Темы диссертаций по экономике » Региональная экономика

Региональные проблемы развития социальной инфраструктуры тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат

Ученая степень	доктор экономических наук
Автор	Витренко, Наталия Михайловна
Место защиты	Киев
Год	1994
Шифр ВАК РФ	08.00.04

Автореферат диссертации по теме "Региональные проблемы развития социальной инфраструктуры"

2 3 MAP Ш!\ акадшш дал украш

РАМ ПО ВЖЧШГО ПРОДНШЕНЙХ Cid УКРАПБ1

На пропах шкошсу

ВПТШО Нател1я iiixalslnna

РШШШЙХ ПГОБДШН ЮЗЕ1ГГКУ

сшшы]01 шрстршш

03.00.04 - РозШдэннл щ>одукттзшгх си, эконш!ка paSoalB "recato

АВТОРЕФЕРАТ

дпсэрггщН ыа здобуття паукового ступени доктора оконом i чннх наук

Ksib IS94

Диссртащею с рукоиис.

Робота виконана у Рад1 по вивченню продуктивних скл УкраТни АН Украпш

Науковий консультант: доктор оконом1чшк наук, чвн-кор. All Укра'1ни

Д0Р0ГУЩ0В Ceprifi 1иаиошч

ОфщН'ш! опонвнти: доктор економ!<рпос наук ПАЛАМАРЧУК ВШор Олександровяч доктор економ!чнях иаук, академ1к All Украпш ЧУМАЧШКО Мякола Григорович

доктор економ! чних наук ЮХИМЕНКО кхлодашр Васяльович

Пров1дна орган!зад!я: нстигут еколом!кк АН Укра^'ни

Захпот дио9ртад{'1 вхдбудеться п 5 " кв!тня 1994 року осЗ II roiwHi на зас1даш1 спец1ал1зовано'1 bhghoi ради Д 016.41.01 Ради по вивченнв продуктивних сил Украшк АН УкраТни за адресов.: 252032, Kni'b, Б.Шввчонка, 60.

3 дисертао^сю можна ознайомитнсь у бКШогоц! Ради по вивченню продуктивних скл Украпш АН Украхни за адресов:252032,Гш в, б.Шовченка, 60.

Автореферат роз!оланий "Г^ оз 1994 року.

Вчаний секретар спехцшпзовано1 вчено! рада, д.е.н

I. ЗГЛЬНА ХАРАКТК?;ТСП!КЛ ПРАД1

I-I. бдино можливпм пляхом

прогресивного розвятку УкраТгш с побудова ново! ег.онсм !чно$ модол! соц!агы4о справедливого сусп!льстза. Цэ в свою чергу яередбачас погяук опт.^ty п структур' акопо:л1кя, поаук балансу у розвитку рог:онiв,реал t зад i i ефективних заход!в для п!двицен-пя sHTTnoro р!зия касалеипя. Створе.чля зм1пано1 багатоукладно! скопомiкя вимагае обгрунтування П структура на корнсть спожив-чого ринку i задоволеняя потреб населения у послутах.

В такому раз! особляву важляв1сть набувазоть проблема оцLira досягнутого р!зпя та перспектив розвктку соц(ально! гнфра-структуря як комплексу галузой оконог*!кл, дьтлыпеть об"ект!в яках спрямовака на безпосервднс задоволення потреб населения у л с смутах. А па пэра за все впшгаб четкого вякрослення сутно-ст1 катаroptI социально! iнфраструктура, обгруитування II складу i методолог!! cijhfjj досягнутого

Без реалi задII такого шдходу стае кемогливою дзцентрал!-зац1я управления з метою забезпечення nponopniHoro, збалаясо-валого розватку perioaiB. Вззначення соц!адыю 1н$раструктура у с клад! галузей народного господарства poriciiy та сц!нка II р!вня U но тьтькн ф!ксована, a i у пор1вшкш1 з штулим р1з-ном, з нориатпаним, з доев дом розвинутих кра1н) дав змогу об-грунтувати зтоавл5нсыЛ р1сеняя цодо hbqcctiShoI, кредятяо1, податково1 полi тика держазя з метою покрашення жттэзого р!вня насолашш.

Поряд з н8визначенн1стя до цього часу торм!ну ясоц1альна 1ЕфраотруктУРа" 1 11 доц!льно затвердаеного складу, дискус1йгом заипвасться штання катодологП oijhkh досягнутого р!вня. Склэдя1сть вир1взиия цього питания пйлягае цэ в тому, що оц finca багатегадузавого, р1знопланового комплексу об"ехт1в соц!ально1 1пфраструктуря из moss об!йтись лила варт!сшпш пока заиками. В такому вЕпздку ц! вии!рявач1 по сут! сво!й s нодосконалииг, бо в кях коза "потовутл" р5збалансоваа!сть ms галузянн canoro комплексу (а спэциф1кои соц1адьно! сфарз с те, що розвинут1сть одних об"ект!в па кошенсуб в1дсутн1сть ierax). Не кажучи вхв про то, со у сучаспзх ywosai rtaapiu&smtl парт 1 cut показнвкя зяачно втратла воа оц!нюту спроиогн{сть.

Тому актуальною залишаеться проблема пощуку система оц1-нюючих показник1в та обгрунтування методологII 1х п!драхунк!в. До цього треба додати I потребу узгодаення самих показник1в для узагалышачих висновк!в по рег!онах.

Державна регулювання розвитком гатвр1ально1 бази соцаль-но! сфера принципово неможливе без ефективно! бюдаетно! кол!тики. Це в свою чергу передбачае розрахунки бвджетно! забезпече-ност! I пошуки шлях!в покриття необх1дних ватрат. Од!нка бад-жатно1 забезпеченност! по кал1талышм вкладенням передбачае пор1вняння фактичного р1вня забазпеченноот! з нохшитивним. Сама тому загосраеться актуальн1сть розрахунк!в соц1альнах норматив! в по всьому комплексу в1доов1дних об"ект1в. I якщо досл!д-кення необх1даюс потреб сусп1льства у р1зноман1тних послугах виконувались зац1кавле1тш закладами 1 орган !зац1ямг, то фор-мувашш на цих висновках соц!альних норматив (в, терятор1аяьно дэфаренц(йовэких по Укра1н1 - залишилось ко роал1зованвм. Нагальна потреба в так1й рел1зацП гснуе.

Радакальн1 зм1ни сусп1льного киття за пер!од досл1даення надали особливо! актуальном! анал!зу причин поглиблення кразо-вого становища в ~аконом!ц! Укра!ни, його васудкам у спозивчо-цу сектор!. Нообх!дно глибоко осмислти сутн1сть кошньо! сус-п1льно-економ!чно1 модел1, II об"ективняй занапад через хрон1ч-кий деф!цит споэшвчого ринку, попуки засоб1в по рэфориуваннп еконоы1ки. Але на мент ванливим с 1 реагйститна оц!нка сут! 1 насл!дк1в тих ператворень, цо Б1дбувавться в кра!н1, ре тел шей анал!з тенденцШ у розвитку соц1ашо1 1нфраструктурп. Причому, тут конче потр!бно поглибити анал!з на т!лыш загальаов оц!нков в ц!лоыу по рог!онах Укра1ни, а б!льш детально роздшйатась х!д щоцес1в па прикладI окремого м!ста з розвинутиы кэшлэкооа аа-родногосподарсышх об"скт1в. Врахонуючв спедаку 1снувашх I впкористання об"ект1в соц!ально1 1в$раструктура на п!ШрЕемст-вах, окремо повинен бути ваконаякИ гнал! в эм!п у фушщ1оцувапп1 соц!ально1 бази п}ддрнсыств.

СучасниЙ стан розвитку кра1ня затострэс актуальн1сгь вшгчеи-ея проблем роздергавлення 1 приватизацИ аласнооз! I практика реал!зацП цих реформ Укра1н1. ДШсно, ващавлання дефорьацШ в вконом1ц1, деыократизац1я всього сусп!льсного каття, перобудо-ва сусп 1 льяо-економ 1 чдо1 ыодел! в ц1доцу нешшшвв без ргфор^Г-ванпя в1двоспн шгасност!. Затальновазнаноя с св!дои1сть пагаль-

цого вир1а:опня них проблем. Ала й дсс! нема в УкраТи! ц1л1с-по1 копцепцП роздернавлення 1 приватазац!!, щоб бу. л вона прийнятною б1льшост! народу, одержала, його п!дтвимку I почала б активно раал!зовуватясь. Недостауня обгрунтован1сть, хиб-н1сть багатьох пологопь, !х правова. недосконал1сть - зробили 1спушу законодавчу базу привата защI занадто слабкою I супэ-рачливою, що не т!лыш гальмуе сьогодн! процеси роздерзшвлоння, ала й викривпе 1х до загрозливих розм1р!в. Щ проблема потребуйте негайного вяр1шення.

До того к зрозум!ло, то спэциф!ка об"ект!в соц!ально1 !н-фраструктура обуыовлюе 1 специф1ку засоб!з 1 механ!зму прива-тизацМ у ц!й сфер!. Та й у комплекс! цих об"в1ст(в не мояе бути однакового п1дходу до приватязацП кагазин1в, датсадк1в, житла. Все це р1зн! груди об"скт1в.!з сво!ыя в1да1нностями у законо-давчШ баз!.

Кр1м г^зробки творотпчних полоявяь, бэзумовно актуальним в ! досл1дкення досв!ду приватязацП як у напШ кра1н!, так I за II иехамя. Саш тому цо "практика - кратер!А I стяни", ротвльна впвченяя вко сьогода! 1скуотого доса1ду спромояэ в!дрегувватя законодавчу базу 1 мэхая 1 змп И реал!зац!1 щодо реформуваняя ,в!дцосин власност! вУкра1н!.

Доел 1даення-, перспектив розвитку соц1ально1 !нфраструктурн робить надактуальним птанкя ц!л1сно1 концепцИ подолання за-гзлъносзствмно! кризи I побудовя ново! економ!чно1 модвл!. Т!дь-ка черзз зиясуБання ч1ткях ор!ентир1в 1 загально! мота розватку шшшва вроблення ефективно1 вконом1чно! пол1тики, в свою черту рогулюзчо1 стан соц1ально! !нфраструктура. Тому насашорзд нэобх!яно обгрунтувати прогрееввний нарям розвитку Укра1ш, зианвавшя основа! раса потр!бно1 екоиом1чно1 иодел!. Це в своп чзргу дасть гмогу викроентн зляхя всходу з кризи 1 т! коякрат-и! захода 1 мзхан1зма, що повита! бута для цього застосован!.

Нова окопом1пна модель первдбачаз дошкратизац!ю ! двцект-рал!зац!ю управл!пня з р!зкшл зростаншш рол! раг!оя1в, з гарантия 1х ф!шшсового I датер1ального забозпочвння. Цв повинно обушвитя значшй поштовх у розвитку соц!одьно1 1кфраструк1уря, ззбэзпечзцня П збалаясоваяост! ! доступност! для поселения.

Ваяко вад!лата б1лыцу чц кзкяу ак1уальн1сть досл!дезкпя перспектив розватку р!зша галузеЗ ссц!ально! !нфраструя,1ура -во! з них извть взяячозно значения для населенна. Аде врахову-

чи неосяшПсть таких масштаб1в роб!т, ложна погоуитись з дос-л1даешшк перспектив рознатку таких ашттбвоважливих гадузей як китлово господарство ! охорона здоров"я. Актуальн1сть цих пи-тань сьогодк! немождиво пероб!ль:шти, тому цо I одна, 1 !нша галузь являс собою !,'.атер!альну базу надзвичайно вахливих для населения гадузей соц1ально1 сфери.

Такш чином, необх!дн!сть досл!дження зазначеких проблем вязнзчаеться реально !снуючюяг потрэбао сусшльства, потроба\ш теоретичного осыпслення, пропозшпй праг.тично! роал!зацП, обг-рунтування ь:ехан I з,-.у функц!онування.

1.2. Пор1вшшо неаодавно (1з 50-х

рох!в) виникыензй в економ1чц1й л1тератур! терм(н ясац1азьна 1нфраструктура" викликав пом!тцу увагу науховц!в для свого 8ия-сування I тлумачення. Проблеем визначшпш соц!алыю1 инфраструктура та форшл!зац1ею перел!ку гадузай, що входять до II складу у р1зн1 часи ззйыались так1 вчен! як Е.М.Агабаб"ян, ОЛ.Алимов, М.К.Бадмэн, АЛ.Бурачас, С.Г.Важен!н, Г.А.Волощух, Н.в.Гол1ков, Л.А.Григор'ева, М.Л.Дсшшш1й, СД.Дебабова, Ц.Т.ЗавальськиЙ, В.Яаигн, В.Г.Канш, ОЛ.Кочорга, В^.Куценко, М.Б.Ысл1хов, С.С.Носова, А.Д.Павлова, В.М. Проскуряков, В.М.Рутгайзер, ЮЛ.Саенко, 0.1.Самоук1н, Ж.Т.Тогышео, БЛ.Хо-мелянськкй та 1н.

В сво1х доелIдденнях вони обгрунтували розпод!л галузей вародногосподарського кошиексу рег!ону на. да} непересчн1 частики - на базов! галуз! ! !нфраструктуру, 1 заропонували р!з-вГ п!дходи до класиф1кацП 1нфраструктури. Аде в б!лыаост! ро~ 61т досл!джшшя зак!нчуються розпод!лоы гадузей на базов! 1 !нфраструктуру (до реч1, п!д базовики розум!вчн лише промисло-в!сть 1 с1дьсыса господарство), 1 подальлим розпод!лом 1нфгр&-структури на 2 чи 3 частпни (виробнича 1 соц!альна чи вробнича, !нституц!йна 1 ссц!альна). Т1лыш Г.А.Волощук обгрунтував включения до базових гадузей буд!вництва, а Е.М.Агабаб"ян, ВЛ.Кашн I Ь1.Б.иал1хов вакрослили наукяво-теха!чиу як четйертиЯ вид (ифраструктура. Але у вс1х попорадл1х досл1дкеннях в!дсутая ч!кса класф1кац1я складу социально! 1 нфрастдгкттол в1дпов1дко а оф!ц1йнам кдасаф!хаторсы гадузей народного госкодарства. Шд-кгвелимо, що без цьего внкористання на практяц! методолог!1 од1ахя р!вня есц1ально1 !пфраструк1урв, його кориуваккя ! бюд~ катне аабезпечоная - неко&шзэ.

Закзкаа практична пройгска стаууввада i пошук к!льк1с-по! зарактарзсяш! ptEiui ccqlajD-no! нфраструктура. Цосл1дшь ля"э цьоод- шшр.та1 села пчел! РШС СГСР АН СРСР, Дегззшзну СРСР I Дэцза.'ШЩ' ШР п$д кор1вшщтаоы В.П.Мозщна i В.Л.Шрко, ШИ Деряплаяу /PC? (група С Л. Образцова); угорськ! вчеи ! АЛорпоа, Е.Брл!х, Д.С!лад1; група вчешгх НЩ1 спотемшпс дос-я1дхень АН СРЗР (Е.В.Серова, Н.Х.Баяоусова га 1н.); B.i.acccBa, B.I. Kacnla, Л.Н.Св1р1на, С.Г.Важен1н, М.Г.Ко-plcuKO, Н.А.Плащипожй та !кш1. В багатьох працях нвзваяях гз тор i а прзваявв суто иататтачний п1дх!д, до прязводпть до зтрата QFvCHOuin.'oro cilciy поназнш-в i зв!дсп, до схолаотич-octI bechcbkb anaaisy. 1няа краЯн!сть (С,Г.Ваяен1я, M.r.Kfpt-cio) - шкерготаягп .rrrzs покагзшив ь:акросксном1гз цього комя-гэксу гащтаоЯ. В тзксд7 вкяздау втрачуеться безпоезрэдая од1н-№ коко! гаяуэ!, по вгодзть до коиязксу, втрачусться махли~ п1сть x цосл!довцого узэгадшетк.

Го opa TL ад! положзгшя розробкз соц!алытх паг.гт.ггв!в в cboIz працях розроботст В.Г.Асеев, Я.Т.Тощднко, ДЛСрясанов та in. Озяочасно, дсзд1мвзв конкротнях pina в потроб на в!д-пов1дя1 послуга оц1нгааягсь з розробках зац1кавжишх установ I науково~досл!данх (пстягутзх - тагах язе Т!протоатр* М1икуль-тури СГСР, кафодр! skohoub пзваробначо! сфорв, соц1ашя: проблей i 30BniEHb09R0H0лtnS0 lflJttHOCTt ВЗШХ qkohg.m(ч1шх курс In ра Дврзшаа! СРСР, щбэдр! водопостачшшя !нстятуг^ а!двЕ*гаят квзл1ф1кадИ HSffi 7FCP, АжздзаИ гомунальаого государства lu. Пш$ялова

Алэ назван! та teil, под1бного роду, розробшг вимагаоть пездо! штодологИ Is гягсрастаяия в кешерэтнях умовах козmoro psrtony, тобто нзгодаезгП формувапня сгиз сод1адьних норка-п?-в!з.

Нвв1 активно розгорвут! досл!дязння з проблем творП I практики роздэраавязняя J щетатязацП. Цям за&аютьей як кзу-аово-досл1дн! 1нстятутя, sojyji хгэктгвн, тая I госяодагшкя. На сьогоднlirais день ч1ткоэ t аргуиэятозаноу а позвц1я таких вчензк ait В.С.ЙаЗдьонсза, В.Г.Урчук!т, 0.1.Родз1евсьяого, М.Г.Чуначонка, В.П.Кора!внга ta la. I is nlazosi з/ззяля naS-б!лиз лог1чяяин t гарекоквдшх. Та в тоЗ ая чао m 9 yol лa tx подкшаввшв кояна погодягзс. цього, потр!бно ov^rnrjmH-m оп8Ц1$1ка пряватязацЛ дая р1гнях об"скт!в сая1ахшо!

структура.

Загалоы, сл!д в1дзначити, що проведен! досл!дження, 1х . результата i насл!дки, справили суттевпй впляв на цю роботу. Ало в них BiflcyTHift концептуальний п!дх1д до розвиязання проблем розвитку соц1ально1 к$раструктури в конкретно-!сторичних умовах. Спроба цо зробити була розпочата в цьому досл1джонн1.

досл!даення е соц1альна !нфраструктура Укра!аа, досягаутяй р!вень 1 пропорцН П розвитку по рег!онах гадузях, перспектива розвитку у ыодал! зм1кано! багатоукладио! економ!ка.

UE22J2y Досл!дкення е сукушпсть теоротичних, методоло-г!чних i практичкях проблем розвитку соц!ально1 1нфраструктури perioHiB. Таке назначения предмету передбачае конкротизац1о:

1) проблем теоретичного обгрунтування сутност! соц!ально1 1нфраструктури i складу галузей, ио входять до но!;

2) методолог il оц1нки р!вня розвитку соц1альао! !нфраст-руктури perioHa в ц!лому 1 в po3pisi II галузей;

3) проблем обгрунтування упраал1нських pi сонь з приводу збалансування соц!ально! сфери рег!он!в на основ! соц!альшп норматив!в;

4) узагальнено! оц!ш:я причин еконоы!чно! кризи I! нас-л!дк1в для споживчого ринку;

5) концептуального оскислення теорИ 1 практики роздержав-лення i приватизац!I ; ^

6) проблем побудови ново! еконошчно1 ыодел! I перспектив розвитку галузей соц1алыю1 !нфраструктура в н!й.

Визначоння обиекта 1 продаэта дасортадШюго досл!деэння обуыовлае формушання ц!ком конкретно1 мети.

Ыаха ДисертацП полягае в розробд! мотодологt! сц!нкя р!вня розвитку соц!ально1 1нфраструхтури, сп!вставлешш досягнутях р!шв по periouax республ1ки ! по галузях соц!ально! !нфраст-руктура, в обгрунтуванн! перспектив II розвитку в модел! зм!са-но I еконс.\!1кя.

Досягноння ц!е1 нети передбачае розв"язання тают зшшь:

1) осмислення сутност' соц1шшю! 1цфраструкхуря i ч!т;:э класп$псац1я гадузсй, ио входять до И складу;

2) розробка методолог!1 оц!нкк я:; загалыюго р!вля соц!аль-но! М^раструктури Укра1нл i II perioHiB, тал: i складаетпх 1н-фраструктуру гадуззЗ;

3) оц!нка р!вня 1 динам1ки розвитку соц!алыш1 1нфраструк-тури Укрэ1ни в рогIопально^ I галузевому аспектах, рзнякруван-пя рег!он1в по досягну то;,-у до 1990 р. р1вня;

4) анал1з причин економ$чно1 кризи 1 И насл1дк!в в соц1-альн!й сфер!, виявлешш тенденц!й 1 спецпф!ки функц1онувапня об"ект!в р1зних форм власност! I р!знях даерал ф!нансування;

5) фор;.'л(зац1я концептуальних п!дход!в до проблем роз-доржавлення власност!, вивчення практики прпватизацП в Укра1н1 I за кордоном, обгрунтування принцип1в приватяазц1I соц1ально-кулътурних об"скт!в 1 жила;

6) розробкз концепт I подолання загально-системноI кризи для переходу до ыодол! зм!шано1 багатоукладао1 економ1ки, ор!-сптовано! на соц1альняй захпст трудяцих;

7) обгрунтування перспектив розвитку соц!ально1 !нфраструк-зурь в ц!2 економ1чн!& годел1;

8) конкретизац{я елях1в розвитку житлового господарства в уковах пово! житлово! пол!тики 1 реорган!зац1Я система охорони здоров"я для створения II бэджетно-страхсзо! модель

Х Теоретичну 1 методоло-г1чну основу робота сталовлять д1алективниД метод п! знания, карксистсько-ден1нська окопом1чна теор!я, теория державного ро-гулюваяня еконои!ки 1 розвитку р!гакового господарства.

В дисертацН широко використан1 результата досл1джонь в!т-чизняних I закордонних еконои1ст1в. Базпосередньо автором зфор-иований 1 опрацьоваяий значний масив ста.тистично1 ) соц!олог1ч-но1 1нформацП, вивчаиа 1 проаяал1зовала 1снувча в оконом1ц1 Укра1ня законодавча база.

При виконанн! досл1длення викорастовувазоя системннй анал1з, ыатодслог1я статистико-ыатематичного модепвання, техн!ко-еконо-м!чяого анал1зу, метода експвртпих оц!нок.

Базуеться дисвртац!я на результатах науковах досу^дхень, ваконуванах автороу у 1984-1989 рр. в Кн1вському 1нститут1 народного господарства 1м. Д.С.Коротчопка 1 у 1989-1993 рр. у РШС Укра1нл АН Укра!ни.

1.4. Рзукзрд. ровязяа дррл I дгевдт полягае в сл5духчоыу:

I. Розроблен! аудцр.ядг)?^ 953985 сучасно! кояцопцП рег1-ональаого анал1зу стану I перспектив розвитку соц1ально! 1нфра-структури

- розкрита сутн1сть катагор!I социально! 1в$рас1румувв 1 аргументована класиф!кац1я складаотих 11 гадузай, чяа пог-либлев! теоретичн! основа раг!оналыю! окском1ки;

- розроблепа ор!г1вальна иатоднка оц1шш р!шш розвитку ооц!ально1 1нфраструктура рег!ону, в основу яко! поыадева система узагалышочих I часткових показш}к1в. Вкорястаааа сучасних шэтод!в досл1дхешш дозволило отридата яэг!чно завор-иеная сискши часткових цоказник1в у бкглд! рашжрсьзного ряду рег1он1в за р!внем розвитку комплексу гадузой соц!альяо1 огруктури;

- обгрунтована котодолог!я оц1нки дссягпутого р!вня за ю~ поыогою согЦальних норматив!в, для чого хПдсрацьеваи! схе;а формуваннл соц1ашшх похштев1в по раду гаиузэй 1еф1'аструг.турл.

2. Вшзлен! шаШлаШШШ. форыуванвя соц!ельно1 пф^а-струхтурв Укра1ни

- як комплексу галузай у шзах едиого народкогеоподдрсь--кого комплексу;

- стосовно коало! сглалашо! II гадуз!;

- у розрШ областей ресцубл1кзз;

- в Цшосно нориативнвх цод^й шсшшаая;.

Зройдоаа оцхшса р!вкя розыгку як ; $!ксовааоиу стан!, тса; 1 в данам!ц!.

3. Впконана 5Я5КИ8а.га1Д2а прачки 1 Кйсштаб1в {ЩДЩ&аа!

ШШВ та II касл1дк!ь даа соц!ьяшо1 Чи^раструктури. Аьали '_

руйы1вних кроцос 1е "зроолеияй"у1зТзнойщ1?шк"зригс -на рШ:! шшропоназ1шк1в, но структур! сиогншюа еасешщш, по -гугя* соц1ьлы1о1 Ш^расгруачура, ио ойкаскйС 1т, по цсодшасу соц1ашшг об"сит!и ва ощшо в:жсгв .ста, пидас&ЗЕ.а.

4. СКЗгруЦТОйОЯй2 д дй

в1даооиа гишшоог!, шЗудагшка я* га ггааиедг шиша! гварН 1 практика щдагазацП в игаШ вдЛа! лй 1 шал*, -ил I ш агазоасаакт^сцу гааедхшв! шафозао-1сю1^чца I о-тал 1 то ту народу. Вакоаана ирзхципово лова роаробка соасш еегхяо-даьсша кода ггршаатазацИ &5иС2.1-1ь даг^аг-

евх п1ддрамств.' АргуиэатовщщЗ ркд и!дг:од1в ео цроЗзмса ьатнзацН иияа. .

.. 5. Воаробдзнд д!д!сша . яа цорсиаг.'ляшг рогшизу Уирсцд. В1даэв1део з рос-

впит св!юво1 цшзЫзацИ ойгщмоьааа као<5*1;ба!сл. пиЗудаьа

г ill чан о I багатоукладао! екопом1кз, головнпм ор1онтиром яко! е соц1альшй захист населения. Аргументовап! необх!дп! першочор-гав! захода для виходу з кризи 1 забвзпочогет розвитку кра1пи з цьоку напрямху.

6. Роэкрито в нов HI оконо-

н1чи1й модол1. ибгрунтовуються яапрямки реформ у житловому господерсгв! i в систем! охэроли здорсв"я населения.

1. QctiobhI питания доел1даопня бул викладен! автором в допов!дях i гяступах на мЬпнароднях, всеукра1нсьхях 1 рогчоналъ-Iих конгроеах, коиФэрош^ях i ceuiirapox. Зокрома I . i.ii.-шародна наукова конференция '"роблош планировася а архитектуры городских жика" (Катов 1цо(ПНР, 1388), I МгжнародниЗ конгрос укра1нськах оксном1ст1з "Економ1ка Укра!ш:: минуло, сучасне i шйбутнй" (Ки1п, 1992),- ыьттзрэдш паукозо-практична конфарепц1я "Проблемы и новые реалаи в мировом бизнеса я менеджменте" (Xapiclu, 1993)j шгтзопо-ягактЕЧн i конфорэщ! 1г'Совораонствовант) экономик? а управления непроизводственной сферы в условиях гптонсп*чкацпя общественного производства" (Севастополь, 1987), "Оценка уровня развития социальной инфраструктуры региона" "(Клев, 1988), "Совершенствование регионального управления и пла-шровакия" (Тарту, 1988), "Инвестиционный потенциал региона и его ксподьзоЕаляе" (Кзаз, 1991), "Рынок труда, и социальная за-гагзохыость ысолеаия (Чарнсзцц, 1991), нПробло?.ы разгосударствления и приватизации собственности" (Сумы, 1991), "Социалыше гарантии а условиях ринка" (Киев, 1991), "На. пути к откритому сбпествугссцпальчо-эконокическпе, научко-'гэхняческие я Духонине проблемы" (Москва, 19Э2), "Проблеем трудозберехення i социального захисту населения 7кра1ни в уыовах ранково! еконоьйкз" (7л1в, 1993).

2. Пологення I вленовки дасортацН з 1985 р. внкорзстову-вться при читзян! курсу "Статистика соц!ально! шфрзстгуктури" для студзнт1в ес 1х фор;.! навчання по спец1альност! "Статистика"

у Ки!вському fncratyTi народного господарства tu. Д.С.Коротчепка (нин! Кп1всышй державний економ1чний yai ворсите т). Автором зконане пона ыетодачно забэзпечення курсу лакц!й I практична* занять.

Основа! положения дасертацН використовуються при читанн! ?урсу лекцШ з еконошкя в Кя!вському !нститут! шдвищення . квал!ф!кац!1 вчитол!в,п!д час читання лекц1й товариства "Знания".

3. Практична значим!сть роботи визначаеться результатами виконйного досл!дження, шдготовленими методичними положениями, розробкагл! 1 проектам законодавчих акт!в, спрямованими 1Ш ви-р!шення проблем розвитку соц1ально1 !нфраструктури Укра!1ш.

л!атёр1али дисертац1йно1 роботи реал1зован1 при розробц! Комшюксно1 програш науково-техШчного прогресу УкраТни на пер!од до 2005-2010 рр. ! Комплексно! програми розвитку вироб-ництва товар!в народного спохивання 1 сфери послуг до 2000 р.; Схеми розвитку ! розм!щення продуктивних сил Укра!ни на пер!од до 2000 р. ! 2005 р.; Комплексно! програми соц!ального розвитку I п!двишення народного добробуту в Укра!н! на 1991-2005 рр.; Комплексного прогнозу науково-техн!чного 1 соц!ально-економ!ч-иого розвитку Укра1ни на 1996-2015 рр.

Конкретн! ыетодичн! розробки автора - "Методика статистического анализа деятельности отдельных подотраслей жилищно-вомцунального хозяйства" (1985 р.), "Методика оценки уровня обеспеченности городского населения услугами жилищно-коммунального хозяйства" (1989 р.) 1 "Методика расчета обобщающих показателей уровня развития социальной инфраструктуры региона" (1991 р.) були затвердхен! Науково-експортною радою ЦСУ Укра1ня I рекомендован! до впровадаення в органи державно! статистики.

ПропозицИ автора були врахован! при експертиз! "Генеральной схемы развития г. Киева на период до 2005 г." (1989 р. експертиза по замовлешш Дерхплана Укра!ни) ! експертиз! проекта методики розрахунк!в м!н!мального споживчого бюджету (1991 р. експертиза по замовленню ЬИнпрац! Укра!ни).

Частина !дей ДЕсертацП була використана при розробц! нау-ково-досл!дних тем "Розробка соц!альних норматив!в у житлово-комунадьному господарств!" (1989 р. на замовлення Дершшщу УРСР), "Система социально-экономических нормативов г.Киева" (1990 р. на замсвлення Ки1вського ы!ськвиконкому), "Структурн! врувення 1 концвщ !я розвитку галузей соц1ально! 1нфраструктури в Укра!н1 1 областях на пер!од 1991-1995 рр. I до 2005 р." (1991 р. на аамовдення Республ!канскього науково-досд!дного ! консультативного центру "Прогноз" АН Укра!ни), "Розробка норма-

тив1в бюдкетно1 забезпеченост! в галуз! культуре" (1991 р. на замовлення М!нф!ну УкраИш).

Авторськ! п!дходи отримали свос вт!лення при розробц! проекту Закона Укра1ни "Про приватазац!ю соц1ально-культурних об"ект!в державних п!дприемств (у склад! групп наукових консу'.-тант1в, створено1 при Фонд! державного майна Укра1 ни, 1992 р.) i при п!дготовц! проекту Закону Укра1ни "Про основп державноi житлово* пол!тики" (у склад! групя наукових консультант1в, створен 13 при Державному Ком!тет! по жятлово-комунальному господагь ств1 Укра1ни, 1993 р.).

4.Насл!дки дисертац il модуть знайти практична застосуван-ня при розробц! концепцШ розвитку народного господарства Укра-1ни i антикрнзово1 програмя, при розробц! проект!в реформ як! забезпечувть реал1зац1ю систест закон!в, при формуванн! м1с-цевих 1 республ!канського бюджету (в частая! обгрунтуванн1 вит-рот на соц!альн! програми), при вяроблен! !нвест;щ!йно] пол!тики м!сцевиш! органа:.ш влади.

1.6. ПжШашШ.. Основнi положения дисертац!! опубл1кован1 в 41 друковавд'ч робот! , в тому числ! у I монограф! I, 5 брошюрах, 16 наукових статтях - загальним обсягом 34,0 др.аркуш!в.

1.7. рбеяр (структура дрддрузд!). Загалышй обсяг робота складаs 306 стор!нок мааинодруковагого текста, включагчи 20 тбдць, 3 кавнкя, б!бгограф!ю 1з 326 найменувань.

Структура дисертац!I:

Глава I. Сутн!сть соц!ально1 !нфраструктури

1.1. Поняття соц!ально! !нфраструктури

1.2. Склад соц!ально! 1нфраструктури рег!ону Глава П. Загальна оц!нка р!вня розвитку соц!ально1

!нфраструктури

2.1. 1нтегроваяий показник

2.2. Ыетодолог!я побудови п!дсистеми узагальншчих показник!в

2.3. Оц!кка р!вня розвитку соц!ально1 1нфраструктура Укра1ни

Глава Ш. Система !нддкатор!в

3.1. Еитлово-коцунальне господарство

3.2. Торговля i побутове обслуговування

3.3. Транспорт 1 зв"язок по обслуговузашш населешш

3.4. Сснпально-культурна сфера

Глава У1.Ыехап1зм рзгулювання сод1ально! !нфраструктури на основ! соц1альних норматив!в

4.1. Постановка цроблеми

4.2. Зм!ст coqianbHiix норматив !в

4.3. Схема фодувзння соц!альшх норматив!в

4.4. Використшшя соц!альних норматив!в для оц!шш забезпеченост! населешш послугаиа

Глава У. Вплиз загальноекопом!чних процес!в па розвихок соц!ально1 t кфраструктурк

5.1. Розекток еконо.л1ки Укра1нн ! и1сцо ооц!альио1 !н$ааструктуря

5.2. Екоиои1чза криза i II пасл!дм: т, corsianbiitli сфор!

5.3._Ад1ал1з тевдощИ! в соц(альн!й 1нфраструк5ур1 УкраХни

5.4. Aiiajiis ароцос!з в соц1алъ:;!й li$pa.::-7pyKiypi t.Ks^

5.5. Використапая noToinjIaii,' п1дгцшег.от.з

Глава У1.Ре$орка в1даосшх buCiijot i .а; нзйвазстаи to. уяюь створения багаюукладао1 т;оном!кз

6.Х. Загальи! и!дходи да проблеш

6.2. Методолог!.'- роздаржзхуйикя ! вдгватзаацМ

6.3. Практика- приватазацИ в Укра!ц{

6.4. Специф!ка праватизацП у соц!ашШ сфзр!

Глава УПЛорспоктизл розптку соц!альяо! 1в^рг.стругл-ура

Укра1ни

7.1. Ко!щепц1я подсадная загадыюс1стецно1 крязя

7.2. Роль рзг!он!в в нов!й скуномгаШ кодал:!

7.3. Шсцо ссц1ельио1 1нфраструк1урц у мода л! tiilEaixoI eKOHCfilKS УпраТпи

7.4. Порспэктпвз-розвитку азглового госпо^рскх.

7.5. Рефораа в охорон! адоров'я

Заюалопвя

Список л!тературк

2. ЗАГАЛЫП ТЕОРЕТИШ I 1<ЕТОДОЛОГ1ЧН1 ПОЛОЖЕН, НАУКОВ1 1ДЕ1 I БИСНОВКЙ ДИСЕРХШ1, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ

2.1. Вих1дшш посаленням дисертацШного досл!дхоння в об-грунтування поняття мсоц1альна 1нфраструктура". Вона розгляда-вться як складова частана народаогосподарського комплексу ре-г-ну, що складасться з базовях гадузей I 1нфраструктури -вяробннчо!, соц!ально1, науково-гехн!чно1 ! 1нституц1онально1.

Шд С9-ц1ад№9Д,-розум!еться комплекс об"ек-т!в безпосеродньо обслуговуючих населения. Об"екти виробяичо1 (нфраструктуря безпосервдньо обсяуговувть базов1 галуз1 еко-ном!кп. Об"екти 1нституц1йно1 1нфраструктури створшть умови для розвитку сусп1льства в ц1лому через адмI н 1 стративно-ф! нан-сов! 1 сусп1льно-пол1тичн1 заклади. Об"екти науково-техн1чно! 1нфраструкт: ри являють "собою сукупи1сть заклад)в науки 1 науко-вого обслуговування.

В1дпов1дно до свое! рол! у в1дтворпвальному процес1, що узгоддуеться з класиф!катором галузей народного господарства, об"екти соц1ально1 1нфраструктури под1ляються на дв! групи:

лово-комунальнв господарство, побутове обслуговування населения, торг!вдя I громадське харчування, пасажярський транспорт, зв"язок по обслуговуванню населения;

2) ] ЙШеЗДУКШЗУ. що включав в себе

народну осв!1у, культуру I мистецтво, охорону здоров"я, ф!зЧ культуру I спорт, соц!альне забезпечеиня.

Для оц!нки р!вня ! перспектив розвитку соц!ально1 Нфраструктура велика значения мае визначення мети II розвитку. На наш погляд,ыетою повинно стати найб!лып повне задоволеиня потреб населения в послугах, в1ддов1дно до принципу соц1ально! справедливости При такому тлуюаченнI мета розвитку повинна бута диференц!ац1я обсягу I якост! послуг в залеяност! в!д офективност! прац!. На нормативному р!вн! спощв аяня послуг, а в1дпов1дно - I поту*я!сть об"скт!в соц!ально1 сфера, повинно гарантуватись державою, а зростшшя споживання повинно бути обумоввне зростаяням трудового внеску особиотост!, колахтиву, рэг1оцу.

2.2. Прзктнчнi потреби управлйшя розвитком соц!ально! ^.руаструктури рог!ону обумовшть пошук лыасш! характеристики 11 р1вня. C;yiajOicTb об"скту досл!дасння виыагае викорис-.Ханя система показн;:к!в як узагалышючих, то дають сц1шсу Инфраструктурному кошлексу в ц!лоцу, так i часткових, що оцшюють кокну нфраструктурну гадузь окрэмо.

До узагальншчих показншв входять:

1. Ociiobh фонда соц!ально! 1нфраструктури

2. Капiтальнi вкладення в соц1альну !нфра.струк1уру

3. Вводсшш в д!ю основних фонд!в соц1ально! 1Нфраструктури

4. KUbicTb зайнятх в сощальнШ !нфраструктур!.

Розрахункп показняк!в на. piaKo:.^ региональному paui моаишв!

вхо сьогода! в сучасних методолог!чних та техн!чних умовах дер-аавлоГ статистики, що детально розкрнто у дасергоц!йн!й робот!. Ало ио б!льш! ;.:о;.-уивост! мае -заяропоновала авторська методолог 1я при переход! втизшшо! статистики на систему нац1ональних ра-xyjtKB (5//Д). В цях умовах з"явилась би, до реч!, 1 мозсв!сть доповнити систем показанном обсягу поодт соц!ально1 !нфраструктура. Зараз це зробити практично неможливо, тому що в1дсутн! у sbIthoct! данi про безоплатн! послуги ! не вис*ачаб вих!днях доних для 1х достоверного обчислення.

Кр!ы абсодютнях розгр!в узагальнюючих показник!в, безсуын!в-но анал!тачне значення ыають в!дносн! показникя р!вня сод1адьно1 !нфраструктури perioniB.

В цiлому по yKpalHi розрахукки показали, цо в 1990 р. основ-н! фонда соц!ально1 !и$расгруктуря схсладан 175,6 мрд крб., в . серодньоцу нагап'Ъля припадало 3380 крб. Якщо визначита uicije соц!ально нфраструктурного комплексу у народному господарств! KpaiuH, то по вартост! cbocI матер!ально1 базл в!н складав 37,1 % в основних фондах респубЬш. BapiaijiH середньодушового показника по областях Укра1ни пвраконливо евдаить про б!льи високий piBeKb розвитку соц!ашю1 1Ефра.структури у сгодцц! i шйШльа промислово розвинутах (в!даов1д.о ! урбад!зозшах) perlouax республ!ки: у Киев! pieeub соредаьодпаоБСг забэзаочоп-Htcli основании фондами складав 5III крб/дщену, в Дн!процат-ровськ!й, Одесыий, ХарквсысШ областях - вягз 3600 крб.

Кап!тальн! вкладеаня варадунок вс!х д^эред ф!цддсувавш1 в сощальну !нфраструктуру Укра!т сшидедл'ь ЮЭЭ р. - 7536,2 шш крб., або 146,4 крб. в розрахунку на I дожну, введения в

д!п основних фонд!в за рахунок вс!х дясорел ф!нансуванш1 -6099,5 мп крб., або 117,5 крб./люд. Розпод!л кдп!тальнпх акладень по рвг1ана* св1дл:пь про намагання доргвя вир1внза-тп ступ!нь розвитку соц!ально1 !кфраструктура.про нагагання подолати насл!дки авар!! на ЧорнобильськШ ЛЕС. Ось чо;.?у ной-б1льа! вкдадення 1!шл в Ки1в, Житомирську 1 Хи1вську облает!.

Показник введения в д!ю ссновних фонд!в дав змогу оц!нити рвг!ональн! в!дм!ня в освоиванн! вид!лоних вкладень. I ось тут !з вс!ею дерекошсга!стю постають проблема зах!дних областей - слабка катеральна база не да.е змогу нав!ть освогаати вид лен! обсягн. Так, Впшяцька, Волинська, Закарпатська, 1вано-<Зранк1вська, Терноп!льська облает! маять найшгач! р!вн! цього середаьодушсвого показника., то нав1ть не в!дпов!дае соредньорзспубл!каясы{ому р!вню питомих кзп!такнгх вкладонь.

В галузях социально! инфраструктура загалом було заснято у 1990 р. 7,2 мн чол., або 23,9 % тз1д к1лькост! зайнятпх у народному господарств!. Якцо по Укра.ш1 в голому з козших 10 тле. гятел1в 137 працввало на соц!алышх об"сктах, то в Киев!, Криту ! Одес! цей р1вень був значно вящий. А пайнижчий р!вень спостер!гзвся у 2итоичрсыс1й, Хглельшщыий ! Черн!г!всысШ областях.

В робот! вихоканлй алал!з динам!ки соц1ально! !нфраструктури Укра1нп за 1986-1990 рр. за. допомогою узагалънюючих показшшв. Виконанай акал(з показав зм!цноння ссг^зльно^нфраструктурного комплексу з народному господарств! республ!ки. Випородаяичима тешами в!дбувалось ф!кансування кап1тального буд1згшцтва., ось чому питсма вага капIтальних вкладень в сошальну нфрзструктуру в загальному обсяз! вкладень в народно господарство зросла с 28,9 % у 1985 р. до 32,4 % у 1990 р., тобто на 3,5 проц. пункта. Зросли 1 абсолюта! розм1ри кап!тальнах вкладонь. За цой да пор!од пом!тно зросла фондоозброта!сть прац!вник!в сопельно! сфера.

ТбцдеяцИ-у розвитку лих процос!в в Укра1н! (як ! в !ииих рзспубл!ках Радянського Союзу- ! кра!нах Сх!дао1 вропи) св!д-чвля про то, цо за р!взем розвитку соц!ально1 сфера соц!ал!с-отчн! кра1пя поступово наближались до р!вня середньорозвинутих кап!тал1сзячках кра!н. В крапах з ефектпвно ринковоп економ!-коо - Англ!я, Фрац!я, ФН1 - в невиробнпч!й сфер! була зад!яна практично половина к!лькост! зайкятпх.

До реч!, в1дзначшо, що розвиток соц!ально1 1нфраструктура в Укра!н1 в1д5увався б!лып 1нтенсизно, н!х в ц!лому по СРСР. Так, при загальному зростанню вартост! основних фовд1в I к!ль-кост! зайнятих на соц!альнях об"ектах у 1985 р. частка Укра1нв в основних фондах соц!ально1 1нфраструктури схладала 14,0 %, а у 1990 р. - 14,8 %, по к1лькост! зайнятих частка в!дпов!дно вросла з 17,5 да 18,5 %.

2.3. Побудова п!дсистеми часткових показник1в обумовш проблему пошуку 1щшкатор!в, найб!льш !нформатпвно ошюуючях р!вень матер 1алыго1 база коаио! гадуз!, со входить до комплексу об"ект>в социально! 1нфраструктури. Такими нами вязнан!:

в-мХахах:

- середнья забезпечен!сть житяом у розрахунку на дуиу населения, кв. м. затально! площ!;

- штома вага с1мей, що мають меное 9,0 кв.м затально! площ! на вдину, %;

- штома вага хнло! площ!, по обладнана горячов водою, % ШШШ'-

- сэредня забезпечен!сть житлом у розрахунку на душу населения, кв.м затально! площ!;

- пи тома вага с!меА, по мають мете 9,0 кв.м затально I плои! на душу, %\

- питома вага насалених пункт!в, що аабезпечен! природам газом, %.

- сп!вв1даошення про тягу водопроводно! 1 канал1вац1йно! мерей/, км/км;

- пи тома вага дор1г з вдосконаленим покриттям, %.

аалашЦвд!:

- торгова плода магазин!в у розрахунку на 10 тис. населання, кв.м.

- к!льк1сть ы1сць у п!дприсмствах грокадського харчування у розрахунку на 10 тис. населання, одпниць.

до. доЗугоаваа-^сдтагаавааг

- к!льк!сть тдприемств побутового обслутонування у розрахуш^ на 10 ояс. населения, одишщь.

рр даряшпзрЕКОмт -тоанодсшту.:

- к1дък!сть автобус!в затально го користування у розрахунку на

100 тис. населения, одиниць;

- к!льк1сть легкових автомоб!л1в в особистШ власност! у розрахунку на 10 тис. населения, одиниць;

- к!льк!сть Ыдприемств зв"язку у розрахунку на 100 тис. насе-ленпя, одиниць;

- к!льк!сть домашн!х телефон i в у розрахунку на 100 тис. с1мой, одиниць;

na.sygbjypJ-

- к!льк1сть м!сць в клубах у розрахунку на I тис. жител1в, одиниць (по м1сту, селу окремо);

шз-аарадыЖ-даШХ:

- охоплення д!тей дитячими доапс!льними закладами, %\

- пптома вага учн!в у П i 111 зм!нах в загальноосвiтшх школах, %\

ю^ашааЬздашЕСа:

- к!лък!сть л!карняних лi жом у розрахунку на 10 тис. населения, одиниць;

- сере дня плода л!карняного закладу у розрахунку на I л!жко, кв.м.

Ро рахунки цих показник!в по вс!х рег!онах Укра!ни дали змо-vj к!льк!сно оцпштл стан матер!ально1 бази р!зних галузей coqla-льно! сфери. Для отримання загально! для галуз! характеристики (при урахуванн! к^лькох показник!в) був викормстаний метод Бене-та. Його застосування дало змогу отримати ранг кожного рег!ону як' иаксимальну сутду часткових показник!в в свою чергу переввдв-хшх у в!дпосну форму через сп!вв!дяошення з найкраяим (найви-там, або найниячим в заленост! в!д зм!стовного навентаяення яоказшка) значениям цього я показника у сукупност1.

Загалом була отргс.кзна повна к!льк1сна характеристика вс1х галузей соц!ально1 !нфраструктуря popioii b УкраТнл станом на 1990 р!к. Ш св!домо в!дыовялись з!д"розрахунку к!нцевого уэа-галышачого рангу по галузових рангах, тоуу ио це зумовяло О атрату сутност! розрахунх1в i схоластичн!сть вясновк!в. .

Рангуваннл областей Укра1ни за р!вном розвзтху галузей ссц!-альпо! I инфраструктура дозволило зробитп висновки подо нозбалая-сування розвитку !нфраструктурного комплексу. Нош зодно1 облает! в Укра1я!, до був бп заф1ксоваиий пропорц1йний розпиток галузей. Так, якцо у Киев! найкраи! показника в зштяовому 1 хоцу-шяьнону господарств!, то найг!риий катэр!ашиа стан у торг!-

Хи ! побутовоцу обслуговуванк1, народн!й осв!т!. Напротн, :.;ольшщька область випереджае !нш! за. р!внем розвитку натер!-зльно1 оази эв"язку, культури, народно! осв!ти, торг!вл1, ало на!'1б!льа в!дсте в!д р!вня забезпечення потреб населения в об"сктах охорони здоров"я ! пасаяирським транспортом.

2.4. Основник зм!стом к!льк!сного вим!рювання досягнутого р!ьня розвитку соц!ально! !нфрзструктури рег!он!в е обгрунту-всння подальших практичних р1ш9кь м!сцевих орган!в влади I загалом доржави по вдосконаленню мзтвр!алыю1 бази соц!ально! офори, по стЕвдукваню I! зростання ! наШЯлыя повне завдово-лення потреб населения. Найб1лыпу в!доов1дальн!сть за забезпо-чен!сть населения об"ектами соц!ально! 1нфраструктура, в!дпо~ в!дпо !з законами Укра!ни, несуть м!сцев1 Ради народавх депу-тат!в. При цьому, через нер!вном!рп!сть соц1ально-коном1чного розвппсу рег!он1в, ыожливост! м!сцевпх орган!в влади у вир!-шеш! соц!альних питань, суттево в!др!аняэться. В той же час закоаодавством передбачено гаранговане завдоволення потреб коа-ному громадянину республ!ки кезалежно в!д мочливое той па м!с- Х цях. I в толу раз!, коли власна катер!альна база нияче нормативного р1вня I фЬшнсових ыожливостей для II пол!шяенкя зама-ло, ы!сцева влада мае вс! п!дстави на ас!гнування з республ!-канського бюджету.

Для обгрунтування таких р!шэнь нвобх!дне опхветавлення фактичного р!вня забезпечення населения потужноотями соц!ально! !нфраструктури а 1х нормативним р!внеи. Нормативе такого роду с соц дальними нормативами.

Саке цей п!дх!д закладений в Концопц!ю ссц!ального забозпе-чення населения Укра1ни, схвалену Верховною Радою 7кра!ни в груда! 1993 р. В н!й в первл!к принцип!в реорган!зац!1 д!*но1 система соц!ального забезпечення покдадено "Визначення р1вяк соц!альнпх гарант 12 на п!дстав! соц!алышх норштяв!в".

Соц!альн! норматнви повинн! лягти в основу соц!альиого пла-нування розвитку рвг!он1в, )х значения особливо п!даищияось га-раз, в тяжкий пер!од поглиблення кризи.

Це виходить з самого визначення СЖ1МИЧЯ1 АРР№СТ?-1 Р г як к!яьк!сно! характеристики того р!вня благ 1 послуг, наям сус-шдъотво на сучасний иоыент повинно забезпечнтг кожного свого громадянина.

Тобто пгд час кризи об"сктшшо нор:.:атавн;й р1вснь буде яуватись, аде в!н повинен бута законодавчо затвердганм i г.-рантованям кояноаду незалежно в!д м!сця мешкання, доходу, нац Х налъпост! 7СЦ0,

Значения соц!алышх норматив!в с ьо годи i пом i тно посилоно введениям в д!ю Закон 1в Украпш "Про бюдаотну систолу", "Про податкову систему", "Про м!сцсв1 Ради цародних депутат i в Укра1~ тш i mIchobo самоврядування". Зг1дно з цими законам!, право шсцезюс бюдат1в на додатковi асяпгуваня базусться на норматив! бюдаэтно1 за;безпечоност!, цо складасться з поточних вптрат ! жашталышх. Для обгрунтування осташшго прккципово нообх1дна 1кформац!я про фактичнпй i нормативная р{зонь забезпомеиоот! населения об"ектами соц!ально! сфори, тобто про соц!гшд i нор-ютиен по всьому 1нфраструктурному комплекс i.

В робот! запропоноваи! матодичн! шдходи для формувашя соц!альиих норматив!в. 'Сама оц1нка к!лы:!сного р!вня почгеб населенна - то справа галузових 1нстятут!в, фах!вц1в по р!знгос галузях соц!ально! шфраструктури. Алэ це так зван! крапчаст! нор.ма.тквн, !х рог!ональний р!вень залегать в!д структура розсе-лоняя, структура житлового фонду тощо. Тому 1 виникас нообх!д-nicTb на баз! галузевих крачастих норматив!в отрпмати !х рог!-ональн! р1вн!. Метедолог!я таких розробок в робот! виконана по галузях культуры ! комунального господарства.

Розрахунок норштав!в по галуз! куль тури зроблений по найвач-зз1ших об"ектах - по клубах, б iбдi отеках, днтячих школах есте-тагтого вихоааннл, театрах 1 концертних залах. Основою розра-хуик!в бул затвердаен! Шн!стерством культури СРСР, Деряшланом СРСР !.Дерзком!твтом СРСР по народа! оса!?! рокомендацП по дозвнтку матер!алык>1 бази галуз1 культури. Оциша забезпачоно-c? parionB по цих видах об"ект(в щюдемоиструвала загалом Ездостатаю матор!альну базу галуз!, под!тику дофорентацЛ областей, значно в!дставоння сала В1Д м!ста.

Дяя з!дпрацювання мотодолог!! оц!нки забезпоченост! нлеа-лэная послугами ксмукальяого господарства була в1д!брапп гэдузь водопроводного господарства, по як!й I буз розряхозап! иорма-тувтт. За оспову гозрахунк!в були покздэи! рэкоусндацП ЖКХ УРСР i кл.гйгл!I когтупального господарства 1м. П-чи^лово. Вко-возрахункз ргвпя забзппоченост! потрзб иаселашгя у mradS по раг1онзх Укра!нл дали гмогу обгрунтузати непряма i зав-

Аашш ресурсозбер!гашо! пол 1 тики у водопроводно-канал i зац ! йно-му господаре тв 1 Укра1ни.

2.5. В дисертац!йн!й робот! проанал1зован! проблеми зростан-ня деформац!! економ!ки Укра1ни в колишн1й економ!чнШ и одел!. 0ц!нешф вшшв залишкового п!дходу до ф!нансування потреб соц!-ально! сфери.

Водночас при ус!х кедол1ках i прорахунках радянсько1 еконо-м!чно1 модел! тотал!тарно1 системи, цим не мохна пояснити темни ! ыасштаби сучасно! кризи. Головним фактором виступають !нтере-си св!тового кап!талу, сп!взвучн! з !нтересами в!тчизняною партШно-господарсько1 номенклатури. Зам!сть життево необх!дних реформ почала зд!йснюватись стратег!я на знищення економ!ки Укра1ни.

Фуцдаментальний аяал!з сутност! здШснываних зм!н не дозволяв Ix взагал! називати реформами. По-перше, вони не носять еволюц1й-ного, тобто поступового характеру; ,по-друге;(що нав1ть б!льш важливо) вони не покращують стан в економ!ц!, в соц!альн!й сфер1 i 1нших сферах сусп!льного життя, а значно пог!рщують його.

Загалом стратег!я знищення почала зд!йснюватчсь з 1990' р. через зроцення парт!йно-господарсько1 бюрократI з т1ньовими структурами завдяки Ix локал!зац!1 законом."Про кооперац!ю", перекачування державних ресурс!в до цих клан i через мал! п!д-приемства i р!зного роду комерц!йн! структура, через в!дм1ну державно! монопол!! на зовн!шно торг1взэ. Для зд!йснення qiul стратег!I ц!ком законом!рним став ! розвал Союзу PCF, ! габо-рона КомпартП, ! в1дмова дерхави в!д регулювання ц!н, контролю за'салатниками податк!в, за д1яльн!ста банк!в, за валютою сферою.

Результатом тако! пол!тики стало стр!мке пад!ння виробницт-ва, иац!овального доходу t на ц!й основi життевого р!вня населения , якост! хиття безперечно! б!льшост! населения Укра!вд. Руйнуеться самий фундамент економ!чного розвитку кра1ни, II продуктивн! фактори - техн!чн1, технолог!чн!, сировинн!, трудов!, 1нтелоктуальн1.

Приведено гае к1лька цифр: за 1990-1993 pp. нац1ональний доход Укра!ни окоротався на 35,9 %, обсяги промислово1 продукцН - на 19,7 %, внробнхцтво товар!в народного спожквання - на 25,9 %, в тоцу чсл! продовольчих товар!в - на 34,1 %. У с!льсь-

кому господ-]rcтвi валовнй 3ip зерна у 1993 р. скоротився по-plnimno з 1989 р. на 14,3 %, цукрових буряк1в - на 35,3 %. За той гз пор!од погол!в"я велико! рогато! худобя знпзилось на 30,9 % (в т.ч. rcopiB па 36,9 %), свиней - на 54,1 %, BiBniB та к!з - на 45,2 %. Аналог1в таких "реформ" не знае жодна краТна св1ту.

IIa ц!й ochobI р!вень г-итга населения зшззився у 20 раз!в, сзродня тр;гоэл!сть .1шття (як головний показчик якост! яиття) скекгитлась на 3 рога. 3 1991 р. спостер:гасться в!д"емш сальдо природного приросту населоння через стр1мке зростання смерт-nocTi i под in: Li народяуваност1. А в 1993 р. почэлось зменшення зэгально! к!лькост! населения Укра1ни.

2.6. Руйнування шсоном!ки найсИкл негативний вппв кас на стрч соц1аль:го! !нфраструКтур.*1 perioHlB, тому но пад!ння вироб-ництва обумовлюв зниження доход!в бадкету, а г!пер!нфяяц!я сгсздуво ваперодаочо зростання його вятрат. Все це обумовлие р.зд!ння обсяг!в ф1нансувшшя об"ект1в соц!ально! сфори. як п!д-прасмс-хв, так ! ufcyoEHX орган 1з вдадл. Стр!ыка поляр1зац!я аа-сошшя но доходах стаздттс як зростання зубокЬшя ословно! каои населения (цо црззодять до разного кад!иня ко гиту у плт-нях шгслугах), так ! зростання спояивання пркга1л!г!йсваш:х про-сарк!в населения (ко обушвлюс перопроф^люваня обнскт!тз з"явлышя иоьхс одгв послуг ь1дп0з1дн.0 до п0ш1ту и i с i частика населения по ц!пах надосягнх для ocho^hoI иаси населения).

В pooTi вякопаний анал!з них процео!в як для вс1е1 соц!аль-i.o 1нфрдструг.1ур2 Укра!ни загалоы, таг; i для о-ректпс I гэду-зой. Для Bei cl республ!ки характерно знияення обсяг!в каи!таль-аого буд:вкяцтва соц1алышх об"с;:т!в. Так, тхлы-л за 1993 pin г&и&ашя в д!а загальпэ! есц! жпд:: будин::!в з:,-.оягшлось на 22 % nopiBiwHo з поперодпм роком, &мбулаторно-пол!кл!н!чнях зак)1ад!з на 4 %, л!карэнь на 32 %, допк!льних заклад!в - на 31 клубов та буданк!з культура на 25 зага1ьн00св:тн!х шк!л - на

Виконана оц!нка послабления матср!ально1 база загальпоосв1т-н!х шЧл i дитячих допк!лышх заклад!в по рег!онах, зниаення забезпеченост! паселепня б 1бл!оте:'л.,ли, клубами, к i но театрам.

На приклад! Киева, як столичного ы!ста з найб!льп розви-нутоэ шфраструктуроп, виконана оц!нка деградац!1 вс!х I! гаду-зей за цей пер!од, Змвняення потузностей o^ktib платнпх послуг

зумовлене пад!нням платоспромозшост! населоння. Через зростання ц!н т!льки за 1992 р. витрати кили на куп!вга продукт в харчу-ванпя зросли у 13 раз!в, а на оплату послуг - на 7, тому доля вптрат на послуги знизилась за р1к на 3,9 проц. пункта 1 склала 6,0 %.

Враховуючи те, що соц!альна инфраструктура Укра1ш значков м1рою знаходиться на баланс1 шдприеыств, тобто в 1х власн1си>, фпшнсуеться 1 вдосконалюеться за рахунок 1х кошт!в - в робот1 вивчений досв!д тих п1дпришств, як! в умовах скрутно! еконо-м!чно1 с и ту ац II наыагашться збер1гти I обсяги свого виробниц-тва, I трудовий колектив, 1 сво! сох;1альн1 об"екти. Таким шдпрасмством виступае рад!оприладний завод "Ор!зон" м.Смсли Черкасько! облает!. 3 лютого 1993 р. не п!дприемство, одне з иа1алогутн!оих в Укра.1н!, працнк в умовах економ!чного експори-менту. Зг1дно з перпою, економ1чноа частиною умов експерюленту, п1дприемстао зобов"язувалось нарощувати обсяги товарно1 продук-ц!1 щом!сячно не менш н!х на 10 % приросту. До ц!е1 меж! спла-чуються по да тки. Уся ж виручка за продукц!ю вироблену виие ц!с1 меж! лишаеться на п!дприемств! I використовуеться сл!дуючим чином: 60 % - у фонд розвитку п!дпри№ства, 25 % - фонд сопельного розвитку 1 15 % - фонд матер ального эаохочення.

На баланс! п1дприемства 2/3 вс!е! соц!ально! !нфраструктури ы!ста - 4 жилих м!крорайони, комб!нат побутових послуг, пол!к-' л!н1ка ! л!карня, 6 столових, 15 буфет!а, 7 магазин!в, 3 кондитере ьк! цехи, кул!нар!я, 9 дитячих дошк!льних заклад!в, 3 за-гальноосв!тн1 сколи, профес!йно-тахн!чна училище, спортивн! I оздоровч! об"екти тощо.

Досл!дасення ходу експерименту 8 ус!ес переконлив!сго показало, що в умовах ру&н!вно! економ!чно1 пол!тики держави, збер!гти обсяги 1 ефективн!сть виробництва,- а зв!дси даерел ф!нансування соц!аяьно! сфера,- намоышво. Ось чоыу ! зак!н-чиваи I п1вр!ччя 1993 р. з темпом зростання обсяг!в виробництва у 113,3 % 1 р1внем рентабельност! в 20 %) отримаяоI вирочки ладь вистачило на покриття витрат ва енергонос!!, матер!ахи ! коыплектуоти. В1дсутн!сть !ндексац!й оборотних коот!в звело нан!вець вс! наыаганвя колэктиву ! стало вимагати скорочення вс!х витрат - в перцу чергу на соц!алъну сферу.

2.7. Ода!сю з вагонах причин недостатньо! ефактивност! конкньо! еконоу!чно! систеии була надвисока ступ!нь оде ржавлен

кя власност! в н!й. Сама цо 1 стаю сл!дством узурпацП влади парт!йно-господарською номенклатурой 1 в1дчудхоши в!д ззсобгв вяробпицтва i його результата бозпосеродн!х виробняк1в, Тому реформування економ!чно1 система повинно було в порау чоргу породбачати реформування в1днос:ш власност!.

В робот! обгрунтовусться такий шдх!д до пробломи роздор-аавлоння власност!, який в!дстоюе порш за все соц!алыгу спра-водляв!сть у вир!шенн1 цього питания. Сама такий напрям получу узгодаеност! власност! i прац! е найактуальн imiiM у св!т!. IIa цэ спрямована програма ES0P у Ополучених Штатах, робоч! нвес-тиц!йн! фонда у ШвецИ, вагомий коопоративняй рух в 1тал!1, спостер1гаюч! ради на шдприемствах ФРН тоцо. I викликано цо все б!льшм розум!нням необх!ност! побудови соц1ально стаб!ль-ного сусп!льства через розширення пропарку власняк!в, через п!двицення пспхолог!чно! комфортност! прац! ! життя.

Надодорсавлена окопом ha Укра1ни вшлагала вдумливого i поступового використшшя сама такого св!тового досв!ду, ре-тельне вивчошш 1 мозливо впровадкення досв!ду реформування дерзавно1 власност! в Кита1. В дасертац!Шпй робот! висвСтоиться вс! нов! форми господаршвання, впроваджон! на доржавних п1дориемствах Китая - п!дряд, оренда, майново-господарська в!дпов!дальн!сть, акц!ювання.

Вивчення св1тового досв!ду ! лог!ка оконсуД'ших перотворень дозволили обгрунтувати такий мохан!зм процесу роздержавлення в наш!й кра1н!:

I етап - розмеяування власност! по р!внях управл!нкя на роспуб-

л!канську I комунальну (обласну, wicbKy, paftomiy) П отал - ч!тко визначення непод!льно1 частшш власност!. До но т!лыш наЙБажгязia i виробнич! об"екти 1 систем с;о забезпечують розробку i впровадаокач сучасних техно-лог!й, обороноздатност! ! eiconoubriiol к/огутност! кра1-ни, ало й об"скти соц!ально! нфраструктури, як! на кожному рег1ональному р!вн! повинн! складдти поподiль-ний фонд. До них в!дносяться основна к!льк!сть об"ек-т!в народно1 осв!тп, охорош здоров"я, культура, соц!-альногозазабезпечення, иун!ц!палышй житловнй фонд, жнт-тввозабезнечуюч! о0"скти комунального господарства.

Однозначно потр!бно демократизувата унраал t щи дергавши.! сектором, позбавитл його в!д бгзрократачного

..осу м1н!стерств i в1домств, перевести на роботу в умовах moro господарського в!дання.

. отан - конкретизац!я o6"cktb i способ ib Ix передач! /продояу/ в недеряавну власн!сть.. 11а цьоыу этап! особлива увага повинна прид!лятися оренд! як cnpoi колектива сфективно працшати в нових умовах гослодпрюванкя /спочатку баз змпш власника, а пот!м i зг/ниша Кого/. Можуть п1д-прнсмства i в!дразу паредаватась /продаватхсь/ у колек-тпвну влаыпсть, у вишшчних випздках - i у привата у. Ала це треба робити т!льки на конкурсная засадах, в умовах повно1 гласност1 ! ротельного державного контролю за виконанням умов конкурсу i джералами доходов.

Окреко сл1Д тдирзслитк атучн1сть само! где: ирпватизаш&щх сертификат i в /ваучергв/. Вони не Т1льки не norpini в процссах приватизации а й спроколии загкодати цшл процесам.

Одночасно з пропоз1щ!ею авторсько1 концспцП роздаржзвлеиня в дпсертацП зробленкй критичний анал!з ' практики приватиза-ц!! ! оц!нта>ться II около;.! i чн i i соцшлып перспектива. Вкрай негативно оцIhghi деряавн! програма вриватизацП на I9S2 i 1993 рощ.

2.8. В робот! ретельно вксв!тлюються особливост1 приватиза-ц!1 в соц!алыпй сфер!. Об"сктивно доля державно! власност! в га-луаях соц1алъно! шфрзструкгури uosa значно в1др1знятпся. Наприк-лад, якао у галуз! зв"язку в она Ё падал! буде надвисокои, то в галузл побутового обслуговування i.:oxo бути м1н!малыюю.

Але в!дпускати наризволяще процес приват;;зацi I соцiальних об"ект1в н! в якому раз i на ыожна. Це безпосередньо к!зв"язано з киттсвими 1нторесами населения, тобто в!д!грае вагому роль в р1вн! i якост! мття. В реальних уловах, ио склалися неприпусти-ио об"екти соц!ально1 !нфраструктури приватазувати через аукциона - при syoxlHHi ochobhoI маси населения ! корумпованост! чиновник 1в це призведэ лиша до 1х зродування !з спекулятивним кап1-талоа 1 забазпечить матер! ал !зац!ю кримЫальних заход!в.

В соц!альн!й сфер! на перший план висуваеться задача залу-ченкя кошт1в вриднчнях ! ф!зичних ос 16 для створення додаткових об"ехт!в соц1ально! 1нфраструктури 1 нових вид!в послуг, створення конкурентного середовица. Бо попереднШ анал1з показав, ао практично по вс!ы регионам Укра1ня. по вс!х видах послуг спосте-р1шеться даф!цат. Ооь ыя подоаання його i повинно стимуввати створення багатоукладдо! еконои!кн.

Т1 л облает! соц1ально1 1нфраструктурн, як! держава пе в змо-з! ф!яансувата, або педоц!лыю цо робата, краше за-все перо да та в сроид/ /з вакупем ча боз пього/ трудовин колектавам, т!льки пот-р!бпо порегляаутз сучаснэ законодавство про укова орепди. В !ншах гяпэдкзг об"екта иозуть пэредаватяся /продаватися/ трудовям колйк-тзвгм п!дразу у 1х власн!сть. Мозэ бута вакористане конкуренэ виз-ыатанпя ефэктаваого власняка /без права перопргф!вваяпя об"скта гл прссяз! певного пер!оду/. Ц1 заходя повнни1 ззхнетята матор!-аяьяу базу ссц!алъно! сфера в!д розграбуванпя спрятяими д!ксми.

Паташш перспектав вакорпстанвя соц!ашах об"ект!в дузе го-отро встас пря иравэтзацП дорлаваах п!дпрашств зг!дно э закопо-ямсгвсм 7кра!ш. В порупехшя Доргавпо! прогрзми пргоатазацИ Ю02 р. в!дпов!шй закоя про пршзатазац!п соц 1альп0-культурних об"е;кт!з дерлавппх п!дпраемств, якай заплаяоЕапо було затвердата восзпа 1992 р., по й доо! нэ затвэрдааняй. А цо празводать до 1х ьзеового порояроф!Еэапяя, прямого знииеши соц!альних об"вкт)в, цо рсбать ссц!адьпу !2$раструктуру рог!он1в пе б!лыа слабкоп I пэзбалаясовапоя.

В дзсортацН пропоауаться закоподавч! основа для вир!шзкчя цього пзтвня. Пра цьему здШспона класпф!кад!я об"зкт!в на так1, аэ Шдлягаогь ! па так1, уа кэ п!дыгавгь прватазацИ, обумевз-н! способа иряватавацИ I роль дзргавв к суб"скта ссц!8льпо! ПОЛЯКИ.

Охрс~о зссв!тзн! проблема праватизед!! жатла. Пера за все обгруптскана прищалова незгода на перензееннл ш;цент1в з гятло-2ого будЬнпцтза па пргзатазацЬ ептла як головного заходу для ггр1ыс2Л:т га.'1Л020! проблема з кра!н1. Сгг.о гсстрай доЫцпт лл сЗатг'в зятяа та дав змогя втворвтя ранок ззтла в кра!я!, а сз прав зласяха па того. Тему голозшгз акцентом

сец1гдк:о1 сл!ткка сл!д вззнат; форйувззпч: гятлового буд!гтац*2а. Ц;, дэ рел!, ! вгкязггВ заг!д для еодопшя опекой 1чпо! кразп, стпцулзтаЗ цродупкеше ваяорзстаярл ресурс 1в сировпяв,

уд!пзлы!ях потуяпсстоЗ, трудового потенгИалу ! в своэ мзрг7 гязгпятЕЗ зростяаня обсяг!з I структуру пегвбудову прогсгслово-го г.пвобштдтгз.

Д розгораута пршзатззац!^ хатла зд!спгзться ! а!дстушо, I /з-Ъзродаогсеггадарськта зеззц!?!/ Головза п!дсзувя!с?ь гзсииа в е-зпг^йзйеост! до цього '!з.су шгсапк про податвя па пз-рузс^егь 5 вгягузгшш: пасадеяжг'з етву "гру", прзлал ягм! вето за згшй. А стзекз цаа податк!в для 6!ль.есс?! паезлоши исгуть

стати катастроф !чно високими, що зумовить масовий ви!зд трудар1в з центральных район в м!ста, з найб!льа комфортних будинк!в 1 поверх в - на околиц 1, в п!двали тоцо. Такими засобами буде зв!ль-нений житловий простр для нових буржуа. Та й зд]йсншть сьогодк! процоси приватизацП житла м!сцев! влади потайно, дбаючи пбрш за все за сво1 власн1 !нтереси.

2.9. в дисертацП обгрунтовуеться концепц!я подолання загальносистемно! кризи на аляху побудови народно-демократично! респубЬш в Укра1н!. Це в першу чергу передбачае конкретиззц!ю ново! економ!чно1 модел! I ы!сця соц1ально! 1н$раструктури в н!й.

Найб!льш перспективною уявляеться модель зм!иано!гбагатоук-ладно!,. сон!ально оЫднтпвянп! якпнпм1ки. Зм!пано1 - тому во державно регулювання повинно бути д1алектично пов"язане з ринковими саыорегуляторами у визначених д!апазонах !х д!й. Держава повинна визначити потику ц1н 1 зароб!тно1 плати, кредитну, податкоау, ф1нансово-гроиову, !нвестиц!йну, бюдаетну, зовн!шньоеконом!чну пол!тику. I держава, повинна гарантувати поступове п1двищення р!вня життя народу. В той же час повинн! бути створен! умови для розвитку ринкових в!дносин у виробництв!, обм1н! I споживанн1 з метою стиъдглювакня 1нщ!атив! I п!дприемливост! виробник1в 1 посерсдник!в для п1двищення продуктивноет! сусп!льно1 прац! I зростання доход!в кайширших верств населения.

Вагатоуклапн!сть економ!ки передбачае отаерзння р!вних умов для функц!ювання р!зних форм власност!. I хоч державна власн!сть в економ!чн!й модел! Укра1ни ! подал! буде дом!нувати, алэ повинна поширитись ! зм^цнитись колективна, кооперативна, акц!онер-на власп1сть, на законних основах повинна функц!шати приватна (в тому числ! I !ндив!дуальна) власн!сть. Повинна реально зд!й-снюватись мета створення конкурентного середовища для виробниц-тва ! споживання товар!в, це ! буде головною умовою розвитку ринкових в!даосин.

Безумовно потр!бна для Укра!ни I переор!сятац!я структуре економ1ки на користь к!нпеяого сдоживача, на користь людини. В цьому випадку I розвиток соц!ально1 1нфраструктури отримае свое потр1бне значения.

Лето ставити за стратвг!чну мету побудову сама тако! економ!чно1 системи, то постають лог!чними ! тактичн! заходи для !! реал!зац!!)перел!чен! у робот!. Особливо актуальн! вони сьогодн! в умовах наближення нац!опально! катастрофа в Укра1н!. ?оал!зац!я визначених у робот! заход!в, на наш погляд, в!двер-

нула б загрозу ц!в1 катастрофа. I важливо п1дкреслити, -до роа-л!зац!я цих заход!в для досягаення стратог1чно1 мет; в!дпов1дас {птзрэсо;/. безусловно! б!льаост! нзселоння 7краIни, шо зумовлюс м!цну соц!альну базу реформ.

2.10. Розвпток соц!айьно! !нфраструктури в нов1й еко:юм!ч-нШ модел! такох повинен враг/вати д!алоктаг.у державного рогуг>-вання з роззитком ринкових эишсспн. В цьо:.;у повинна значпо зрости роль .псцових орган!в влади. Вони маюгь ' отрлизти достапп права ! м!цну ф!нансову основу для 1х реал!зацП. В цих уковах м!сцев! Рада народах депутат!в змосуть прийняти на себе в!дпо-в!дальн(сть за збалансований розвиток сво!х терктор!Я ! зростаи-ня добробуту населения. Вони повннн! найб!лыа ч1 тко ! глибоко знати потреби свого населения, мояливост! региона в 1х завдо-воленн!. Тод1 м1сцев! органа влади змоауть квал!ф!ковано зд1й-снювати 1нвостиц1йну ! .бюджету тштаку для роззитку соц1аль-

коI 1нфрастДуктури, використовувати з найб!льшоп ефокттзн!ст т! вау.ел! кредитно1, податково!, зовн!шньоеконом!чно! политики, цо вони мають. За. цих углов змодуть бути вир тон! проблема роз-внтку соц!ально! шфраструктури.

2.11. Об"ективнпй процес гуман!зац!1 сусп!льного розвптку 'зуыовлюе зростання значения соц!ально! !нфраструктури в нов!й економ!чн!й модели Нормальний розвиток сусп!льства пародбачас пера за все нарещування к!лькост! 1нфраструктурних об"ект1в ! п!двищення 1х потужност!. Паралельно з цим буде йти п!двищенкя якост! ! розширення асортишнту виконуваних посдуг, оо сткг.гуло-еться високою платоспромоан!стю найб!льа забезпечених груп населения. В ы!ру насичення ринка послуг к!льк!ста, значения якост! послуг буде законоы!рно зростами.

Враховуши склада!сть ! багатспланов!сть комплексу галузей соц!ально! инфраструктура рег!ону, в робот! висв1тлон1 лише загальн! перспектива розвятку галузей, до акцептована узага лиге на сутност! радикальних поретворень. А перспектива розвит;су аитлового господарства 1 охорони здоров"я, з"ясован! б!лья ретолько.

В ро<5от! прсапая1зован! мозлив! дгзрез дкя форсувгнпя аитлового буд!зшщгва ! об грунтован о значения такого пгродсгоспо-дарського пр!оратету. Кошере тизевана хит лоза пол!така, ка попиши* вклиата постуиовий пзрех!д в!д перовагно розпод1ду хзтла,

побудованого за рахунок баете ту, до саробляншэ кошт!в па його куп!вдв ! буд!вництво п!дпрнемствами ! гроиадянпмд; п1д2ецонця частая жигда, ею знаходаться в приваты й власносг! грогяздкк ! форсування ринку хитяа; забезпечзння соц!альних гарант Ш в облает! хятяових прав, вквчаичи деряавно забезпечення вятдоа, п!льги 1 прив!лей для малозабезпочаних гроюдян тощо.

В робот! обгрунтовуеться наобх1вн1сть як зм!ни структура хитлового буд!вництва, так 1 в!дпов!дно! зи1ш структуре буквально! базн.

Перспектива розвитку галуз! охоронл здоров"я пов"язйн! в переходом I! на систем бюдаотно-страхово! ыодицини. Да нотрз-Суе глибоко! структурно! раорган!зац!1 вс!а1 галуз!. Вкбчэннк ц!дготовчих рсб!т в систем! орган!и охоронл здоров"я цСисва. дозволяло б!льш ч1тко з"ясувати ыасатаби ! етапк потр!бн2х 2ы!н. Бвдазтн! коати эабезпечують соц!альпо-гарантований дараа-вою обсяг ыадячно! допемоги населенно ! ахсаугшгься ц! коитв ез мун1ципальних фондах охорсни здоровпя. Фонда ыедкчного страху-вання форцуються на ц!льов!й основ! спец!ал!зованиш цэдзчшаа сграховиш орган1зац1яыя ! розрахован! на оо1б, ко пргймзьть участь у т!й чи !нш1й програм!.

За попередн!ми розрахункаыз сп1вв!дношення бздхетних ! стра хових дхерел в нов!й систем! буде складати 62:38.

В робот! висв!тлен! пропозиц!! щодо зм1ни функцШ ! структура робота л!кувальних заклад! в щодо створення новях (посорзд-Хницьких) структур. Критично поданиЁ закордонний ! в!дчизняниз досв1д з цкх шатань.

В ц!лому в дасертац!йн!й робот! конкрэтизован! проблеьгз формування ! розвитку соц!ально! !нфраструктура УкраТшг в роэ-р!з| I! галузей 1 рег!он1в республ!ки. Звпропонована цЫсна концепц!я реформ у напряду побудови ново! еловой!чнс! модах 1 з законом!рно п1двв]цешш значвиням соц1аяьно1 !вфрасгрук1ур8 в н!й.

3. ОСКОШ1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦП, шш>укован1 у роботах:

1. Социальная инфраструктура Украины: оценка уровня и перспектив развития,- К.: Наукоза думка, 1993.- 8,4 п.л.

2. Региональный анализ потребления воды населением УССР.-К., Об-во "Знаняэ", 1986,- 1,0 п.л,

3. Оценка уровня развития социальной инфраструктуры региона.л К., Об-во'"Знание1*, 1983,- 1,0 п.л.

4. Хозяйственный механизм сферы платных услуг.- К., Об-во "Знание", 1989.- 1,0 п.л.

5. Экономические аспекты гилианоЗ программы.- К., Об-во ХЗнание", 1990,- 1,0 п.л.

6. Социальные перспективы в условиях рынка.- К., Об-во "Знание", 1992.- 1,5 п.л.

7. Социальная инфраструктура: содержание и методология сценки // Региональные проблемы развития социальной и производственной инфраструктуры. Сб. науч. трудов.- К., СОПС УССР АН УССР, 1990.- 1,0 п.л. Х

8. Социальные нормативы и практика хозяйствования // Экономика Советской Украина, 1990, й 120,7 п.л.

9. Система социальных гарантий в условиях рыночной экономики // Рынок труда и проблемы социальной защищенности населения Украины. Доклады в тезисы выступлений на Республиканской научно-практической конференции.- К., СШС Украины АН Украины, 1991.1,5 п.л.

10. Социальные приоритеты в инввопщяонной политике Украины // Структурная перестройка эконс-шся Украины: опыт и проб-зй1. Сб. кауч.трудов,- К., СОПС Украины АН Украины.- 0,5 п.д.

11. Ыодне гасло чи мета розвзтку? // В1че, 1992, й 9.0,7 п.л.

12. Развитие социальной инфраструктуры как фактор стабилизации экономики Украины // Екопом1ка Укра!шг: канула, суча с но I г.зайбутас. Този { натер1аля I Шянародпого гсонгресу укра1нських жоата1ст1в.- Д. 1н-т вкоцси1кв АН УкраТнз, 1992.- 0,1 п.л.

13. Стаб1л1зац!я евояса!1щ як уиова розвзтку соц{аяьно! пфраструглурз // Еконоу1ка Укра!нп, 1992, Я 8.- 0.5 п.л.

14. Розвитоа фора остального захвату в угмвах цзупер1зац)1 вгсавнвя // ПроЛиаи трудозбзретэзля { социального авхзсту пасе-

лэння Укра1ни в умовах ркихово1 екоаод1кя. Иатер1Ш5 ваукаво-практично! вояференцПК., 1993.- 0,5 др.а.

15. Социальная сфера? нвобходвмооть в законоиорпость радикальных изменений // Ученые шшскв Вартуосхого университета 946.- Тарту, 1992.- 0,5 п.я.

16. Социально-эконошгческво ногаатшш в потребление платных услуг // Непроизводственная офэра в уславши рщочаой экономики. Отв. ред. В.И.Новяков;- К.: Наукова думка, 1993.0,5 п.я.

Шдп. до друку 24.02.94. Формат 60 х 84 1/1в.Пап1р иш. & I. Офс.др. Обл.-видав, арк. 1,6. Умов.-др. арк. 1,83. Умов. кр,-в1дб. 1,6. Замовлення 22. Бвзкоотовно. Тнрак 100 екз.

Рада по вивченнв продукгивнизс сил Укра!на АН Укра'шн: 252030, Ки1в,'<5.Шевченка, 60.

ДОД РВПС УкраУни АН УкраГнк: 252030, б.Шовченка, 60.

Похожие диссертации

• Совершенствование управления развитием социальной инфраструктуры промышленного комплекса региона
• Экономическая стратегия развития социальной инфраструктуры села в условиях рыночной экономики
• Формирование, регулирование и развитие социальной инфраструктуры региона
• Развитие социальной инфраструктуры в региональной воспроизводственной системе
• Финансовое регулирование развития социальной инфраструктуры села