Юрія Олексійовича Гагаріна поіппо ім. М. В. Остроградського рекомендує проведення 12 квітня 2011 року єдиного урок

Вид материалаУрок

Содержание


Юрія Олексійовича Гагаріна
Методичні рекомендації
Юрія Олексійовича Гагаріна
Україна – космічна держава
КОНСТАНТИНОВ Костянтин Іванович
КИБАЛЬЧИЧ Микола Іванович
КОНДРАТЮК Юрій Васильович
КОРОЛЬОВ Сергій Павлович
ГЛУШКО Валентин Петрович
Чоломей володимир миколайович
Корисна інформація на допомогу до проведення заходів
Подобный материал:


УКРАЇНА

Полтавська обласна державна адміністрація

Головне управління освіти і науки


Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

імені М.В.Остроградського




Україна, 36029, м. Полтава, тел. (05322) 7-26-08, факс 50-80-85

вул. Жовтнева, 64 e-mail: root@pei.poltava.ua


22.03.2011 403

На № від

Начальникам відділів(управлінь)

освіти райдержадміністрацій

(міськвиконкомів)


Про підготовку та відзначення 50-річчя

від дня польоту в космос першої людини –

Юрія Олексійовича Гагаріна


На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2010 року № 1759 «Про підготовку та відзначення 50-річчя від дня польоту в космос першої людини – Юрія Олексійовича Гагаріна» ПОІППО ім.М.В.Остроградського рекомендує проведення 12 квітня 2011 року єдиного уроку, присвяченого відзначенню 50-річчя польоту в космос Ю.О.Гагаріна у загальноосвітніх навчальних закладах області.

З метою відзначення зазначеної історичної події рекомендуємо провести в квітні 2011 року в загальноосвітніх навчальних закладах різноманітні заходи, які спрямовані на популяризацію досягнень космонавтики, поширення астрономічних знань серед учнівської молоді, розвитку інтересу до технічної творчості, у тому числі єдиного уроку 12 квітня 2011 року.

Направляємо методичні рекомендації для практичного використання в роботі (додаток 1,2).



Ректор




В.В.Зелюк


Романенко А.М.,

7-46-36

Додаток 1

Методичні рекомендації

щодо проведення у загальноосвітніх навчальних закладах області заходів та єдиного уроку, присвяченого відзначенню 50-річчя польоту в космос першої людини –

Юрія Олексійовича Гагаріна

12 квітня 2011 року виповнюється 50 років польоту Юрія Гагаріна на орбіту Землі, з якого почалася пілотована космонавтика. Ця подія сколихнула людство, сприяла прискоренню науково-технічного прогресу, зміцненню міжнародної співпраці в освоєні навколоземного простору. Саме тому 12 квітня було оголошено Всесвітнім днем авіації та космонавтики. Згодом цей день став також святом працівників ракетно-космічної галузі України. Наші земляки внесли вагомий внесок у розвиток світової космонавтики. Золотими літерами вписані в її історію імена теоретиків космонавтики Миколи Кибальчича та Юрія Кондратюка, творців ракет і космічних кораблів Сергія Корольова, Валентина Глушка, Гліба Лозино-Лозинського, Володимира Челомея, Володимира Сергеєва, Михайла Янгеля. Багато вихідців з України освоювали космос в якості льотчиків-космонавтів. Десятки підприємств та інститутів Харкова, Дніпропетровська, Києва, Львова, інших міст України працювали у складі могутнього ракетно-космічного комплексу СРСР, що дало змогу реально впроваджувати високі космічні технології в народне господарство. 

Завдяки потужному науковому і виробничому потенціалу, накопиченому за десятиріччя, Україна після здобуття незалежності увійшла до когорти космічних держав. Незважаючи на економічну скруту, працівники української ракетно-космічної галузі створюють космічні кораблі й супутники, виготовляють різноманітні прилади та апарати для того, щоб мрія про освоєння позаземного простору стала реальністю.

Цей ювілей буде гідно відзначено на державному рівні, бо Україна зробила вагомий внесок в становлення та розвиток світової космонавтики

Рекомендуємо провести в квітні 2011 року в загальноосвітніх навчальних закладах різноманітні заходи, які спрямовані на популяризацію досягнень космонавтики, поширення астрономічних знань серед учнівської молоді, розвитку інтересу до технічної творчості:

п/п

Заходи

Термін виконання

1

Провести тематичні уроки, семінарські заняття, шкільні практичні конференції де розглянути біографію Юрія Гагаріна, визначальних етапів розвитку української космонавтики

12 квітня

2011р.

2

Провести шкільні конкурси реферативних робіт для учнів 9-11 класів про життєвий, шлях Ю.Гагаріна.

До 12.04.2011р.

3

Організувати шкільні конкурси декламаторів популярних поетичних творів про освоєння Всесвіту, виконання пісень на космічну тематику.

До

12.04.2011р.

3

Організувати пошукові роботи учнів по життєвому шляху космонавта Ю.Гагаріна та оформити досліджені матеріали в вигляді електронних презентацій, публікацій.

Квітень 2011р.

4

Провести конкурс на кращий малюнок та кращу учнівську презентацію, присвячену Ю.Гагаріну та першого польоту в Космос, кращі роботи направити до ПОІППО.

До 15.04.2011р.

5

Звіт про проведені заходи розмістити на шкільних сайтах та в шкільних газетах.

Квітень

2011р.

6

Заохочувати учнів до занять в авіаційно-технічних гуртках.

Протягом навчального року



Додаток 2

Україна – космічна держава

Україна була i лишається космiчною державою. Вона зробила свій внесок у скарбницю світової космічної науки, на Південному машинобудівному заводі сконструйовано та виготовлено понад 400 супутників Землі. В 1997 році у складі інтернаціонального екіпажу у пілотованому космічному польоті приймав участь перший український космонавт-дослідник Леонід Каденюк. В Україні історично склалося п’ять великих космічних центрів. У Дніпропетровську на базі ракетобудівного комплексу ВО «Південмаш» та КБ «Південне» створено потужні ракето-носії різного класу, у тому числі визнані у світі «Циклон» і «Зеніт», та біля 400 супутників серії «Космос» і «Інтеркосмос». У Харкові НВО «Хартрон» та ВАТ НДІРВ розробляють та випускають майже всі системи управління КА. Установи Національної академії наук України, міністерств та відомств, які знаходяться у Києві, спеціалізуються в галузі матеріалознавства, приладобудування, досліджень ближнього космосу тощо. На заході країни, у Львові та Ужгороді, знаходиться різноманітна інфраструктура, котра забезпечує космічні дослідження. І, нарешті, на півдні, в Євпаторії розташовано Національний центр керування і випробування космічних засобів (НЦКВКЗ), а в Одесі - інфраструктуру науково-прикладного космічного приладобудування. Визнанням міжнародним співтовариством ваги України у світовій космічній діяльності стало її прийняття у 1990 році постійним членом Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях. Успiшний запуск ракети-носiя «3енiт» у ходi реалiзації проекту «Морський старт», ракет-носiїв «Днiпро», «Циклон», космiчних апаратiв «Сiч-1», «Океан», полiт українського космонавта Леонiда Каденюка у складi мiжнародного космiчного екiпажу космiчного корабля «Колумбiя» i багато iншого - усе це результат самовiдданої працi українських ракетобудiвникiв на чолi з такими флагманами ракетно-космiчної галузi, як Державне пiдприємство виробниче об’єднання «Пiвденний машинобудiвний завод» і Державне конструкторське бюро «Пiвденне». Держава пiклується про розвиток космiчної галузi, де реалiзуються найпередовiшi в свiтi технологiї. У навчальних закладах Києва, Днiпропетровська, Донецька, Житомира, Харкова, Одеси готують учених, конструкторiв, iнженерiв, технологiв, математикiв, фiзикiв, радiофiзикiв у галузi ракетно-космiчної технiки.

У 1996 роцi у Днiпропетровську вiдбулось урочисте вiдкриття нацiонального центру аерокосмiчної освiти молодi.
3і встановленням державностi України було створено нацiональне космiчне агентство згiдно з Указом Президента України вiд 29 лютого 1992 року. Пiсля проголошення Декларацii про державний суверенiтет України та її рiшення дотримуватись статусу без’ядерної держави, зкищення ядерної зброї й компонентiв її базування, було розпочато формування нової оборонної полiтики. Ця стратегiя включала в себе розробку Нацiональної космiчної програми в сферi створення й використання ракет-носіїв. Програма спиралась на науково-технiчну базу и наземну iнфраструктуру Украни, Росії, Казахстану. Також програма передбачала розвиток взасмовигiдного комерцiйного спiвробiтництва з iншими краiнами, розгортання мiжнародного спiвробiтництва в ракетно-космiчнiй галузi з розвиненими країнами свiту з метою виходу на свiтовий ринок послуг, спiльну участь з ведучими фiрмами в комерцiйних мiжнародних контрактах.

У Нацiональну космiчну програму увiйшли проекти зi створення новокосмiчної технiки, рзвитку космiчних технологiй, модернiзацї та створення нових ракет-носіїв, створення наземних комплексiв космiчної інфраструктури для пiдтримки iснуючих експериментальних i промислових баз.

Наприкiнцi 1999 р остаточно була сформована космiчна галузь України, збережена виробнича й наукова база пдприємств, примножений досвiд у розробцi й виробництвi сучасних ракет-носіїв, космiчних апаратiв, двигунiв, систем керування, командних радiолiнiй, телеметрiї тощо. У сферу управлiння НКАУ входить понад 40 промислових пiдприємств, науково-дослiдних iнститутiв i конструкторських бюро рiзних форм власностi.
3 1993 року Україна тiсно спiвпрацює з Росiєю у виконаннi спiлъної програми з фундаментальних космiчних дослiджень iз використанням автоматичних космічних апаратів, що передбачають дослiдження Землi з космосу, фiзичних процесiв у навколоземному просторi, дослiдження в галузi космiчної бiології та фiзiології, астрономії, дослiдження планет i малих тiл Сонячної системи, випромiнювання Сонця. Це проекти «Океан», «Спектр», «Інтербол», «Марс-96», «Коронас» та iн. За перiод 1991-1997 рокiв українськими ракетами-носiями було здiйснено 44 запуски космiчних апаратiв, зокрема добре вiдомими «Зенiтом» і «Циклоном». Виконано демонстрацiйний пуск ракети-носiя «Днiпро».

У 1993—1997 роках пiдприємства України виконали понад 100 мiжнародних контрактiв.

За роки незалежностi здiйснено близько 100 пускiв ракетносiiв, здопомогою яких запущено близько 190 космiчних апаратiв на замовлення 10 країн свiту. Сьогоднi основу космiчного потенцiалу України складають космiчнi ракети-носії. Україна випускає й продає ракети-носії «Зенiт», «Циклон», «Днiпро» i забезпечує своєю продукцiєю 10 % свiтового ринку пускових послуг. Ракета-носiй «Зенiт» за надiйнiстю, економiчнiстю, екологiчнiстю, маючи повнiстю автоматизовану систему пiдготовки запуску, залишається неперевершеною. Ракети-носiї «Днiпро» запускають з Байконура, виводячи супутники англiйсъкої, американської, французької, iталiйської, арабської, малазiйської, германської, японської, бiлоруської, iзраiльської приписки.

Важливим залишасться спiвробiтництво з Росiєю. Спiльними зусиллями фахiвцiв розробленi новiтнi «Мiкросупутники» масою 50 кг, академiями НАН i РАН сконструйований телескоп Д1ФОС-Ф, який вперше дозволив фiксувати потужнiсть коливань яскравостi залежно вiд висоти в сонячнiй атмосферi.

Починаючи з 2000 року Україна плiдно працює в ракетнокосмiчнiй галузi. Разом iз сумiжними пiдприємствами в ДКБ «Пiвденне» створюється проект нацiоналъного телекомунiкацiйного супутника «Либiдь», ведуться роботи з проекту «Зенiт-Клiпер» спiльно з росiйським РКК «Енергiя».
Розробляється проект нових ракет-носiїв сiмейства «Маяк», якi повиннi прийти на змiну «Циклонам» i «Зенiтам», авiацiйно-космiчної системи на базi лiтакiв-носiїв «Мрiя» - «Свитязь» i «Орiль».

У 2007 роцi Україна здiйснила 5 пускiв ракетоносiїв:
Днiпро-З, Зенiт-ЗSL-1, Зенiт-2М-1 i посiдає 5 мiсце пiсля Росii, США, Китаю та Францii серед 8 космiчних держав.

Мiжнародне космiчне спiвробiтнiщтво України не обмежується Європою. Сьогоднi встановлюються дружнi стосунки з Сiрiйською, Арабською республiкою щодо взасмодiї в космiчнiй галузi, зокрема у створеннi фотоелектростанцiй iз сонячним модулем, також розробляється система ДЗЗ (дистанцiйне зондування Землi). У рамках спiвробiтництва росiйсько-української компанiї «Космотрас» продовжується запуск космiчних апаратiв з допомогою ракет «Днiпро», якi виготовляються в Днiпропетровську.
У сiчнi 2008 року в Парижi Генеральний директор Нацiонального космiчного агентства України (НКАУ) Ю. С. Алексєєв i Генеральний директор Європейського космiчного агентства Ж. Ж. Дорден пiдписали угоду мiж урядом України та ЕКА про спiвробiтництво у використаннi космiчного простору в мирних цiлях.

Найбiльш важливим в угодi названi:
  • астрономiя та астрофiзика, дослiдження сонячної системи й сонячно-земна фiзика;
  • монiторинг навколишнього середовища, метеорологiя, астрономiя й геодезiя, вiдвернення стихiйних лих;
  • надання послуг i супутникова навiгацiя;
  • космiчна бiологiя та медицина;
  • обробка даних;
  • розробка й використання наземного сегмента;
  • ракети-носiї.

28 квiтня 2008 року розпочалась реалiзацiя проекту «Наземний старт».

З вересня 2008 року на засiданнi Верховної Ради прийнятий Закон № 3061 «Про затвердження Загальнодержавної цiльової науково-технiчної космiчної програми України на 2008—2012 роки». У новiй програмi всi науково-технiчнi проекти вiдповiдають рiвню Європейських i свiтових розробок. Основними завданнями програми є:
  • пiдвищення ефективностi застосування космiчних технологiй;
  • розвиток високих технологiй;
  • налагодження якiсно нового мiжнародного спiвробiтництва;
  • створення й ефективне використання космiчних засобiв для потреб вiйськових формувань i нацiональної безпеки.

Зараз Україна виходить на новий виток в освоєнні космосу. До 2012 року передбаченi щорiчнi п’ять запускiв конверсiйних ракет РС-20 за програмою «Днiпро» iз супутниками рiзного призначення Нiмеччини, Швецiї, Франції, Пiвденної Кореї та iнших країн.


Герої космосу:
  • Павло Романович Попович
  • Георгій Тимофійович Береговий
  • Володимир Опанасович Ляхов
  • Володимир Володимирович Васютин
  • Василь Васильович Циблієв
  • Георгій Степанович Шонін
  • Леонід Іванович Попов
  • Олександр Олександрович Волков
  • Юрій Іванович Маленченко
  • Георгій Тимофійович Добровольський
  • Леонід Денисович Кизим
  • Анатолій Семенович Левченко
  • Юрій Павлович Гідзенко
  • Віталій Михайлович Жолоблв
  • Ігор Петрович Вовк
  • Анатолій Павлович Арцебальський
  • Юрій Іванович Онуфрієнко
  • Леонід Костянтинович Каденюк


ЗАСЯДЬКО Олександр Дмитрович (1779-1837) — пер­ший «ракетний гене­рал» російської армії. Народився Олександр у с. Лютенці Полтав­ської губернії. Під час російсько-турецької війни(1828-1829)організував ракетні об­стріли фортець Браїлів (нині Вінниччина), Варни, Шуїли, Сілістрії, що дало змогу їх захо­пити. Це були перші у світі перемоги ракетної зброї.

КОНСТАНТИНОВ Костянтин Іванович (1818-1871) народив­ся в сім'ї купця родом із Чернігівської губер­нії. Костянтин Івано­вич створив бойові ракети з дальністю по­льоту 4-5 км, запро­вадив нові способи застосування ракет у військовій справі. З 1861 р. керував Ми­колаївським ракетним заводом.

КИБАЛЬЧИЧ Микола Іванович (1853-1881) народився в м. Коропі Чернігівської губернії. Він є автором першо­го в Росії проекту ре­активного літального апарата для польоту людини в космос.

КОНДРАТЮК Юрій Васильович (до серпня 1921 р. ШАРГЕЙ Олександр Гнатович) (1897-1942) народився в Полтаві.

Юрій Васильович незалежно від К.Е. Ціолковського вивів основне рівняння руху ракети, накреслив схеми й дав опис чотириступінчастої ракети на киснево-водневому паливі. Він запропонував використовувати опір атмосфери для гальмуван­ня ракети під час спуску, для економії енергії під

час польотів до небесних тіл виводити космічні кораблі на орбіту їхнього штучного супутника, а для посадки на них людини та її повернення ви­користовувати окремий злітно-посадочний апарат. Виклав ідею космічного скафандра. Запропонував використовувати сили тяжіння небесних тіл, що

знаходяться поблизу траси польоту, для корекції швидкості й руху корабля. У1929 р. у Новосибірську опублікував теоретичне дослідження «Завоювання міжпланетних просторів», частково повторивши й доповнивши роботи К. Е. Ціолковського.


КОРОЛЬОВ Сергій Павлович (1907-1966) І народився в м. Житомирі, навчався в Києві та Одесі. Сергій Павлович був головним конструктором j ракетно-космічної техніки, основоположником практичної космонавтики.


ГЛУШКО Валентин Петрович (1908-1989) і народився в м. Одесі. Конструктор потужних рідинних реактивних двигунів, установлених практично на всіх радянських бойових балістичних ракетах і ракетах-носіях, які вивели в космос перші космічні кораблі з космонавтами.


ЧОЛОМЕЙ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ (1914-1984) народився в м. Седлеці (зараз м. Седльце на території Польщі), але ще немовлям був вивезений батьками-вчителями до Полтави й вважав це місто своєю єдиною малою батьківщиною. Під його керівництвом була створена потужна ракета-носій «Протон» (УР-500), перші орбітальні станції «Салют».


Корисна інформація на допомогу до проведення заходів:


ссылка скрыта


ссылка скрыта

ссылка скрыта


/newspaper/articles/24111#article


ссылка скрыта

ссылка скрыта


ссылка скрыта