Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Рентабельность производства, заготовок и переработки озимой пшеницы в Украине тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Кобута, Ирина Викторовна
Место защиты Киев
Год 1995
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Рентабельность производства, заготовок и переработки озимой пшеницы в Украине"

шститут гррно! економ1ки ykpahcbka акдем1я аграриях наук

РЕНТАБЕЛЬНЮТЬ ВИРОБИИЦТВА, ЗАГОТ1ВЛ1 ТА ПЕРЕРОБКИ ОЗИМО ПШЕНИЦ1В УКРА1И1

Спец1альшсть-03.07-.02"-^кономжа сиьського Г) - '5'-господарств га АПК

АВТОРЕФЕРАТ

днсертацп на здобуттл паукового ступеия кандидата економттгах наук

РГ 5 ОД

- Q Л'-'Т If^

На прзшх р}копису

КОБУТА 1РИНЛ BIKTOPRHA

КИ1В - 1995

ДисертахЦсго е рукопнс.

Робота викокана в 1нститут1 аграрш! еконоьйкк УААН.

Кауюший Kepiacsc; дсжтг" еконогчннх тук,

професор, член-кореслоцденг УААН Шичак Олексацпр {Михайлович

0зiuiftHi оиолента: доктор економ^чких наук,

професор, член-кореспондент УААН Пасхавер Борис Яосигович

кандидат егакомачних наук, старой юуковий cniBpo6iTmst Щур Михайло 1ванович

IljxjBia оргаН13Э"1я: НаЩональнкЯ аграрний ун1верситет, u. Khb

Захист в1дбудеться 19 иовтня 1995 р. о 14 годхн! isa. ва-cjihh cnei;iajii30Eaj!0l ради Д.01.58.01 при 1нститут1 аграрное еконотки УААН.

Просимо пркймти участь у робот i cneitfajiiaoBaxo счв1и1 роди або вкслати в1дгук на автореферат в 2-х ргарниках, зав i рений печаткою за адресов: 252127, КмХв-127, вул. Геро1в оборота, 10, 1нститут аграрко! екошмкм УААН.

3 дисертац1еа мша ознакомиться y CiOJioreiji hctmx"-

Автореферат роз! слано "_ " вересня 19о року.

Вчекий секретар cneuiajiaoBaHo вченоХ ради

доктор еноноыгчнхх наук --''^Х'Х^^^'"В.Г.Ыльський.

Шдписапо до друку 13 вьрескя 1995 р. Формат 60x84 I/I6. Пап Ir таук. Обл.-мд. ярк.'Г. Ум. др. арк.1 Тираж 100. Зал. ДЯ Д0П ногатуту аграрно! экономии УААН. 252127, Км1-127, аул. Геро1в Оборони, 8.

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальность т&а. Зернове господарсгво - маз вкр1шальний вплив на розвиток вс1х галузей агропромислового комплекса. В1д р1вня вироб. .цтва його залечить задоволення потреб населения у головному продукт1 харчування - хл161, а промислового виробництва - у сировин1.

Серед зернових культур Укра1ни озима пшениця е найвак-лив1еою продовольчою культурою, 1й належить проз1дке м!сце серед зернових культур як за площ.ею пос1ву, так 1 за _ро.*ай-н1стю. Пос1вка площч II складае б1льше 40 % пос1в1в зернових, а валовий зб1р - б1ля 50 % виробництва зерна в УкраШ.

Сильн1 сорта озимоI псениц1 - найкраща сировина для одержання високояк1сного хл!ба. 3 хл1ба людина одержуе б!ля половини 61к1в 1 вуглевод1в, 70-80 % в1там1н1в, м1неральних солей та 1ншх речов. ..

Х На переробку у борошно 1 крупу йде 80% вс!е1 закуплено! державою пшениц1. 1з пшеничного борошна виготоыяють конди-тереьк! 1 макарокн1 вироби. В структур1 перероблюЕано1 на комб1корми зерново1 продукцП в Укра1н1 пшениця займае близько 20 в1дсотк1в. Також. на корм худоб1 використовують поб1чну продукц! пшеничного 1 борошномельного виробництва -соло!,!у, полову, вне 1 вкл.

Основна увага дисертац!йного досл1дження зосереджена на проблемах економ1чних взаемов1дносин на стад1ях виробництва, загот1вель, переробки та торг1вл1 продукт1в озимо1 пшениц! в умовах )нфлямЛ.

Значний вклад у розвиток 1 конкретизац1ю теоретичних 1 практичних проблем п1двищення ефективност! виробництва зернових, в тому числ1 озимо1 1. .ениц1, в св1й час внесли вчен1-аграрники 1нститут аграрно1 економ1ки УААН, 1нституту землеробства УААН, 1нституту рослиннмтва 1м. З.Я. Юр'ева, 1нститутг економ1ки АН, Мирон1вського 1нституту пшениц1 1м. В.М.Ремесла, НацЮнального аграрного ун1верситету, Рос1йсь-кого НД1 економ1ки с1льського господарства та 1н. Прот-' з змшою пол1тично! 1 економ1чно1 ситуацП в Укра1н1, спричи-ненои визначенням стратеПчного напрямку - переходу до рин-ково! економ1к. , - особливо1 актуальност! набувае розгляд питань поеднання ринкових 1 деркавних метод1в регулювання у

п1двищенн1 ефективност1 пшеничнопродуктового виробництва 1 реформування екоком1чних в1дносин з використанням концепцП ц1ни виробництва та в1льного Щноутворення з врахуванням по-питу 1 пропозицП на продукт ю. Забеспечити ув'язання попиту ] пропоэицН на зерно пшениЩ та продукта його переробки повинно становления системи б1ржево1 торг1вл1.

Сучасний стал пшеничнопродуктового виробництва харак-тер1зуеться зменшенням обсяг1в державних закуп!вель пшениц1 в умовах неевоечаских платеж!в за здаке зерно держав1; пад!нням виробництва Ьорошна 1 хл1ба; зниденням якост1 зерна озимоI псениц! та продукт 1 в II переробки; значними розм1рами втрат на вс1х стад1ях просування продукцП, перевитратами концентрованих корм1в на год1влю худоб1. Ц1 ж причини обу-ыовлюють проблему деф1циту зерна для внугр!шнього споживання кра1ни. Так в Укра1н1 виробляеться на душу населения в 1,5-2 рази б!льше зерна н1ж ч окремих европейсысих кра1нах, нап-риклад, таких як Австр1я, але 1снуе потреба в шпорт1 зерна. В 1993 р. Укра1на 1мпортувала 1,9 мн.т. зерна, в них близь-ко 501 - пл;ениц1.

Створення р1вновиг!дних економ1чних умов в ус1х ланках в1д вяробккцтва пшениц1 до вип1чки хл1ба шляхом поеднання ринкових умов та удосконалення системи державного регулюван-ня в1дносин у цих галузях в значн1й м1р! буде сприяти вир1-шенню вказаних проблем.

Особливе мюце у систем1 умов в1дтворення займа 'Ь ц1ни реал1эацН. Проблема удосконалення Шноутворення на зерно 1 х-ыб, коли ще не д!ють ринков1 регулятори, мае дв1 р1вноц1нн1 еа вагою сторони, як1 передбачають поеднання 1нтерес1в споживача 1 товаровиробника, пам'ятаючи, звичайно, про Штереси пром1жних ь.юк - загот1вл1 1 переробки зерна. У эв'яэку э цим виникла необх1дн1сть переосмислення ые-хан1зму використання показкик1в р1вня рентабельности ты нории прибутку. При цьому останн1й в умовах переходу до ринко-во1 економ!ки набувае рис основного регулятора виробництва.

Для розрахунку економ1чно обгрунтованого р1вня ц1н на зерно пшениц1 та продукта його переробки в умовах 1нфляц1I ос бливого значения набувае роэробка методики оперативного виэначення витрат виробництва на момент реал)вац1I продук-ЦП.

У зв'язку з вищезазкаченим винжла потреба проведения комплексного досл1дження проблем економ1чно1 ефективност! ка стад1ях виробнидтва, загот!вл! та переробки озимо! зениц1.

1.2. Нега 1 гавданя т сгдкення. Метою досл1дження е анал1з сучасного стану виробництЕа, загот1вл1 та переробки озимо1 пшениц1 в умовах 1нфляц11, розробка пропозиЩй по п1двищенню ефективкост1 в цих галузях в умовах становления ринкових в1дносин, вдосконаленню взаемоз1дносин виробкик1в пшениц1 з загот1вельнои, борошномелькою та хл!бог. .-сарною галузями.

У в1дпов1дност1 до поетавлено1 мети визначен1 завдання:

- провести анал1з 1снуючого стану ефективност1 виробнидтва , загот1вл1 та переробки озимоI пшениц1;

- досл1дити економ1чн1 взаемов1дносини м1я товаровироб-никами та загот1вельни: 1 орга зац1яш озимо1 паекиц1;

. - виявити резерви 1 розробити основн1 напрями по стабШзацИ 1 зниженню со51вар ст1 та п1двищенкга рента-бельност1 виробнидтва зерна, борошна 1 хл1ба;

- проанал1зувати систему реал1зац11 псенищ та б1рдеву торг1влю;

- доел 1дити вплив якост1 зерна озимоI пиениц1 на еко-ном1чну ефективШсть зерновиробництвз 1 вип1чки хл1ба;

- оперативне визначення витрат виробнидтва озимоI пшениц! в умовах 1нфляц11;

- удосконалити принципи формування ц1н на пшенкдю та продукта II ..-реробки в умовах переходу до ринково1 еконсм1-ки;

- проанал1зувати роль 1 методи державного рэ1. ювання економ1чних в!дносин у пшеничнопр^дуктовому виробництв!.

1.3. Предает та сб'екта дослядгкяшя. Предметом досл1дження е питания економ1чно1 еф^.;тивност1 виробнидтва озимоI пгениц! та продукт1з II переробки в умовах формування ринково1 економ1ки. Об'ектамл досл1дження е с1льськогоспо-дарськ1 Шдприемства, як1 вирощугать озиму пшениц, хл'бо-приймальн!, борошномельн1 п1дприемства 1 хл1бокомб1нати Укради. Дкерелом 1нформац11 були р1чн1 зв1ти вс1х категор1й господарств Укр 1ни, дан1 М1н1стерства с1льського госпо-дарства та продовольства Укра1ни, Головуправл1ння хл1бопро-дукт!в М1нс1льгосппроду УкраИм, спеЩальна л1тература

в1тчизнянкх та заруб iглих автор1в по досл1джуваним проблемам. Питания, пов'язан1 з необх1дн1стю досл1даення структу-ри соб!вартост1 i роздр1бно1 ц!ни пшеничного хл!ба та з б1лыа детальним вивчення особливостей взаемовiдносин вироб-kb пшениц1 з загот1вельни:-сами 1 переробниками, буди досл!дт.енн1 на баз! первинних докуменПв окремих господарств та гереробних Шдприемств Лугансько! облает 1, в основному Староб1льського району.

1.4. Методика досуйддення. Теоретичною та методолог!ч-ною основою доол1даення е прац1 економ1ст1в-аграрник]в з проблем ефективност! вяробництва, економ1чних взаемов!дносин Ыльського гослодарства з 1ншими галузями народного госпо-дарства, законодавч1 та норматива акти орган i в державноI влади УкраЬчи з питань розвитку с1льського господарства та переробно1 промисловост1.

У процес1 досл1дх"ння застосовувалися сл!дуючи методи: системного та факторного анал1зу, розрахунково - конструк-тивний, монограф1чний, анал1тичних групувань, статистич-но-економ!чний, нормативний та кореляц1йно-регрес1йний анал1з. Були використан1 прикладн1 програми Super Cale 4, текстовий редактор Лексикон.

1.5. Наукова новизна робота полагав у комплексному досл1дженн1 проблем ефективност! на стад1ях виробництва, за-гот1вл1 та переробки зерна Ш!ениц1 до реал1зац11 хл!ба в умовах 1нфляц1йних процес1в. Сформован1 ochobhI : инципи Щноутворення на продукц1ю пшеничнопродуктового виробництва в умовах переходу до ринково1 економ1ки. Уточнена методика оперативного визначення витрат виробництва та формування ц1н на озиму пшеницю, а також методичн1 п1дходи в ц1ноутворенн1 э врахуванням якост1 озиме . пшениц1. На основ! цього визна-чен1 plBil ор!ентовних закуп1вельних ц1н на озиму пшеницю. Застосован1 для оптимального розпод1лення доход1в м!ж галу-аями виробництва, загот1вл1 та переробки озимоI пшеницi при формуванн1 Щн розрахован1 автором пер1оди об1гу оборотних KoniTlB в цих галуаях.

Визначеко ступ1нь залежносП нопиту на хл1б в1д р1вня ро: ;р1бних ц1н у кооперативно та державн1й торг1вл1 у по-р1внянн1 з 1НШИМИ продовольчиыи товарами.

Внзначен! методи поеднання ринкових та державних регу-

лятор1в виробництва, загот1вл1 та переробки озимо I пшениц1.

1.6. Практичне значения досл1дхень. Основна практична ц1нн1сть полягае у тому, що впровадження запропснованих заходов буде сприяти п1двшцен : ефективност1 виробництва, за-гот1вл1 та переробки озимо1 пшениц1. Застосування единого методолог1чного п!дходу до ц1ноутворення на пиеницю, борошно 1 хл1б сприятиме оптимальному розпод1лу маси прибутку м1д галузями 1 встановленню економ1чно обгрунтованих роздр1бних Щн на хл1бобулон1 вироби.

1.7. РсаЛ1Ьсиия результатов досл1даеиня. 3 участю автора обгрунтован1 р!вн^ ор!ентовних закуп1вельних ц1н на зерно, що реал1зувалося у 1994 та 1995 рр. за державним контрактом. Визначен1 р1вн1 ор1ентсвних закуп!вельних ц1н вико-ристан1 директивними органами Укра1ни у п1дготовц1 "Порядку закуп 1вель 1 розрахунк;з за з* ;>но у 1994 роц]." Листи N 37-21-2-12/4111, N 10-08, N 30-16/108 в1д 04.07.94p-. Впро-ваджуються с1льськогосподарськи; : товаровиробниками зерна та загот1вельними Шдриемствами та орган 1зац1ями Укра1ни.

Методика оперативного визначення витрат виробництва 1 формування ц1н на озиму пшеницю використовуеться с1льсько-господарськими п1дприемствами в Луганськ!й, Волинськ1й, Черн1г1вськ1й та 1нших областях Укра1ги.

1.8. Аро&мЦя робота. 0сновн1 положеьня 1 результата досл1джень пов1домлен1 та схвален1 на XX конференцИ молодих вчених 1 спец1ал1ст1в: " Актуальн1 питания забеспечення АПК" ( Херсон - 1 ^3 р.); М!жнародн1й науково-практичн1й конфе-ренцП " Шляхи рац!опального використання земельних ресурс1в Укра1ни " ( 16-17 березня 1995 р., Ки1в).

1.9. Публ1кад1я результатп досл1,^э;яш. Основн1 ре-зультати досл1дження по тем! дисертац1йно1 роботи знашли в1-дображення у 5 опубл 1 кованих роботах загальни... обсягом 1,0 друкованг-> аркуш.

1.10. Обсяга та структура дисертахЦйно! робота. Диоер-тац1я складаеться з вступу, 3-х роздШв, висновк1в та по-позиц1й, викладена на 181 стор1нц! машинописного тексту, мЮтить 36 таблиць, 2 схеми, 20 додатк!в. Б1бл1ограф1чний список включае '37 л1тературних джерела.

У першому роздш "Теоретичн1 аспекта рентабельной! с1льського господарства та 1нших галузей АПК" на основ! вив-

чення праць в1тчизняних та заруб1хних економ1ст1в-аграрник1 в роэглянуто теоретичн! положения визначення категорП "рента-бельн1сть", пор1внюються ochobhI показники рентабельности що використовуються для оц1нки ефектавност! с1льськогоспо-дарського виробництва в наПй кра1ш 1 за кордоном. Висв)тлен1 причини низько1 прибутковост1 в е1льському госпо-дарств1 пор1вняно до I 1 III сфери АПК. Досл!джено особли-boctI прояву закон1в вартост!, попиту i пропозицП. Зроблено !сторичний екскурс стосовно розвитку теор!й ц1ноутворення. Значну увагу прид!лено анал1зу р1зних методич'шх п1дход1в до формування ц1н на пшеницю 1 продукти II переробки за умов ринку.

Другий розд!л - "Сучасний стан 1 економ!чна ефек-гивк!сть виробництва, загот1вл! та переробки озимо! пшениц1 в УкраТнГ'- присвячений анал!зу динам!ки, структури витрат сиробцяцтва пшениц1, б-^ошна 1 хл1ба. Виявлен! недол1ки визначення показник1в ефективност1 за даними 1снуючо1 р!чно1 sbIthotI господарств. Досл!джен! причини эм1н реал!зац1йних ц1н на ц! продукти в час1 1 простор1. Визначена роль ц1ново-го стимукианнн у п1дв1щенн1 якост1 зерна озимо1 пшениц 1.

У третьему роздШ "OchobhI нарямки п!двищення ефек-тивносг! виробництва, загот1вл1 та переробки озимо! пшениц! в умовах переходу до ркнково! економ1ки" обгрунтован! ор-'ан!зац11"шо-економ1чн1 заходи по скорочешш темп 1 в зростання соб1 вартост 1 пиенищ, боровна 1 хл1ба, поеднання рол1 ринко-ви* 1 деркавних метод!в регулюваиня екоиом1чяих в1дносин у ьиробництв!, загот!вл! та переробц1 озимо! пиеннЩ, викладе-1:0 пропозицП по удосконаленню ц1ноутьорення на пшеницю 1 продукта I! переробки при переход! до ринково! окопомIm:.

1.11. Ка аахист шаюс^гься сл1дувчи ослоен! положения:

- оц1нка сучасного стану виробництва, загопвл! m переробки озимоI пшениц1 в Укра!н1 е умовах формування риако-вих в!дносин та !нфляц!йпих процес1в;

- основн! напрями окорочеиня темп!в зростання соб1вар-To-Tl пшениЩ, борошна 1 хл1ба;

- уточнен! методичн1 п1дходо до оперативного визначення вн. ат виробництва та формування nii: на озиму пшеп;;ц в умовах 1нфляц!I;

-г, обгрунтування оптимального роапод!лу доход 1в Шм га-

лузями виробництва, загот1Бл1 та переробки озимо1 пшениЩ через реформування Шноутвореняя з використанням норми при-бутку;

- розробка стимул 1 в за п!двищення споживчо1 вартост1 зерна пшениц1;

- система поеднання ринкових та державних метод!в регу-лювання в1дносин у пшеничнопродуктовому виробництв1;

- пропозкцП по удосконаленню реал!зац11 озимо1 пшениц1 в умозах 1нфляцП та несвовчасних платеж1в за зданс зерно держав 1;

- пропозицП Щодо п1дви!дення ефективност1 виробництва, загот1вл! та переробки озимоI пшениц1 в умовах переходу до ринково1 економ1ки.

2. OCHOBHI I. 1ЮВ1 ГОЛОШЕИ I ЕШЮВКН ДИСЕРТАЦШЮ1 РОБОТИ.

2.1. ВироОництво. пшениЩ е /кра1н1 складае 4-5% в1д йо-го св1тового р1вня. Майне 50% валового виробництва озимоI пшениЩ зосереджено в Степу, 38% - в Л1состепу 1 рейта (12%) в Пол1сс1. Основними виробниками озимо I пшениЩ е колективн1 с1льськогосподарськ1, державн1 й м!жгосподарськ1 п1дприемст-ва, що вирошують 95% II валових збор1г.

Озима пшенця мае висок! потенц1йн1 мсж^вост!. II уро-жайнють за три останн1х десятил1ття зб1лышлась майже на 20 ц/ra i перевищила 1нш1 зернов1 культури. Проте р1вень уро-жайност! ози..о1 пшениЩ ка 22-25 ц/ra нижче н1ж у Франц11, ВеликобританП, Н1меччин1. Групування когосп1в i радгосп1в Укра!ни за урожайЩстю озимо! пшениц1 (у ваз1 п1сля коробки) за 1990-1992 рр.":ев!дчить, що урожайнЮть понад 50 ц/га мали у .1900 р> лище^19?8% когосп1в 1 радгосп1в, а у 1991 1 1992 рр. це менше - в!дпов1дно 1,2% 1 L,4%. Значна к1льк1сть господар^тв мала врожайн1сть нижче 15 ц/га. Так, у 1992 р. 1х к1льк1сть становила 5,3% в1д загально1 к1лькост1, або 597 господарств.

2.2. Обсяги державних закупок озимо1 пшениЩ в 1936-1990 рр. в середньому досягли 10 мн.т. (табл.1). Шсдя 1990 р. вияви:ась ч1тка тенденЩя до зниження продажу пшениц! держав!. В 1994 р. вона зменшилась до 5,2 мн.т. Анал1з використання внутрЮньогосподарських фонд!в зерна в yclx ta-

Таблиця 1

Динам1ка Еиробництва та загот1вель озимо! пшениц! в ус!х категор!ях гослодарств Укра1ни

Показнпки В середньому за роки

19811985 19861990 1991 1992 1993 1994

Площа бос!ву,тис.га. 6823 6407 7013 6315 5726 4507

Питома вага озимоI пшениц! в пос!вн1й площ! зернових, % 42.2 41,3 47,8 45,4 40,3 33,0

Валовий зб1р,мн.т. 18,1 23,5 21,1 19,5 21,8 13,6

Урожайн1сть, ц/га 26,4 36,4 30,1 30,8 38,0 30,8

Державн1 закупки озимоI пшениц!,мн.т. 10,0 8,0 6,9 7,9 5,2

Питома вага закупок в валовому збор! озимо! пшениц!. % 41,6 42,8 37,9 35.2 36,6 38,2

Таблица 2

Динам1ка виробництва борошна, хл1ба I хл1бобулочних та макаронних вироб1в в Укра!н!

Показники Роки

19811985 19861990 1991 1992 1993 1994 1994 р.в % до 19811986 р.

Виробництво борошна, тис.т. на душу населения 7913,3 160,2 7684,4 147,6 7382,5 142.0 6625.3 127.0 6587,0 126,3 4981,0 96.0 63,0

Виробництво хл1ба та хд1бобулочних вироб!в, тис.т. на душу чселення 7599,4 144,3 681', , 129,1 6685.1 128,6 6440,8 123,5 5444,0 104,3 4626,0 89,1 60,8

Виробництво макаронних в.^об!в, тис.т. на душу населения 329,4 6,5 349,7 6.9 364,8 7.0 350,3 6,7 340,1 6,5 249,0 4,8 75,6

тегор1ях господарств УкраТнн зд1йснювався з 1976 р. Виявлено структура зм1на, що сталися в 1х розпсд1л1 за цей час, а саме: в ход1 становления ринкових в1дносин формуються поряд з державною загот1влею 1ни1 гнали реал1зац11 зерна; по-дру-ге, в1дбуваеться зб1льшення його внутр1шньогосподарського споживання. Незважаючи на те, що р!вень рентабельное 1 зерна по держзакупках в 1993 р. в 9,3 раза 1 в 1994 р. в-8,3 раза вищй, Hi ж по 1нший каналах реал1зац11, в1дпов!дно, 491% 1 53,4% (1993 р.) та 305% 1 37% (1994 р.), майже полови. . зерна реал1зуеться минаючи державний сектор. Кошти, отриман1 в!д продажу зерна на ринку, ресурси, отриман1 по бартерним угодах, своечасно надходять в господарства, що прискорюе 1х об1гов1сть. Кошти в1д реал1зац11 пшениц1 держав 1, включагчи 1 компенсац!йн1 виплати, як1 надходять на рахунки з великим зап1зненням, в умовах фляцГ знещчюються. Кр1м того-, в господарствах виявиласъ тенденщя до зб!льшення як продажу зерна в рахунок оплати прац1 роб тникам, так 1 видач! його натуроплатою, щоб забэспечити соЩальний захист роб1тник1в в умовах 1нфляц11. Так, якщо в 1986 р. одному середньор1чкому прац1вников1, зайнятому в с1льському господарств1, було продано 1 видано в рахунок оплати праЩ 685 кг. зерна, то в 1993 р. - вже 1247 кг. У загальн1й к1лъкост1 виданого 1 про-даного роб!тникам зерна у 1992 р. було 75% пш~ниц1, а у 1993 р. - 81%.

2.3. Хл1боприймальна галузь представлена в Укра1н1 498 елеваторами . загот1вельними Шдриемствами. Найб1льше 1х у районах з великими обсягами виробництва i загот1вл1 зерна -в Дн1пропетровськ1й (37), Харк1вськ1й (30), Одеськ... (28), Херсонськ1й (2?), Донецьк1й (25) областях. В середньому по Укра1н1 в 1993 р. навантаження по вагот1вл! зерна на одне ХГШ становило 29 тис.т. зерна, в т.ч. тис.т. лоениЩ.

2.4. В рац1он1 с!льськогосподарських тварин необх1дно зменшити к1льк!сть пшениЩ за рахунок фуражних культур, як! мають кращ1 кормов1 якост1. Що ж. сгосуаться пшениЩ, то OCHOBH1 зусиля землероб!в повинн1 бути спрямозан1 на покра-щенкя борошномельних i хл1бопекарних якостей зерна. У эв'яз-ку з ' деф1цито( твердо1 пшениЩ в Укра1н1 для виробництва високояк1сних круп 1 макаронних вироб!в необх1дио розширення ареал!в вирощування озимих сорт!в твердо! пшениц! та ство-

рення нових зимост1йк!х сорт1в.

2.5. Виробництво основних продукт1в переробки зерна -борошна, хл1ба $ хл1бобулочних вироб1в, як в ц1лому, так 1 на душу населения, мае ч1тку тенденц1ю до зменшення (табл.2.). У загальн!й к1лькосп борошна осиовна питома вага пшеничного - 91 %. 3 1992 р. по 1993 р. виробництво хл1ба р1зко зменшилося на 1 мн.т., коли в попередн1 роки спад ви-робництва становив близько 200 тис.т. 1дор1чно. Вважаемо, що ця тенденщя обумовлена сл1 дуючим:

- в1дбуваеться пад1ння платоспроможного попиту населения на хл!бобулочн! вироби при п1двшценн1 роздр!бних Щн;

- внасл1док зб1льгаення нидач1 зерна роб1тникам с1льсь-когоаюдарських Шдприемств, а також здорожчання 1 нестач! пального для транспорта, що доставляв хл1б у села, зб1льшу-еться споживання хл!ба домашньо! вип1чки (а Щ розм1ри не в1дстежуються статистикою);

- зм1нюеться розпод1л державних ресурс!в борошна. До ринкового фонду, в якому витрати на хл1бопечення становлять ыайже 90%, з загальннх обсяПв державних ресурс 1 в направлено в 1992 р. - 85% борошна, а в 1933 р. - на 5% менше. А це десь близько 565 тис.т. невиробленого хл1ба;

- змекшивея вих!д хл!ба з 1382 у 1992 р-. до 133% у 1993 р. 1, як насл1док, зросли витрати борошна на 1 тонну продук-ЦП.

2.6. В ход! досл1дження виявлено, що темш. росту обпяг!в виробництва борошна 1 хл!ба в залежност1 в!д об ект1в господарськоГ д1яльност1 значно р1зняться. На фон1 загального зменшення виробництва борошна, хл1ба 1 хл!бобу-лочких вироб1в в Укра1н1 в1дбуваеться пад!ння темп1в росту обсяПв виробництва на бор_номельно-круп'яних ! хл1бопекар-них л)дприемствах (без когосп1в) 1 зростання 1х у кол-госпн1й промисдовост! (табл.3).

2.7. КореляЩйно- регрес1йний анал1з аалежносч! попиту 51д ц1яи дав амогу виявти, що значения результативного по-ка~чика - попиту на хл1б 1 хл!бобулочн1 вироби, не дивлячись на значке 1нфляц1йне вростання Щн, вумовлене впливом ц1ни т Х на 20%, тод1 як зм1ни попиту на масло вершкове обумов-лен1 впливом ц!ни на 28%, на м'ясо птиц! - па 42%, борошно -на 5?Х, яйця - на 55%. Хл!б в силу нееластичного попиту мае

найменший коеф1ц1ент кореляцП 0,4537 пор1внянно з 1 ниши продуктами.

Таблиця 3

Зм1ни в основних локазниках д1яльност1 борошномельно-круп'яно1 1 хл1бопекарно1 галузей Укра1ни в 1990-1993 рр.

Показники 1991 в% до 1990 1992 BZ до 1Q91 1993 BZ до 1992

1) Темпи росту o5o:irlb виробництва продукцИ (в порт^льних ц1нах)Д: в борошномельно-круп'-.л1й (без когосп1в) в - " - промисловост1 к0г0сп1в в хл1бопекарн1й ( без когосп1в) в хл1бопекарн1й промисловост1 когосп1в 96,5 ' 59,8 98,4 58,2 82,9 34,6 102,0 196,4 91,5 164,4 86,9 234,2

2) Темпи росту продуктивное!1 прац1 в борошномельно-круп'ян1й (без когосп1в) в - " - промисловост! когосп)в в хл1бопекарн1й ( без когосп1в , в хл)бопекарн!й промисловост! когосп1в 94,9 57,2 98,5 56,8 81,7 31,6 105,5 72,5 91,3 138,2 90,0 144,4

2.8. Досл1дженнями встановлено, що р1вень соб1вартост1 озимо1 пшениц! в час1 мае значну тенденЩю росту. Соб1варт1сть 1 т. пшениЩ в 1986-1990 рр. проти 1966-1970 рр. зб1лынилась в 1,8 раза. Гологи1 причини п1двищення соб!вартост1 за той пер1од - зб!льшення оплати прац1 в с1льському господарств1, зростання техн1чно1 оснащенност1 галуз1 та п1двищення ц1н на матер1ально-техн1чн1 засоби, впровадження лосягнень НТП, як1 потребують додаткових Biuia-день. Проте, починаючи з 1991 р., р1зке зростання соб1вар-тост1 обумовлене головним чином п1движениям ц1н на ма-тер1ально-техн1чн1 ресуреи, до Надходять у с1льське госпо-дарстгю з I сфери АПК, у результат! переходу промисловосИ на bLimu ц1ни, та 1нфляц1йними ироцесами. Виробнича соб!парт! "ть озимо1 пшениц! в 1994 р. перевгащла р1вень 1991 р. в 5305 раз1в (табл.4.).

За умов 1нфляц11 вкпвилась недосконаЮть бухгате; 'ь-кого обл1ку та р1чно1 зв1тност1, як1 в даний час спотворюють реал11 економ1чного життя. Насл1дками е так1 факти:

- структург виробничо1 соб1вартост1, розрахована за да-ними р!чних зв1т1в, не в1дпов1даз реальност1;

- у 1993 р. коливання соб1вартост1 1 т. озимо! пшениц!

Табдиця 4

Еконсшчна ефективнЮть виробництва озимо! пшениц! в усах категор1ях господарств УкраЗни.

Показники Роки

1987 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1994 р.%,раз1в, пункт1В до 1986 р.

Прям1 затрата прац! на 1 т,л .-год. 0,93 0,87 0,74 0,70 0,91 Ь, 98 0,83 1,14 122 X

Пряма оплата пращ на 1 тонну,крб. 9,7 11,1 9,9 11,0 23,5 252 7760 57414 В 5919 р. б.

ВироОнича соб1варт1сть 1 тонни.крб. 68,1 68,5 65,6 67,4 118 1917 55563 626000 В 9192 р. б.

Реалавовано верна пшениц! з 1 га на суму.кр 202 250 289 398 487 12870 580000 3437000 в 17015 р.б.

Середня реал1зац1йна щна 1 т.пшениц!,крб. 141 159 175 272 455 12580 452000 3709000 В 26305 р.б.

Р1вень рентабельност1 реал1зовано1 держав! пшенши, % 97 122 153 264 239 556 479 492 + 395 пункт

Чистий доход на 1 га пос!в1в пшениц!,крб. 99 137 175 283 344 10908 479000 2733000 В 27606 р.б.

ст..ловило в1д 49 тис.крб. у Р1вненськ1й (Пол1сся) до 132 тис.крб. у Дн1прэпетровськ1й (Степ), коли в попередШ роки виробництво II найдорожчим було у Пол1сс1, а найдешевшим у Степу;

- р1зень рентабельност1 не обг.рунтовано завищений.

В умовах 1нфляц11 з'являеться нез1ставн1сть у час1 со-б1вартост1 1 д1ни реал1зац11 у р1чн1й зв1тност1. Товарна продукт я оц1нюеться у пер1од реал1зац11 за Шнами, що д1ють на момент II продажу з урахуванням 1ндексу 1нфляц11 на ией пер1од. Соб1варт1сть же пшениц1 зг1дно вимогам бухгатерсь-кого обл1ку формуеться протягом вього року, 1 витрати врахо-вуються за ц1нами придбання засоб1в промислового виробкицтва попереднього року. Наприклад, в 1992 р. повна соб1варт1сть 1 т. пшениц1 за даними р1чного зв1ту дор1внювала 1917 крб., а в умовах вересня 1992 р. на' момент продажу 1 формування ц1ни реал1зац11 ьона становила розрахунково 3872 крб. Одже р1вень рентабельност1 зменшився з 556 X до 224 %. Ягацо пор1вняти цей розрахунковий р1вень рентабельной! з попередн1ми роками (1990 р.-264% 1 1991 р.-239%), то ми можемо говорити не про високорентабельне виробництво, а про пад1ння ефективност1 вирошування зерна пшениц1 в 1990-1992 роках.

Методика оперативного визначення витрат виробництва, що е результатом сп1льно1 рац1 колективу науковц1в в1дд1лення ц1ноутворення та 1нфраструктури ринку 1нституту аграрно1 економ1ки УААН (Ки1в: 1АЕ УААН, 1964 - 1995 рр.), в т.ч. 1 автора роботи, дозволяв визначити соб1варт1сть озимоI пшениц! та г"одукт1в II переробки в сшвставних у час1 з ц1-нами реал1оац!I величинами. В основу ц1е1 методики покладене використання у ф1зичних одиницях витрат прац1, матер1альних ресурс 1 в у розрахунку на 1 т. продукт I, що е екв1валентами, як1 оц1нюються з ц1нами на момент визначення реал1зац1йно1 ц1ни. Базою для формування Щни в частин! натурального вим1-ру витрат стае типова технолог1чна карта вирощування озимо1 пшениц1. Автором проведено обгрунтування кожно1 статт1 соб1вартост1 озимо1 пшениЩ при заланован1й урожайност! 35 ц\га. Так, наприклад, з метою обгрунтування оптималышх затрат прац1 у натуральному зираз! люд-год на 1 ц. зерна зроб-лено анал1э на основ1 групувань когосп1в 1 радгосп1в за прямими затрат ми прац! за 1990-1993 рр. Ъид1лено групп : до

0,5 люд-год\ц ; 0,5-0,7 люд~год\ц ; 0,7-1,0 люд-год\ц. Близько 50% господарств мають таку труд^ стк1сть 1 виробля-гсть у середньому майже 70% валового збору зернових, мають максим :ьну врожайнЮть, 1м належить чхльне м1сце у ре-ап1зац11 зерново1 продукцП. Саме ц1 меж1 ми повины прийма-ти до уваги г-н визначенн1 сусп!льно-необх1дних витрат прац1 на вирощування зернових, в т.ч. 1 озимо1 пшениц1.

При визначенн1 обсяг ) внесения м1неральних добрив важ-ливо дотримуватися в1дпов1дного сп1ВЕ1дношення ИРК. При ць-ому потр!бно враховувати т1льки нормативне, розраховане за науко обгрунтованими рекомендац1ями сп1вв1дношення 1 в жод-ному раз1 не коригувати його на фактичну наявнЮть у держав-них ресурсах м1неральних добрив за видами. Тому що на фон1 загального скорочення обсяг1 в внесения м1неральних добрив п1д шеницю простежуються негативн1 зм1ни V в1дношенн1 внесения фосфорних 1 кал1йних добрив до внесения аротних. У 1988 р. це в1дношення становило (азотн1-1), в1дпов1дяо 0,58 1 0,55, а вже у 1993 р. - 0,35 1 0,37.

2.9. Наявн1сть безгосподарност1 в процес! вирощування озимо1 пшениц1, II загот1вель 1 переробки дае можлив1сть' ставити задачу скорочення темп 1в зростання соб1вартост1 на вс1х етапах технолог1чного процесу.

Вир1иальне значения в зниженн! виробничо1 соб1вартост1 озимо1 пшениц1 мае -'двищення врожайност', що досягаеться -а рахунок впровадження рац1онально1 системи землеробства, яка включае покращення структури пос!вних площ та с1возм1н, впровадження у виробництво крацдах районованих сортхв, науко-во обгрунтоване внесения мШеральних та орган1чних добрив. Один э резерв 1 в зниження соб1вартост1 озимо! пшениЩ вба-чаеться в перетворенн1 Штенсивних технолог1й в ресурсо-енергозбер1гаюч1 1, що не менш важливо, в екологоща-дящ1 .

2.10. Додатков1 вкладення на Шдвидення вродсайност1 озимо1 пшениц1 економ1чно не виправдан1 за наявн1стю факту значних втрат зерна при збиранн1, збер1ганн1, переробц1 та торг1вл1. Результатл анкетування проведеного нами в госпо-дарстваХ Староб1льського району Лугансько! област1 з питань втрат верна показали, що при збиранн1 озимо1 пшениц1 втра-чаеться близько 2-3 ц/га, в окремих госиодарствах 1 до 5

Ф1зична вага втрат зерна при перебуванн1 на току -70-200 кг на тонну. Питания втрат зерна потребуе особливо! уваги у зв.'язку з скороченням продажу пшениц1 за державними контрактами 1 знец1нення при 1нфляц11 грошово1 виручки в1д реал1зац11 зерна. Щоб гарантувати укра1нським товаровиробни-кам в1дкладання реал1зац11 зерна до появи сприятливо1 кон'юнктури ринку та за умов впровадження в майбутньому фор-вардних 1 ф'ючерсних угод повинна мати подальший розвиток система збер1гання зерна. Зусиля с1льськогосподарських то-варовиробник1в повинн1 спрямовуватися на створення в1дпов1дно1 системи збер1гання безпосередньо в госпо-дарствах: на буд ництво нових зерносховищ, в т.ч. з залу-ченням 1ноземних НЕестор1в, на реконструкц1ю критих ток1в, механ1зац1ю кап1тальних зерносховищ. Проте за умов ф1нансо-во1 кризи рац!ональн1ше вйкористовувати спец1ал1зован1 для тривалого збер!гання державн1 примИцення загот1вельних п1дприемств на умовах оренди. Тим б1льше, що втрати.зерна при збер1ганн1 у непристосованих сховицах господарств можуть звести нан1вец_ ефект з1д реал1зац11 зерна по б1дьш висок1й ц!н1.

При закуп1вл1 зерна державою питания про компенсац1ю витрат по збер1ганню пшениц! буде стояти у випадку появи елеватор1в не державно I власност1. Плата за збер1гання зерна пшениЩ повинна зд!йснюватися за рахунок власника зПдно розц1нок, що включають орендну плату за використання плоц1 зерносховища або складу 1 витрат по збер1ганню, виходячи з галузевих "орматив1в у натуральному вигляд! (затрат прац!, матер1ал1в та речовин для проведения дезинфекцП обладнання, тари, охолодженню або х1м1чному консервуваншо, проведению анал1з1в вологост1 1 температури 1 т.1.).

2.11. Зб1лышпшя витрат виробництва в1дбувазться на вс1х стад1ях просування гшениц1 в1д зерна до спеченого хл1-ба. Найб1льшу питому вагу у витрз.'гах хШоприймалыю! д)яль-ност1 займае виплата в1дсотк1в за користуванпя кредитами -80-907.. Граф1ки повернення кредит1в та сплатн в1дсотк1в за них встановлюються в1дд1леннями Агропромбанку "Укра1на" в односторонньому порядку, до не дае можливост1 силануьати повернення 1х р1вном1рно по м1р1 реал!вац]1 зерна. Все це та нер1вном1рн1с1 поставок зерна спрнчиняе ЪтрокатЮть онтов;и

ц1н ка зерно. Правом1рним в ц1й ситуац!I було б спрямувати державне регугавання на здешевлення в.дсотк1в по позичках банк1в.

Зк 1н1 резерви зниження витрат у виэошшч1й д1яльност1 хл1боприймальних пункт 1в полягають в сл1дуючому:

- пркйманчя зерна по добових граф!ках дозволяе до 20% знизить потребу в автомоб1льному транспорт1, б1льш равном1р-н1ше завантажити технолог!"не 1 транспортне обладнання;

- зниження загального обсягу перем1щення хл1бопродукт1в 1 п1двищення питомо1 ваги вантажно-розвантажувальних роб1т, що виконуються механ1зованим способом;

- економ1чне витрачання пального 1 електроенергИ;

- рацЮнальне розм1щення зерносховищ 1 тдприемств по пзреробц1 зерна для л1кв1дац11 незбалансованост1 м1ж обсяга-ми виробнидтва продукцП, емкост1 сховшц ) потужностями перервано! промисловост1.

Питома вага калькуляцШю! стагт! "Сировина 1 матер1а-ли" у виробниШй соб1вартост1 продукцП борошномельно-круп'-яно1 промисловост1 зменшилась з 95,8% у 1984 р. до 87,7% ,, 1993 р. Це св1дчить про значно виц1 темпи рс^ту оптово-в1д-пускних ц1н на матер!ально-техн1чн1 ресурси, що споживае ця галузь, пор1вняно з темпами росту ц!н на зерносировину. В обстежеких хл 1 бокомб 1 натах найб1льшу питому вагу у структур 1 витрат на виробництво 1 т. пшеничного х.'ба пЮля сировина займають загальнозаводськ1 витрати (18-20%), паливо 1 елект роенерПя (3-10%).

Шляхами зниження соб1вартост1 борошна 1 хл1ба являються:

- впровадження доеягнень НТП, п1двищення технолог1чного р1вня 1 удоскояалення технологи виробництва, у тому числ1: скорочення ручних операц1й на -сладах ророшна при вантажно-розвантажувальних роботах, а в т1стом1сильних в1дд1лен-нях - при перериваному виготовлешИ т1ста; широке розповсюд-ження устаткування безтарного збер1гання в1дкритого типу борошна, а допом1жно1 сировини - у жидкому вигляд1; застосу-вання безлоткових контейнер1в закритого типу эбер1гання 1 транспортування хл1бобулочних вироб1в;

- поШшення асортименту продукцП;

- рац1ональне використання основних виробничих фонд1в, економ1я лаливно-енергетичних ресурс1в 1 допом!жних матер1а-л1в;

- удосконалення орган1зац!1 виробництва, прац1 1 управляя.

2.12. Не дивлючись на п1двищення соб1вартост1 пшеничного борошна, суттевих зм1н у р1вн1 рентабельное 1 його виробництва не в1дбулося. У середньому sa 1994 р. р1вень рента-бельност1 дор1внював 9,2 %. До переоц1нки продукцП борошно-мельно! галуз! в III квартал 1 1993 р. виробництво борошна було збитковим з причин п1двии.ення закуп1вельних ц!н на зер-нову сировину та ц1н 1 тариф1в на 1нш1 складов1 соб1вартост1 борошна. Але у вересн1 та грудн1 1993 р. було проведено два п!двищення оптових ц!н на борошно зг1дно в1домчих розпоряд-жень. При цьому переоц1нки розрахунк1в 1з здатчиками сирови-ни не в1дбулося.

Виробництво хл1ба 1 хл!бобулочних вироб!в в Укра1н1 в середньому за 1994 р. було прибутковим (р1вень рентабель-ност1 - 12,2%), хоча епостер1галося зниження р]вня рента-белыюст1 хл!бопекарно1 продукцП у пор!внянн1 з 1993 р. на 2,2 пункта, а хл1ба з пшеничного борошна I сорту - на 3,3 пункта.

2.13. В уч. зах, коли в1льне ц1ноутворення на pwmy пшениц! в Укра1н1 т1льки зароджуеться, затратний п1дх1д до фор-мування ц1н виправдовуе себе. Тому моделювання эакуп1вельних ц1н в!дбуваеться на основ! калькуляц1I соб1вартост! та виз-начення певно! маси прибутку. Для п1дтримки ц!ново1 паритет-ност1 у виробництв1 пшениц1 п1д кер1вництвом члена-кореспон-дента УААН Шпичака O.U. за методикою розробленою у в1дд!ленн! ц!ноутворення та 1нфраструктури ринку автором були обгрунтован1 пропозицП по встановленню ор1ентовних за-куп1вельних 'Uh на озиму пшеницю на 1995 р. по-квартально. Спочатку ц1на розраховувалася на 1 грудня 1994 р. за фактич-но сформованим р!внем витрат, а пот!м !ндексувалася за прог-нозними 1ндексами ц1н 1 тариф1в на кожний квартал 1995 р. (табл.5). В основ;- розрахунку покладено вказану методику *). Бона св1дчить, що у ринкових умовах основним регулятором виробництва стае ц1на побудована за'концепЩею ц!ни виробництва, в ochobI яко! соб!варт1сть та маса приб^'ку, цо виана-чаеться через норму прибутку на весь авансований в II вироб-ництв! каштал на в!дм!ну в!д р!вня рентабельном l, який

*) Концепц1я Щноутвореиня на продукцио АПК в пе-рех1дннй пер1 од до ринково1 економ1ки./П1д кер. Шпичака O.K. - К.: IАЕ УААН. 1993. - 24 с.

Оо61варт!сть 1 эакуп!вельна ц1на 1 тоннп озимо'

Таблица 5 пшениц! у 1995 роц!

Статтi витрат

Витрати на 1 тонну продукт I

В натуральному ви-раз!

Варт1сть . тие.крб.

станом на 1.12 1994 р.

i кв ii кб

1 .Оплата працЦпряма i непряма), люд-годин

2.Нарахувашга на оплату пращ

3.Нчсишя, кг

4Линдобрива - вс.ього, кг д.р. й.Оргатчт добрива - всього.т О.Опссби захисту рослин 7 Пали в но-масти л bHi материала,кг В.Електренерпя, кВт-год

9. АмортизаЦ!я

10.Ремонта (кап1тальний i поточний)

11.1ншi MaTpianbHi витрати

12.Платеж!

13.Всього гшт^ат

14.Витрати" на поб1чну продукщю

15.Co6BapTicTb виробнича

16.Новна co6BapTicTb реал аз. продукц!I в зал;ков i и вазi

17.Норма прибутку, У. ~

18.Maca приОутку

19.PiBerib рентабельность % 20.3акуп1вельна Щ_на

62,9 40,0 3,0

26,0 4,6

61 426 1098 600 759 624 9

109 109

64 547 4529

4584 30 1717 3? 6301

94 689 1732 900 1203 1110 16 120 120

101 1101 7378

745 30 4985 67 12450

124 920 2321 1200 1368 1632 22 241 241

1362 9798

9915 30 5475 55 15390

186 1164 3064 1650 1511 2170 30 361 361

22,' 131: 346; 1801 162' 238 3 48 48

127 1667 12671

13 142 1165' .1311 144

12823 30 6060 47 18883

63' 200

в1дображае ефективн!ст; т1льки поточних витрат.

Ц1на не повинна покривати недол1ки у технологи вирощу-вання , як! являють собою насл1дки економ1чно-ф1нс сово1 кризи с1льського господарства, породжено1 1нфляц1йними про-цесами,- Шна, яка буде ор1ентуватися на сучасний недоскона-Хлий технолог1чний р1вень, неспроможна створити належн1 умови для в!дтворення 1 ,в1дпов1дно, для удосконалення технологи виробництва. Тому при визначенн1 складових соб1вартост1 у ф1зичних одиницях на 1 т. пшениЩ повинн: переважати норма-тивн1 потреби на запланований р1вень урожайност1.

Ми под1ляемо думку тих економ1ст1в (О.М.Шпичак та 1н.), . як1 вважаготь, що обмеження прибутку переробних п1дприемств граничним р1внем рентабельност1 в умовах 1нфляц11 е не-доЩльним,' так як це сприяе подальшому розвитку затратного механ1зму. Для вс1х ланок зернопродуктового Шдкомплексу економ1чно обосновану масу прибутку треба визначати на основ! норми прибутку. Використання р!вня рентабельност!

мотиве при анал1з1 виробничо1 д1яльност1 бороиномелышх 1 хл1бопекарних п1дприемств, але т1льки як в1дношення прибутку до власних витрат без повторного рахунку вартост1 сировини.

Важливим принципом ц1ноутворення на продукцио пшенич-нопродуктового виробяицтва в1д пшениц1 до хл1ба е встанов-лення ц1н на единГй методолог1чн!й основ1, тобто перех1д до единого типу ц1ни, який забеспечував би реал1зац1ю критер1я взаемоЕиг!дност1 партнер1в. Анал1з структура роздр1бно! ц1ни хл!ба станом на 2 грудня 1994 р. св1дчить, що серед галузей, як) беруть участь у Еиробництв! хл!ба, с!льське господаретво знаходиться в най.мени виг!дному економ!чному становись У сфер1 с!льськогос1^дарського виробництва пшениц! формуеться 14,6% роздр!бно1 ц1ки, у сфер1 загот1вл1 - 11,6%, у борошно-мельн1й - 13,9%, у хл!бопекарн1й - 25% (табл.6). Досить значку питому вагу (16,7%) займае торг!вля. Биплати в бюджет у вигляд1 податку на добавлену варт!сть дор1внюють 18,2% е1д роздр1бно! ц!ни на хл1б. До ж стосуеться розпод1лу прибутку при реал1зац11 хл!ба, то 7,5% прибутку надходить в загот1-вельн1 галуз1, 34,8% - боро^номельн1й, 32,2% - хл!бопекарн1й промисловост1 1 т1льки 25,5%- Ыльському господарству (1 це при тому, що питома вага сировини у соб1вартост1 борошна досягае 94%). При цьому характерно, що Ыльськогосподарськкй виробник отримуе прмбуток за пшеницю один раз у рис, тод1 як борошномельне п!дприемство окуповуе карбованець власних витрат певним прибутком вже десятки раз1в у р1к, а хл1бокомб1-нат - б1ля сотн1 раз1в у р!к. Отже, у найб1льш сприятливих умовах знах^дяться галуз!, де висока обороти1сть авансовано-го кап 1 талу.

За розрахунками автора пер 1 од об!гу авансованих у поточи! витрати оборотних кошт 1 в при виробництв1 озимоI пшениц! дор!внюе 0,7р рога, при виробницгв! пшеничного борошна приблизно 0,083 рока, а при вип1чц1 хл!ба - близько 0,01 р. Використовуючи ц1 коеф1ц1енти, зроблено розрахунок роздр1бно1 ц1ни на хл1& з пшеничного борошна, зг1дно якого прибуток перероэпод1леться м!ж галузями в!д внробництва ози-1!о! пшениц! до реал)зац!1 хл!ба тагам чином: у Ольському гоетдарств1 сформуеться 33%, а в галузях эагот1вл!, перерыт! та торг!вля разом - 17% прибутку.

йдстссув?: ли единого методолог 1чного" (дходу до Щноут-

Таблица 6

Розрахунок роздр1бно1 ц1ни н^. хл1б' 61 лий подобий з борошна 1 сорту масою '800 г.

В р о з р а X У I! К У

на 1 хл!бину

1 вар1ант II вар1ант

Показники станом Питома станом Питома

на вага у на вага у

6.12. розд- 2.12 розд-

1993р. р1бн!й ц1н1,% 1994р. р!бн1й Ц1Н1,%

С1льське го спод а р с т в о

Соб1варт1сть пшениц1,крб. 68 2,5 1014 5,6

Прибуток.крб. 289 10,8 1622 0,5

РентабельнЮть, 7, 425 - 160 -

Середня реал1зац1йна ц1на,крб, 357 13,3 2636 14,6

( X л 1 боприймаль Витр^ти власн1 по ХПД.крб. H И й 1. у н к т

197 7,4 159R 8.9

Прибуток.крб. 60 2,2 47ъ 2.7

РентабельнЮть до власних

витратД 30 - 30 -

РентабельнЮть до вс1х витратД 16,8 - 11,3 -

В1дпускна ц1на зерна,крб. 614 - 4710 -

Борошномельне П 1 д п р и е м с т в о

Власн1 витрати.крб. 196 7,3 295 1.6

Прибуток,крб. 122 4,6 2214* 12,3

РентабельнЮть до власних

витратД 40,3 - 750 -

РентабельнЮть до вс1х витратД 15 - 44 -

В1дпускка ц1на борог а,крб. 932 - 7219 -

X л i б о к о м б 1 н а Т

Власн! витрати комб1нату (вкл. 575 21,6 2466 13,7

Шдсобну сировину),крб. 201- 11,3

Прибуток.крб. 389 14,6

РентабельнЮть до власних ви-

тратД 86 - 82 -

РентабельнЮть до вс]х витратД 25,8 - 21,0 -

Оптова ц1на,крб.' 1896 71 11719 65,1

1ШВ (28%), крб. 531 , 19,9 3281 18,2

В1дпускна Щна хл1ба,крб. 2427 90,9 15000 83,3

Торг! в л я

ТорПвельна надбавка, крб. 243 9,1 3000 16,7

(I вар.- 10%, II вар,- 20%)

Роздр1бна ц1на,крб. 2670 100 18000 100

За даними Староб1льського елеватору 1 хл1бокомб1нату (Лу-гачська обл.). Вих1д борошна I сорту - 37 % при двосортному 76 % помел1. Вих1д хл1ба - 131,6 %.

* 78X при^утку направляеться на погашения понесених у 1994 р.збитк1в в1д реал1зацН борошна на хл1бопечення за економ!чно необгрунтованими ц1наш.

вор^ння на продукцШ пшеничнопродуктового гдкомплексу спри-тиме справедливому розпод!лу маси прибутку м1ж галузями 1 встановленню економ1чно обгрунтованих ц1н на хл1бобулочн1 вироби. Кр1м того, стосовно паениц1 та продукт1в II перероб-ки важливим критер1ем при моделювашИ ц1н повинен стати попит на хл!бн1 продукта. М1н1мально нормативний попит населения на продовольч! товари внзначаеться так званим сложив-чим котиком. Принцип Tlcuoro зв'язку ц1н з споживчим котиком повинен проявктися у п1днесенн1 доход1в населения до р1вня, який забеспечував би споживання товар1в у к1лькост!, що пок-ладена в його основу.

2.14.Стосовнс диференц1ац1I закуп1вельних ц1н оалежно в1д р!вня якост1 зерна доцЬчьно установити надбавку до заку-п1вельно1 ц1ни на м'яку пкеницю з bmIctom клейковини 23% fie нижче II групи якост1 (базисний р1вень) у розм1р1 5% за кожний в1дссток зб!льшення к1лькост1 клейковини у зерн1.

^EmIct Запроектований 0р1ентовна закуп1вельна

клейковини,% розм1р гроыових ц1на 1 т. озимоI

Надбавок аа кожний % пшениЩ станом на вм1сту клейковини, % 1. 07.94 р.,тис.крб.

22 - 5 17084

23 - 18883

24 5 19827

25 10 20771

26 15 21715

27 20 22660

28 1 Т д. ,25... 23603 1 Т.д.

3 метоы пол1пшення оц1нки товарного зерна на ХПГ1, за-беспечення об'ективност1 при формуванШ ц1н з урахуванням якостГ продукцП виникае потреба в створенн1 1 впровадженн1 експрес-метод1в пг визначенню параметра якост1 пшениц1. Тривал1сть одного експресного анал1зу, наприклад, cepll "Iнфралайзер" (США), "1нфрамат1к" (Швец1я,ФРН), займае 0,5-1,5 хвилини.

2.15.Поеднання ринкових 1 державних метод1в регулювання економ1чних в1дносин у пшеничнопродуктовому виробництв1 повинно в1дбуватися галяхом 1.одалыюго розвитку цКюеого 1 ф1-нансового регулювання, а також системп держконтракгу за принципами доб.ов1льност1 1 партнерства мГ державою 1 eu

ройниками пшениц1. Щнове регулювання включае ц1ноутвороння з регулюючо ролю норми прибутку, yi зновлення знижених торг1вельно-збутових надбавок. Система ф1нансового регулю-вання i редбачае: Шльгове оподаткування, надання бюджетных позичок, систему дотац1й - с1льському господарству j вигляд! щом]сячно1 lH.^eKcaulI виручки в!д реал1зац11 пшениц1 держаз1 та компенсации виплати соЩально-незахищеним споживачам хл1ба. ЩомЮячна 1ндекса я виручки в1д реал!зац11 пшениц 1 держав1 в!дпов1дно до питомоГ ваги щомЮячного використання II державних pecypclB е найб1льш прийнятним вар!антом умов загот1вель у сучасн1й ситуацП, звичайно, при своечасному надходженн1 цих 1нфляц1йних компенсац1й с!льськогосподарсь-ким товаровиробникам. Компенсац1йн1 виплати повинн1 сплачу-ватися бюджетом, а не за рахунок споживач!в, тобто не впли-вати. на п!двищення роздр1бних ц1н на хл1бо*улочн1 вироби. У майбутньому р1вень державних ц1н 1 обсяги закуШвель, голов-ним чином, будуть зв'язан1 з коливанням ц!н 1 обсяг1в пропо-зиц11 на в!лыюму ринку, а також виконувати роль формування продовольчого резерву кра1ни. .

2.16. Об'ективно необх1дним компонент i переходу до' ринкових в1дносин повинна стати мережа зернових б!рж. Ство-рення регульованого м!жрег1опального ринку повинно в!дбува-тися шляхом орган1зац11 ц1лор1чних торговельних б1рж по реа-л1зац!1 зерна, а тякож ярмарк1в та аукц'он1в. 3 11.08.95 . почалися торги Укра1нсько1 аграрно1 б!рж1, яка вступила в юридичну силу. Гранична ц!на на пшеницю м'яку Ш класу СШнну) на торгах встановлена на р1вн1 18 мн. укр. крб. за 1 тонну.

Розвиток ринкових в1дносин у галузях виробництва, эа-гот1вл1 та переробки озимо: пшениц1 ^ередбачае надання са-мост1йност1 товаровиробникам у господарськ1й д1яльност1 1 створення умов, для конкуренцП. В хл1бопекарн1й промисло-BocTt на баз1 крупних хл1бозавод1в створити незалежн1 акц1онерн1 п1дприемства з значною долею держави в уставному фонд1 1 проводите приватизац!ю малих пекарен. Л1кв1дац1ю надмонопольного характеру галузей загот)вл! 1 переробки зерна треба проводити шляхом роэдержавлення I приватизац!I. Але п!дх1д повинен бути диференцьованим 1 поступовнм. В сфер! загот1вл1 зерна треба створити умови для появи комерЩйних

на баз1 невеликих хл1боприймальних пункт1в або дозволите продаж 1х с1льськогосподарським п1дприемствам. Стосовно елеватор1в,. як! мають борошномельн1 цехи, та бороиномельних п!дприемств доц1льно на 1х баз1 створювати п1дприемства, ш,о об'еднають безпосередн1х виробник!в зерна 1 його перероб-ник1в, з виходом на к1нцевий результат виробництва - борош-но. Велик! ж елеватори повинн1 залишатися на певний час у п1дпорядкуванн1 держави; на 1х баз1 буде розвиватися система заставних операЩй.

В хл!бопекарн1й промисловост1 на баз! крупних хл1боза-вод!в кеобх1дно створити незале,чш1 акц1онерн1 п1дприемства 1з значною долею д.-ржави в уставному фонд1, а такой проводите приватизацию малих пекарень, шо функц1онують у склад1 ряду крупних хл1бопекарних п!дприемств. Мал1 пекарШ з без-посередн1м продажей продукцП дозволяють наблизити вироб-ництво хл1бобулочних вироб1в до споживача, зменшити наЕанта-ження в транспортуванн1 хл1ба, постачати населенны т1льки сь!жу як1сну продукц1ю. Кр1м того, потр1бно створювати спри-ятлив1 умови д..я подальшого розвитку системи м1н1-пекарень, обладнання для яких поставляеться 1ноземними ф!рмами.

3. СПИСОХ РОБ1Т, ОЛУВЛ1КОВАПИХ ПО тел ДИСЕРТАЦ11:

1. Ц1нов1 аспекта формування ринку пшениц1 в Укра1-Ш//Економ1ка АПК, N2, 1995. - с.56-60.

2. До проблеми державних закупок зерна //Актуальн1 питания забеспечення АПК: Тез.доп. XX наук.- практ. конф. -Херсон: Х1ТСР 1м. М.Ф.1ванова "Аскан1я-Нова" УААН, 1993,-о.125. - На рос. мов1.

3. Роль щнового стимулювання у п1двищенн1 якост1 зерна озимоI пшениц1// Шляхи рац1оналыюго використання земельних ресурс1в Укра1ни: Тез. доп. м!жнар. наук.- практ. конф. -Чабани: 1нститут землеробства УААН, 1995. - с.45.

4. Методичн! рекомендацП оперативного визначення вит-рат виробництва .а формування ц1н на с1льськогосподарську продукц1ю. - Ки1в: 1АЕ УААН, 1994. - /у сп1вавторств1/.

5. Методичн1 рекомендацП оперативного визначення вит-рат виробництва та формування Щн на продувши с1льського господарства 1 переробно1 промисловост1 в умовах 1нфляц11. -Ки1в: 1АЕ УААН, 1995. - /у сп1вавторств1/.

Кобута И.В. Рентабельность производства, заготовок и перерабопси озимой пшеницы в Украине, "/ссертация является рукописью.

Д1 сертация lia соискаш;е ученой степиш! кандидата экономических наук по специальности Св.07.02 - Эконом*:. & сельского хозяйст~ч к АПК. Институт аграрной кшномиш УААН. Киев, 1995.

Предлонепы 1аучно-обо"люванные положения диссертащш: оценка современного состояния производства, заготовок м пе-рерабопш азю.юй пиеницы в условиях инфляции; основные наг-равлеимя сокращения темпов роста себестоимости пшеницы, муки и хлеба; методические подходы к оперативному оределе*ою затрат производства и формировашгя цен iia озодуя пшеницу в условиях инфляции; обоснование оптимального распределегия доходов между отраслями производства, заготовок и переработки озимой геленицы путем реформирования ценообразования с применением концепции цены производства в условиях перехода, it рыночной экономке.

Kobutii I.Y. The profitability of winter whs. t production, purchases and processing in the l"'jraina.

The thesis is a manuscript. Tho thesis is the comptition for a candidate's degree in economics of agriculture and agro-industrial complex. The Institute of Agrarian economics of the Ukrainian A )dc;ny of Agrarian Sciences,1995.

The following scientifically-groundcd propositions are suggested: the analysis of the present sitution in winter uheat production, purchases and processing; the basic fays on the cutback of growth rate of product costs in those branches; the rthodical i proachest to the operative definition of product costs and to the winter wheat pricing under conditions of inflation; the ground of opticus incoise distribution between tho branches of winter wheat production, pvchases and processing by means of the pricing reform using the production price concept in transition to a rcxirkct economy.

fosauoBi слова: озю, гсиениця, продукта переробки, рек-табелыЦсть, соб1вартхсть, uiita, норм, щжбутку, лticTb, державно регумвання. ц шоу творения, p:a:o:t.

Похожие диссертации