Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана кафедра політичної історії

Вид материала

Содержание

Види самостійної роботи
Самостійна робота студентів
Перший етап
3.Порядок поточного та підсумкового оцінювання знань з дисципліни
Завданням поточного контролю
Завдання іспиту
Підсумковий іспит

Подобный материал:

1 2 3 4

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Максимальна кількість балів
Заочна форма навчання
Семестр
І. Обов’язкова
1.1. Опрацювання у вигляді конспекту 3-х визначених виклада- чем тем по курсу дисципліни: Тема 1. Етногенез східних слов’ян. Суспіль-ство дер-жави Київська Русь. Тема 6. Суспіль-но-політичні процеси на українських землях на етапі становлення індуст-ріального суспільства (др. пол. ХІХ ст. – 1914 р.). Тема 12. Україн-ське суспільство доби неза-лежності (1991-2011 рр.).	протягом семестру вивчення дисципліни.	перевірка викладачем конспекту.	6
1.2. Підготовка конт-рольної роботи по визначеній викла-дачем темі	протягом семестру вивчення дисципліни.	перевірка викладачем конспекту.	5
1.3. Виконання роботи по блочно-модуль-ному контролю	протягом семестру вивчення дисципліни	перевірка викладачем	5
1.4. Сумлінність відвідування та актив-ність на семі. заняттях			2
Разом балів за обов’язкові види СРС 18
ІІ. Вибіркові
2.1. Індивідуальний захист контрольної роботи	протягом семестру вивчення дисципліни.	Співбесіда з викладачем	2
2.2. Виступ-повідомлення на сем. занятті	протягом семестру вивчення дисципліни.	виступ на семінарському занятті	2
Разом балів за вибіркові види СРС 2
Всього балів за СРС у семестрі 20 балів

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, поглиблювати своє бачення проблем, які розглядались на лекціях та семінарських заняттях, віднаходити головні, стрижневі аспекти питань, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем по програмі курсу, так і окремих питань по розділам тем; написання рефератів; підготовка доповідей на студентські наукові конференції, а також реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

На самостійне опрацювання студентами виноситься наступний перелік проблем по темам:

Тема 1. Етногенез східних слов’ян. Суспільство держави Київська Русь

1.Східнослов’янські племінні княжіння на території України в V – VIII ст. н.е. Започаткування державності.

2. Перші Київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга Святослав. Їх внутрішня і зовнішня політика

3. Міжнародні відносини Київської Русі за князів Володимира і Ярослава.

4. Володимир Мономах, його внутрішня і зовнішня політика

5. Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич

6. Внутрішня і зовнішня політика князя Данили Галицького.

7. Культура Галицько-Волинської держави

8. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи ХІІ- першій половині ХІV століть.

Тема 2. Українське суспільство на етапі литовсько-польської доби (ХІV -ХVI ст.)

1. Виникнення козацтва та утворення Запорізької Січі. Життя та побут запорозьких козаків.

2. Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу.

3. Повстання 1591-1596 рр. під проводом К. Косинського та С. Наливайка.

4. Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. XVII ст.

5. Розвиток культури, освіти, книгодрукування в Україні в ХVI – першій половині XVII ст.

Тема 3. Суспільно-політичні процеси на українських землях за часи національної революції і козацької держави

1. Підготовка та початок визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. Воєнні події 1648 р. та їх суспільно-політичні наслідки.

2. Збаразько-Зборівська кампанія 1649 р. Зміст Зборівської угоди, її значення для України.

3. Битва під Берестечком 1651 р. Білоцерківський мирний договір та його наслідки для державності в Україні.

4. Батогська битва 1652 р. Виборення козацькою Україною фактичної незалежності. Жванецька кампанія 1653 р. та її наслідки.

5.Основні напрями зовнішньої політики Б.Хмельницького.

6. Основні напрями державної політики гетьмана Івана Виговського. Гадяцький договір 1658 р. Початок громадянської війни.

7. Конотопська перемога 1659 р. над російською армією та її наслідки для козацької України.

8. Друге гетьманство Ю.Хмельницького. Укладення Переяславського договору. Слободищенська угода та її наслідки.

9. Історичні та суспільно-політичні обставини розколу України. «Чорна рада». Гетьмани Іван Брюховецький, Павло Тетеря.

10. Історичні обставини міжнародно-правового поділу України між Росією і Польщею. Андрусівське перемир’я (1667 р.). Мирний договір (1686 р.)

Тема 4. Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності (остання третина ХVII – ХVIII ст.)

1. Державотворча діяльність І.Мазепи.

2. Діяльність української політичної еміграції на початку XVIIІ ст . Основні положення Конституції Пилипа Орлика.

3. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі правобережних та західноукраїнських земель.

4. Реформи Марії-Терезії і Йосифа II кінця XVIII ст. та їх вплив на західноукраїнські землі.

Тема 5. Українські землі у складі іноземних держав наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст.

1. Особливості російського визвольного руху на східноукраїнських землях у першій половині XIX ст. Україна в програмних документах декабристів.

2. Основні напрями розвитку польського національно-визвольного руху на східноукраїнських землях у першій половині XIX ст.

3. Діяльність українців в першому парламенті Австро-Угорщини.

4. Розвиток української культури наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст.

Тема 6. Суспільно-політичні процеси на українських землях на етапі становлення індустріального суспільства (др. пол. ХІХ ст. – 1914 р.)

1. Русифікаторська політика царизму, Валуєвський циркуляр і Емський указ.

2. Політизація українського національного руху наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.: студентський рух і братство тарасівців.

3. Революція 1905-1907 рр і Україна. Українські громади у І та ІІ російських Думах.

4. Культурне і духовне життя України на початку ХХ ст.

Тема 7. Українське суспільство в умовах Першої світової війни, революційних подій та державотворчих процесів 1914-1921рр.

1. Українські депутати у Віденському парламенті, Галицькому сеймі та Буковинському ландтазі. Виборчі реформи 1907 та 1914 рр.

2. Політика урядів Австро-Угорщини і Російської імперії в українському та польському питанні у роки Першої світової війни.

3. Брест-Литовська конференція та українське питання.

4.Встановлення радянської влади в Україні: передумови, причини, наслідки.

Тема 8. Українське суспільство у 1920-1930-ті рр.

1. Діяльність загальноросійських і українських національних партій в УСРР на початку 1920-х рр.

2. Політика українізації в УСРР. Її зміст і результати.

3. Формування та діяльність інституцій радянської влади в Україні. Радянська Україна у Конституціях СРСР (1924 і 1936 рр.) й УСРР(УРСР) 1925, 1929 і 1937 рр.

4. Міжнаціональні відносини і релігійне життя в УСРР у 1920-1930-ті рр.

5. Соціальні наслідки політики індустріалізації та колективізації в УСРР.

6. Кооперативний рух в Україні на етапі 1920-х рр.: особливості в УСРР і на західноукраїнських територіях.

7. Центри української еміграції в Європі, їх політична, культурна, просвітницька діяльність.

8. Українська військова еміграція в УСРР, Польщі, Румунії та її місце у системі міждержавних відносин у Центральній Європі.

9. Сутність заходів Ю. Пілсудського у рамках політики «санації» і суспільне життя на українських землях.

Тема 9. Україна в роки Другої світової війн

1. Причини, характер та цілі Великої Вітчизняної війни.

2. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.).

3. Основні бойові дії в Україні протягом 1941-1944 рр.

4. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).

5. Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.

Тема 10. УРСР у другiй половинi ХХст.(1945-1985рр.)

1. «Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на культуру.

2. Причини та наслідки голоду 1946-47 рр. в Україні.

3. Розширення повноважень Української РСР у складі СРСР в період десталінізації..

4. Культурне життя в Україні(1953-1964рр.). «Шістидесятники», причини виникнення, діяльність.

5. Політика русифікації України в 60-х – 80-х роках. Наслідки цього процесу для української нації.

Тема 11. Українське суспільство в період розпаду СРСР і здобуття державної незалежності України (1985-1991 рр.)

1. Стан української економіки у другій половині 1980-х років та назрівання економічної кризи.

2. Виникнення Народного Руху України за перебудову. Роль цієї організації у розвиткові політичних подій в республіці протягом 1989-1991 рр.

3. Спроби державного заколоту в Москві в серпні 1991 р і Україна.

4. Студентський і молодіжний рух в Україні в умовах перебудови.

Тема 12. Українське суспільство доби незалежності (1991- 2010 рр.)

1. Обрання і діяльність першого президента України.

2. Прийняття Конституції України, її значення.

3. Політичні оцінки діяльності президента Л.Кучми.

4. Конституційні зміни 2004 р. та їх роль цього у подальшому політичному розвиткові України. Проблема нових конституційних змін.

5. Прийняття України до ВТО (2008 р). Перспектива та проблематичність даного чинника для економіки України.

6. Політичні оцінки діяльності В.Ющенка

7. Політичні процеси в Україні протягом президентських і парламентських виборів 2004-2010 рр.

8. Економічна криза 2008-2010 рр. та її вплив на внутрішньо економічну і внутрішньополітичну ситуацію в Україні.

9. Політичні процеси в Україні напередодні та під час президентських виборів 2010 р.

10. Соціально-економічний та політичний розвиток українського суспільства за президентства В.Януковича.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих проблем може проводитись у наступних формах:

- ознайомлення із змістом конспективних записів рекомендованої літератури;

- індивідуальні співбесіди з студентами по суті важливих самостійно опрацьованихпроблем;

- захист реферативних матеріалів наукової літератури з найважливіших проблем курсу;

- семінар-колоквіум по одній з визначених тем.

Перший етап перевірки засвоєння матеріалу

здійснюється: у І семестрі – в другій декаді жовтня,

у ІІ семестрі – у третій декаді березня.

Другий етап відповідно: у І семестрі – в першій декаді грудня

у ІІ семестрі – у другій декаді травня.

Індивідуально-консультативна робота

Індивідуальна робота викладача зі студентами переслідує мету підвищення рівня знань студентів, більш повного і глибокого засвоєння програмного, матеріалу, формування у студентів уміння працювати з джерелами, аналізувати матеріал, робити узагальнення.

У процесі індивідуальної роботи студенти отримують від викладача конкретну допомогу у самостійному вивчення тем програми, написанні рефератів, підготовці доповідей або повідомлень на наукові студентські конференції.

Індивідуальні заняття проводяться як з окремими студентами, так і в малих групах (5 – 7 осіб) двічі у місяць.

Консультації мають головним завданням викладача допомогти студентам у ґрунтовній підготовці до практичних занять, вироблення у них уміння працювати з літературою, виокремлювати з кожної проблеми найсуттєвіше, концентрувати увагу на головних аспектах проблем, які готуються до обговорення на семінарах.

Під час консультації студент може отримати від викладача відповідь на конкретні запитання.

Консультації, як правило, передують семінарським заняттям у групі і можуть бути як групові, так і індивідуальні.

Індивідуально-консультаційна робота викладачів здійснюється за графіком, затвердженим кафедрою і є обов’язковою складовою навчального процесу.

Графік проведення індивідуально – консультативної роботи (ІКР) з дисципліни «Історія українського суспільства»

№ п/п	Форма ІКР	Навчальні тижні, дата,час, місце проведення ІКР																Кількість годин
№ п/п	Форма ІКР	І		ІІ		ІІІ		ІV		V		VI		….		ХVIII		Кількість годин
1	2	3		4		5		6		7		8		9		10		11
Денна форма навчання
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
1	Індивідуальні заняття		2		2				2		2		2				2	12
2	Консультації				2				2				2			2		8
3	Перевірка виконання завдань СРС						2									2		4
	Разом																	24
Заочна форма навчання
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
1	Індивідуальні заняття				2				2				2				2	8
2	Консультації				2						2							4
3	Перевірка виконання завдань СРС												4				4	8
	Разом																	20

3.ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю і підсумкового контролю знань – іспиту.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійно опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання іспиту полягає в перевірці розуміння студентами матеріалу в цілому.

У відповідності з наказом ректора № 395 Про затвердження нової редакції «Порядку оцінювання знань студентів» від 04. 06. 2009 р. та відповідної ухвали Вченої ради університету «Про нову редакцію Порядку оцінювання знань студентів» від 28.05.2009 р., а також ухвали Вченої ради університету «Про підсумки навчального процесу за перший семестр та завдання на другий семестр 2009/2010 навчального року» від 25 березня 2010 р (із відповідними змінами до пунктів 2.3, 4.5 та 4.6 ухвали від 28.05.2009 р.) та враховуючи специфіку навчальної дисципліни кафедра визначила перелік видів аудиторної роботи і критеріїв їх оцінювання, які дають можливості разом з успішно виконаними модульними завданнями впродовж семестру накопичити студентам денної форми 50 балів, а студентам заочної форми – 20 балів.

Перелік

видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

а) для студентів денної форми навчання:

- виступи на семінарських заняттях -12,0 балів

- конспект джерел до семінарських занять 12,0 балів.

- конспект джерел по питаннях, які опрацьовуються самостійно – 6,0 балів.

- виконання 2-х модульних контрольних робіт - 10, 0 балів (оцінюється в діапазоні: 0 -5,0 б. кожна)

- підготовка, оформлення і презентація наукового реферату - 4,0 б.

- підготовка рецензії на одне із запропонованих викладачем видань – 4,0 б.

- підготовка доповіді на конференцію - 6,0 б.

- виступ із повідомленням на семінарському занятті – 2,0 б.

За поточну успішність протягом семестру студенти можуть набрати 50 балів.

З них:

а) за роботу на семінарських заняттях – 30 балів:

- виступи на семінарських заняттях – 12 балів;

- конспект джерел до семінарських занять – 12 балів;

- конспект джерел по питаннях, які опрацьовуються самостійно – 6,0 балів.

б) виконання 2-х модульних робіт – 10 балів;

в) виконання робіт за вибором – 10 балів:

- підготовка доповіді на наукову студентську конференцію – 6 балів;

- підготовка і захист наукового реферату по одній із запропонованих викладачем тем – 4 бали;

- підготовка рецензії на одне з рекомендованих викладачем видань – 4 бали;

- виступ з повідомленням на семінарському занятті – 2 бали.

Підсумковий іспит для студентів денної форми навчання проводиться у письмовій формі за екзаменаційними білетами, що містять шість завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 8; 6;0 балів.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів.

В разі, коли відповіді студента оцінені нижче 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту, а загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Blog

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана кафедра політичної історії

Содержание