Шануй батька та матір свою

Вид материала

Подобный материал:

Шануй батька та матір свою

Мета: розширювати знання дітей про своїх найдорожчих людей: маму й тата, виховувати почуття вдячності за те, що батьки піклуються про них, люблять, бажають допомогти у всьому, приносять їм радість.

Хід свята

Господар.

Важко виразити словами те особливе, світле, що народжується в нашій душі, коли ми згадуємо тепло рідного сімейного гнізда. До глибокої старості залишаються в нас сердечні зв'язки з тією родиною, з якої ми вийшли.

На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім'я.

2. В щасливі і в тяжкі години,

Куди б нам не стелився шлях,

Не згасне вогнище родинне,

В людських запалених серцях.

3. Рідна казка про гнома,

Рідна стежка і сад...

Всюди добре, а вдома

Краще, кажуть, стократ.

Пісня «Смерекова хата», муз. П. Дворського, слова. М. Бакая.

4. Добрий вечір, шановна родино!

Так я хочу Вас усіх назвати,

Бо зібрались ми на свято,

Щоб про батька і неньку добре слово сказати.

Господиня. Батьки — це вогник, який гріє душу людини, він схожий на полум'я свічки (підходить до ікон і запалює свічки.)

5. Хай палає свічка... Хай палає,

Поєднає нас вона в цей час.

Друзів голоси нехай лунають.

Пісня й слово хай чарують вас!

Звучить пісня «Ми співаємо пісеньку», муз. і слова. М.І. Максимчук.

Господиня. Мама. Матінка. Матуся. Ненька. Одне єдине слово, але скільки воно значить для кожного з нас. Скільки в цьому слові ніжності, ласки, доброти. Немає друга ближчого й ріднішого, ніж мати. Всі наші радості і печалі, мрії і прагнення — разом з нею. І все розуміє просте материне серце. Мати — це лагідна вдача, тепло, невичерпна ласка, приязнь і щедрість.

Дівчина колише колиску.

6. Як дітей колишеш ти недремно,

То не раз змахнеш краплини поту.

Що ж, прислів'я мовить недаремно.

«Хто не мав дітей — не мав клопоту».

А зростуть, то скільки дум у неньки,

І тривог за їхнє кожне діло.

Голова боліла від маленьких,

Від дорослих — серце заболіло.

7. Але що ті клопоти й тривоги,
Бо хіба із щастям їх зрівняти,
Як дитя, зіп’явшися на ноги,
Перший крок ступає по кімнаті,
Як почуєш ти уперше: "Мамо",
Як до школи поведеш за руку,
Як уже одержиш телеграму:
"Мамочко, вітаю із онуком".

8. Добре ж, як себе пізнать в дитині.
Знать, твої вона продовжить роки.
Добре дати світові людину

І людині дати світ широкий.

Дарувати їй цвітіння рясту,

Сині гори, неспокійні ріки...

Хто не мав дітей, не звідав щастя,

Долею обкрадений навіки.

Пісня «Наша мама», муз. В. Іванникова, слова О. Фадєєвої.

Виходить хлопчик і показує всім, яка в нього вишита сорочка.

Хлопчик.

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні,

— На, вдягай, синочку.

В нитці — сонце золоте,

Пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся.

Підійду і обніму

Я свою матусю.

Господар. Милість і доброта, людяність і ласкавість серед нашого немилосердного віку... Все це — мати. А отже, і колискова пісня.

Господиня. Коли вгамовуються, стихають людські чвари, коли натруджена земля дихає теплом, коли помислам і надіям відкриваються простір і небо, коли світ стає ближчим до серця, тоді в серці матері народжується пісня, тоді над колискою вона щемно, трепетно и ніжно виспівує свою люблячу душу. Давайте навчімось слухати й чути материну сповідь.

Виходять мати и син.

Син.

Заспівай мені, мамо моя,

Як бувало колись над колискою,

Буду слухати, слухати я

І стояти в замрії з берізкою.

Мати співає колискову.

Господар. Батько. Тато. Суворий, вимогливий, а його любов до дітей стримана і врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Саме такою і повинна бути батьківська любов.

Господиня. Зайнятий клопотами в господарстві, біля пасіки, біля землі, важкою працею, він добуває і хліб, і до хліба - сім’ї. Батьків приклад, батькове слово, наказ були законом. Не випадково казали: «Не навчив батько, не навчить і дядько».

Виходять менші діти.

1-й учень.

Дорогий, хороший, рідний тату,

Кращого від тебе не знайти.

Дорогий, хороший, рідний тато,

Як чудово, що у нас є ти!

2-й учень.

У кого батько, у кого мати, -

Є з ким розмовляти;

У кого брати, у кого сестри, -

Є з ким погуляти.

3-й учень.

Наша рідна ненька

Про нас добре дбає,

Горне до серденька

І до сну співає.

4-й учень.

А батечко любий,

Мов те сонце ясне,

Вчить нас і голубить,

Каже казку красну.

5-й учень.

Станьмо ж разом, друзі,

Хлопчики й дівчатка,

І, мов пташки в лузі,

Співаймо для татка,

Співаймо для неньки

Пісні веселенькі.

Пісня «Уклін батькам», муз. Е. Вахняшина, сл. В. Щурата.

6-й учень.

Рідна мамо, довго живи.

Рідний батьку, довго живи.

Найдорожчі для мене на світі — це ви.

Свою славу дзвінку,

Своє щастя й біду

Принесу на поріг,

Вам до ніг покладу.

7-й учень.

Дорогі мамо й тату!

Хай кожен ранок у житті

Приносить лиш удачі.

Всього найкращого та благ

І радості у хаті.

Хай наша Матір Божа

Вас охороняє,

А Господь Бог

З неба щастя посилає.

8-й учень.

Мати Божа, Мати Божа,

Дай здоров’я нашій нені.

Ось тобі ми назбирали

Ярих квітів повні жмені.

9-й учень.

Зберемо дзвоники лісові,

Що найкращі у діброві,

Нарвемо волошок в полі —

Матінці дай щастя, долі.

Серця наші — наші квіти

Віддамо тобі з любов'ю.

Захищай матусю нашу

Під святим своїм покровом.

Господар. «Три біди є у людини: смерть, старість і погані діти», — говорить
українська мудрість. Старість неминуча, смерть невблаганна — перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню, і це залежить не тільки від батьків, а й від дітей. Виходять мати и син.
Син.

Чом у тебе у косі ясна

Забіліла раптом сивина?

Мати.

Од любові, од тривог, надій.

Ти ж один у мене, сину мій.

Син.

А в бабусі голова біліша.

То ж мене бабуся любить більше?

Мати.

У неї діти — доньки і сини —

Додають, сердешній, сивини.
Син.

Чом же тьотя біла, як зима,

В неї ж діточок не було й нема?

Мати.

Так, синочку, біла геть вона.

Бо нудьгує цілий вік одна.

Господиня. Священна заповідь — шанувати батька и неньку. Намагайтеся бути слухняними, вихованими, турбуйтеся про своїх батьків і не завдавайте їм прикрощів. Кожен повинен зрозуміти просту істину: батьки дали нам життя.
12-й учень.

Підростеш, як колос,

Підеш поміж люди, —

Мами рідний голос

Все з тобою буде.
13-й учень.

Батькові турботи...

Сад і ліс, і поле...

Не цурайсь роботи

У житті ніколи.
14-й учень.

Не забудь стежину

В рідний край, до хати.

В будь яку годину

Мати буде ждати.

15-й учень.

Вертайте до батьківського гнізда,

В той край, де народились і зростали.

Якими б ви великими не стали,

Вертайте до батьківського гнізда!
Пісня «Виростеш ти, сину», муз. А. Пашкевича, сл. В. Симоненка.
Господар.

Все, що в серці мали, —

Вам подарували.

Світлу мрію й казку,

Нашу пісню й ласку,

Щебет України, звичаї Вкраїни.

Господиня.

Перед дорогою сідайте за столи-

Так споконвіку для гостей годиться,

Щоб радісні щасливі всі були,

Потрібно короваєм пригоститься.

Господарі та діти пригощають гостей короваєм.

Пісня "Ми співаєм пісеньку".

1. Ми співаєм пісеньку про вас,
Дуже, дуже любимо

Ми Вас, дорогенькі.

Мамі посміхнусь, татові всміхнусь.

2. Ви про нас турбуєтесь,

Рідні, дорогенькі,

Будемо дуже вдячні вам

Все життя, рідненькі.

3. Матуся з татусеньком

Учать, як в світі жити,

Рідну землю шанувати

І Бога хвалити.

Blog

Шануй батька та матір свою