О. П. Глазова н. М. Дика рідна мова плани-конспект
| Вид материала | Конспект |
- О. П. Глазова н. М. Дика рідна мова плани-конспект, 1728.69kb.
- О. П. Глазова рідна мова плани-конспект, 2342.68kb.
- Єрмоленко С. Я., Сичова В. Т. Рідна мова: Підручник для 6-го, 122.77kb.
- Атестація з української мови за курс 5 класу передбачає, 168.52kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів рідна мова, 1582.35kb.
- План Вступ. Рідна мова. Мова це серце нації, 114.88kb.
- Мова то серце народу, 55.39kb.
- Моя чудова рідна мова, 81kb.
- Свято української мови для дітей старшого шкільного віку ведучий, 108.27kb.
- Рідна мова, 966.09kb.
Обладнання: текст для переказу.
Хід уроку
І. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу (засвоєння мовленнєвознавчих понять).
* Робота з підручником. Робота з таблицею «Типи мовлення» (стор. 61).
* Робота з підручником. Виконання вправи 155 (усно).
* Пояснення вчителя.
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Розповідь – це висловлювання, у якому йдеться про послідовні дії предмета чи особи або про події, які відбуваються в певній послідовності, одна після одної.
До розповіді можна поставити загальне питання що сталося?
Здебільшого (хоч і не обов’язково) в тексті розповідного характеру є слова, що вказують на послідовність виконання дій (перебігу подій): спочатку, потім, тоді, пізніше, насамкінець, наступного дня і под.
Оскільки в кожному з речень тексту має міститися нова інформація, у кожному реченні можна умовно виділити «відоме» («дане») - слово або словосполучення, що «вбирає» в себе, «повторює» певну інформацію з попереднього речення, та «нове» – слово або словосполучення, яке вміщує інформацію принципово нову, досі невідому.
«Відомим» у реченнях тексту розповідного характеру є назва особи або предмета, а «новим» – назва виконаної дії (або назва події, яка відбулася).
Наприклад:
В Н Н
Дід убрався в Іванову одежу, тоді витяг з-під старого пенька пляшечку з
Н Н Н
молодильною водою, покропився і враз помолодшав: став такий, як у
В Н Н
вісімнадцять літ. Після цього він витяг іншу пляшечку, побризкав з неї Івана.
В Н
Той зробився старшим на п’ятдесят років.
Народна творчість.
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
*Прослухати (прочитати) уривок. Які дії виконала кожна з названих в уривку осіб? Одночасно чи послідовно були ці дії виконані? Яке загальне питання можна поставити до висловлювання? Чи є уривок зразком розповіді?
Трапилась в одній державі велика посуха. Зібрався богатир Іван і пішов людей рятувати.
А в тій державі клятий Змій позакривав криниці. За воду Зміїсько вимагав у людей щодня по красуні. Після того, як люди йому дівчину приведуть, Змій давав їм якесь відро.
Сів Іван біля Змієвої печери і чекає. Ось везуть коляскою цареву дочку. Іван тоді зупинив коня і на коляску скочив, та аж по осі у землю ввійшла. А Іван каже: «Не дам людоїдові дівчину!»
Народна творчість.
ІV. Підготовка до роботи над переказом.
* Читання тексту вчителем.
*З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення теми і головної думки тексту.
*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення.
*Колективне складання плану тексту.
*Повторне читання вчителем тексту.
V. Усне переказування учнями тексту за планом.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. Вправа 154, 156 (усно).
Тексти для переказу
1.Татарське зілля
Жили в одному селі брат і сестра. Батьки їхні повмирали, а вони самі хазяйнували.
Одного разу, як брат орав у полі, напали на село татари. Людей пограбували, а сестру з іншими дівчатами погнали у полон.
Кинувся парубок ворогів доганяти, щоб сестру відбити. А татари саме посідали полуднувати, а навколо варту виставили. Хлопець і попався вартовим у руки.
Привели парубка до татарського мурзи. Той вирішив з бідолахи посміятися. Поставив мурза таку умову: якщо брат татарського силача переможе, відпустять його й сестру татари.
Вирішив хлопець битися. Почався бій. І так захотілося парубкові сестру врятувати, що вбив він ворога одним ударом.
Відпустив татарин сестру й брата. А на тому місці, де брат ворога вбив, виросло зілля, яке називають татарським. (Нар.творч.; 118 сл.)
- Пояснити значення слова мурза (титул феодальної знаті в татар).
- Дібрати синоніми до слів полон, силач.
- Скласти план тексту (орієнтовний: 1. Жили брат із сестрою. 2. Напали на село татари. 3. Кинувся брат ворогів наздоганяти. 4. Попався вартовим у руки. 5. Вирішив мурза посміятися. 6. Перемога. 7. Відпустив татарин брата і сестру. 8. Виросло на тому місці зілля.)
- Усно переказати текст за планом.
2.Ведмідь
Надворі був лютий мороз. Плентався вулицею хлопчик-сирота. Рідні немає, а чужі не пускають… Ходив бідолашний, зазирав у вікна.
Отак доплентався хлопчик до околиці міста. Зайшов у якусь повітку, а там темно, хоч око виколи. Налапав щось волохате. Притулився до теплого собачого хутра та заснув.
А то був не собака, а ведмідь. Його пан держав собі на потіху.
Прокинувся хлопчик уранці, роздивляється ведмедя. Він зроду ведмедів не бачив. Пішов милостині прохати, а ввечері до ведмедя вернувся. Повечеряв тим, що ведмідь не доїв.
Аж зайшов у повітку слуга з ліхтарем. Покликав пана. Хлопчик злякався, охопив ведмедя та як заплаче! А ведмідь став хлопчика голубити, а на пана гарчати.
Зглянувся пан на хлопця, узяв до себе, став годувати і вчити. (За Оленою Пчілкою; 120 сл.)
- Пояснити значення слів повітка (господарське приміщення для утримання свійських тварин, зберігання реманенту та майна; шопа, сарай), околиця, хутро, милостиня.
- Пояснити значення виразів хоч око виколи; держати на потіху.
- Дібрати синоніми до слів плентатися, волохатий, бідолашний, голубити, зглянутися.
- Скласти план (орієнтовний: 1. Плентався вулицею сирота. 2. У повітці на околиці. 3. Притулився до хутра і заснув. 4. То був не собака, а ведмідь. 5. Увечері хлопчик повернувся. 6. Слуга покликав пана. 7. Став ведмідь хлопчика голубити. 8. Пан зглянувся на сироту.)
*Усно переказати текст за планом.
Дата__________________
Урок № 24
Тема: Головні члени речення: підмет і присудок.
Мета: поглибити знання учнів про члени речення, зокрема головні; вдосконалювати вміння визначати граматичну основу речення; практично ознайомити зі складеним присудком; розвивати логічне мислення, пам’ять, культуру мовлення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.