Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Современные формы организации обслуживания кредитными институтами частных потребителей (на примере применения электронных коммуникационных систем в ФРГ) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Острингер, Клаус
Место защиты Киев
Год 2000
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Современные формы организации обслуживания кредитными институтами частных потребителей (на примере применения электронных коммуникационных систем в ФРГ)"

КИ&СЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ УШВЕРСИТЕТ

1МЕН1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КЛАУС 0СТР1НГЕР

УДК 336.77:330.567.22:621.39(430)

СУЧАСШ ФОРМИ ОРГАНВАЦП ОБСЛУГОВУВАННЯ КРЕДИТНИМИ1НСТИТУТАМИ ПРИВАТНИХ СЛОЖИВ АЧ1Б (па пршслад! застосування електрошшх комушкацшних систем у ФРН)

Спешальшсть 08.0у'.03 - оргашзащя управшня, планування I регулювання економшою

АВТОРЕФЕРАТ дисертац11 на здобуття наукового ступени кандидата екоиомгпшх наук

КиТв-2000

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! свггового господарства 1 ьпжнародшгх еконо^чпчних вщносин 1нституту м1жнародних вщносин Кшвського нащонального ушверситету 1меш Тараса Шевченка.

Науковий кершник

- доктор еконопчних наук, професор Скора Вешамш Дмитрович, Центр сощадьно-економ!чного

ПрОГНОЗуВаННЯ, ГОЛОВНИЙ Д0СЛ1ДНИК

Офщшш опоненти

- доктор економ1чних наук, професор Тимчук Микола Федорович, 1нститут мушципального менеджменту I бизнесу, ректор

Провщна устаиова

кандидат економ1ЧИИХ наук Лисенков Юрш Михайлович, Ощадний банк УкраТни, начальник управшня операцш на фондовому ринку

КиТвський нацюнальний економ!чний ушверситет КСшстерства освгёи i науки УкраГни, кафедра М1Жнародного менеджменту, м. Кшв

Захист вщбудеться 2000 року о А/ годиш на

засщанш спещ&гизованоТ вчено1 ради Д 26.001.02 в 1нституп м!жнародних вщносин Кшвського нащонального университету меш Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Кшв, вул. Мельникова, 36/1, зал засщань вченоТ ради.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютец1 Кшвського нащонального ушверситету меш Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Кшв. вул. Володимирська, 58, к. 10.

Автореферат розкланий " 20 " 2000 року

Вчений секретар

спещал1зовано1' вчено'Г ради Мазуренко В.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть досшдження 1 стушнь розробки тематики дисертаци.

У 90-х роках XX стоптя нформацшна 1 технолопчна революцп у свгговш економии внесли значш змши в технологи взаемоди батавських установ та 1х кл1СНТ1в. В Шмеччшп використання новгшього техшко-оргашзацшного шструментарно у в иг ляд ( карток, пристроГв, телефошв, комп'ютерних систем та Гнтернету привело до нагромадження значного практико-методолопчного матер1алу; юнус певний доробок у його опиа, пояснент 1 фopмyвaнн теоретичних пiдxoдiв.

Вивчення досвщу ФРН, яка мае широку мережу кредитно-банкшських нституцш, е акгуальним 1 корисшш для вipoгiдниx наукових висновгав щодо впроваджеяня електронних зacoбiв у батовськш cфepi. Особливо акгуальним сшд вважати такий напрям вибраного доогидження, як вивчення обслуговування 1 самообслуговування з погляду кредитних шституив 1 споживач1в-кл1енпв.

Упpaвлiння системою: кредитш банки - юпенти-споживач1 зазнае дедаш бшыпих змш пщ впливом впровадження електронних засоб1в комушкаци та щформацп - В1Д пластикових карт до новггшх форм 1нтернету, пщносить оргашзацио взаемодо банювсько-кредитних шститупв 1 cпoживaчiв 1х послуг на новий р1вень ефективносп та якосп, пошшуе еконстичш показники д1яльностс цих установ. Враховуючи, що елекгронш банювсыа послуги е частиного ще ширшо'1 сфери управшня електронною комерщею 1 б!знесом, з'являються можливост1 для одержання висновюв щодо оргашзаци регулювання сучасною свп-овою сферою банювського обслуговування - електронно! комерцп та б1знесу. Це е шдставою для подальших висновюв про оргагазацио регулювання глобальними фшансами, що е першорядною проблемою сучасного свпчэвого розвипсу.

Виб1р автором предметом досщження саме розвиток електронних послуг кредитних шсттупв Имеччини е, безсумшвно, важливим 1 корисним для Укра'ши. За умов становления оргашзацшних, управшських 1 регулятивних основ фшансово-банювсько! системи Украши, заснованоГ на ринкових засадах, важливо знати, враховувати 1 конструктивно використовувати доевши розвинепих краш, зокрема в оргашзаци регулювання процесами розвитку, взаем о дн 1 сшвробшшцтва кредитних шетитущй та 1х споживач1в-кшен-пв.

Проблеми банювського обслуговування досщжуються у працях зapyбжниx вчених А.Вщеманна, В.Герке, Е.Д1хтеля, Т.Енглера, С.Кляйна, Д.Лунча, П.Лаубе, Т.Мейлона, Р.Мшлера, Г.Рааба, П.Тейлора, Дж.Фшка, Г.Франке, С.Шнайдера та шших, де розглядаються загальш питания економпси та оргашзаци електронно! комерцп, нтернет-комер1И1, у тому числ1 1 в фшансово-башавськш сфер!. Особливо щнними 1 актуальними для досщника стали розробки шмецьких економ1спв Г.Амброса, Ф.Бл1мела, С.Ганемана, В.Юнеброка, Й.Крумнова, Ф.Котлера, А.Олера, А^за, Р.Отмана, що виевгглюють оргашзацшш та економ1чш проблеми електронного грошового ринку у взаемодп кредитних шститупв та юпен"пв-споживач1в у сфер1 пропозици 1 попиту при використанш

дедат складннпих 1 змютовшших в технжо-технолопчному, оргашзацшно-управшському та еконоипчно-маркетинговому вiднoшeннi карткових систем I пристрош самообслуговування тощо.

При розкритп методолопчних 1 теоретичних питань дисертант спирався на досщження украшських вчених i розробки фах1вщв: И.С.Завадського,

A.С.Гальчинського, Д.Г.Лук'яненка, Г.Н.Климка, АТ.Кредосова, Ю.М.Пахомова, С.Г.Панченка, А.С.Савченка, М.Ф.Тимчука, А.С.Фшшенка, В.М.Федосова,

B.А.Ющенка та шших. Опрацьоваш матер1али як провщних зарубшашх еконопчних перюдичних видань "Файнешпл Тайме", "Форчун", "Форбс Глоубел", "Економкт", так i украшських - "Банкшська справа", "Вюник НБУ", "Фшанси Украши".

Значну фактичну базу було одержано автором дисертацй у процеа реагшацн проекту, який через анкетне опитування 120 башавських установ ЕПмеччини дозволив з1брати матер ал про головш економ1чш, фшансов1, сощалъно-психолопчш показники, що характеризують ставлення кредитних установ до електронних шетруменпв, зокрема до 1нтернету з одного боку, 1 споживач!в з шшого.

Зв'язок робота з науковпмп програмами, планами, темами. Тематика дисертацй пов'язана з науково-досладницькою роботою кафедри свйового господарства i мЬкнародних економ1чних вщносин 1нституту м1жнародних вщносин "Мехашзм комплексного забезпечення зовшшньо-eкoнoмiчниx аспекпв суверештету Украши" (номер державно! реестрацй 0197Ш03323), що е складовою комплексно! науково! програми Кшвського нацюнального ушверситету iмeнi Тараса Шевченка "Розбудова державносгп Украши"; а також з програмою ТЕМРиБ-ТАС18 у галуз1 европейських досщжень.

Метою дпеертацшного досщження е комплексний анашз електронних комушкацшних систем у ФРН для виявлення ефективносп впровадження сучасних форм елекгронного банювництва у сферу надання послуг приватним юпентам. Досягнення означено! мети дисертацшно! робота передбачае розв'язання наступних завдань:

Х досщити стан 1 напрями розвитку пропозицп 1 попиту у сфер1 послуг кредитних установ з урахуванням головних тендендш оргашзацп матер1ального забезпечення, розвитку регулятивних, yпpaвлiнcькиx 1 маркетингових функцш у башавсько-фшансовш справ^

Х розкрити структуру 1 потенщал розвитку операцшного самообслуговування з використанням електронних шетрумента;

Х провести методом опитування анал1з головних суб'екпв фшансово-банювсько! сфери (кредитних шетитупв та !х шпента) з метою збору анаггачного мaтepiaлy щодо стану обслуговування 5 самообслуговування в банках з погляду кредитних шетитуцш та !х приватних юпенпв;

на ochob економжо-математичного анашзу результат!в спостереження визначити кореляцшш та iran шзнавально-значуцц зв'язки mж вщповцщими змшними, що характеризують рамки взаемодй м1ж шститутами та 1х кгпентами;

встановити економ1чну ефектившсть послуг електронних комунисацшних систем, починаючи з анал!зу башавських послуг по телефону з використанням "прямих банив" i до сучасних електронно-комунпсацшних систем, що опираються на нтернетну форму комушкацш;

Х досдагги eKOHOM4H вигоди застосування сучасноГ комп'ютернох технолога та п вплив на змши макро- та м1кроеконсичних показнигав.

Предметом досл!дження е елекгронш послуги кредатних шститупв Н)меччшга, розраховаш на привапшх юпенпв у i'x- регулятивних, оргашзащйно-менеджерних i маркетингових рамках. Ейдповщно до цього об'ектом юсщжсшм стала мережа кредитних шститупв Шмеччини i попит на 1х послуги, x взaeмoдiя та перспективний розвиток.

Наукова новизна одержаних результаtb полягае у тому, що автор вперше здшснив комплексне вивчення та узагальнення ринку фшансово-кредитних послуг у сфер} електронного обслуговування i самообслуговування, що визначило щнш'сть bhchobkb як з наукового, так i прикладного характеру, вщображае особистий внесок автора у розробку дано! теми i виноситься на захист:

Х встановлено, що обслуговування кредитними шститутами ФРН своГх приватних raiienTB шляхом використання електронних комуннсацшних систем, ycix вщив сучасно! технологи (карткових систем, пристрой самообслуговування, банювських послуг по телефону, електронних комушкацшних систем, заснованих на штернспвськш башавськхй комушкацп) сприяе пщвшценню ефективносп та якосп наданих послуг, зниженню р1вня виграт;

обгрунтовано, що розвиток i збшьшення приватного грошового кашталу, зростання пропозици 6amcBCbKHx послуг з боку гетерогенних (небанювських) установ посшпоють жорстюсть конкуренщГ у сфер1 кредитних послуг. Це спонукае банки збер1гати свою юиентуру i мкце на ринку кредитних послуг насамперед шляхом впровадження шновацшних методш;

Х розкрито eKOHOM4H вигоди впровадження банювського оперативного самообслуговування завдяки картковш систем^ самообслуговуванню за допомогою автоматов, збуту послуг телефоном i на дому за допомогою електронно1 комушкацшно! системи, заснованоГ на 1нтернеп'; значш обсяги використання електронних грошей (POS) конкурують з готшкою, збшьшують прихильтсть спожвач1в до кредитного шституту;

Х встановлено, що башавсьы послуги на дому дастають можливють розвитку завдяки шдвищеншо р1вня органвацп та прийнятносп споживачами техшчних нововведенъ, зростанню щшьносп комп'ютерно! мерой у приватних господарствах i прогресу в галуз1 телекомуншацш та й економ1чно бшьш сприйнятш для юиента;

Х доведено, що на глобальному електронному ринку, де зникають кордони м!ж галузями та все бшьш низькими стають бар'ери входу на ринок, кредитна установа мае бути присутньою з диверсифшованою пропозищею, пристосованою до "штерне-пвсышх" кшагпв;

Х розкрито, що готовшсть банку до використання нових послуг на ocnoi передових технологш з використанням новггшх шструмент1в 1нтернету не виключае традицшш, класичш башавсью послуги, i, насамперед, на дому. Класичний "Homebanking" повинен i дат вважатися стандартною складовою пропозицп кредитних шститупв;

Х виявлено, що багатофункцюнальш мультимедшш кшцев1 пристро! на 6a3i комп'ютера або телев1зора уможливлять комплексну пропозицно фшансових послуг, що в майбутньому приведе до злитгя в однш регулятивнш crpyicrypi р1зних канал в реатзацн послуг;

Х доведено, що вирнпалышм для вибору в ид i послуг, яга повинш бута представлеш в iHTepHeri, е потреби KFiieirriB вщповщного кредитного шституту. Переходов! до використання 1нтернету мае передувати стратепя, яка б переконувала кшенпв вщцавата перевагу цьому засобу зв'язку.

Х встановлено, що процес застосування електронних 3aco6iB у кредитних in статутах буде дедал1 бшьш активним та нтенсивним i обумовить шдвищення пжнародних конкурента их позицш кредитних установ, якосгп Ix послуг, зростання продуктивное^ npani i'x персоналу.

Практычне значения одержаних результатов. Практичш рекомендацп дисертацшного досщження можуть бути використаш у баншвсыай даяльност1 як Шмеччинл, так i при певнш адаптацй в кредитно-башовсыай сфер1 Украши, а саме, в д1яльносп украшських державних i приватних башавських ш статут'й i е корисними для шдвищення ефективносп дiяльнocтi кредитних установ, piiia i якосп задоволення потреб споживач1в i ширшого використання електронних 3aco6i у банювсько-фшансовш cфepi.

Одержан! результата сприятимуть подальшому розвитку Teopii i методологи вивчення оргашзацп управл1ння та регулювання економ1чними процесами взагаш i башавсько-фшансовою сферою зокрема на основ1 використання електронних засоб1в i здобутого новгенього фактичного матер1алу, а також при розробщ i читанш KypciB та спецкуршв з питань оргашзацп управшня, планування i регулювання економкою.

Методолопчною та теоретичною основою досщження стали агальновизнаш методи наукового шзнання, поеднання теоретичного i :мшричного, сучасш методи математично-модельного, системного анахзу, изначення прямих та зворотн1х зв'язгав пж економ1чними явшцами та фоцесами. У робо-ri також використовуються вербалыга-анаггачний та юр1вняльний методи анатзу сфери електронних банювських послуг.

Джерельною базою досщження стали науков! пращ i пубкацп, гасамперед шмецьких автор1в, з проблеми електронного банювництва. 3 погляду m одержання деяких пор{внялыгах результата були використаш також npaui тсрашських, американських, французьких, британських вчених.

При написанщ дисертацшно1 робота автор використав численш стати стичш б1рники, звш! та мaтepiaли таких оргашзацш, як М1жнародний валютний фонд, ^вш)вий банк, Свропейський Банк Реконструкцц та Розвитку; европейсью, мерикансыа та украшсыа перюдичш видання.

Апробацш результате дисертацп.

Результата одержаних досщжень впроваджуються у даяльшсть фшансово-Зангавських шституцш Ншеччини, використаш при розробщ проекпв "Дойче занк-ФГЦ" ("Deutsche Bank-FHC") та "Даймлер-Крайслер-МБФ" ("Daimler-rhrysler-MBLF") стосовно фшансово-економ1чних проблем впровадження 5анками послуг, заснованих на електронних методах.

Дисертант особисто здшснив соцюлопчне опитування (анкетування) серед 5шьшосгп шмецьких бангав (за обсягом операщй) з метою вивчення фшансово-жоном1чних аспекпв оргашзацц управшня i регулювання та насщмв ипсористання ними електронних засоб1в при наданш послуг cboim приватним ;поживачам.

Головш положения i висновки, що мктять наукову новизну, апробоваш в иступах на наукових конференщях 1нституту мшнародних вщносин КиГвського тцюналытого университету меш Тараса Шевченка, зокрема:

- науково - теоретичнш кoнфepeнцi acnipairriB i студен-пв (20 квиты 1999 гаку);

- VII-й м1жнароднш науково-теоретичнш конференцп, присвяченш 55-р1Ччго нституту м^жнародних вщносин: "Особливост1 економ1чно1 поггики iocтcoцiaлicтичниx краш в умовах глобал1зацп cbitoboi еконо\пки (приклад /краши)" (25-26 листопада 1999 року). Тези виступу опубжоваш.

Дисертант брав участь у багатьох науково-практичних нарадах, круглих гголах, колоюпумах, обговореннях у Шмеччит серед дшових башавсько-[пнансових юл. Результата досщження обговорювались на методолопчних емшарах кафедри свитого господарства i м^жнародних економ1чних вщносин нституту М1Жнародних вщносин.

Пубжаци. OcHOBHi положения i 3MicT дисертацп знайшли вщображення у 7 1убл1кацих автора загальним обсягом 4,5 друк.арк..

Структура та обсяг дисертацп обумовлеш метою I завданнями досщження. Робота складаеться з вступу, трьох роздшв, висновюв, рисунюв (23) 1 таблиць (32). Загальний обсяг дисертацп -152 сторшки. Kpiм того, е список використаних джерел, що включае 305 найменувань на 20 сторшках, \ 3 додатки на 54 сторшках.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У встуш обгрунтовуютъся актуапьшсть теми, зв'язок робота з науковими профамами 1 темами, мета 1 завдання та наукова новизна досщдження. Розкрито теоретичне i практичне значения одержаних результате як для Шмеччини, так 1 для Украши.

У першому роздип "Операцтне самообслуговування як нова форма комерцпшоТ д1ялъност1 у баншвсъко-фтансовш сфгрг" розкрито проблеми оргашзацп структури, регулювання, формування 1 розвитку потенщалу операцшного самообслуговування в башавськш сфер1 при наданш кредитними шститутами послуг приватним споживачам - кгнентам в умовах, коли у цю сферу дедаш ширше впроваджуються електронш засоби комушкаци та шформування.

Вщповщно до завдань дисертащйного досвдження сщ визначити наступн1 головш пкроеконопчш аспекта впливу електронно! комерцц та 61знесу на сучасну економжу: прискорення об!гу коптв пщприемств; скорочення витрат через удосконалення башавського устаткування; сприяння процесу концентрат! банювсько! справи з властивими ш економ!чними вигодами та перевагами; скорочення циишв доступу до юпенттв 1 отримання економ1чно! вигоди та переваг вщ оперативного зв'язку з ними; знаходження через 1нтернет 1 за допомогою шших засоб1в комп'ютерних технолопй нш ринку; економ^я витрат при скороченш персоналу; зменшення тариф1в 1 скорочення комушкацшних витрат; визначення каналу збуту тощо.

Головними макроеконоличшши напрямами розвитку електронно! комерцн та б1знесу в сучасних економ1чних умовах е: удосконалення пропорщй м1ж складовими суспшьного зростання (виробництво, розподш, обмш, споживання); oптимiзaцiя сшввщношення попиту i пропозицн на макроеконом1чному р1вш; вплив на розвиток 1 регулювання макроеконом1чного циклу; збшьшення впливу на економ1чне зростання; мiжнapoднi аспекти тощо.

Автор не ставив свош безпосередшм завданням вивчення макроеконом1чних аспектов досщжувано! проблеми, зосередившись головним чином на мжроеконом1чному анал1з1 ефективносп впровадження передових технологи у кредитно-башивськш сфер1, застосуванш електронних засоб1в в yпpaвлiннi системою: кредитш банки - клieнти-cпoживaч.

У дисертащ! розкрип процеси виникнення, впровадження 1 розповсюдження електронно! комерцн 1 б1знесу в сучаснш свгговш економиц на приклад1 найбшьш розвинених кра!н (США, Франщя, Шмеччина, СС як цше). У сучасному свт електронна комерщя особливо швидко розвиваеться у США, за нею йде Захщна Европа; Ымеччина входить у п'ят1рку кра!н свггу за обсягом операцш в

eKOHOMiui на ochob електронно! комерцп. Електронна комерц1я розглядаеться автором не просто як операцш, при якш взаемощя сторш зд1Йстоеться електронним способом зам1сть фгзичного контакту. розвиток веде до змши оргашзацн i управшня 6i3HecoM у межах окремих краш i у свш>вш економпц в цшому. Taie, у 2002 рощ cbtob прибутки вщ електронно! комерцп досягнуть 425 мрд. амер. дол. (ця сума приблизно становить 1-2% св1топого ВВП) пор1вняно з 32 мрд. амер. дол. у 1998 рощ. Завдяки електроннш комерци конкуренщя у cbt П1дн1маеться на новий pBem>. Переможцями у м1жнароднш конкурент! будуть t ф1рми, яш змщнюють оргашзаццо i управшня на cbox фермах так, щоб повшетю використати можливосп електронно! комерцп для шднесення свое! конкурентно!" здатносп.

У робот! видшено специф1чш вида електронних комерцшних операцш у сфер1 б1знесово1 д1яльносп, що охошпое попит i пропозицда, i розкрито формування специф!чних рис оргашзацп б1знесово! даяльносп. Це - onepaoi: б1знес - б1знес, 61'знес - адмшстрац1я, 63Hec - спожявач. На ochob узагальнення евггових тенденцш розкривасться пшрокий спектр операцш, яга об'еднуються поняттям електронна комерци, та комушкацшних технологш, вюпочаючи елеюронну попггу, факс, технологио електронного обмшу даними, електронш платеж1, що можуть забезпечити пщтримку розвитку електронно! комерцп у вщповщному для не! контекст. Це евщчить про значний економ!чний ефект вщ застосування передово! технологи в кредитно-банювеьюй сферь Розглянуто тенденцй' в оргашзацп та регулюванш ринку електронних послуг, його обсяг i розвиток. Особлива увага звертаеться на онлайнов1 послуги, яга е найбшьш динам1чною частиною ринку.

На ochob розгляду р1зних галузей з погляду розвитку у них електронного ринку автор Д1Йшов висновку, що бангавсько-фшансова сфера в усьому cbt, i у Н{меччин1 зокрема, е сферою, де елекгрошп послуги розвиваються з нечуваною швидиспо. Насамперед, це пояснюеться там, що варпсть стандартно! банювсько! трансакцц, яка передаеться через Гнтернет, знижуеться в багато pa3in, що св1дчить про значний економ^чний ефект вщ застосування передово! технологи в кредитно-бангавськш сфер1 (див. табл. 1).

Звернуто увагу на визначення понять фшансових послуг з огляду на впровадження у сферу фiнaнciв електронних 3aco6B. Пщхщ автора спираеться на запропоноваш ним визначення електронного ринку, яке враховуе також використання, як chhohmb, понять електронного ринкового середовища й електронно! ринково! системи, класифшацш виробнигав фшансових послуг, серед яких видшено банки як найбшьш значш виробники фшансових послуг, а також на поняття електронного банювського обслуговування як виробництва банками послуг на 6a3 ново! шформацшно-комушкацшно! технолог!!. На ochob зображення та характеристики електронно! комерци з погляду на вигоди, яга вона надае на ринку постачальникам i замовникам, здшенено анал1з цих вигод з позицп двох парта epB у парной cxeM за такими показниками: глобальна присутшсть (глобальний BHoip); шдвшцення конкурентоздатносп (яюсть послуг, задоволення потреб замовника); персонапац1я товар1в i послуг; скорочення

шляху товару до замовника; швидка реаиш на попит; еконопя витрат (зниження цш, нов i можливост для б1знесу); hob продукти i послуги.

Таблиця 1

Пор1внялыгай анаЬ середшх витрат при здшсненш електронного переказу через фишо та за допомогою штернетшського банювництва (у hm. марках)

Ф1Л1Я ШТЕРНЕТШСЬКЕ БАНКШНИЦТВО

Для jiehtb: (при здшсненш переказу до свого банку): Розрахунков1 тарифи: 0,40 Транспорта витрати: 2,00 Для khchtb: (без врахування витрат на придбання комл'ютера та модему). Частковий (одноразовий) реестрацшний внесок (8,00) при використанш 1нтернету впродовж 20 год. Триваклъ переказу - 10 хв.: 0,07 Розрахункда тарифи: 0,10 Плата за шдключення до Гнтернету: 0,29

Загальнi витрати: 2,40 Загапът витрати: 0,46

Для кредитного шетитуту: Витрати на 1 трансакцшний переказ: 2,25 Для кредитного шетитуту: Витрати на 1 трансакцшний переказ: 0,02

Загалыи витрати: 2,25 Загалыи витрати: 0,02

Широке застосування елекгронних засоб1в у бангавсько-фшансовш сфер/ посилило розвиток новггшх процес1в i сучасних тенденцп в оргашзацп та управшш нею. Це, зокрема, стосуеться еволюцн кредитних шститупв 1 попиту на 1х послуги. В Ншеччиш, як } у США, юлыасть фшй 1 вщдшень, чисельшсть яких значно зросла в останнш пер од, починае скорочуватися. Одночасно падае 1 кшьгасть зайнятих у цш сфер1. Автор прогнозуе подалыпий поступовий спад р1вня оплати пращ банкизського персоналу. Вщбудуться змши 1 у структур! доход1в зайнятих. Майбутня покика щодо оплати пращ повинна ор1ентуватися на ринкову ситуацш i оргашзовуватися за принципом продуктивное!! й ефективносп виконано1 робота. Суттевим чинником, що веде до шдвшцення жорсткост1 конкуренци в операцЬк башав з приватними юпентами, е розвиток у Нмеччиш, як 1 в ус1х розвинутих крашах, приватного грошового кашталу. В напрямку посилення конкуренцй дгють також гетерогенш (небанювеьга) тдприемства, яга розширили пропозищю башавських послуг.

Ус1 щ процеси 1 чинники ставлять пщ загрозу кнування малоприбуткових банив. Спроба створення завдяки шновац^ям ушкальних продукпв 1 забезпечення себе таким чином конкурентними перевагами зазнае невдачт Щоб у майбутньому снувати як конкурентна кредитна установа, банки вже зараз виявляють попит на маркетингов! плани, за якими можна було б протистояти посиленню конкурентного тиску. При цьому переможцями вийдуть тт банки, яга зумпоть переконати сво!х юпенпв в ушкальносп свое1 установи. Шляхом виршення проблеми е також "прив'язування" юпента до банку за допомогою сприятливих вщеотгав та умов. Завдяки цьому електронна форма надання послуг, використання а переваг е одшш з надшних шлях1в збуту банками сво!х послуг.

Бона надае банкам можливгсть скоротити своТ фиш та вщдшення, а вщповщно й витрати, та перейти на оперативне самообслуговування. Для ЬПмеччини цей шлях - особливо важливий, оскшьки вона займае трете м1сце у свт теля Бельгп та Швейцари за густотою мереж! вщдшень.

У дисертацп розкрито позицп, що формують електронну бангавську систему: техшчне забезпечешм; самообслуговування; гол'вковий та безптвковий характери операшй.

Важливою складовою електронного бангавського самообслуговування е комплект шструмегтв, який формуе переважний обсяг н техншного забезпечення. Серед них сщ видшити картки та i'x функци у сфер! послуг кредитних шститупв. Зважаючи на те, що ниш у свп-овш економ1чшй Л1тератур1 активно обговорюеться питания нацюнальних "електронних гаманщв", автор придшив 1м у дисертацп особливу увагу. Зрозумшо, що недошзм для банювсько! системи е висою витрати, пов'язат з впровадженням "електронних гаматив", та небажання кл1етпв платти за них, тобто банки мають нести Bci вгпрати.

У 90-х роках,, як показуе практика, картков! системи набули подальшого розвитку, вщображаючи техшко-оргашзацшний прогрес у баншвськш cnpaBi. Кшькють кредитних карток у Шмеччиш та у свт буде i надат зростати, однак i3 спадаючими темпами приросту, оскшьки потенш'ал користувач1в - обмежений. Зростання кшькост вщбуваеться переважно серед банювських кредитних карток EUROCARD та VISA. Середш обороти на одну картку зменшуготься, так як зростае попшрешсть 1федитних карток. При цьому картки EUROCARD досягли високого р1вня заповнення та ринкового використання, тобто кшьгасть нових KjiieHTie у майбутньому зростатиме повшьно. Надшення niei картки все новими функщями дозволяе збшыпити iT приваблишсть.

У дисертацп досщжено, що другою важливою складовою матер!ального забезпечення елекгронно! башавсько1 сфери е р1зномаштш р13НОвиди пристро1в для самообслуговування. Разом з тим подаються анаштична та еконтпчна оцшки нструментарио самообслуговування за допомогою автома-пв, враховуючи вплив цього напрямку HOBiTHbOi даяльносп у сфер1 банювшщтва на iT 3MicTOBHi гоказники.

Переваги для банюв вщ автоматизованого самообслуговування переважають зд недошами i надають вцгчупи екожнчш вигоди юпенту, виробнику i :по'живачу. Тому завдяки впровадженню найновшнд технологи в rany3i ;амообслуговування юпенпв, поеднанш з усе бшьшими техшчними ложливостями, застосування термшал1в самообслуговування у майбутньому фодовжуватиметься. Причому застосування цих апараЩ для великих банюв з ютужною фшансовою базою буде простшим, шж для вщносно малих установ, !насщок високих витрат на придбання них апарапв.

Для досягнення максимального ycnixy при впровадженш anapaTiB з '.амообслуговування кредитна установа у будь-якому випадку повинна ;раховувати hobi можливосп та потенцшш ризики. 1х суть i значения також госщжеш в дисертацп.

У другому роздйн " [нститущоналъний механизм оргагйзаци тарегулювання надання кредитных послуг через егктронш комуткацтш системи" дана характеристика процеЫв i систем, що грунтуються на застосуванш електронних пристро'1В з врахуванням ек0Н0М1ЧН0Г0 аспекту такого використання. Дисертант анашзуе економ1чну д1яльшсть i ефекгившсть "прямих банив", яи без посередниив, фшш та вщдшень обслуговують споживач1в на дому, широко використовуючи телефон.

Пор1вняльний анал13 класичних i сучасних електронних комунжацшних систем (ЕКС), що грунтуються на 1нтернеп, переходить у спещальне досщження сучасних ЕКС, зокрема, з погляду на формування цш на ix послуги i значения для банив та ощнки тих вигод, яю надае ix застосування.

В сучасних умовах у Н1меччиш поряд з банивськими послугами, що поеднують у cooi використання традицшних шструменттв (наприклад, телефону) для пропозицп нових послуг, у тому чист на дому, розвиваються також послуги на 6a3i новггшх технологш (комп'ютер, 1нтернет). 1снують таи вар1анти цих послуг: мануальне ршення (шляхом залучення персоналу), напшавтоматичне рипення, повне автоматичне ркпення i, ж особливий вид, Ч телефонний центр Ч вщщли, ям, враховуючи маркетингоы', комушкацшш i 36yT0Bi qini, ведуть телефошн даалоги з клиентами. В дисертаци докладно розглянуто перспективи розвитку телефонних центрiв у НЗмеччиш.

До сфери банивських послуг по телефону сщ вщнести також послуги "прямих банив". Цю категорий башав можна роздшити на двк тpaдIщiйнi кредита шститути та imiii спещашзоваш або векселып маклери (DiscountBroker). Досл1Дження показуе, що розвиток послуг "прямих банив" ще не е досить штенсивним.

Шанси "прямих банив" визначаються сучасною ситуащею, що характеризуемся зростанням конкурентного тиску на фшансовому ринку. "Пряла башси" здатш пропонувати приваблив1ЕШ процента на послуги, шж фиш класичних банив. До того ж вони мають можливють використовувати юиентський потенщал банивЧi'x засновниив. За розрахунками Коммерцбанку, ринок послуг "прямих банив" у Ньмеччиш охоплюе 6 мн. юнетв. При цьому використання в обслуговуванш концепцп "маркетинг-мжс" дае досить вщчутний результат, що полягае в зал учеши нових труп MieirriB. Характерним для "прямих банив" е невеликий спектр послуг, але й плата за них е також незначною. Так Дойчебанк, Коммерцбанк i Дрезднербанк пропонують майже 200 найменувань послуг, а "прямий банк" - усього 10, що пояснюеться вузькою спещагпзащею.

Реал1зацгя послуг через "Telephone-Banking" у майбутньому набуватиме бшьшого значения. Цьому сприятимуть також "пряш банки", чисельшсть яких постшно зростае, i де консультаций яйцо вони взагал! здшснюються даними банками, проводяться виключно по телефону.

Для визначення новггшх перспектив розвитку послуг кредитаих шститупв першочергове значения мае досщження електронних комушкацшних систем, побудованих на новггшх технолопях. Пропозицк послуг у режим! "online", до якого належить ЕКС, зростае з надзвичайною швидистю. Зараз можна видшити два головних р1зновиди ЕКС, яи використовуються в Кмеччиш i розвинутих

крашах: "класична ЕКС" - система, що пращое Mi-с юпентом i банком за допомогою телефона, та нший вид послуг - це послуги по 1нтернету, де виникають проблеми безпеки та захисту через велику юльгасть користувач!в.

Безперечним сучасним видом ЕКС с 1нтернет. У дисертацп розкрит! економ1чн! переваги застосування 1нтернету як для банювських установ, так i для пщриемщв i населения щодо економи часу, копгпв, прискорення 1х обороту. До Гнтернету залучасться все бтъше i бтыпе людей. 3 1995 р. приблизно 500 кредитних шститупв у Шмеччиш мають власну CTOpiHKy та пропонують певш грансакцшш операцп. Майже 90% ycix кредитних шститупв надають лише щформацпо про себе, imui спшкуються з юнентами по E-mail, i тшыш 3% виконують банювсью функцн. В Ншеччиш снують лише б кредитних шститупв, ятю можуть вшьно торгувати б1ржовими шструментами через Ьнтернет. У дисертацп показано, що при 90%-му зростанш пропозицп через 5 роюв в [нтернет! будуть представлен! бшыпе 2000 европейських банив.

У po6ori розглянуто пол тику цш у сфер1 банювських послуг i3 впровадженням новггшх електронних банювських послуг, у тому числ1 на ochobI [нтернету. Для юиента цша е одним з важливих критерпв кушвл1 фшансово'1 послуги. При пор1внянИ1 цш мш послугами, що отримаш по ЕКС, та тими, що отримаш за персонально! присутпосп в банку, стае зрозумшим, що зручнше отримувати послуги по телефону. Причина цього - зниження витрат при замообслуговуванш. Наприклад, вартсть переказу в Kaci банку складае 2 шм. марки, тод1 як при використаюп телефону - лише 0,05 шм. марок. Кшент оплачуе гшше конкретну послугу, а не весь пакет послуг, в яких вш мае часткову потребу.

Небезпека ж для банку полягае у зростаючш еластичносп реакцп юпентури щодо плати за послуги. 3 розвитком сучасних електронних банювських послуг цедаш бшыпого значення набувае комушкацшна полотка. До цього веде зростаюча конкуренщя на ринку. Нових форм i BUMi'piB набувае реклама. Зараз :постер1гаеться збшыиення чутливосп кгпеипв до р1зних вид1в щформацп.

Для банюв вщкриваються нов1, бшып ефекгивш форми використання зеклами портняно з класичшши. Поряд з високою яюстю взаемовщносин в интернет! пгучюсть цього засобу зв'язку набувае все бшьшого значения. Рекламш э голошения можна легше, час-пше та швидше змшювати, що мае сво! економ1чш тереваги, тод! як юльюсть рекламних оголошень через традицшш засоби масово! нформаци все бшьше спадае. Лише на 2% вЫх рекламних пропозиций звертають fazry. Для кооперативних банюв та ощадних кас можливою стае спшьна эекламна дьчльшсть дегалькох установ, що вже проявляеться у рекламних дев1зах.

Дисертант вважае, що у банювсьюй дЬитьност! через Гнтернет часто зедооцшюють небезпеку переконання кл|'ент1в за допомогою неструктуризованоГ эеклами та шформаци. Стратепчш спрямування сучасного нноващйного банку зимагають постшного покращання якосп послуг i способ1в надання рекпами.

У третьему роздип "Достджатя оцшки ншецъкими кредитными нстатутами органяаци банювсъкого операцптого ссшообслуговування" щшснено математично-модельний анал1з фактичного матер1алу, який було брано дисертантом шляхом опитування, що охопило 120 н!мецьких кредитних

установ. Автор поставив своею метою визначити ставлення шмецьких кредитни? шститупв до бангавського електронного самообслуговування.

Проведений aнaлiз, що базувався на методищ визначення шдикаторн ефективносп використання електронних засоб1в нiмeцькими банками, дал наступи результата вивчення opгaнiзaцiйниx i економ1чних р1шень (див. рис. 1):

Рис. 1. Значения баикшського обслуговування (у серсднЬс значениях вартост!) у ршшх категсцнях кредитшгх шститупв при загальному розгля/ц

- еконолйчиа ефективтстъ, ступть рацюиашаци або зниження витрат. Середш та невелию банки бшьше переконаш в змeшпeннi витрат внасщок впровадження системи самообслуговування (4,19/4,26 бала), шж вeликi (3,9 бала). Даш св!дчать про значшш стушнь рацюнатзацн;

- сучасний зааб збуту послуг. 3 цим твердженням погоджуються вм банки. Мал1 кредита; шститути згoднi на 4,53 бала, середш Ч на 4,06, велию Ч на 4,10;

- шформоватстъ кл1снт1в. Фактом е, що банки не дуже погоджуються з цим показником. Середш шститути Ч 2,71 бала, маги та велик! Ч 3,84 та 3,31 вщповщно;

- шюж. Безперечно, банки повинш "прикрашати" себе пристроями останнього покошня. Негативно буде сприйматась юиентами той шститут, який у новому примиценш встановить стар1 апарати, котр1шхто вже не використовуе. Сума бaлiв з щеТ вщповда перевищуе 4;

- посилення конкурентпих позицт. Ус1 три групи банив визнають значения цього показника. Але ощнка великих банюв вища за ощнку малих. Це можна пояснити там, що останш розташоваш в невеликих населеш!х пунктах [ придшпоть бшьшу увагу особистому спшкуванню з юиентами, тод! як велим установи працюють на мiжperioнaльнoмy та м1жнародному р1внях.

Потенщал та меж1 самообслуговування в банювськш сфер! визначеш таким чином: головною перевагою з точки зору кл1Спт1в е те, що деяга бангавсью послуги надаються цшодобово. Але введения автоматизаци не сщ розцшювати як продовження робочого дня банку, адже спектр послуг, що пропонують автомата, е обмеженим. Банки мусять активно залучати своУх кл1ент1в до використання вс1х функцш пристро1в самообслуговування, збшынуючи таким чином число приб1чншав цього виду бангавських послуг.

Рацюнал13аЦ1Я/ Сучасн! 1нформацш 1мде: зниження кошпа метод споживач! збуту

Посилення конкуренте их

ПОЭИф'Й

Категор!я

Послуги елеюронних машин е значно дешевшими, нЬк -п, що надаються людьми. Частину збережених таким чином коптв банк виилачуе юпентам. Не можна не вказати тут на ефект "бумеранга", коли кредита! шститути за допомогою незначно! плати привертають клиента до автомата 1 теля того, як вони звикнуть, пщвшцують збори за користування пристроями самообслуговування. Така поляка призводить до втрати юпента.

Для банте головною перевагою введения автомата самообслуговування е позбавлення сшвробггниюв необхщноеп виконувати рутинну роботу. Таким чином, бшьш профеайш та доевщчеш пращвники можуть присвятити свш час консультациям переважно заможних вкладнигав, що пошшить кашталооб1Г 1 цаеть змогу автоматам, швидше окупитись. 3 шшого боку, за допомогою апараттв збшьшуеться швидюсть платеж1в 1 зменшуеться вар-псть 1х проведения 'наприклад, при автоматизованих операщях грошових переказ1в). Але банки повинш уникати "сшого" введения багатофункцюнальних пристроив. Перш за все, вони повинш вивчити потреби юпента: що саме вони хочуть 1 яка 1х кшыасть. Тим самим кредитш установи уникнуть "засм1чення" непотр1бними тослугами.

Економ1чш переваги для башав вщ автоматизованого самообслуговування тереважають над недошами. Вважалось, що зниження числа особистах сонтакпв юпента 1 ствробгпптав призведе до попршення збуту р^зних вщпв эангавських послуг. У дисертацп показано, що ця думка не виправдалась, а эсобистий контакт взагаш не важливий шд час проведения таких технтчних зперацш, як зняття грошей з рахунку.

висновки

Результата дисертацшного досщження дають змогу узагальнита тага шеновки методолопчного, теоретико-концептуального 1 науково-пракгичного прямування:

- розвиток електронних технологий у фшансово-банювсыай сфер1 - це ажливий продуктивний та перспективний напрям оргашзаци управпшя I >егулювання не лише фiнaнcoвo-бaнкiвcькими, але й макроекономгашми, IOлiтикo-eкoнoмiчними процесами. Вш вщкритий для постановки та розв'язання ювих 1 дуже важливих майбутшх проблем, зокрема проблеми отримання :к0Н0М1ЧН01 вигоди вщ застосування сучасно! технологи;

- розвиток 1 збшьшення приватного грошового каштану посишпг :онкуренцио за сво!х юпента М1ж кредитними шетитутами. Зростання пропозицп ангавських послуг з боку гетерогенних (небашавських) установ теж посилюе ютрстюсть конкуренцп у cфepi послуг кредитних установ. Цю тенденщю мщнюе розширення ринив бангавських кредитних послуг в Сврот. У зв'язку з творениям Свропейського eкoнoмiчнoгo та валютного союзу вщбуваеться [ебувале зростання злитгя 1 поглинань у банювсько-фшансовш сфер1, що понукае до розвитку ринку кредитних послуг у бис жорсткост1 конкуренцп;

- пщвищення вимогливост1 кл!ент1в щодо бангавсышх послуг, послабленш ix традицшно! "вщцаносп", "BipHOCTi" свош кредитним шститутам спонукаюп банки до впровадження шновацшних метод1в з метою не лише збшьшенш економ1чного тиску, але й вирйыення довготермшових завдань - збереження Я1 свое! юпентури, так i мкця на ринку кредитних послуг. У д!ялыюсп кредиташ установ розвинутих краш i, зокрема, у Ьймеччиш дедаш BaroMime мюце займа! банювське оперативне самообслуговування шляхом впровадження картково системи, самообслуговування за допомогою автомапв, збут послуг за телефонол i на дому завдяки електроннш комушкацшнш систем!, що заснована на 1нтернет1;

- для того, щоб Гнтернет перетворився на довгострокову конкурента^ перевагу ввдювдою! кредитно! установи, запропоноваш в ньому послуги повинн зберйати для юнента справжню додану вартклъ, яка досягасться не тшью завдяки присугаосп в 1нтернет1. Тому багато банюв, що були обстежеш висловлюються проти можливосп штерактивного (побудованого на взаемодп ведения рахунку;

- готовшсть банку до застосування у свош Д1яльносп додаткових послуг ш 0CH0Bi передових технологш з використанням сучасних шструменпв Ьнтернет} не повинна виключата традицшш, класичш банивсыа послуги i, насамперед послуги на дому. Класичний "Homebanking" залишаеться стандартнок складовою пропозицп кредитних шститупв та перспективним засобод. комунжацп юнента з його кредитною установою Це пщгверджують висои темш приросту в цш галуз1 економпси та р1зноманггш можливосп застосуванш "Homebanking". Якщо ж для банку впровадження цього засобу не е дкавим визначальним, про нього навряд чи можна говорити як про шноващйний тг сучасний банк;

- значн! обсяги використання електронних грошей (POS), яи конкурують : готакою, гадготували умови для подальшого впровадження "електроннго гаманщв" та збтышши "прив'язашсть" кшагпв до кредитного шституту;

- немае гадстав висловлюватися "за" або "проти" заснування "прямогс банку". Шсля нетривалого часу функщонування "прямих банив" у шмецькомз банмвському npocTopi поки що не можна скласти остаточне судження про них Сьогодншпи втрати "прямих банюв" говорятъ швидше "проти" !х заснування, г значш конкурента! зусиля щодо завоювання банювського ринку перших абс додаткових його часток - швидше "за". Вирппальним, у першу чергу, ( конкурентне середовщце, яке, щоправда, часто знаходиться у протистояшп Х вшьним вибором;

- з точки зору ефективнос-ri робота кредитного шституту та досягнення ни.\ кращих економ1чних показниюв головною перевагою введения автомата самообслуговування е можлив!сть проведения сшвробггниками додатковга консультаций переважно Tie! категорп вкладниюв, яю здатш пошшитт кашталооби\ Для кредитного шституту перевага полягае i в тому, що Bin може юльгасно збшьшити число послуг, що надаються ним. Одна й та сама послуп стае доступною багатьом юпентам;

- розвиток сучасно! ЕКС дозволить розширити мережу фш1-атв i досяга вщпов1дного економ!чного ефекту вщ упорядкування мереж!. У зв'язку з ци\

переваги застосування 1нтернету можна ощнити i через призму розширения як функцш банк1вських операцш, так i розширення Ix поля. Водночас спрацьовуе ефект реоргашзацп оргашзацшноУ структури, досягаючи при цьому економ1чного ефекту, але в такому раз1 переважно велим за розм1ром банки можуть вщмовитись В1Д шоземних фшй;

- на ринку з зростаючою конкуреншею комушкащя щодагн набувае великого значения. Залучення нтерактивних 3aco6i зв'язку робить можливим розповсюдження шдивщуальних звернень. Таким чином, звичайщ витрати на рекламу можуть бути мшм1зоваш, що мае теж неабиякий економ1чний ефекг. Для бангав з'являються HOi, бшьш ефективш форми реклами пор1вняно з класичними. Поряд з високою яюстю взаемовщносин в 1нтернет1 гнучюсть цього засобу зв'язку набувае все бшьшого значения. За допомогою 1нтернету зростае новий ринок. Для кооперативних банетв та ощадних кас стае можливою спшьна рекламна Д1ялыисть декшькох установ, що вже проявляеться у рекламних дев1зах.

OcHOBHi положения, теоретичш i практичш висновки дисертаци знайшли вщображення у 7 публ1кащях автора загальним обсягом 4,5 друк.арк.:

1. Klaus stringer. Erfolgsfaktoren des persnlichen Verkaufs im Kreditgewerbe // Актуальш проблеми м1жнародних вщносин: 36. наук. пр. Вип.7.-Ч.1. - К.: Кшвський ушверситет, 1998. - С. 217-233.

2. Klaus stringer. Diskussion der Problematik bei der Umsetzung des persnlichen Verkaufs anhand einer mittelstndigen Sparkasse // Актуальш проблеми м!жнародних ввдгосин: 36. наук. пр. Вип.7. - 4.2. - К.: Кшвський ушверситет, 1998. - С. 135-147.

3. Klaus stringer. Chancen und Risiken des Euros fr die Kreditinstitute // Актуальш проблеми мышародних вщносин: 36. наук. пр. Вип.8. - К.: Кшвський ушверситет, 1998. - С. 222-236.

4. К.Остршгер. Елекгронна комунжацшна система (ЕКС) як 3aci6 зв'язку з банками та пппими кредитними установами на дому (шструментальний маркетинговий пщхщ) // BiciniK Кшвського ушверситету. Мхжнародш вщносини. Вип.13. - К.: Кшвський ушверситет, 1999. - С. 75-77.

5. К.Остршгер. Батавсью послуги телефоном (досвщ Имеччини) // Bichhk Кшвського ушверситету. Г^жнародш вщносини. Bim. 14. - К.: Кшвський ушверситет, 1999. - С. 52-54.

6. К.Остршгер. Карткова система Point of Sale в елекгроннш cncreMi банювських операцш // BicHHK Кшвського ушверситету. Miжнapoднi вщносини. Вип.12. - К.: Кшвський ушверситет, 1999. - С. 79-80.

7. К.Остршгер. Про можливосп i переваги постачальнигав на м1жнародних ринках електронноТ комерцп // Матер1али VII м!жнар. наук.-практ. конф. "Особливосп eK0H0Mi4H0i пол1тики постсощал1стичних краш в умовах глобашзацп cbi'toboi економшт (приклад Украши) 25-26 листопада 1999р. Модуль 2.-Ч.2. - К.: Кшвський ушверситет, 1999. - С. 163-168.

АН0ТАЦ1Я

Клаус Остршгер "Сучасш форми оргашзацн обслуговуваиня кредитними шститутами приватних споживачт (на приклад! застосуваыня електронних комуижацшних систем у ФРН)". - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата економ1чних наук за спещальшспо 08.02.03 - оргашзащя управшня, планування i регулювання економисою. - 1нститут мЬкнародних вщносин Кишського нацюнального ушверситету шеш Тараса Шевченка, Кшв, 2000 рж.

Дисертащя присвячена досщженню оргашзаци i вдосконалення обслуговуваиня кредитними шститутами приватних споживач1в на ochob нових електронних технолопй.

На ochob комплексного анагпзу сучасних форм електронних комушкашйних систем у ФРН розкрито оптимальний характер взаемодн М1ж кредитними шститутами та юиентами, що призводить до зниження ргвня витрат i досягнення нших показниюв ефективносй, впровадження сучасних метод в збуту послуг, пвдвищення ргвня шформованосп юнатв, росту ьмщжу та покращення конкурентаих позицш. Розглянуто економгчнi та фшансов! насшдки, а також перспективи розвитку hobo галуз1 н1мецько$ економиси у евши впроводження електронних засобш в оргашзацио та yпpaвлiння американським i европейським 63HecoM та финансами.

IOII040B слова: елекгронний 63Hec, кредита! шетитути, електронне банивське обслуговуваиня, традидшш та "npxMi банки", електрошп комушкацшш системи, 1нтернет у башавсько-фшансовш сфер!.

АННОТАЦИЯ

Клаус Острингер "Современные формы организации обслуживания кредитными институтами частных потребителей (на примере применения электронных коммуникационных систем в ФРГ)". - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2000 год.

Диссертация посвящена исследованию организации и совершенствования обслуживания кредитными институтами частных потребителей на основе новых электронных технологий.

Рассмотрены новейшие формы организации и регулирования электронного банковского обслуживания, в том числе с использованием Интернета, а также экономические и финансовые последствия, перспективы развития новой отрасли немецкой экономики в свете развертывания внедрения электронных средств в организацию и управление американским и европейским бизнесом и финансами.

На основе проведенного комплексного анализа современных форм электронных коммукационных систем в ФРГ раскрывается оптимальный характер взаимодействия кредитных учреждений и клиентов, который способен привести к снижению уровня затрат и достижению других показателей эффективности, внедрению современных методов сбыта услуг, повышению уровня информированности клиентов, росту имиджа и улучшению конкурентных позиций.

Развитие и увеличение частного денежного капитала усилили конкуренцию за своих клиентов между кредитными институтами. Рост предложения банковских услуг со стороны гетерогенных (небанковских) учреждений также усиливает жесткость конкуренции в сфере услуг кредитных институтов. Данную тенденцию укрепляет расширение рынков банковских кредитных услуг в Европе. В связи с образованием Европейского экономического и валютного союза небывалый рост слияний и поглощений в банковско-финансовой сфере способствует развитию рынка кредитных услуг и усилению конкуренции на нем.

Важнейшим последствием усиления конкуренции в банковской сфере Германии является внедрение разнообразных устройств самообслуживания. Готовность банка к внедрению в своей деятельности допонительных услуг на основе передовых технологий с использованием современных инструментов Интернета не дожна исключать традиционные, классические банковские услуги и, прежде всего, услуги на дому. Классический "Homebanking" дожен и в дальнейшем считаться стандартной составляющей предложения кредитных ии статутов.

С точки зрения эффективности работы кредитного института и достижения им более высоких экономических показателей главным положительным качеством введения автоматов самообслуживания является возможность проведения сотрудниками допонительных консультаций с преимущественно богатыми клиентами, в результате чего улучшится оборот капитала. Выгоды и преимущества для кредитного института можно оценить также через призму расширения как функций банковских операций, так и увеличения их количества и соответствующего расширения поля их применения.

Анализ обширного статистического материала свидетельствует о том, что с помощью современных электронных коммуникационных систем можно расширить сеть филиалов и избежать воздействия со стороны фиксированных затрат. При этом преимущественно крупные банки могут отказаться от учреждения иностранных филиалов.

На рынке, характеризующимся усилением конкуренции, коммуникационный фактор играет все большую роль. Обычные (фиксированные) затраты на рекламу могут быть минимизированы, что позволит обусловить проявление немалого экономического эффекта. Для банков открываются новые, более эффективные формы рекламы по сравнению с классическими. Для кооперативных банков и сберегательных касс стают возможными выработка и проведение общей рекламной политики, что уже проявляется в рекламных девизах.

Проведенное исследование позволило выявить экономические выгоды применения современной компьютерной технологии и показать ее воздействие на улучшение микро- и макроэкономических показателей.

Ключевые слова: электронный бизнес, кредитные институты, электронное банковское обслуживание, традиционные и прямые банки, электронные коммуникационные системы, Интернет в банковско-финансовой сфере.

ANNOTATION

Klaus Oestringer "Modera organization forms of services to private consumers provided by credit institutions (following the example of electronic communicational systems utilization in Germany )". - Manuscript.

Thesis of a Candidate's degree in Economics by speciality 08.02.03. - The organization of management, planning and regulation of economy. - Institute of International Relations, Kyiv Taras Shevchenko National University, 2000.

The thesis is devoted to scientific research of organization and improvement of services provided by credit institutions to private consumers with utilization of modern electronic technologies.

On the basis of the all-round complex analysis of the modem forms of electronic communicational systems in Germany the optimal character of mutual activity of credit institutions and their clients, is disclosed, which may lead to decreasing of the level of expenditure and to the achievement of other substantial paramtrs of effectiveness, as well as implementation of modern methods of service and increasing the image and improving of competitive positions.

The author also studies economic and financial consequences, prospects of development in a new branch of German economy, taking into account active introduction of electronic facilities in organization and management of American and European business and finance.

Key words: electronic business, credit institutions, electronic banking, traditional and "direct banks", electronic communication systems, Internet in banking and financial sector.

Похожие диссертации