Костянтинівської зш І-ІІІ ст

Вид материала

Документы

Содержание 1.2. Обґрунтування теми проекту. 2.Основна частина. Місячний, місячно-сонячний і сонячний календарі 2.Про нашу еру. БУЙВОЛ получил от Будды второй год цикла. В честном й напряженном соревновании чуть-чуть отстал от буйвола ТИГР ПЕТУХ (а может, КУРИЦА КАБАН (по другим источникам, прислал вместо себя (СВИНЬЮ 2.2. Вироби – аналоги та їх аналіз. 2.3. Конструкція власного виробу. 2.4. Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу . Технологічна карта. 2.5.Добір матеріалів, інструментів та обладнання. 2.6.Розрахунок собівартості виготовленого виробу.

Подобный материал:

• Костянтинівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний, 253.05kb.
• Р е є страц І яучасників ІІІ етапу Всеукраїнського конкурс, 455.55kb.
• Р е є страц І яучасників ІІІ етапу Всеукраїнського конкурс, 309.09kb.
• Курс ІІІ факультети ІІ, ІІІ медичні, факультет підготовки лікарів для зсу київ 2008, 899.87kb.
• Яльності щодо рівня знань з української мови та літератури у 9-а та 9 Бкласах Вільнянської, 344kb.
• Відділ освіти, 28.26kb.
• Конкурс серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів Черкаської області на тему:, 26.13kb.
• Від 23 січня 2007 р, 26.58kb.
• Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13, 1119.34kb.
• План роботи наукової лабораторії інформаційних технологій навчання на 2009-2010 навчальний, 215.61kb.

Костянтинівська загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів № 3

Мелітопольського району

Запорізької області.








Виконав: Ігор Мазил кін, учень 11- А класу

Костянтинівської ЗШ І-ІІІ ступенів № 3

Мелітопольський район

Керівник проекту: Краєвський Микола

Денисович, учитель трудового навчання

Костянтинівської ЗШ І-ІІІ ст. № 3,

Мелітопольський район.


2009 р.


Зміст

1. Вступна частина.
   
   1. Представлення проекту.
      
   2. Обґрунтування теми проекту.
      
2. Основна частина.
   
   1. Історичні відомості про виріб.
      
   2. Вироби – аналоги та їх аналіз.
      
   3. Конструкція власного виробу.
      
   4. Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу.
      
   5. Добір матеріалів, інструментів та обладнання .
      
   6. Розрахунок собівартості виготовленого виробу.
      
   7. Екологічний аналіз.
      

3. Висновки.


«Тільки після невтомної

праці виявиться талант»

(народна мудрість)

1. Вступна частина.
   
   1. Представлення проекту.
      

Наш дім – це той малий світ з яким ми пов’язані тисячами ниток:

тут зустрічаємо кожний новий день, у цьому світі роблять свої перші кроки й перші відкриття діти.

Світ речей, що оточують нас дома, аж ніяк не байдужий для нас. І тому, мабуть, варто подбати про те, щоб він був не бездушно – стандартним, а міг би розповісти дещо про те, що ми цінуємо в житті, чого прагнемо і що вміємо робити. Не слід забувати що часом люди, побувавши в нашому домі, можуть цілком змінити свою думку про нас. Добре, коли на краще. І, безумовно. Красиво і естетично виготовлений власними руками настінний календар може створити загальне враження.

В атмосфері нашої духовності, красивих речей, зроблених власними руками, в теплому, в приємному. комфортному мікрокліматі нашого дому ми починаємо менше нервувати через невдачі на роботі, поступово навчаємося м’якше ставитися до людей, потроху набираємо впевненості у собі. Ми змінюємося, бо пізнаємо радість творчості.

1.2. Обґрунтування теми проекту.




Для участі у ІІІ турі Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового

навчання юнакам 11 класу було запропоновано тему творчого проекту «Настінний календар». Мені ця тема проекту дуже сподобалася, бо наближається Новий рік і треба зробити подарунок моїм рідним. І промайнула думка: чому б не убити одразу двох зайців, зробити виріб на олімпіаду і такий же – подарувати рідним. Для виконання проекту я склав план роботи.

План виконання проекту

• Обґрунтування теми проекту.
  
• Визначення обсягу знань і вмінь, необхідних для виконання задуму.
  
• Консультація з батьками із приводу виділення коштів на придбання матеріалів.
  
• Відвідування бібліотеки з метою ознайомлення з подібними виробами (аналогами).
  
• Робота з Інтернетом.
  
• Аналіз аналогів.
  
• Створення власної моделі виробу, складання відповідних документів (ескіз, опис, креслення).
  
• Добір матеріалів, інструментів.
  
• Виготовлення задуманого виробу.
  
• Оформлення пояснювальної записки.
  
• Захист проекту.
  

План проектної діяльності

№	Назва етапів	Термін виконання
1.	Організаційно-підготовчий	З 01.12.08. до 03.12.08.
2.	Конструкторський	З 04.12.08. до 10.12.08.
3.	Технологічний	З 11.12.08. до 21.12ю08.
4.	Заключний	З 22.12.08. до 27.12.08.

2.Основна частина.

2.1. Історичні відомості про виріб.

Слово «календар» походить від латинських слів «калео» - «прого­лошую» і «календаріум» - «боргова книга». Перше нагадує про те, що в Давньому Римі (звідки до нас прийшов наш календар) початок кожного місяця проголошувався окремо, а друге – що там першого числа кожно­го місяця сплачували проценти за борги.

Астрономічними прообразами календарних одиниць – місяця і року – стали відповідно тривалості синодичного місяця S = 29,53059 доби і тропічного року Т = 365,24220 доби.

Залежно від своїх традицій, способу життя і релігійних уявлень люди в давнину розробили різні типи календарів: місячні, місячно-со­нячні та сонячні та сонячні.

1. Місячний, місячно-сонячний і сонячний календарі.

У місячному календарі рік складається з 12 календарних місяців. В давнину лічбу днів у новому місяці починали від першої появи вузького серпа Місяця на вечірньому небі; тривалість місяця порівнювалась зі зміною фаз Місяця.

Відповідна цьому тривалість астрономічного місячного року дорівнює 12 • 29,53059 доби = 354,367 доби. Число 354 можна подати так: 6 • ЗО + 6 • 29. Тобто можна ввести календарний рік тривалістю 354 доби, в якому загалом буде налічуватись 6 місяців по ЗО діб і 6 місяців по 29 діб. А щоб початок календарного місяця якомога точніше збігався з новомісяччям, ці місяці повинні чергуватися. В се­редньому за кожні три роки із залишку в 0,367 доби накопичується трохи більше однієї доби. Щоб урахувати це, потрібно впродовж кож­них тридцяти років 11 разів рівномірно додавати по одному дню. Рік, який містить 354 діб, прийнято називати простим, а рік у 355 діб – подовженим або високосним. Місячний календар використовується в країнах, де сповідується іслам.

Для узгодження тривалості сонячного та місячного року використо­вують місячно-сонячні календарі. У таких календарях менші проміжки часу (місяці) вимірюють за змінами фаз Місяця (календарні місяці налічують ЗО і 29 діб). Але оскільки 12 таких місяців – це 354 доби, тоді як тропічний рік на 11 діб довший, в лічбу місяців у році найчастіше 7 разів за кожні 19 років вставляли додатковий 13-й місяць. Бо 19 тропічних років практично рівні 235 синодичним місяцям – це так званий метонів цикл. Тож, як це видно з Таблиці «Дати нового місяця», через кожні 19 років ті ж самі фази Місяця приходяться на ті самі календарні числа. Однак через кожні 216 років конкретна фаза Місяця зміщується по датах нашого календаря на одну добу вперед (від, скажімо, 21 березня до 22 і т.д.).

Місячно-сонячний календар офіційно використовується лише в Ізраїлі. На підставі місячно-сонячного календаря проводять об­числення дат християнської Пасхи і пов’язаних з нею інших свят (Вознесення, Трійці). В минулому ж він повсюдно був найбільш уживаним.

У сонячних календарях за основу обліку часу беруть зміну пір року, тоді як на зміну фаз Місяця не зважають. Першоос­новою нашого сонячного календаря був юліанський календар, за­проваджений 1 січня 45 р. до н. е. римським політичним діячем і верховним жерцем Юлієм Цезарем. Оскільки тоді вже було відомо, що сонячний рік містить близько 365,25 доби, у цьому календарі три з кожних чотирьох років були простими і мали по 365 діб, а чет­вертий – високосний – 366 діб. У порівнянні з тропічним роком се­редній рік юліанського календаря був довшим лише на 0,0078 доби. Різниця невелика, але за кожні 128 років з цих частинок нагромад­жувалася ціла доба. Отже, якщо у 300 р. н. е. весняне рівноден­ня припадало на 21 березня, то через 128 років – на 20, ще через 128 років – на 19 і т. д.

До середини XVI ст. дата весняного рівнодення змістилася вже на 10 діб і припадала на 11 березня. З датою весняного рівнодення пов’язане найбільше християнське свято – Пасха. На Нікейському (325 р.) церковному соборі було прийнято святкувати її в найближ­чу неділю після повні, яка наставала після весняного рівнодення. Вважалося, мабуть, що дата дня весняного рівнодення зберігається «назавжди». Та оскільки справжнє весняне рівнодення поступово зміщувалося в бік 1 березня, то створилася така ситуація: якщо, наприклад, у XVI ст. повня випадала на 18 березня, весняною вва­жали не її, а наступну – 17 квітня. Отже, свято Пасхи зсувалося в бік літа.

У 1582 році римський папа Григорій XІІІ здійснив реформу календаря. Щоб повернути весняне рівнодення з 11 на 21 березня, а лічби днів було вилучено 10 діб: після 4 жовтня 1582 р. настало не5, а 15 жовтня. І щоб надалі така помилка не виникала, було прийнято з кожних 400 років вилучати три доби: столітні роки, число сотень яких не ділиться без остачі на 4, вважають простими – по 365 діб (такими були роки 1700, 1800, 1900 і буде 2100-й). Цей виправлений календар отримав назву григоріанського або нового стилю (н.ст.).

Середня тривалість року григоріанського календаря (за 400 років) становить 365,2425 доби, що лише на 26 с перевищує три­валість тропічного року. Тому і похибка на одну добу накопи­чується в цьому календарі приблизно за 3 300 років. Отже, гри­горіанський календар загалом точно відображає астрономічні події, хоча упродовж 400 років весняне рівнодення у ньому припадає на дати 19, 20 і 21 березня.

2.Про нашу еру. У своїй практичній діяльності людина потре­бує певної системи обліку років. При цьому немає істотного значення, який рік у цій системі було названо першим. Та чи інша система лічби років має назву ера. Інакше, ерою названо всю сукупність років, відлічених від певної початкової точки, що зветь­ся епохою (з грец. «епохе» - зупинка).

Історія показує, що початковим моментом може бути подія реальна (початок царювання якогось імператора, війна, стихійне лихо тощо) або вигадана, легендарна, часто пов’язана з релігійними віруваннями. Вза­галі кажучи, для лічби років не має ніякого значення навіть те, чи дата події вказана правильно, чи помилково. Головне, щоб рахунок років від обраного моменту проводився неперервно, без пропусків і повторень. Лічбу років «від Різдва Христового» (насправді - «від втілення Госпо­да», тобто від свята Благовіщення), яку ми називаємо нашою ерою, запровадив у 525 р. римський монах Діонисій Малий, який складав у той час нові таблиці дат Пасхи.


«Новогодняя сказка»

Однажды Будда пригласил к себе на день рождения всех животнух, какие только захотят прийти. Так как время стояло холодное, а чтобы попасть к Будде, надо было переплыть широкую реку, пришло только 12 зверей. Каждому животному Будда, в порядке живой очереди, подарил по одному году управлення.

Первой пришла КРЫСА – ей достался первый год 12-летнего цикла. Правда, очевидцы утверждают, что первым достиг берега Буйвол, а Крыса, которой не хотелось мокнуть в холодной воде, попросила буйвола перевезти ее на своей спине, и тот по доброте душевной согласился. Пока БУЙВОЛ отряхивался, чтобы предстать перед Буддой в приличном виде, Крыса, соскочив с его спины, быстренько побежала вперед и в очереди за предполагаемым дефицитом оказалась первой. Она была вознаграждена за оперативность и умение пользоваться обстоятельствами. Некоторые, правда, утверждают, что зто была не Крыса, а маленькая Мышь, которую Буйвол просто не заметил на своём мощном загривке и был несказанно удивлён, оказавшись в очереди вторым.

Что бы там ни было, а БУЙВОЛ получил от Будды второй год цикла.

В честном й напряженном соревновании чуть-чуть отстал от буйвола ТИГР, которому достался в управление третий год цикла. Они и посей день соревнются между собой.

Болельщики, восхищенно наблюдавшие противоборство Буйвола и Тигра, не заметили, кто пришел четвертым – то ли КОТ, то ли ЗАЯЦ, то ли КРОЛИК. За давностью лет истину установить неевозможно, и у разных восточных народов» осталось разночтение, кто хозяин четвертого года цикла.

Пятым был ДРАКОН. Как удалось Кролику опередить Дракона, остается тайной – скорее всего он тоже воспользовался Драконом, как Крыса Буйволом.

Шестой оказалась ЗМЕЯ. Река для Змеи не преграда, но куда торопиться? Надо сначала определиться, нужно ли мне туда – думала мудрая Змея. Но когда узнала, что Будда дарит во владение года, решила, что и ей не мешает иметь собственный Год.

Седьмой прискакала ЛОШАДЬ. Ей нужен был не столько год, сколько удовольствие от участия в соревнованиях. А припозднилась она потому, что откочевала в это холодное время на дальние южные выпасы и не сразу услышала приглашение Будды, да и расстояние пришлось преодолевать приличное.

Тут по реке пошла полоса тумана, и опять не ясно, кто был восьмым- КОЗА или ОВЦА (а может Баран?).

Девятой в очереди оказалась ОБЕЗЬЯНА. Как эта прыткая обезьяна так припоздала? Да она просто не хотела рисковать, внимательно наблюдая за пловцами. Лишь убедившись в безопасности мероприятия, она стала переплывать реку.

Десятым прибежал ПЕТУХ (а может, КУРИЦА? Кто их, мокрых, разберёт?) Он задержался потому, что долго и обстоятельно рассказывал своей многочисленной семье, как она должна жить в его отсутствие.

Одиннадцатой прискакала СОБАКА. С утра у неё была масса хозяйственных дел, и, только управившись, она, разгоряченная, бросилась в воду. Говорят, потом долго кашляла.

Последним, наконец, появился КАБАН (по другим источникам, прислал вместо себя (СВИНЬЮ). Он не очень спешил: не честолюбив, не привередлив, он всегда добирает всё, что остается после пронырливых. Ему Будда подарил последний оставшийся год, но самый хороший: год КАБАНА обычно отличается изобилием и спокойствием.. Так была вознаграждена великолепная черта характера- способность удерживаться от соблазна и тянуть одеяло на себя.


2.2. Вироби – аналоги та їх аналіз.

Після опрацювання банку ідей та інформації в шкільній майстерні я переглянув книги, журнали вдома та в шкільній бібліотеці, здійснив пошук в Інтернеті, знайшов конструкції трьох настінних календарів (мал.. 1-3).




Мал..1 Мал. 2 Мал. 3

Проаналізувавши вибрані варіанти настінних календарів, я дійшов такого висновку:

• перший варіант складний у виготовлені і має, на мій погляд, не зовсім естетичний вигляд;
  
• другий варіант складний у виготовлені, тому що має декоративну обробку деревини, як різьблення, яку я не зможу виконати. Крім цього можуть виникнути труднощі в правильному виборі деревини і відсутності спеціальних інструментів;
  
• третій варіант нескладний у виготовлені, обробка матеріалу – деревини не викликатиме труднощів, оздоблений він випалюванням, а для мене це найкращий і найулюбленіший спосіб оздоблення виробів.
  

Аналізуючи конструкції настінних календарів, можна сказати, що всі вони відповідають призначенню виробу. Але за моїм задумом настінний календар має бути подарунком, і тому мені хотілося, щоб виріб виконував ще якесь призначення.

2.3. Конструкція власного виробу.

Остаточно все обміркувавши й порадившись з учителем щодо наявності необхідних інструментів і матеріалів я вирішив виготовити «Настінний календар для кухонної кімнати» доповнивши його полицею для мілких речей (наприклад «запальничка») і місцем для розміщення рукавички і затискача для гарячих речей. Таку поличку для кухонної кімнати я уже виготовляв і тому її виготовлення не викликатиме труднощів.



2009 рік – це рік жовтого БИКА.

Тому виникла ідея використати цей символ у моєму виробі: підібрати необхідне зображення , за допомогою комп’ютера зробити зображення необхідних розмірів, сканувати на папір і перенести зображення на фанеру.

Послідовність роботи з комп’ютером по нанесенню зображення (мал..4-7)



Мал..4 Мал.5 Мал.6 Мал.7

До складу розробленого мною настінного календаря для кухонної кімнати входять дев’ять деталей. На мал..8 показано ескіз виробу та його специфікація:




Мал.8

Специфікація виробу

Позиції	Назва	кількість	матеріал	примітка
1.	Основа	1	Фанера 10мм
2.	Поличка	1	Фанера 10мм
3.	Опора – гачок	2	Деревина твердої породи
4.	Пластина	8	Фанера 4мм
5.	Огорожа на полицю	3	Оцинкований дріт О3
6.	Дуга	1	Оцинкований дріт О3
7.	Петля	2	Оцинкована жерсть 1мм
8.	Саморізи Ф 3 x 10	4	Сталь
9.	Саморізи Ф 3 x 15	3	Сталь

2.4. Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу .

Технологічна послідовність виготовлення настінного календаря власної конструкції відображена в технологічній карті.

Технологічна карта.

Виготовлення настінного календаря для кухонної кімнати.

№	Послідовність роботи	Ескіз	Інструменти та пристосування
1.	Розмітити заготовку з фанери товщиною 10мм для основи виробу. Відрізати. Зачистити.		Лінійка, олівець, кутник, рейсмус, лобзик, шліфувальний папір
2.	Розмітити глухий пас для полиці, видовбати його на глибину 5мм Зачистити.		Лінійка, олівець, кутник, рейсмус, стамеска, шліфувальний папір.
3.	Розмітити та просвердлити два наскрізні отвори О10 та два глухих отвори О10. Зачистити.		Лінійка, олівець, кутник, рейсмус, свердло О10, свердлильний верстат, шліфувальний папір.
4.	Розмітити місця під розміщення пластинок з позначками місяців року і просвердлити отвори О3мм для дуги. Зачистити.		Лінійка, олівець, кутник, рейсмус, свердло О3мм, свердлильний верстат, шліфувальний папір.
5.	Нанести контури зображення «БИКА» і зображення року для подальшого випалювання.		Лінійка, олівець, кутник, копіювальний папір, зображення «БИКА» на папері, випалювач.
6.	Розмітити заготовку з фанери товщиною 10мм для полиці. Відрізати та зачистити.		Лінійка, олівець, кутник, рейсмус, лобзик, шліфувальний папір.
7.	Розмітити та просвердлити шість глухих отворівО3мм. Зачистити.		Лінійка, олівець, кутник, рейсмус, шило, свердло О3мм, свердли ний верстат, шліфувальний папір.
8.	Розмітити та випиляти сім заготовок з фанери товщиною 4мм для нанесення місяців року з числами. Зачистити.		Лінійка, олівець, кутник, рейсмус, лобзик, шліфувальний папір.
9.	Розмітити на кожній заготовці назву місяців і проставити відповідні числа для подальшого випалювання.		Лінійка, олівець, кутник, випалювач
10.	Розмітити та виточити по розмірам заготовку з деревини твердої породи для опори – гачка.		Лінійка, олівець, штангенциркуль, токарний верстат по обробці деревини, рейер, мейсель, шліфувальний папір.
11.	Розмітити та вирізати з оцинкованої жерсті дві заготовки під петлі. Просвердлити два отвори О3мм і один О10мм. Зачистити краї.		Рисувалка, лінійка, молоток, ножиці слюсарні, свердла О10мм і О3мм, напилок, свердли ний верстат.
12.	Розмітити та виготовити по розмірам з оцинкованого дроту огорожу на полицю. Зачистити.		Лінійка, лещата, киянка, напилок
13.	Розмітити та виготовити з оцинкованого дроту дугу. Зачистити.		Лінійка, лещата, киянка, напилок
14.	Скласти виріб з виготовлених деталей.		Викрутка, клей ПВА, пензлик
15.	Оздобити виріб. Закріпити вироби з бісеру в відведених місцях.		Лак, пензлик, мідний дріт.

2.5.Добір матеріалів, інструментів та обладнання.

Завжди приємно виготовити корисну річ із недорогого матеріалу, або навіть з його відходів, разом з тим, надавши їй цілий ряд переваг із мінімальними матеріальними затратами. Тому основними матеріалами для виготовлення виробу будуть такі: фанера різної товщини (можна використовувати відрізки фанери, яка була у використанні), кругляк деревини твердої породи, оцинкований дріт, стальні оцинковані само різи, гвинти, бісер, необхідні клейові з’єднання будуть виконані за допомогою клею ПВА, для оздоблення виробу буде використаний лак.

Операції з розмічання, пиляння, свердління деревини, пиляння та обпилювання дроту вивчання на уроках технічних видів праці, застосовувалися в виготовленні на шкільних та районних олімпіадах, тому їх виконання не викликатиме ніяких зусиль.

мал.9 мал.10 мал.11

Інструменти для виготовлення настінного календаря для кухонної кімнати необхідні такі:

• розмічальний та вимірювальний (олівець, циркуль, рисувалка, кернер, лінійка, кутник, штангенциркуль)
  
• ріжучий (столярна ножівка, лобзик, шерхебель, рубанок, рейер, мейсель, стамеска, рашпіль, свердла по дереву, слюсарна ножівка, напилок, ножиці слюсарні)
  
• ударний (молоток, киянка)
  
• викрутка фігурна, плоскогубці, шило.
  

Для токарної обробки дерев’яних заготовок буде використано токарний верстат по обробці деревини СТД – 120М.



Мал..12

Усі отвори буде виконано на свердлильному верстаті.

Операції точіння та свердління деревини вивчалися на уроках технічної праці, тому їх виконання не викликатиме ніяких ускладнень. Випалювання будемо проводити за допомогою випалювача.

Для виготовлення виробів з бісеру мені потрібна буде допомога. В нашій школі існує гурток «Бісороплетення» вже багато років. Створено багато шедеврів із бісеру, так, саме шедеврів, адже жоден виріб, жодна прикраса не схожа на іншу.




Мал..13 мал.14 мал.15 мал.16

Для виготовлення виробів з бісеру потрібно: білий, рожевий, зелений круглий бісер, білий рублений, зелений стеклярус, тонкий мідний дріт.

Для виготовлення виробів будемо використовувати різні техніки нанизування: «у хрестик», «трикутник», «ажурне нанизування».

Остаточну обробку настінного календаря виконуватимемо за допомогою шліфувального паперу, зачистивши деталі, щоб надати поверхні виробу гладенького виробу, потім покриємо лаком.

2.6.Розрахунок собівартості виготовленого виробу.

Собівартість настінного календаря – це сума всіх витрат на його виготовлення та реалізацію.

Вартісне вираження затрат, пов’язанних із виготовленням виробу, називають виробничою собівартістю. Повна собівартість виробу визначається сумою виробничої собівартості та витрат, пов’язаних із реалізацією продукції. А так, як у нас виріб не буде реалізовуватись, то повна собівартість виробу буде визначатися лише виробничою собівартістю.

6.1. Вартість матеріалів (Мв).

Затрати на матеріал у грошовому еквіваленті:

а. для виготовлення виробу використано:

0.1 м² фанери завтовшки 10мм

0.12 м² фанери завтовшки 4мм

1 м² фанери завтовшки 10мм коштує 60грн., завтовшки 4мм – 30грн.

Зф10 = 0.1 м² x 60грн.= 6 грн.

Зф4 = 0 грн., фанера була уже у використанні

б. Деревину для точіння використано з відходів, тому ціною можна знехтувати. Петлі також виготовлені з відходів оцинкованої жерсті.

В. використано 500мм оцинкованого дроту О3мм

ціна 1м оцинкованого дроту – 1.2 грн.

Здр. = 1.2 грн/1000мм x 500мм = 0.6 грн.

г. у магазині ціна одного оцинкованого саморіза 0.05 грн.

застосовано: О4 x 15 мм – 3 шт.

О3 x 10 мм – 4 шт.

Зсам. = 3 x 0.05 грн. + 4 x 0.05 грн. = 0.2 грн.

д. затрачено разом 1пакетик бісеру, який коштує 60 коп.

Зб. = 1 x 0.6 грн. = 0.6 грн.

ж. для скріплення використано 0.005 л. клею ПВА (0.2л клею ПВА коштує 2грн.)

Зкл. = 2 грн./ 0.2 л. x 0.005 л. = 0.05 грн

з. використано 0.05л. лаку (0.5л. коштує 8 грн.)

Зл. = 8 грн./ 0.5 л. x 0.05 л. = 0.8 грн.

і. вартість матеріалів, витрачених на виготовлення виробу, становить:

Мв = Зф + Здр. + Зсам. + Зб. + Зкл. + Злак.

Мв = 6грн. + 0.6 грн. + 0.5 грн. + 0.2 грн. + 0.05грн. + 0.8 грн = 8.15 грн.

6.2. Вартість електроенергії (Ев).

Витрати електроенергії: N = P x t, де

Р – потужність, t – час.

Уся робота виконувалася в день, тому витрати електроенергії на освітлення не враховано.

Робота на токарному верстаті становить t_в = 1 год., на свердлильному верстаті

t_с =15 хв. = 0.25 год.

Двигун електропривода СТД – 120М має потужність Р_в = 0.7 кВТ, а двигун свердлильного – Р_с = 0.37 кВТ.

За час роботи верстати спожили електроенергію відповідно:

N_в = Р_в x t_в = 0.7 кВТ x 1 год. = 0.7 кВТ.год

N_с = Р_с x t_с = 0.37 кВТ x 0.25 год = 0.09 кВТ.год

Робота з випалювачем становить 3 години, потужність випалювача Р_в = 0.3 кВТ

N_вп = Р_вп x t_вп = 0.3 кВТ x 3 год = 0.9 кВТ/год

Робота з компьютером становить 6 год, потужність Р_к = 0.5 кВТ

N_к = Р_к x t_к = 0.5 кВТ x 6 год = 3 кВТ.год

а разом –N= N_в+ N_с + N_вп + N_к

N = 0.7кВТ.год + 0.09кВТ.год +0.9кВТ.год + 3 кВТ.год = 4.69 кВТ.год

При тарифі на електроенергію 0.72 грн/кВТ.год (для КЗШ № 3) вартість спожитої електроенергії складає:

Е_в = 0.72грн/кВТ.год x 4.69 кВТ.год = 3.35 грн.

6.3. Амортизаційні відрахування на обладнання (А_об)

На ручні столярні та слюсарні інструменти амортизаційні відрахування не проводяться.

Щоб підрахувати амортизаційні відрахування на одну робочу годину для обладнання, треба амортизаційні відрахування (10% від вартості обладнання ) поділити на час зносу обладнання (год).

Вартість токарного верстата СТД-120М- 1000 грн.

Вартість свердлильного верстата – 750 грн.

Час зносу обладнання 2112 год.

Амортизаційні відрахування за одну годину:

А_tp. Год.т. = (10% x 1000 грн.)/2112 год. = 0.05 грн./год.

А_tp. Год.с.= (10% x 750 грн.)/2112 год = 0.04 грн./год

Знаючи затрати часу на виготовлення настінного календаря із використанням токарного t_в = 1 год. і свердлильного t_с = 0.25 год. можна знайти відповідні амортизаційні відрахування:

Атв = Аtp год.т. x t_в = 0.05 грн/год x 1год.= 0.05 грн.

Ас = Аtp год.с x t_с = 0.004 грн/год x 0.25 год = 0.01 грн.

Тепер можна визначити амортизаційні відрахування на використане обладнання: А_об = Атв + Ас = 0.05 грн+0.01 грн = 0.06 грн.

6.4. Інші витрати.

Плату за оренду приміщення, комунальні послуги, транспортні витрати не враховувати, оскільки виріб виготовлявся в межах школи.

Не враховували також оплату праці (Опр.) й податок на заробітну плату (Пзп.), бо за виготовлення виробу ніхто нікому не платив заробітну плату і, відповідно, не вираховувався податок із цієї зарплати.

6.5. Виробнича собівартість виготовленого виробу (Свир.).

Виробнича собівартість виготовлення настінного календаря за пунктами 1-4 складає: Свир. = Мв + Ев + Аоб = 8.15грн. + 3.35грн. + 0.06 грн. =11.51 грн.

6.6. Повна собівартість виробу(Спов.).

Прибуток (Др.) в наслідок реалізації виробу складає 10-25% від собівартості:

Др.= Свир. x 10%

Договірна ціна реалізації виробу (Цр.) дорівнює сумі всіх витрат:

Цр= Свир.+ Др..

У нашому випадку повна собівартість Спов. дорівнювала б договірній ціні Цр.

Оскільки виріб виготовлено для домашнього вжитку і реалізовуватись не буде, то прибутком можна знехтувати.

Отже, повна собівартість настінного календаря така ж, як і виробнича собівартість: Спов. = 11.51 грн.

6.7.Підрахунок економії коштів.

Порівнюючи собівартість виробу, створеного власноруч, із подібним купленим виробом, очевидна незаперечна перевага за показником собівартості. Настінні календарі, які продаються в магазинах, з приблизно з такою кількістю використаних технік, коштують набагато дорожче (30-40 грн.).

Економія коштів (Сек...).

Сек...= Смаг. – Спов.= 30грн. – 11.51грн. = 18.49грн.

8. Екологічний аналіз.
   

Для виготовлення виробу використовувалися з екологічно чистих, не шкідливих для здоров’я матеріалів.

Основні частини виробу виготовлені з фанери. Оцинкована сталь, яка використовується в моєму виробі, жодним чином не вплине на здоров’я людини і не погіршить його.

При виготовлені виробу не використовувалися технології, що можуть вплинути на стан здоров’я користувача.

Отже, настінний календар мого виробництва справедливо можна назвати екологічно чистим продуктом.


3.Висновки.

За час виконання проекту вдалося створити сучасний настінний календар, зручний у використані. Він відповідає вимогам, які ставилися:

• наявність недорогих матеріалів
  
• можливість використання матеріалів, які вже використовувалися
  
• оригінальність
  
• легкість у користуванні.
  

Незначним недоліком у виготовлені конструкції настінного календаря є складність у виготовлені окремих деталей виробу, але на мою думку, така конструкція набагато вдаліша й краща порівняно з розглянутими конструкціями. Тепер я і мої рідні будемо милуватися виробом, який слугуватиме прикрасою нашої домівки.

Звичайно, можна було б ще подумати над удосконаленням конструкції мого виробу. Однак, я задоволений своєю роботою, оскільки мені вдалося досягти поставленої мети, а головне – виріб сподобався моїй родині. Закінчивши виготовлення настінного календаря я зафіксував виріб на фотографію.




Мал.17.

Мені сподобалося виготовляти щось своїми руками, особливо під керівництвом мого вчителя з трудового навчання Краєвського М.Д.. Він мені дуже допоміг, і я сподіваюся, що у майбутньому мені вдасться зробити багато різних корисних речей для себе, своєї родини та рідної шко


Література

1. Ящук С.М. Методика проектного навчання в 5 класі під час вивчення технології обробки деревини. Трудова підготовка в закладах освіти.- 2006-№1 с.6-9.
   
2. Симоненко В.Д. сборник творческих проэктов учащихся. – М: Вентана – Граф., 2005.-380с.
   
3. Коберник О.М., Бербец В.В., Сидоренко В.К., Ящук С.М.. Методика навчання учнів 5-9 класів проектуванню в процесі вивчення технології обробки деревини металів. Навч.- метод. Посіб.- Умань: УДПУ. 2004-114с.
   
4. Гура Л.П., Гоголь Л.Є., Ісупова Н.М. та інш. Прикрась свій дім.- 2-ге
   
5. вид.- К.Техніка, 1990-303 с.