Занятость в аграрном секторе экономики и основные пути ее регулирования во Львовской области. тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
Автореферат
Ученая степень | кандидат экономических наук |
Автор | Стадннк, Мирослава Евгеньевна |
Место защиты | Львов |
Год | 2000 |
Шифр ВАК РФ | 08.00.00 |
Автореферат диссертации по теме "Занятость в аграрном секторе экономики и основные пути ее регулирования во Львовской области."
ЛЬВШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРИЮ! УНШЕРСИТЕТ
На правах рукопису
рг к ОД
1 СТАДНИК МИРОСЛАВА еВГЕН1ВНА
УДК 331.6:631 (477.83)
ЗАИНЯТ1СТБ В АГРАРНОМУ СЕКТОР1 ЕКОНОМ1КИ ТА ОСНОВН1 ШЛЯХИ II РЕГУЛЮВАННЯ У ЛЬВ1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Спещальшсть 08.07.02 -економка сшьського господарства 1 АПК
АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата економ1чних наук
ЛЫ31В - 2000
Дисертащею е руколис.
Робота виконана на кафедр! статистики та анашзу Льв1вського державного аграрного ушверситету Мшстерства аграрноГ гкштики Укра'ши впродовж 19942000 рр.
Науковий кер1вник: доктор економкних наук, професор, академик УААН Тринько Роман 1ванович,
Льв1всысий державний аграрний ушверситет, зав1дувач кафедри статистики га анашзу
ОфЫйш опонентн: доктор екоиомгаига наук, професор Дудар Тарас Григорович, Тернопшьська академш народного господарства, завщувач кафедри аграрного менеджменту I права;
кандидат еконок-пчних наук Котько Нагал1я Мнхайшвна, 1нститут землеробства 1 тваринництва Захщного репону УААН (с. Оброшино),
провщний науковий сшвробггаик в*1ддшу економ1ки АПК
Провщна установа: 1нститут репональних досщжень HAH Укра'ши, вцщш
репонально! сощально-економ1чно'1 поггаки та територ1ального управшня, м. JlbBie
Захист вщбудеться л 2000 р. о /X. годиш на
засщанш спец1ашзовано1 вченоГ рад/ К 36.814.02 у JlbBiBCbKOMy державному аграрному ушверситет! за адресою: 80381, м. Дубляни Жовывського району Льв1вськ01 облает!.
3 дисертащею можна ознайомитись у б^блютещ Льв1вського державного аграрного ушверситету.
Автореферат роз1сланий л
Л Ctyl/1/tA 2000 р.
Вчений секретар спещал1зовано1 вченоГ ради, , кандидат економ!чних наук, доцент jC -
Прокопишак К.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Рацшнальне поеднання повноти й ефективносп зайнятоеп трудових ресурс!в, зниження безробггтя - питания надзвичайно важлив1. Перехщ до ринковоТ економпси породив масу проблем на сшьському ринку пращ загалом 1 в аграрнш сфер'1 зокрема. Постае проблема обгрунтування шлях!в р атонального використання трудових ресурав вщповщно до вимог ринку.
Актуальтсть теми. Одним з найважливших напрям1в сощального розвитку села е формування повнощняного ринку праци На сел1 немае достатньо'1 галькоеп р1зноманггннх робочих мюць. Основш покупщ робочоТ сили - колективш сшьськогосподарсьга пщприемства - часто втрачають робочу силу через незадовшьш умови пращ, низьку оплату 1 значну заборговашсть з оплати пращ, недосконалу оргашзац'по 1 недостатню механващю виробничих процест, ненормовану працю тощо. Низьким е сошальяий розвиток села. Через р!ст безробтя у мютах скорочусться маятникова м!грашя, а також м1гращя з села в мкто. За таких умов у сшьсыий мюцевост1 виник парадокс: сшьськогосподарсь-ким пцщриемствам потр1бна робоча сила, снуе значна армш безробкних, а бажаючих працювати в ольському господарств! немае.
Намагаючись забезпечити по в ну зайюгпсть, кер1вники колективних сшьськогосподарських шдприемств шдтримують приховане безробтя. Прац'шники е формально зайшш, але реально не працгоють 1 не отримують зарплату. Продуктившсть прац! низька, а робоча сила використовуеться неефективно. 1снуванню прихованого безробггтя сприяе також сезоншсть сшьськогосподарського вкробництва.
Проблема зайнятост! \ працевлаштування селян загострюсться також у зв'язку з приватизацкю земл1 1 реоргашзашею сшьськогосподарських шдприемств, внасщок чого можливе значне вившьнення робггнимв.
Будучи бшьш економ1чно незалежнимн, селяни стають менш мобшьш, вони слабше впливаготь на кон'гонктуру ринку пращ, який мае через це в основному мкцевий характер. У той же час кнуе велика неоднородность, несхожкть сшьських рштов правд р1зних репошв, а також природно-економ1чних зон. Кожна територк (район) мае свою специф1ку, яка визначае оптимальний вар1ант и розвитку. Так, окрем1 райони обласп сутгево вщр1зняються природно-юпматичними умовами, спещатзащао сшьськогосподарського виробництва, р^внем розвитку промисловосп, демограф1чними показниками тощо. Бшьше того, щ характеристики можуть бути р1зними 1 в межах одного району.
Ускладнюють ситуашю на сел! ще й демограф'нш чинники. Зниження народжуваност], шдвшцення смертное^ е причиною депопулящУ, "старения" трудових ресурсш I скорочення чисельност! економ1чно активного населения.
Ринкова економпса не вщкидае необхшюсп державного регулювання зайнятость Державна репональна програма зайнятост! повинна сприяти успшному працевлаштуванню кожного бажаючого I забезпеченню робочих мкць необх1Дною робочою силою за чисельшстю й яюспо.
Отже, необхщшсть вивчення в сьогодшшшх умовах формування i визначення ciiocooi усшшного регулювання зайнятосп в аграрному сектор] в зональному розрш е особливо актуальною, що й зумовило виб'ф теми дисертацшного досл!дження.
Питания зайнятосп, ринку пращ, використання трудових ресурсов знайшли широке вщображення у працях H.A. Басалаево'1, Д.П. Бопш, И.Б. БреевоГ, О.А.Бугуцького, M.I. Дол!шнього, С.М. Злупка, A.C. Котляра, Г.1. Купалово'1, В.ЬЛишиленка, В.Ф. Машенкова, A.A. НшфоровоТ, В.П. Онищенка, В.В.Оншенка, В.Я. Чуракова, М.В. Шаленка та шших.
Однак формування i регулювання зайнятосп в сшьськш мюцевосп, зокрема в аграрному сектор!, у природно-економчних зонах мало вивчаеться. Немае необхшшх напрацювань щодо -методики прогнозування зайнятосп. Недосконалою е обжово-стагистична 3BiTHicTb. Тому виникае потреба в додаткових досщженнях.
Зв'язок робота з наудовими тематн. Робота виконана зпдно з тематикою наукових досщжень каферн статистики та анатзу Льв^вського державного аграрного ушверситету "Анал!з та прогнозування тенденцп сощально-економ1чного розвитку в умовах багатоукладносп аграрноТ економши" (номер державно'1 реестрацп 0193U023621). Зокрема автором обгрунтовано методичш основи комплексного вивчення формування i регулювання зайнятосп в сшьському господарств!, розроблено ranosi районш прогнози сшьсько!' зайнятосп для природно-економ!чних зон Лыпвсьхо! обласп.
Мета i задач! досл1дження. Метою досгдження е обгрунтування науково-методолопчних основ формування зайнятосп в сшьському господарств] та основних шлямв ц регулювання, визначення напрям1В политики оптимально! зайнятосп в аграрному ceirropi.
Реал!защя мети передбачала розв'язання наступних завдань: дати визначення "скьськоГ i "сшьськогосподарськоГ' зайнятосп, категорий повноТ, ефективноУ i оптимально!' зайнятосп, безробпного, незайнятого i зайнятого населения вщповщно до вимог м1жиароднох класифшацй"; оцшити стан зайнятосп в сшьському господарств!, встановити i вивчити основы! фактори, яю формують п р!вень; з'ясувати, як вшшвае на сшьськогосподарську зайняпсть реструктуризация i приватизация аграрноТ сфери; вивчити можливосп поеднання державного i ринкового регулювання сшьського ринку пращ та сощального захисту населения; на ochobi виявлених тенденцШ юлыасних i яысних змш наявноТ робочо'1 сили i робочих мюць розробити типов1 районш рогнози зайнятосп сшьських трудових ресурйв для кожно! природло-економ1чно] зони Льв^вщини.
Предмет i об'ект досладження. Предметом досмгдження е репональш особливосп формування i регулювання сшьськогосподарськоТ зайнятосп трудових pecypci села пщ впяивом демограф чних, психолопчних, сощально-економ1чних та шших факторiB. Об'ектам досгджения с населения i трудов! ресурси села, в тому чиап зайняп в сшьському господарств!, сшьськ! населеш пункти i агроформування природно-економ1чних зон Льв1вськоТ область
Поглиблеш досщження велися на материалах Жовывського району. Репональш особливосп зайнятост! досщжувапися на матергалах типових районов, окремих природно-економ1чних зон Яьв1вщшш.
Методолопя \ методика доел д жен ня. Теоретичною 1 методолопчною основою дисертацшно! робота е положения економ1чноТ теорн, науков! пращ вггчизняних та зарубжних вчених. Вивчались також конвенци та рекомендаци М^жнародноГ Оргашзаци Пращ, законодавч1 та нормативш акта УкраТни з питань зайнятост1, безробгття, становления ринкових вщносин.
У процеа досщження застосовувались метода статистико-економ1чного анал!зу, зокрема: спос1б анализу / синтезу для деташзацй об'екта досщження в наел 1 до к розчленування йога на окрем! складов! частини; поргеняння - для зктавлення фактичних даних званого року з даними за попередт роки; середтх / вгдносних величин - для визначення коеф1щент1в сезонности використання трудових ресурсов, вковоТ структури населения, природного руху, р!вня розвитку сощальноТ нфраструктури села, показнтав сшьського розеелення, ефективносп робота служби зайнятосп, структури сшьськоГ зайнятосп, мигрант, чисельносп населения, сшьськогосподарських упдь; графЫний - для наочного зображення динамки 1 структури трудових ресурав, зайнятост!, низки демограф1чних показниюв; монографпний - було детально вивчено стан зайнятосп в типових районах окремих природно-економиних зон Льв1ВськоТ облает!; соцюлог1чних методов - для вивчекня впливу суб'ективних чинниюв на формування сшьськоТ зайнятосп; ряд в динамки - для характеристики зм'ши у чаа показниив досл1джуваного питания; групування - для встановлення залежноси р!вня сшьськоТ '1 сшьськогосподарськоТ зайнятосп вщ ряду показниюв та ефективност! використання трудових ресурав; кореляцтно-регрестний анап\з Х з метою визначення 1 кшьюсноТ оцшки зв'язку М1Ж досщжуваними показниками; розрахунково-конструктивний - при визначенш окремих складових прогнозу попиту 1 пропозицп на сшьському ринку праш окремих природно-економ1чних зон Льв1вськоТ обласп; балансовый - при встановленш прогнозно? р1вноваги на сшьському ринку пращ; метод ежового пересування - для прогнозу чисельносп сшьського населения 1 окремих статев0-в1к0вих груп.
Гнформашйного базою досщження послужила обл^кова I статистична звпшеть Льв1вського обласного управшня статистики, дат р1чних звтв 1 статистична звггшеть сшьськогосподарських тдприемств Жовивського районного управшня статистики, одноразових обстежень сшьськоТ мюцевосп за формою "1-село", науков! пращ вчених-еконоьиснв, результата сощолопчного обстеження тощо.
Наукова новизна одержаних результате полягае в тому, що:
- обгрунтовано необхщшеть застосування й уточнено визначення "сшьськоТ зайнятосп, зокрема, зроблено уточнения: при визначенш "сшьськоТ" чи "мкько'Г' зайнятосп тили сшьських поселень мають розглядатись як зона розмицення робочих мкць, а не мкце проживания сшьського населения;
- розроблено 1 обгрунтовано порядок обчислення штегрального показника сшьськогосподарськоГ зайнятост!. Це добуток р^вня сшьськоГ трудовоУактивност!! частки шльськогосподарських прашвниыв у структур! зайнятих. Визначити його можна також як процентне вщношення чисельносп зайнятих в Ыяьському господарств! до трудових ресурЫв сшьськоГ м!сцевосп;
- розроблено методику обчислення коеф!щента сезонносл використання робочоГ сили в сшьському господарств!. Вш визначаегься в такш поаидовност!. Спочатку розраховують так зваш невикористаш резерви трудових рссурс!в, зумозлеш сезоншстю, делениям суми р'пниць м'да чисельтстю працюючих в М1сяць максимально'1 зайнятост! та фактичним числом працюючих за кожнин мюяць на 12. Тод1 визначають коефвдент сезонносп як процентне вщношення невикорисганого резерву трудових ресурсов до середньомюячноУ !х чисельност! в господарств!;
- розроблено типов! прогнози зайнятост! для с!льсько1 м1сдевост1 окремих природно-еконопчних зон ЛыивськоГ области, що можуть стати основою для складання державних районних програм зайнятосп, сприяючи там самим вир1шенню проблема сщьськоГ зайнятост! в регюнах.
Практичне значения одержаних результате. Результата досщження е науковою основою для розв'язання проблем формування 1 регулювання сшьськогосподарсько!' зайнятост! в межах сшьськоГ та сощального захисту селян.
Отримаш результата знайшли практичне застосування в робой фиш Жовювсысого районного центру зайнятост!, Городоцького та Жовгавського районних управшь сшьсысого господарства ! продовольства Льв!вськоТ облает! щодо п!двищення зайнятост!, планування робота центру зайнятост!, а також соц!ально-економ1чного розвитку льськоГ м!сцевост1 зазначених район!в.
Результата робота також можуть бути використан! фах!вцями, що займаються проблемами с'шьськоТ зайнятосп; державною службою зайнятост! Ч при складанш в!дпов!дних програм, в тому числ! професшноГ ор!ентац!1, п!дготовки ! переподготовки кадр!в; шшими державними службами - при прийнятп р!шень щодо сощально-економ!чного розвитку ! покращання демограф!чно'1 ситуадп в сшьсыай м!сцевост!; науковцями при проведенн! доедаень з питань с!льського ринку робочо'1 сили, зайнятост!, ефективносп використання трудових ресурсов у ыльському господарств! тощо.
Теоретична цшшеть роботи полягае в поглибленн! система знань з питань зайнятост!, безробптя, ринку прад!, використання робочоТ сили та прогнозних розрахунюв зайнятост! в сшьському шсподарств!. Др!бномасштабн!сть досщження дозволила врахувати особливост! формування сшьськогосподарсько'Г зайнятост! в окремих природно-економ!чних зонах.
Особистий внесок здобувача. Уточнено таю категор!альн! питания, як "зайнят!сть", "трудовий потенгйал", "трудов! ресурси", "робоча сила", "робоче м!сце"; запропоновано вдосконалено методику обчислення штегрального показника р!вня сшьськогосподарськоТ зайнятост! та коеф!щента сезонности використання робочоТ сили в галуз!; проведено анализ стану зайнятост! в сшьськш
мкцевосп i сшьському господарств! окремих природно-економ1чних зон Льв!вськоТ облает!, залежносп вщ основних демограф'тих i сощально-економ1чних фактор!в, а також суб'ективних - за результатами соцшлопчного опитування. KpiM того, в робот! визначено ochobhI напрями формування та регулювання сшьськогосподарськоТ зайнятост! в умовах багатоукладносп, розроблено прогноз зайпятост! для сшьськоТ мюцевоеп тйпових райотв окремих природно-економ1чних зон Льв^вськоТ область Bei науков! положения, ям виносяться на захист, обгрунтован! автором самостшно. В опубкованш у cniBaBTOpcTBi науковш пращ особистий внесок автора складае 0,09 друк.арк. i полягае у детальному анамз! показниив стану та динамки сшьського ринку пращ.
Апробащя результат1в днеертацп. Основт результата досщження допов!дались на звшгах наукових конференц1ях викладач1в та acnipaHTiB Льв1вського державного аграрного ушверситету (1994 р., 2000 р.), на науковш конферендп, присвяченш 140-р1ЧЧЮ заснування ДСГ1 (Льв'га, 1996 р.), на м1Жнародних науково-практичних конференщях у Тернотш (1997 р.),'Черншцях (1998 р.), на науково-пракгичному семшар! молодих вчеких та спещал!ст1в (Киш-Чабани, 1999 р.).
Пубжац. Основн1 положения дисертацп опубл!кован! в 10 наукових працях, загальним обсягом 1,39 друк.арк., в тому числ1 особисто автору належить -1.32 друк. ар к.
Структура та обсяг дисертацп.
Роздш 1. Науково-методолопчш основи формування зайнятост! на сель Ы.Еволюшя eKOHOMiHHOi думки щодо природи зайнятост!. 1.2.Понятшно-категоршний апарат зайнятосп. 1.3.0собливост) зайнятост! в аграрному ceicropi. 1.4.Методолопя i методика оцшки зайнятост!.
Роздш 2. Формування зайнятосп на алъському ринку npaui окремих природно-економ1чних зон. 2.1 .Демограф!чш передумови формування зайнятосп. 2.2.Стан зайнятосп в аграрному ceicropi економжи. 2.3.0цшка основних соц!ально-економ1чних фактор1в формування сшьськогосподарськоГ зайпятост!.
Розды 3. Основи! шляхи регулювання та прогнозування зайнятосп в галуз!. ЗЛ.Ринок праш та формування багатоукладносп на сел!. 3.2. Регулювання ринку npaui та сощальний захист населения. 3.3. Прогноз територ1ально-галузевоТ зайнятост! с'щьських трудових ресурсов в po3pi3i природно-економ!чних зон.
Висновки. Пропозици. Список використаних джерел. Додатки.
Дисертац!йна робота вшеладена на 187 сторшках машинописного тексту, мютить 20 таблиць - 12 сгоршок, 18 рисушав - 15 стор!нок, 24 додатки - 45 сторшок, б1блюграф1чний список (187 найменувань)-16 сторшок.
ОСНОВНИЙ 3MICT РОБОТЙ
У Brryni обгрунтовано актуальн!сть теми, стушнь вивченост! проблема, визначено зв'язок робота з науковими темами, мету, завдання, предмет i об'ект досл!дження, його методолопю i методику, виевгаено наукову новизну,
практичне 1 теоретичне значения одержаних результатов.
У першому роздип - "Науково-методолопчш основи формування зайнятосп на сеТ' - розглядаються теоретичзи аспекта сощально-економ1чноТ суп зайнятосп, п форми 1 види, в тому числ1 сшьська I сшьськогосподарська, способи визначення ряду показниыв, вдосконалено методику 1х обчислення, розроблено класифпсащю фактор1в, яю е визначальними при формуванш зайнятосп, визначено типов! райони для окремих природно-економ!чних зон Льв1ВськоТ область
Враховуючи всю палитру поглядев економюпв на таку складну сощально-економ)чну категорм, якою е зайняпсть, сформульовано авторське бачення дано\" проблема. Шд зайнятктю опд розум!ТИ процес залучення робочоТ сили у виробництво матер1альних благ з метою задоволення особистих та сусшльних потреб й одержання доходу у грохповш чи 1ншш форм! на основ! попиту та пропозицп, а також конкуренцп на ринку пращ. Проблема зайнятосп мае р1зш аспекти: економ1Чш, совдальщ, демографхчш, правов1, психоф1зюлопчт, регюнальш та шип, а основний економ!чний змкт визначаеться законом народонаселения. Зайняпсть е елементом ринку пращ, ним опосередковусться и формування I фушщюнування. На основ: глибокого вивчення теоретичних иоложень в робот! уточнено визначення ринку пращ, а також охарактеризовано його суб'екти та елемеити шфраструктури.
Вщповщно до ситуацн на ринку, сшвв^дношення попиту 1 пропозицп видшяють три види кон'юнктури ринку пращ: р!вноважну, трудодеф!цитну 1 трудонадлишкову. В идеальному вар1анп, яйцо попит на робочу силу дор1внюе п пропозицп, то на ринку пращ кнуе р1вновага, повна зайняпсть. За умов перевищення попиту над пропозидкю робочо'1 сили формусгься трудодефщитна ринкова кон'юнктура, а якщо вищою е пропозишя, то виникае трудонадлишкова кон'юнктура ринку пращ 1 безробгггя. Отже, зайняпсть залежить вщ сшввщношення попиту 1 пропозицп робочо'1 сили, яю у свою чергу зазнають впливу досить велико! кшькосв чинншав. На основ! детального анализу останках в робоп видшено ам груп фактор1в, яю впливають на зайняпсть: демограф1чш, природно-кшматичш, сощально-економгчш, психолопчш, оргатзацшно-техшчш, попичш, сощокультурт.
При неспрштливш кон'юнктур1 на ринку пращ виникае безробгггя, яке може бути фрикцшним, структурним, циюпчним, шетигущональним, а також викликане стихшними лихами, вшнами тощо. Певна частка безробгггя е неминучою в економда, тому и часто називають природним р^внем безробгггя. В умовах збалансованосп попиту 1 пропозицп на ринку пращ природний рхвень безробтя ствюнуе з повною зайняпстю, тобто при залученш уах бажаючих у процес виробництва. Крш повнох, видшяють ще ефективну й оптимальну зайняпсть. Якщо забезпечуеться максимум кшцевого результату при мтамальних затратах за рахунок росту продуктивности пращ, то формуеться ефективна зайняпсть. Рацюнальне поеднання двох попередшх сприяе утворенню оптимально! зайнятосп.
Видшяють ще наступи види зайнятосп: за тривалютю робочого часу -повну 1 часткову; за тривактю пращ протягом року - постшну, сезонну 1 тимчасову; за перюдичшстю виходу на роботу - позмшну 1 поденну; за черговктю виходу на ринок праш - первинну 1 повторну; за територ1ально-галузевим принципом - галузеву 1 територ1альну. Кр1м вид!в зайнятосп, можна видшити ще 1 форми прояву зайнятосп за сферами прикладання пращ та оргашзацшно-правовими умовами працевикористання.
На основ! глибокого анатзу в робот1 уточнено визначення таких категорш, як "трудовий потенщал", "трудов! ресурси", "робоча сила", "робоч! м1сця", "екояоьпчно активне" 1 "економ1чно неактивне населения", а та кож розмежовано форми зайнятосп, незайнятосп 1 безробггтя (рис).
Рис. Схема класифкацп грудових ресурав стосовно залученостгу процес
виробництва.
У робст вивчались конвенци та рекомендаци М1жнародн01 Оргашзацп Пращ, а також законодавч! та нормативш акти Украши, зокрема Закон Украши "Про зайнятють населения", як! стосуються ринку пращ, зайнятосн, безробтя, використання грудових ресурсов, сощального захисту населения тощо.
Серед уЫх р1зновид!в зайнятост! окремо сл1Д видишти зайнятють в альському господарств!, яка мае свш власний характер, своУ особливосп. Найповнше зайштсть в стьському госгюдарств1 характеризують р1вень зайнятост] сшьських трудових ресурЫв ! частка працюючих у сшьському господарств! в загальнш чисельносп зайнятих. У зв'язку з цим для характеристики даного явшца навдошльшше взяти штегральний показник - ревень сшьськогосподарсько'1 зайнятост!. Вш визначаеться як процентне вщношення чисельност! зайнятих у сшьському господарств; до трудових ресурс!в сшьськоУ мюцевост!. Мдж даними показниками снуе функцюнальний зв'язок, який описуеться наступним чином:
3.3^ т' 3 Т '
де 3 - всього зайнято сшьських жител!в, чол.;
Т - чисельшсть сшьських трудових ресурсов, чол.;
Зс - чисельшсть зайнятих в сшьському господарств!, чол.
Одшею з характерних рис сшьськогосподарськоТ зайнятост! с сезоннють використання робочо? сили. На даний час !снуе багаточисельна система показниюв сезонности Враховуючи \'х переваги ! недсшки, запропоновано визначати коефодент сезонних коливань:
У(ч -ч ) _
К -Ч :Ч (2)
12 ' к 1
Де - чисельшсть працюючих в мкяш максимально'/ зайнятост!;
Чм - фактична к!льк!сть працюючих за кожен мюяць;
Ч - середньомкячна чисельшсть працюючих у господарет.
Сшьськогосподарська зайнятють розвиваегься I функщонуе в межах сшьськоТ мюцевост!, тому в робот! зроблено наголос на необхщносп застосування й уточнено визначення категори "сшьська" зайняпсть.
Вивчаючи ситуацпо в р'пних за р1внем розвитку сшьських районах, було встановлено, що р!вень сшьськогосподарсько"! зайнятосп, а також сощально-економ1чного розвитку райошв загально залежить В1д надежности Тх до природно-економгчних зон. Тому об'ектом досщження вибрано типов1 райони для кожкоТ' природно-екононично! зони Льв!вщини. Зокрема, у Полюс! вибрано Буський район, Люостепу - Городоцысий, у Передкарпата - Стрийський, у Карпатах -Туршвський.
3 урахуванням переходу, до ринкових умов господарювання визначено методолопю г методику досщження. .
У другому роздш - "Формування зайнятост! на сшьському ринку пращ окремих природно-економ!чнпх зон" - анал!зуеться стан сшьського ринку прац1, структура с!льсько'{ зайнятост!, формування сшьськогосподарсько'! зайнятост!, а також а залежщсть вщ впливу низки демограф!чних, соц!ально-економ!чних та суб'ективних фактор'ш.
Проведене досщження шдтверджуе попередню гшотезу про те, що внасщок зростання мкького безробптя впродовж 1992-1998 рр. вщбувся перерозподш трудових ресурсов М1Ж м'ютом ! селом на користь останнього, де значна частка зайнятих зосереджена в особистому подсобному господарств!. За досщжуваний перюд частка села у структур! трудових ресурав облает! зросла на 7,7 пункта, а в структур! зайнятих - на 6,5 пункта. У 1998 р. в особистому п!дсобному господарств! було зосереджено 43,3% загально"! чисельносп зайнятих на сел!, що на 24,1 пункта вшце, шж у 1992 р.
На основ! детального анализу показниыв зайнятост! та безробггтя в робот! ошнено ситуац!ю на зоиальних сшьських ринках прац!.
Методом анаттичних групувань було встановлено прямий зв'язок р!вня сшьськоТ зайнятост! з р!внем зайнятост! в сшьському господарств!, яке майже монопольно володк робочими мкцями в с!льськ!й м!сцевост!.
Глибока криза в сшьському господарств! призвела до зменшення ресурсного потенц!алу галуз!, у тому числ! трудових ресурс!в. У результат! зменшилась питома вага сшьськогосподарських пращвнимв у середньор!чнш чисельност! працюючих в ус1Х галузях економки та трудозабезпеченкть господарств (3,3 пункта ! 31,5% вщповшно за 1996-1998 рр.). Таи змши можуть бути виправдан! лише шдвищённям, причому швидшими темпами, продуктивност! прац!, яка за цей перюд знизилась на 9,9% (табл.). Тому на основ! аналогичного групування було виявлено прямо пропорц!йний зв'язок р!вня сшьськогосподарсько"! зайнятост) з збшьшенням обсяпв виробництва, плоий с!льськогосподарських удь I погол!в'я тварин, що припадають на 100 чол. трудових ресурив, продуктивност! та оплати пращ, та при зменшенш трудом!сткост! виробництва, фондоозброеност!, економ!чного навантаження на одного пращвника сшьського господарства, частки мкького населения в!д загальноТ його к!лькост!.
Ще одним фактором, що значно впливае на р!вень зайнятост! в сшьському господарств!, е сезонн!сть використання трудових ресурс!в. Бона е причиною значних втрат робочого часу, непродуктивних затрат' господарств, неповноГ зайнятост! робочо\' сияи протягом року.
Зональн! чинники вшграють важливу роль у формувашп зайнятост!. П!д впливом великоТ кшькост! чинниыв р!вень с1льськогосподарсько1 зайнятост) в окремих природно-економ^чних зонах сформувався р&ний (табл.). Тому при складанн! прогноз!в ! програм регулювання зайнятост! Цей факт сшд обов'язково врахувати. '
Таблица - Репональн! особливост! сшьськогосподарського виробництва 1 фориування зайнятост! на сел1,1998 р.
Показник Зона
Потсся костеп Передкарпаття Карпати
Р!вень с.-г. зайнятосп населения, % 24,2 23,5 17,9 34,7
Частка зайнятих в особистому подсобному господарств1 в структур! зайнятих в с.г., % 53,7 68,0 78,7 98,0
Частка ршп в структур! с.-г. упдь, % 66,9 69,7 71,0 42,1
Частка тваринництва в структур! валовоТ с.-г. продукцн, % 45,0 49,5 46,5 23,6
Виробництво ВЭЛ0В01 с.-г. продукцн на 1 га с.-г. упдь, грн. 987 899 1025 1142
На 1 середньор!чного прац!вника припадае: вартост! валовоУ с.-г. продукци,грн. 6325 4051 4223 2276
оплати правд, грн. 1045 944 826 666
площ! с.-г. угщь, га 6,41 4,50 4,12 1,99
Частка мшького населения в структур! населения району, % 33.7 34,7 57,1 17,6
За материалами Льв1вського обласного управшня статистики
Проведений анал!3 тдтверджуе, що демограф!чш фактори справляють значний вплив як на пропозицйо робочо!" сили на сел1, так 1 на р1вень сшьськогосподарськоУ зайнятость Серед них видшяеться м1гращя населения, 1 особливо маятникова. Через напружешсть на мкькому ринку пращ негативне у 1994р. сальдо мпрашГ змшилось у 1998р. м!грашйтш приростом, але бща в тому, що найбшьшою акгившстю серед сшьських ем! грант! в видшяеться молодь, а це впливае на зниження народжуваносп на сел!, "старения" населения, в тому числ! трудових ресурса. Молод! люди ем!грують з села з метою продовження навчання або на роботу. Серед них переважають особи з неповною середньою, середньою загальною I середньою специальною освпхжэ. Це об'ективний процес, який не можна стримувати. Важливте створити належш умови прац! 1 проживания на сел1, щоб шсля закшчення навчання молодь поверталась на село.
Зниження смертносн ! народжуваносл спричинюють "старшня" альського населения, зростання демографгчного навантаження особами старшого В1ку, а також Тх частки в структур! трудових ресурсов. Попри збьпьшення р1вня економ1чно'1 активного населения \ альськогосподарськоТ зайнятосп все-таки "старшня" населения - явище негативне, воно змшюе структуру населения, амТ, трудових ресурс!в, веде до зростання витрат на утримання б'шьшоТ чисельносп пенс10нер1в.
Вщтворення населения т формування зайнятосп вщбуваеться в межах населених пункта. Розселення служить основою для визначення характеру розмщення виробництва 5 закладгв з обслуговування населения.
Достатня кшьюсть робочих мюць, розвинута транспортна мережа, р!вень життя (прожитковий мшмум, р!вень доход!в), професшноТ шдготовки, стан здоров'я населения, розвинешсть социально! шфраструктури села, як показали результата численних досдокень, мають виршальний вплив на зайняпстъ. Залежщсть альськогосподарськоТ зайнятосп вщ впливу ус!х перел1чених чиннишв була пщтверджена результатами кореляцшно-регресшного анал1зу.
Кон'юнктуру ринку пращ разом з демограф!чними 1 сощально-економ!Чними факторами визначають також психолопчш чинники. В результат проведеного сошолопчного опитування 300 сшьських жител)*в було з'ясовано Тх ставлення до пращ, в тому числ! в сш>ському господарств!, до культурно-побутових умов проживания на сел1, безроб1ття 1 можлив! вар!анти поведшки при втрап робота.
У третьему роздии - "Основш шляхи регулювання та прогнозування зайнятосп в галузГ - визначено напрями формування сшьського ринку пращ, реформування аграрноГ сфери! приватизацп земл!, основи ринкового 1 державного регулювання зайнятосп, зроблено прогноз зайнятосп для окремих природно-економ!чних зон Льв1всько1 области
Узагальнення результапв проведеного доандження 1 виявлення характерних рис с1пьського ринку пращ дало тдстави видЪшти його в особливу тдсистему. Результата проведеного доопдження показали, що формування льського ринку пращ в!дбуваеться шд пливом реструктурязацп та приватизацп'.
На жаль, сьогодш в умовах нестабшьносп економ!чно! ситуащ'1 селяни сам! не можуть визначити, як! форми господарювання мають розвиватись в сшьському господарств!. Неоднозначним с !'хне ставлення до фермерства. Близько 1/3 опитаних селян вщповши, що в сьогодншшх умовах не хочуть займатися фермерством. Серед причин, яю стримують Тх вщ такого кроку, вони видшяли: в!дсутн!сть кошпв (39,4% опитаних), нестабшьншть економшно!" 1 погачно!" ситуацп в крапп (22,4%), в!дсутн!сть надежно'! системи правового захисту селян (15,2%).
На основ! анашзу результапв господарювання колективних шльськогосподарських пщприемств, селянських (фермерських) та особистих п!дсобних господарств, процесу приватизацп земл!, вивчення нормативних 1 законодавчих акпв, що стосуються аграрно'! реформи, в тому чиоп Указу
Президента Украши "Про нев1дкладн1 заходи щодо прискорення реформування аграрно! сфери економки" вад 3 грудня 1999 року, було визначено перспективи формування сшьського ринку пращ.
Акцентуеться увага на тому, що в уах природно-економ1чних зонах сщ законодавчо 1 економ1чно шдтримати реоргашзацио колективних сшьсько-господарських пдариемств, кр^м економ1чно мщних, а також формування 1 збшьшення розм1р1в селянських (фермерських) господарств. У Карпатах з IX ушкальними природно-юпматичними умовами 1 низькою розорашспо упдь на даному еташ йоцшьно забезпечити створення високотоварних особистих тдсобних господарств.
Таю процеси, зпдно з результатами проведеного досщження, сприятимуть зменшенню ргвня сшьськогосподарсько!' зайнятост!, аде розширення сфери дшльност! агроформувань, Х поеднання його з промисловим виробництвом, постачанням, збутом, збери-анням, реал1зац1сю продукцп допоможе створити нов! робочх мкця, усуне сезоншсть використання пращ в сшьському господарств!, збшьшить оплату пращ тощо.
У робот! зроблено висновок про необхшшсть поеднання державного ! ринкового регулювання ринку пращ та видшено основы! його елементи, вказано на необх!дн!сть аадального захисту населения на ринку пращ, а також шдтримки сшьськогосподарського виробнидтва з боку державних оргашв, що включае надання субсидш, пшьгових кредита, швестицш, зниження податкового тиску, сприятливу ц!нову политику тощо.
АнаЬуючи в динапш показники ефективност! роботи служби зайнятост1, зроблено наголос на тому, що сшьський ринок пращ фактично випав з и поля зору, тому немае достатньоТ шформаца для його анашу.
Враховуючи теяденщ!', виявлеш на основ) проведеного анал;зу, а також окрем! нормативи, за допомогою методу пересування в'жу, розрахунково-конструктивного та балансового прийому було розроблено прогноз зайнятост! для природно-економ!чних зон Льв1всько1 облает!, який за умов стаб!льно! економ!ки I нарощення обсяпв виробництва хоч би до р)вня 1989-1990 рр. забезпечував би повну зайштсть сшьського населения при наявносп певно!' норми природного безробггтя.
висновки
У дисертацц наведене теоретичне узагальнення 1 нове виршення науково!" задач!, що виявляеться в обгрунтуванш основ формування- зайнятост! в аграрному сектор! та основних шлях!в и регулювання в окремих природно-економгчних зонах, визначенш напрям!в попики оптимально!' зайнятост! в аграрному сектор!. Проведене доопдження дозволяс зробити так! висновки наукового ! практичного характеру: ,
. 1. Зниження сшьськогосподарсько! зайнятост! за перюд 1996-1998 рр. на 8,3% вщбулось не за рахунок тдвищення продуктивност! пращ, а через збитковкть галуз), звуження мюткосп ринку тчизняно! продукцп.
2. В наел док незадовшъних умов 1 оплати пращ, П оргашзацн в соъському господарств! тощо на сеч виник парадокс, коли при наявносп безробкних колективш сшьськогосподарсью щдприемства вщчувають потребу в робочш сшн. У той же час колективш сшьськогосподарсьга щдприемства, прагнучи уникяути соцдального "вибуху" на сеЦ нагромаджують у себе зайву робочу силу, збшьшуючи тим самим потенцшне безроб1ття.
3. Через зростання безробтя у мктах негативне у 1994 р. сальдо М1грацп у альськш упсцевосп зм!нилось ем^грашйним приростом, то створюе напруження на сшьському ринку пращ. На даний час зайву робочу силу (вившьнених з господарств суспшьного сектора, когшгшх маятникових м1гранг1в, переселенцев 1 т.д.) поглинають особиста пщеобш господарства (зашштсть у них зросла за лерюд 1996-1998 рр. на 10,5%), але сшьськогосподарсью упддя не безмежш, 1 з розвитком нових форм господарювання питания сшьськоТ, а в тому чиип сшьсько-господарськоТ зайнятосп, загостриться.
4. Через диспаритет цш на сшьськогосподарську 1 промислову продукцию, вщеутшеть пшьгових кредит, значний податковий тиск вщбуваеться зменшення обсяпв виробництва сшьськогосподарсько! продукцп, гальмуються реструкту-ризацшш 1 приватизацию процеси на сел!, стримуегься розвиток нових форм господарювання. Зайштсть у селянських (фермерських) господарствах за перюд 1996 - 1998 рр. знизилась на 29,5 вщеотка.
5. Зниження сезоннос-п використання трудових ресурсов у сшьському господарств! шдвшцуе 1 забезпечуе стабьтьшшу зайняпсть протягом року, сприяючн також тдвищенню р!вня вщдач! сшьськогосподарських удь ) продуктивное!! пращ. Згладженню сезонносп сприЯе пщвищення фондоозброеносл та розвиток галуз! гваринництва.
6. Одшею з основних умов високоефективно!' зайнятосп е зароб^на плата, яка значно занижена в сшьському господарств! 1 часто прострочуеться и виплата. 3 17 галузей, за данный Львхвського статистичного управшня, заробшш плата в сшьському господарств! займае 16 мюце. Це знижуе ревень життя селян, стимули до пщвищення продуктивное^ пращ в сшьському господарств! 1 взагал1 бажання працювати в галузь За рекомендащями МОП, пращвники, яким вчасно не виплачуеться зароб^тна плата, можуть вважатися безробтпши. Тому така ситуация сприяс зростанню потенцшного безроб^ття.
7. Результата проведених досщжень щдтвердили залежшеть сшьсько-господарськоТ зайнятосгп вщ таких основних чинниив: демограф!чних (мехашчного 1 природного руху населения, "старшня" його, розеелення 1 т.д.); сошально-економ'шних (структури виробництва, умов I оплати пращ, п продуктивное^ 1 фондоозброеносл, оргашзацп виробництва, сезонност! використання трудових ресурмв, приватизацшних та реструктуризацшиих процес'т тощо).
8. Внасшок еконемг-шел кризи в стьськш М1Сцёвоеп знизилась також зайнятють в шших, кр)м альського господарства, галузях економжи (за перюд 1996-1998 рр. - на35,1%),сприяючизростанню "човниково'Гторпвл!,закордоннш
трудовш ем'працп. Тому е потреба у створенш в с'шьськш мкцевосп невеликих переробних щдприемств на баз! мкцевоТ сировини, а також розвитку заклад1в сощально!' сфери, що забезпечить формування нових робочих мкць, шдвшцення сшьсько'! зайнятост! 1 покращання умов проживания на сели
9. На основ! проведеного сощолопчного досщження встановлено, що 52,2% опитаних ощнили умови пращ в сшьському господарств! як переважно ! зовам незадов!льн!, а розм1р заробггно! плати в галуз! 57,8% опитаних вважали зовс!м незадовшьним. Не задовольняють селян також умови проживания. Це одна з причин, чому р!ст безробггтя у сшьськш м!сцевост! поеднуеться з наявнктю вшьних робочих м!сць. Звичайно селяни бояться втратити роботу (39,1% опитаних), але через низьку ефективн!сть роботи служби зайнятост! на с!льському ринку пращ на допомогу в!д держави в такому випадку спод!ваються лише 13,1% опитаних.
ПРОПОЗИЦП
Виходячи з результат досщження, виносимо наступи! пропозищ1:
1. Реал!зуючи принципи реформування аграрного виробництва, економ1чш, адм!шстративш 1 соц!ально-правов! важел! повинш бути спрямоваш в першу чергу на припинення спаду виробництва, його вщродження до р!вня 1989 - !990рр. з подальшим нарощуванням темшв виробництва. Це створить передумови для в'щтворення робочих м!сць, а там самим 1 п!двищення зайнятост! сшьського населения.
2. У систем! ощнки роботи аграрних п!дприемств сщ передбачити показник створення (вщкритгя) робочих мкць поряд з системою економ!чних показник'ш (прибуток, рентабельшсть тощо).
3. При обгрунтуванн! потреби в трудових ресурсах належить строго дотримуватися норм трудомкткосп, продуктивност! пращ та фактичного ! перспективного р!вня мехащзацп виробничих процес1в.
4. 3 метою попередження зниження обсяпв виробництва основних продовольчих культур ! збереження в!дпов!дноТ природно-кл!матичним умовам зони структури землеробства необхщно доводити до виробник!в сшьськогосподарськоТ продукшТ нории виробництва конкретних вид!в продукцн I забезпечити Тх правову ! економ!чну вщповщальнють за взят1 на себе зобов'язання.
5. 3 метою створення нових робочих мкць сщ передбачити:
- зниження податкового тиску на новостворен! агроформування за рахунок звшьнення Ух в[д оподаткування протягом 5 рок!в з дня реестращ/;
- першочергове кредитування тих аграрних пщприемств, як! за попереднш пер!од мали позитивну тенденц!ю нарощування виробництва продукцц та створення нових робочих мкць;
- створення тдприемств з глибоко!" переробки сшьськогосподарськог продукцн та державна пщтримка 1'х у форм! кредитив з процентною ставкою не вище 10 вщсотмв;
- створення в сшьськш мкцевоси М1Жгосподарських кредитних сшлок, грошов! ресурси яких належить в першу чергу спрямовувати на розвиток сощальноТ сфери.
Служба зайнятосп, державш адмн-псграцп р'шшх р1вшв та iiriiri управшсью структури мають сприяти формуванню насгупноГ структури сшьськоУ зайнятосп: у Tlonicci - 48,0; 28,8; 23,2; у Жсостепу - 57,6; 22,8; 19,6; у Передкарпатп - 42,3; 27,5; 30,2; у Карпатах - 26,2; 32,0; 41,8 (сшьське господарство, mini галуз! материального виробництва, сощальна сфера в1Дпов!дно).
Враховуючи неминуч'югь фрикш иного i структурного безроб1ття трудових pecypciB, необхщно взяти за основу таку його природну норму: для Пол1сся - 1,8, Люостепу - 1,3, Передкарпатгя - 0,9, Карпат -1,9 вшсотка.
6. 3 метою налагодження регулювання сшьського ринку пращ i покращання робота служби зайнятосп доцшьно розширити поле и д1яльносп i доручити зб!р та анап необхздноГ шформацп стосовно сшьського ринку пращ, створення банку даних щодо наявнсст! робочо!' сили i робочих мюць на сел), i'x кшьюсних та як1сних характеристик, а також оргашзацто широко!" реклами наявносп робочих м'1сць. Потр1бно також доручити сшьським радам 36ip первинно!' статистичноТ шформацп стосовно сшьського ринку пращ i створити на ссп\ багатопрофшьш кущов! центри г,ереквал1фшацй правдвниив.
7. У c<j?epi социального захисту населения необхвдно гарантувати:
- виплату 3apo6iTHo'i плати вище м'тмального р1вня 350 гривень (з урахуванням вартосп набору з основних продуктов харчування, обов'язкових платеж1в i внесюв та витрат на утримання непрадездатних члешв ciM'i);
- встановлення po3Mipy пеней'не нижче прожиткового мппмуму 176 гривень;
- створення М1Жгосподарських фондов для страхування пращвнигав у раз1 втрати ними роботи..
8. Прийняти Закон Украши "Про трудову зовншню мпрацпо", який захищав би нгереси наших громадян, яю вигжджають працювати за кордон, оскшьки, будучи дешевою робочою силою (рвень оплати Тхньо! пращ, пор1вняно з мкцевими трудовими ресурсами, набагато яижчий), вони не мають гарант!й оплати та охорони пращ, а також шших гарангш у правовому гош тих держав, де вони працюють.
3 теми диеертацн опубл1ковано роботи:
1. Стадник М.И. Ситуация зайнятосп населения в сшьському господарств! та тенденцп п розвигку //Тези 3Biraoi конференцп в и кладам в та астранпв за насщками науково-достдноГ роботи 1993 р., JlbBiB, 13 - 20 квггня 1994 р. - Льв1в.
- 1994. - С.111-112. - 0,07 друк.арк.
2. Стадник М.И. Проблеми зайнятосп в умовах переходу до ринковоГ економ!ки // Економ1Чний вюник. - Льв1в: ДСГ1. - 1995. - №1. - С. 76-77. - 0,07 друк.арк.
3. Стадник M.G. Становления аграрного ринку пращ // Економ1чний вюгак.
- Львт: ДСГ1. -1996. - №2. - С. 15-18. - 0,15 друк.арк.
4. Стадник М.е. Маграцшш процеси на ce.ii // Проблеми агропромислового комплексу УкраУни: стан i перспективи: Тези науково1 конференцп, присвяченоТ 140 -р1Ччю заснування ДСП, Льв1в, 4-5 вересня 1996р. - Льв1в. - 1996. - С. 172173. - 0,06 друк.арк.
5. Стадник М.И. Еконоьпчна ошнкар1зних форм господарювання Льв1вщшш II Bichhk Льв1вського державного аграрного ушверситету: Економжа АПК.-Льв1в.-
1997.- №3.- С.86-88. - 0,09 друк.арк.
6. Стадник M.G. Регюнальш ринки npaai: сегментация та управшня // Сощально-економ1чш та еколопчш проблеми розвитку адмшштративних райошв: Наукова доповщь на М1Жнародшй наук.-практ. конференцп, Тернопшь, 17-18 квгеня 1997р.-Льв1в.-1997.-Ч.1П.-С.91-95. - 0,31 друк.арк.
7. Стадник М.И. Зональш особливосп формування сшьськоТ зайнятосп // В сник Льв1вського державного аграрного ушверситету: Економша АПК.-Льв1в.-
1998.-№4.-С.91-95. - 0,26 друк.арк.
8. Стадник M.G. Структурне безробггтя: причини виникнення i способи регулюэання // Реструктуризация економки та швестица в УкраУш: Тези М1Жнародно! наук.-практ. конф., Чершвщ,7-9 кв5тня 1998р.-Чершвщ.-1998.-С.136-139. - 0,11 друк.арк.
9. Стадник М.С., Завальницька Н.Б. Стан зайнятосп в сшьськш мюцевосп Льв1всько1 облает! И Вкник Льв1вського державного аграрного ушверситету: Економша АПК.-Льв1в.-1999.-№б.-С.144-147. - 0,16 друк.арк., в т.ч. автора 0, 09 друк.арк.
10. Стадник М.С. Зайняпсть i сезоншсть сшьськогосподарського виробництва П Вчимося господарювати: Тези наук.-практ. семшару молодих вчених та спещашспв, КиУв-Чабани, 22-23 листопада 1999р.-Кшв.-Чабапи.- 1999.-С.258-259. - 0,11друк.арк.
АНОТАЦП
Стадник М.И. Зайняткть в аграрному сектор; економши та основш шляхи н регулювання у Льв1вськш обласп. - Рукопис.
Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата економ!чних наук 3i спешальносп 0S.07.02 - економка сшьського господарства i АПК. - Льв1вський державний аграрний университет, Льв^вська область, Жовкхвський район, м.Дубляни, 2000.
Викладено науково-методолопчш основи формування зайнятосп на ceni i а особливосп в аграрному сектор]', в тому числ! залежно вщ природно-економ1чних зон. Здшснено анал!3 сшьськогосподарськоТ зайнятосп i основних фактор!в, ям впливають на и р!вень. Обгрунтоват шляхи державного i ринкового регулювання зайнятосп, напрями формування п у сшьському господарств-! в умовах реструктуризацй i приватизащУ на сел! i зроблено прогноз сшьськоУ, в тому числ! сшьськогосподарськоТ зайнятосп, для окремих природно-економ1чних зон Льв1вськоГ область
Ключов1 слова: зайнятють, безробггтя, ринок пращ, трудов! ресурси, робоча
Стадннк М.Е. Занятость в аграрном секторе экономики и основные пути ее регулирования во Львовской области. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Львовский государственный аграрный университет, Львов, 2000.
Изложены научно-методологические основы формирования занятости на селе и ее особенности в аграрном секторе, в том числе в зависимости от природно-экономических зон. Проведен анализ сельскохозяйственной занятости, основных факторов, влияющих на ее уровень. Обоснованы пути государственного и рынкового регулирования занятости, направления ее формирования в сельском хозяйстве в условиях реструктуризации и приватизации на селе, проведен прогноз сельской, в том числе сельскохозяйственной занятости для отдельных природно-экономических зон Львовской области.
В работе усовершенствованы определения "сельской" и "сельскохозяйственной" занятости, категории поной, эффективной и оптимальной занятости, безработного, незанятого и занятого населения в соответствии с требованиями международной классификации. Занятость есть элемент рынка труда, именно в его границах происходит процесс ее формирования и регулирования. На основе глубокого изучения теоретических положений в работе детализировано определение рынка труда, а также его субъектов и элементов инфраструктуры, выделены виды безработицы.
Под влиянием потребности и предложения на рынке труда формируется занятость. Оттакиваясь от этого, выделены семь групп факторов, которые влияют на ее уровень: демографические, природно-климатические, социально-экономические, психологические, организационно-технические, политические, социокультурные.
На рынке груда может существовать поная, еффективная и оптимальная занятость, а также множество ее видов в зависимости от факторов, ее формирующих. Выделяют различные формы занятости в зависимости от сфер приложения труда и организационно-правовых условий трудоиспользования.
В работе обоснован порядок исчисления интегрального показателя сельскохозяйственной занятости, усовершенствована методика исчисления коеффициента сезонности использования рабочей силы, учитывая необходимость перехода к рыночным условиям хозяйствования, определена методология и методика исследования, а также выделены типовые районы для каждой природно-экономической зоны.
При помощи различных статисгико-экономических приемов (рядов динамики, сравнения, средних и относительных величин, аналитических группировок, кореляционно-регрессионного анализа, балансового приема, графического и т.д.), проанализированы сельскохозяйственная занятость и
влияние на ее уровень различных факторов, в том числе механического и природного движения населения, его "старения", расселения, транспортной доступности сельских населенных пунктов, объемов производства, площади сельскохозяйственных угодий и поголовья скота в расчете на 100 человек трудовых ресурсов, продуктивности и оплаты труда, трудоемкости производства, фондооснащенности, сезонности использования труда, уровня урбанизации, количества рабочих мест, уровня жизни и развития социальной инфраструктуры и т.д.
В результате проведенного социологического опроса 300 сельских жителей определено их отношение к груду, в том числе в сельском хозяйстве, культурно-бытовым условиям проживания на селе, к безработице и возможные варианты их поведения при потере работы.
Изучено влияние реструктуризации и приватизации аграрной сферы на формирование сельскохозяйственной занятости; изучены возможности совмещения государственного и рыночного регулирования сельской занятости, а также социальной защиты населения; исходя из тенденций, полученных в ходе предварительного анализа, сделаны типовые прогнозы занятости сельских трудовых ресурсов для отдельных природно-экономических зон Львовской области.
Исходя из результатов проведенного анализа, в работе подведены итоги и внесен ряд предложений прикладного и практического характера.
Ключевые слова: занятость, безработица, рынок труда, трудовые ресурсы, рабочая сила.
М.Е. Stadnyk. The employment in the Agrarian economical Sectors and the main ways of its regulation in Lviv region. - Manuscript.
Thesis for the Scientific Degree of Candidate of economics. Speciality 08.07.02. -Economics of Agriculture and Agro-Industrial Complex. ЧLviv State Agrarian University Lviv region, Zhovkva district, Dublyany, 2000.
The scientific-systematic basis of employment forming in village and its peculiarities in the agrarian sector, including the dependence on nature-economical zone are defended. The analysis of farm employment and main factors, which influence on its level is done. The ways of state market employment regulation, the directions of forming in agriculture under conditions of restructurization and privatazation in village are grounded. The forecast of village and farm employment for separate nature and economical zones of Lviv region is done.
Key words: employment, unemployment, job market, labour resources, labour
Вщповщальний за випуск доктор еконошчних наук, професор
Похожие диссертации
- Основные проблемы и направления формирования предпринимательских отношений в аграрном секторе экономики Украины
- Малое предпринимательство
- Современные аграрные отношения и проблема земельной ренты
- Развитие депрессивных горнопромышленных районов Урала
- Управление воспроизводством основных фондов в сельскохозяйственных предприятиях