Книга перша

Вид материалаКнига
Подобный материал:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   29

Глава 3. Особливості регулювання трудових відносин за участю юридичної особи - суб'єкта малого підприємництва, фізичної особи - підприємця

Стаття 299. Роботодавець - суб'єкт малого підприємництва, щодо якого встановлюються особливості регулювання трудових відносин


1. Трудові відносини за участю роботодавця - суб'єкта малого підприємництва, який є юридичною особою та чисельність працівників якого не перевищує 20 осіб, регулюються цим Кодексом з урахуванням особливостей, визначених у цій главі. Кількість працівників визначається на початок кожного календарного року виходячи із зайнятості протягом повного робочого дня. Якщо протягом року кількість працівників перевищує 20 осіб, суб'єкт малого підприємництва зберігає свій статус до кінця календарного року.

Стаття 300. Договірне регулювання трудових відносин за участю роботодавця - суб'єкта малого підприємництва


1. На працівників роботодавця - суб'єкта малого підприємництва поширюються мінімальні соціальні гарантії, встановлені колективними угодами.

Стаття 301. Правила внутрішнього трудового розпорядку суб'єкта малого підприємництва


1. Роботодавець - суб'єкт малого підприємництва самостійно затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку з дотриманням вимог до їх змісту, визначених статтею 266 цього Кодексу.

Стаття 302. Прийняття на роботу


1. Для роботодавців - суб'єктів малого підприємництва не встановлюється броня для прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту, та норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Стаття 303. Особливості розірвання трудових договорів та зміни істотних умов праці


1. Про зміну істотних умов праці (крім умов оплати праці) працівник суб'єкта малого підприємництва повинен бути повідомлений не пізніш як за два тижні.

2. Звільнення працівників суб'єкта малого підприємництва у зв'язку із скороченням проводиться з урахуванням того, що:

1) працівник попереджається про наступне звільнення не пізніш як за два тижні та може бути звільнений з роботи не пізніше двох місяців після попередження;

2) про наступне звільнення роботодавець зобов'язаний повідомити державну службу зайнятості не пізніш як за два тижні.

3. Про наступне звільнення працівника суб'єкта малого підприємництва з підстав, передбачених статтею 105 цього Кодексу, він попереджається не пізніш як за два тижні.

4. Звільнення неповнолітніх працівників суб'єкта малого підприємництва проводиться без отримання згоди служби у справах дітей.

Стаття 304. Режим роботи


1. Роботодавець - суб'єкт малого підприємництва має право самостійно встановлювати режим роботи, що передбачає зайнятість у загальні вихідні дні, дні державних і релігійних свят, залучати працівників до роботи відповідно до графіка, що затверджується роботодавцем, а також використовувати режим роботи, що передбачає підсумований облік робочого часу або поділ робочого дня на частини з дотриманням загальних вимог щодо тривалості робочого часу. У разі наявності первинної профспілкової організації режим роботи встановлюється за погодженням з виборним органом цієї профспілкової організації.

Стаття 305. Умови оплати праці


1. Умови оплати праці працівників суб'єктів малого підприємництва встановлюються роботодавцем і доводяться до відома працівників під час укладення трудового договору. У разі зміни умов оплати праці вони доводяться до відома працівників не пізніш як за місяць до їх затвердження. У разі наявності первинної профспілкової організації умови оплати праці встановлюються за погодженням з виборним органом цієї профспілкової організації.

2. Роботодавець - суб'єкт малого підприємництва зобов'язаний виплачувати заробітну плату у строки, встановлені трудовим договором (колективним договором, якщо такий укладався), але не рідше ніж один раз на місяць.

Стаття 306. Особливості охорони праці


1. Місцеві органи виконавчої влади спільно з територіальними органами з нагляду за охороною праці визначають підприємства, що надають роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва платні послуги з проведення інструктажу з охорони праці та пожежної безпеки, обстеження умов охорони праці та пожежної безпеки з метою розроблення відповідних рекомендацій.

Глава 4. Особливості праці працівників за трудовим договором з роботодавцем - фізичною особою

Стаття 307. Роботодавець - фізична особа


1. Роботодавець - фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи, який в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб для здійснення господарської діяльності, а також інші фізичні особи, які для задоволення особистих потреб та ведення домашнього господарства використовують працю фізичних осіб на підставі трудового договору.

Стаття 308. Реєстрація трудового договору за участю роботодавця - фізичної особи


1. Трудовий договір з роботодавцем - фізичною особою укладається в письмовій формі та реєструється у відповідному органі державної служби зайнятості в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань праці. Трудовий договір подається на реєстрацію роботодавцем або уповноваженою ним особою не пізніш як протягом тижня після початку роботи працівника.

2. Трудовий договір підписується у трьох примірниках (по одному примірнику залишається в кожної із сторін, а один подається до органу державної служби зайнятості, що здійснює реєстрацію трудових договорів).

Стаття 309. Внесення змін до трудового договору


1. У будь-який час протягом дії трудового договору до нього за погодженням сторін можуть бути внесені зміни. Зміни до трудового договору вносяться в письмовій формі та реєструються у відповідному органі державної служби зайнятості.

Стаття 310. Ведення трудових книжок


1. Роботодавець фізична особа зобов'язаний вести трудові книжки працівників, які перебувають з ним у трудових відносинах. Записи у трудовій книжці засвідчуються органом державної служби зайнятості, який здійснює реєстрацію трудових договорів.

Стаття 311. Книга наказів роботодавця - фізичної особи


1. Роботодавець - фізична особа зобов'язаний вести книгу наказів, до якої вносяться накази про прийняття працівників на роботу, їх переведення на іншу роботу, звільнення працівників, зміну умов праці та її оплати, надання відпусток, направлення у відрядження, залучення до надурочної роботи, до роботи у вихідні дні та дні державних і релігійних свят, застосування заохочень та накладення дисциплінарних стягнень, відрахування із заробітної плати тощо.

Стаття 312. Робочий час


1. Встановлюючи норми тривалості робочого часу, сторони повинні керуватися вимогами цього Кодексу. Неповний робочий час встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем.

2. Робочий день може поділятися на частини за погодженням між працівником і роботодавцем. При цьому працівнику повинна здійснюватися доплата відповідно до статті 231 цього Кодексу за погодженням між працівником і роботодавцем.

3. Роботодавець за погодженням з працівником має право встановлювати режим роботи із застосуванням підсумованого обліку робочого часу за певний період. При цьому обліковий період не може виходити за межі календарного року.

Стаття 313. Час відпочинку


1. Працівникові надаються вихідні дні відповідно до трудового договору або за домовленістю сторін. За погодженням між працівником і роботодавцем конкретні вихідні дні можуть змінюватися з додержанням вимог статей 157 та 158 цього Кодексу без застосування норми про особливості оплати праці у дні, які відповідно до встановленого режиму роботи є для працівника вихідними (стаття 159 цього Кодексу).

2. Без погодження з працівником залучення його до роботи у дні, визначені для нього як вихідні, забороняється.

3. Залучення працівників до роботи у дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться (стаття 161 цього Кодексу), допускається, якщо це передбачено трудовим договором. Робота у дні державних і релігійних свят оплачується відповідно до статті 233 цього Кодексу.

4. Тривалість щорічної оплачуваної відпустки працівника не може бути меншою від встановленої цим Кодексом. Більша тривалість відпустки може встановлюватися колективним договором (якщо такий укладався), трудовим договором. Час надання відпустки встановлюється за погодженням сторін з дотриманням правил цього Кодексу.

5. У разі якщо час надання відпустки не був встановлений у трудовому договорі, працівник вправі вимагати надання відпустки у зручний для нього час, попередньо попередивши роботодавця не пізніш як за 14 календарних днів.

Стаття 314. Припинення трудового договору


1. Трудовий договір працівника з роботодавцем - фізичною особою припиняється у випадках і на підставах, передбачених цим Кодексом.

2. Строки та форма попередження працівника про розірвання трудового договору, умови і розміри виплати вихідної допомоги та інших компенсаційних виплат визначаються трудовим договором. У разі відсутності відповідної домовленості застосовуються норми цього Кодексу.

3. У випадках, передбачених статтею 113 цього Кодексу, працівник має право звернутися до органу державної служби зайнятості для зняття з реєстрації трудового договору та внесення відповідного запису до трудової книжки.