6. Нормативні документи, які регулюють роботу Ізоляторів тимчасового тримання (ітт) та діяльність їхніх співробітників 16 Ірозділ
| Вид материала | Документы |
- Підприємство як суб'єкт господарювання, 2312.38kb.
- Назва модуля: Центральний банк І грошово-кредитна політика (курсова робота) Код модуля:, 15.46kb.
- Методика обліку бібліотечного фонду підручників 30-31 Видача підручників 31-32, 899.04kb.
- Методичні вказівки по виконанню рефератів з дисципліни “Комерційна діяльність”, 51.25kb.
- «Механізації будівельних процесів», 159.03kb.
- Збірник нормативно – правових документів, які визначають та регулюють напрямки діяльності, 10243.96kb.
- Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом, 65.27kb.
- План Основні законодавчі акти, які регулюють діяльність підприємства в Україні. Поняття, 142.91kb.
- Звіт про роботу відділу культури та туризму, 453.32kb.
- Шевченківського району м. Києва, 215.24kb.
ВИСНОВКИ ЗА НАСЛІДКАМИ АНАЛІЗУ ПРЕСИ:Аналіз місцевої преси показав, що тема роботи ізоляторів і відділів міліції в цілому залишається повністю закритою від громадськості. Було знайдено всього близько двох десятків повідомлень по проблемі прав людини в ІТТ і жорстокому поводженні із затриманими з боку співробітників органів внутрішніх справ і, практично, тільки одна публікація торкалася позитивних моментів і змін. Також відзначимо, що ці і подібні питання освітлюються тільки в газетах "Гривна" і "Вгору", інші, можливо, не "ризикують", беручи у увагу судові процеси по позовах міліціонерів і суддів до ЗМІ в 2004-2005 роках, або не рахують цю тему цікавої для читачів Місцеві газети висвітлюють в основному "кримінальні новини", які отримують від Управління по зв'язках з громадськістю обласного УМВС. Журналістські розслідування за повідомленнями про факти порушень прав людини з боку співробітників міліції проводяться украй рідко – причин може бути декілька. З моєї точки зору – таких фактів менше, ніж говорять прості обивателі, відсутність професіоналів-журналістів, які змогли б і захотіли займатися цією темою, правовий нігілізм населення – багато хто розказує про погане поводження через декілька років – отримавши вирок. До речі, немає взагалі публікацій про умови вмісту в ІТТ – тема нецікава. Всі публікації стосуються саме обгрунтованості затримання, пре'явленія звинувачення ІV розділ. Висновки, пропозиції щодо покращення ситуаціїГоловною складністю у процесі моніторингу дотримання прав та свобод затриманих, що утримуються в ізоляторах тимчасового тримання в Херсонській області, стало те, що інформація щодо роботи цієї системи є закритою, або її складно отримати. Доступ до нормативних документів, що регулюють дану сферу, є складним. Ті закони та підзаконні акти, які є у відкритому доступі, складають велику кількість, вони досить об’ємні, і з них треба робити серйозну вибірку, щоб проаналізувати саме ту складову, що стосується роботи власне ізоляторів тимчасового тримання. Ще одна складність – це те, що є певна кількість документів, до яких немає загального доступу, вони знаходяться під грифом «тільки для службового користування». Так, у роботі з інформаційними запитами виявилося, що підрозділи УВС та прокуратури, до яких зверталися з запитами, не могли дати інформацію, бо вона знаходиться під грифом секретності. Треба зазначити, що офіційний сайт УМВС в Херсонській області мало інформативний і не зручний для використання. Таким чином, можна зробити висновок, що інформація щодо функціонування ІТТ є закритою, як у пасивній формі, так і в активній. Про це свідчить також і те, що звіти мобільних груп за минулі роки не оприлюднювались. Всі учасники моніторингових візитів зазначили, що підчас відвідування не спостерігались і не були зафіксовані явні порушення прав людини. При перевірці не було зафіксовано ніяких порушень в плані фізичного, морального або психологічного тиску. Також члени моніторингових груп ділились враженнями, що співробітники міліції відкрито не чинили перешкод проведенню дослідження, не було явних негативних проявів, але бажання співпрацювати не відчувалося. Зрозуміло, що співробітники РВВС просто виконують наказ, але не мають справжньої мотивації до якісних змін щодо покращення стану прав людини. Найбільш розповсюдженим порушенням є відсутність належних медико-санітарних умов, які за характером можна поділити на декілька груп: - відсутність або ж невідповідність встановленим нормам приміщень санпропускників, душових кімнат, кімнат фельдшерів, ізоляторів, кімнат для підігріву їжі, прогулянкових двориків. В більшості своїй, такі порушення притаманні спец установам, що розміщені в спорудах, які за своїм станом, віком чи плануванням виключають можливість приведення їх до необхідних норм без повноцінної реконструкції та значних фінансових вкладень. В той же час, іноді постає питання доцільності таких витрат, з огляду на термін існування і стан цих споруд. - незадовільний санітарногігієнічний стан самих приміщень у спецустанові: недостатність природного та штучного освітлення, не здійснення санобробок одягу, постільних речей і приміщень, відсутності дезкамер. Нерегулярне вологе прибирання приміщень. Незадовільний зовнішній стан приміщень та наявність в них бруду, залишків їжі та інших непотрібних речей. Існування їх зумовлене не тільки негативною поведінкою спецконтингенту, але і безвідповідальним відношенням до цих питань персоналу установи. Внаслідок таких порушень, в приміщеннях установ не забезпечуються необхідні заходи санітарного та протиепідеміологічного характеру, а самі утримані та персонал наражаються на небезпеку інфекційних захворювань Члени моніторингових груп та експерти проекту вважають, такі моменти, як відсутність постійного доступу до питної води, примусова вентиляція, примусовий злив у санвузлі - це складові психологічного тиску, маніпуляція людиною: виникає відчуття, що людина знаходиться під чиєюсь владою, що вона повністю залежить від правоохоронців. Також відмічалося, що громадські приймальні при РВ часто бувать закриті на ключ або вони знаходиться в неробочому стані. Глобальне порушення, з яким стикалися моніторингові грукпи – це порушення термінів утримання у КАЗах. Жоситьь частою є практика, коли затримані утримуються в КАЗ 2-3 доби, хоча вони абсолютно не обладнані і пристосовані для довгого утримання людини, і взагалі призначені не для цього. Членами мобільних груп були зафіксовані випадки несвоєчасного та неякісного надання медичної допомоги, або неправомірне перешкоджання у наданні необхідної медичної допомоги, зволікання по рекомендаціям спеціалістів про госпіталізацію хворих зі спец установ до лікувальних закладів та питання безперешкодного отримання необхідних для лікування медичних препаратів (справа Дроботенко, м. Скадовськ, справа Маруняка, Голопристанський район). Були також зафіксовані і нетипові порушення, про які варто згадати. Так, в Білозерському ІТТ при перевірці у 2008 році був наявний склад протигазів. Керівник закладу пояснив це тим, що іншого приміщення в РВВС не знайшлося. Був зафіксований випадок, коли особа, яка вперше потрапила до ІТТ утримувалась в одній камері з рецидивістами. Підчас моніторингових візитів члени мобільних груп мали змогу розмовляти з особами, які перебувають ІТТ та КАЗ. Проблем у спілкуванні з затриманими не було, але необхідно враховувати, що розмови велись у присутності міліціонерів. За спостереженнями, їх умовно можна розділити на три категорії: одні відмовляються спілкуватися взагалі, другі стверджують, що все чудово і їх права не порушуються., а треті скаржилися, що все погано. Треба зазначити, що члени мобільних не стикалися з відвертими скаргами на порушення прав та свобод людини, також інформація про такі порушення рідко потрапляють і до ЗМІ. Щоб скарги були зафіксовані, необхідно, щоб зв'язок між затриманими і органами, які захищають їх права, був прямим. Це пов’язано з тим, що потерпілі скривають випадки жорстокого поводження, бояться подальших тортур, не вірять, що можна відстояти свої права, не довіряють правоохоронцям, бо знають випадки «кругової поруки». Ще одне зауваження випливає з результатів роботи по моніторингу прав людини в ІТТ – це неефективність розслідування заяв та повідомлень про жорстоке поводження. Прикладом може служити справа Дроботенко, м. Скадовськ. У звіті Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ МВС України «Права людини в діяльності української міліції» за 2008 рік дається таке обґрунтування цієї проблеми: «Ефективність розслідування є одним із «позитивних обов’язків держави», відповідно до статті 3 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і включає в себе два аспекти: правова система повинна надавати захист від нападів з боку інших осіб і не тільки представників органів держави; процесуальні зобов’язання держави розслідувати факти застосування катувань ефективним чином. Інша складова поняття «ефективне розслідування» – це ретельність проведення розслідування. як зазначив Європейський суд з прав людини, зобов’язання провести розслідування не є зобов’язанням досягти певного результату, а зобов’язанням докласти певних зусиль. В Україні єдиним засобом порушити кримінальне переслідування проти посадових осіб міліції, які застосували катування, є звернення до прокуратури, що має виняткову компетенцію в розслідуванні даного злочину (стаття 112 КПК України). Будучи органом, відповідальним за проведення розслідування і розгляд звичайних кримінальних справ, саме прокуратура вирішує, чи відкривати справу проти працівників міліції. Такий порядок, на думку Європейського суду, не може забезпечити дотримання принципів ефективного розгляду скарг заявника на застосування катувань або іншого жорстокого поводження (Afanasyev v. Ukraine judgment of april 2005) .info/index.php?id=1223361557. Відсутність ефективного механізму розгляду повідомлень про застосування тортур та інших насильницьких дій, створює відчуття безкарності в правоохоронців, які вдаються до катувань, та значно сприяє тому, що катування та жорстоке поводження сприймаються багатьма з них не як злочин, а як рутинний елемент практики боротьби зі злочинністю. Залучення до проведення розслідування представників правозахисних організацій, використання ресурсів громадських організацій для захисту прав потерпілих може забезпечити дотримання виконання найважливіших вимог до ефективного розслідування – незалежності тих осіб, які проводять розслідування, від тих, хто може бути відповідальним за події та невідкладності проведення розслідування. Перш за все необхідно у найкоротший термін привести у відповідність повноваження Інспекції з особового складу ДКЗ щодо проведення службових розслідувань з цих питань. Склалася практика доручення службових розслідувань саме цьому підрозділу без передачі матеріалів до СВБ ГУБОЗ. Більш того, службові розслідування за аналогічною схемою доручають керівникам галузевих служб без повідомлення внутрішньої безпеки. Таким чином, існують факти, коли звернення та повідомлення розглядаються тією особою, яка сприяла правопорушенню». Необхідно зазначити, що серед вражень, які винесли члени мобільних груп були і неочікувані позитивні: норми утримання затриманих в ІТТ досить лояльні. Якщо їх дотримуватися, то порушення прав людини взагалі неможливе. Тому присутність представників громадськості в закритих закладах правоохоронних органів повинна бути регулярною і постійною, але особи, які входять до складу мобільних груп, повинні мінятися через деякий час. Це необхідно, щоб уникнути ефекту звикання до проблемних моментів, які наявні в ІТТ, щоб зберегти, так би мовити, свіжий погляд на ситуацію з дотриманням прав людини. За результатами дослідження можна констатувати, що позитивні зміни є, хоча вони і відбуваються повільно. Пропозиції щодо покращення ситуаціїНезважаючи на приділення керівництвом МВС питанню дотримання прав і свобод людини та запобігання катувань та жорстокого поводження належної уваги, система потребує серйозного вдосконалення. В першу чергу це пов’язано зі скритістю катувань, інших неправомірних дій на стадії досудового слідства, в застосуванні методів отримання визнання в скоєнні злочину, які важко відстежити і зафіксувати. З метою підвищення ефективності роботи в сфері дотримання прав і свобод у закритих закладах міліції необхідно здійснити ряд заходів: 1. Громадським правозахисним організаціям спільно з МВС сприяти прийняттю на законодавчому рівні Концепції державної політики щодо протидії катуванням та жорстокому поводженню, та плану дій на її виконання. 2. Розробити низку нормативних документів, які б чітко регламентували порядок роботи із затриманими та заарештованими особами. За рахунок цільових бюджетних асигнувань забезпечити розміщення та функціонування постійно діючої системи відео спостереження у приміщеннях, де здійснюється робота з підозрюваними, затриманими, заарештованими та свідками (опитування, допит, утримання). 3. Закріпити роботу моніторингових груп за участі представників громадськості на рівні закону, з метою запобігання скасування або саботажу громадського моніторингу в залежності від політичної волі керівництва держави і відомства. На думку експертів проекту, перегулярні відвідування є одним з найбільш дієвих засобів впливу на стан дотримання прав людини в діяльності служб та підрозділів органів внутрішніх справ та мають значний профілактичний ефект. 4. Виконувати пункти Положення про мобільні групи, що стосуються інформування щодо діяльності мобільних груп, результатів перевірок та заходів по виправленню порушень, які були зафіксовані. 5. Всю облікову документацію, що стосується роботи ІТТ звести до єдиного стандарту, журнали виготовити друкарським способом за державні кошти. 6. Рекомендувати судовій владі забезпечити введення у систему судів роботу чергових суддів, які б виносили відповідні рішення щодо обрання запобіжного заходу. Це надасть можливість уникнути порушення термінів утримання в кімнатах для затриманих чергових частин. 7. З метою профілактики негативних явищ, підвищення професійного рівня працівників міліції необхідно запровадити систему навчання основам прав людини, вивчення національної законодавчої бази та міжнародних механізмів запобігання катуванням та поганому поводженню, ефективне розслідування заяв та повідомлень про катування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 8. Запровадити практику розгляду звернень громадян за фактами катування і жорстокого поводження відповідно до Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженою наказом МВС України від 14.04.2004 № 400, а всі матеріали перевірок направляти до органів прокуратури для прийняття рішення згідно з КПК України. 9. Поширити практику надання, при необхідності, безоплатної правової допомоги за фактами катування і жорстокого поводження. 10. Наділити помічників Міністра з дотримання прав людини повноваженнями безпосередньої участі у службових перевірках за зверненнями громадян на побиття, катування і жорстоке поводження та їх обов’язкове узгодження рішень та висновків таких перевірок. 11. До складу статистичної звітності щодо основних показників оперативнослужбової діяльності органів внутрішніх справ ввести відомості з питань забезпечення прав людини під час дізнання та досудового слідства. 12. Необхідно провести заходи по впровадженню механізму обліку та контролю за викликами «швидкої допомоги» до спецустанов міліції області. 13. Налагодити практику залучення до вирішення проблем поліпшення умов утримання в спецустановах міліції представників органів влади і місцевого самоврядування, неурядових правозахисних організацій та інших громадських інституцій. 14. Створити для затриманих умови для корисного проведення часу: створення бібліотечок, доступ до періодичних видань, встановлення спортивного обладнання у прогулянкових двориках (наприклад: баскетбольне кільце, м’яч). 15. Розробити спільний наказ міністерства внутрішніх справ та міністерства охорони здоров'я щодо порядку медичного обстеження та лікування затриманих і взятих під варту осіб. Додаток Записка щодо виконання доручення Громадської Ради при УМВС України в Херсонській області про підготовки Звернення про виділення коштів для фінансування ізоляторів тимчасового тримання в Херсонській області Громадська рада при УМВС України в Херсонській області доручила представнику нашої організації, члену Громадської Ради Наталії Богренцової підготувати Звернення про виділення коштів для фінансування ізоляторів тимчасового тримання в Херсонській області. Хотілося би відзначити що подібний текст до органів місцевого самоврядування, органів влади щодо виділення коштів на ремонт та облаштування місць утримання та будівництво міського, Бериславського та Голопристанського ІТТ не має сенсу у зв’язку з тим, що згідно зі ст.87 Бюджетного Кодексу України, всі видатки на правоохоронну діяльність здійснюються з Державного бюджету, тому фінансування з місцевих бюджетів підтримки ІТТ розцінюється фінансовими установами місцевих адміністрацій як нецільове й тому наше Звернення не зможе досягнути своїх цілей. Тому представники нашої організації підготували Лист не до місцевої влади, а до народних депутатів України, які відповідають за Херсонську область з аналогічним проханням про виділення коштів. Хоча подібний лист можна направити й до відповідних органів місцевого самоврядування та виконавчої влади З повагою, Дементій Білий Додаток: 1. Проект Листа від Громадської ради при УМВС України в Херсонській області до народних депутатів. 2. Список народних депутатів України, які у своїх фракціях відповідають за Херсонську область Народному депутату України Шановний ________________________! Громадська рада при Управлінні МВС України в Херсонській області звертається до Вас із проханням допомогти у вирішенні серйозної проблеми, яка була виявлена представниками нашої Громадської Ради щодо дотримання прав людини в Херсонської області. Представники нашої громадської ради провели моніторинг дотримання прав та свобод затриманих, що утримуються в ізоляторах тимчасового тримання в Херсонській області. Ми виявили, що найбільш поширеними порушеннями норм дотримання стандартів функціонування ізоляторів тимчасового тримання в нашій області є ті, що пов’язані саме із недостатнім фінансуванням цих закладів. Найбільш гостро стоїть питання щодо проведення ремонтів та реконструкцій існуючих ізоляторів та будівництва нових ізоляторів тимчасового тримання. Так, центр нашої області - Херсон не має власного ізолятору тимчасового тримання. На даному етапі будівництво цього закладу було призупинене через відсутність державного фінансування. Будівництво ізолятора тимчасового тримання Голопристанського РВ УМВС взагалі не фінансується з 2004 року, а ремонтні роботи в приміщеннях ізоляторів Іванівського та Білозерського РВ здійснються госпрозрахунковим методом. Наприклад, у Білозерському ІТТ необхідна для остаточного відбудування ІТТ 50 000 грн. Пошук спонсорських коштів відбувається постійно, але будівельні роботи проводяться дуже повільно. На момент відвідування ІТТ Білозерського у 2009 році ІТТ не працював через закриття на капітальний ремонт. Також тяжка ситуація склалася в Нижньосірогозькому ІТТ. Необхідно скласти проектно-кошторисну документацію щодо необхідних робіт та витрат на проведення капітального ремонту в ІТТ та негайно розпочинати капітальний ремонт. Потребують ремонту й інші ізолятори тимчасового тримання, зокрема у Великій Лепетисі, Великій Олександрівці, Високопіллі, Генічеську, Горностаївці, Чаплинці та Новій Воронцовці. У зв’язку з тим, що фінансування подібної роботи здійснюється із Державного Бюджету, просимо Вас внести необхідні подання, щоб запланувати фінансування даних робіт на 2010 рік Від імені Громадської Ради при УМВС в Херсонській області, Відповідальний секретар Н.В.Козаренко |