Статистика с программированной формой контроля знаний (теория, методология, практика) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
Автореферат
| Ученая степень | доктор экономических наук |
| Автор | Опря, Анатолий Трофимович |
| Место защиты | Киев |
| Год | 1997 |
| Шифр ВАК РФ | 08.00.00 |
Автореферат диссертации по теме "Статистика с программированной формой контроля знаний (теория, методология, практика)"
УКРАШСЬКА АКАДЕМ!Я АГРАРИЯХ НЛУК 1НСТИТУТ ATPARHO ЕКОНОМПШ .
РГ8 Х ОД
if.л правах рукояксу О ПРИ Л'гчга'г'л Трахтгэз'гг
Ьиекс УДК 3! : 519.24/27+211; 631.15
СТАТИСТИКА: з програмов&ною
формою контролю 2IIP.HI
(icopin, мегодолопя, практика)
Снсц{альшсть:
03,03.01 - статистка; 1J.2.03 - oj[ гашзашя упразлиш.ч, штнувашш s кегунтан-
Ш! IKOHOSItCri
АВТОРЕФЕРАТ дассртаиЯ па здобутта паукового ступай доктора екаиомйинх тук
К аЪ -1997
Дисерташоо с пшручник
Робота виконана в Потавському державному льсьногопюдар-икому нституп
ОфщШш опоиекти: доктор екоиом!чши наук, професор, чпен-кореспондснт У А,АН ГАЛУШКА Вафй Павлович, I !аи10налы1ий аграрник университет, завиунач кафедри;
доктор еконокнчних наук, ЗАХОЖАЙ Оалерш Борисович, Кшськмй дсржавиин торговелыю-еколомпннй уитерст а. професор кафедри;
доктор економ!'ших наук, професор ШВЕЦЬ Вжтор Григорович, Кшвськнй ун)верситет м.Тараса Шевченка, завмувач кафедри Провина установи - Одеськнй альськогосподарськин шепну;, Минсгерство афоиромисловш о коминздсу Украши, м.Одеса
}.Ш1С1 вщоудаься " " 0 /-/ юдиш на
ыспйшш спешалиошию! вчешм ради Д.26.350 01 но захшлу пиаргашй на здобугтя науког.ою ступеня доктора скоиомгшич наук в нституп аграрио! економш! УЛАН, ча адрссок>. 252127. и Кшв, вул. 1 еро1в Оборони, 10.
Ч днесрташоо можна ошаПомппкь у Гблинсц! нчтитуту Авюрефсрат розгслании _____' р
НчсНИЙ 1с К рСПф сппшпповано! вчено! ради, доктор еконоимчиих 11,1)к
МЛ ПК М П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
АктуяльЫсть досщження. Управншя складними, а школи суперечнвими екоиовмчшмн взаемовщносинами, ' зумовленнми формуванням ринковоТ еконоыши, потребуе nocriiluoro удосканаленкя методт наукового гнзнашш, opicnrye lia необхщм'сть розробки hobo методолог!! i наукових методик економ1чннх дошджекь з мегою створення чутливого еконош'чного механизму регулювання соодалыш-екоиомнншмн процесами. Удоскоиаления традиц!йних i поява нопих методы гпзнапня сприятимуть погяибленому кшьккному вивчешпо зшн сощально-екоиом1чнкх вщносии в новнх умовах господаркшзния, забезпечать змеишечня рнзику в реапаци управжських ptuieub, створять надвину Методолопчну базу, яка вщповщаткме шгаогзм сучасного менеджменту в аграрно-сксноннпкй сфер дкяыгос-н.
Шдвищешш науково обгруитм r.iocTi прнйнятах управшсьтшх pimenb може бут досягнуто за умев широкого впровадження в практику економгашх pospaxyitKia математко-статисткчних метод in ira баз EOtvi, а також повно! комп'готеризади здп"снгоппг:нх. упралтсысих операцш. Теоретичш передумови для того створеш, але пршеладш аспекта потребують подальших наукових розробок у плрямку забегг"ечеш1Я прискорення процесу иатематизаци практичних розрахушав.
Вищна школ1 noTpiGui впсскояккш шдру'пшкн з статистшншх днештш, яю б озброюзан студет!*} глибокнмп знаниями сучасно! статистики як иссбхщнсго елемеята i одш'сГ з пайпажшшштх фушешй управншя виробничою сферою АПК.
Методолог!ч-гП иапрямкн статистачиих досящжень не зависли вщповщають сучасним внмегам аграрного менеджменту i нають ряд недошв.
Недосконал!сть методик opraitbauj i здШснешш aiianhimnc робота в аграрному сектор!' на ncix icpapxiinix pimmx системи управншя.
Недостатки! ртснь забззпечшпя шдповщного стагастичною шфермацкю ланок управяйпея з метою пргшняття прав!1лыгкх pituern..
Непристосовашсть окремих wmin стдп'стипно! нформаци до шшог ргзних ступешв ynpan.iirnii, зуцовлекз исоизгга'хтстго ког.шетснцШ окремих устаноа.
Проблема точного вязкзчтня ссобливссгей тернтар(алыго1 структурн пцшрнемства, а такок генезис i динамжз йсго перетворень не завжди араховуються як змдарзвнкй момент методологи иатематнко-статистичного анал!зу i статистичного прогиозуэашга.
Недооципса специф1ки i особнвостей пикернстани* стягпспгших мегсшв при прийнятт! управшськи.х р!шень.
Недостагия уевщомлетсть окрешнш наукотсями i практиками, то регулююч! фуикцн управншя Шфобництвом noTpino розглядаги у
комплекс] еконоьмчшга, матештачшх 1 сгатастичг.нх проблем.
Поыикове уязшш про предмет математнчно! статистики, а в зв'язку з Ц1Ш неарне визначешя и зммл-у як "наукл про сипадков! яаища" , сщ иважати суттевою причиною иедоскоианх, а шхон зовам невдалих розробок > рекомендацШ щодо практичного Егзкористання Г1 прш1ом1в 1 ыегодав у регулюванш еконошки.
Питания про зьист статиспгмю! науки (а звщси 1 про н предает) вважаеться одним з складних 1 ваяяпвих впродовж вае\ сгори розаитку статистики ; являс собою об' ост пожвовпеиих дскусШ. При цьому не заввдн враховуготьсгз тендеица I заксяомфност! у розвнтку науки взагаш та и ыишв на розеток статисгнчпо науки, зокрема.
Широко кпроваджешга ыатеыатико-сгатигшчннх метода в е::оножч!шй пиал, автоматизации пропшв збирання, збер1гання 1 систсматшацП, персдЛ'и 1 обробкн иформаци зумозлюють поз1 шдходи гцодо впзначеншг предмета, знисгу 1 структуры статстнчно! корп.
Помикоакггь ствсрджень, що статистика (як суспшъна наука) вкорпстовус штшатичну статистику поряд з иншши частинами ь-атсматки, псрсхоиливо доводиться, якщо розглядатн математичну статистику як ппсграшю - синтез матеиитий! 1 статистики, яка може вщноситися, як до статасшхм, так ! до ыпематкки.
Ксдостатня коицепзращя зуспх лауковциз у папрямку впроваджешш ыатематико-статистичнпх иетодш у практику екоиоьичинх рофахункш роэширеипя исвих сощалъно сконоыг-пшх I технолопчннх явищ на егаш переходу до рииковш сдагоаш.
Наявшсзь нссфсктнпннх, тюзШно Ыдгворюючих дшеш зв'язки сучасно! економшл рекомендацш, зуиовлюс чисто мехашчне розловсюджсшш метод' ;:атемап;чло1 статистики. Вщсутшсть глибокнх знаиь рнково! економисн та навдповцунсть характера 1 я к о си шформаци поставсшш завданням упрззшацщ нею гальыуе актив!зацио еконокнчного анашу у cIlpaБi пщашцшш ефективиосгп аг})о5)знесу.
Захоплення техшчиою стороною математико-статистичннх методов I гноруваши спецификою еконоьичних процеав, особливою дтлектикою !х родику наносить венху шкоду математизаци еконоиично1 пауки. Щоб зушшити наступ математнчлого формализму, необхщно значно пщшнцнти вниоп! до методов обробкн шформаци' та оцшки Ыропдносп результата розрахуньтв. Удосщ!нг,!.к1й I практичнШ робот економкгпв-аграрнпкт не прндтяегься иалежно! уваги еконошчиоыу обгрунтуваншо завдань 1 иггерпретацп результата через пршму науково! методологи статнегико-екоио&ичиого анал1зу.
1шоруваиня постулату, що тзиания закоиокирносгей I тенденцш рогантку соц1альо-економ1ЧН11х ироцест погребус проиикнення в 'х природу па оснога адекватного математичного апарагу. Саме останшй иаклацус свою сиецифшу на ппотези та упвлеиня скоиокйчиих моделеГ). 1Мд цього зшежнгь сгуп1нь досшжеиогп сутиосп явшца, що вивчапъся.
Ситьськогоспедарське виробницгсо характеризуешься великим комплексом взашопоеднаних факторт. В цьому зп'язку ззлишасгься завхсдн мдкритою проблема взасмодп фактор1В. При корслящогаю-регресшному модетоваш ехоногчккх явшц шгагх до шфшшшл такс проблеми прокгае грез поепеьсент:пгй багатофакторний аиЬ та пор!вняння га с! г к ксиптлексЁв ira pinHX р:к!н:; npi: зздашн структур!.
Широко вккористовукашш д)!я пропю^ааннл екокошчних показ1'нк1п метод екстраггояящ! трепка мае певгц гтетодич'Г! ocouinmocrri, гл:<. обмежують моложвосп досцашка у забезпетенш точкосп прогноз, шорувашм i's значке зннхуе в'рспдшсп! результата розрахушаэ. Поверхиепо, школ досш ь пеачало вмвчаготься ряди дшаинаг.
Захоппешш багатсфакторннм модгхокишям екопомгешя пзаемозп'язмз кевиггрзвдэпэ зпр.зило нггсрес дослипшпт до простш; моделей. Недооцнку паряих perpeciiireix зч'язюв ся<д вгажахк методичипм недотом. За своао структурою ао<ш дос.гп, бтпьы до традгщтних метода апал1зу статист; гших взлемозв'теав i явл.талъ собою nctck для переходу вц! традицмшгх мепдав до 6i5ii.ni стадного мтематнтго-статпсти'шого модатговашм.
Методолог!'г стагистп'пгого внаЬу m вщобра;?сае комплексного заетосувпшш сгатистичннх методт досэджеппя.
Вщсутшсть у пкпусшшав-скоисг.испп глубоких знаиь з пчтань : я) еконошчно! Teopi ; G) суп доондгкуваноГ проблемл ; ь) прппомш i способ! шзнання , r:;:i пшслядакптся н касгальних курсах статистики (особгто питания маге.чатнчно1 статист; ai) ; г) комплексного використакш npiuicMn i :етода дзецтапгл у югшому Ъ: зз'язку i посящозпо<гп. Осташгя познцм мггсаетьсп доаггь пагомою ? пайскладншою 'fi psarnuit.
Вузозп.шпш програмемп не предбачено вквчешш таких досить ефективних методов бапшинркого етатиспгаого аналоу як факториий ;шшз, метод голов.чкх компенагг, кягеггрнни ;ша:ш та иг. Озброення майбугюх фахянцэ у ranysi кококохп кетга методами дозполяс розкрнти i глибинт прсцесн та перппп до бьльш досяоюлих моделей ynpatmmm иею.
Вщсупйсть у с.'сгегл наукою-доел i д! 111 х установ оргашзацшних структур, як! б заныанел снстемг.тшаш'ао та ;шорднк;ш!г:о дошвджепь з шггапь застосупакня матсматнч^о статистики, розро<5кп методл:;: стати спгшсго анапу та гграктчиих результата по найбигып важнвих математихо-'статкстичшга моделях у сферл аграрного менеджменту.
Не створено OiGnioTл; i пакшз прикладннх прогрм, nxi б реапузали практичну сторону використания математико-сггаткстичния метода у exoiioMiixi в!дпоащ1ю до сучаских вимог arpapitofo менеджменту.
У досяшженг проблем статастачноГ методолоп"! а систем! аграрного менеджменту cnocTepiracrbCn два напрямки, яауков! щи i заад,1!!нч яких взасмопов'кзанл в чаеттп анат!чних функщй метогцв статистики. Для
першога наярямку характерно сконшггрсвашсть зусиль досщшшв на взшчриш теоретичнх Til методояопчшга з;;лиль cmiipy л;оном1'шо! сфекпцшог-л инробинцтсз. В аграрному cexrnpi ui шггания ьмсштлет с роботах Пугуцысого O.A., Голозача A.D., Горянакого В.Ф., ИpHo A.M., Korosa Г.Г. , .Шбкшда Q.C. , Обогаеького К.П. , Сергеева С.С. , Трофшсша В. П., Шиецд В.Г,, т;; и.
Об'гтипшмн мргдпосихаг.н фириушння другого иаирямку стад Езажата потреби у шш;ешц i ошц1 эаконошркостей розвнтку еконоьнкк та nporno3yi;;uiiw внрокцп;а на пистле; шгатшня рол! окреьшх факторш та 2 взаИЫ0Д1Й у cnpr.ui пцшшц.:;!!л iioro ефектнвиосп. Для далого иапряку досдщжень притсыаииий загалълотеаретачнпй i прикладка^ нздДд при розробщ гдшшь застосуаашш ыатематичпнх ыетгде у вг:р;;:;нгЛ складшга госяодзрсышх засдапь. Найвагошший EHtcoK туг зробш;:-' Дsejii: Бадргыш А.Я. , Каиторооич Л.В, , Немчшсв B.C., НоЕошшаа D.B., Шелер Й.С., та in. Cxptv.ii нипшни прохладного характеру роэробячй дрсп1дз:с1шы Крастпш О.П. , Кобрниського B.. , Френши? A.A. та in.
Upoic, формувакяз piлiK05ci econoiwai , яка зумошцос cyrrtBi змпш i;iipo6iii-'iix зщнсскн, потру"'ус подияыкоге розьшку тсоргтнчннх i 1:гтодолэтз;пл ornesma сгиткст^.-о-т-кгшопчшк доащдаеиь та розробхи кснкргио-рила!;?!их ыегодш: пигдиблеи&го сташстнчного анашу агрр!;о-ексио.*.:;чк!г. явящ у ноанд ушш<х шеподарюазшы. До того ж потреба с цьому аумошпосгьса (I ешмулюеться) перебудооою сисггдш обробхи шформа^н у шшр:;мку lioaiio н ааго.'.ппп-.щй.
Виходччл э ро5очо1 rinoTC33 про нео6х!Д/"пс-!ь вш;орпсты>шз статистики ак юа-:слисого еяемету упраъшпя, сформовано 3wicr пщручннха.
3u'sdok роботл з uayjicsiuiu шрамами, илаладш, тс-шш. По leiii дсерт Ш'Л пчтором змхоламо особ л сто i аа учаегю пшшх лаукоецш догщзшш (сектор статистики неггитуту arpapitoi екопог.икн УААН) з тстуинип дсрхсавних наукових тем; I) Метода кышеиен оцшкн господарсько! д1ялыюсг1 когости i радгоств; 2) Розробити схему побудоои вертикальюл потоков нфорыаци к пайках "райоп-область-ресяубджа ЮСУ-сыьгосп керша) чфгл" ; 3) Розробити техшчшш проект па задачу хорл^цшно-регрешшого анашу урожайности- А) Фактнчш i прогиозш pioni warepianoMicTKOCTi сшьськогосподарсько! продукцн с когоспах, радгоспах та iuiuiu держгоспах Украшсько! PCP.
Участь здобувача у скконаш11 кауково-яоелишкх робп з державно! тематики birr шугу arpapso CKonoHisH УААИ щображена у наукових зв!тах iiicTirryry. Загальиий об'ем паукосх poaflinia i 1Пдрозд1л1а у цнх звггах, DHKOimiiiu осооасто диссрт amo, пановать 10 друковаиих аркушхв.
Мета i задач! дсшхге!нш. Мсгою досл1Я*ення с розробка коицепгуаншх нииряшп Teopij' i м<ггодолоп1 статистки та практичннх иролозицШ, спряноваиих на виршютя поточинх i исрсиектнпиих проблем
erar; er: ::co-cr:o ! ; с- i.ii ч Х tore аяаЬу у сфер! аграрного менеджменту.
Рейл1зац1л nccTai'.'ieifo mth досзиджсшм передбачае m:piaicriM в дмсертаци таких завдань :
досц'ги ctiti методологи стапгспко-СЕогюкткх доегадженг,- аграр!?::% rrpCXCD i яшиц ;
снстематизуватн Teoperirmi га методолопчш шдходт! до аиагпг-тпя можквостей методов статистики ;
розробти ззгая'.т мегодоггоггш! лередунсгщ практнчнсго sacrocyeamia натсматико-стапгстичппх истода у o|лpi агр >рь* го кенвдхнеигу ; птначптц шляяи рашскап::-л:oro сшсорпстан;'!! метол* матсютнчноТ статистики;
?юзрсб:гги мегодтип рекой з<дзц{! щодо тзштгпгого впкортегаат
днсперсШного методу :4iP.ni?a ;
рО'!гр!гги пЬгавзльи! acsniwrai мдхзппост! корся4*КЬ*оч методу из
iipumnary icnyio'toro спс;р!лизго рг. pccr"-;:oro ф.чппшяму;
розробити i mrataum; в tckc nispynmsa TjcpvM'mi, меюдолопчш ra
npnimrmi асиекгл з гигань: зхисгу i ст^у-пургг crci:tcr,raio наукч;
гтатисти'ших груг.увяиь; cppwyix гетиа; Биб;р:ссяого cmcrcpcircei'.ta;
статисшчиил ошнок i зокош роз:1\-.::1л;; таперсШого i ?ссргш;шного
анализу.
Робота базусася иг, укнтошкг.вй ; рогп'.:у чрогоук'К чтороч багзрИннх досце.ши. ч Iitcnnyri u'piprroF екмкнпген УААН у дпошдносп до дерхавнал a:mith п.'.у.-:с?к:< догщу сль га р'луиг.гах сироваджега. а нагтииИ upojл Hn'^OHPirt'toro rrpnprt.iro ушьерситету i Поягаась:;ого держаного си;ь^,.:пгосподзрс:.-кс1-о к статуту чпссяькпх напчалыю-(.?гтод:гти:с ра^юбок з nutans мяк;М4Шч;нЛ crr.-$;r~!:::a i. загалыпл теора сгл ыстта;.
НаукоЕЗ рзънзна <удергг:::г? .х ^'"зу.ты пп, Розроблага кснчспц1д тлипу i структур статистика як myz:o*.o доссяжйяп i егатиегнки л; ши-л'зпгс! днецишшм.
Спстематтован! тсортгой i ггеча'ояопчн! до ?.гпга'т21чшг.
яогяязостей i сбмс;?сспь злегосу&мвгз ;сЬгьк1сяих оатнетачгяк гатодш в управшш оиробнкгггвом.
Дошджгиа статиспгад крпрда мето/пп кйтематкчисЛ стгпкгшел з ьтстого розхритгя !>i апзгтчшк функЦ'н упрапшня.
Розроолай ззгаяий MctoAJJioriiRi передумови 3сгос)тапн.<! абстрзкпшх ттсьиппчнпх. :лод,етИ у ш;р!л:е;гш сажяизг.'х госиодэрських запяань у сфер! аграрного менеджменту.
Обгрунтсзаш иетод|!п:п сспйт:: прагштего сикорпетинйя матем'аткко-сгатнспгишх кетодш досшджотия.
Обгрунтозаш теорстн'пй ociodii виб:пкокого методу та гшугриптх проттф!чь bk Tccpino i npaicrsraoo fiero внкорстатш,
Розроблен! поз! методнчш гдхсяя пркгппного с'дкористашш дисперсШного анашзу с:;о!Юм1члил nninit i нрсцесш.
Розроблец! анадгги'Ш! та графоанал1тичш модел! багатофахторних дасперсШнх комплексов прячинно-насшсовнх залежносгей сощадыю-СКОКОЬНЧНИХ шищ.
Обгруьтовач! особливосп корелящйного анагазу рядш динамики та методичшх шдаода сгатисгичнаго прогнозуо аяпя 1хршйп.
У методолог! чноиу план розроблений ыехашзм стати стико-економ1чного досл1дз:евд прнчшшо-насщковнх зв'языв аграрно-еконо1Пчш1х явнщ з врахуванлям специф1чно природа обстежуваних одиннць спосгтережения га причетносп IX до нормального характеру розподшу ймсшрность Зроблеяа спроба снстсдатизувати 1снуючи методолопчга пщходи до розробки охремих проблем математико-статнстичного анапу, висвгаити основщ перспектпвш напряден х викристаши в систем! аграрного менеджменту.
У наухозому плаш за учаетто автора роэроблеш : методичм рекомендацп по засгосуванню статмстнчних методов в анал>31 (1978 р.) ; методнчш рекомендацп по визначешш показншав матер1алонсткост1 сшьськогосподарсысо) предукци (1982р.) ; методнчш рекомендаци обчнешн сукупннх -затрат пращ в когоспах та х використання в еконоапчнях дослижеилях (1985р.) ;техшчшш проект на задачу кореляаднио-регргсШного анапу урожайнос-л (976р.) ; агоритм 1 програмз реал1заг!1 на ЕОМ С 1022 багатофахторного дмсперсшного ашшзу (1988 р.).
Дпсертця ивпяе собою один з перших шдручшшв, в якоыу орга'йчно гшедцаш дв1 шукових 1 иавчальпнх днецилшн - математична статистика та загальна теорЬ: статл стихи. Робота В1др1зняегься сад традщйних видань наявн1спо програмовано! форми контролю знань.
Одерждн! I вкладш1 в годручшеку дисертннгом результатл науковнх досщжень допоможуть студентам погнбнтн знания з питань методологи статистики та шдвищнти ефехтившеть аналогично} роботн и х майбутшй дшлыюст у наярямку сучаснях вимог управшня внробництвем в аграрному сектор! АПК.
Практична значении одержаиих результат по ля гае в розробщ методолоп41 шх та практичних аспект статистичного дооджешш ограрно- еколоьачннх явищ 1 пронесла, спряшваних на комилексиий пишд у ышорнстанш ыагеыатико-статстичннх 1 статисп'ко-екоиоьчннл. метода; широкого впроваджеиня 1х у сфер аграрного менеджменту. Навчалыю-методичл! та науково-практичш напрямкн досщжень мають прикладне значения I вщобрагкет як результат дошджень у виглад: методичшех икапвок 1 рекомендацШ; науковнх доновщей; доловщних записок днректнвшш органам Украши; техшчних проекта на задач1 регресШного анализу; агор(ггмв I програм реал1заци на ЕОМ багатофакторного днеперешного аиагшу; навчалыю-методичннх рофобок для нрактичннх занять, курсового 1 дипломного проектувания та програмоваиого контролю знань для екошннчних спеадшьностей аграрних
Практичш рскомспдаш? срямозаш на пошук б1льш ефективинх шлях1в шдвишсння результативноеЩ роботн шднрисмсгв у систем! АПК.
На окрем! розробки автора одержало вщгуки господарств, раГгонних оргашв державно! статистики i згроиромиссвнх об'еднань, а гакож Мипстерства сшьського господарства i продовольства Украти , що гпдтверджус иаукову шропдшеть i практнпну 4inmcrr> результат досладження.
Ефектишпсп. впроваджень шдтперджеиа тержаниин довщкамн та актами впровадженпя ыд вцшешдиих уст;нов i оргашзащй Minicrepcina ei.ibcbitoro гоеподарстеа i продокошетва Украши i Мивстерстга статистики.
OcoGhcth nifccoic здобупача. Влергие гадгогосяено односсШшш тдручинк з статистики для йльськогссподарсг.ких вуз;в з гтрсграмосаною формою павчашш, якнк за vcopiew, методолопего i зм!стом вщповщзе робочш riiOTOi про необхцупегь оикористання атистнкн у шдготовш висскоквал!фн<ованих спещал1ст>в i як паленвого слймеиту упраашня апюпромисловии комплексом.
пробацш результат днссртгацГГ. Результати досщжспь пропиши апробацно на шдпришетнах i в оргашзащях АПК Укрзпш в органах державно! статистики, r нзукочпх устанопах i вуз!всысих аудиториях. Серед них: наукогю-мегоднчш i гсрактичш рекоыендацц, техшчш нреекти, навчалыю-методичш розробки i нзьчальт nociGuniai.
Значка частипа результат иауковнх досщжпи. вироваджена с навчалышй ироцес с!льсысогссподарсы;г;х nyaio у ферм! шдручника, иавчальних noci6]iKB, мсгоднчиих розробок, агорнтьпв ршепь, TecriB нрограмованого павчашш тещо. Охрзш розробки здобувача ироишли аиробацпо на факультет: шдзнщення кгзл|фшацн и:кладач!г> i слухач10 педагопчно! о факультету НАУ у вигляд1 прочитапого автором акадекпчного курсу "Методика пикдядзчия статистики".
Про результата досщжснь дисертапт доповщав па иаукових та науково-методичкнх конференциях: всесоюзна"! - з проблем застосувания математично'1 статистики в економпо адьського госиоларстпа ( Одеся, 1969 р. ; Рига, 1972 р. ; НовоснСчрсыс, 1975 р. ) ; анутр!вузгасыай-сл> хач!в ФПК (внклалачт статистики) НАУ (Кит, 1983 р.) ; пщ час проведения занять з слухачами ФПК i педаго чпого факультету HA1' (Ктв, 1930-1986рр.), на методолопчинх семшзрах профссорсько-вшшадацького складу економ1чного факультету НАУ i Пставськсго державного сшьськогосподарського шештуту.
OKpeMi писновки i результат досяьзжотгь обговоргогзшшсь на заседаниях Координашйно! ради МСГ CPCP(197lp.), вууцлу i вчеие! ради 1нсткту-ту arpapHo економжи УААН, ж завершай роздали Державин* тем (1970 -1980 рр.).
Роздши апробованого в навчальноиу ггроцес опубжованого
лошбшка "Математична статистика" нокиадеко в основу розробка охречих тем тапоаа) иаачальноз программ з курсу "Статистика" (автор программ Степана ко М.В.), ввдаио) в 1593 рощ.
Вцшоыу мр-п^али дисертацп, да и тщания як шдручиика, пройшли аробащю впроваджешш в навчалыюму процса еконокйчних факультет! аграриих вyзiв Киева, Луганська ! Потшзи, а фрагмент робота у вигляд! опубл!кованого навчалъного пособника "Матеыатнчна статистика" впроваджено в навчальннй процес (1994р.) нищих навчальиих сшьськогослодарськи* закладе Укранш сс!х рсвшв акредитацн.
Публасацй. За результатам доедакення дисертантом опубликовано 70 робг,- загальшш обсягом :юнд 100 д.а, Серед них монографи подручники, иаочалыи поеКшккп, брошури, тершш в словниках та енциклоиедшх (35). У науховн:! журналах, наукоао-тематичних зб1рипках та шших видах видань ^публ1хоаа!:о 35 праць. Кшыасть виданнх ыеюдичних розробох та рекомендацШ сзи;адаеться з 7 нанмгнувань обсягом 39 д.а. Крам того в рпшо; гидах видаль оиубжовано науково-практичних 1 наукого-лопулярних статей та брошюр обсягоа б!ля 14 друкованих аркуша1.
Обсяг 1 структура дтцугадашш робот и. Днеертац1я инкладена на 448 сторшках друкоааиого тексту, складасться п вступу, 15 роздали, а також додятюв до тексту; мстить 123 габяш, 5? рпеунхл та !4 додаткв у вппвдй стандартних математпчш'.х таблиць. КохашЛ роздал кнетнгь тестн до програмованого контролю знань.
Роздш 1. Предмет 1 метод статистики. 1.1. Загальне поняття статистики, и г;шул. 1.2. Статистики сукушюсл. 1.3. Предмет статистики. 1.4. Метод статистики.
Роздал 2. Статистичне спостережсння. 2.1. Поияття статистичного спостережешш, осиови! вимоги адодо Лого адп'юиеля. 2.2. Програма статистичного сиостереження, 2.3. ОргашзацШшШ план статистичного спостережеиня, забезпечення точнсст даних. 2.4. Органпацнип форми, яти ) сиособн статистичного спостережеиня. 2.5. Помики статистичного сиостереження. Способи контролю шформацн.
Роздш 3. Зведения ) групуванил статистнчннх даи"\. Статнсгичш Таблиц!. 3.1. Зьист 1 завдашш ста гнетачного зведення. 3.2. Статистичне групувания, його суть, завдання 1 вид)!. 3.3. Методологш статистичннх 1'рупуваиь. 3.4. Вторшше групувания. 3.5. Статистичш ряди розиодту, х сиди 1 складов! елементи. 3.6. Граф)чне зображення рвдш рознодшу. Основш форми етатистичшп розаодшв. 3.7. Сзатнстнчш габшни, )х ввди ) правила оформления.
РоздЬ) 4. Система сгнтнстнчш х показннкн> 4.1. Абсолюгш локазннки, и значения, с иди й одшнни вн&нру. 4.2. В|дш>с>н ноказники, *х в иди 1 форми. 4.3. Умови паукового шстосування аб чнотних 1 пшносних
показшшп, ix компгсксне вигсорксгани.' а сгатнстивд.
Роздал 5. Середа! геличтш. 5.1. Поаэття центрально! тендеици ряду розподшу. Суть i значения середшх пенчшс. 5.2. П?щи середшх величин, ix мзтематпчт властивосп. S.3. Методолог чт прпкцигш обчиспсиня середшх величин, у нови ix т.чповосп. 5.4. Розрахунок середиьо! арифметнчно! способом моменпз.
Роздш б. Показниш Bnpianji. 6.1. Поняття вар 'mii ознак. Покзннки oapiaaii. 6.2. Загальгга, ?.нжгругтова i вн утр i ш г i f > о г р уп с в a tncncpcw. б.З.
. Днсперсзя альтсчатиштх озиак, 6.4. Найважмним математичш властивосп днсперсп. 6.5. Момеити статистичнсго розподЬ". 6.5. Характеристика асиметрп i сксцесу. 6.7. Об'шсясшп днсперсн! способом
MOf.iCHTin.
Роздш 7. Вн51ркове спостережекня. 7.1. Ззгяльие поняття щипкового спостереусеннп. 7.2. Теоретпчш ослови :;нДтр1-ового методу. 7.3. Способ вщбору у BuGipiiony сукушнсть. 7л. Помпжп Bi',6ipKir, ix визначення при. pi3Hiix способах вадбору. 7.5. Оргашзгпи" miSipsonoro споетсрежекня.
Роздш 8. Статмсшчна оц::пса пзраыягргз рсзподшу. 8.!. Понято: статисгичисн ошнки. 8.2. OcnonHi зпмога до зибфкопня оцнюк. 1.3. Точкова i штервадьна оцшкн пярзнсггрт гснерально! сукуиносп. Дов1рчий штервал, дов1рча ймоз1ршсть.
Роздш 9. Закона рознодалу i?it6ip:;ousл характеристик. 9.1. 'агзльие поняття закошп розподшу, 9.2. Нориамнш познодиг. 9.3. Розпсд!л Ст'юдснта. 9.4. Розподш Xi-хшяраг. 9.5. Роподя Фишера-Снадехора. 9.б.Сцшка параметрл розпо/улу за машяи Ш1(р::эмн.
Роздш 10. Перетирка сгатксткчпяч пяотсз. ЮЛ. Поняття кро статистичш гнгатсэн. 10.2. Поишго! np;i neper,jpni статпстичтгх ппотсз. Статкстн'пп кригсри i ^рптпчцл сЗласгь. l'J.3. IIcpeaip::a сгатастичшк гшотсз tan на середах. 10.4. Перегарл-г сггтнгогишх ппсгсз щодо розподшв. 10.5. Ослов:л г.сггсгсги та впкорчстэдки Xi-квадрат
Kpirrcpira. 10.6. Перев.'ркз гшотсз про стотшсть р!зш:ць ifiзге диспсраями за F-KpirTcpicM.
Роздал 11. ДисперыпниП анал1з. 11.1. Чагальнотесретичт основа диспсрс!Йн.ого методу аназпзу. 11.2. Агоритм ро)з'язк7 еднофакторно! модель 11.3. Агоритм рози'?ку доофглегорио! модель U.4. лгир;п:( розв'язку тряфагсторно! модель П.5. Акап аСсолютних зм!н результативно озаа'-сн в ди^пер .них моделях. И.б. Особ.чнгзосп днеперсишого анаЬу социально - еконслйчинх явнщ.
Роздш !2. Кореляцншнй г.паяп. 12.1. Загальие поняття керепяцшно-регресшного методу анализу. С5"ПмСТПЧ!!3 термин.опл. 2.2. Прямонийнгл регреая. Визпачешш парамгтрш р'.знякня за'кзку. 12.3. iCpr-poniiiiHiia perpecis. Внзиачсння параметр! р1вняиия зв'язку. 12.4. Мпокгшна peq^Tin. Визпачення пг,рэмст|з113 ринптння зв'ззку. J 2.5. ЕксгюиЫт мщтрстяшя napaiserpiB perpcciis. 12.6. DsiMipiopasn;:! нггепсяпнссзз кереляцп. Коеф1ц1снт!! npocrci, MitoiiniHKoi i чаегкопо! ког)гляи!1. 12.7. Оц!Нка
шрогвдносп виб1ркових характеристик корелицн I регресй. 12.8. Обгрунтування моделей кореляцшних зв'язив. 12.9. 11еиараметричш критера корелящнннх зв'яакш. 12.10. Оеобцвоет корелящйного анапу ряда динамки та ыетодичш основи статистичного врогнозуванкя IX ршшв.
Роздш 13. Ряди динамжи. 13.1. Статистичш ряди динамжи; основш правила IX побудовн. 13.2. Види ряд1в динамжи; >х анапнчш показники. 13.3. Прийоми анал!зу рядов динамшн. 13.4. Виичення сезонних коливаиь.
Роздал 14. 1ндекси. 14.1. Загальне поияття стагнстичних шдекав. Основи нщексного методу. 14.2. Загальл1 шдексл. Агрегатний шдекс як основна форма нгдексу. Середш арнфметичш й гармонип шдекси. 14.3. Сисгемн шдекшв для характеристики динаыйсн складного явища. 14.4. Вндн економ1Ч1шх шдекав; х взаемозв'язок. 14.5. Взаемозв'язок шдекав. Внзначення вплину окремнх фактор1в. 14.6. Територ1альш шдексн;
ОСОбЛИВОСТ IX обЧ1!С..ШЛ.
Роздш 15. Сгатистичш графики. 15.1. Роль 1 значения графгшого методу. 15.2. Осноиш елементи сгатистичного графша. 15.3. Види статнстичлих графшл 1 способи ]'х побудовн.
Додгтки
ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ
Дисертацкю е опубковашш шдручшш з програмованою формою контролю знань, в якому викладеш теоретичл1, методолопчш практичш литания математячло! статнстнчно'1 1 загально1 теори статистики,' х аспект 1 узагапышшя, а такояс науково-мсто/шчи1 розробки 1 практичш рекомендаций впроваджет в навчальний пронес I внробшщтво.
Внкладем основш поляття 1 иетоди широко шюструюгься за допомогою ;1Гкодост; них смслових аналоги'!, прикладш економ1чних явнщ, як! шдкреслюють потр|бннй контекст лопчннх побуди стагнстичних таблць, схем, графшв, агорнтмт ршень та стандартних матемагнчних табпць. Споиб шкладення учбового матергалу срямованнй на можнв1сть створення у мигача досить В1рного уявлення про нмов1рну специфику доайджуваних процес!в у сфер! агрцрно'1 економжи.
Оиалькн студент (а коли I досвщчений читач) в робот! обме>иуеться найиростпшши обчнелювашшл засобами, автором поставлена мета надати прикладам () розрахуш:ам до них) максимально! лао'Н'сл, Поршняно велика увага надаеться вииадкам, як1 маюгь другоридне значения в математик, але являють собою досить пажшп момеити в статистико-економ1чному ан&шь
Викладешм питань вцшовщае принципу "п1д простого - до складного", При внвчешй окремнх тем студенту иотр|бно повертатнся до розглянутих ранние статистичнпх понять, категорш 1 термипв для Гльш ловкого IX розумшня. Зокрема це стосуч ыя вивченпя чоздш: сгатнстична ошнка параметр! розподшу, закон розиодшу виГрмшх хараки-ристик. Особливо сшд визначитися в важлипосп розумшня пппгрсдныло мащлалу
при вивченш такого фундаментального наирямку в Гшов:ршс!шх висносках при ззстосуванш статистнко-математич!П1х мстодав, к перегрка статистичннх ппотез. Вивчення шггань дано! течи зольсзано шд попередшх тем - виключено.
В роботг автор ввзжае за несбхщие шгкористзти лише той математичний апарат, який читачем добре вщошш з курсу вшцо! математики.
статно, то шдручннк мстить прнкладн 31 сферч ексиомггно! Я1ялыюсл! дшдшш М1ж тим, з педагоачиих 1нр!су'ваш>, кезиачна частила розрахунюв пиконана наумовнихдапх, адекватних мегп, для якоГ злучено даний приклад.
3 метою уникнення розбЬкнестсП термнюлогн, а також уыогшг. гтоз-иачень з формою ?х представления в ншд. вида:; яггературних джерел у днсертацн вони максимально иаближеи! до трядии.Шнчх а на?в I стгвол1в. Тут застосоваио загалыш приштяп а натсматичтй стгтнстшн термнш I позиачення.
За структурною побудовою з;ст роботи представлений у внглд! окремнх роздшг;, л 1:1 шдпозздяготь зм1сху 1 назван тем типозо"! навчальноГ програми 1 пщроздшгогься на параграфа, цо пнсзтшоть х клютогД питания.
Винятком е лише тема б т.чпсво: програми "Виб;рког,е спосгережешш". Враховуючи обсяг 4 лауково-методичну спрямоватсть и питан!,, автор вважав за доцьлыге ыгатлипг и зр;ома са?.:остШними роздшамн: виб1ркове спостережгпна; статисгипша оценка прзметр1в розподигу; законн розподшу я;;С1р!ссчих хараггернстк!;. Пропоповшга автономшсть розяодт снриятимс бгпыл чтсому уяасишо про /гачош 1 спряжеш з ними питания, а також забезпечпть ефсхтившсгь сприйняття з м!ру математизованих наукоро-етатист'.гшич попять I категор1й.
Осгальки пщручншс розрахований га проп>амовааий контроль засвоених знань, поставляй зашггашга зашифровано г,цшо:дно до иумерацн роздшв, а книц кожного з них наиодяться првнлый вщпов1дь Пщручник розрахований на внклада'нв I сгудеипв екоиошчних факультетов сшьськогосподзрських вуз!в. Мохе буш шшористаиий асгарантами 1 наугсовцяшг, а такой; працштясаьш ехономиших служб.
У встуш роботи оцйпоютьса вимоги- до статиешчне! пауки, вказуеться на несбхщшсть перебудов!! навчалыюгэ курсу з статистики у в!ДПОВ!ДИОГП ДО СучаСНИХ вимог, сбфунтозуетьел роль ! значения математико-статистпчннх метода у фсрмуваяш нозого мешизму господарювання.
У першому роздал "Предмет 1 метод статаспшГ розкрнто наухозу систему статистики за и складовниги: статисгита теор1я; сгатистична
методолога; зведення результат статистичних досшджемь. Розглянуто статгтику як самостШну иаухову дисдипшу та штсграцшш й зв'язки з шшгши науками. Визиачено категорию статистчиод сукупносл, принципа П формування; с "грунтовано питания про эхнст статнстичнод науки та й предмет. Широке впроаадженля мате&;атско-стат!стичних метод!в в екононичний анал1з, автоматизация процеав збирания, збер^гання, снстематнзацп' 1 передач шформацл зумовлюють нош пщходи щодо визначення предмета зм!сту статистичноЛ теорй. Прннциповин шдхщ до розробкн зм1сту статистичнод теорп 1 дфизиачешш и предмета повинен грунтуватися на спшвщношеннд кдлыасиого 1 яккного аиашзу. Биходячи з щс1 нозици зшст теори статистики полягае: у принципах побудови показшав; класнфкаий статистичних задач; принципах формувания однорщних сукупностей ; састеи1 сташстнчних методов ана/изу.
Наявшсть у шдручниках 1 навчальних поабнпках переважно нчгшгь статистично1 методологи сщ ввахсати сбЧктивио необхщннм, але копи моза кде про предмет статистики, то масгься из уваз! не стшьки як навчальна дисцилша, скёльк!^ як наука, тавданням яко! с шзнання юлыасних сторш масоаих сусшльшге язищ у коикретних умовах простору 1 часу. Навчальний предмет "Статистика" включае як загальш закони для вах ыасових явищ, так 1 сгатистичний метод. Але, якщо виячають певчий масовий процес, заталыл закони ыасових явищ даыть основу дчя методу йоте досшдйсення: Звшси робиться висповок, що статистика як навчальний предмет зводизься до вивчения, в основному, статистичного методу. В роздш! виевлеяо рдздн погляди вщносно визначення предмета статистики як науки. Сщ дшзнати аксюматнчииы, що оскшькп об'ектом вивчения статистики е суспшьство, и вадиосять до суспшышх наук. Але на вддмшу вад шших суспшышх (осташп маютъ один об'скт 1 предмет) статистика мае специфичный предмет. Статистична методология являе собою сукупшсть п'чн'кннв, правил 1 метода досшдження. Якадо гид методом науки взагшй розукиють дгайбмьш загальш сиособи тдходу до вивчения будь-яких явищ, то пад методой конкретной' науки - окреьи специфдчад прийоми 1 методи, пристосоваш до досщження и предмета. Сиепифжа статишдчних мегодш полягае в 'х комплекснол!, що зумовлено як рпцомажписно форм статистичних законом!рносгей, так 1 складшстю самого процесу стагнстнчного досщження, Особлив1сть мего/ин нояснюсться > матом виконувано! роботи у нроцес) досщження.
Методи 1 ирийоми статистичних досцшень та принцини IX використанкв у статист ико-економ^чному анадзд являю п. собою предмет курсу загальнод теори статистики I матемашчнод стапк-тикн.
Щодо математично! статистики то, за класипшш визначеииям, ц предмет станозкть формальна матштшша сторона сгатнспгаиих метода доспшжеиня, безшдиосна до спещ:ф1чно"! природи об'агпз, ям вивчаються. Згюно is цим визначеииям предмет матскатичаоГ статистики являе собою evTo математичну теорно математаке-статистачних метода незалежйо вщ специфики i rany ix застосува;шя. Допопнюють уяссиня про предает натематнчно! статистики Ti заядаши (що повинно знзйтк сщобрягегси d наьчальнш aircpnypi): аегановленнз злон!з розподшу; nepeBpsa статистичних ппогез; ошнка нев!дс?йпх параметров стататнчних розподшв.
Теоретичною основою матскатнчно статистики с Teopin 1мов1рностея. В1дзналаючи ткшш зз'йзок тадрч шогярносгей i математично! статистки, слад заэндчит, адо осгашп е самоспГшою науковога днсцишшюю. По зщпошешпз до сгатчстнчжи науки взитиу воиа с складошт i необхйшим елеме^пом, й спецнфнкшм методом досгдосенна,
У nayicoBtfi штератур с pnni погляди шдноспо виэначекня предмета статистики як науки. Треба вадзначитн, що певнзначйпсть у питанш п;;о науксвип з;,нст статистики супрокодауе й впродозж всього шляху роззитку. Окре?.н явтори, яе ьнз.чзчшо'ш ншпгвсп предмета у статиспин, вважають й наукою иетодолепчкено. Безтдстчнсть raso точки зору очевидна, адже, як було з.тшачено шопе' иег.гас бсзг.рсдмепп;;;х наук i сан! нетодн зумовлюються Я предмет. Пркхнлышкя такого ггогпзду не врахозугать спувашм ексис:.пчно! егаи'сттат, галузевнх статистик та статисток сфер дмльгосп, тебто, стагнсттс, гтеп'язаних з пргктпчюто дгплынстю. Перезажиа 6'пышсп- в'геннхчтатнетпгап е прихняьнккаии назначения статистики як суспитьнс! науки. Аул такс внзначекия зву:ка й предмет доошджетшя, зд;ке сусиьтьиШ форм? руху пргпгачаши доеип. складш взашозаяежносп i зв'язки. До того ж статистика зццграе важливу роль в ycix науках, де вивчыоться масса! явтца. эумозлай множшгаспо причин. Тому викдздшшя статистики потр!бко не нихе па скономгннех факультетах. Зканл статистики исобгдпо фзязцям У буд'-як:й сфер; дошыюсп. На нашу думку, яящо иоаа Яде про гшг/зь знань, стзтнстпку потрШно пкзиачати як науку про кшьмсрл Ззхонокйрносп япгоц та x сутносп не нше у сусгальстш, а й у природ!
При визначеши методу пауки взагал! ми прптрммусанся думки, що маються на ytsasi кайбшьш загалыы способи шдходу до пнвчеикя будь-якпд явнщ. Па методом конкретно! науки сшд розушти окр a,ti спсциф1чн1
прийоми 1 метода, пристосоваш до досящження в предмета. Особлив1сть (спегифка) статистнчнх метсдав полягас в х комплексносп, що зумовлено юс р1зномаштшстю форм статнстичних законом1риостей, так 1 складшстю самого процесу статистпчиого досщження. Спецмфша метода ноясшоеться зшстоы виконувано! роботн у процеа досщження сощально-ехоном1Чних яващ. Природа останшх досить складна 1 непередбачена, тому виочати к треба у шаемозв'язку 1 взашозумоеленосп.
Велика досшдннцька робота щодо вивчешш самого предмету статистики свщчнть про те, що латлетична теор!я ще не е закшчеиою 1 не ыоже давати задовшьних ршень у ах без вшштку проблем. У статистичшн пауш щг снус багато иевщомого 1 разом з цнм управшня сучасною еконоыйсою було б неможливнм без допомоги статистики.
У другому роздш! "Статнстичие спостереженя" викладеш теоретичл1 I практичш аспект сгатистичиого слосгережеиня, шештлеш науков! ир.шципи оргашзацп I вимоги до йсго здшенення. Розглянуто програму, оргашзацпн формы, види ! способл сностереженя. Виходячн з концептуального положения, що шропдшсть'статистичних даних - закон державно! статистики, и роздал розглянуто теоретичш аспекта з питань пошшок сгатистичиого спостережеиия та контролю нформацл.
Трспй роздш " Зэедгння 1 групувЗння статнстичних даыих. Статистичш табнщ.". Увага заернута на зм1ст 1 завдания статистичного зведення, його програму 1 план проведения. Д!стало подальший розвиток питания статнстичних групушнь, як иевщ'емного елементу зведення, його нанважпв^шого етапу На ыдмшу вщ традцшних пщходав до викладеннн в пщручниках дано! теми нами зроблена сироба удосконалити методолопч.чу сторону розгляду питань з позиц1й не лише навчального значения, а й наухово1 важливосп теми. Дана оцшка рпних методичних !йддод!в щодо формування груп залежно в'щ чисельносп пнСнрки. Упереджуеться, що попередне теоретичне виачення даних при групуваннях не с догмою I иг означае, що цей метод вдаграе певну техшчну, тобго пасивну роль в аналазк Як важливий момент практичного використання статнстичних групувань розгкнуго нроцес перев!рки результат на ропдшеть. Висвпглеш питания: вторинного групування; ряд1в розлодшу та х граф^чного зображеиня; статнстичних таблиць, IX видш 1 правил оформления. Питания практичного викорнстаннл методу статнстичних групувань розглянут! П1д кутом зору теоретнчних иоложень I х вимог. Чисто штричиий п1дх1д до узагальнення матер1ал1В спостережения може прнвесги до того, що дат, з1браш за науковими принципами ) ретельно нерев!реш, можуть &иявитися кспридатними для шмлибленого внвчення
того чи ншого яви. (а. Пщхреслимо, що одннм з основних положень теорн групувань вважаеться видщення з в ас! р1зноматтосп зв'язмв основного процесу, який визначае па ним змши явища! веде до яьчених перетворснь.
Одним з важливих положень теорн групувань с питания визначення кшькосл груп. Майже вся навчальнз литература з теорн статистики у виргаенш цього питания застосовуе гдшшй методичпий пщхщ, викорнстовуючн формулу, запропоиовзну Стерджесспм. Потр|бно вщмтгти, що нМх'Д досить формальний 1 небегпечний, який звшьнюе вщ можливосп економ1чного мнелення. Адже пщводити умовно кожний своервдшш емтркчкий розиодш пщ едшшй тип без врахування особливостей коккретних сукупностей не можка. Слад визнати найвдагпанши рекомендайн В.П.Левинськсго, який пропонуе спосрцуи норматива числа груп, зумозлеш обсягами сукуносгп. Слад гтам'ятати, що юльккть обраних ггерпал!в залежить вд вар^ацн групузалыю! ознахи: чим вона бтыда, тии бшьше треба угзорювати груп. Треба та ко ж намагатися, щоб виддлет групп були досгатньо запогкт. Нсзапсвкет терзали, 15о потранлодия в них лише окремих одишшь - результат того, то невдапо обрано гтфвали, кшьктсть х взята, мов!рко, зайва. Щсб уаикнутп недостатньо обгрунговаиих висновкга, важя:;во овдшгги результат и групувань на в.'ропдпгсть. 3 шею истою по кожному з 1шх розра?свують критер!Й 01шшера. Тут треба звернуги увггу дсстдннмв на тахкй методичпий нюанс. Може пкявитись, що розрахозаш Р-*фитери кнж-к табянчних IX значен;.. Проте непщтзерджеиня стсплосл дн фактора ие може означат:; я:дсут;;осп впливу його па результату озпаку, а означае лише недезедешегь цього впнву. Причини: недостатая кльшсп. спостережень, оссбнпш уыоан об'скту.властивссп самих фахторш, використаняя однор]чн'!х данях ! т.д.
У четвертому роздалI "Слетела етатмсти'пгих роказиикгв1' розкршт п.чтання широкого засгосувапия абсакзгннх гоказгшв як характеристик рпинх сторон сошалыю-економ1чл1!х евши. /,г:гч 'к кзсифеам1я, зкгвплено шзнавалып Бластпвосл [ значения в упразмш; н&родним господарством краши. Як результат з1ставлени абсолютных показннив п роздал! розглянуп мдиосш пэказшпел, к види I форм. Значения осташпх розглянуто через призму пор1внянь характеристик окремих одикиць груп { сукупностей, ипачення структур явитц та закономерностей х розв;ггку, вим!рюваназ темпы розвнтку! нгтеннсквносп поширеиня суспшьних явигц. Роздш лопчно завершусться розглядои пнтання умов наукового засгосування абсолютних I вщносних показшшз тя к комплексного внкористання в статнстищ. Щоб статиетачн! пегазнгда? грно еккокували
сао! функци в сфер1 управшня, и слад розраховувати за науковими ириш'ииами. В роэдш розкрито два основных критер!я науковосп показшшв. Перший з них належить до теоретично! обгрунтованосп иоказнимв, дру (й - до фактично1 бази.на якiй вони розраховаш. Головною теоретичною основою тут внступають принцини, закони 1 категори фшософн, а також зумовлешсть показшшв слещальнимн сусшльними науками. Особливе *исце в угворешн статиетичних иокаэниюв належить статистичиш теорн, розроблешй статистнчиою наукою. Другий критерш науковосп локазник!в полягас в ушоренш х на бал науково1 шформади. Основ! вимогндо статиетичних показшшв: повнота вимдних даних, х пор1внювальшсть 1 в1ропдшсть. Киндевим завданням статистики у справ! розробки науково обгрунтовано! системи показшшв сл1Д вважати нобудову суперсистема статиетичних показишав. Осганш у досконаш форм! повинш забезпечити можлиа1сть лор1вняиь виробннчих стосункш у иових ринкоацх у монах виробництва нетш>..и в межах кршни, а й на бшьш високому репональному р!вш.
П'ктий роздал "Середи! венчшш'1 присвячений середшм статнстичиим показникам, гизнавальна фуикц1я яких може бути такою лише за умов правильного гх обчислення. Останне зумовлюеться насамнеред видом серздньо! величшш. Натижливннпй метолопчщш принцип назначения середяьо! величнни полягас у забезпеченш в1дпСв|дност1 розрахуиковнх дай, спрямованих на з'асування лопкозм1еговно1 суп усереднювано! ознаки, яка знаходшь свое отображения у лопчшн формул! середньо! (ФС). Остання яиляе собою сшвЕГдношеиня двох показних!з, на шдстав якого обнрастьея форма середньо!. В роздш вневтаено наукоы розробки, з яких внпливас ряд правил щодо обрання форми ссредньо'1 з досщжувиних ознак, туг же энайдено вирниення питания обраиия ваги в розрахунках. Останне м тодичне положения е досить важливим моментом в обчнелешн се^едшх величин, адж.е зншае проблему обрання ваг, а иона вирниуггься досигь неоднозначно. Д1стам нодальшого розвитку питания ыеищологн обчиспення середн1Х та аргументам) 1 системитнзищя оимог до науково обгрунтованих розрахунмв.
У шостому роздан "Показннки вар1ацн" вперше зроблена спроба удоскошшитн мсгодичну сторону иодания практичиич аспекпи з шггаиь показшшв вар1аш'1, дана нтерпрегашя результате розрахунюв з широким номенгареы можнвостей I аиапичиих Фупктй одержаних характеристик варшцп дослихжушшнх озиах Для розумшня мак-машчшл I патетично! прироли шжазшшз в<>ршц!1 обрана иеюдики ро шахушив нередбачас
вщображення х теоретичних 1 емшричних взаемозв'язив. 3 щсю метою в робот1 висвгглено питания математнчиих властивостей розглядуваних статистичиих характеристик. Викоиуючи анаттн футсцн статистнчних оцшок, тобто свого роду критерив надшиосп, вони несуть в соб! зм1Сговне навантаження регулюючих функщй управлишя. За Тх допомогою розкривасться структура, мipa та диапазон мшливосп явища, яюсна р1зниця типовнх сукупностей, виявляються типн явищ 1 тли. Маючн самоспйне тзнавальне значения, показнихи вар^ацн дають змогу бшьш глибоко вивчитн особливост! фориування еконоьнчних нокаиншв, розкритн те, то затушовано при розрахунках середшх. Досщження показуготь, що сощалько-ексном1чшш явищам прнтаиант помфна асиметр1я 1 екснес з правосторонньою скошешстю, що пггерпретустъск як зосереджешсть "кращих показншав" праворуч вдагосно прямо!, яка проходить через серсдшо арифметичну, моду 1 медиану. Таким чином, асиметр!я розподьпу кистнть в соб! анапичт функци управлишя економ1чними процесаин, адже характер "поведшкн" доавджузано} озм-чсн зумовлюеться дгао певно1 фугти преволюгочнх фактор!В, як! д(ють на не! в одному напрямку, змвдуючи центр розподшу. На данш сгадц достижения важливо дате оцшку краншм вар1аитам ранкнрованого ряду рг >подшу. Високий ртень показника рознаху вар!ацн - це свого роду ндикатор наявносп порушень об'сктивно юнугочо} закоиом!рносп розвитку явища, внкликаннх наявшспо зиачио! вар1ац11 в крнншх вариантах. Для об'ективно'1 оцшкн нехарактерних ознак, користуючнсь "правилом За", розрахопують нормоаапе шдхнлення. Розбшшсть оцнновання ознак вважаеться стотною 1 IX вилучають з досл!джувано1 сукупносп при I 3 (прн Р = 0,997). Зазначимо, що при досщженш економ1чних явищ не1сготпимн вважаються показникн аснметри та ексцесу, якщо за величиною зони не перевництоть свою середню квадратнчну поминку у 1,5 - 2,0 рази.
У сьомому роздт! "Виб^ркове спостереження" автор ор1енгуе читача на те, що тсор1я виШркопого методу завади розвивьлась у наг ямку П!двнщення нащйносп методт ошнкн результат пиСфкн. Незнания тсорн виб^ркового спостереження небезпечно у спрат аого застосупзннн зокрема у галуз! економ1чннх досщх<ень. Внкладаиля теми спрямовано на розгляд теоретичних 1 практичних аспекта виб|ркового методу з насгупннх питань: встановлення репрезентативное!! внб1ркк; вначення видав виб|рковнх сукупностей; ефект зшн обсягу внбфкн; внзначення найкращих способш оншювання параметр1в сукупносп; встановлення тропдносп результатов роэрахунмв (висиовш). Виходячи з того, що еволюш'я вибфкового методу мае два напрямки - внрпнення завдань теоретичного 1 практичного плану, в
робот! розкрип внутршни протирдччя шж теорею i практикою даного методу. Надаючи особливого значения закону великих чисел у виб1рковому методт ели; иам'ятати, що не Bei способи вщбору засноваш на цьому закон!. Мова йде про планом1рно оргашзоваиий ввдб1р, його результати внявляються точившими, н1ж при вшшдковш вцзбфш. Практика BwGipKOBoro методу накопичувала богатнй досвщ (це стосувалось д0сл1джень i в аграршй економщО застосування планомфннх методт вадбору, розвнвалась статистична Teopia, а Teopia ймов1рносп пошнрювалась на запежш явища.
Воеьмии роздщ Статистична оцшка иараметр1в розподту" присвячений питаниям теори i мегодолош сгатистичних оцшок. Поняття статистичного ощнхтання пов'язують в едине шле так! проблемна аспект математично статистики, як наукова методолопя, вииадков1 величнни, _ статистичний розподщ та и. Якщо в деяких галузях знань теор1я оцшок ноступаеться перед теорию перешрхн ппотез, то в економ1чнш науц) методи статистично! оцшкн тд'гоаюг!- важливу роль у спраш nepeeipKii надшносп результат досшджемь, а також у ршюго роду практнчних розрахунках. В роздий розгяянуп питания вимог до вибфкових оцшок, ix види i способи розрахунюв.
У дсв'ятоку роздой "Закоии розподалу йибфксих характеристик" розглянуп теоретнчгл шгшнш i практичш асиектн використання закошв розп^дщу. Особливосп прояиу "нормальностГ розподму зумовлюють вндшення ряду загальиих кластивостей, як1 мають крив! нормального рознодшу. В роздш! мае Miene детальне виевгтленни цього питания. Поряд з законом нормального розподшу розглянуп теоретичш передносики j нрактичш розрахунки в доавдженш екоиом!чних явищ, пов'язаш з шшими законами розподшу, а саме: розподш Ст'юдента, розиодш Xi-квадрат (Пирсона), розпода Фшера-Снедекора.
Сшд визийчити, що проникнення сферн стазистичних досщжень в область соц1алыю-економ1Ч1шх явищ дало змогу розкрити сиуваиня знатно! кшькосп pi3Horo типу кривих розподшу. Однак, не греба вважати, що теоретична концешця криво! нормального розподшу ьзапил мало придатка в статистико-математичному anarii3i такого типу явищ. Иона може бути не завжди прийнятна в ananisi конкретною стазистичиого розподшу, але в теори i практнш виб!рковото методу досщження иоадае центральна м1сде.
Зазиачимо ochobiu нанрямкн засгосувнния нормального закону у статистнко-матемагнчному iimmiii економгшнх явищ: 1) визначепня iMoeipHocri конкретною значения ознакн; 2) oniiiKa ряду параметра; 3)
визначення мов1рносл виб1ркових середшх; 4) встановления дов1рчого штервалу, в якому знаходог'ся иаближеие. значения характеристик генеральной сукуппосп.
Серед декшькох спосо61в побудовн криво! нормального розподшу найбшьш практичними для ехоном1чних моделей агоритм розрахунюв представлений таблицею I. Наведена схема посзидовносп агебра1чних перетворень передбачас той й вар1ант, коли в кражах иггервалах вщсутия частота. У даному випадку сума неуточнених частот не дор1внюе сум! емшричних частот.
Десятнй роздал "Перегнрка статистнчних ппотез" за структурною нобудовою М1стить п1дрозд!ля теоретичного 1 практичного характеру, а саме: поняггя про статистичш гшотези, помики при перезщиц статнстичннх ппотез; статистичж критери; перев!рка ппотез щодо сер едал х; перев1рка ппотез щодо розподшв; переварка ппотез про 1стотшстъ ршшць мгж дисперсиями; основш аспект та умови впхсристання Хьквадраг критерию при иерев1рц5 ппотез. 1люстрац1Йн: матер1апи до даного роздшу у випщц графшв, таблиць, схем 1 агорипийв ршеиь дозволять значно поглибити вивчения досщжуваного явища.
Одинадцятий роздал "Дисперснший анал!з" розроблено у вщпоащ-носп до вирипеика анаштичних завдань в галуз! аграрно! економиси. У сфер1 економ1чних досщжень цьгчу досить ефективному статистико-математнчному засобу належить зайняти одие з провщних М1сць серед шших метода. Зокрема за його допомогою розв'язуються завдаиня кшьк1Сного вим1рювзння син впливу факторних ознак; визначення в1рогтдносп впливу та його дов!рчих меж; анал13 окремих середшх та статистична оценка х р^знищ. Природа методу вщкрйвае можлив1сть об'ективно! ощнхи грулувань, визначення сготиосп коефадентш кореляци 1 рпнищ середшх, а також для досщжения множинних кореляцшних залежностей. В роздли розкрт! теоретичш осиови дисперсшного Методу та ссобливосп його викорнстаиия при вивченш сошально-економ1чннх явшд, розроблеш агоритму розв'язку одно-, двох- I трьохфакторних моделей. Анаггичш функци цього методу в управшш зводяться до: 1) ыльмсного вим!рювання сили впливу факторних ознак 4 х сполучеиь на результата виробництва; 2) визначення ропдносп впливу та його дов!рчих меж; 3) анал1зу середшх та статистнчно! оцшки х р1з1шщ. Що стосуегъса виконания ним допотжиих функций Х його використання вщкрйвае широк! можливосп науково обгрунтованого шдходу до застосування ншшх методов кшьмсного анализу.
Проведен! доел ження дають гвдетави зробити ряд методнчних
1,Розрзхунок частот нормального розподшу (вщпвтовання ешнричних частот за нормальним законом)_
1нтервад урожай- НОСТ1, и/га (=2) . Сершпгане зкачення (цгнтр штервлу), Л Юль-юсть ГОСПС- дарств, а Розрахунко1й величини Стати стичт параметри
Эй ГЦ л.х иормова-не вщ-хилекня, 1*.Х| о таблич- яе значения фуныш, ад теоретична частота нормального раду розподшу, ш ЯГО=- а уточнене значения теоретично1 частота, пт
А 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
19-21 20 - 2,49 0,0180 . 1
21-23 22 5 110 -4 16 80 1,66 0,1006 5 5
23-25 24 15 360 -2 4 60 0,83 0,2827 13 13
25-27 26 20 520 0 0 0 0 0.3989 19 19
27-29 28 10 230 2 4 40 0,83 0,2827 13 13
29-31 30 _5 150 4 16 80 1.66 0,1006 5 5
31-33 32 2 64 6 36 72 2,49 0,0180 1 1
Всього X 57 1484 X X 332 X X 56 57
\=2 х= 26 а = 2,41 ш ---47,3 сг
ВИСНОВЮВ про широк! МОЖЛИВОСТ! Методу в ОЦШЩ МИОЖИШШХ залежностей.Маючи пор!Вняно евелику виб1рку, ыцжна вводити в анали ряд озиак фактор!в, обчислюючи випадкову помику. Зюташшочи корсляцшш модел) з двома 1 биьше змшними можна вирниити два дуже важливих питания: 1) в якому взаеыозв'язку знаходяться включеш в модель фактори; 2) чи будутъ стотиими внснозки, зроблеш на невелики! вбфщ. 1гиорувания цього методичного положения забирае багато часу на пошуки 1 стотн их фактор1з-аргуиентш, а !нода нав!ть знецнпое екоиом!чш досщження. V переплетшш економ1чннх процеав дисперсШиий метод дае зиогу об'ективно оцшнти складен яшвда, що вшшкають при таюй вэлемодн (див. рис.1).
кнуюгь 1 обиежения у використанш днсперсшного методу при анализ! сощальио-економ1чши явшц. 1стотиим недол1ком методу е те, що на результата анализу впливае ртень покаэнимв груи, сформованих за досцрхуваним фактором. Дисперсшт комплекси, побудоваш при одних р)внях факториих граданШ, можуть вшображувати достов1рнин вплив, а при шших ришях тахий вплив може бути вщсутшм. При цьому виявляеться 1 р1зииця в показннках ступеия впливу фактор1в. Вплив змш р1вн!в факториих градащй на ктцев1 результат!! шюструюгь даш таблиц! 2. Результата розрахунмв дать шдстави зробити висиовок: якщо днсперайнин комплекс побудований а принципом р1вном1рного, показиик ступеия загалыюго впливу фактор1в за своею абсолютною величиною на 10% перевищуе шдповщпнй показиик комплексу, побудованого за принципом нер|в:!ом1рного розподшу. У наведеному приклад! виязилоса чотири (у першому випадку - три) розрахуиковнх Г - критер1я, ям були нижчими сш сво'1х табличних значень, тобто при них порогах ймовфиосп, 1 два - при р1шн ймов1рносп 0,999. Спостер1гасться р1зниця 0 в показннках ступеня шдивщуапыюго впливу фактор!и та IX поеднань.
У дванадцятому роздш "КореляцШний анап" передбачено внвчения лопчних, математичних 1 обчислювалышх испекло кореляцшно-регресшного методу. Осташин розглядаеться в штегралынй сисгеьн статистнчно! обробки схо1!ом1чпо1 нформацн як комплекс прийом1в кшьюсного анал1зу, побудованого на деях - матема гично) сгатистнки. Ахцентуеться увага па тому, но дошдник, керуючнсь правилами даного мегоду, иасамперед повинен внходити з економ1чного змшту доспщжуваннх залежностей. У цьому зо'яжу в роздий вщцлеш окрем1 параграфи, приспячеш питаниям обгруитування моделей кореляцшннх зв'язк!а, особиивостей коренцшною анапу рядт динамики та методичиих основ статнсзчного прогнозунация.
\ ^ Аг ч Д
(с' + сх) (с,гСг) Гс^Сг) с С/+С2)
1. Граф1чне зображення вливу факторов А 1 В при уеередненому р!вш фактора С
/3456 7 В р /о
Порудкобии номерро^у
2. Трснди продуктивноеЩ таарнп I ршня 'х годтг. 1- емтричш даш надо!; 2 - тренд надош; 3 - емшричн! даш р1вня год!в;п; 4 - тренд ршня годавк
2. Портняння статистачннх характеристик кшыасного впливу фaктopiв удобреносп
грунту (А), якосп зелии (В), фондооснащеносп господарств (С) на врожайшсгь озимо! пшенищ та ощнхи статности впливу при рЬних способах розподшу одиниць _споетережень у дисперстному комплекс!
Вплив факторш
Вид дксперсишого комплексу
чення Л2
А 0,006
В 0,159
С 0,128
АВ 0,024
АС 0,007
ВС 0,154
АВС 0,004
X 0,481
г 0,519
У 1,000
ршноьнрнии
И -07 I
26,65 21,45 . 4,09 .
25,81 ЕШ
Бг при Р
0,999 0,99 0,95
нершиомфщщ
Ет при Р
0,999 0,99 0,95
Врахованих
Поеднакь факторм
Сумарний Врахованих Неврахованнх Разом
11,5 11,5 11,5 11,5 11,5 11,5 11.5
11,54 3,9
6,9 6,9 6,9 6,9 6,9 6.9
3,9 3,9 3,9 3,9 3,9 3,9 3,9
0,002 0,233 0,059 0,017 0,004 0,067 0,002
0,382 0,618 1,000
0.04 "35Ж
гст ГоЗз")
ГОЛ 8,21
11,5 11,5 П, 5 11,5 11,5 11,5 11,5
6,9 6,9 6,9 6,9 6,9 6,9 6.9
3,9 3,9 3,9 3,9
3,9 3,9 3,9
Приштка. У табхйш кастопи показкжи обведено. Одтею нпею гадкреслено показшши, шропдга при порп" ймов1рностт 0,95, - двома - при нороз! ймов1рносп 0,951 0,99.
НаГшажливиде питания корелящйно-регресшного анал13> - н1дб!р типу аналогично! функцн. Лопка побудови множинних моделей вимагас врахувап.чя об'ективних особливостен тдприемстг. У цьому план], як правило, розглядають да; групп фактор1в: перша пов'язана з природними, друга - з матер!алышми умоваыи. При корелящйиому моделюванш не можна включатн фуггу факторгв, нпйна корелящя яких дор1внюе постШшй величин!, або бнзька до не1. У цьому внпадку система нормальннх р1внянь або не мае рннення, або одер>;;усться в результата випадкосих вщхияспь.
Не завждн в дослищеннях робсться коректнви на мультшол'жеаршстъ. Методична сторона питания кошеарнпх зв'язки-. потркбус тсоретичиих угочнень 1 обгрунтувань. При досладжеин: цього явиша завдання зводэться до перев!рки нульово! лиэтези, в результат! кко! принмаеться одно з дьох ршень: мультшошеаршсч ь, ймошрно. присутня або .шдсутня. Особячвосп реальиих агрзрно-еконопчних зз'язюс потреб|тоть вивчсння незалежно! вар а и; корелящкно пов'язаннх фактор1в. Якщо одержання тако! шформади немохсливе, в модель оключамть один з фактор!в. И 1 такнп вар!ант: два кошеарш фактори згшипогать одним сшггетичннм, якин об'сднуе дпо обох на залежну змишу.
У дасертацн, виходячи з теорэтичкпх концепщй корешпйного методу обгрунтовуються оеобливостт кореляцшного анализу рядаз дашамнси, та ыггадичш ошови статистнчного прогнозування !х р!втс. Доведено, що особяивостз кореляци р.ад в днпампси аграрно-еконошчних явки зуыоалеп по-порше, нахвнктю шроткочасгшх коливань ряд!в (М1скц., кгартал, р!к), по-друге, наязшстю такого компонента, як за галька тсзщавдя б змии показнтов раду - пкь криво!, або тренд. Оетаншй, гщоПрах:а;оч!! загалышй напрям змш яькща, що Бщбуваються у час!, еодночзе визначае й залешсть мп;г членами ряду дипаг.кн -автохореляшнх
У рефероаашй робот! автор снкладэе методику 1 посщсшпсгь розрахуикш спряяосаних на шпслючення з доагдшуваного ряду динамки тренду 1 астокоредяци, на конкретному приклада руху показнкыв иродуктзвнос'п г раня шд!вг молочного стада корт. Форма 1 нарям яйш тревдш для обол, досзджуканих ряддв каведеш на рйс.2.
У дкеертади пеоне м!сцз вщвецене пнташпо статистнчного пропгозуьашм, иобудомному на ппотез! спикосп законолирностен розанл:у с^нгда. Статисшчшш прогноз слад розглядати ях зас!б ззяе?5!гшк1з рагетошетям у дШсны рсальносп, що особливо важливо для упрасяйиш екеноикоет. У ггргхтиц! статистнчного пропюзування
екононичних показнимв найчастше використовують анаштичги р1вняння прямо! лйш, показово! криво! ' кспонситн) та параболи другого ! вищих порядив. Завдання внбору типу математично! фуикни потребуе абстрагування вщ шдивщуальних особлизостей коливань багатьох факторов. Корисннм тут буде попередшй анал!з первинних даиних у систем! координат. При цьому метою вирйвнюшишя ряд!в И не виб1р шш, а встановлення теиденцШ розвитку. Вквчення похазшшв динан!ки урожайносп культур в господа рстзах Укршни за 23 роки показус, що тенденцл змл, дшш.йки не збшлоться як по видах культур, так ! в зональному розр!з!, а отже будугь разними й анаггичн р1вняння зв'язку. Для встановлення стабшьносп "пс! чи ипшй характеристики динамши (пбсолютниИ прир!ст, темп зростання, показнчк прнскореиия) треба розраховувати стотшсть !'х р1зшщь. За нашими розрахунками для прогнозу урожанлосп найкращями формами тренда можуть буш ехспонента! парабола.
у тринаддятому роздш "Ряди динамши" розглнуп методчш шдходи до розрахунхгв псхазшшя ряду динам!ки, виходячи з вимог до !х побудови на науково обгрунтованих принципах, а саме: й!ропдносп (чи гочносп), портпюпанссп за зм1стои, територ1ею, часом, за колом охоплюванпх об'ект!в та м. У прийомах анал!зу рядав динамши, крш традиц!йних, висвгглено питания побудови математичнкх функцш динам!ки, як! дають змогу глибше вивчити фактори, що вплиаають иа динамику явищ у чаи.
Чотнрнадцятий ро)д1л 'М'декси" присзячепий розгляду иигань статистичних шдекав, к шщв I способ!в розрахуныв. Зьернуга увага на особливосл побудови економ!чних шдекаа та !х взаемозв'язок. Подана схема розрахунку ндешв сустлыт-економ!чних явищ при складшл вар!антах !х взаемозумовленостг
У п'ятнадцятому роздш "Статистнчш граф!ки" рочкрп питаняя м!сця I рол! графшв у статистичних досщжениях, де визмачаються складуй взаемозв'язки сощалыю-економ!чих явищ, теденцш ! законом1рностей у руа показшшв динамш!, а гакояс складш переилетншя зв'язк!в у простор!.
висновки
1. Статистика - необхщний елемент 1 важлив!ша фуикщя управлишя агропромисловим комплексом ! його ланками. Сисгемний стагистико-економ!чннй анал!з в поенх умовах господарюваиня повинен стати скздовою часгнною управшсько! дЫльносп на вах й грархшннх р!внях.
Багатфункшональшсть I багатограншсть анаггнчно! роботе ымоть бута спрямоваш на досягнення двоедино! йети: дата оцшку повноти виконання ранние приннятих управшських ршень та подати в1рогтдну грунтовну шформацао для прийняття нових ршень.
2. Статисгичш дисцишни с систем! економ!чно1 освгги вважаються фундаменталышмн (поряд з математикою та информатикою). Удосконалення пцфучншав з теоретично! статистики повинно бути снрямоване на нгтеграцно - синтез математично1 статистики 1 загальио! теори статисгшки. Особливо важливим слад визнатн наявшсть у пщручннках дискуЫнних положень. Студент повинен одержатн не лише певну суму знань, а и назчитись творчо мислити.
3. Удосконалення управления навчалышм процесом, зокрема з курсу статистки, ми вбачаемо в запроааджешн ирограмованого навчанш як одного з важливших фахтор1в шдвищення ефективноеп рсботи викладача вузу. Запропоиована в реферованш робот! програмована форма контролю знань |з од.чого боку сприятиме значному пщвищеншо педагопчно1 ефективноеп робэти, а з другого боку - розроблеш тсстн за схемою розгалуясено! програми контролю знань, забезпечать сфектившсть самосшшого вивчення курру при заочшй форм! навчашш.
4. Статистичзй методи, виконуючи сво1 анаштичш функцн ктьмсного вим!ру ззкмозалежностей економ1чних процеав на мкро- 1 макрор!внх, внкоиують задач! регушовашм р1зних сфер далыюсп шляхом визначення ошнок 1х стану 1 мохишвостен, а такок своечасного встановлення тенденщй 5 руа псказшпнп Ы розвитку та оцшки результата функщонування. рннкоиих вщяоенн.
5. Спецнфжа функцш стати стнчпих методш в управшш погребуе розтлду власне самих мгтода з метою встановлення особлиЕостей шп:ор;стання остаяшх при ьиршеши р!зного роду задач управлишя та оцш:;л 1х практичних можпивостей у цьоыу напрямку. Розглядагочи пвд таким кутоы зору проблему, ми сиходнн ,з теоретично! концепцп, що статисгичш мстоди застосовуються там, де е егатистичшш предмет.
6. Серед важливих питань статистично5 методологи потребуе строгого теоретичного обгрунтування категор!я "матсматнко-статистичш Петоди". Пщ осгашми слад розуьпти статисгичш методи, безлоссредньо аоа'язаяд з шов1ршсною оцшкою результата спосгереження, яка верейбачде шзначення величини ыатематично! ймоЫриосп. Взагал! де! кори йкозфносп мають свш прояв у будь-якому статистичному висновку. Фунгаш ыэтештично! статистики зводяться до виконання рол! основи для загтосуваниа власне математичних методш. Вровадкення останшх у
галуз! економжи лопчно веде до акиоми орпппчиого иосднииня математично! статистики л загальмо!' теора статистики. Якщо дане питания розглядати з позицш удосконалення управшня навчалышм процссом вузу, то викладання математично! статистики познано здшсшоватись не на кафедрах внщо! математики, а на кафедрах статистики. Потребно створитн гакий навчальний курс теоретично! .статистики, який бн нстнв математнчну основу ще! науки, а сам шдручник хидповщав би сучасним завданням статистики.
7. Шнроке впровадження математнко-статнстичних мепуцв в ек'оном1Чний анашз, автоматизац1я процесш збнрання, розробкн 1 узагальнення шформацн зумовлюють ];ов1 пщходн щодо визначенна предмета, зм1сгу 1 структури статистичио! теорн суспшышх явищ 1 процесш. 3 пршщиповими тдходамн вченнх до розробкн змету статнстично1 теорн1 внзначення н предмета можна погоднтися нише за умов, що науков1 познцн ix базуються на статнстичному зм1сп шформацн, принципах побудови показншав та систем! статистичних методш.
8. Поява в осташи роки досить неефектнвних шозорно вщтворюючих Д1йси1 взаемовщносшш розробок 1 рекомендащй дають шдстави зробит!1 висновок про необхщшсгь поглибленого розгляду методолопчннх аспект корелящйно-регресшного анашзу. В еконончннх досщженнях твердо встановилась думка про можлив!ст використання коефнцотв парно! кореляцн, як свого роду, критерно оцшки фактор1в у простнх 1 множинних моделях, що не заввди мае гид собою об'ективну основу. Не можна погоднтися з доведенм до ртнл аксюматичносл методнчннм положениям, коли проблема внбору форми зв'язку ппршусться шляхом використання в рол! критерии коефнцента кореляцн 1 коргляцшного вщношення. Треба пам'ятати, що коефщ!ент кореляцн являе собою спрощений слос1б обчислення корелящнного вщношення. Осмлькн внутршнпй зм1ст 1 структура показшшв тзсноти зв'язку базуються на середиьому квадратичному в1дхнлешн, шзнавальне значення 1х обмежуеться там комплексом причин, яю формують дану статистичну характеристику.
9. Вщзначен1 в основному лист! можливосл днсперайпого методу доповнюються розшнренням лого анаггичних можливостен у вимйр! впливу непараметричних факгорних ознак. Результат досщження юльисно! залежносп ефскгшпюсп вироблицтва вщ . географ|чного мкперозташупамня шдпрнемсгв ДНК показують, що фактор зоналыюсп зумовлюг на 16-20% вар!ацпо резулыативннх показшшв ефекгшшосгп х роботн.
10. Анап складно! еконокнчно! модели може бути в!рогщним лише за умов посднання pijmtx иетод13 статистики. Якщо виходнтн з концгцц пипадковост! формування ckghomhho шформацп, и досзджеиня повинно зд!нснюватись за такою посщовною схемою статистичного анал1зу. На пернюму ctini визначають ochoeh статистичш оцшкн ряда розподшу: середш (арнфиетична, мода, медаана), показннки napiaui, перев1ряючи в:дпов1дн1Сть характера розподму нормальному закону. Taxi розрахунки даюгь змогу з'ясуватн каскш&ки виб!ркова середня буде вщповщати ц значению у генеральши сукупносп при рпнпх можлишх napiairrax шдомс! i невщомс! дцсперсй' у дссщч-уванш сукупносп.
Як, вадомо узгоджешсть емшричного i теоретичного розподшв Пфев1ряеться розрияуиши X-квадрат критерия. лс останшн не дае поного уявлеши про характер розеноваиш павколо середньо! арифметнчноУ. Тому на цьому erani досщження пеобхщпо пизначати Mipy скош?ност1 (аснметрй) та гостровершшпшсп (ексцесу) розподту. Показчики аашотрп та ексцссу не поштнш перевнщуватн свою ссрсдню квадратичиу яомнку у 1,5-2 рази. За "правилом 36" з внб*рково5 сукупносп вилучають нехарактерш ознаки.
Якщо, розглянуп вцще попередш стада досдасення заоезпечугать коратисть внб1рково! сташстично! сукупносп, наступили erran повинен пет^едбачати, як! власне ыетодн будугь викорнсташ дли забезпечекня аиашгашх i регулюючих функцш унравшня. Вивчеиия причшшо-наенщконх зв'языь здайскгають шляхом застосупанил статисгичних. метода у такш логЬ.сшкостг. статистичис групувакия; ндсксннй анализ; дпспсрсШшш анали; кореляцйшо-рсгреайшШ ашьиз; метода багато;]>акториого анализу (:.cio;. голэшшх компонент, кластер!'.:! анализ, факторнин анашз). Одержан! результата розрахуншв иср^гряють на кропдшеть за бццювщнпыи критериями надшноеп.
список спуб;шшвних праць
М опог ра ф1
). Оря А.Т. Сзатестека (з програмовеною формою контроле знань): Пщручлик. - К.: Урожай, 1996.- 44S с.
2.0nps А.Т. МатематнчяП статистика: Ниачаший noc банк,- К.: Урожаи, V94.-26C.
З.Оря А.Т. Математическая статистика, ч.1: НавчальниП пойбннх. - К.: УСГА, 1952,-109 с.
4. Ог.га А.Т. Мйкмзтнческ&з статастгша, ч.2: Шзчолышй iiociGinu;.- К.: УСТА, 190. - 104 с.
5. Оря А.Т. Математическая статистика, ч.З: НавчальниП nocifuiHic.- К.: УСТА. WW.-90C.
6. Экономический словарь агропромышленного комплекса. /Сост. А.В.Крисальиый. - К.: Урожай, 1986. - 334 е., в т.ч. автора с. 264.
7. Бугуцькнй O.A., Опря А.Т. Тантелейчук М.М., Степаненко M.D., Федореико С.С. Ольськогосподарська статистика з основами економ1чно! статистики: Навчальний поЫбнчк.- К.: Урожай, 1984 .- 293 е., в т.ч. автора с.79-113; 254-266.
8.Еконошчний сшьськогосподарськиП словник /Упорядиик О.В.Крисальлий. - SC.: Урожай,i975.- 278 е., в т.ч. евгора с.264-265,
9. Бугуцькнй O.A., Опря А.Т., Синельников B.C. Урожаи i еконо;.нка. - К.: Урожай, 1974- 257 е., в т.ч. гагора с.7-18; 92-108; 184-255.
10. Опря А.Т.Урожайшсть: // Енцнклопед1я народного господарства Украшсько! РСР,т.4.-К.:Головна редакшя Украшсько! радяисько! еициклопедй',972а; с. 371.
1). Синелышкоз B.C., Опря А.Т. Нормативн ехс:юм1чш: // УкраУиська сщьсьхогосподарсъка ениихлопешя. - К.: 1971.-Т.2,-с.392.
12. 1нтенсиф|кашя сшьськогослодзрсьхого виробництва
Романенко I.H., Бугуцькнй O.A., Цехмктрепко Ю.П. та in. - К.: УСГА, 1970.73 с., в т.ч. автора с.130-134.
Б р о ш у р и
13. Опря А.Т., Дорогань Л.О. Статистика. Методичш вкатили i заедания для практичных занять.- Потава: ПДСП, 1996.-71 е., в т.ч. автора с.3-38.
14. Опря А.Т., Дорогаиь Л.О. Програмований контроль знаиь з курсу "Статистика".- Потаза: ПДСП, 1996. - 30 с. в т.ч. автора с. 1-16.
15. Опря А.Т. Математическая статистика. Задания к контрольной работе и методические указания по их выпонению для студентов-заочников. - К.: УСГА, 1989.-54 с.
16. Опря А.Т., Андрюшхо T.I. Математическая статистика. Агоритм и программа реализации на ЭВМ ЕС 102? многофакторного дисперсионного анализа. - 1С.: УСГА, 1988. Х 33 е., в т.ч. автора с. 1-19; 24-33.
17. Опря А.Т. Математическая статистика. Методические указания и задания к лабораторно-практическим занятиям. - К.: УСГА, 1936,- 103 с.
18. Збарскнй U.K., Калинчнк II.В., Опря А.Т. Исчисление совокупная затрат труда в кохозах и их применение в экономических исследованиях: Методические рекомендации. - С.: УСГА; УНД1ЕОСГ м. О.Г.Шлитера, 1985,50 е., в т.ч. автора с. 3-12.
19. Опря А.Т. Методические указания и задания для практических занятий по курсу "Статистика", - К.: УСГА, 19S4. - 30 с.
20. Опря А.Т. Дисперсионный анализ. Методические разработки к выпонению курсовых и дипломных работ. - К.: УСГА, 1983. - 21 с.
21. Опря А.Т. Методические указания и задания для практических занятий по курсу "Статистика".- К.: УСГА, 1983.-15 с.
22. Бугуцкий A.A., Синельников Б.С., Опря А.Т. Мелодические рекомендации по определению показателей материалоемкости сельскохозяйстгениой продукции. - К.: УНД1ЕОСГ 1м. О.Г. ИЫхтера, 1982.-61 е., в т.ч. автора с. 35-49.
23. Синельников Б.С., Опря А.Т. Методичш рекомендаии по застосуванню статистичннх метошв в анаЫ когоспиого внробиицтва.- К.: УНД1ЕОСГ
im. О.Г.ИЫхтера, 1978.- 53 е., в т.ч. автора с. I9-3S; 48-55.
24. Синельников Б.С., Опря А .Т. Анал1з господарсько! д1яльносп когостп.- К.: Урожай, 1978, - 80 е., в т.ч. автора с.54-80.
25. Технический проект на задачу корреляционно-регрессионного анализа урожайности . 1нструкшнннй мазер)ал, передании МСГдля впровадження. Эвп про НДРУНД1ЕОСГ iM. О.Г.Шл1хтера, тема № 24, проблема VI, завдання 0,51.634. - 1С.: 1976.- 88 е., в т.ч. автора с. 31-63.
26. Бугуцькнй O.A.. Харчеико М.Ф . Опря А.Т., Синельников Б.С. Резерва шдвищенняренгабе.чышеп когоспно! Д внробннцгва.-К.: Ук ннськнй НД1НТ1, 1971.-8 с , 8 т.ч. аагора с.2-4.
27. Опря А.Т. Статистическое изучение экономической эффективности скотоводства. Автореферат канд.екон. наук : 600/УНД1ЕОСГ im. О.Г.ИЫхтера. -К.: 1970. - 30 с.
28. Фирсов Е.А., Опря А.Т. Статистический метод анализа себестоимости сельскохозяйственной продукции: Методические указания н задания для практических занятий по статистике. - Ворошиловград: ВСГ1, I970.-24 е., в т.ч. автора с. 8-23.
29. Фирсов Е.А., Можаев В.П., Кравченко Л.О., Опря А.Т. Выборочный методе статистике: Методические указания и задания. - Луганськ: СГ1, 1968. -17 е., в т.ч. автора с. 1-7.
30. Фирсов Е.А., Можаев В.П., Кравченко Л.О., Опря А.Т. Абсолютные к относительные статистические величины и ряды динамики: Методические указания и задания. -Лугансыс: СГ1, 1968,- 18 е., в т.ч. автора с. 9-16.
31. Фирсоп Е.А., Опря А.Т. Статистический метод исчисления себестоимости сельскохозяйственной продукции: Методические указания и задания студентам для практических занятий по статистике. - Луганськ: СГ1, 1967. - 23 е., в т.ч. автора с. 8-23.
32. Фирсов Е.А., Федоров H.H., Кравченко Л.О., Опря А.Т. Статистика себестоимости продукции сельского хозяйства: Указания и материалы для занятий по сельскохозяйственной статистике. - Луганськ: СГ1, 1966. - 1 1 е., в т.ч. автора с./-11.
33. (бирсов Е.А., Федоров H.H., Кравченко Л.О., Опря А.Т. Статистика кормоц: Указания к материалы для занятий по сельскохозяйственной статистике.- Луганськ: СГ1, 1965. - 13 е., в т.ч. автора с. 9-13.
34. Фирсов Е.А., Федоров H.H., Кравченко Л.О., Опря А.Т. Статистика производительности труда: Указания и материалы для занятий по сельскохозяйственной статистике,- Луганськ: СП, 1965,- 13 е., в т.ч. автора с.8-13.
35. Фирсов Е.А., Краченко Л.О., Опря А.Т. Статистика механизации сельского хозяйства: Указания и материалы для занятий по сельскохозяйственно статистике. - Луганськ: СП, 1965. - 13 е., в т.ч. автора с. 7-13.
Статт! у науковнх в идаи uns (працях, зб1рниках, журналах)
36. Опря А.Т., Дорогань Л.О. Pineiib мехашзацнроб1гяк вожлизнй показннк методики анал1зу aapiaui затрат праш. // Тези допоащей на наук.-внробн.конф. ПДСГ1. Матемали доповщей. - Потава: - 1996.- с. 20-22, в т.ч. автора с. 20-21.
37. Опря А.Т. Особливосп використання дисперайного методу в анаш аграрно-сконом|чних явшц. Il HayKoni npaui Потавського державного сшьськогосподарського нституту. - Том 18.- Потава, 1995.- с. 53-58.
33. Опря А.Т., Дорогань Л.О. Методолопчш передумови застосування корелящино-регресишого методу в еконокпчноиу анал!з1. // Науков1 пращ Потавського державного сшьськогосподарського нституту. - Том 18.- Потава, 1995. - с. 42-46, в т.ч. автора с. 42-44.
39. Опря А.Т., Дорогань Л.О. Розрахунок параметров регреайних моделей схоном1чних явищ у пошемах Чебишева за схемою Дупля. II Науков! праш Потавського державного сшьськогосподарського нституту. - Том 18. -Потава, 1995. - с. 59-64, в т.ч. автора с. 59-С1.
40. Калинчик Н.В., Опря А.Т. Исчисление и планирование косвенных затрат труда в сельскохозяйственных предприятиях. // Труды УСХА "Хозрасчет и колективный подряд в предприятиях АПК УССР". - К.: 1989. - с. 39-47, в т.ч. автора с. 39-42.
41. Опря А.Т., Злэсгсж Т. Я, Прамряая А.Г. К лопросу совершенствования материальных стимулов труп свекз5в$овстае.///Трует УСХА "Проблемы солершеистас* и зкззаюзяеаСсго мтседокв а растениеводстве". -К.: 1534.- 102с.,бт.ч.ввтсрзе.б&-68.
42. Бугуцькнй О.А., Синелъкихоа 5.С., Ср-я АХ Мегсдгтзи 1 йрглйг.адГэн передумови обгрунтування вижорнстгяня в шгету8гми1 гдаркэтивта ыатер|алом1сткосп сшьсысогосподгрсысг?! тградрсцй. и 35. 1 оргашэаци ольакого господарстеа, екл. йй,- кл УражеЙ. 1532. - с. 52-56., а т.ч. автора с. 15-16.
43. Опря А.Т. Загальпотеорстведа переяумеви игврясетжм яорежкййо-регреаГшого методу в алаЫ агргрко-сколэмзшгаяжЕкщ. Л 25. Егсззсижз з оргашзашя сшьського господарстЕЗ, екл. СЛ.. - К: Урозсай, 151:0..- с. 33-43.
44. Опря А.Т. Матки алом спасть продутая зверяянэдтхз в каго-сг.ах 1 радтоспах Украшсько! РСР. // Ваогеж альськогогаодгрсьгаяаузат. - 1379. - 3 2. -с. 58-6Х
45. Опря А.Т. Анап ехо1юм2чннх псхзз1Ш& даспгре&гаш методом. // Вйсних спьсьхогосп.одарсьгс! пъуии. - 1977. - 7.-е. 3443.
46. Оря А.Т., Гутнря 1.1. Аиахаз фазстарзз здшшениа родухтигносп л-ргц! в молочному скотарста! (пп^ал1зсвагжхрсетоскв Донбасу. II26. Екоястяка% оргашзашя Ыльського господерстаа, еип. 53.- 1С: Урожай, 1577.- с.27-33, а т.ч. автора с.30-33.
47. Опря А.Т., Щербаль В.К. УдссЕСиалекня хонтрольио-анаш^шнх функцш оопсоес! н формацп а упраалй.ча ггеобгащтгем.// В закис сшьськогосподарсько'1 науки. - 1976.-.№>3.- с.'89-93, в т.ч. автора с. 59-91.
48. Синельников Б.С., Сяря А.Т. Знитап:я.мапр1аом1сткосэт ольськогосподзрськоТ продукцй. //Вкннзс ша>с1.г.сгосподзрськс1 ляухи.-1975.-№ 3.-е. 114-115, в т.ч. автора с. I 1 4.
49. Гутнрт 1,1., Оря А.Т. Внзначеш ехоноъичяо оЕгруктованого р!зая г0д!вл1 К0р|в у молочному СХОТПрСТНЬ // 31с!2ех сЬа,сьхсгсспэд2рськи наухи. -1975.-с.1-6, в т.ч. автора с. 1-3.
50. Опря А.Т. Потоки ексно^чиспьцюрмацв гястоздьтах районноЬтанки управления сьчьсъким господарстаом.,'/ 35. Ексиомпса) оргагзЕща ыяьсуксго господарства, вип. 49. - К.: Урожай, 1975. - с. 93-95.
51. Опря А.Т. Псл'шекл ко.трэл^зо-ал^лтгтпх фуггкзП внутр!шньогосподарсъко1 шформзцл..// 2б~ Еконсмгха! оргашзашя сшьсысого господарства, вип. 46. - К.: Урохгй, Г975,-39-45.
52. Опря А.Т. Пол!Пшекня обл!ковоинфорчяа!11трг.бн2цтва ролухцц скотарства. Н 36. Еконошха I орг.":лэ.-ц!я сиасьхсго господарства, вип. - К.: Урожай, 1974.-с. 114-117.
53. Опря А.Т. Потон!стат1)ст1г.со-гко1К,м1!пшПнформада таоет6л:!,чост11Х обстежеНня в раношнй знц! уиравшия яльсыгам господарсгвом. // 36. Економ1ка I орггн1зац1я сшьського гссподарства, сип. 43.- 2С: Урожай, 1974. -с. 107-112.
54. Синельников Б.С., Лясковець Е.Г., Сттль-чук В.Г., йяра А.Т., Скпрта Б.К. ПередпроеКтае обстеженпя Д1ялы!ОсП Мшкзгрства раягосшв Укрешаосо! РСР з метою створення ещомчо! лигсиагизотио! системн^правиняа.'//35. Економ1ка 1 орг21изац|Я сЬьськсго господврства, вип. 43.- урожай, 1974.- с.120-124, В т.ч. аптора с. 120-121.
55. Синельников П С, Опря А.Т. ШбЕунеиткав ильському гогподирст!.
// В1сник сшьськогоснодарсько! науки. - 1974. - Но 2,-с. !05-!ВВ, з т.ч. гатсра с. 106-107.
56. Бугуцкнй А.А., Опря А.Т. К вопросу акаяиза эф4екхиел)стн испсльзования зеин. //Вестник сгатистикиМ.: Статткгпгка, 1973.-е. 13-13, а т.ч. автора с. 16-18.
57. БугуцькийО.А., Опря А.Т., Сииеяьшнсоз З.С. Злссуваиия математн'пю! статнстнкч в економ^ц! пльсысого господарстка. Ц ВТапж сшьськогоснодарсько! ниукн. - № 3. - с. .. 35-109, в т.ч. явгора с. '09.
58. Ск1ф г;| Г>., ЛясковецЭ., Опря А., С1ИШ1ыл!КО* Б, Стрсль'^'К В.
О характере управленческих задач, решаемых на уровне Министерства согхозов УССР. // 36. Планирование и анализ сельскохозяйственного производства с использованием математических методов и ЭВМ. Наукой npaui Одесы-.ого СГ1. -Одсса: 1973. - с. 8-10, в т.ч. автора с. 9.
59. Сгфя АЛ'., Синельников Б.С. Фактор качества земли в множественной pci-рсссионной модели частого дохода кохозов. // D кн. Экономическая сценка ssили и ее использование в планировании сельскохозяйственного производства. - 1С.: Урожай, 1973. - с. 155-158, вт'.ч. автора с. 155-156.
60. Опря А.Т. Возможности дисперсионного истода ь факторном анализе производительности трудз. II36. Научная организация н оплата труда в
с ель ас о;-; хозяйстве, г.нп. 30. Бсепосшський НД! пращ й управшня в с:яьс1.г:ому гоеподарствь -М.: 1972.-е. 16-21.
61. ЬугуцькнйО.А., Опрл А.Т. Тсхшчкий nporpcci ефсктнашсть сшьськогосподарського виробипшеа. II ЕМсник сЫьськогошодапсько! науки. -1972. - № S. - с. i 13-! 14, в т.ч. астора с. 114.
62. Бугуцькнй О.А., Опря A.Y., Синельников Б.С. Еконсьпчна шфорьшкя як кередумава стьорскня автоматизеланпх систем упр^?липся сгльсьшш господарстоом. /.' BicHin; сшьськогссподарсько: пауки. - 1972. -
1'я 3. - с. 1-5, в т.ч. автора с. 4-5.
63. Опря А.Т. Схема Чсбншсва-Дулияя п ебчнелешн мнэжшних pei-pceiiimsx моделей економ1Ч!|,1Х явит. II 36. Ексномша i оргглизащл сшьського гоешэдфетаа, ига. 3?.. - К.: Урожай, 1971. - с. 97-10!.
64. Синельников Б.С., Опря А.Т. Рсгргсшна модель чистого доходу когссшв. // 3G. Економша. i орггапзащя сшьського господарства, сип. 31.- К.: Урожай, 971.-е. 34-Ю, в т.ч. автора с. 34-37.
65. Опря А.Т. ДнсперсШиий янашз у гивчешн coGicapTocri онробаицгва ялоьпчш. // 36. Питания еконо!пкн 1 спгакиацн сшьськогосподарського ЕПрошнщтва, сип. IS. - К.: УС ГА, 970. - с. 125-13?..
Сб. Гутнря !.!., Опря А.Т. Факторшш анализ тродуктизноеп npani у даточному скотаХ!ЭТВ1. // 36. Економша i организуя сшьського господаосп>а, и;.;. 26, - К.: Урожай, 1970. - с. 81-8-1, в т.ч. автора с. 81-S2.
67. Бугуцькнй О.А., Синельников Б.С., Опря А.Т. Застосуваииг. гтеигтично! статистики в екопог.пц! спьського господарстЕа. II BiciiHK сжеькогосподгр'-.ько: науки. - 1970,- с. 110-112, в т.ч. аг.тора c.l 11-112.
68. Опря А.Т. ВнзнйЧвння сконошчио? сфектишсосп виробни"тьа ялоенчшш с спгщглизозапих госпсдзрстЕ.пх Львшсько! облает!. II36. Економша i оргс.кЬад1я сшьського господарспа, вчп. 19. - К.: Урожай, 1969. - с. 12-16.
69. Onpi А.Т., Щербань В.К. Метоп кереляш; в инаш co6isapTocTi i рсэтг.бемгос11 сиробчицтаа молока. И 36.Екшш?ка i ергаьчзацш лъсьйогосподарського виреОннцтеа, г,нп. 11. - К.: УрожаГ 1969. - с. 85-93, ь т.ч. автора с. 5-50.
/0. Гутнря I.I., Опря А.Т. Екоиэьпчна сфектнвшсть пщвнщення pipua спец!2л,;ЗЕш: в ымочнему скотарсп:!. И Шсник сшьськогосподарсысо! науки. -1969.-Ni5.-e. 18-21,1: т.ч. автора с. 1Б-19. '
Опра А.Т. Статистика: з програмованшо формою КОИТрОЛЮ (тсар!я, стодол эгЬ, праггжа). ПЬручинх.
Днсертащя на здсбугта паукового ступеня доггера економншнх наук за спешалыюстямн: 03.03.01 - статистика; 08.02.03 - оргашзацш управл1ння, планування 1 регулювання скономши.
1нститут аграршм економшн УЛАН, Кша, 1997.
Розроблеш концептуалыи иапрямки удосхоналемня методологи статастиччого д0сл1дження аграрно-економ!чннх явпщ % ироцесЬ.
Снстематнзоваби теоретнчш та методолог!1!! пщходи до можнЕостен I обмехень вшшрпстаиш кйнбеппх мгтод!з статистики з упрляннп внробництваи аграрного сектора.
Розроблеш нов1 методнчт тдходн вмкорнстання дисперсншого анализу в доаиджешй багатофаеторчих моделей сснйалыю-еконошчних залежностеЯ.
Обгрунтоваш методнчш аспекта практичного энкорпетанпя иатематико-статистичних метод:в досл1д::;е>ш.
3 истою удосконалеля управншя наичапышм процесом у напрамку пццшхцення педагопчисн ефехтивнсст! робота внклацача вузу в тдручних включено тести програмовакого контролю знаиь та паукоз1 нолозкенчя з пнтань теори 1 методологи статистики та практики 1х пикорнстання.
Ключов! словл: математнко-статистчЫ мстодм, ряди розподглу, стзтисшчш ощнкн, корелящя, регреш, дисперейг, функц уирааншя.
Опря Л.Т. Статистика: с прегрзм.мнровшшой <|.ор>лой контроля знаний (теория, методология, практика).- Учебпш.*.
Днсссртатш на соискание умелой степени до-..-тора экономических наук но специальностях: 03.03.01 - статистика; 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономики.
Институт аграрной экономики "УАЛИ, Киев,1997.
Разработаны концептуальные направления совершенствования методологии статистического исследования агрзрно-экомоынческих явлений и процессов.
Систематизированы теоретические и м ето до л с гн1: ее к и е подходы к возможностям и ограничениям использования количественных истодов статистики в управлении производством аграрного сектора.
Разработаны новые методические подходы использования дисперсионного анализа в исследовании многофакторных моделей социально-экономических зависимостей.
Обссксоаам кггодЕческпе аспекты практического использования ^теиэтклэчл'атксззгггсигх кгтсдза гкспздозаюи.
С цегыэ еовертахстзойаниа управления прсцасои в направлении погвппеипг педагогической зффепкзвэсга работы преподавателя вуза в учеЗшпс кгкзчгкь: тесты програккирокакного контроля злати и научные iojiokqks по coapccazi теоршг к кстодолэгви статистики и практики их использования;.
Юггоченъгз стаза: ттсА?агтао-сгатистическке методы, рады распрадедгнкЕ, а"гп1стичг;кг оценяи, корреляция, регрессия, дисперсия, ( yrxapst уп разлепил.
Oprja А.Т. Slitisucs ".it'; prografjinu-il ferai of knowledge centre! (theory, cjctfiodofogy ani prsc&c}.- Test созк.
The dissert,aiioti oa. Doctor's сгсг (Eccaaaics), specialities: 08.03.01-siatisticj;,- V3X2G2- organises ci caaajenim, planning, and regulation of
гХХШОПа^.
Institute ofAgrarlaa Ecaactzics UAAS, Kiev, 1997.
Cozxepiioaal direction: cf statistical investigation methodology Lsprovaamt cf s^rariatKcoactair ркеаэшепа and processes Lave been worked out.
Tfcccrcticd and aietLiodalcskal. approaches to the possibilities and Imitations in quantitative methods of statistics in the agrarian sector prodcctioa maas"ecmt have been s^ateiaalizsd.
Мду methodical approaches of dispersion analysis usage 'a investigating cisny-fectoral iasd:fc cfscdal-cccnomic dependencies have been worked out.
Letaccical aspscts cf inatfcffinaticai-slatistical investigation methods practical csags ha. e fceca gramyksi.
Tith &&sas. to improve coatrcl over process of studying, which is directed ca, eniaaang tuition eflkreis; in. id^ar schools this textbcoh contains tests for cosrpsts: based knorariodgs coatso, and sracotiiic stateniaU on theoretical issues and statistics methodology azd practice ofthar using.
Ky words: E3theraSisa-5ta&tisc methods, distribution series, statistical сй;л Та, condalaa, regresses cad dispersion, taasagmsat functions.
Похожие диссертации
- Управление конкурентоспособностью строительной корпорации: теория, методология, практика
- Организация и управление производством в перерабатывающих предприятиях АПК: теория, методология, практика
- Системное управление персоналом организаций потребительской кооперации: теория, методология, практика
- Моделирование инвестиционной деятельности на основе государственно-частного партнерства: теория, методология, практика
- ФОРМИРОВАНИЕ И РЕАЛИЗАЦИЯ ФИНАНСОВОЙ СТРАТЕГИИ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ:ТЕОРИЯ, МЕТОДОЛОГИЯ, ПРАКТИКА