Прогнозирование эколого-экономических процессов в орошаемом земледелии тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
Автореферат
| Ученая степень | кандидат экономических наук |
| Автор | Мухина, Ирина Анатольевна |
| Место защиты | Днепропетровск |
| Год | 2000 |
| Шифр ВАК РФ | 08.00.00 |
Автореферат диссертации по теме "Прогнозирование эколого-экономических процессов в орошаемом земледелии"
^ПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНВЕРСИТЕТ <^\ Мухна рина Анатолÿвна
УДК: 574:631.6
ОПОЗУВАШЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМЧП1Х ПРОЦЕСВ У ЗРОШУВАНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВ
(8.07.02 - економка сльського господарства АПК
Автореферат дисертацÿ на здобуття наукового ступеня кандидата економчних наук
Днпропетровськ Ч 2000
Дисертацеюе рукопис.
Робота виконана в Херсонському державному аграрному унверсите Мнстерство аграрно
Науковий кервник - доктор економчних наук, професор,
Благодатний Володимир ванович,
. Херсонський державний аграрний унверситет, завдувач кафедри органзацÿ сльськогосподарського виробництва
Офцйн опоненти: * доктор економчних наук, професор,
' Новков Юрй Миколайович,
5 Кримський державний аграрний унверситет,
Х завдувач кафедри фнансв кредита
- кандидат економчних, наук, доцент,
Намлев Володимир Степанович, Днпропетровський державний аграрний унверситет, завдувач кафедри економки навколишнього середовища
Провдна установа: - Уманська сльськогосподарська академя, Мнстерство аграрно
Захист вдбудеться 22 червня 2000 року о 12 годин на засдан спецазовано
З дисертацúю можна ознайомитись у бблотец Днпропетровськог державного аграрного унверситету за адресою: 49600, м.Днпропетровськ-2' вул Ворошилова, 25.
Автореферат розсланий л$/'.. 2000 року.
Вчений секретар спецазовано
професор <..<' - - Макаренко П.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальнсть теми. Ступпь розумння дйсних причин екологчних знфктв багато в чому визнача ефективнсть заходв, як використовуються /спльством для виправлення ситуацÿ. Епергя кошти, що спрямовуються на риродоохорош середовищезахиси цл, часто орúнтован на сдства, рийнят за причину. Це багато в чому визнача теперешнй стан екологÿ шномки в Укра
Тому виникла необхднсть в розробц нових наукових пдходв, як óввдносили б практичн дÿ з бльш широким розумнням сутност екологчних роблем, вдображали б днсть свтобудови, цснсть живо
Стало вже очевидним, що стан навколишнього природного середовища ов'язаний з характером розвитку суспльства. Еволюця екологчних проблем лежить вд рвня розвитку продуктивних сил. Криза у взамовдносинах людини природою вдбитком кризи у вдношеннях людини з людиною.
Як геологчний чинник, людство взамодú з середовищем свого проживання а рвн етнчних систем. У зв'язку з цим, в робот були розглянут сторичн исономрност соцального розвитку суспльства, як призвели до глобальних ян в екологи Укра
Херсонська область вдноситься до агропромислово
Пд впливом зрощення на пвдн Укра
Теоретичною методологчною базою по визначенню фази сторичного озвитку укра
З.Субтельного, КЛОнга, А.Яблокова.
Розробкою заходв, спрямованих на рацональне використання природних есурсв, у свй час займалися вчен: К.Арент, В.Благодатний, П.Борщсвськш
Г.Воропав, В.В'юн, Б.Душин, Д.Зузк, Р.1ванух, Ю.вашкевич, Ю.Новков В.Писаренко, В.Сахав, В.Тргобчук, К.Шавва, Б.Шумаков та нш.
Для попшення екологчно
У дисертацÿ робиться спроба об'днати обидв сторони диного по сво
Зв'язок роботи з науковими планами, темами Дисертацйна робота складовою частиною всеукра
Мста задач досдження. Метою досдження розробка наукове обгрунтованого пдходу, який да можливсть керувати розвитком ситуацÿ в зо
Виходячи з поставлено
Предмет обТкт досдження. Аназ змн, що вдбуваються навколишньому середовищ, був зроблений у двох вимрах: з одн㺿 сторони - матеральна оцнка деформацй природного середовища (аназ гдролог мелоративного стану грунтв природоохоронно
В об'ктно-предметну область досджень включен дан управл зрошувальних систем (УЗС) про становище зрошуваного землеробства
(ролого-мелоративний стан грунтв Херсонсько
нформативного базою послужили матерали з сторÿ укра
Методологя методика досдження. Методологчною основою дано
При проведенн досджень були застосован методи; сторичний, нографчний, абстрактно-логчний, статистико-економчтга, розрахунково-нструктивний та економко-математичний.'
Наукова новизна В диссертацÿ вперше проведено досдження по лежност стану екологÿ та економки Укра
До захисту виносяться наступн результати роботи: - теоретичн розробки по явленню соцальних основ появи екологчних конфктв; - прогноз подальшого звитку ситуацÿ в зон зрошення; - модель екологчно безпечного розвитку ошуваного землеробства; - розробка способв взамодÿ мж виробниками тьгосппродукцÿ та природно-економчним потенцалом зрошення в умовах логчно
Практична цннсть та реазаця результатв досдження Представлен дисертацÿ методологчн розробки та практичн рекомендацÿ допоможуть ганувати використання необхдпк органзацйно-економчних та матеральних ходв на регулювання основ екологчних конфктв.
За результатами . досджень, проведених у Баштанському управнн юшувальних систем (УЗС) Микола
Апробаця результатв роботи. Основн результати дисертацйного сдження докладались на науково-практичних конференцях присвячених юблемам еклогÿ, економки сльського господарства та зрошення: у
ерсонському планово-економчному нститут в червн 1997; на
Пубкацÿ. За основними результатами досджень було опубковано статей одна брошура у наукових виданнях, загальним обсягом 6,15 умовнк друкованих аркушв, з них 4 - самостйно, а 3 - у спвавторств.
Особистий внесок здобувана. Автор проводив досдження, згдн розробленого сумсно з науковим кервником плану та нструментарю. сумсних наукових працях доля автора склада вд 60 до 85 %.
Обсяг структура дисертацйно
Роздли дисертацÿ складаються з таких пдроздв:
РОЗДЛ 1. Обгрунтування концепцÿ еколого-економчного становищ; об'кта. 1.1 кологзаця виробництва та онтогенез етно-соцальних систем. 1.1 Визначення фази розвитку укра
1.4 Зрошуване землеробство як фактор впливу на екологю.
РОЗДЛ 2. Економчний аназ екологчних обставин у зон зрошеши Херсонсько
РОЗДЛ 3. Рацональне використання агроекосистем у зрошуваному землеробств. 3.1 Прогнозування розвитку еколого-економчно
ОСНОВНИЙ ЗМСТ
У першому роздл УОбгрунтування концепцÿ еколого-економчноп становища об'ктаФ були вивчен й узагальнен концепцÿ ряду авторв про етап сторичного розвитку етнчних систем
Як геологчний чинник, людство вплива на навколишн середовище на рвн етно-соцальних систем. У свому розвитку така система проходить посдовне фази етногенезу. Тривасть одн㺿 фази склада приблизно 300 рокв. Кожна фаз; характеризуються певним вдношенням люди як до природних ресурсв, так де членв суспльства. Це залежить вд переважання клькост одного з трьох типÿ особин: пассионарÿв, гармонйних особин або субпасионарÿв.
Кожний з типв особин ма певн прагнення дú вдповдно до них Загальний рвень цих прагнень коливаться в межах вд Р6 - жертовнсть до Р.2 Х нездатнсть задовольняти прагнення називаться пасонарнсто етпо-соцально; системи (рис. 1).
деацональ3ин
деастичний
->и------------------ж-
Почутгвий
] 1 :! !; "< ' .'! у(\ ;! Жертовнсть\
\ У й Г й 1 Дò , :! {! !
; /,; ²рагнемщ Оо деау перамогЬ.
: 2 Н ( з о у л 3!;! З С1 5г :
V й ^ 3 !г^ ? (; Прагнення Ао д
^ $ Й г| | з. ' {л; з ...
/7раЫецпй ао'бещу знання татворчоЬтó
, , Д , 3 '! 3 гЗ Г
...
У': ; ó|; !' :: * 1;! Н " !' !';*' '' ^ . *
/ %ГихиВх дбйвтеЩАд'тьоватй до боценоу ареола*
Неспр6можнагф ЬЬд6вольнятирагп\ния
час, роки
Накопичення
нерцйна
Обскураця Гомеостаза
Рис. 1 Сумщення фаз етногенезу та типв культур {на основ схеми Л.Гумльова)
ТШГ ОСОБИН:
Згдно до. сво
деадонаяьному типу культури вдповдають перша друга фази етногенезу пдйом накопичення з переважанням в систем клькост особин з рвне
Почуттвому типу культури вдповдають четверта п'ята фази етногенезу нерцйна та обскурацÿ з рвнем пасонарност вд Р3-Р2 до РрРо. На почата нерцйно
Визначення фазн розвитку укра
Початком появи укра
Змнивши навколишн середовище, людина змушена пристосовуватися нових умов свого снування, удосконалюючи свою свдому дяльнсть. У такт спосб на нашй планет продовжуться еволюця свдомост. Виходячи з цього, \ пропонумо, розглядати взамодю людини з природним середовищем посдовност, подано
(базова дея або головна цннсть)
Рис. 2 Взамодя людства з навколишнм природним середовищем
Виходячи з цього, були розглянут закономрност появи зрошення в пвдеш укра
Людство давно використову зрошення як фактор, який допомага одержува-стабльн врожа
При введенн зрошення на пвдн Укра
Початком освоння зрошуваних земель в Укра
3,4 тисяч гектарв. Потм кльксть введених в експлуатацю земель почина орочуватися до 1,19 тис.га. Водночас, темп росту освоних земель почина ижуватися вже псля 1970 року з 176,7 % до 1,5 % у перод 1996-1999 рр. аблиця 1).
Таблиця 1
Х Введення в дю зрошуваних земель в Укра
державних каптальних вкладень С
Перод Введено в эксплуатаций земель, тис. га т Темп росту, бòСЯЙ Темп росту, ланцюговяй (Рл~ 'М %
абсолютний (Гр.Л=Р-Р<), тис. га всшосшй (Тр.r=//Vi %
1 2 3 4 5
1961-1965 177,0 100 100
1961-1970 312.7 135.7 176,7 176,6
1971-1975 429,8 252,8 242.8 137,4
1976-19X0 50,0 331,0 287,0 118.4
1981-19X5 523.4 346,4 295,7 103,0
1986-1990 370.6 193,6 209,4 70,9
1991-1995 80,36 -96,6 45,4 - 21,7
1996-1999 ! 19 -175 0.7 1.5
У другому роздл УЕкономчний аназ екологчних обставин у зон зошешя Херсонсько
Площа зрощуваних земель Херсонсько
скоротилася з 188 до 64,5 тис.га. Питома вага Уземель-супутниквФ за перод 1996-1999 рр. в порвнянн з початком 80-их рокв скоротилася в 5,4 рази складала 13,5 тис.га.
Основними джерелами зрошення в Херсонськй област служать Каховський магстральний Пвнчно-Кримський канали, та нгулецька зрошувальна система. Забезпеченсть област водними ресурсами для цлей зрошення можна вважати задовльною, проте за перод з 1991 по 1999 рр., водозабр з джерел зрошення зменшився в 1,7 рази складав 1320,5 тис.м3.
За цей же перод обсяг втрат води на зрошувальнй мереж по абсолютних показниках зменшився з 215,8 до 150,8 тисзгТ, але доля втрат води на мжгосподарськй внутршньогосподарськй мереж склада близько 20 % за рк. Проте якщо втрати по мжгосподарськй мереж збльшилися на 3,6 %, то на внутршньогосподарських системах показник коливаться в межах 9-10 %. Де пояснються незадовльним технчним станом зрошувальних систем.
Проектна врожайнсть по основним сльськогосподарським культурам за перод з 1991 по 1999 рк досягалась тльки по багаторчним однорчним травам на сно, та озимй пшениц. Врожайнсть культур, порвняно з проектною, склада: озимо
Зниження багатьох показникв по Херсонському обласному управнню водного господарства повТязане з недостатнстю фнансового забезпечення. Так у 1999 роц матерально-технчне забезпечення складало 46,5 % вд клькост необхдно
Для виявлення впливу зрошуваного землеробства на екологчн обставини в Херсонськй област був проведений аназ гдролого-мелоративного стану грунтв за 1986-1999 рр., який вдобража тенденцю стабзацÿ негативних процесв в екологÿ починаючи з 1995 року. Це повТязано, головним чином, з зменшенням водовикористання, викликаного дефцитом матеральних коштв.
У середньому площа зрошуваних земель складала 464,8 тис. га, з них площа земель з критичшми показниками: - за рвнем грунтових вод - 16,5 %; - за ступенем мнеразацÿ грунтових вод - 12,2 %. Площа засолених земель грунти з критичним ступенем солонцюватост складають 22 33 тис. га вдповдно.
До управнь зрошувальних систем, у яких спостергаються незадовльн показники гдродого-мелоративного стану грунтв вдносяться: Каланчакське, Приморське, Краснознамснське, Генчеське, нгулецьке, Новоро
Погршення екологчних обставин по нулецькому та Херсонському управнням може пояснюватися використанням води рки нгулець, яка служить приймачем промислових стокв пдпримств Днпропетровсько
Не зважаючи на стабзацю негативних процесв у мелоративному стан тунтв, спостергаться погршення гдрояого-мелоративних обставин у аселених пунктах зони зрошення. Тому загальний стан екологÿ не можна азвати задовльним. '
У третьому роздл УРацональне використання агроекосистем у зро-уваному землеробствФ запропонована модель подальшого розвитку екологчно
ЕСТкМИ.
Для опису прогнозування ситуацÿ в зон зрошення був обраний метод закових орграфв, який вдобража систему зв'язкв в агроекосистем, поданий на исунку 3.
В розглянутй модел, активзуючими чотири вершини: УМаксимальне держання прибуткуФ, УНеобхднсть збереження природиФ, УСтан навколишнього ередовгацаФ, УФзичне та психчне здоров'я людейФ.
В укра
Обмеженнсть ресурсного потенцалу призводить до недостатност каптало-кладень як на розвиток мелорацÿ, так на охорону природи. Це негативно плива на мелоративний стан фунтв призводить до погршення екологчних бставин у зон зрошення.
Зворотнй зв'язок в цьому процес ма таку посдовнсть. По-перше, едостатшсть ресурсного потенцалу призводить до зниження нтенсивност иробництва, хоч недостатнсть вкладень в природоохоронну дяльнсть егативно вплива на екологю, але зниження нтенсивност виробництва дновлю дю процесу самовдтворення в природ.
По-друге, зменшення вкладень в сльськогосподарську мелорацю зменшу льксть отриманого врожаю в умовах пвдня Укра
Негативний стан навколишнього середовища та недостатнсть ресурсного ютенцалу суспльства змнюють бажання людей одержати максимальний грибуток. З огляду на закономрний хд етногенезу, зараз складаться ситуаця, :оли в укра
Модель на рисунку 3 може прийняти позитивний характер, якщо збльшиться >есурсний потенцал суспльства. Для попшення екологчних обставин в зон рошення необхдно посилення заходв по природоохороннй дяльност.
В робот також була розглянута посдовнсть впливу психологчного фактора на стан навколишнього середовища в зон зрошення, через систему >бгрунтування технко-економтаих показникв виробництва, технчного стану рошувальних систем конкретно
Рис. З Знаковий орграф взамодÿ цльових установок суспльства, зрошуваного землеробства етапу навколишнього середовища
Стан ментатету (психологчний фактор), у якому знаходиться людина -робшк сльськогосподарсько
Для створепя модел екологчно безпечного розвитку зрошуваного млеробства критерúм було обрало вдновлення природно
Попередньо проводиться переврка стану родючост фунтв, ступеня
Елементи зрошувального комплексу використовують рзн джерела фнан-вання пересдують рзн цл. Домнуюча цль сльськогосподарського вироб-ка економчна - максимальне одержання прибутку. Найбльш важлива цль ржави, яка фнансу зрошувальну систему, соцальна - одержання стабльного южаю. У зрошувальному комплекс обидв цл змикаються служать основою и одержання стабльних високих врожа
З метою екологзацÿ сльськогосподарського виробництва в зрошуваному млеробств, нами запропоновано змнити цльов установки в сфер виробництва споживання. Для цього, виробникам продукцÿ рекомендуться прагнути ержувати не максимальну бологчну врожайнсть культур, а еколого-гономчно доцльну (ЕДВ). Це повинно сприяти вдновленню природно
З практично
Рвень заплановано
Гри вибор рвня ЕОН, необхдно враховувати не тльки залежнсть
Еколого-економчно доцльна врожайнсть (ЕДВ)
. Потребал одержанн с.-г. продукцÿ 1.2 Ресурсн можливост суспóьспкс
1. Суспльн цл й установки
3.2 Яксть виробничй потужностей
3.3 Рвень техн. Оснащеност
. З Збереження навколишнього середовища
3.1 Яксть Проекту _
2.3 Необхднсть пдтримки грунтово
2.1 Максимальне одержання прибутку
2.2 Ресурсн можливост виробника
2. Особист нтереси виробника с.-г. продукцÿ
З Зрошувальна система
З. Система монторингу
3.4 Надйнсть роботи систем
3.5 Пдготування кадров
3. V Резерв
зрошувально
З.б. . Еколого-економчно обгрунтована зрошувальна норма (ЕОН)
-1.1 'Земля
4.2 Рослинництво
4.3 Ресурсозабезпеченнсть
' Х 4.4 Трудов ресурси
4.5 ивартшщтво
4 Сльськогосподарське пдпримство (виробник)
Рис. 4 Чинники, як впливають на одержання еколого-економчно доцльн врожайност (ЕДВ) сльськогосподарських культур
ожайност сльгосткультур вд ногодно-кматичних умов фази розвитку слин, а й економчн показники: суму каптальних вкладень у зрошувальну :режу, рчн витрати на ? експлуатацю та витрати на впрошування культур. З ахуванням цих чинникв, нами була проведена економчна оцнка ошувальних норм по трьом основним культурам: озимй пшениц, кукурудз на лос багаторчним травам на зелений корм.
Для цього була розроблена економчна модель, яка дозволя розрахувати хд продукцÿ при рзних варантах розподлу обмежених ресурсв зрошувально
Розрахунок здйснювався по такй формул:
(осп. + tin.ХКоси.) (Im Еп*Ксп.) ЗО.
ВП = ------------------------------------------------' - min (1),
Воси. Всп. Х (Л\ /Men.)
11 - питомий розмр суми приведених витрат при i-тому рвн Мф ; at. - рчн поточн витрати на експлуатацю й утримання зрошувально
Х)сн. - каптальн вкладення в будвництво 1 гектара основного зрошення; Ксп. --II- земель-супутникв;
Зосн,- додаткова врожайнсть сльськогосподарських культур на основному зрошенн у порвнянн з богарними землями; Всп. - -II- на землях-супутаиках у порвняти з богарними землями;
/. - нормативний коефцúнт ефективност каптальних вкладень;
>. - вартсна оцнка збитку вд недоотримагая сльськогосподарсько
рахунок перевитрат зрошувально
ЗО. = Alien. (AM/Men.) Х Г (2),
'SM - рзниця мж рекомендованою для дано
по j- тй сльськогосподарськй культур та фактичнй норм поливу (Мф.);
- порвняна цна за 1ц сльськогосподарсько
Для вдбору розрахунку даних розглядалася позиця етапу технко-юномчного обгрунтування норм потреби у вод на дючй систем Баштанського ЗС Микола
На досдних експериментальних длянках вдбр вищезгаданих даних проводився в такому порядку: за схемою досвду встановлювалося п'ять бльш порогв зрошувально
На пдстав зроблених розрахункв для пвдня Укра
Зекономлену воду можна збергати у водосховшцах-накопичувачах, розташованих в господарствах використовувати для> поливу поливу прилеглих до основного зрошення богарних земель, або нших потеб господарства.
ВИСНОВКИ
1. Щоб прогнозувати хд еколого-економчних процесв, потрбно спочатку визначити, як сторони розвитку суспльства призводять до глобальних змн в екологÿ. Для цього сд враховувати сторичн закономрност розвитку етно-соцальних систем (етногенезу). Узагальнення теорй ряду авторв пре взамозв'язок мж етапами розвитку етно-соцальних систем вдповдного
Перш два типи особин формують чотири види цлей: економчн економко-екологчн, еколого-економчн, екологчн. Посдовность змн цле
Тривасть процесу етногенезу вд моменту утворення етно-соцально системи до ? розпаду склада 1800 рокв. Весь процес складаться з 6 фаз: 1) -пдТйом; 2) - накопичення; 3) - надлом; 4) ~ нерцйна; 5) - обскураця; 6) -гомеостаза. Тривасть кожно
дТйому до початку нерцйно
2. Досдження в област сторÿ укра
3. Широкий розвиток зрошення в аграрному виробництв пвденно-кра
4. У 1999 роц порвняно з 1991, площа зрошуваних земель Херсонсько
1999 роц, порвняно з початком 90-их рокв, скоротилася в 2,4 рази становила
3,5 тис.га.
Псля 1995 року майже в 2 рази зменшився водозабр з джерел зрошення в 999 роц складав 1320,5 тис.м3, та не зважаючи на це, втрати води на рошувальнй мереж становлять близько 20 % за рк, що пов'язано з [езадовльним технчним станом зрошувальних систем неможливстю йхньо
Проектна врожайнсть по основним сльськогосподарським культурам за .991-1999 рр. постйно досягалась тльки по багаторчним однорчним травам на :но. Врожайнсть нших культур складала 55-95 % вд проектно
11,5-2 рази нижче. Крм того, скорочення площ земель-УсупугаиквФ призвело до меншання клькост отримано
5. Для виявлення ступеню впливу зрошення на екологчн обставини в зон, 5ув зроблений аназ гдролого-мелоративного стану грунтв за 1986-1999 рр.
В середньому за перод з 464,8 тис. га зрошуваних земель, питома вага площ критичними показниками складала: - за рвнем грунтових вод - 16,5 %; - по тупеню мнеразацÿ грунтових вод - 12,2 %; - по засоленост - 0,6 %; - по солонцюватост - 7,4 %. л
До управнь зрошувальних систем, у яких спостергаються незадовльн показники гдролого-мелоративного стану грунтв вдносяться УЗС, як розташован в приморськй зон та в зон використання води рки нгулець Це пов'язано з солонцюватстю грунтв Херсонсько
Стосовно нгулецького та Херсонського УЗС, то причиною погршання екологчних обставин може бути викорстання води рки нгулець, яка приймачем промислових та побутових викидв пдпримств Днпропетровсько
6. З 1995 року негативн процеси в гдролого-мелоративному стан грунтв стабзуються. Головною причиною цього зменшення клькост води, подано
7. Для прогнозу розвитку екологчних процесв в зрошуваному землеробств був обраний метод знакових орграфв, який опису систему прямого та зворотнього звТязку в агроекосистем. Х Крм ресурсного потенцалу тут був врахований психологчний фактор, який розподляться на цльов установки суспльства та цльов установки конкретного виробника сльськогосподарсько
Зараз у нашому суспльств переважають дв головн установки: бажання одержати максимальний прибуток та необхднсть збергати грунтову родючсть, причому перша установка домну. Вони тиснуть на ресурсний потенцал суспльства, вд якого де розподл коштв на зрощення, природоохоронну дяльнсть. При цьому, дефцит коштв призводить до обмежень як бажати одержати максимальний прибуток, так пдтримки дяльност по збереженню водних та земельних ресурсв в оптимальному режим.
Зворотний звТязок в цьому процес носить наступний характер; погршання гдролого-мелоративного стану грунтв призводить до першочергово
Таким чином, в умовах гострого дефциту матерально-грошових коштв : переходу до нових форм власност потрбно виробити нов способи взамодÿ мж виробниками сльськогосподарсько
8. З метою екологзацÿ виробництва, ми рекомендумо виробникам сльськогосподарсько
горони можливсть максимального природного вдновлення грунтово
9. Рвень планумо
Для пвдня Укра
Використання ц㺿 води на нших площах, в критичн для вегетацÿ рослин грода, дозволить одержати додаткову кльксть сльськогосподарсько
СПИСОК ОПУБЛКОВАНИХ ПРАЦЬ
Мухина И.А. Исторический аспект столыпинской аграрной реформы // Таврйський науковий всник, вип.1, ч.2, Херсон; ХСГ, 1996. Ч с.210-212 Мухна I.A. Ресурсозбереження на зрошуваних землях // Таврйський науковий всник, вип.2, Херсон: ХСГ, 1997. - с. 179-182 .
Благодатний В.1., Козлова В.М., Мухна 1-А. Основн принципи удосконалення вдношень мж УЗС та сльськогосподарськими пдпримствами // Таврйський науковий всник, вип.З, Херсон: ХСГ, 1998. - с. 111-116
Благодатний В.., Ковальчук B.C., Мухна I.A. Мунципальна реформа на сел -шлях до ресурсозбереження соцального захисту населення // Таврйський науковий всник, вил. 11, ч.2, Херсон: ХДАУ, 1999. - с. 17-23 Мухна I.A. До питання про рацональне використання агроекосистем в зрошуваному землеробств // Всник ПричономорФя, вил. 7, Микола
Мухина И.А. Прогнозирование устойчивого развития орошаемого земледелия. Ч K.; Институт аграрной экономики, 2000. Ч 74с.
Благодатний В.., Мухна 1.А. Економко-екологчн аспекта розвитку зрошуваного землеробства // Матерали 11-го Всеукра
Анотацÿ .
Мухна рина Анатолÿвна "Прогнозування еколого-екопомчних процесв у зрошуваному землеробствФ- Рукопис.
Дисертаця на здобуття наукового ступеня кандидата економчних наук зг спецальнстю 08.07.02- економка сльського господарства АПК Днпропетровський державний аграрний унверситет, Днпропетровськ, 2000.
Метою даного досдження розробка науково-обгрунтованого пдходу який да можливсть керувати розвитком ситуацÿ в зон екологчних конфкти на приклад Херсонсько
Аназ змн, що вдбуваються в навколишньому середовищ, був зроблений ) двох вимрах: з одн㺿 сторони - це матеральна оцнка деформацй природногс середовища (аназ гдролого-мсяоративного стану грунтв природоохоронно дяльност в зон зрошення); з друго
На пдстав зроблених висновкв була побудована модель прогноз] подальшого розвитку ситуацÿ в зон зрошення модель екологчно безпечнол розвитку зрошуваного землеробства за рахунок отримання кодого-економчш доцльно
Ключов слова: егно-соцальна система, зрошення, гдролого-мелоративни стан грунтв, еколого-економчно доцльна врожайнсть (ЕДВ), еколого економчно обгрунтувала зрошувальна норма (ЕОН).
Мухина Ирина Анатольевна Прогнозирование эколого-жономических про цессов в орошаемом земледелии,-Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических нау по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК.- Днепропет ровский государственный аграрный университет. - Днепропетровск, 2000.
Работа посвящена вопросу рационального использования и сохранения arpo экосистем в орошаемом земледелии на примере Херсонской области. В связи -этим, в работе были рассмотрены исторические закономерности развития украин ской этно-социальной системы, которые в конечном итоге привели к глобальны! изменениям в экологии Украины. На основе полученных выводов, предлагаете новый способ использования природных ресурсов в орошаемом земледелии.
Информативной базой послужили данные управлений оросительных систе!
о состоянии орошаемого земледелия и пэдроголо-мелиоративном состоянии поч за 1986-1999 гг., материалы по истории Украины и других стран, а так же резул тата опытов сотрудников кафедры организации Херсонского ГАУ по Баштанскс му управлению оросительных систем Николаевской области за период с 1994 п 1996 год.
Для экономического анализа влияния орошаемого земледелия на экологич< скую обстановку в Херсонской области был проведен анализ гидрологе мелиоративного состояния почв, который отражает тенденцию некоторой стаб лизации негативных процессов в экологии, чго связано главным образом со сн
ением водопотребления, вызванного дефицитом материальных и денежных >едств. Х
С целью экологизации сельскохозяйственного производства в орошаемом :мледелии, пами предложено изменять целевые установки общества в сфере роизводства и потребления. Для этого, производителям продукции рекомендует-I стремиться получать не максимальную биологическую урожайность культур, а солого-экономнчески целесообразную (ЭЦУ), которая дожна способствовать, с дной стороны, восстановлению естественного плодородия почв, а с другой -эностью реализовать ресурсный потенциал сельскохозяйственного производст-
1 в орошаемом земледелии.
Уровень планируемой ЭЦУ на орошении зависит, в первую очередь, от отлого-экономически обоснованной оросительной нормы (ЭОН). При расчете ровня ЭОН необходимо учитывать, не только зависимость от погодно-пиматическнх условий и фазы развития растений, но так же эколого-[сономические показатели: сумму капитальных вложений в оросительную сеть, эдовые затраты на ее эксплуатацию, затраты на выращивание сельхозкультур и адролого-мепоратнвное состояние почв.
Нами была проведена экономическая оценка оросительных норм по трем ос-овным культурам; озимой пшенице, кукурузе на силос и многолетним травам на гленый корм, с учетом вышеназванных факторов. Т
Ключевые слова: этло-социальная система, гидролого-мелиорапшное
остояние почв, эколого-экономически целесообразная урожайность (ЭЦУ), колото-экономически обоснованная оросительная норма (ЭОН).
Muhina Irina Anatoliivna УThe prognosis of the ecological and economical proc-sses in the irrigate agriculture Ф. -Manuscript.
The Thesis for a candidate of economy degree defense. The specialty: 08.07.02 Ч conomics of agriculture. - Dnipropetrovsky State Agrarian University. Dni-ropetrovsk, 2000. .
The aim of this research is elaboration of scientific-well-grounded method of ap-roach, that give possibility to govern by development of situation in the ecologicalТs onflikt zone, for example Kherson region.
Hie analysis of change, that happen in surrounding environment was did in two easures: first - is material estimation of deformation of natural environment (the nalysis of hydrologic-meliorating condition of soil and natural security work in the ir-igate zone); second - the change valuable orientations of social sphere connected with mthogenesis Ukrainian ethno-social system.
On this method was building the model of further development situation in the rrigate zone, and model ecological security development irrigate agriculture on foun-lation of receiving ecological-economical rational crop capacity (ERC) and so was per-ect method of ground the rational ecological-economical irrigate norms (EIN) for principal agricultural crops.
Cey words: the ethno-social system, the irrigate, the meliorating condition of soil, the :cological-economical rational crop capacity (ERC), the ecological-economical irrigate orm (EIN).
Похожие диссертации
- Эколого-экономические аспекты оценки и использования сельскохозяйственных угодий в рыночных условиях
- Эколого-экономический механизм регулирования природопользования в сельском хозяйстве
- Эффективность функционирования эколого-экономических систем в сельском хозяйстве: теория, методология, практика
- Развитие регионального аграрно-промышленного комплекса на основе эколого-экономической сбалансированности