Темы диссертаций по экономике » Экономика предпринимательства

Методологические аспекты оценки, эффективности и воспроизводства основных фондов при реформировании сельскохозяйственных предприятий (на примере Западного региона Украины) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат

Ученая степень	доктор экономических наук
Автор	Гарасим, Петро Николаевич
Место защиты	Львов
Год	1996
Шифр ВАК РФ	08.00.30

Автореферат диссертации по теме "Методологические аспекты оценки, эффективности и воспроизводства основных фондов при реформировании сельскохозяйственных предприятий (на примере Западного региона Украины)"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМШ НАУК УКРА1НИ 1нститут регшнальних досщжень

На правах руколису

ГАРАСИМ

Петро Миколайович

Методолопчш аспекти оцшки, ефективносп та вщтворення основких фощцв при реформувант сьяьськогосподарських пщприсмств (на матер1алах Захщного репону Укра1ни) аО.Ю

СпецЗалыпсть: 08.В0.01" - Екоиомжа гпдприсмств 5 форми господархотання 08.07.02 - Економжа с1льського гоеподарства ! АПК

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукозого-ступеня доктора еконоьпчних наук

Льв'ш 1696

Дисертащоо с рукопис

Робота вихонана у Льв')вському державному аграрному ушверситет!.

Науковий консультант- доктор екоиоûчних наук, професор, академж УААН Тринько Р.1

Офщшш опоненти - доктор еконо&нчних наук, професор, академш HAH Украпш Оншценко Олексш Мусшович, доктор економ)ч>1>1Х наук, професор, академш УААН Боргцевеький Петро Прокопович, доктор еконоьнчних наук, професор Бойко Свген Хванович

Провздна орган1зац1Я - Науково-до<ундний еконоьнчний шститут Мшекономжи Украши.

Захист ввдбудеться t^f" " Р/эу^ОЛу .О " 1096 р. О ^годиш на засщанш слец1ал)Зовано1 вчено! ради Д.04.10.01 по захиету дисертацш на адобуття ниукового -ступени доктора наук и 1нститут1 ретюнальних досладженъ HAH Украши за адресом 290026 м. Львш, вул. Козельницька,4.

3 дисертагцоо ыожна ознайомитися в б^блютец] 1нституту репональних досл1дженъ HAH УкраЬш.

Автореферат роз1сши.м лTonXtiXj" 1996 p

Вчений секретар спещал13овано! вчено! ради, кандидат еконоънчних наук

B.I. Жовтан ецький

1. Загальна характеристика роботи

1.1. Актуальшсть теми досцркення. Нов1 умови господарювання, як! складаються в перюд переходу до ринково1 еконоьшси, реформувшшя в5дносин власност], структур}! змши в економпц вимагшоть перегляду багатьох теоретичных г методолопчких поло:кень стосовно иагцонального господаретва вцшоыу, а також окреиих його галузей 1 безпосередньо виробничих одиниць 'зокреыа. Глибока криза, идо охопила економжу практично вс!х краш, як: переходить вщ адмтЬтратигао-розподтьчо! до ринково! системи господарювання, в тому числ! \ Украпш, в значшй ьпр! викликана вхдеуттстю теоретично обгрунтованих- ьтетодичних розробок щодо резких аспектов еконоанчног даяльноси на вмх ровнях управншя.

Кризов1 явища в аграрному виробшщтвГ, кр!м загальних ознпк,

хараютеризуютъся значнспо специфшою. Зокрема, в умовах зростання цщ

на продукцию Промислового та будшелъного комплексу занижена

балансова вартктъ засоб!в виробництва шдприемств АПК не дозволяс

об'ективно од]нити ефектившеть виробництва сировини та продовольства,

визначити ргальну цшу на його продукцию, забезпечити достатию

1С1ЛЬК1СТЬ коштш в амортизацшному фон/ц для своечасного хпдтворення

зношених засоб!в пращ. Процес шфляцн збшьшуе розрив мЬк балансового

I в^дновною варт!стю засоб1в виробництва, що перешкоджае

обгрунтованому визначенню ыайнових паш ф^аичних та юридичяих осю,

формуваншо статутного фонду нових шдприемств при приватизацп, оцппу

мэйново! частки к епшзасновникш. Урядов! шдексацп основних фондов не

доводять 1х балансову вартастъ до в!дновно! вартост!, не враховують

цшових амш з часу останньо1 переоцшки основних фондов (1072, 1973 рр.),

вдатаготь вдд темпав шфлягц! Тому розробка ыетодолопчних аспектов

оцшки, ефективноста та в5дтворення основних фондав з умовах

реформ ування смьськогосподарсышх шдприемств набувае високо!

науково! актуальноел $ практичней значимость

Теоретичш аспекти проблеми шдвищення еконоьично1 ефективност! кал^талъних вкладень i основних фонд1В висв:тлеш в чис-Хленних роботах В1тчизняних та зарубЬкних вчених-економ1Ст1в'. Г.С. Бакулева, НЮ. Беленького, И.1. Бойка, B.C. Ванштейна, В.А. Воротилова, JLA. Ваага, М.С. Герасимчука, M.L Дол1ШНъою,А.Д Смельянова, В. П. Красовського, JLB. Канторовича, A.JL Jlyp'e, П.С. Мстиславського, LC. Малишева, 0.1 Ноткша, В.В Новожилова, О.М. Онищенка, Й.М. Петровича, М.Д. Прокопенка, А.6 Пробста, 0.1 Шустер, Дж. Кондрика, Е. Минца, Ф. Трнка, М.Г. Чумаченка та дн.

Особливост1 вщтворення основних фондов. 5х формування та функцюнування в сиьському господарств], методи обгрунтувшшя нормативов i прогноз1В доыпджувались Я.М. Блянкманом, С.К. Бессоновим,

A.C. Вайнером, К.К. Вальтухом, Г.Н. Вечерко, О.М. Головановиы, 1Й. Дорошем, ВЯ. Дзикович, К.О. Еремеевим, Ф.К. Каюмовим, ПО. Клемишевим, Р.Г. Кравченко, A.C. Л1бкшдом, П.С. Лозою, 1Л. Лукшовим, Lr. Мищенко, B.I Могуряну, В.М. Обуховським, А.Ф. Повшюнасом, АЛ Покиньчередою, Г.М. П)дл)сецьким, ДГ. Патеровичем, С.С. Сергеевич,

B.К. Синевою, Н. Сенчаговим, О.М. Трегобчуком, РХ Триньком, Walton G.V., Wykoff F.C., Seitz' W.D., Nelson G.C., HaJcrow H.G., Spedding СЛ.W.,Robinson D.W., Molan R.S. та шшими.

У працях названих вченх доедакеш критерп та системи показ! шк1в економ1чно1 ефективност! основних виробничих фондов, законоьпрност! ix вщтворення, фактори шдвищення ефективност! використання, методи нормуваннн та прогнозування. Слад зазначити, гцо Ц1 досхдження стосувались, як правило, адыш1стративно-розподш>чо1 екоиом!ки або розвинуто! ринково! економгки.

Проте сьогодш у зв'язку з реструктуризащоо громадського i роз-витком приватного виробництва, поглибленням спец1аЗзацП та розшренням жгалузевих зв'язк'ш, реформуванням агропромислового комплексу, розвитком в кономщ] Украши ринкових в^дносин вказаш

проблеми ращонального використання основних фондов набуваютъ нових аспект т. Особливо актуал'13уеться для практики проблема методологл проведения оцшки основних фонд5в, яшй придмялось недостатньо уваги. Оцшка реально! вартост'] основних фонд1в дозволить шдприемствам шдвищити р'шень финансового забеапечення !х вздтворешш, об'сктивно оцшити виробничий потеншал, визначити майнов'] права працшникдв, поставить у р'да:п умози партнеров при формуванш капиталу гпдприемств.

1.2. Мета I завдавоя доскдженвп. Мета доыпджения - поглибити теорию 1 методологию анализу формування та прогнозуваннл розвитку основних фондов, розробити методолопчж положения оцшки основних засоб1в шдприсмств аграрно-промислового комплексу та рекомендадп щодо шдвищення еконоънчно! ефективност! 1х використання в умовах переходу до ринкових вщносин та рестдуктуризацП ситьськогосподарського виробництва.

Шдпов]дно до мети досундження поставлено таю завдання:

- поглибити теоретико-методолочш осноВи анализу економЬпю1 ефективност1, нормування 1 прогнозування основних виробничих фондов сшьськогосподарського призначення;

- розробити методичш положения оцднки основних фондов в умовах шфляцИ та становления ринкових в1дносин;

- досл1дити джерела формування 1 видовий склад р1зт!х сшьськогосподарських шдприсмств, р!вень фондозабезпеченост!, варпоп та ф1зичш ствв1дношення введених в даю основних фонддв, строки 1х експлуатацп;

- визначити головш напрямки та розробити пропозици щодо шдвжцення ек оноапчно) ефективносп основних виробничих фондов сшьськогосподарського при значения у природно-екоиоьнчних зонах Захдного региону;

- обгрунтувати нормативи та здшснити прогноз основних

виробничмх фонд'ш с1льськогосподарського призначення для областей Захдагаго р:-гюну Украши в сучасних умовах господа рювання;

- провести оц'шку основних виробничих фондов в окремих господарствах заидних областей У к рант в1дпов1дно до розроблело! автором методики, прошдексувати ыормативи та дати прогноз фондозабезпеченост] с)льського господарства;

- обгрунтувати потребу у основних фондах селянських (фермерських) господарств.

1.3. Предмет та об'ект досл1дження. Предметом досл1дження е питания теорп та методологП формування, анал1зу економ)чно5 ефективност! ОСНОВНИХ фондов С1ЛЬСЬКОГОСПОДарСЬКИХ ШДПрИСМСТВ, ОСНОВНИХ Засобш П1Д-присмств аграрно-промислового комплексу, основш закон оьпрн ост; ефек-тивного використання та вщтворення основних фондов, шляхи тдвтцбння IX економ1чно! ефективност! в умовах переходу до ринково! економжи.

Об'ектом достдження е громадськ! сшьськогоеподарсью шдприем-ства, селяпсък! (формерсью) господарства костепово!, пол)сько1, перед-прсько! та прсько! природио-економ]чних зон Захддного регюпу Украши.

1.4. Методолог! я та методика досгджепвя. Теоретичною та мето-долог^чною основою досщження е науков! розробки пров)дних еконо-мкт'га, зокрема економ1ст1В-аграрник1в, ЯК1 досл1дж ували проблем еконо-м1чно) ефективност! каштальнмх вкладеиь, основних фондов та ново! технжи. В ходо виконакпя поставлених завдань використано комплекс методов економ!чних досл1дзкень: статистичних групувань, монограф1чний, аншпзу рядов динамжи, структурного та кореляхцйно-регресшного анализу, порхвняиня та сп^вставлення кшъшсних та яккних показникхв, розрахунково-аналиичний, . шдексний, графгчний, екстраполядп, розрахунково-нормативний, елементи економжо-математичних методов.

В розробках використаш офщшш даш статистично! ззтгост)) матер^али Мннстерства смьського господарства та продовольства Украши, обласних та районних управшь с\льсъкото господарства та продоволъства, сиьсьхогосподарсъзсих. гпдприеыств та фермерсъких господарств, розробки роектних та науково-досуйдних оргшизацш. Перюд досддження охошпое 1900-1995 рою!.

1-5. Наукова новизна досгджепь. На основ! роведелих досщжень 1 методолопчних розробок сформульоваш йоложення, яю вщображають наукову новизну роботи.

Поглиблене теоретичне обгрунтування, удосконалена методолопя анализу формування та ефективного функцюнувшпш основних виробничих фондов в сиьському господарстш, яка на в5дмшу вщ традицдйних грунтуеться на розрахунку системи показник1в диференцШовано: залежно в!д форм власност! в конкретному тдприеметв}.

Обгрунтоваш методолопчн] л5дходи до оцшки оснотшх засоб^в при шфляцшних процесах. Розрахунхи 1 оцшку пропонуеться здайснювати з врахуванням щнових, структурних та яюсних змш за весь период фунхцюнування об'ектда.

Розроблет рекомендацп щодо тдвищення еконоимчно! ефектив-носи основних виробничих фондов сшьськогосподарського призначення для р1зних природно-економЬюих зон Зах1дного репону Украши, ям передбачають вдосконапення структури енергетичних засобш з метою доведения сп1вв1дношення м>ж робочими 1 силовими машинами як 4-6:1; приведения у в1дп0в!дшстъ цикгв в5дтворекня основних фондов у натурально-речовому в1дношенш виробничих потужноетей; доведения р1вня фондоозброеноси прац>. в сигьському господарств! .до р1вня пров1Дних галузей промисловост! 1 будовництва; вдосконалення мпвшдношенъ м)Ж структуршми елементами виробничих фондов.

Обгрунтоваш методич}а шдходи до нормування основних

виробничих фондов сиьськогосподарського призначения 1 розроблеш нормативи, диференцшоваш за прмродно-економЗчними зонами Зах1дного Хреп он у УкраЗни, та здойснеяий на 1х основ] прогноз фондозабезлеченосп галуз! на 2000-2005 роки.

Виходячи з необх]дност1 обгрунтованоЗ оцшки основних засоб1в при амин форм власностЗ I механЗзму господарювання на основ! сформульованих подхода проведена овднка основних засобш в окреыих стьськогосподарських шдприемствах Зах1Дного репону при 5х реформуванш.

Визначеш джерела формування та видовий склад основних фондов у р]зних типах щдприемств, рЬень фондозабезпеченостЗ, варпсш та ф!зичн1 сшвв1дношеннн введених в дою основних фондов, оптимальна строки експлуатацп об'атв.

Обгрунтована потреба в основних фондах селянських (фермерських) господарств разного профЪпо дояльноси.

1.С. Практична цшшсть. Практична цшшсть результата досвдкення полягае в тому, що Зх застосування дозволить на як5сно вищому р1вн! проводити анаЗз забезпеченосй . та ефективност1 використання основних виробничих фондов шльськогосподарських шдприемств р'шю1х природно-економ1чних зон, реально оцшювати основш засоби 1 на цш основ! здшснювати процеси риватизац, паювання та персошфисацп майна. Прикладний характер ыають р>екоыендац13 щодо шдвшцешш еконоМ]чно1 ефективност! використання основних виробничих фондов у шдприемствах р]злих оргашзадшшх форм, прюритетш напрямки каштальних хисладелъ, нормативи основних виробничих фондов.

1.7. Апробадш 1 реал!зац1я результатов дослйдженвя. Основш положения дисертащйно! роботи апробоват науково-техшчною Радою Мипстерства сшьського господарства 1 продовольства

Украши та Фонду державного майна Украши, техшчними радами ; Льшвського, Тернопитьського, Р^вненського та Волинського управшь сьчьського господарства та продовольства безпосередньо в окремих районах та господарствах Зах)дного репону Украши.

Результата наукових досл']джень доповщались 1 одержали схвалення на 25 жнародних, м1жрелональних наукових та науково-практичних конференцдях I семшарах, а також на 19 щор1чних наукових конференциях за результатами роботи викладач1в 1 асП]рант1в Льв1вського державного аграрного ушверситету.

1.8., ПубЫащТ. За результатами доинджень опубл ковано 67 наукових праць загальним обсягом 53.62 д а., в тому числ) авторських -40.21д. а.

Позитивну оцшку науково! громадськост) 1 практичне застосувшшя мають монографп:

1фектишпсть, В1ДТВ0рення та оцшка основних фонд'ш смьського господарства Зах5дното рег'юну Украши,- Льв'ш: ДСГ1, 1696, 11.60 д а

2.0сновн1 виробнич] фонди сшьського господарства: ефектившсть, оновлення, оцшка- К: Урожай, 1б05, 10.08 д. а., в тому числ1 авторських 7.00 да.

3.Методичш рекомендаци по екслертшй оцшц! основних засоб1в АПК (погоджеш з Министерством с!льського господарства продовольства та Фондом державного майна Укра1ни).- К: ДОП 1нститут аграрно! економжи,- 1095, 4.20 д. а., в тому чиел! авторських 2.60 д. а.

4.Методичш рекомендаци по оцЬщ1 вартост! виробничих буд!вель 1 слоруд с!льськогосподарського призначення.- К: ДОП 1нститут аграрноЗ економжи УААН, - 1994, 2.0 р, а, в тому чиади авторських 1.10 д. а

1.9. Обсяг I структура робота. Дисертацш виконана на 405 сторшках машинописного тексту, включае вступ, 5 роздшв, висновки

1 пропозицп, список використало! л1тератури, 14 додаткш на 50 сторшхах, М1стить 55 таблиць, 5 рисунков.

2. Осиовш положения дисертацН

2.1. Системи показнюив економ1чно5 ефективност1 каштальних вкладень ] основних виробничих фондов, що пропонуються досдадниками, можуть об'ективно характеризувати рвзень ефекту, що одержуетъся внасладок дп головних фактор1в сусп1льного виробництва у всах галузях народного господа рства. Бшьипсть вчених вважають аа необх^дне включити в систему катуральш i варткш локазники, що досшаляе розширити меж! анализу, всоб^чно характеризуе ефектившсть використашш виробничих фонда.

Абсолютна ефектившсть залежно вщ мети анализу у р1зних джерелах може бути виражена чистою продукщсю на карбованець основних або основних ) оборотних фонда, валовою продукщсю на карбованець фондов (фоидов^дпов^дача), приростом продукцП на карбованець каштальних вкладень або приросту фонда, прибутЖ на карбованець фондов або приростом прибутку (або економп на ссбшарткть) на карбованець каттальних вкладень а також натуральнимм покасигикаыи продукцп або II приросту, В1днесеними в!дпов1дно до фондоз або каштальних вкладень.

Визначення поркшяльно! ефектизност]' проводиться при вибор! галузд виробництва,- вар^анти розвитку ново! теяшси, нового будавництва та реконструкцп шдприемств, 1х опттисацп. Критерием ефектшиосй вар1анту е мшшальн! затрата суспшыю] пращ на виробнцтва продукцп, ям визначаютьсп з враяувазшям приведения разових затрат до поточыих за допомогою коефкцентав пор'шнялыю! ефективноси.

У дисертацп тдкреслюеться, що стотних в1дмшностей ммк методичними . шдходами при визиаченш загально! (абсолютно!) 1

лэрзвняльно! ефектявносг капггалыюх вкладень у виробничу сферу ) вкладами на розширення, реконструкцпо, теядчне переозброення 1 в сферу обзгу на сьогодш не киуе, е об'ективна неоох)дшсть в тахт конкретизацп е. Потребуготъ талоне четкого визначення розрахунки г вкладов! одержгного ефекту В1Д 1:аштальних вкладень в охорону иаетаэлишкього серэдовища, в' невиробничу сферу, а таком: у науково-досГдш роботи.

Автор показуе, що визначення загально! економ1чно1 ефектииюсэт доючих. основних засебш не вщображас Зх формування 1 особливостей функцюнуваиня виасщох того, що окреы! види основних фонд'ш е результатом уречевлення р^зних наг.ртппп Дкагогальних вкладень, проектзшх 1 конструкторських ркпекь, одшених. 1 катверджених за прмйняттш вариантами каштальних роб!Т. Де стосуеться будизництва рззних виробничих об'агпв, мелюративних систем, доргг, вибору системи машин, формування основного- стада та багатор5чиих насаджень. Отже, поряд 13 загальною ефектившетга аназз дпочих основних засоб1в повинен передбачати 1 визначення пор-внялъно! ефективность Особливо це стосусться ефективясетг окремих грул 1 видав основних хшробничих фондш.

Оргашчна едшеть игоэстицгйнсго продесу 1 функцзонування основних виробничих фондов, 1% едина сощально-економ!чна природа дазоть тдетави зробити висновок про те, що вони повшпп мати единий головний критерш еконоьично! ефективност] та окрем5 показники р]вня ексном1чного- ефекту. Поряд з цим економ^чний алазз ефективноет] використання основпих фондов повинен включат обгрунтовану систему показнигав, яка б всебГчно характеризувала особливост! 1х формуЕання 1 виробгоиого функцюнування!

22. Рипок та ринков* в1дносини в УкраЪп, як * в нших постеощактичних кратах, т1льки починають формуватись 1 не характеризуються стабиьшсио та вр1Вноважешсло. Тому до часу

формувакня стабшыгих ринкових в1Дносин необхздно адШсюовати оценку приватизованих шдприемств 1 об'ектш розрахунковим шляхом. Практика .амортизацшних в1драхувань В1Д первюно1 вартост! , як 1 наел1док, явна недостатшсть реновацийних джерел для покриття затрат простого вщтворення основних фондов завдають прямо! шкоди народному господарстьу. Бшъш доцшьно, на думку автора, здойснювати вс! оцшочш розрахунки на основ! в!дновно! вартостз. По^ааник в!дновко! вартост! основ.шх фондов в^дбивае затрати на !х ввдтвороння не в момент фактичного етворення (первгсна варткть), а Х в сучасних екодом!Чних умовах, тобто з урахуванн.тм щнових, структурнит 1 яшсних змш ва весь перюд функгцонування об'ект!В. Обш В1дновно! зартоета е базою для реально! оцшки швестщдйного потенциалу тдприемств 4 сусп!льства вцшому, визначения майнових прав окремих ос1б, В1ДИ0Влення твердо! матер1ально! забезпеченоеп грошово! одиниц1. Вш створюе необх!дву макрооснову для викориетання експертних оцшок при визначенш вартосг) об'скт)в приватчзацп.

Для реально! оценки майна тдприемств вс!х форм власност! на сучасному етат необхщно чводити в дао методику, яка дозволяе визначати варпсть майнових комплексов або об'ектш в \цвах, що складаються на час приватизаци, етворення епшышх тдприемств, товарис гв.

Одшку вартост! майна в агропромисловому комплекс!, як показано в робот!, потр!бно здойсгаовати з врахуванням особливостей, гцо обумовнзються наявшетю специф1чних видав майна, (продуктивно! худоби, багатор^чзшх насаджень), спецификою само! галузз. Виходячи 13 заропонованого гдходу в5дпов1дау варткть виробничих будавель 1 споруд дод1Льно розраховувати за укрупненими показниками вартост! окремих конструкций та елеменв кожного будовельного об'екта (фундамент. каркас, стши, перекриття, покргвля, прор1зи, шдлоги тощо). Варпсть заеоб1в ыехшпааци та транспорту визначати в)дпов1дно до

IX технологичного при значения за окремими швентарними машинами, 4 також за машинами > сбладнанням, яти И складозими частиками будовло чи споруда. Вщновяу варткть техшчних засобов обчиелоивати за отовими цшами, наценками торговелыю-посередницьких организаций 5 вартостто монтажу, язи д5ють на час ощки майна.

Варткть продуктивно! та робочо! худоби доцмъно визначати за локазниками ксиво! маси, собовартост! продукту], продуктивних як->стей тварин, пертду господарського викориетання, коефщ^ентаии змши продуктивности тварин галежно вщ лыстацп.

В^диовну варткть бататор^чних насадакень, на дук.:;у автора, сщ розраховувати га скоригованимк нормами питомих каштальних шсладень на IX створення в р1злих риродно-економ!чних зонах Украши.

3 метою шдновлення регулюгочо! дп мехашяму амортизаци в умовах шфляци, нестабильности цш на енергЬо, технику, транспорт, оплату прац! оцзнку майна шдприеметв слад проводити периодично, коригувати стосовно шдексш Мшстату Украши.

В суча'ених умовах дсдьльно надати право шдприемствам 1 оргашза-щям проводити оцзнку майна за власнсю Ьепцативою зпдно з галузеьи.ми методиками та шдексами зростання цш на матер^алъно-техшчш ресурси. Для цього необхздно оргашувати розробку вщповодних методик оц'шки основного 3 оборотного капиталу з врахуванням галузевих особливостей, передбачивши фшансування науково-дослодних та проектних розробок.

2.3. Анатз лотературних джерел I результатов досипдження навели автора на думку про те, що проблему економ1чно5 ефективност1 каштальних шсладень ' I основних виробничих фондов вимагають самостшного вивчення на основ! единого критерио економгшо! ефектибност!, вибору системи показникш 3 врахуванням 5нвестивдйного процесу 1 функцюнування основних фондов в окремих галузях, шдприемствах, виробничих об'еднаннях.

Квгипфшувати показник фондоз\дпов1дач1 як "голоений" чи "виршлалъний", як показано в робот!, не вовсш коректно. Це тшливае т суп форыування та перюдов функцюнування основних фондш.

У еистеъп натуралъних 1 вартгсних показник в еконончно! ефективност! основних виробничих фондов фондов1ДПов]дача е одним 13 часткових показник в, аналогично ыатер1а.-оьпсткоет1 1 т рудоц] сткост1 продукцП. Тому будувати динапчш ряди фоцдовцщач! без врахування всах фaктopiв 1 робити висновки щодо невфективносп додтткових вкладень в сдльське господарство, зниження Епддач! трудових 1 1-рошово-матер^альних ресурс 1В економхчно некоректно.

Вииладеи! методолопчш шдходи використат прг розробц! методики анал1зу еконоаично! ефективноси основних виробгжчих фондов в сшьськогосподарських шдприемствах.

При досупдокекш економ1чно1 ефективност! основних виробничих фондов необидно, на думку автора, розыежовувати лоняття еконошчни! ефективност! ) ефекташност1 використаннч основних фондов, оск.1пъки вони мають р1зний зляст. Ефектившсть основних виробничих фондов характеризуе сукупну результативность 1х кшьмсного 1 якюного удос-коналення, тадвшцення фондозабеапеченостз виро^ництва, фондо-озбросност! прад], продесу 5х в!дтворення, екстенсивного та штенсивиого викорне гатя. Ефектившсть використання основних виробничих фондов характеризуе вс! техншо-еконопчш показники роботи машин 1 устат-кування, натуральш локазники утримання продуктивно! худоби, технзко-економ!ч>и характеристики викормстшшя виробничих примвцеш, споруд тощо. Шд ефекгавшстю використання основних виробничих фондов слад розушти характеристику сшвв!дношенвп одержаного в результата цього ефекту застосованмми основниаш виробничими фондами.

Головким критерием економ1Чно! ефективност! основних виробничих фондов с5льського господарства сл5д вважати шдашцення продуктивности сусп'шыю) рац}, що супроводжуеться збшьшенняы

обсягу виробництва продукци в розрахунку на одиницю використаних ресурс1В.

При проведенш анализу ефективноет! оеновних виробничих фондов сигьеькогосподарських тдприемств велике значения мае визначення додаткових або техншо-економЬших показшлив використання окремих видав оеновних фондов, як1 виступають у свош натурально-речовш форм! 1 виконують конкретш виробнич! функцп.

Застосування додаткових показник5в при анал!31 ефективностл оеновних виробничих фондов важливе тому, що вони дозволяють ствставити 1х фактичш розм1ри з технжо-економ1чними показниками проектних 1 конструктореьких ршаень. Так, ефектившеть використання тааринницьких примшденъ доцдльно характеризувати показниками щшьност! погол^в'я 1 кшькост! продуиц! 13 розрахунку на 1 м2 корисно! площ!, ефективнкть використання продуктивно! худоби сщ визначати сп1вв1Дношенням обсягу в!дпов!дно1 продукщ! та погол^в'я тварин.

Певш оеобливост! мають фермерськ1 (селянсьш) господарства, як! формуються ) функцюнують на основ! приватно! власност! на землю 1 за-соби виробництва. Виробничий потенщал фермерських та шдеобних гос-подарств ще не в]дпов]дае сучасним вимогам його ведения. Тому система показникш анал1зу економ^чно! ефективност) оеновних виробничих фондов у таких структурах повинна в)дпов1дати переходному перюду.

На рис. 1 зображена система показник!в еконоы^чно! ефективност! виробничих фондов поширених методик, яю практично не враховують особливостей формування та використання оеновних фондов у господарствах шдив!дуального сектора 1 грунтуються на розрахунках показникш на основ1 валово! продукщ!, а також система показникш, запропонована дисертантом, яка вюпочае показгопф, що вщображають характерн! риси ефективност! використання оеновних виробничих фондов в господарствах шдив1 дуального та громадського сектора. В остшпгьому випадку !х пропонуеться розрахувати, виходячи з товарно!

продукцп. Прийнята система показиимв враховуе, що у фермерських 1 шдсобних господарствах ще не завершено формування матердально-техшчноЗ бази.

Рис. 1. Показники економ1чно! ефективност! основних виробничих фондов Оскигьки найважлвяиа роль основних засобш полягас в економп живо] прац1, при монограф5чних досл!дженнях особлива увага повинна придолятись структур! сукупних затрат праху на виробництво одинищ продукцп, на голову худоби, гектар пос1ву тощо.

Мшшальний обеяг виборки господарств, що репрезентуе генеральну

сукупнкть певних TimiB шдприемств, пропонусться визначати за формулою:

" V 1 2

п= Х------

де'п - мшгмальна юяыясть господарств; V - коефвдент Bapiauil; р - допустима помика в економ1чних досщясеннях (5%).

2.4. Важливу роль у створенш збалаясовано! структури основних фондов сшьського господарства i агропромислового виробництва вцшому В1д:грас швестицшна политика. В УкраЗш, хгаприклад,УзростагочЗ обсяги каштальних вкладень в сьчьське господарство спрямовувалиеь на будовництво та реконструквдга виробничих примкцень, докор^нне пошшення земель, збтнения виробництва й поставок машин та обладнання,- формування високопродуктивного основного стада та багатор^чних насадж*шь. СереднъорЗчш обсяги каштальних вкладень на об'екти виробничого'привначекня становили в 1081-1935 pp. - 7.02 мрд. крб., в 1986-1989 pp.-9.82, в 1991 - 11.25, в 1992 - 5.28 мрд крб., а в 1994 р. - 2.09 мрд. крб.

В ряд! випадюв, як св!дчить практика Зах]дного periony УкраЗни, ефективними с шоземш швестигуЗ в аграрну еконоижу: створет!я сшльних шдприемств та iumi форми спЗвробтшцтва. В першу черту де стосуеться зэрнозбиралъних комбайн5в, rati в нашш крацп гце не випускаються. В той же чае в шших краЗнах ряд моделей збиральноЗ техшки представляе певний щтерес. Високопродуктивними i економ1чними е зарубЗжн! комбайни ф5рм "Джон ДЗр" (ыодеЗ М-9500 та модел! М-9600), "Дойу Фар" (модел1 4065Н i 4090Н), "Ф5ат АГРГ (модель L-521 i L-624). В Жовк^вському рййош Льв1ВсысоЗ облает! в рамках программ "Раффайзен-УкраЗна" вже працюють 2 н!мецьК1 зернозбиралыл комбайни "Домшатор" та кукурудзозбиральний "Ягуар". Продуктившеть

"Домшптора" при збиранш пивоварного ячменю - 20 га в день, при цьому внасщок комплевсност! викориетання 1мпортноЗ технологи забезлечуетьея приркт врожаю до 7 ц/га, що дае змогу швидко окупити кошти на технЫу, оскъпьки варткть абирання 1 га ячменю щао техншою становить 8.3 ц, в т. ч. на амортизацию йде 4.6 ц/га.

В цьому ж район! фермерське господарство "В. Кушшт" ткно епшпрацюе з закрити-л акцЬнерним товариством "Ндерландсько-' украшсьга агропроекти". Зпдно з договором фермер Б.О. Кушшт вирощуе не менше 50 ГОЛ1В ВРХ, використовуючи голаидську худобу, технологЬо 1 устаткування. Причому через 2 роки все майно, передане в користування фермеру, безоплатно переходить у влаенктъ фермера за винятком примнценчя 1 обладнання сирцеху.

Застосування голандсько! технологи вирощування . картогш в радгосп! "Звенигородський" Пустомит^вського району Льв&еько! облает! на шзощ1 100 га у 1096 рогу дало можливкть одержати до 500 ц/га ц1е1 культури. При цьому досягнення тако! урожайности було забеапечено використанням вггчизняно! технжи МТЗ-80,82; ОВП-200, Т-150, КПС-4, РЖТ-50, ПН-4-35, наб5р яко1, однак, був оптюпзовакий за рядом параметров з метою рационального 11 викориетання.

Предметом контракту мк н1мецьким кооперативом "Раффайзен" та м1жгоеподарським щприемством "Аграрний науково-впровадясувальний центр" (мЖовква) е епшьна виробнича дцяльшеть з метою розмноження в'Укранп норих сортов пивоварного ячменю за рахунок впровадження нових захадноевропейсъких технологш вирогцування ячменю з використанням матер1ально-техшчних ресурса! на р1вн1 еттових стандартов. Сорт "Тюртя", наприклад, на площ1 50 га в 1996 рохц дав урожайшеть 41 ц/га.

За 1991-1994 рр. основа! фонди колективних сшьськогосподарських шдприемств зррели з 54.12 мрд крб. до 53348 мрд крб. Переважио за рахунок шдексацп балансово! вартост! основних фондш станом на

01.05.92 р. та на 01.08.93 р. 1хш варт)сш обе яги збиаъшились в 1000 ра.з!в. Зм1нилась частка Зх пров1дних груп, особливо с]льськогосподарського та невиробничого призначення. В]дбулися стотн) змши у фондозабезпеченост! виробництва (табл. 1.)

Таблиця 1

Динамжа забезпеченост! колективних сшьсъкотосподарсышх тпдприеметв основними виробничими фондами сшьськогосподарського пртззначетш

Область 1990 р. 1994 р.

ochobhi ви-робнич! фон- ди cinbcbko-господарсь-юзго приана-ченнл те ж в роэрахунку, тис. крб. на OcHOSHi ви-ребнич! фон-ди ольсько-госпадарсь-кого призначення те ж в роэрахунку, нн. крб. на

1 господа рст во 1 га с.-г. упдь 1 прач'в-ника 1 госг.о-дь.регао 1 га с.-г. уйдь 1 ращв-ника

Волииська 1.43 411В 1.73 12.48 ш1 3027 1.40 1126

Закарпатська 0.88 611В 2.50 13.71 403 2667 1.72 8.76'

1вано-Франкисыса 0.Э1 3773 3.03 14-33 730 2433 2.53 12.23

Льв1вська 1.62 4589 1.81 13.43 1324 2517 1.74 10.57

Р1вненська 156 4828 1.94 12.45 1285 438s 1.85 12ii5

Терноп'шьська 1.57 3566 1.74 11.7 6 1679 3331 2.04 12.S5

Черн1вецыса 051 4446 221 11.47 (52 319С 2.15 10.1-1

Зах1диий регион 8.37 4237 2.44 12.72 7265 3111 1.84 1132

VrpalKa 44.9л Б2л3 1.67 15.19 466в2 4303 1325

Як показуе анализ, тдвищення рЗвня штенсивностЗ сЗлъсъкогосподарсъкого виробництва потребуе яккногв удосконмення матер1ально-техн)чяо1 бази. Розвиток нових оргатзагуйних форм ведении сдльського господарства зумовить несбхзджстъ юлькЗсного розширення ОСНОВШ1Х виробкичих фондав для забезпечення ними орендних та селянсъких господарств, кооперативЗв тощо.

Ккчькшний . 1, особливо, ЯК1СШ1Й склад основних. фондов сЗлъськогоспо дарських шдприемств далекий э]д оптимального. Тому

шдвигцення фондооснащеност] одинищ земельно! площ! забеапечуе вищу результатившсть сшьськогосподарського виробнидтва (табл. 2.).

Таблиця 2

. Влив фондооснанденост! на ефективн)сть виробнидтва в колективних гидприемствах Захддного регюну Украши, 1994 р.

групи господарств Э середнЫ розм'фом 5СНОВНИХ вирсбничю фсндДв на 1 га с.-г. уг!дь, или. крб. Киль- ^ОйГД-жува- них господарств Одержано товарно! продукцП, мн. крб. на: Прибу-гок, мн. крб. не: Коеф1оснт 1фе1стивноет1 основниэс фондов Соб1варт1сгь 1 ц м'са велико! рогато I худоби, мн. хрб. Затрати пра-ц! на вироб-ництво 1 ц м'яса велико! рогатс! судоби. кзд.-гад.

1 га С.-Г. уг!дь 1 фащв -ника 1 мн. крб оснобних виробнн- чх фонд!в 1 га С- г. уПдь 1 трацш-ника

Л\со степ

I - до 41.1 12 6.0 392 0.15 2.6 18.0 0.07 2.6 1123

II - 41.2-58.6 24 62 40Л 0.11 23 17.4 0X15 2.4 98.3

Н1 - 58.7 1 б\лыие 10 62 423 0.08 Ъ2 186 0.04 23 701

Всього 1 в середньому 60.6 4<Т 6.4 410 0.10 23 18.1 0.05 23 90.1

Пол1ссл

I - до 37.3 12 2.0 163 0.05 03 7.0 0.02 га 842

II - 37,4-54.1 22 22 163 0.04 1.0 7.7 0.02 .3 91.7

III - 542 1 битьше 9 3 2. 22.1 00.4 13 12.0 0.02 1.4 ' 33

Всього 1 в середньоиу 52.4 43 23 173 00.4 1.1 ел оаг 13 82Л

Прикарпаття

1 - до 57.0 10 33 19.2 0.06 13 82 0.03 23 1412

ii - 57.1-72.5 14 зл 23.7 0.05 13 10.7 о.оз га 82.!

iii - 72.6 ! 61льшй Ю 3.7 24.0 00.4 13 ИЗ 0.02 13 В13

Всього 1 в середт...му 74.0 54 33 223 0.05 1Л 103 0.02 2.1

Прсъко-карпйтська она

I - до в 1.4 12.4 0.04 0.4 3.4 0.01 4 2 203Л

ii - зе.з-91.8 10 23 14.4 0.03 0.7 4.4 0.01 3.7 1883

III - 91л 1 больше б Ч 153 0.02 03 4.7 0.01 2015

Всьсг^ 1 б середньоху 82.4 2*> 2.1 142 ом оз 42 0.01 33 195В

Всього 1 а серед <ьому по репону 64.7 145 Зл 25 0/)6 1.7 113 оз . 2.4 105.4

Фсядосзброеюсть преда у груках шдприеыств корезое з р1внем фондооснащеност! одинищ земельно! плоид!, хоча й з меншою кратшстю поравняло з групувальною оенакою (табл. 3.). Вищий ревень фондо- та

Таблица 3

Вплив фондоозброеност! на ефектившсть виробництва в колективних шдприемствах ЗахЗдного репону Украши, 1994 р.

Групи господар-сга за середнЫ розм!ром хяоъккх виробкичю фокд1а на прадпючого, мн. крб. К!ль-к1сгь дасл!д-жува- них госпо-цорств Основн! 1Иробиич1 фонди иа 1 га с.-г. уПдь, мн. крб Одержано -товарно! 1родуки5!, лн. крб. на Прибтоя, ан. крб. на: Коеф|-'^ент 'фектив ноет! )СНОВН^ >онд1в СоШвар-т!сть 1 ц м'са велико! рогато! худоби, ин. крб Затрати пра-14 на вироб-ництво 1 ц м яс? велико! роыто! УДОЙИ, К.Д.- год.

1 га С.-Г. уйдь 1 трац!з -ника 1 мн. крб грошово-матер1-апъних затрат 1 га С.-Г. уг!дь 1 1рац1в -нича

Л1сос1-еа

ХI - до 232.7 11 47.0 62 38.5 0.95 25 165 0.08 25 105.4

и - гш-звва 21 58.7 6.4 40.1 1.01 2.7 175 0.05 2.4 885

III * 566.7 1 Ольше 14 ЬЗЯ 8.5 45.8 1.15 25 205 054 25 7В.в

ВсьогаI в середньону 3503 4в 605 вл 41:0 Ш 25 18.1 0.05 25 90.1

Пол1сся

I - до 2В2Л 12 44.7 г 14.2 059 15 е.1 052 2.1 855

и - гъгл-аээд 20 1,4 22 П2 0.67 1.1 8.4 053 15 96.4

III - 399.7 I Шльщв 11 л1.7 25 225 0.72 15 11.7 052 15 68.4

Всьога 1 в. середньоиу 395.1 43 52.4 25 17.5 05л 1.' ег 052 15 825

Х Прикарпзтгд

I - до 342.1 10 65.4 ал 215 052 15 75 053 25 1015

II г 3422-4705 15 725 35 225 0.77 1.7 11.2 052 2Л 845

III - 470.7 1 бшьше 9 875 35 22.7 055 2.1 11.1 051 15 885

Всьога1 в еередяьоиу 4745 3 745 35 225 ЫВ 15 105 -052. 2.1 9*5

рсъво-карпатеька эона

I - до 320.4 7 43.24 и 9.1 0.48 0.4 25 0.01 4.4 2235

11 - 320.5-585.6 9 98.1 25 ЮЛ 0.74 15 55 051 3.4 1715

Л1 - 565.4 1 б1льшв в 111.1 2.1 105 055 05 4.4 051 35 2105

Всьога 1 в середньому 5в05 22 825 2.1 142 054 05 43 051 35 1955

Зсьога 1 в середньо-<у по рег1ону 3505 145 84.7 35 255 0.79 1.7 115 053 2.4 тл

енергоозброеносп прац! забезпечус збшьшення виробництва товарно! продукцп та прибутку на одного прахцзника, 1 га смъсьвогосподарських упдь, одиницю грошово-матер!альких затрат.

Розраховаш параиетри шшних р^внянь регресп та шмн) коефцценти корэляцп С31дчать про ткну заленстсть М1Ж результатам! господаркзванкя сма-аькогоспсдаргысих тдприемств та аабезлеченЗстю осьовниии виробкичими фондами талуз! (значения коефццентш корелягц] по фондонасиченостЗ моститься в ыезках 0.50-0.78; по фоидоозброеиостЗ прад! - 0.55-0.83).

2.5. За рийнятим основкки критерЗш та системою варткних та натуральных показникЗз до&отдхгуванлй у дисертецп перюд характеркзувався зкизкенняи ефектизкостЗ виробництве та Бикорзстшшя ослоиних гоцробничих фондхв. Темни зростання фсндонасиченост! перевшцували текли збгяыаення обсяпв виробництва валовоз продукцпл що зуковило зниження фондовЗддач1, зроатштя фондом!сткост1 продукцп (табл. 4.).

Таблица 4

Продуктившгть працд, фондомЗстгасть продукци та фондовщповЗдача в

колективних смьськогослодарських пЗдприемствах Украгаи

Продуетившстъ пращ (в&лова продухцЫ в ц!нах 1983 р. на середньар1чнаго прац1вника), крб. ФокдошсткЯсгь Г1рО,ПуКШ1 (основк! фонди с.-г. призначвннд на 1 крб. валоас! продукцЦ), врб фондозваача (млога прсдукцЫ ка 1 крб. ССНОВКИХ фСНДШ С.-Г. призн&чекнл), крб.

1960 2565 029 2.59

1965 3110 0.49 2Л6

1870 5 Ж 0-65 1.54

1975 4572 0-99 Ш

1980 5326 из 0.75

1985 ШО 1.55 0.64

1990 8615 1.78 0.56

1991 6303 222 0.43

1991 5274 3398.0 ОЛООЗ

Дослодження даних свщчатъ, вдо господарства з високим р1внем фондозабезпеченосто ведуть виробництво штенсивноше, одержують втцо врожа5, виробляють больше продукцп, у них вища продуктивность пращ, доходность та ршенъ рентабельносто при поравняло нижчой срондоводдачо.

2.6. Концентрацоя основних виробничих фондов проявляеться яасамперед у ровнях фондонасиченосто одошиц] земельно! площо. Незважаючи на снуюч1 недоши в формуванш виробничого потенцоалу, досягооутий ршенъ концентрацП основних виробничих фондов дозволяе шдвихцити ефектившеть виробництва в державних шдприеметвах.

В останно роки подвищуетъся фондооснащеность виробництва в виноградарських подприемствах, створен! штенсивш тиго: багаторочних нгасаджень, потшшзся склад 5 структура основних фондов водповодно до прийнято! спецоалозацп. Основш виробничо фонди шшоградарських подприемств релону постЫло зростають 1 на початок 1995 року з розрахунку на 1 га сшьськогосподарських уг!дь досягли 135.6 мн. крб. Прискоре1шп Х науково-техшчного прогресу, зростання фондонасотченосто одиницо земельних уидь стотно впливають на результата виробництва.

Проведен! у спецдал1зованих держгоспах ыонографочно дослоджеошя окремих господарств шдтвердокують зроетаюче значения невиробничих основних фондов у лодвищеноп ефективносто с!льськогосподарсысого виробництва. Аналоз даних м'ясо-молочних подприемств сводчить про т'осну залежшсть м1ж забезпечешсло трудових колективш невиробничими основними фондами 1 показниками !х господарсько! дояльност!. 1з зб!льшенням невиробничих основних фондов на одного середньорочного працовника В1Д 6.6 до 60.4 мн. крб. виробництво товарноо продукцп 5 прибуток на одиницю упдь зростають в 1.4 раза г 1.3 раза, продуктивность пращ - в 1.1 раза, фондоводдача - в 1.4 раза.

2.7. Якщо в колективних гослодарствах уже (клались певш сп1вв1дношен1т мЬк. окре;,'ими елементами ресурс1в, то у фермерських . вони лише формуються. Звичайно, обсяги окремих ресурс!В значно В1др1знятимуться в рззних формуваннях внасщок об'ективних та суб'сктивних причин. Перш за все це пов'язано з м]сцерозташуванням господарства, його виробничим напрямом, природиими умовами. Певну. роль можуть в]дггравати 1 так! обыежуюч! фактори, як наявнкть . рацездатних членов ст'г, моэкливкть залучення додатковоЗ робочоз сили, 1 обмеження щодо аидалення земель для ведения фермерського господарства

Серед проблем, якз гальмують розвиток фермерства с недостатня техшчна оснагцешсть 1 нерозвинешсть ринку техшчних засобзв. Сшьське гоотодарство Украши завжди вздчувало дефщит у технцц. Крш того в процел приватизаддЗ фермерам видшшась лише земля без необхздно! техники. Бшышсть фермеров периХ технзчш засоби придбали в колективних гослодарствах Причому основна частина цих- засобзв вздслужила свш термш. Однак 1 таю можливост1 придбання технжи обмежувались, а в остаяш два роки практично виключено.

Важливим складовим . елементов ресурсного потепщалу фермерських господарств с поттв'я тварин. Незважаючи' на абсолютие збшьшення погозв'я тварин на утримаши в фермерських гослодарствах, чиселъшсть ВРХ з розрахунку на 1 господаретво скорочуетьея. Внасздок диспропорцп М1Ж цшами на продукцио роелинництва 1 тваринництва утримшшя худоби випвилось невипдвим.

Зрозумшо, що результативнкть дояльпостГ фермерських господарств залежить 31д сукупностз факторов, ала за нашими даними,-передусзм в5д забезпеченост! ресурсами. 3 метою виявлення 1х впливу в дисертацп використано корелящйно-регресшний метод внал1зу. За результативну ознаку прийнято суму одержаного доходу на господаретво. В модель включено 5 фахторш: Х1 - кшьккть тракторов на господаретво;

X - площа pini; Xj - умовне погош'я; Х^ - чисельшсть постшних праицвник1В (чол.); Х5 - виробнич! витрати фермерського господарства В результат] розв'язку дано! модел! одержано р1вняння регрес... :

Y = 58.47 + 1.78 Xj 2.03 Х2 + 11.06 Х3 4- 1.75 ^ 4 0.31 Х5

Множинний коефгщент кореляцП К = 0.811 вказуе на еугтсвкть вЗддбраних факторпз, jtic значною Mpora впливають на результатившсть /lianbHocTi фермерських господарств.

2.8. У склада основних виробничих. фонда >уд1вл1 1 споруди становлять 70-80% i больше - залежно в!д спецзал1зацп господарства, структур виробництва тощо. В1д ргвня 5х екслуатацп значною ьпрою залезкать покашшки ефективност] вихористаннгг матер]ально-техшчноЗ бази, насамперед, фондохнддача

На початок 1Р95 р., пордвняно з 1960 р., в сЬхьськогосподарських шдприемствах Украши заристь будовель i споруд зросла в 881.5 раза i досягла 37592.7 мрд крб.

Па удосконалення матер]аяьно-техшчно] . бази тваринництва спржл овують с я аначн] фшансов! ресурсл. Але, . на В1дмшу в1д рослинницьких галузей, тут не споетер^гаеться помдтного шдвшцення pBKfl концентрацп виробничих потуяшоетей, а в окремих напрямках Интенсивного процесу - нав]ть зниження. За останш роки примшдень для утримання ВРХ вибуло з експлуатацп бЬп>ше, шж стало до ладу, а Зх MlcTKicTb не зросла Ягацо в 1988 рощ в ко.г.ктивних, державних i м1жгосподарсысих шдприемствах mctkcw примицень для утримання ВРХ становила 23276 тис. скотомзсць, в областях Захадного репону - 3780 тис. скотомзсць, то на початок 1693 р. - вЗдповщно 22674 i 3681 тис. скотом]сць, або на 2.6 i 2.4 % менше. За цей же перюд в господарствах Ьано-ФранкшськоЗ, Тернопшьськр] 3 Черншецько! областей mctrctb

примкцень для худоби зменшилась на 20-22 тис. скотомгсць, а Львшсько. облазт! - на 34 тис. скотом)сць. Зменшуються обсяги буд!втощтаа нових примшдень для худоби: в 1988 р. в господарствах Западного регЗону зх було введено в виробництво на 52 тис. скотомюць, а в 1992 р. - лише на 22 тис. екотом1Сць, або менше на 57.7 %. У свинарств1 склапася аналогична ситуация.

Але найбшьш виразно Ц1 негативна тенденцп проявились у вшчарствк тут в 1992 р. пор1вняно з 1988 р. потужност! дл:1 утримэння тварин зменшилисъ в 2.3 раза, а введения в експлуатаццо нових потужностей - в 5.5 раза.

Основний недож оновлення окремих вида о<,ловних засобш полягае в тому, що не усунуто диспропорцп у формуванш виробничо! бази тваринництва, хоча суть даного процесу - у регюнальному формувшпи ус!еЗ сукупност! виробничого потенц1алу, вкточаючи насамперед будгвл! д споруди,

Обмежеш фшансов! ресурси призвели до уповшьнення темпш оновлення 1 створення ' потрЗбних виробничих потужностей у рослинництв5. Так, катталъними овоче-картоплесховищами алъеькогосродарськз шдприемства забезпечеш на 83 %, зерносховищами -на 71, складами для збериання мшеральних добрив-пестицидав - на 74 %. Наведен! даш св^дчать про важливкть оптим1зацп виробничих потужностей у поеднанш з кшцевими . результатами господарсько! ддялъност!.

Незаповнешсть-скотомк:ць в тваринницьхих примшденнях значкога М1рою вплинула на те, що в господарствах з колективною 1 державною формою власност5 на диочих виробничих потуясностях, за нашими розрахунками, недоотримано 1004.6 тис. т молока, 341.1 кн. шт яець, 278.3 тис. т м'яса живоЗ ваги худоби 5 птиид, 0.6 тис. т вовни (табл. 5).

Таблиця 5

Наявшсть i використання виробничих потужностей в колективних шдприемствах Захвдного регюну Укра5ни, в середньому 1990-1994 pp.

Вид продукц!! Середкьср'шиа виробнича патуютсть Вироблено продукту! Використання nCTyrKHCcvcrt, %

Молоко, тис. т 2821.4 1816.7 ess

Яйця, мн. шт. 1057.1 716.0 67.7

М'ясс, тис. т живо! ваги; в т. ч.

велико1 рогато1 худоби 422.л 260.5 585

свиней ие.в 475 405

ьвець 1 юэ 9.7 32 32.9

ПТИЦ! 4SS 23.2 64.4

Вовна, т 1874 1230 655

2.9. С1яьськогосподарськ1 шдприемства мшоть низький ревень техшчно! оенагценосэт та слабку базу для збер!гання й обслуговування засоб!в мехашзацп. Так, у розрахунку на 1000 га plruii господарство Украши в середньому мае 14.6 трактор!в, 5.7 плупп загального призначення. На 100 га поывних площ В1ДП0В1Д1ШХ культур у 16S2 р. було 6.5 зернозбиралъних, 12.1 кукурудзозбиралышх комбайнов, 12.6 бурякозбиральних машин. Машинно-тракторний парк колективних i державних смьськогосподарських шдприеыств налечу с вщ 30-50 трактор!в на господарство в Дсипсс! до 120-150 i бшьше в зон) Степу. Досягнутий ршель техшчйо! оснащеност! не В1дпов1дас потребам крупного землекористування, далекий в!д оптимального j значно нижний В1Д р!вня розвинених краш. Так, у розрахунку на одиницго плоии р5л! тракторш в Украпп в 2.4 раза менше, шж у США, у 6 раз5в. - шж в Ншеччиш та Франци, зернозбиралъних комбайн'ш в1дпов1дно менше в 2.3 та 3.6 раза Вже зараз в!дставакня в техничному оснащенш спричиняе велик! втрати продукцл, оскЬдьки несвоечасно виконуються польов! роботи, порушуеться техиолопя тощо.

1з загально! кизькоси трактор1в, зосередясених у сзльському господарств! Львзвськоз областз (15605), 74.9% використовуються колективними альсъкогосподарсыдам:1 пздприемствами, 10.8% держгоспами, 3.6% _ фермерсъзсими господарствами, 0.6% мзжгосподарськиыи пздприемствами 1 10.1% пздприемствами 1 организациями, язй обслуговують сшьське господарство. За формами влас-кос-п тракторний ларк Льв'ющтт розподдляеться так: колективна влас-зпсть - 56.4%, державна - 38.1%, приватна - 3.2% з змзшана власнзсть 2.3%.

Як показують чиеленнз, в тому чисх 1 наш! досзджешт, здвизцезшя рзвня технзчно! оснащеностз в значим мзрз залежить взд мехашзму амортизавдйних вздрахувань, Компенсаздзйну амортизацию зиояаза нараховувати двома способами. Перший г^унтуеться на одночаснзй переоцшцз основних фондзв за в1дпов1дною вартзстю (цзнозо придбання) з розрахунках 1х зносу вздповздно до нових цш' та обчислепня суми недораховано! амортизаци за той час, протягом якого вздрахування велись з перв1сноз вартосгз. Подаяыш амортизациил вздрахування необхЗдно провсдити за нормами, як1 дозволяють до кшця амортизацзйного перзоду (нормативного строку) забеапечити нагромадження коштзв, достатн1х для 5х замши за новими цшами.

Компенсацзйна норма амортизацзйних вздрахувань заизначаеться шел я встановлення фактичноз залишково! вартостз мазцин. Бона розраховуеться як рззшщя мзж вздповздиою вартзстзо (вартзстю придбання) -1 фактично нарахованою амортизацдао за перзод, що передував переоцшцз, ТодД компенсацшна норма амортизаци засоб1в виробництва становитиме:

Бв - Вб * а *е

Нак =-------------л100%, де

Вв * (Тн - е)

Нак - комьзззеацшна норма амортизаци,

Вв - В1Дносна варткть засобу виробництва, крб;

Вб - лервосна (балансова) варткть засобу до переоценки, крб;

а - диоча норма амортизацп, %;

Тн - нормативний (амортизацгйний) строк служби засобу, рок!в;

е - строк експлуатацп заеоб'ш до переощнки, рок1в;

Зваясаючи на те, идо основш засоби виробництва (особливо сольськогосподарська техтка), як! перебувають в експлуатацп, в середньому прослужили близько 50 % нормативного строку служби, а цдни на них зросли в сотш 1 тисячо 'раз, можна застосовувати менш точний, але проетвлий споаб обчислення компенсащйно! амортизацп. Вш полягае у подвоент дцачо! корми амортизацп 1 нарахуваннг и з потно! вартост! засобу до кпщя нормативного строку його служби незалежно вод часу введения в експлуатацою.

Свотовий досв^д подтверджуе, що застосовуеться калька методов нарахування прискорено! амортизацп. Серед них найпростштй традшцйне пропорцшне нарахування, яке в1д дночого водр^знлетъся коротшим вод нормативного строку служби периодом, за який у фонд амортизацП вздраховуеться повна вартость засобу виробництва Посля цього нарахування амортизацп пригошяеться.

При використанш регресшного методу амортизацп диоча норна цропорцзйозих вздрахувань збшьшуетьея у 1.5 раза (при метода лодвшно! рогресп - у два) о кожного разу обчисгоеться з залишково! вартост^ Таким порядок нарахування аиорггизацп у значнзй мор! захищае шдрием-ство вод насщкш морального зносу обладнання, шдвжцуе його кгнкурентоспроможн) сть.

2.10. Недостатнш розвиток ыатерзально-техшчно! бази поряд з фонанеовими 1 согцально-економзчними факторами призвели до того, що в УкраЪп станом на 1 сочня 1695 року поровняно з 1994 роком поголов'я ВРХ зменшилось на 1997.4 тис. голов (9.3%), коров - на 264.3 (3.3%),

свиней - на 1372.3 (0%), овець та юз - на 1292.5 тис. гош (18.2%). За цей же период в областях Захддного репону погол1в'н ВРХ зменшилось на 422.1 тис. гош (9.7%), корш - на 6.4 (0.4%), свиней - на 39.2 (1.7%), овець та юз - на 126.7 тис. гош (19.4%).

Зменшення погол'ш'я худоби обумовило також зменшення виробництва основних видав продукци тваринництва Так, в 1904 рощ, пор^вняно з 1993 роком виробництво м'яса в забхйнгй ваз! на душу населения в захЗдних областях зменшилось на 7.6 %, в тому чин в ВолинськШ 5 Закарпатськш областях на - 11.7 %, Лъв'шсъкт ~ 10.2, Терноп1яьськ1Й - 9.7 %. За В1ДП0В1ДНИЙ период виробництво молока на душу населения в цьому Х регюш зменшилось на 1.4 %, в тому числи в Волинськш облает! - 8.5 %, Закарпатськдй - 3.1, Р)вненськш - 2.4 %.

2.11.3гадаш вище фактори призвели до того, що за останш десяти-Л1ття площа багаторЗчних насаджень значно зменшилась. У господарствах громадського сектора за 1970-1995 рр. площа виноградник1в скоротилася на 6.3 тис. га, або на 53.4%, плодовояидних культур - на 60.4 тис. га, або 58.2%. Зменшення лощ гид багатор^чними насадженнями В1дбулося в усдх областях, але наибольшим серед захЗдних областей воно було у Лыпвськш, Волинськш 1 ТернопЗльськш областях 5 становило в5дпов>дно 74.4; 67.4 1 66.2%.

Багатор1чш насадження екслуатуються у виробництв1 протягом тривалого часу. Так, за нормами амортизацшних вддрахувань зернятков! сади на насшневих шдацепах, як1 займають найбхльшу питому вагу- в склада багатор!чникш, а також виноградники використовуються 20 рок!в. 1х в]дновлення як дночих основних виробничих фондов з урахуванням найновшшх досягнень агроном1чноЗ науки потребуе часу. Тому сьогодш в громадських. господарствах подекуди функцюнують насадження старого типу, але все бь*ыие вводяться в експлуатаццо гнтенсивш сади, виноградники ' та хммьники, внасл!док чого поряд з зменшенням

площ бзгаторзчних пасад:кенъ зроетае 1х вартзсть.

2.12. До гюч&тку 90-я рскш офщйна статистика не вела спостере-жега за розвитг.отл цитсгих ига з дкнампзд нагромадткень. Цзсля оетанньо} переоцкки основних фонда прсйшдо поиад 20 розпзз, протягом язсих зх склад пснобився приблизно на 3/4 33 рахунок новчх, бзлын дорогих сб'ск-Т13. Е;ке 12а початку 30-х рскш вздбулося офщшле шдвищення оптових ццг 5 тар:фзз, рогвивалася приховака знфляцзя, що прояззлялося у невипг ргвданому савищенкг цш на лов! вида продуци при попршенш 55 язеоси.

Ее вздповздае сучаснмм узиовам вщтворекнп ведичезна кшьтсть об'ектш виробничого > культурно-побитового призначекпя введения в дзю господарсьгаял способом. Анзл1з обеягзз катталовкладень та ззяедених в доо об'езстзв э 70-х 1 80-х розгах покэзуе, що зх кзлькгсть досятае 40-60 % при вдвое меншш вартост! одшшгц потужностз. Ця сбсташша передбачас вздпошдне- коригувашш вартоетх будзвэль 5 слоруд, кведених в дзю господараысиы способом, оскшьки можливост! такого вздтворезшя на еучасному етапз практик ю вичерпанз.

За 1снуючиза механизмом зндексацп багшсовоз гзартостз майна недсозщггоготься будшелып об'л;ти та техзгпса, юзеденз в екеплуатацгзо до 1991 р. Вартзсть основною стада продуктивно! 1 робочоз худоби оцнпоеться лише зз живого масою, без врахусазшя продуктивного ресурсу та племнших якостей.

2ДЗ.ЕНднов11у вартзсть будшель з споруд розрахспують за укругпзе-ними показниками вартостз озсремих зсонструзаун та елементзз (фундамента!, каркаси, стши,. перезгриття, позсршля тощо) 1 зх загалымми розмзрами.

Загзлъну вадаовну вартзсть' будовельких об'сктзв в щззах 1984 р. низначаготь тдсумовуванням ззортостез! озсремих конструкций та елементгв з урахуванням структурних коефг'денэтв витрат, яга не увшшли в розрахунок укрушзезшх позеазник1В. За даянии 1нституту "УкрНДГагро-проект", щ показники становлять:. на прибудови, землян! та р1зш

роботи - 1.1 Б; на накладки витрати на планов! нагромаджеяня - 1.25; кс прив'язку будовельно-моитажних робЗт до М1сцевих умов оудшництва -1.17.

Водновну варткть будшельних об'ектхв а цш 1984 р. у цши станом на час оцшки визначають а викориетонням шдекеш, розроблених вддпов^о до постанов ТСабшету Мппсттв Украши станом на 01.05.0?. р., на 01.08.93 р.; на 01.01.95 р. 1 на 01.0496 р. та шдекыв шфляцп у наступи! перюди.

Оцшочна вартость будшель 1 споруд-може бути стартовою при 5х куп1вл1, продажу, акцкшуванш, оренда Бона вихористана автором у його розробках та рекомендаидях. Пропояована схема пролэдения оцшхи буддвель г споруд наведена на рис. 2.

I Варгг1сть прнкицення за хонсгрухцЫии та еленакгаин I

| Сумьрна варт!сть конструкций та елекенти + додатксаГ" | +накладн1 витрати та прив'лака С7Д.-мснтажних рсб!т

{ В1днсвна варт2сть буд!вл! (спорудм) станок на дату оцшкм

..... . . 1 ...-

Сума амортизац1йн!ос в!дразсувань ва пер!од експлуатацН

Злишкова варт1сть

Раетичняй ф!зичний внос 6уд|ал1 (споруди)

Оц1ночна варгг1сть

Рис. 2. Схема проведения оцшки буддвель i споруд Х

2.14. Специфика оцшки сшьськогосподарсько! техшки полягае ь тому, гцо завжди з часу ii придбання оптовг цши на машини i обладнання мали тенденцию до зросташш, нав!ть у. перюд до цЬюво! реформи. Це враховано автором при розробц] схеии оцшки машин та обладнання (рис. 3). При цьому важливо визначите варисть техшчних засобш, що с на

баланс! шдриемства, залежно вщ часу 1х введения в експлуатацт,Д а також тих засоб1в, як1 л тих чи шших причин не поставлягаться с1льськогосподарсъким тдриемствам Укргини, але ще вихористовуються для виконання стьськогосподарських роб^т.

Роэрахунок В1дно8ноТ вартост техк!чних аасоб'û

Визначенил ф^эичного вносу

Залишкова (ощночна) варТ1Сг тех ж чьих аасоб(

Для д1ючих на момент оц!нки __)В1дпов!дно до д!ючюс

Для ткх, яе1 не мають ц1ки на даний к о лиент

На основ Ыдексу ц1н та баланеово! вартост!

Для анятих 9 виробництва та Ыпортних на як1 не мае цДии На основ! сгвставлення э аналогом

Для гтрилад], сйчислюва/гьно! техи!ки та ншкх техн1чних заеоб1в

На основ! 1кдексацМ ц5н придбання

Дня складни* машин та при нев\дло&1дност} ф1аичного носз! нормативному

В ус!х 1нших випадках

_[На основ! сбстехсення кок!сП

На основ! часгки 'нормативного строку спужби

Складно! техн1ки С1яьше 50?о нормативного термину служби, в1дновлена роботе адатн'.сть Враховуючи варт!сть ремонту

Без а1дновноТ аартост! ьсаага вуала

Машкни теля капитального ремонту

В ус!х шщкзс випадуах [-^Врахоауючи коеф'щ'югг

Рис. 3. Схема проведения оцшки машин та обладнання

Визначаеться в)дновна варпсть машин 1 обладнання, транспортних засоб'ш, виробничого 1 господарського швентаря, обчислювалъноЗ техники, вим1рювальних ) регулювальних приладзв, що експлуатуються в даному шдприемств1, незалежно вщ форм власност!, або передан] в оренду шшим виробникам.

Оцшюються вс! засоби мехашзацп, як! е на баланс! шдриемства, незалежно в]д 1х техн!чного стану, тобто ф!зичного зносу, за винятком тих, що л!длягають вибракуванню.

2.15. У заропоноважй схем! проведения оцшкм продуктивно! 1 робочо! худоби (рис. 4.) агзтор виходить з того, що вартшть основного стада продуктивно! Г робочо! худоби необхщно визначати як суму вартост) !! живо! маси 1 затрат на формування продуктивних якостей. Якщо через низьку продуктившсть тварин подальше !х утримання недошльне, то варткть встановлюеться врахуваниям цши живо! маси водповщно! вгодованост!.

1П1Соб1варт1сть

|Жива иаса

2П1Соб!варт!сть живо! маси

Зп^Витрати на формуванкл продуктивных якостей тварин эа перюд експлуатацП (3<РПЯ]

4п13мекшеннл витрат тварин за пер!сд екслуатацП

Ф&ктичне викорисганнл

з&гальне використанкл

5п13алишкйв& варт1сть витрат ка формування продуктивних я костей твгрини

0П13акшковв вартчеть тварини 2.4

Рис. 4. Схема проведения оцшки продуктивно! 1 робочо! худоби

Оцвпц шдлягае все наявне погол1в'я основного стада продуктивно! худоби вс1х сшьськогосподарських та шших шдприемств незалежно вод часу введения в основне стадо та його ф1зичного стану. Для проведения ощнки пикористовуеться шформация, що включае показники живо! маси та категори вгодованост! кожно! тварини, в!ку, продуктивности або !х однорздних статево-вгкових та шших труп, а також показники

якосй-продукцп (надш молока на корову, вмкт жиру, вих1д приплоду, жива маса поросят, ягнят ! телят м'ясних кор^в при в^длучешь ввд маток, викориетання робочо! худоби за рж), лерюд госиодарського використанпя кожно! голови основного стада (далъюсть лактацш, опороста, онот)в), шдексм змши продуктивноел кор1в залежно в!д лактацш, есбшар-псть вироицування 1 ц живо! маси.

При оцшцЗ лемшних тварин основного стада враховують показники класност! тварин, наявнкть запису 1х до державно! племншо! книги та шип показники, що характеризуют племшш якост1 худоби. Розшр надбавок до основно! цши розраховують за цшами реал1зацп продукцп, дпочими на час оценки майна Варткть лемнтних якостей ис ггачаеться до в1дновно! вартоси худоби.

2.16. У дисертадп рекомендуеться задиовлу вартЗсть плодоносних багатор1чних насаджень конкретного лольськогосподарського шдприемства визначати миоженням укрупненого показника вар-гост; 1 га даного виду насаджень на 1х площу (рис. 5).

Рис. 5. Схема проведения оцшки багатор'гчних насаджень

Оцшка багатор)ЧНИХ насаджень, переданих в оренду, здшснюеться орендодавдем за ' наведеною методикою. Якщо орендарем здшснеш кагптальш витрати для шдвищення продуктивности насаджень, гцо в свою чергу пов'язало !з зростаиням кап1талом1сткост1 цих основних засобдв виробництва, то вони оцшюються орендодавдем урахуванням

здшснених швестицш.

При оцшщ насаджень, розлищеннх на схилах, враховують крутость схшпв. 1з збзлыненням крутости схилу на 1 градус в1дновна вартхсть насаджень зростае на коефвдент 0.012.

У раз1 потреби вартзсть насаджень коригують на зрздженкть дерев (кущ)в) 1 круткть схилу.

Оцшку конст рукщй багатор1чних насаджень, для створення яких вдаутш даш про питомз кашталын овладения, роводять зктавлення 1х з типовими схемами садшня, формами крони тощо, в одночасяим урахуванням 5х сложивчоЗ варностз.

2.17. У дисертаци обгрунтовуеться доцшыпсть 1 д1свкть ыжористання нормативного методу планування основних засобзв або окремих 1х видов (евменив) на господарському р1вш. Для цього необхщно ииалачнтл на розрачунковий период лоешш плоиц!, врожайккть, варткть валозо! родукци колено! культей, а в тваршшиц'пп - погозв'я основних видов уварин та !х продуктивность (за приплодом, виходом м'яса, вовни на 1 голову). '

У процесс планування необх1дно визначити ступшь ф1зичного зносу об'скта, який здлягае реконструкцзз з розширенню, вивчити можливоси застосування нових технологзй у вздновлених будовлях 1 спорудах. Рекомендацп з Цього приводу вздеутш, але е рактичний доевзд, результата доедакень вчених. Так, доктор економзчних наук Я.М. Бляшсмаг доводить, що в уловах Бизорусп реконструкщя або

розширення примнцень виравдовуе себе при ф1зичному зное! до 35 %, якщо ж вш больший, то дощльно в5дновити об'ект за рахунок нового будшшцтва. Для нашо5 кра5ни, особливо для П степово] 5 исостеповоЗ зон з б'шьш сухим климатом, процент зносу можна шдвшцити до 40-45 %.

У тваргашицтв!, як 5 в рослинництв!, також сл]Д застосовувати нормативний метод планування кагатальних вкладень з розрахунку на голову худоби 1 птиги, 1 т продукцп залежно в!д структури стада та продуктивноеЩ кор^в, свиноматок та вхвцематок тощо. На оспов\ нормативов, залежно в5д виду продукцп 1 р1вня продуктивности худоби визначаюгь потребу в основних засобах тваринництва для даного регЗону.

При обгрунтуванш потреби в основних виробничих фондах особлива увага у дисертацп звертаеться на !х фактичне 1 нормативне сшвв)Дношення як у далому, так 1 за окремими видами основних засоб^в на окрем] мльськогосподарськм! культури та види тваринницько5 .продукцп.

Методом накладання нормативЗв основних фондов на виробиич! параметри конкретного об'екта визначаеться можливкть 5х використання при потреби В галузевих засобах виробництва, а також розроблеш В1ДП0В1ДН> пропозицн щодо удосконалення цього методу. Зокрема, встановлено, що для багатогалузевих с1льськогосподарських шдприемств нормативний метод планування забезпечуе досить високий ступень взаемозв'язку обеяв виробництва продукцп з необх5дною кшькктю основних засоб^в пращ.

Планування.нормативним методом дозволяе визначити 1 наближену галузеву структуру основних засоб^в, що е важливою передумовою усунення диспропорции у 1х' склада, а також формування в1Дпов1даих напрямшв кап1талъних вкладень на розширення матер^ально-техгпчно! бази сгльськогосподарських шдприемств з урахуванням забегпечення ефективного р1вня 1х використання.

2.18 В робой обгрунтовуеться система нормативов основних виробничих фондов, яка розраховуеться на 1 га посхвно! площо при лепному pbh урожайиостз культур, о-олову худоби та птиц! з урахуванням продуктивности тварин, як за загальним 1х обсягом, так i за окремими елементами (будовз, споруди, в т. ч. мелюративш; сшговз машини i обладнання, з них: трактори; робочо машини i обладнання; транспорта! засоби, в т. ч. вантажш автомобзло; робоча худоба; продуктивна худоба; багаторочш насадження; виморювальш прилади, шструмент та iran ochobh засоби).

Нормативи повинш розраховуватись на параметрах моделышх господарств, яко репрюзентуготь найважливошо технгко-економочно i природой особлийоси певного регюну, структуру посовяих плогц i погозв'я худоби; врожайшсть сшьськогосподарських культур i продуктивность тварин на конець зх доз.

2.19 При планувазоно швестицш слод врахувати й знфляцшнз процеси. Потужносто, hk вводилися в дно, дорожчали не тшьки внаслодок онфляцо! к аш тал овкл адень, а й внасЗдок зростаючих 'швеетигрйних витрат, не пов'язаних безпосередньо з розширенням виробничих потужностей. Подорожчання обладншшя вотчизнязюго виробництва водбувалося нищими темпами поровняно з подорожчанням будовельно-ыонтажних робот.

В умовах ринкових водносин швестицойна политика шдприемств агропроми елового комплексу повинна грунтуватися на принципах самофонансування, розвитку торговло матер!ально-техшчгаши ресурсами, договорной систем0 водаосин мЬк учасниками пгоестицойного процесу. Водночас ряд програм вимаз-ае державно! подтримки.

ХАвтор дотримуеться думки, що основними джерелами фшансування онвестиоцйомх проектов у агропроми еловому

комплекс! можуть бути власрл та в ал учен! кошти товаровиробниюв. Держава повинна економзчно етимугавати швестицп

емьськогосподарських товаровиробгоонв та знших швостор)в, в тому числ! шоземних, в агробизнес та согральну шфпаструктуру за рахунок пшьгового оподаткування та кредитування, змши амортизац1Йно! паштики, прямих та непрямих дотацдй 1 компенсаций,

Потребна реорганизация структурних пЗдроздшзв колишнього Держпостачу, поступове 1х приетосування до нових умов. Неможливо сформувати ринкову инфраструктуру на основ! 1снуючо1 товаропров!дно5 ыережз. Оптово-посередтщьш ф!рми, створеш на баз1 територ5альних постачально-збутових главков гаяьмуватимуть впроваджения ршпсового механ!зму, зберггатимуть розподхльчу номенклатуру засо61в виробництва в обсягах, необмдних для зх здЗйснення. При такзй систем! неможливо створити мехашзм впливу на виробникзв оасоб1в виробництва.

2.20 Нагромаджене завдяки бататорзчнш працх когоспникт майно е 1х колективним надбанням 1 пздлягае приватизацп. В концептуальному аспект! розз'язання Ц1е1 проблеми полягае в органззацшзю-економзчному перетвэренш господарств в асощацп нових форм дзяльностз з фсртуваиням гласз.остз в розр1зз господарсько! структури. Пра-.стично, ршзення передбачае ряд варзаззтш аалежно в!д розм1р1в господарства, спецзазеацзз, кадрового габезпечення, социально- економзчноз актквностз працюкзчих, зони мзсцезнаходокення тощ о.

Бзлыы рипучим к роком у формуваннз конкурентно'епроыожного прошарку приватних виробнизав у сшьсьзсому господарств) ноже стати використання майнового паю як важливого джерела нагромаджезшя перв!сного капиталу при створенн! фертлерських господарств.

ОСНОВШ ВИСПОВКИ I ПРОПОЗИЦЙ

1. На сучаеному етап: еконоапчноЗ реформл вктуаЬуеться необхздшсть теоретичного узагальнення 1 поглиблення методологЗчноЗ розробки проблем ощнки ефективноси осногчих фондов у всЗх галузях народного господарства I, особливо, у сихьському господа рствЗ як прюритетнгй галузз економЗки УкраЗни.

Продес реформування Ещноеин власчост!, структурних амш, розвитку ринковоЗ Знфраструктури в УкраЗнЗ поглибзосться. В них умовах дощльно застосовувати методолопю анаЗзу формування та ефективного функцЗонування основних виробничих фондов у сшьськоиу господарств1, яка на В1дмшу вЗд традицтних грунтуеться на розрахунку системи показникЗв диференцшовгию: залеясно вщ форми власност!, фшансовоЗ ситуацЗЗ, специфики конкретного шдприемства.

2. Прискорення науково-техшчного прогрееу в аграрно-промисловому виробництв! найбЗльщ чтсо проявляеться у кЗльшсному рост) та яккному удосконаленш основних виробничих фондов, як1 разом з трудовими та земельшши ресурсами становлять основу с1льськогосподарського виробництва.

Визначения еконоыЗчноЗ категор!3 основних виробничих фондш сшьського господарства дощльно доповнювати характеристиками !х функщональноЗ раг.

3. Головним критерием екояоиЗчноЗ ефективноези використанвя основних виробничих фондов у сшьському господарств! СЛ1Д вважати, П1двищення продуктивное^ пращ, що супроводжусться збкьшендям виробництва родукцЗЗ з одинищ земельно! площь Економ^чна ефективнкть основних виробничих фондов сшьськогосподарського призначення об'ективно характеризуе система вартзених та натуральних показникЗв. До основних показник1в доцшьно вЗднести: обсяг вИробництва товарно! 3 валовоЗ продукцзЗ з одинищ земельно! шкяцЗ, рЗвень

продуктивное?! працЗ, розмЗр грошсво-матер]алы1Их витрат на виробяицтво одиниш продукцп, обсяг валового доходу, чистого доходу, коефкцент ефективност! основних виробничих фондЗв. ЕкономЗчну ефектившегь використання окремих видЗв основних фондов характеризуют! технисо-економ1чними показниками Зх екеш/уатаци.

4. Головними методичними принципами чри нормуванш та нрогнозувашн основних виробничих фондов сшьськогосподарського призначення сл5д вважати такЗ: врахування функцЗонуючих виробничих потужностей, використання прогресивних типових проектЗв буд!вництва, застоеування системи машин, способш закладки та експлуатацЗ! багатор1чних насаджень, проектних параметров вЗдтворення основного стада. При цьому використовуготься метода екстраполяцЗЗ, вибЗркових обстежень, прямого розрахунку, нормативний та експертних ощнок, яш охошпоють бЗдышсть слособЗв обгрутування прогнозних явигц.

5. МетодолопчиЗ принципи оцЗнки окремих видов та труп основних засобЗв в аграрно-промисловому виробництч] грунтуються на особливостях IX формування. ВЗдновну варткть буд^вель 1 споруд визначають за укрупненими показниками рартост1 окремт конструкций та елементЗв, Зх загальгих розмЗрЗв по кожному будовельному об'егу. ВЗдновну варт^сть машин та обладнанля Л5значають лерерахуванням первЗсноЗ (балансовоЗ) вартосто В1ДП0В1ДН0 до чинних на момент ощнки оптоьих цЗн, нацЗнок торговельно-посередницьких организаций, вартост! монтажу. ВЗдновна вартзеть продуктивно! ! робочо! худоби визначаеться за витратами на 13 вирощування та формування племЗнних та продуктивних якостей. ВЗдновна варт!сть багатор!чних насаджень обчислюеться за нормативами питомих капЗтальних вкладень на 1х створення.

6.- В сучасних умовах обсяги 1 напрями капЗтальних ьклад^нь сл)Д планувати з врахуваниям прискорення темпЗв росту фондозабезпеченост! сшьськогосподарських шдприемств р^зних форм власност!, удосконаленн

спшв1Дношень основних фондт пров1дних галузей а також зх окремих тщт з труп засобзв працз.

3 метою концентрацп зусиль товаровиробник1в на формуваннз та ефектмвнм експлуатацзз основних вирюбничих фонд1в невиробничз осковн! фонди доцзльно передавати на компенеацзйних засадах вздповздззим мзшстерствам 1 вздомствам (оевзти, культури, охорони здоров'я тощо) в особз мЗсцевих органов влада з метою планоьпрного !х формуваззззя та квазфзкованоз ексзглуатахуЗ.

7. Об'ективною необх1Д1Пстю, гцо грунтусться на науково-техзгзчзюму прогрес1 у фондроутворюючих галуаях е прискоренйя обороту оановзшх Хвиробзвзчих фондзв, вздгзовздшстъ цизота вздтворезшя основних фоз5Дзв натурально-речевому вздновлеззнзо виробничих потужноетей. ОсобливоЗ актуальноел набувае приа?орення обороту тегшзчких засоб1в, пздвищекяя якостз сз аъсьзсогосподарськоз техшхи. Скорочезвзя тенденцзй Хздорожчазгня одиззицз потужноетз введения в дзю основних засобЗв, Зх стабшззЕЩзя та майбутне зростання е об'езстивнозо необхЗдшстю, ицо виливае з вимог господарського механззму.

8. Нароидування основных виробничих фонда та техшчних засобш на одиницю сшьськогосподарських угЗдь забезпечуе збзльзпензш виробництва продукцзз, рзст продухчивностз працз з доходноел, ззвюкення грошово-матерзальних витрат на виробзшцтво продузщзз.

Бфективнзсть використання машишзо-1 ракториого парху гроетае внаездок збзльшеззня мобЗльностЗ та роззхшрения меж застое ування ^.нергвтичззип засобзв при збшъшешп вартостз робочих машин до 3-4 крб. на одинзщю варто<гп силових мазпин.

9. Содзально-економзчнз ямзни в характерз з амзстз працз яайбзлъш чзтко роявляються в зростанш 13 фондоозброеност!. Заетосування у езлъеькогосподареькому виробззицтвЗ основних виробничих фондов, що взддовщають доеягнеззням науково-техшчного прогресу, дозволяс збзльшувати наззантажезшя .Земель на працзвника, пздвизцувати

продуктивжсть прац], упорядковувати робочий день, пошшувати умови прац), зменшувати сезоншсть виробництва Фондоозброешсть прац) в сипьському господарств!, зокреми Зах^дного региону Украши, сл!д довести до р1вня пров)дних галузей промисловост) 1 буд)вництва, а в перспектив! перевищити його у 1,5-2 рази.

10. В шдвищенш економгшо] ефективност) основних виробничих фондов важлива роль належить головному фактору 1х функцюнувания -оборотним засобам. При обгрунтуванш ствв)дношень основних 1 оборотних фонд!в важмво не допукати диспропорций ьшк виробничими примиценнями, погол!в'яи худоби 5 кормовою базою, машинно-тракториим парком та заласними частинами 1 паливяо-мастильними матер1алами, забезпечувати необ:идний ревень оплати правд.

11.СоЦ1ально-економ1чна рззультатившсть росту фондозабезпе-ченост! сЫьського господарстйа полягае в шдвищенш продуктивности пращ, вивмьненш з сфери смьськогосподарського виробництва трудових ресурсш, збЬгьшенн! виробництва продузсцп при скорочешп земель сиьськогосподарського використання.

Показники фоидов)ддач1 та фондом1сткоот!, хараитеризуючи пешп особливост! с мьськогослодарсько) дшльност1, в)дображаготь екладш економ1чн1 роцеси в аграрно-промисловому комплекс]. В них проявляешься екв)валентшсть обмшу М1Ж сшьським господарством та фондоутворюючими галузями промисловост) та будовництва Етали розвитку машинного виробництва можуть створювати цикл!чшсть в динам!ц5 цх покааниюв, проте р:вень повинен ыати тенденцио до пошшення.

Головними передумовами зростання фондомкткост! продукцп та зниження фондов]ддач1, поряд з недожами в оргашзацП роботи трудових колективЬз та амшами голузево] структуры сшьського господарства, е: подорожчання одшшш потужност! введених в дЬо основних засоб5в, низыл темпи впровадження досягнень иауково-техшчного

прогресу у фондоутворюючих галузях, невпорядковашстъ цш на промислову продукщю, яка надходить в село.

12. Важливою економ'1Чною основою поеднання обсяпв виробництва продукцп та необх!дних матер1алъно-техн1чних ресурс1в с норматив*! основних виробничих фонд:в с1льськогосподарського прианачення на одинидю земельно! площ], голову худоби, тонну продукцп, обгрунтоваш на баз! перспективних типових проекте виробничого будзвництва, системи машин для комплексно! мехашзаци виробничих процес1В, проектно! вартост! основного стада, багатор1чних насаджень з врахуванням функцюнуючих виробничих потужностей, досягнень науково-техшчного прогресу.

13. Регулювання швестицзйних процес!в в аграрно-промисловому комплекс! шдвиндус наукову та практичну значим1сть прогнозування фондозабезпеченост! с!льського господарства. Зб1льшення погош'я

' худоби, розширення мелюративного та дорожнього буд1вництва, нарощування об'ектш збер!гання та пере робки продукцп, завершения комплексно! механ(зацГ) виробничих процее1в, потреба г&луз! в додаткових трудових фондах на замещения вибуваючих трудових ресурс1В, подирожчання одиниц! потужност! основних засобш обумовлюють стотне збшьшення фондозабезпеченост! сшьсышх товаровиробник^в р13них форм власност1

Шдвищення фондозабезпеченост1 сЬгьського господартва Зах5дного регюну Украши визначатиметься обсягами виробництва родукцЛ, .ерспективною вартктю одиниц1 потужност! окремих вид5в основних засоб1в. Потреба в основних фондах сшьського господарства Зах1дного регюну Украши на 2000 р. визначена в обсяз! 820,7 трнрб., на 2005 р. -833,5 трн.хрб., адо становить в!Дпов1Дно 71,91 1 80,14 мн. доларш США.

14. 1нфляцшн1 процеси збшьшують розрив М1Ж балансовою та в1дновною вартютю основних засоб1в, що перешкоджае об'ективному ви значению ыайнових па!в, формуванню статутних фонддв

сшльних шдприемств. Офщшш шдексаци основних фондов, проведеш зпдно з постановами Кабшету М;шстр1в Украши у 1092, 1993, 1995 та 1996 рр.,не доводять баяансову варткть основних фонд'ш до шдновноЗ, не враховують цшових змм з часу останньо! переоцшки основних фонд'т (1972-1973 рр.), шдстаютъ в1д темпов шфляцп. .

Запропонована методика експертно! оцшки основних засобЗв дозволяс встановити реальну цшу майнових комплекс1в у агроформуваннях ус5х форм власност!.

15. Визначення реально! вартосм основних засоб1в дозволяс тдприсмствам об'ективно оцшювати власний виробничий потенцзал, визначати реальш майнов1 права пращвтпмв, ставить у р!вш умови партнер!в при формуванш сшльних шдприемств та господарських товариств.

Реальна оцшка основних засоб1в дозволяе шдприемствам об'ективно визначити цшу виробництва, прибутковкть галузей, реально оцшювати економ!чну ситуацию.

3. Переш публигацш автора, у як их в1добра:кеш осношп иоложепня

дисертацП

3.1. Ефектившсть, вщтвореннп та оцшка основних фондов ситьсъкого господарства ЗахЗдного репону Украши.-Льв1в: ДСГ1,1996.-198 с.

3.2. Основнг виробнич1 фонди сшъськото господарства: ефектившсть, оновлення, оцшка.- К: Урожай, 1995. 192 с. (Сшвавтори - Г. Шдшсецький, М. Герун та шип).

Особистий внесок автора: запропоновано методику 1 розраховано оцижу основних виробничих фонд'ш; дослужено 1х вщтворення та формування ринку засоб1В виробництва

3.3. Словник терм'шш ринково! економжи.- Льв1в: 1694- 72 с. (Сшвавтори- Г. Черевко, Б. Бмьський та тип).

Особистий внесок автора: опрацьовано термоош, що стосуються виробничих фондов, капиталу, каггаловкладень, оцшоси фондов.

3.4. Методично рекомендацп по експертнш оцЗооцо основних засобов в АПК (потоджеш з Мошстерством сшьського господарства i продовольства та Фондом державного майна Украши). - К.: ДОП Ьоститут агараноЗ економоки.-1995.~ 66 с. (Сшвавтори - Г. ГОдлоеецышй, Ь. Потулько та iuuii).

Особистий внесок автора: розроСлено водомосто i здойснено розрахунок оцонки водповодноо improeTi основних засобов по ох видах в АПК.

3.5. Методично рекомендацп.по оцщоц вартqct'i виробничих буд!вель i споруд сольськогосподарського призначешш.- К.: ДОП 1нститут аграрноо екоогамоки УААН, 1694.- 29 с. (Сповавтори - Г. Шдкецький, М. Ульянов та iuuii).

Особистий внесок автора: запропоновано методику здойснення оцщки ' будовель о споруд.

3.6. Основные факторы роста эффективности использования основных производственных фондов (Депонированная рукопись №5146 ВШ1ТЭИСХ): Москва, 1985.- 60 с. (Соавтор - Р. Трьонько).

Особистий знесок автора: здойснено класифокацою факторов росту фондсвзддачо, розраховано ступшь ох впливу та тосному зв'язку.

3.7. Ефективность оновлення основних виробничих фондов в умовах можгосподарськоо кооперации Наук, працо Львов. СИ T.8.1980.-C.48-50.

3.8. Поточно-цеховая соостема производства молока - резерв Эффективности использования "основных фондов. Информ. листок Львовского ЦНТИ,- 1982,--№10.-4 с.

3.9. Оплата працо i ефективность використання основних фондов тваринодщтва:- Наукрацо Дьв'ов.СП. Т.97,1982. С.97-100.

3.10. Объективная необходимость повышения экономической Эф~ фектоовности основных фондов сельского хозяйства Tea докл. респ. науч.-

практ. конференции молодых ученых-экономистов. Киев, 1982, с.40-41.

3.11. Резервы роста фондоотдачи: Научн. труды Львовского СХИ, 1933,- С.79-31.

3.12. Оптимизация соотношения между основными и оборотными фондами скотоводства: Научн. труды Львовского СХИ, 10S3.- С.69-72.

3.13. Совершенствование управления процессом воспроизводства основных производственных фондов в системе АПК: Научн. труды Львовского СХИ, 1985.-С.94-98. (Соавтор - Г. Черевко).

Особистий внесок автора: запропоновано механизм управления процесом в1ДТворення основних виробничих фондов.

3.14. Шляхи тдвигцення ефективност! використання ресурсного потенциалу: Tea доп. наук.-вироб. конф,- Кам 'янець-Подшьський, 1989,-С.140-141.

3.15. HayKosi основи пропорцюнальност! в роавитку матер^ально-техн\чно1 бааи с^льського господжарства. Тез. доп. наук.-вироб. конф-Льв1в, 1990, с.168-169.

Зб.Развмтие социальной инфраструктуры села - важная предпосыка эффективного использования ресурсов труда и фондов: Тез. докл. всесоюз. науч.-произв. конф,- Львов, 1990.-С.234-235.

3.17. Господарський мехашзм та риродокористувашт в агропрбмисловому комплекс!: Науков! прац] Льв1в. СП, 1991.-С.36-40. (Ствавтор - Г. Черевко).

Особистий внесок автора: розглянуто еколопчш аспекти використання основних фондов в сельскому господарств].

3.18. Ринков1 в1дносини як фактор ефективного використання виробничого потенциалу на сег Тез. доп. наук.-практ. кОнф.-Закарлаття.-ВБакта,1991,- с. 94.

3.19 Оптимальний р1вень техзпчного забезпечення фермере),ких господарств - основа збшьшення виробництва с1лъськогоеподарсько5 родукцП: Tea доя. period. наук-практ. конф.-Стрий-Львт, 1992.-С.С1-82.

3.20. Особливост! оцшки буд1вель та споруд як важливих елементш основних засоб1в: Тез. доп. 3bithoi конф. викладач'щ i асшрант1в- Льв1в, 1994.-С.73-74.

3.21. Оргашзащя приватизацй земл1 на Льв1вщиш. //Економша АПК,-№9.-1995.-0.45-48. (Сшвавтор - А. Бейсик).

Особистий внесок автора: достпджено репональш аспекти приватизацп земл) в области

3.22. Методичш шдходи до оцшки технжи та твармн як важливих елемент^в основних засоб1В при ix приватизацд. //Економ1чний вшник Ш,- Львв. ДСГ1, Ш5.-С.53-56.

3.23. Особливост] формування основних фондов у кооперативах: Tea доп. мЬхнародн. конф. - Льв1в. ДСП, 1995.-С.98-99.

3.24. Производственные ресурсы фермерских хозяйств: формирование и использование. Сборник трудов "Аграрные перспективы".- Прага: Чешский земледельческий университет, 1995.-С.179-185.

3.25. Викорисганя земл! як головного засобу виробництва: Наукой) пращ, Львт, ДСП, 1996.-С.32-34.

3.26. Проблеми оцшки та використання основних фондов в умооах ринковях вщносин: Tea доп. наук, конф.- Львт. ДСП, 1996.-С.125-126,

3.27. Лети аспекти б1знес-планування у с'шьськогосиодарських шдприемствах //Ёконом1Ка АГГК.-М4..-С.29-33. (Сгнвавтор - Б. Б1льський).

Особистий внесок автора: висв1тлення особливостей основних аспектов плйнуваиня з урахуванням ринкових умов.

3.28. Економшо-еколопчш аспекти реформування агропромислового комплексу: Наукращ. Льв1в.ДСГ1, 1996.-С.10-14 (0.33 да).

3.29. Фшансов! аспекти кап1таловкладень у схльському господаpcTBi в умовах переходу до ринку: Наук, пращ, Волинський ДУ, 1996.-С.50-52.

3.30. Обгрунтування пропорцшност1 в розвитку матер]ально-техн1чно1 бази АПК //Ек .ном!чний вкник №2.- Льв1в. ДСГ1, 1996,- С.97-100.

ANNOTATION

Harasym P.M. The fixed funds efficiency and reproduction valuation's methodological aspects by reforming agricultural enterprises (on distance of west region of Ukraine). Thesis for a doctor's degree in agricultural economics in the specialized fields 08.06.01 - economics of enterprises and forms of economy; 08.07.02 - economics of agriculture and of agro-industrial complex. Institute of Regional Researches of National Academy of Science of Ukraine, Ivov, 1996.

Thesis is defending contains some main result of theoretical and practical investigation of methodological principles of agro-industrial complex enterprises fixed funds valuation, its reproduction; recommendations of enhance of economic efficiency of agricultural' fixed funds used; substantiation of standards and forecast of agricultural fixed funds for west regions of Ukraine; priority of directions of agricultural investitions; valuation of property of some . agricultural enterprises by reforming ownership.

АННОТАЦИЯ

Герасим ILM. Методологические аспекты оценки, эффективности и воспроизводства основных фондов при реформировании сельскохозяйственных предприятий (на примере Западного региона Украины). Диссертация на соискание ученой степени доктора Экономических наук по специальностям 08.06.01 - экономика предприятий и форм хозяйствования и 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. Институт региональных исследований, Львов, 1996.

Защищаемая диссертация содержит результаты теоретических и практических . исследований методологических положений оценки основных фондов предприятий аграрно-промышленого комплекса, их воспроизводства; рекомендации по повышению экономической эффективности ' использования основных фондов сельскохозяйствен-

ного назначения; обоснованные нормативы и прогноз основных. фондов сельскохозяйственного назначения для областей Западного региона Украины, приоритетные направления капитальных вложений в сельское хозяйство: оценку имущества отдельных сельскохозяйственных предприятий при реформировании в них отношений собственности.

Ключов! слова: основш фонди, ефектившсть, оцшка, вщтворення, нормативи, прогнозш розрахунки

Похожие диссертации

• Основные направления рыночного реформирования российской экономики
• Организация ремонтно-технического обслуживания сельскохозяйственных товаропроизводителей в условиях перехода к рыночной экономике
• Промышленная политика в обеспечении экономической безопасности депрессивных регионов
• Совершенствование оценки экономического потенциала земельно-ресурсного комплекса сельскохозяйственных предприятий в системе стратегического управления
• Развитие экономических отношений в сельскохозяйственных предприятиях с собственностью работников