Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Научно обоснованное планирование и управлениеремонтно-профилактическими работами в комплексно-механизированных забоях шахт тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Коляда, Татьяна Анатольевна
Место защиты Харьков
Год 1995
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Научно обоснованное планирование и управлениеремонтно-профилактическими работами в комплексно-механизированных забоях шахт"

0 я ХАРКВСЬКИЙ ДЕРАВНИИ УНВЕРСИТЕТ .

. На правах рукописд

КОЛЯДО ТЕТЯНА АНАТОЛпВНА

НАУКОВО ОБГРУНТОВАНЕ ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛННЯ РЕМОШО-РОФЛАКТИЧНИКИ РОБОТАМИ В КОШЛЕКСНО-ШАНЗОВАНИХ ВИБОЯХ пАХГ

ÿ. о&ж

Спецальнсть 08.02.03. - "Управння, планування та державне регулювання економкиУ

Автореферат

дисертацÿ на здобуття наднового ступеня кандидата економчних наук

Харкв - 1995

Дисертацúю  рукопис

Х Робота виконана в Харквському державному економчному унверситет. ' Х

Науковий кервник - доктор економчних наук, професор . Сивий Володимир Борисович

Офцйн опоненти - доктор економчних наук, професор, академк Академÿ нженерних наук Укра

Прокопенко Микола Димитрович

- кандидат економчних наук, професор Чуганко Микола ванович

Провдна органзаця - Донецький науково-досдний вугльний нститут

Захист дисертацÿ вдбудеться

0 Ф^Л/\ 9Я5 р.

о 1_.____ годин на засданн спецазований вче-

но

З дисертацúю можна ознайомитися в Центральнй науковй бблотец Харквського державного унверситету за адресою: 31007?, м.Харкв, ти. Свободи, 4.

Автореферат розсланий " ^ ЯЯ5 р.

Вчений секретар , ,

спецазовано

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальнсть проблеми. При переход на ринков стосунки необхдно враховувати специфчн особливост кожного окремого пдпримства, снуюч резерви покращення основних технко-економчних показникв його роботи, використання яких дозволить виршти нвестицйн, соцально-економчн та нш завдання на найближчу бльш вддалену перспективу.

У вугльнй промисловост Укра

Забезпечення очисних вибо

тривало

а також ряду зарубжних авторв, в частковост, Д.Кокса, В.Смта та нших.

технологчних параметрв виробництва та нше.

1.2. Мета завдання досдження. Мета дисертацйно

параметрв ремонтно-профлактичних робт з умовами виробництва в комплексно-механзованих очисних вибоях шахт, розробка науково-методичних та практичних рекомендацй по х опти-мзацó та пдвищенню ефективнсть

У вдповдност до поставлено

- узагальнена снуюча практика виробничого, органзацйного та економчного взамозвТязку шахт з спецазованим, управнням по монтажу, демонтажу та ремонту обладнання;

- проведено аназ снуючих форм органзацÿ робт по монтажу, демонтажу, ревзÿ ремонту механзованих комплексв по видобутку вугля;

- надана яксна кльксна оцнка впливу виробничо-технчних та органзацйно-трудових факторв на трудов та вартсн параметри ремонтно-профлактичних робт;

- досджено взамозвТязок перодичност та строкв виконання ревзй та ремонтв обладнання з кнцевими результатами робт комплексно-механзованих лав;

- визначена економчна ефективнсть розроблених органзацйно-технчних заходв по вдосконаленню органзацÿ плануванню ремонтно-налагоджувальних робт.

1.3. Предмет та обТкт досдження. Предметом досдження  механзм органзацÿ та планування ремонтно-профлактичних робт в комплексно-механзованих вибоях шахт резерви х вдосконалення при виконанн спецазованими управннями по монтажу, демонтажу та ремонту грничошахтного обладнання.

ОбТктом досдження стали шахти виробничого обТднання (БО) по видобутку антрациту "Торезантрацит" та нших обТднань.

1.4. Загальна методика досдження. Методологчною та

методичною основою проведення досджень  сучасна економчна теоря, закони та нормативн акти Укра

шахт з урахуванням специфчних особливостей вугльного регону.

В досдженн використовувались методи логчного узагальнення, математично-статистично

вибркових обстежень, теорÿ- ймоврност, технко-економч-ного аназу результатв виробничо-господарсько

В процес досдження використан звтно-статистичн дан роботи шахт ВО "Торезантрацит", Управння по монтажу, демонтажу та ремонту грничошахтного обладнання СГ10), виробнича нформаця про строки виконання монтажно-демонтажних ремонтно-профлактичних робт, дан бухгатерсько

1.5. Найбльш суттв результати, ж виносяться на захист:

- розроблен динамчн економко-математичн модел та дано прогноз технко-економчних показникв роботи очисних вибо

- розроблена економко-математична модель оптимзацÿ чисельност робочих, зайнятих на проведенн ремонтно-профлактичних робт в комплексно-механзованих вибоях з урахуванням мнмзацÿ витрат виробництва;

- удосконалений метод науково обгрунтованого планування перодичност проведення ремонтв налагоджень механзованих комплексв;

- розроблена економко-математична модель оцнки впливу основних параметрв вимочно

- запропонована методика визначення необхдного резерву запасних частин для свочасного виконання ремонтно-профлактичних робт з механзованих комплексв;

- разроблена економко-математична модель перодичност проведення ремонтно-профлактичних робт в комплексно-механзованих вибоях шахт.

1.6. Наукова новизна роботи поляга у наступному :

- запроваджена яксна кльксна залежнсть мж клькстю виходячих з дÿ механзованих крплень та тривастю

- сформульовано та виршено оптимзацйне завдання обгрунтування технологчних параметрв ви

- виявлено ймоврний характер ремонтно-профлактичних

робт розроблен нормативи х забезпечення запасними частинами з урахуванням тривалост експлуатацÿ вимочного обладнання;

- сформульовано виршено завдання по оптимзацó клькост ремонтних бригад х чисельност в спецазованому управнн методами стохастичного моделювання;

- запропонован науково обгрунтован рекомендацÿ по оптимзацó перодичност ремонтно-профлактичнх робт у вибоях з урахуванням моврно

1.? Практична цннсть дисертацйно

' 1.8. Апробаця роботи. Основн висновки, положення результати досджень апробован впроваджен. Вони були докладен схвален на науково-практичних конференцях м.Харкова (1992-1993 р.р.), на технчнй Рад за участю планово-економчних служб ВО "Торезантрацит" у 1994 р. Результати досдження знайшли практичне використання при розробц рчного графку роботи Управння по монтажу, демонтажу та ремонту ГШО, що дало можливсть скоротити збитки видобутку вугля в очисних вибоях, обладнаних механзованими комплексами покращити основн технко-економчн показники х роботи, економичньш ефект склада 7.7 мрд. крб.

1.9. Пубкацÿ результатв досдження. За результатами виконаних досджень опубковано 5 робт, як вдображають основний змст дисертацÿ.

1.10. Обсяг та структура роботи. Дисертаця складаться з вступу, трьох роздв та висновку, мстить 145 сторнок друкованого тексту, 44 таблиц, 34 малюнки, список використано

2. ЗМСТ РОБОТИ

9 вступ обгрунтована актуальнсть досджено

У першому роздл - "Особливост спецазацÿ вугльного виробництва в умовах переходу до ринку"- узагальнен теоретичн питання, як звТязан з спецазацúю виробництва. Досджений снуючий виробничо-економчний взамозвТязок мж спецазованим Управнням по монтажу-демонтажу та ремонту ГШО та шахтами.

У другому роздл - "Аназ практики та ефективност органзацÿ ремонтно-налагоджувальних робт в комплексно - механзованих очисних вибоях шахт"- досджена динамка основних технко-економчних показникв роботи спецазованого Управння БО "Торезантрацит" у взамозвТязку з кнцевими результатами роботи шахт. Досджено кльксний та яксний взамозвТязок перодичност та строкв виконання ревзй та ремонтв обладнання механзованих вибо

У третьому роздл - "Розробка науково-методичних та практичних рекомендацй по пдвищенню ефективност планування та управння ремонтно-профлактичними роботами"- розкрит основн напрямки удосконалення ремонтного обслуговування комплексно-механзованих очисних вибо

У висновку викладен основн висновки та узагальнен результати проведених досджень.

3. ОСНОВН ВИСНОВКИ ТА ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦЙНОп РОБОТИ

3.1. Розглянут особливост спецазацÿ виробництва та органзацйно-економчних взамозвТязкв нж спецазованими управннями та вугльними вахтами.

У звТязку з переходом-до ринку приортет в економчних досдженнях та прикладних . розробках вддаться розвитку ринково

Суттвсть спецазацÿ вдносно до вугльних шахт поляга в перерозподленн форм та видв

Вдносно до вугльних шахт спецазаця знаходить сво вдображення передусм в ремонтно-профлактичному обслуговуванн високопродуктивного та коштовного обладнання сторонньою органзацúю при дотриманн науково обгрунтованих норм, нормативв витрат, запасв деталей та вузв, а також перодичност проведення ремонтних робт при рацональнй чисельност робочих та бригад.

Вс механзован комплекси по видобутку вугля  власнстю Управння. Бони передаються шахтам в аренду за вдповдну плату за користування. В свою чергу, Управння викону монтажн, демонтажн, перепусков налагоджувальн та ремонтно-налагоджувальн роботи сво

3.2. Розроблена економко-математична модель обгрунту-

вання рацонально

Математико-статистична обробка виробничо

>, Брн , крб. (1)

У розгортуному вигляд ця залежнсть може бути показана таким чином:

* а Срн 1п рн '

СдТ&гсф Т. йу >----------Егр , крб. (2)

-емпрична залежнсть собвартост 1 т. вугля вд навантаження на вибй, крб;

-фактично досягнуте середньомсячне навантаження на очисний вибй, т;

-середня довжина очисного вибою, м; . Т

-вдстань мж секцями крплень, м;

-питома вага секцй, як потребують ремонту,.ревзÿ, налагодження вдносно до конкретних умов виробництва; Х

-моврнсть (вдносна частота) виконання ' ремонтних робт; .

-вартсть ремонту, ревзÿ та налагодження одн㺿 секцÿ крплення, крб; ,

-питома вага умовно-постйно частини собвартост

т. вугля;

-можливе зниження видобутку вугля (в частках одиниць);

-моврнсть (вдносна частота) зниження об'му

10 . видобутку по вдповдному нтервалу змнення.

Як показали досдження, вдносно до умов шахт БО "Торе-зантрацит" при середньомсячному навантаженн на очисний вибй по типам вимочних комплексв: КМ-137 вд 12 тис.т. до 40 тис.т: КМ-103,"Донбас" - вд 3 тис.т до 33 тис.т, для КМК-97, КД-80 - вд 6 до 21 тис.т., для КМ-88 вд 5 до 40 тис.т. для КМ-87 - вд 3 до 40 тис.т. вугля та

По розробленй економко-математичнй модел, що пере-шкоджу пдвищенй аварйност вибйного обладнання , як насдок, втратам видобутку пдвищення собвартост 1т. вугля, побудован номограми, як значно полегшрть та спрощують планово-анатичну роботу.

Результати проведених досджень використан при розробц графка налагоджень механзованих крплень, як виконуються Управнням по монтажу-демонтажу та ремонту ГШО по шахтам БО "Торезантрацит".

3.3. Запропонован, науково обгрунтован рекомендацÿ по розрахунку резерву запасних гдравчних опр в залежност вд тривалост експлуатацÿ механзованих комплексв.

Математико-статистична обробка виробничо

Враховуючи, що очисн вибо

иа+АШАШУ Х (3)

де КА) -моврнсть того, що новий вузел (деталь)

механзованого комплексу буде дяти з моменту 1=0 до ий;

ии+А) -моврнсть сумарного строку служби вузла (детал):

На() -моврнсть строку служби вузла (детал) з моменту 1=0.

Як показав аназ з використанням моврних .оцнок, з

4492 гдравчних опр, як знаходяться в 1 пврчч 1992 р. до кнця року в експлуатацÿ залишаються 2852 шт.; до кнця 1993 p.Ч1388 шт.; а через 3,5 роки - ус вони'потребують замни,

Резерв гдроопр може бути розрахований по такй формул: Р (t )=f (t )-М( t )-2р( u )U( t-u), (4)

де f(t) -кльксть опр, як знаходяться в експлуата-

цÿ на початок пероду t, шт;

M(t) -кльксть опр, як експлуатуються протягом

пероду t, шт;

/Т(u)U(t-u) -кльксть опр, як експлуатуються в момент u в клькост /Чи). '

Сд - мати на уваз, що в промжки часу мж u t, .який дорвню t-u, експлуатуться U(t-u) опр.

Як показали розрахунки, Управнню по монтажу, демонтажу та ремонту ГШО для найбльш розповсюдженого механзованого крплення М-88 потрбен резерв 1633 гдроопори. на 1993 p.- 193? it., на 1994 p.- 2130 шт. .

Результати розрахункв,'як виконан для нших типв механзованих комплексв приведен в табл.1.

Таблиця 1.

Потрбний резерв гдроопр для Управння по монтажу, демонтажу та ремонту ГШО виробничого обТднання по видобутку антрациту "Торезантрацит", шт.,

Вид механзованого крплення Кльксть гдроопр в експлуатацÿ на початок 1992 року Резерв гдроопр

1992 р. 1993 р. CD СО тз

М-88 4492 1633 1937 2128

М-87 1660 658 572 802

М-137 500 262 88 202

М-103 4920 1544 1948 2440

МК-97 5000 2783 2599 2710

"Донбас" 1800 439 809 820

Всього: 19372 7419 7953 9102

Фактична кльксть гдроопр не забезпечувала свочасну замну вибуваючих з ладу, що пдвищувало аварйнсть в робот очисних вибо

3.4. Встановлений взамозвТязок вдносних витрат на монтажно-демонтажн роботи з параметрами вимочних длянок.

Проведеним аназом виробничих даних за останн 5 рокв встановлено, що довжина вимочних длянок змнються вд 50 до 950 м. При цьому 35У. вимочних пов ма довжину до 450 м, 42У. вд 450 до 850 м, та останн - бльш 850 м.

Для очисного вибою довжиною 180 м. вартсть монтажно-демонтажних робт в залежност вд типу вимочного комплексу становить вд 800 тис. до 3.9 мн. крб. з збльшенням розмрв вимочних длянок знижуються питом витрати на монтажно-демонтажн роботи. Проте одночасно збльшуються витрати на ремонтно-налагоджувальн. При оптимальнй довжин вимоч-но длянки Сп) сумарн витрати ЕСп) на монтажно-демонтажн роботи, ремонт та налагодження обладнання, замну деталей та вузв, як вийшли з ладу, будуть мнмальн, тобто:

Е(Ьп)=5м-дСЬп)+$рзСЬп) -> шп, крб/м (5)

де Бм-дСЬп) - вдносн витрати на монтажно-демонтажн роботи, крб/м;

5рз(Ьп) - вдносн витрати на ревзю та ремонт обладнання, замну деталей та вузв, як вийшли з

ладу, крб/м;

У розгорнутому вигляд складаюч вказаних витрат можна описати таким чином: к

аА+ Ь аД^зу Ьп ССд + Сз) крб

Е(1п)=------------+-------------------------------> шп, Ч (6)

Ьп Уз Ь м

де а,а - постйн коефцúнти рвнянь, як характеризують

Ь, Ь вартсть монтажно-демонтажних робт по типам комплексв;

. из - середньомсячна швидксть пересування очисного вибою, крб;

Сз - вартсть замни одн㺳 детал або вузла механзованого комплексу, крб; Т

Сд - вартсть одн㺳 детал або вузла, крб.

Проведеними досдженнями економко-математично-модел виявлен сдуюч закономрност. Коли довжина очисних вибо

Встановлено, що швидксть пересування очисного вибою прямопропорцйно повТвязана з розмрами вимочно -длянки так, якщо для комплексу КМ-88 при швидкст пересрання очисного вибою 5 м/мс мнмальн витрати на монтажно-демонтажн роботи вдповдають довжин вимочного поля 300 м, то при швидкост ЗО м/мс - 600 м, а при швидкост 60 м/мс

- 200 м. '

Дещо слабший взамозвТязок з довжиною очисного вибою. Так, при довжин 175-190 м, оптимальний розмр вимочного поля склада 650-800 м. в залежност вд типу вимочного комплексу: при довжин 20-170 м. - 350-400 м; при довжин 190-210 м. - 500-550 м.

Як показали досдження, лише 28,4Х вимочних длянок шахт мають близьк до оптимальних розмри; 35,8?; - нижче оптимальних та приблизно стльки ж - вищ. По вказанй причин щорчн збитки по- виробничому обТднанню становлять 38,3 мн. крб. Св цнах 1992 р.) , . .

3.5. Сформульовано та виршено завдання оптимзацó чисельност робтникв у бригад по ремонту та налагодженню обладнання.

Свочасне та яксне обслуговування обладнання, його ревзя, ремонт та налагодження багато в чому залежить вд чисельност та квафкацÿ змнно

Для ршення завдання з' оптимзацó чисельнст ремонтних робтникв необхдно спвставити витрати на оплату прац з(Ачол), необхдн запасн частиш та матерали 51(Ачол), з одного боку, з збитками з-за вимрених просто-Хювань обладнання 52САчол) з другого.

Анатично це вдображаться таким чином:

Р(Ачол)=Б1САчол)+52(Ачол) -> óп, крб, (?)

Витрати на ремонт та налагодження обладнання очисного вибою 'з урахуванням чисельност ремонтних робтникв можна визначити з виразу: .

6 Ачол Срн рн '

БКАчол) =------------------------, крб (8)

де 6^ -тривасть ремонтно

Ачол -чисельний склад ланки ремонтних робтникв, чол; ^ри -регламентована тривасть ремонтних робт, днв;

Ьг -параметри емпрчного рвняння.

Середньодобовий розмр збиткв з-за зниження видобутку вугля (Суб) за рахрок збльшення тривалост ремонтних робт при недостатнй чисельност ремонтних робтникв склада:

;.ч Ь~ Л с

52(Ачол)=( --------Ч-----рн) Суб, крб (9)

6 И Ачол

Як показали досдження при 25 робочих днях оптимальна чисельнсть ремонтних робтникв склада: для ви

При скороченн клькост робочих днв пропорцйно збльшуться чисельнсть ремонтних робтникв.

3.6. Розроблен науково - методичн рекомендацÿ по оп-тимзацó чисельного складу та клькост бригад, як обслу-говуить шахти виробничого обТднання.

Зараз ремонтно-профлактичне обслуговування грничошахтного обладнання виконуться ремонтними бригадами чисельнстю 3-4 чол. та нколи - 5-6 чол. З-за малочисельност бригад збльшуються строки виконання запланованих робт: так, у першому квартал 1993 р. було потрбно провести ремонт та налагодження обладнання в ЗО комплексно-механзованих вибоях, а фактично виконано в 15.

У формазованому вигляд вказан роботи можна розглядати у вигляд замовлень на обслуговування. Вони мають випад-

новий характер. Свочаснсть х вдоволення залежить вд клькост бригад. Оскльки замовлення надходять у випадков моменти часу час х обслуговування також носить стохастич-ний характер, то можуть мати мсце випадки простоювань як очисних вибо

В розгорнутому вигляд економко-математичну модель оп-тимзацó клькост бригад можна буде подати таким чином:

Е(Абр)=(2Абр- ^-) Траб Кдоп Кнач граб Ачол Нр М+

+Сп?уНЛ Абр) Оф (Ьр;-> шп, крб/рк. СО)

Сп -емпрчна залежнсть збиткв вд витрат видобут-

ку вугля з-за несвочасного проведення робт,

крб/мс; '

12 -кльксть мсяцв в роц;

Абр -потрбна кльксть бригад;

Л -середньомсячна очкувана кльксть замовлень

на обслуговування; _

-середня продуктивнсть бригади в одиницю часу,

/мс;

Траб -тарифна ставка робтника, крб;

Кдоп -коефцúнт, що врахову доплати до тарифно

ставки; -

Кнач -коефцúнт, що врахову нарахування на заробтну

плату; . .

Нр -питома величина накладних витрат по спецазо-

ваному шахтномонтажному управнню;

граб -кльксть робтникв у бригад, чол;

м -кльксть робочих днв у мсяц;

И'( Абр) -середнй час очкування початку робт по ремонту та налагодженню обладнання, мс;

При виршенн оптимзацйного завдання прийняти сдуюч чисельн значення вихдних даних: середньомсячне навантаження на комплексно-механзований очисний вибй - 100т, середньомсячна кльксть ремонтв вд 10 до 20; тривасть робт - вд 15 до 25 днв.

Як показали досдження в 1393 р. середньомсячний обсяг по шахтам БО "Торезантрацит" склав 10 ремонтв. Коли

нормальний час одного ремонту - 25 робочих днв, оптимальна кльксть бригад по ремонту дорвняться З, чисельнстю 8 робтникв кожна. Отже длянка по ремонту та налагодженню обладнання повинна бути укомплектована 04 робтниками, а фактично х було 57 чол. В результат шахти мали збитки в сум 7.7 мрд. крб. Автором дисертацÿ розроблений графк налагоджень механзованих крплень, який затверджений ВО "Торезантрацит" на 1994 р. та дозволя знизити збитки шахт за рахунок науково обгрунтовано

4. ОСНОВН ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦп ОПУБЛКОВАН У ТАКИХ РОБОТАХ

4.1. Сивый В.Б., Коляда Т.А. Организация монтажно-демонтажных работ в комплексно-механизованых забоях угольных шахт и повышение ее еффективности. Депонування в ДНТБ Укра

4.2. Коляда Т.А. Резервы сокращения сроков и повышение

качества ремонта горношахтного оборудования. Тези доп. Укр.

наук.- практ. конф. - Харкв, 1992.-С.98.

4.3. Коляда Т.А. Оптимизация сроков службы и продожи-

тельности межремонтных периодов горношахтного оборудования (на примере ПО "Торезантрацит"). Тези доп. Укр. наук.-

прак. конф.- Харкв, 1993.- с.19.

4.4. Коляда Т.А. Совершенствование организационно-экономических отношений шахт с Управлением по монтажу-демонтажу и' ремонту горношахтного оборудования. Тези доп. Укр. наук-.прак.кокф,- Харкв, 1993.- с.20.

4.5. Коляда Т.А., Скорынин Р.Г. Концепция системного управления затратами в черной металургии. Тези доп. Укр. наук.- прак. конф.Харкв, 1993,- с.21.

Коляда Т. ft. Научно обоснованное планирование и управление ремонтно-профилактическими работами в комплексно-механизированных забоях шахт.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03. - "Управление, планирование и государственное регулирование экономики".

Харьковский государтвенный университет, Харьков, 1984.

Защищается 5 научных работ, которые содержат теоретические исследования по минимизации затрат на ремонтно-профилактические работы. Установлено, что существует закономерная зависимость между производственно-техническими и организационными факторами, трудовыми затратами и стоимостными параметрами ремонтно-профилактических работ.

Kolyada Т. fl. Scientifically-motivated planning

and management of repair-preventive uork in complex mechanised coal-faces of mines.

The thesis is presented for a candidateТs degree (economics) 08.02.03 "Management of planning and state control of economy". Х

Kharkov State University, Kharkov, 1994.

Five scientific works are defended, which contain

theoretical .research in the field of minimization of expenditure for repair-preventive work. It is established that there exists naturally determined dependence between

productive and technical, organizational factors, labour expenditure and cost of production of repair-preventive work.

Ключов слова: параметри ремонтно-профлактичних робт,

яксна та кльксна оцнка параметрв,механзм управння ремонтно-профлактичними роботами, днамчн економко-мате- . матичн модел оптимзацó технко-економчних показникв роботи, оптимальний резерв запасних частин.

Похожие диссертации