Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Статистика

Статистический анализ влияния загрязненности воздушного пространства на здоровье населения (на примере промышленно развитых городов Украины) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Игнатова, Алена Николаевна
Место защиты Киев
Год 1998
Шифр ВАК РФ 08.00.11

Автореферат диссертации по теме "Статистический анализ влияния загрязненности воздушного пространства на здоровье населения (на примере промышленно развитых городов Украины)"

МШ1СТЕРСГВО освгги ЮЙВСЬКИЙ НАЩОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМГЧПИЙ УНИВЕРСИТЕТ

1ГПАТОВА ОЛЕПА МИКОЛАШНА

1 2 МАР' .1994

Удк504:311

Статистичний анашз впливу забрудненосп повпряного ' простору на здоров я населения (па приклад промислово розвинених шст Украши.)

Спещальюсть 08.03.01-=-Статистика

Автореферат двсертацц на здобуття ваукового ступени кандидата екоммпчннх наук

Кюв -1998

Дисертащею с рукопис

Робота виконана в Кшвському национальному еконошчному ушверситегп на кафедр! статистики

Науковнн KcpisuKK: Кандидат екоиокчних наук, доцент

Козирев Олександр Васильевич Кнвсысий кацюнальний еконошчниб ушверсигет, викаадач кафедри статистики

ОфщШш опонеятм:

Доктор економчних наук, професор Ревенко Аядрш Пилипович, 1нсппуг екоиошчного прогнозування HAH Украши, галовний науковець. Кандидат еконошчних наук, доцент Галицька Епеонора BirropiBHa, Кшвський ушверситет ш. Тараса Шевченка, старший викладач кафедри о&пку i аудиту.

Промдна устанем: 1нсгитут щдготовкн спещаспв' статистики та ринку Держкомстату Украши, и. Кив

Захист вшбудеться "гУгссо 199 <f р. о _ годим на заадант

СпещаЬовано! вчено! ради Д26.006.01 Ктвсысого иашонального еконошчкого уюверсигегу за адресою: 252057, Ктв-57, прос. Перемоги,54/1, ауд.214

3 дисертацкю можна ознаиомитися у йбл10тещ Кшвського иашонального еконошчного ушверситету

Автореферат розгсланнй _ Вчений секретар

Спешатзовано'! вчено! ради_

Wa/uwvg а 9Ч

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА. РОБОТИ.

Актуальн1СП. темя досщження i ступ in ь П розробки. Людина е часпсою природа. Умовою снування як людини, так i "всього живого на планета е чисте повпря, водойми, земля. Еволющя взаем озв'язгав природа i людини змшила навколишне природне середовище (НПС) i зараз чоно наблизилось до того стану, коли, рггуючи природу, людство врятуе себе. Бо, викидаючи у повпря 250 мн. т пилу, 146 мн. т дгешду арки, 200 мн. т о кису вуглецю, у водойми - 32 мрамЗ епчяих вод та забруднюючи шороку 6-7 мн. га грунпв, яи стають непридатними для апъсысогосподарсьгих робп-, а також забруднюючи Свгговий океан, куда потрапляе 10 кн. т нафти щороку, - людство вщдае гад заставу свое життя.

Без йа людина утримуеться 5 див, без води - 3, а без чистого.повпря - лише 3 хвилини. Тому, уевщомлюючи це, завданням науковшв, як природничшшв, так i економхепв, е здйснення поспйного анализу стану довкшля, контролю pieme забруднення, ян позначакгтъея на самопочутп усього живого i особливо людини. 3 цього приводу заслуговують на увагу пращ вггчизняних aBTOpie: В.1.Вернадського, Б.Г.Бу,щр'яна, БМ. Данидишина, Г.О.Бшявського, ММЛадуна, А^Б.Алева, AJvtGpiHOi, О.К.Мазуренко, C.IJiryH та зарубЬкних: А.Тенап, ТО.Одума, САрршса, Дж.Форреегера, И.Пестеля, ММесаровича, КВ.Буркова. .Врокопова, И.1.Коржаневськоц АБоярсысого, .В.Казансько{,< ВJMПарппша, М-Т.Трудовог, ВИ.Глухова, ТЗ.-ШсочиноТ, Т.П.Некрасово! та штих. Однак, незважаючи на численм розробки, виршення гошшь монггоркнгу антропогенного пресингу як на довгапя, так i людину за допомогою статистичного моделюваяня лишаетъея доешь проблематичним.

Актуальность теми_дисертацп полягае у тому, що обр алий предмет досщження - тенденцИ i процеси забрудненосп повпря на стан здоров'я населения промислово розвинених mict - е маловивчешш. Виходячи и задач статистики навколишнього середовища та охорони здоров'я предмет досщження заслуговуе на увагу i потребуе наукових доробок.

Мета роботи: обгрунгування методолопчних принципа щодо статистичного анашзу еколопчних змш стану довкишя промислово розвинених mict Украши, атесташя цих змш та статистична ошнка впливу на здоров'я населения.

Для досягнеяня мета в дисертацй поставлен! та розв'язан! наступи!

завдавкя;

Хвиявлеш першопричини еколопчних змш в промислових Micrax;

Хнадана ошнка шфориащйнсн бази за плькома напрямами статистичного спостереження на предмет u достов1рносп;

Хдосщжена аномальмегь у дтшочних рядах розподиту: захворюваносп та забрудненосп;

Хнадана еколого-статистична ошнка головнях Micr забруднювач1в повпряного простору Уграши;

Хзроблений анала взаемозалежносп р!вгав захворюваносп та забрудненосп. промислово потужшх MicT Украши;

Хвиокремлеш зони забруднення промислового Micra як умовно "брудм" та "чисп";

Хнадана ндексна ошнка факторов динамки забруднення, щодо умовних зон.

Хпроведене анаггичне та граф1чне ствставлення р1вшв захворюваносп по зонах забруднення;

Хоцшка дошльносп ранжування зо забруднення за одно- та багато-вим'фними сгатистичними показшпсами;

Хощнений зв'язок pierae концентраций шюдливих речовин та захворюваносп по групах населения;

Хвиявлено сезонт коливання, щодо сукупиосгей забрудненосл та захворюваносп;

Хпроведено прогнозування р1вмв забрудненосл та захворюваносп;

Об'ект та предмет догщжгиня, ,

Предметом досл{дження с тендефШ та процеси забрудненосл повгтря промислових Micr та ix вшшв на стан здоррв'я населения.

Об'асгом досшдження с пщприемства забруднювач1 та населения промислових ст.

Наукова новизна роботи i особнстай внесок автора.полягае в тому, шо: Хпрогнозована структура урбанвованого мила щодо еколопчно! не-стабтьносп;

Хоцшено вплив промислово розвинених Micr в глобальному забруднеш довюля;

Хздшснена класиф1кащя дасерел забруднення повпряного простору промислового Micra;

Хрозроблеш методолопчш пщходи ло статисгичного вивчення впливу pisra забрудненосл на р1вень захворюваносп:

Хобгрунтовам принципи формування обсягу шформащйно! бази; . Хоцшеш меяа використанвя метода статисгачного анашзу багатокри-тер1ального взаемозв'язку,

Хобгрунгована доцшьшсть викорисгання багатовимрних стати стичних метода до оцшки впливу забрудненосл на захворювашсть;

Хрозроблеш принципи застосування моделей до вивчення явнща як у npocropi, так i у часЦ

Хвсгановлено законоьсрносп визначення та передбачення ризику захворюваносп населения.

1нформацшна основа досщхення.

1нформацшну базу дисертаци склали дан! Ьтити стичних зб1рниюв: що(ичники охорони навколишнього природного середовища Украши, Pocii та колишнього СРСР вгтчизняна, заруб1жна монографшна литература, тимчасов1 шструкцм MiHicrepcTBa охорони навколишнього та природного середовища (МОМПС), показники Держкомпдромету, сан^тарно-епщемюлопчно! служби (CEC) Micra Кривий Pir, 3BiTHicn> гадприемств: 2-ТП Повгтря, 1-ПВ По npaui та мюьких л^карень: Форма-271, матер1али наукових семшар1в i конфёренцш.

Практнчне значения одержанш результате полягае у науковому засгосуванш статистичних для ошнки репонального занепаду довкшля як часгки шлого, досщження якосп компонентов середовища, з подальшим виокремленням умовних зон забруднення та ранжуванням ix. 3 цього приводу запропоновано використовувати багатовим^рш статисгичш показники. Однофакторний зв'язок пропонуеться для визначення групи населения, на яку шидлива речовина чинить найбшьший вплив, а для визначення впливу

сумевших речовин на стан здоров'я населения в означениям нозоформи хвороби - багатофакторний зв'язок. Проведено визначення та передбачення часу, коли ризик щодо захворюваносл населения зросптиме, що може бути використане мгсысими, респубиканськими вщщками з питань екологи CEC для вживания захода щодо контролю pieme забрудненосп ecix компонентов навколишнього середовища. Положения дисертацй також можуть бути використаш при розробщ та чиганш куров екологй та соц!гльно-екокоючно( статистики. Дисертацшна робота пройшла апробацпо у вщдат "Атмосферне повпря" м!сько1 Санггарно-епщемюлопчно служби м. Кривий Кг.

Апробащя положень та результата дисерташйного досщження здшскювалась автором у форт доповщей на засщаннях кафедри статид-ики КНЕУ та кафедри статистики, економЬшоГ ш формата ки та обчислювально'1 техшки у КриворЬькому еконокочному шсгитуп - фииал1 Кшвського Национального Економ1чного ушверситету, науково-практичних конференщях.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦЙ

У встуга вшсладеш основга науков! напрями досщження, доведена акту-альшсть теми, поставлена мета робота та обгрунтоваш завдання, сцодо досягнен-ня мети.

У роздал 1 роботи зауважено на техвогеяний пресшг'на навкодишне сер едовище, ю-Л спорила людина 1 який тепер стае оберненим проти неГ. Оче-видюсгь ш. ~о можна спостершпи в шстах особливо промислово розвинених.

У роб -гг зауважусться на прерогатив! вивчення питань занедбаносп Д0вк1ля промислових зон, поряд з глобальними еюолопчними зрушеннями. Наведет 1 проанатзоват сную<п класифиацц джерел та видав забруднювач!в, показники, шо характеризуюсь петь повпря та стан здоров'я населения в наций краляупор1виншимпензроднимистандартамиякоспповпря СШАтаКанади.

3 метою вивчення впливу забрудненосп на здоров'я населения, автором запропоноваиа удосхоналена класиф^кацм джерел забруднення повпряного простору промислово го мюта та на дано групування одновим1рних статистичних показниюв, щодо пор^вняння показнигав стану здоров'я населения та еколопчного стану повпряного простору.

У роздш 2 дисертацшно! роботи наведений анализ стану повпряного простору Украши, де видшеш головш мета - забруднювач!. Перший ранг вщповщав промислово розвиненому мету - Кривому Рогу, еколопчний стан якого вынесений до р1вня критичних. У робоп поргвнювались також I ршт загальноГ захворюваносл, щодо головних мшг - забруднювач1в повпряного простору Украши.

При досшдженш рюня забрудненосп промислово розвиненого М1ста Кривий Р!г, було з'ясовано, що роз поди р!вшв не однаховий по м1сту. Застосоваш структурл групування за риними ознаками издали можливклъ виявити чинники впливу на р1вень занедбаносп повпряного простору, за якиыи Кривий Р!г (площа якого становить 426 км) було поддано на зони умов но бруднЬ та умовно чист, М1Ж яхими сшвставлялись р!вш загалъно! захворюваносл населения ! яга бун в иод в умовно брудних зонах, амж у чистих.

У роздш 3 дисертацй буди обраними для спостереження та анашзу вкб1рковЬ сукупносп: захворюваюсть верхние дихальних пиитов (ВДШ) 1 нпн хвороби

оргашв диханкя (1ХОД), та концекграцп пилу I газу, яп мали найбшьшу питому вагу, щодо структур доошжуваних явищ.

Застосування багатовимфних методов статистичного анацу подтвердило розподш зон забруднення промислово розвинутого киста Кривий Р|Г, щодо виокремлення умовно брудних та чистих зон. За допомогою багатовикарного показника запропоновано ранжування райошв промислового мета за ступенем забруднення.

У робол запропонован методолопчш пщходи до вивчення впливу забрудненосп на стан здоров'я населения, та монггорингу досшджувального явища.

У висновках надаш пропозици щодо використанкя моделей зв'язку з метою визначення впливу на групи населения окремих шкщливих речовин, впливу сумованих кокцеитрацж речовин о визначениям иозоформи хвороби. Зауважено на визначенш та передбаченш промикху часу,. коли ризик захворюваносп населения промислового каста зростатиме.

ВИСНОВКИ

Першопрнчинн еколопчних змш у промислових зонах.

У робоп розглянуп першопричиии еколопчних змш, щодо промислово розвинених шет Украни. Еколопчними змшами вважакггься таи, коли компо-ненти навколишнього середовища - вода, повпря, грунта, ис Х махгь знание вшхилення вш природно! р1вноваги. На еколопчш змжи вплив&е низка взаемопов'язаних причин: поспйний споживчий пресшг людини на природу Х (сторичш причини), що пов'язано з виникненням еконошчних причин: Хвщведення еколопчно чистих територШ год промзони; Хзначна кшыасть та ццльшеть розташування шкщливих виробництв; Хвиробництва лишають насщки своа дальносп; Хзастосування пшприемствами застаритх технологи; Хфшансова неспроможшсть, шдприемсгв застосовувати бтдеградабелью технологи та рецикшнг. 1

На наш погляд, де викликано еколопчною необЬнашстю населения -(сощальш причини). Причини будь-якого явища породжують насщки. Одта о важливих негативних рис еколопчного стану промислових зон, щодо насшив змш, е структурш зм1ни осередку природного середовища як частки довил

Структура урбашзованого М1ста.

Такою часткою е урбанвоване м1сго, яке зараз потдлягать на юлька зон: промислова, санп-арно-захисна зона пщприемств (СЗЗ) та житлова. При розгляш структур промислово розвиненого киста Кривий Р1г, вона була наступною: 19% - вщведеш пщ житло; 80% - пщ пщприемства,

з яких припадае 61% на копальш (надземш, шдземш), хвостосховища, вщвали, склади прничовидобувно! ндустри; 19Ъ промислов! споруди.

Перевага промислово! зони в урбанвованому м1сп над житловою, говорить про осередок природи, де яюсть компонентов середовища наближасться до нульо-воТ В1дмттки в екосистем!, ставлячи пщ загрозу усе живе. Тому у дисерташйшй ро-беш була надана еколого-статистична ошнка найб'шьш промислово потужних М1ст-забруднювач1в довюля У кражи, попередньо з'ясувавши шформашйну базу шодо спостереження за викидами пщприемств -забруднювач1в та станом здоров'я населения промислових М1ст.

Оцшка шформацшноТ бон.

Спостереження за станом повггряного простору здшснювалось за трьома напрямами:

Х вивчення статистичноТ звггносп тдприемств-забруднювач1в (Форма 2ТП "Пов'ггря");

Х та звгпв двох оргашзацш, яю контролюють стан повпряного простору - Держкомпдромету I санггарно-егадем1олопчно5 станда м^ста.

Для вивчення стану здоров'я населения - р1вня захворюваносп, викорисговувалась статистична звптесть шсыснх Л1карень та респубтканських вщцшв охорони здоров'я (Форма -271). У робой зауважено на те, що статистична звггтсть та звгги контролюючнх органиащй, щодо спостереженЯя за забруднетстю, раншшся за формою та за даними звпиосп. Останне мало розбЬкноеп через рога методолопчга пщходи до розрахунюв забрудненосп. Звггшсть загально! захворюваносп по гругасс населения змшювалась за формою за час спостереження, що ускладнювало вивчення динамки явиша та здшсненню Х пор1вняльного анаву головних м!ст-забруднювач1в повпряного простору Украши. Тому автором було органЬоване та проведене вибфкове спостереження, яке за обком терм1ну часу характеризуешься як перюдичне. В робсгп для отриыання достов1рно5 шформацй, щодо доовджуваного явища, заропоновано здШснення спешально оргашзованого сгатистичного обсгеження.

Досшження сукупностей на аномалыисть розподшу1

У хода статистачного спостереження були отримаш сукупносп: захворюваносп та забрудненосп, ям рцнилися як за статистичною характеристнчло, так 1 за облюом пром!жку часу. Особливо! уваги заслуговували сукупносп, ь ~> становили собою форму моментних динам!чних ряда. Розпощл означених сукупностей мав аномалу через шдвишений коефиоент вар1ацй та багатовершинмсть.

Сукупносп досладжувались на однорщшстъ за допомогою параметричних критерив виключення щдозрювалышх значень. ГЕсля усунення Дрейфу горбш на псгограм1 розподшу досшджувальш сукупносп мали варйовання ознахи, р1вно! переачно 45%, але уса сукупносп мали асиметрио и скошешспо праворуч.

Ёколого-статистячна ощнка головних м1ст-забруднювач1в повггряного

простору Украгаи.

Вивчення динамки забруднень повпряного простору Угра1ни за перюд 1990-94 рр. з'ясувало, що найбшьш спйка тенденция припадае на промислово розвинега М1ста краши, яю були проранжовам згшно частки внеску в загальне забруднення (табл.1).

Таблиця 1

Ранжування найбишиихмкт-забруднювачЫ поютряного простору за _обсгами еикидЫ за 1990-1994роки.(в тиат)._

г А Н Г Мкг 1990 991 1994

Гите У т.ч. Тчш У т.ч. Гох У т.ч.

Сшпошр. Ало* Ч" Си ЯЖЧ три- спорт. Сшя-омр. д*ч>. Ажю-трм. спорт

1 Крквнй Пг 1369,2 1290.0 79,2 967,7 8*7,7 80,0 604.2 323,2 11,0

1 Мяряуполь 24,4 7М,0 38,4 390,4 331,л 39,6 36М ШЛ 403

3 Запоржжя 407.0 2ГГР 130,0 359,1 239,1 1300 2(6,4 131,4 133,0

4 Дшпроякршюс 361,1 337,0 34.2 239.7 214,7 25,0 "г 113,2 27,1

Еколого-статистична ошнка промислових м1ст (табл.1) довела,, що забрудненими с уа компонента навколишнього середовища 1 що серед означених м1ст розмах вар!аци виккшв шкщливих речовин сягав максимально! меж вшйку по м. Кривому Рогу та мшмально! - по м. Дншродзержинську. Пор1внюваш м1ста мали однаков! джерела забруднень та в иди полютант.

АнаЬ взасмозадежносп рюшв захворюваносп та забрудненосп.

Досщжуючи вплив забрудненосп на стан здоров'я населения пор1в ню вались р1вш захворюваносп найбшьшого м1ста-забруднювача та в'щпов'щно наймеишого, з якого з'ясована вщповщшсть р'шшв захворюваносп та забрудненосп (табл.2). У обох досшжуваних промислово розвинених мютах: м. Кривому Роз! та м.Дшпродзержинську р'донь захворюваносп серед дитячого населения вищий, шж серед дорослого (табл.2). У м.Кривоиу Р031 дгти хвориоть на "злояпсш новоутворення", що вщсутне у поршняних промислових мкггах та по краГш. Х

Р1вень захворюваносп значно тдвшцений у м.Кривому Роз! з нозоформ (видав) хвороб: "органи травления" - у 29 разт, "ссчеполово! системи" - у 30 разш, "верхнее дихальних шляхов" - у 1,6 раз в шж у м. Дншродзержинсысу. Пор1внювались р1вш захворюваносп в местах, де загальш показ ни ки забруднень найвини - та де сумащя шкщливих речовин у повпр1 значно перевшцус норму ГДК. З'ясовано, що р!вш захворюваносп винц там, де стшка тенденция обсяпв забруднень, тобго по м.Кривий Р1г.

Пор'шняння р1вшв забруднення та захворюваносп, щодо шст-забруднювач1в повпряного простору за обсягами та за нормами якосп повпря спонукало до визначення чинниюв вшшву на р1вень захворюваносп. Тому, у робот! для бшыпе поглибленого анашзу явшда розглянуто промислово розвинене м.Кривий Ри~.

Виокремлеш умовш зони забруднення промислового кпета.

При спосгереженш за станом повпряного простору за перюд 1985-1995рр. було з'ясовано, що розподш р1вшв забруднення по м.Кривий Р1Г неоднаковий.

Використаш у робот! сгруктурш та комбшовага групування дозволили визначитись в чинниками, щодо розподшу ршшв забруднення по районах м!ста, ними були таю:

Хконцентращя шкщливих галузей виробництва на незначних територ^х; Хидпьтсть розмщения пщприемств-забруднювач^в; Хвариовання обсягу валових викидо шюдливих речовин на 1 кв.км територи;

Хзначний розмах вартовання виккщв на 1 людину, Хперевищення вшив полютант вщ норми ГДК;

Риновид шюдливих галузей виробництва та сучасга споживацыа можливосп населения, щодо промислових М1ст, залишають насщки своа даяльносп, яи сприяють виникненню нових джерел забруднення. 3 цього приводу у дисертацшнш робо-п розглянуп особливосп джерел забруднення промислово розвинених пост та запропонована 'х класиф!кащя, яка е найб'шьш дощльною, щодо статисгичного спостереження за забрудненням повггрянного простору (рис. 1). _

Викорисгання одновишрних сгатистичних показтшв, щодо чинниив, надало можливкпъ умовно подшкти мгсго, зпдно райотв, на зони забруднення -"чисгГ та "брудш", та ствставити 1х и р1внями захворюваносп, вщносно груп населения. Вщповщюсть р1вшв захворюваносп та забрудненосп за умоваими зонами забруднення промнслового м^ста, сгавставлялась, як анагтично, так 1 граф1чно (див. рис. 2). На макшку ствставлений розподш кривих за означеними ршнями по умовно "чистому" району м1ста Кривий Р1Г.

Анаггичщ та структурш групування, ранжування шдприемств -забруднювач1в повпряного простору за ступенем внеску 1х у загальне забруднення подтвердило ппотезу про пщвищений ревень захворюваносп в районах промнслового мкла, де розмицеш шгадлив1 галузо виробництва, а саме: прничовидобувна та металурпйна ндустра. Розгляд динамки середшх викишв шкщливих речовин дов'ш, що хоча 1 спостерггаегься тенденшя до зниження, але присутшй фактор стшко! тенденцп забруднень в промислових мгстах кра1ни. Сьогодт, коли тдприемства-забруднювач1 працюють не на повну потужшсть, осередки промислових М1ст мають значш показ ники забруднень пор|вняно з середньомюьк- ми р1внями.

Таблиц*!.

Риеяь захворюеаностг по групах населения ласт Кривий Рк таДшпродзержинськ за 1995р., (в пролилях)

Нозоформн хвороб. Дшпродзе ржннськ Кривий Кг

Дорос.Щ Дгги Доросл! даЩ

Злояюсш новоутворення 6,84 - 14.3 4,5

Хворобн верхни дихальних шлях1в 204,12 60^,40 363,7 963,8

Хвороби оргашв травления 25,92 1,44 30,89 43,04

Хвороби сечеполовоТ сисгеми 6.72 1,15 45,03 34,64

Хворобн шюри 20,88 19,92 85,51 79,21

Рис. 1 Класифшащя джерел забруднення повггряного простору

Методолопчш пщходи, щодо впливу ршш забрудненосп та захворюваносп.

У дисертацшнш роботе для одержання вищих за ступеней надшносп результатов достдження, було проведено спещально органвоване статисгичне об-стеження. 3 метою мониторингу розподалу зон забруднення, щодо промислових М1ст, зауважено на використанш поряд Ь одновим1рними показниками багато-вим1рних. Дня виокремлення умовних зон забруднення заропонована матриця вщстаней, багатовшрна середня зважена - до ранжування зон забруднення, згщно ступеня.

У/ - еалоп еикиди (Т/рш) - (2)

У2Чзахворюешистъ (в промтях) Ч (1).

Рис.2 Пвень загальпоХзахворюеаностх населения та валом еикиди по умовно "чистому"району м-Кривий Ри

Розрахунки матриц! у робел надаю за кожний рнс окремо, вщповщно: 1993, 1994, 1996 рр., де використага показники викншв шидливих речовин у повггря по районах промислового мкта Кривий Р)г : Вл - на 1 людину, Впр - на 1 працюючого, Вп - на 1 кв.км плоши. Розрахунки за матрицею тдтвердили попередньо обгрунтований розподш за одновим1рними показниками, щодо виокремлення умовних зон забруднення. Так розподш забрудненосп повпря шгадливими речовинами промислового М1ста був наступиим, л саме: по умовно "брудному" району викиди шгадливих речовин становили за 1000 т/рис, в умовно "чистому" - 300 т/рл (за дапимн 1996р.)

Для досгошрносп, щодо роз подогу умовних зон забруднення, у якосп критерио заропонована багатовимрна середня .зважена, яка представлена формулою (1):

РцхД| сту=--

И] - (ячм концентрацй покггант (по районах М1ста);

Ш - часта внеску кожного покланга у загальну змшу ргвня захворюваносп населения (по районах шста).

При ранжувани райошв промиспового ы-Кривкй Р1г за середньою (1), деяи йога райояи не увШшли до розподшених умовних зон забруднення. При викори-станш багзтовшрнюс показтпав, умовш зони забруднення вмщували ниш ранги забруднення,* що змнило розпода. Таким чином, врахування водночас кшькох показшпав при оцшщ р1вня И доцшьншзим, шж застосування одновим1рного показника для вио крепления зон забруднення.

Автором, для взначения впливу забрудненосп на захворювансгь, щодо умовних зон забруднення, запропоноваш однофакторната багатофакторна модел! зв'язку. Для монпорингу впливу на стан здоров'* рвних груп населения середнЬс концентраций окремо узято! шюдливо! речовини заропонована однофаеторна модель. 3 метою вивчення загально? картини захворюваносп населения через вплив ва нього сумованих шкщпивнх речовин у повпр! за максимальшши кокцектрашями пропонуегься багатофакторна модель. У однофакторнШ модеж досщжувався зв'язок м1ж захворюваюсто груп населения на хвороби ВДШ,- що у структур! загально! захворюваносп мали наййльшу питому вагу (табл.3), та концектрациши пилу та газу.

При досщжешп багатофаггор ного зв'язку у якосп факторш впливу використашп маюшалыа р^чм концентрацй речовин: Х1 - пил, Хз - окис вуглецю, Хз Х окис азоту.

Анадя однофакгорного зв'язку довш, що наййльший вплив чинять викиди пилу та кайбшып чупиш до 'цього дгти, особливо хлопчаки, Значно менший вплив чинить го. Найбшыла часгка впливу оспшнього на доросле населения -оаб чолов1Ч01 степ (табл.4). Яйцо розглядати сгупшь впливу забрудненосп.на доросле 1 днтяче населения, то вона неоднакова. У птей виявлена законошршсть прямопропориШного впливу забрудненосп на захворюваюсть, у дорослих - це ' крива, за яхою ще поступова дая впливу шидливо! речовини, що пстпм вщворюегься хворобою (за принципом "лавинносп"). Найбшьшому вплиау у цьому випадку шдлягаютъ чолов1ки.

Таблица 3.

Хвороби верпах дихтышх шляхи по гругшх населения м.КрилийРи за 1988- 1995рр. у

Роки 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995

Для 72,5 .64,4 38,5 65,9 58,5 58,2 54,8 67,0

Дорош /' 29,5 25,3 28,2 26,7 26,7 26,7 24,5 41,7

На ртень загальноТ захворюваносп населения чинить вплив р1чт максималыи концентрации сумованих речовин у блъшш жр1, нгж дент (табл.4). Найбшьшу частку внеску у загальну захворюватсть мали р!чга концентраш! о кису вуглецю - 76,5%, меншу - пил 19,9%, окис азоту 2,7%.

Таблиц*4

Выявления зв'язку мЬк сукупностями вумовно "брудному" райош м.Кривий Р1г.

Сукупносп р1вняння Коефидентя кореляцй Вид модел!

Захворювяш'сть "Для" Викиди пялу у = а+Ьх Я л0,88 Однофакторний

Захворюватсть "Доросл!" Внкндн газу у=а+Ьх Я =0,56 Однофагториий

Захворюватсть "Чолов1ки" Викиди газу. у = а+Ьх 11=0,47 Однофакторний

Загальна захворювяшсть (денна) Максимальна концентрацш шк!дливих речовин (денна) у=ао+а|х+а5х+8}х 1^=0,58 Багвтофакторний

Загальна захворювашсть (р1чна) Максимальна конпентрацш шкщливих речовин (р!чна) у=ао+а1х+азх+а!х 11=0,68 Бапггофагторний

Представлега у робоп модел1 перев!реш за показитсами адекватносп, за ступеней впливу шших чинниив на результативний фактор, та зважено на в д соток закононорносп щодо зв'язку.

При вивчент впливу забрудненосп на стан здорсв'я, щодо умовнкх зон забруднення, з'ясовано, що вщ носить однаковий характер, риниця полягас лише у галыасних показниках забрудненосп та захворюваносп.

У дисертацмнш робот1 окр^м просторових моделей, розглянуп часов! модел!, за якнми виявлено явище сезонносп та закономфносп розподшу коливань щодо сукупносгей захворюваносп та забрудненосп. Одержан! модел! прогнозу сезонних явищ означених сукупносгей надали можлив'кггь визначити час (м!сяц! року), коли ризик захворюваносп населения збЬьшуватиметься, та передбачити його прогнозуванням. У зв'язку з чим надаш практичм рекомендацй м1ським сангтарно-ешде^'юлопчним станщям до контролю за гранично допустимими викидами у найбшьш ризиковнй час особливо для населения умовно "брудних" райогав мкгга Кривий Р1г, а саме грудень, очень, лютий, коли

р!вень захворюваносп може збшьшуватись. Для передбачення зростання ризику захворюваносп запропоновано моделювання сезонно! хвшй' (наявшстъ явища сезон носп у досщжувальних сукупностях). Критер1ем наявносп явиша сезонности може бути середньоквадратичний вщхил ндетв сезонност!, який у досшджуваних сукупностях пересачно складав аи = 29%. У дисертацшшй робогп пор1вняш показники стану довюля та нормативш показники, щодо впливу забрудненосп на стан здоров'я нашо! краши, Ь показниками ильисно! оцшки якосп хомпоненпв навхолишнього середовища та нащональними нормативними стандартами якосп повгтря до впливу на стан здоров'я населения нших краш. При цьому встановлено, що в наши кразга потребно змшювати стандарти якосп уссс компонент навколишнього середовища, а тахож проводит специально оргашзоване обсгеження об'егпв забруднення; з метою пщтвердження достов1рносп отримашн нформаци.

* Результата дисертац! иного досщження знайшли воображения у 5-х наукових працях, загалъшш обсягом 1,76 друкованих ар купив:

1.1гнатова ОМ Захворювашсть населения про ми слово розвинутого репону, як настдок еколопчних зрушень (на приклада Кривбасу) // Придшпровсысий науковнй вдскнк.-1997.- №10 /21/ квгтень. - С. 15-22.

2.1гнатова О.М. Досщження першопричин. еколопчних зрушень в промислово розвинугих релонах, // Економцса та шдприемсшз: Збфник наукових праць молодих вчених та асшраяпв. К: КНЕУ.,1997., - С.215 -225

3.Игнатова Е.Н. Статистическая оценка уровня загрязнённости окружающей -среды //Бизнес-Информ.-1997.-№20.-С.10-12.

4.Игнатова Е.Н. Целесообразность использования статистических методов прогноза для изучения экологических изменений в регионе (на примере Кривбасса)// Тезисы - 4-й Межрегиональной студенческой научной конференции "Актуальные проблемы гуманитарных наук и их информационное обеспечение".-Харьков: ХГИ НУА, 1997,- С. 47-48

5.Игкатова Е.Н., Мацеева Н.В. Снижение уровня запасов - важный резерв ресурсозбережения на ГОКах Кривбасса. // Тезисы областной научно-практической конференции молодых учёных Углубление перестройки хозяйственного механизма на современном этапе: теория, опыт, проблемы.-Кривой Рог. КФ КИНХ, 1989 -С.188

Структура днсертаци складасгься п вступу, трьох роздшв, висновюв, 6 ма-люнкш, 32 таблиць, 35 додатюв, 75 використаних джерел, загальний обсяг - 121 сгоршка машинописного тексту.

Ггнатова 0_М. Статистичиий анашз впливу забрудненосп повпряного претору на здоров'я населения (на приклада промислово розвинених м1ст Украши).Ч Рукопис. . Г

Дисергтац на здобуття каукового ступеня кандидата еконоы1чних наук за спецйшыастю 08.03.01- статастика-Кзивський иашонадьний eкoнoмiчний уншерстег, Кшв, 1998

Днсертащю присвячено вивченню питания впливу еколопчних змш на стан злоров'я населения в промислових метах Украшн.

У робст за допомогою снуючих багатошрних методе анашзу проведено статистичне спостереження за динамикою змш еколопчного стану довпля I стану здоров'я населения, що мешкае на еколопчно небезпечних територ1ях Укралл Ч промислово розвинених местах.

Зауважено на негативш чинники промислових зон, що шкодять здоров'ю населения. Вишлеш групи населения, на яи найбшьш в пли вас забруднетегь повгтряного простору та достджеш джерела найбшьшого впливу. Запропонована модель прогнозу, щодо р1вня забруднення повгтряного простору та загально? захворюваносп населения. Виокремлеш зони забруднення повгтряного простору та пор!вняш р1вш забрудненосп та загально! захворювглосп населения, що мешкае Ь них (на прислал м!ста Кривий №). За допомогою багатовшрного' показ ника запропонована сгатисгична ощнка зон забруднення, з урахуванням впливу забрудненосп довпля на стан здоров'я населения.

Ключов) слова: статистична ощнка, р1вень забрудненосп довпля, загальна захворювамсть населения промзон.

Игнатова Е.Н. Статистический анализ влияния загрязненности . воздушного пространства на здоровье населения (на примере про-мышленно развитых городов Украины). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.01 - статистика. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 1998.

Диссертация посвящена изучению вопросов влияния экологических изменений на здоровье населения в промышленных городах Украины.

В работе с помощью существующих многомерных методов анализа проведено статистическое наблюдение за динамикой изменений экологического состояния окружающей среды и состояния здоровья населения, которое проживает на экологически неблагополучных территориях УкраиныЧ промытленно развитых городах.

Выделены основные элементы промышленных зон, которые негативно отражаются на здоровье населения. Указаны группы населения, на которые оказывает наибольшее влияние загрязнение воздушного пространства, а также исследованы источники наибольшего влияния. Предложена модель прогноза уровня загрязнения воздушного пространства и общей заболеваемости населения. Выделены зоны загрязнения воздушного пространства и сравнены уровни загрязнения и заболеваемости населения этих зон, на примере промышленного города Кривой Рог. Предложена статистическая оценка зон загрязнения с помощью многомерного показателя, который учитывает влияние загрязнения окружающей среды на здоровье населения.

Кшмеше слова: статистическая оценка, уровень загрязненности среды, общая'заболеваемость населения промзон.

Ignatova O.M. Statistical Analyses of Air Pollution Influence on People's Health (based on the experience of industrially-developed Ukrainian cities and towns).Ч Manuscript.

Dissertation for scientific degree searching of economic sciences* candidate by speciality 08.03.01- Statistics. Ч Kyiv National University of Economics, Kyiv, 1998.

The present dissertation is devoted to the study of ecologic changes'iniluence on people's health in industrial cities of Ukraine.

It was conducted the statistical obsewation of the chanqes of eooloqical condition of environment and health of people which liwes in ecoloqically. Sensative areas of Ukraine - industria ux Developed cities, by usins the currently existinq multimeasurinq methods of analysis.

Main elements of industrial areas, negatively effecting population health, were distinguished. Population groups, influenced by air pollution, were determined, and the sources of the highest influence were also investigated.

A forecasting model of air pollution levels and of population total malady was suggested. The main zones of air pollution were distinguished and the levels of air pollution and people's malady of these zones were compared on the experience of Kryvyi Rig town.. . 1'

Statistical value of pollution zones with the help of estimation index , taking into account air pollution influence on people's health, was also offered..

Key word: statistical estimation, environmental pollution level, total illness of population of industrial areas.

Похожие диссертации