнга та «Ключ до тайників натури» Еккартетаузена»	«чудотворець, ... батько і благодійник у місті» (іронія)»	«розсудлива, люб’язна, дуже мила людина» (іронія) «бездіяльна, гуляща людина» (Собакевич) «дотепний філософ, надмірно балакучий»

Висновок: «Усі вони дарма топчуть землю» (Собакевич).

Ніхто не займається своїми прямими обов'язками, тому скрізь безладдя.
Коло інтересів надзвичайно обмежене і не стосується професійних справ.
Характер змальовується автором іронічно.

4. З етичної точки зору автора, усі чиновники також мертві душі, бо їхнє спілкування з людьми позбавлене духовної близькості, коло їхніх інтересів складає лише власна користь. «Дуелі між ними не відбувалися..., проте вони намагалися шкодити одне одному, де це було можливо».

Дослідницька робота

Завдання — проблемне питання.

Двічі в поемі з'являється епізод, пов'язаний із приїздом нового начальника. Уперше він дійсно з'являється, удруге — про нього йдуть лише чутки. Яка роль цих епізодів в ідейному задумі автора?

Службові злочини		Покарання
І. Чичиков і члени будівельної комісії
1. «Шість років не зводилася		1. Чиновників було
державна споруда, а в інших		усунено з посади, будинки
кінцях міста з'явилось у		цивільної архітектури
кожного члена по красивому		потрапили до казни,...
будинку цивільної		2. «...через деякий час
архітектури».		утерлися <до начальни-
2. <У Чичикова> «виявилась		ка> в милість інші
деяка надмірність».		чиновники..., генерал... потрапив до рук ще більших шахраїв».
II. Чиновники міста N.		Страх.
1. Судейські чиновники.
Під час гуляння одні купці		«страх жахливіший від
вбили інших.		чуми».
«Купці покаялись, — поклали
по чотири державні (200 крб)
кожний... і слідчий показав,
що хлопці померли від чаду».
2. Державні кріпаки вбили
земського поліцейського
засідателя.
У <судовій> палаті вирішили,
що помер він від
апоплексичного удару. 3.Поштмайстер. «... обдурили, закривши заклад на годину раніше, візьмеш з... купця за листа... або перешлеш посилку, яку не треба посилати» (хабарі). 4. Голова палати, прокурор, «...і не хочеш брати, а він сам суне...» (хабарі)		Страх. «жахливіший від чуми».

Ведеться робота з текстом і паралельно заповнюється таблиця.

Висновки: 1. Автор убачає вічне коло в тому, що державні службовці хабарники і зміна одного начальника іншим лише припинить злочини на деякий час.

2. Автор указує, що державні службовці мають вибір, який існує тільки у сфері особистої моралі:

чесна служба + душевний спокій = бідність

службові злочини + страх = багатство.

ІІІ. Домашнє завдання

Дослідити образи поміщиків за планом

Яким художніми засобами створено портрет літературних героїв. Які риси їхніх характерів він увиразнює?
Які інтер’єри панської садиби, дому, житла селян допомагають зрозуміти їх господаря поміщика?
Якою була реакція кожного з поміщиків на пропозицію Чичикова продати мертві душі»?
Як він ставився до своїх співбесідників?
Чи було щось спільне в таких різних людях?
Чим несподіваним здивував нас кожний з них?
Чи є в цих прсонажів позитивні риси?

ІV. Підбиття підсумків

Тема: Галерея поміщицьких типів – уособлення духовної деградації людини.

Мета: проаналізувати образи поміщиків у поемі; з'ясувати поняття літературний тип та ліричні відступи; з'ясувати специфіку гоголівської ідейної концепції твору та стилю; формувати навички аналізу тексту, систематизації й узагальнення матеріалу; виховувати свідоме ставлення до життя суспільства.

Тип уроку: психологічне дослідження

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

- Яка риса характеру характерна для всіх поміщиків?

- Які характерні життєві явища відкриваються завдяки цим рисам

П. Застосування знань і вироблення вмінь

Робота в групах. Виконання завдань проблемно-пошукового характеру, робота з текстом.

Пропонується три робочі групи, які будуть досліджувати проблему в різних аспектах:

I група.— літературознавці;

II група — бізнесмени;

ІІІ група — психологи-аналітики.
Питання для І групи.

У якому стані знаходяться села поміщиків Маніло-ва, Коробочки, Ноздрьова, Собакевича, Плюшкіна? Як це характеризує господарів?
Який вигляд мають будинки, кімнати (кабінети) поміщиків (у Плюшкіна — сад)? Як це характеризує кожного з них?
Які кольори використовує Гоголь при змалюванні оселі та одягу поміщиків? Яку роль відіграє цей художній засіб при створенні образів?

(Колір у Гоголя стає засобом психологічної характеристики героїв. У будинку Манілова переважають блакитні та сірі кольори. Блакитний — це колір безпечності, безтурботності, мрійливості, «чарівне ніщо» (Ґете). Сірий — це нейтралітет.

Собакевич віддає перевагу коричневому кольору. Ставлення до коричневого кольору — це інформація про ставлення до власного тіла. Ствердження чуттєвих насолод як основної життєздатної сили.)

Який вигляд мають самі поміщики та їхні домочадці?
Який був обід у кожного поміщика і про що це свідчить?

Кожний учень групи отримує 1 питання і доповнює загальну таблицю, до якої виписує ключові фрази з тексту (розподіл питань в групі здійснюють самі учні). Питання для II групи.

Мета: зрозуміти причини різного ступеня занепаду кожного поміщицького господарства.

Висновок. У чому полягала економічна особливість поміщицьких господарств?

(Старий тип господарства поєднувався з новими (капіталістичними) відносинами. Були панщина й оброк, були кріпаки і відхідники, сільськогосподарська продукція ставала товаром і зберігались елементи натурального господарства.)

1. Чи запроваджувалися в господарствах нова техніка і технології?

2. Чи читав хтось із поміщиків якісь сільськогосподарські видання? Що складало коло їхніх інтересів?

3. У чому полягала основна господарська помилка Плюшкіна?

4. Чи доцільно використовувалось у господарствах придбане добро?

Що цікавить Манілова?

Що повинно його цікавити як поміщика?

«Він думав про благополучне життя з другом, про те, як би через цю річку почати будувати міст, потім величезний будинок..., щоб можна було бачити Москву і вечорами пити чай на відкритому повітрі, ...що цар, коли узнав про таку дружбу, подарував їм чин генерала» гл. 2

1. «Чому нерозумно і безглуздо готується в
кухні?»

2. «Чому пусто в коморі?»

3. «Чому ключниця злодійка?»

4. «Чому неохайні і п'яні слуги?»

5. «Чому всі дворові люди сплять немилосердно та займаються гультяйством?»

Відповідь на третє питання найефектніше проілюструвати епізодами з поеми, пов'язаними з образами Манілова та Ноздрьова.

Що цікавить Манілова? Що повинно його цікавити як поміщика?

«Він думав про благополучне життя з другом, про те, як би через цю річку почати будувати міст, потім величезний будинок..., щоб можна було бачити Москву і вечорами пити чай на відкритому повітрі, ...що цар, коли узнав про таку дружбу, подарував їм чин генерала» гл. 2. 1. «Чому нерозумно і безглуздо готується в кухні?»

«Чому пусто в коморі?»
«Чому ключниця злодійка?»
«Чому неохайні і п'яні слуги?»
«Чому всі дворові люди сплять немилосердно та займаються гультяйством?»

Питання для Ш групи.

Яку інформацію можна одержати з прізвищ персонажів про їхні психологічні особливості?
Які деталі зовнішньої характеристики використовує Гоголь для того, щоб підкреслити духовну смерть своїх героїв?
Чи справдилося твердження автора, що Чичиков звертається не до будь-якого поміщика? .
Як вплинули на успіх справи комунікативні вміння персонажів? (Детально розглядають епізоди укладення торговельної угоди. Можна використати цитату з книги Д. Карнегі «Як привернути на свій бік партнера».)

Ділові риси характеру та знання людської психології — запорука успіху.(?)

Намір (мета): «Ладен, як видно, на все, тому можна в нього безкоштовно дещо випросити»

Мова Чичикова	Мова поміщика	Результат
Прохання питання. «... у тебе багато померлих кріпаків, які ще не викреслені з ревізії?» Переведи їх на моє ім'я. Аргументи -відповіді. 1. «Так треба... це вже моя справа... треба та й годі». 2. «...просто прийшла фантазія». 3. «...для того, щоб на бути ваги в суспільстві». 4. Я маю намір одружи тися, а батьки нареченої	У Чичикова активна позиція, він починає розмову і ставить умови. Численність аргументів та їхня різноманітність тільки зменшує довіру до Чичикова й ослаблює його позицію
Прохання змінюється. «Не хочеш подарувати — продай».	«Купи в мене жеребця, ...кобилу, ...собак, ...шарманку, я... дам їх на додачу»	Чичиков зазнає поразки, займає захисну позицію; активна роль переходить до Ноздрьова, тепер він ставить умови й аргументує їх.
		Мета не досягнена, крім того, Чичиков зазнає моральних збитків

Результатом колективної роботи в групах є створення таблиць та висновки, які здаються для оцінювання.

Висновок І групи.

Занедбаність, некультурність, убогість,— ось що властиве для гоголівських поміщиків та їхніх маєтків.

Висновок П групи.

Господарства всіх поміщиків об'єднує недоцільність усього, що там відбувається. Манілов узагалі нічого не знає про своє господарство; у Коробочки — свиня з'їла між іншим курча, а купці завезли дівчинку; у Собакеви-ча — дуб, який використовують на будівлю кораблів, використаний для колодязя. І Собакевич, і Коробочка — однакові марнотратці. А безглузда ощадливість Плюшкі-на є ознакою невмілого господарювання.

Висновок III групи.

Психологія мислення поміщиків деструктивна: 1. Я не продам йому товар не тому, що мені це невигідно, а тому, що це вигідно йому.

2. Вигода є, але я її не розумію, тому й не продам товар, бо виявляється, що він спритніший і розумніший за мене.

Така поведінка не сприяє розвитку ділових, партнерських відносин, а породжує недовіру і шахрайство.

Загальний висновок:

Поміщики недбалі господарі, погані ділові партнери і погані люди, тому в системі естетичних цінностей письменника вони — мертві душі.

IІІ. Постановка проблемного питання

Можливо, представники народу не є мертві душі? Розглядаються три епізоди з поеми:

Як селяни допомагали роз'їхатися двом бричкам, що зіткнулися?
Розмова Чичикова із Селіфаном перед від'їздом із міста N.

3. Змалювання автором лакея Петрушки.
Висновок: Ті, що були живими, вже померли, «...що з цих людей, які вважаються тепер живими? Що це за люди?...» їх не турбує справа, яку вони роблять, вони не знають, що таке відповідальність, навіть власна доля їх не обходить.

Загальний висновок до всієї поеми.

Душі всіх зображених у поемі персонажів М. В. Гоголь уважає мертвими, спираючись на біблійне вчення про душу й дух.

«І створив Господь Бог людину із праху земного, і дмухнув в обличчя їй подих життя, і стала людина душею живою».

«Пошлеш дух Твій — створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі».

Отже, жива душа людини за наміром Бога має творити, мертва душа — це душа байдужа, у якої відсутня духовність; такі душі втрачають здатність до спілкування, до розуміння, до співчуття одне одному.

Написання есе на тему: «Які ж людські «хвороби» діагностував Гоголь в образах поміщиків?» або «Які риси гоголівських поміщиків роблять їх «мертвими душами»? (Паразитизм існування, відсутність звички трудитися, обмеженість інтересів, вузькість кругозору, бездуховність, невміння йти в ногу зчасом, віджилі форми ведення господарства, безгосподарність, моральний занепад, жадібність, прагнення до наживи, підозріння й недовіра до людей, пуста мрійлтвість, хвалькуватість, жорстокість і несправидлтвість по відношенню до кріпаків тощо).

ІV. Домашнє завдання Підготуватися до написання творчої роботи.

Тема: Написання твору за вивченим матеріалом.

Мета: перевірити рівень осмислення учнями ідейно-тематичного змісту та образів

вивчених творів Лєрмонтова і Гоголя; розвивати навички зв'язного писемного мовлення; виховувати розуміння зв'язку культурних епох.

Тип уроку: розвитку зв'язного мовлення.

Хід уроку

• Орієнтовна тематика для написання творчих робіт:

"Герой нашого часу" М.Лермонтова - морально-психологічний роман про долю покоління 30-х рр. XIX ст.
Чия доля драматичніша - Онєгіна чи Печоріна?
Поганий - хороший Печорін?
Історія життя Григорія Олександровича Печоріна.
Біографія Павла Івановича Чичикова.
Поема М. Гоголя "Мертві душі" - геніальна сатира на кріпосницьку Росію.
Коли помирає душа? ( Образи поміщиків у поемі М.Гоголя "Мертві душі").
Чичиков - герой нашого часу?
Сміх крізь сльози в поемі М.Гоголя «Мертві душі»; або

«І сум, і жаль, і висновки повчальні.

І слово, непосильне для пера.

Душа пройшла всі стадії печалі.

Тепер уже сміятися пора.» (Ліна Костенко)

Автор у поемі М. Гоголя «Мертві душі».
Мої знахідки і відкриття Лєрмонтова (чи Гоголя).

• Домашнє завдання. Підготуватися до уроку тематичного оцінюваннязнань.

Blog

Ема: М. В. Гоголь – видатний російський І український письменник. Мета

Содержание