Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Государственный дог США тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат

Ученая степень	кандидат экономических наук
Автор	Левочкин, Сергей Владимирович
Место защиты	Киев
Год	1997
Шифр ВАК РФ	08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Государственный дог США"

КНЁВСЬКИЙ НАЩОНАЛЬНИЙ ЕКОНОШЧНИЙ УНШЕРСИТЕТ

На правах руколису

ЛЬОВОЧКШ Серпй Володимирович

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ США

Спстцалыпсть О&МфУ- Державт фшанси i податки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци па здобугтя паукового ступени кандидата екопойчпих паук

KIIB - 1897

Дисертадш е рукописом.

Роботу виконано на кафедр! фшанав КиУвського нацюнального еконошчного ушверситету.

Науковий KepiBHHK : Заслужений дЪге назрей Украйш, доктор екоио>пчних наук, професор ФЕДОСОВ В.М.

Офщиш1 опопепти : доктор економ1Чних наук,

професор СТЕПАНЕНКО В.О. кандидат екоио>шпшх наук, доцент ШАМОВА I.B.

Провщш установа : Науково-досцдаий фшансовий щетитут при MiHicrepcTBi фшанс1в Украйш

Захисг дисертацй вщбудегься /'ТУУ-^ 1997 р. о

годит на заиданш спец!ал1зовано1 вчено! ради Д.01.53.03 у Кихвському нацюнальному екоиошчному ун1верситет1 за адресою :

252057, и.КиЕв, пр.Перемоги, 54/1 у ^^f ^^

3 дисертащею можна ознакомитесь в б1бл1отец1 Кишського нацюнального сконом1чзюго ун1верситету.

Автореферат роз1сланий с^ / " березня 1997 р.

Вчений сскрстар спец!ал1зованоГ вчено1 ради, кандидат економ1чнях наук,

доцент А.М.Поддерьогш

ЗГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальтсть та стушит, лосшження теми. В умовах ринковоУ трансформацп економ^ки Укра'ши змшюсться фуивдональна роль фшанав 1 головиих фшансових шститупв. Це об'ектавно зумовлюе пошук гшшив шдвищення Ух ефективносп, переосмислення суп 1 poлi багатъох фшансових категорш 1 процеав. Важливою сферою фшансових в1дносин е державний кредит у його класичшй форм], коли держава виступае як боржннк, познчальник. Насшдком цього е державний борг, головною причиною його виникнення - дефщитшсть державного бюджету. Глибока 1 всеохоплююча фшансово-екопоуцчна криза в УкраУш загострила проблему бюджетного дефщиту 1 державного боргу. 3 уаею гостротою достали питания вдосконаления форм, метсдав 1 джерел Ух локриття, управшпя державним боргом. В зв'язку з цим актуальннм 1 важливим е створения засад ефективноУ [ науково обгрунтоваиоУ фшансовоУ пол1тики, що вп'люс в соб1 свтдай досвщ управшпя державним боргом. Вона мае бута адекватною систем! ринкових вщносин. 3 огляду на все це, досщженм питань розвитку державного боргу в США, його мкця та ро.щ в економ1щ е сзоечасним 1 актуальннм як з теоретичних, так 1 особливо - прагматачиих позицпь

Теоретичш основи управшня державним боргом певною м1рою вивчеш в фшансовш л1тературь Належне мкце в розробщ ще! проблемп займакпъ роботи украшських вчеиих: М.Б.Богачевського, А.С.Гальчинського, В.М.СутормшоУ, В.О.Степапепка, В.М.Федосова, В.М.Федоренка та шш. Серед росшських вчепих варто видЬшти роботи: Б.Г.Бодирева, Л.О.ДробозшоУ, Р.М.Ентова, Л.М.КрасавшоУ, 1.М.ОсадчоУ, Ю.М.Осшова, Г.П.Солюса, В.М.Усосгана тощо. Серед захщних економкгпв вагомий внесок в досщженпя ШсГ теми зробили: М.Браунр1Г, С.Вайнтрауб, Х.Джонсои, О.Екстайн, Дж.Кейпс, Р.Коб, А.Лаффер, А.Лернер, Р.Масгрейв, Д.Ртардо, П.Розе, А.См1т, Д.Фрасер, М.Фрщман, У.Хелер, Дж.Хкс та 1нш. В той же час, в Укра'пп, нажаль, майже немае доицджень, спещально присвячених проблемам управшпя державним боргом, особнвостям його формування та розвитку в перюд переходу до ринковоУ еконошки. Тому вивчешгя досввду пром/щих крага свггу з ще'{ проблематики та його творча обробка з метою створсння на.йб1льш ирийнятноУ для конкретних економиних умов модел1 управшпя державним боргом е, безумовно, важливим завданням. Саме актуальтсть, науково-теоретична 1 практична важшшсть проблемн, п недостатня вивченшсть 1 обгрунтуваншсть в Укра'пп обумовили виб1р теми дисертащйного

досщження. Виходячи з ступеш иауковсн проробленосп зазначсних проблем 1 реальних потреб практики, визначено мету та основш завдання досщження.

Мета робота полягае у вивченш та узагальненш св!тового досвщу управшня дежавним боргом та виявленш можливостей використаиня в Укра'нп пайбшьш ращональних його елемсн'пв. У вщповщносп з поставленою метою визначеш конкрстш науков1 завдання досщження:

- комплексной анал1з генезису та еволюци державного боргу США, виявлеиня осиовних еташв i тенденцш його розвитку;

- розгляд та анал1з структура державного боргу США, мехашзму його обслуговування;

- вивчення спецнф1чних особливостей заборгованосп цгга/пв та м1сцевих оргаи1в

- визначення ипсця та рол1 державн на фшансовому ринку;

- досшдження мсхашзму управшня державним боргом, взаемозв'языв м1ж фискальною 1 грошовою поштикою з цього питания;

- визпачеипя макроекопом1чних позацш державного боргу;

- обгрунтування напряммв вдосконалення управшня державним боргом в Украци, розробка шдход!в до визначення оптимальнос-п його розмфу 1 структура.

Предметом досщження е фшансов! вщносини, що складаються м1ж державою-боржником та и кредиторами, в результат! яких формуеться, функцюнуе { розвиваеться державний борг.

Об'ектом досшдження е державний борг, його м1сце та роль в економКшому розвитку США за тривалий 1еторичний першд: 1800-19%р.р.

Методолопчною 1 теоретичною основою досщження е розвиток економ1чпоТ теори, творче осмислення праць в1тчизняних та заруб1жннх вчених з питань теори та практики функшонування державного боргу. В робот! використано д1алектачний метод наукового шзнання, на основ1 якого здшснено анал1з { синтез загальних проблем, поеднання сторичного й лопчного в еволюцн боргу, розкрито глибинш економ1чш витоки в його русь В нроцеи досщження причинно-наиидкових зв'язюв широко застосовувались прийоми групуванпя, статистичних норишянь, балапсовоТ ув'язки, а також графжо-ан аттичш методи.

Статистачну ! фактолопчну основу досщження складають законодавч1 та нормативш акта, що регулюютъ систему управшпя державним боргом, матер!али

Мшстерства фшанав Украли, М1п1стврства статистики Украши, Державпо'1 ком!сп з цшних папер1в та фондового ринку, Нащонального агентства Укра'ши з реконструкцц та розвитку. У робоп над дисертащею використовувалися офшшт пубкацн законодавчих 1 виконавчих орган]в, видання фшансових та статистичтшх устапов США I нших кра'ш, МВФ, Св1тового банку, ОЕСР. Широко впкористаш стати стпчш щор1чпики, бюлетеш ) обзори США, зокрема Федерально! резервно!' системи,. довщкова, монограф1 чна 1 першдична заруб1жна штсратура. Дисертащя виконана як складова частина розроблюваиих колектавом кафедрн фшанав Кшвського нащонального економ1чного ушверситету комплексних науково-досщних тем "Теор1я 1 практика управшня фшансами в умовах ринково! економки" (номер державно! реестрацп 0196У007509) та "Бюджетний мехашзм в систем! риикових вцдаосин" (помер державно! реестраци ИА01002606Р).

Наукова новизна дисертанп та особпстий внесок автора в розробку проблем. Виконане доапджешгя е першою роботою в УкраТш з проблемн державного боргу в США. Його новизна полягас в тому, що:

- виявлеш основш етапи г тсндсшш розвитку державного боргу в США;

- показано 1 проанаЬовано структурт зрушення в державши заборюваносп США 1 особливосп мехашзму 1 обслуговування;

- досщжено специф1ку руху заборгованосп шта-пв та м1сцсвих оргашв кладя;

- визначено мюце та роль держави па фшансовому ринку;

- вивчено мехашзм управшня державним боргом, окреслено взаемозв'язки М1Ж фккальною 1 грошовою потткою з цього питапня;

- обгрунтовано 1 досщжено макроеконоличш позицн державного боргу;

- узагальнено, па основ1 вивчешгя сучасних заждних теорш державного кредиту, тсоречичт тдходи до проблеми регулювання державного боргу;

- виявлено недстки в систем! управшня державним боргом в УкраГт 1 обгрунтовано шдходи до визначення його оптимального розм1ру \ структури, формування бшьш ефектавного мехашзму його обслуговування.

Теоретичпе значения робота полягае в тому,що проведене досл1джсштя 1 головт висповки маютх> певне значения для подальнгого розвитку теорн фшанав. Вони дозволяють копкретизувата уявлення про сиецифжу розвитку державного боргу в крашах з розвинутою ринковою економшою 1 особливосп управшня ним. Результата досщження невною м1рою збагачують вщповщш роздши курив "Фшапси" 1 "Фшансовий ринок".

Практичне значепня роботи. Основш положения дисертацшного досщжсння, кр^м наукового, маютъ також практичне значения 1 м о жуть бута використаш в процеа вдосконалення системи управшня державним боргом в У крапп. Вони використовуються в КиТвському пацюнальному економ1чному ушверсите'п при викладанш курсш "Фшанси", "Бюджетний менеджмент" та "Фшансовий ринок". На оспов1 результата досщження над1слаш пропозшш щодо вдосконалення управшня державним боргом до Нацюиалыюго агентства Украши з реконструкцй та розвитку, ям отримали позитивну оцшку.

Апробад}я робота та нубшанп. Результата наукового достижения обговорювалися на засщашшх кафедри фшанав Кшвського национального сконом1чного ушверситету. Рекомендацп автора з питань управшня державним боргом в Украпн доповщались на пжнародних конферешцях: "Проблема бюджетного дефщиту \ державного боргу в крашах Схщно! Свропи" ( БШО; 7-9 грудня 1994р., Мюнхен), "Фшансовий ринок: нроблеми 1 перспекгиви розвитку" (М1Жиародний фонд фокального 1 еконолачного розвитку; 3-5 квшм 1996р., Амстердам). Вони знайшли вщображення в нубкащях автора: брошур1 \ статгях загальним обсягом 5,1 др.арк.

Структура дисертащйно! робота складаетъся з вступу, трьох глав, висновыв та пропозицш 1 б1блюграф1Чного списку. У встуш обгрунтовуетъся актуалыистъ дисертацп, а головна мета 1 завдання, визначаються предмет 1 об'ект досщження. У нершш глав1 розлядаеться генезис та еволюц1я державного боргу США, етапи 1 тендспцп його розвитку. Друга глава присвячена анашзу м1сця та рол! держави на фшансовому ринку. В третш глав1 анал1зуються макроеконоличщ позици державного боргу 1 сучаст теорп державного кредиту. Висновки ! пропозицп м1стять у соб1 рекомендацц автора, зроблеш ним за результатами досщження.

ОСНОВШ ПОЛОЖЕНИЯ I РЕЗУЛЬТАТ!! ДИСЕРТАЦШНО! РОБОТИ.

В дисертацп розглянуто плел, груд проблем.

Пертою проблемою, розглянутою в робел, е з'ясування походження заборгованоеп федерального уряду США 1 и розвиток протагом 1800-1996р.р. Як евщчить аиагз даних, борг федерального уряду виник у ход1 вшни за незалежтстъ. Повстал1 твшчноамерикансьш колонн Великобританп, не маючи централ1зовано1 фшансовсц системи, профшансували вшну майже наполовину шляхом випуску паперових грошей, на частину - випуском позик 1 близько чверт! - за рахунок введения надзвичайного податку на

прибуток. В1Д чаав прийняття американсько! констатуци у 1787р. формуеться фшансова система краши. Когггрес одержав широю фшансов1 права, в тому чисш право "робитн позики за рахунок об'сднаних штат" (п. 2, розд. 8). Штатам було залишено право випускати позики на фшансування видатмв. Таким чином, утворюютъся 1 розвиваютъся борги федерацц 1 шта'ПБ. Другим поштовхом до зростапня федеральноУ заборгованос-п в середин! XIX ст. стала громадянська вшна М1Ж Швшччю I Швднем. Борг вирю бшьш як у 40 раз1в, знову осноъними джерелами фшансування военних витрат Були позики 1 емкп. Вщноспа величина боргу до ВВП зросла з2% у 1860 р. до 38% у 1870 р. (Див. мал. 1). На початок XX ст. федеральний борг знатно скорочуеться. Змщнюеться база доходов федерального бюджету, в 1913р. за поправкою 16 до Конститугщ США федеращя д1стала право братн прями податей з уах джерел доход1в. Того ж року було введено федеральний особпстий лодаток на прибуток. Фшаисувапня вшськових витрат у перюд першоУ сштово'1 тш'ши було тре-пм поштовхом до зростання федерального боргу. Вшськов1 витрати, що становили 35,5 мрд. дол., були профшапсоваш майже на 75% позиками, незважаючи на зростання податкових иадходжеяь. За перюд вшни борг вирк бшыл шж у 20 раз^в. Зростання боргу викликадо збьтылення витрат на управшня ним. Насщки фшансування в борг далися взпаки у 20-11 роки, коли при значному згажепш заборговапосп вщсотаи за боргом становили до 25-30% загально! сумп бюджетних витрат. Вщ початку 30-х роив починаеться чет&ерта хваля зростання федерального боргу, внкликана глибокою економ1чною кризою 1929-1933р.р. Вщбуваетъся як абсолютно, так 1 вдаосне зростання федеральних витрат шд виливом державно!' пол1тики, спрямованоТ на придушення економ1чно1 кризи.

Вщноспо ВВП федеральш витрати зросли з 9,8% у 1929р. до 19,7% у 1934р. Зростання частки ВВП, яку використовувала держава, пояснюеться не лише активною фшаясовою политикою, а й глибоким паданиям виробництва. В перюд кризи 1929-1933р.р. вар-псний обсяг ВВП скоротався майже в 2 рази, а борг гидносно нього зрю в 1933р. до 36%. Сщ вщзначита, що вщ часу кризи починаеться хрошчна дефщитшсть федерального бюджету США i гцоришяй нергвномгрний прир1ст федерального боргу в абсолютних сумах. Фшансування вшськових витрат друго'1 свгговоТ вшпи викликало п'яту хвилю зростання боргу. Загальна сума федеральних витрат у 194Ы945р.р. становила 323 мрд. дол., з них вшськов; статн - 87% витрат. Тхне фшансування на 43% було забезпечене

cteacpajimihh 6opr CILIA b % лo BBII*

* TpacJiiK CKna^eHHH 3a /larniMH : Statistical Abstract of the United States 3a 1940, 1947, 1955, 1965,1970, 1991, 1993 p.p.

Federal Reserve Bulletin : 1995, Dec. p. A30, A51; 1997 Jan. p. A48, A27.

податками i ira 57% Ч позиками. Нарощувашгя економ1чного потенщалу i практична квщашя безроб1ття пщготували базу для небувалого для США розвитку податково!" системи.

Зростання доходхв населения дало зиогу розширяти число платниюв податюв (-пльки з особистого податку на прибуток кшьюсть поданих декларацш зросла з 14,5 мн. у 1940р. до 42,6 мн. у 1945р.) i значно шдвищитя ncyiaiicoBi ставки. Як вщзначають американсыа досщники, досвщ упрашпния фщ&нсами шд час другсн cbtobo в!Гиш був ушкалыгам. В основу було покладено мету регулювання грошово'1 маси в o6iry, а не -пльки зростання державних дохо/цв, Введения податку на падприбуток було спрямоване на стримування швестпщйно}' попики, для уникиеиня економ1чного буму й шфляцп, розвиток особистого податку на прибуток - на стримування споживання. Податкова политика неретворилася на невщ'емну частину економ!чно1 пол11икл. Незважаючи на зростання податыв, федеральний бюджет був гостро деф1цнтним, через це борг за роки вшни 3pic у 6 раз1в, а його вдашсна величина щодо ВВП - до 122,7%. Держава за допомогою рестрикцц комерцшного кредиту, контролю над цшами, ежспортом та мпортом i шляхом введения часткового ращонування споживаппя, налагалась стримувати зростання щн i знсцшення долара. Проте шфляцп стримата не вдалося. Звичайно, гшершфляцп не сталося, але in деке кушвельно! сили долара (вирахувано'1 па ochob етоживчих щн) скоротився в 1946р. до 71,7 %(при 100% у 1935-1939 p.p.).

У шелявоенний перюд темни приросту боргу в абсолютних сумах знижуються з 27,5% в 1946р. до 1,7-6,8% у 50-60-х p.p. Вадносний показник боргу впав до 57,6% у 1960р. i 34,5% у 1975р. В перюд "холодней" тлйни економжа США витримувала тягар зроелих вшськових витрат. Ще силыпшого удару, шж зростання вшськових витрат, завдали федеральним фшансам ei<OHoMi4iii кризи 1973-1975р.р., 1981-1983р.р., i початку 90-х p.p. У 1975р. npupicT боргу становив 12%, у 1976р. - 16,1%. В той же час борг щодо ВВП ctotiio не зростав. Економ1чпа криза 1981-1983р.р. викликала ще бшыцу дефщитшеть бюджету, що обчислювалася значним числом у мрд. дол., npupicT боргу в 1982 р. становив 14,3%, в 1983р. - 20,6% (тобто близько шдходив до темшв приросту у воепш роки). 3 1982р. починаеться шоста хвиля зростання вщносно'1 величини боргу до ВВП - з 33,5% (найменша цифра за весь шелявоенний перюд) до 68,6% в 1996р.

Висновки, що грунтуються па доывджепш руху федерального боргу за великий сторичний перюд, зводяться до настунного: но-перше, рухомим фактором зростання боргу стали вшни ("гарячГ' й "холодн1") та економ1чл1 кризи; по-друге. сучасний стан

федерально! заборгованосп США розвиваеться шд впливом економ1чних криз. Вщносна величина боргу до ВВП наближасться до цифри 71,3% - po3Mipy, якого вона досягае в середин i 50-х p.p. - перюду вшськового протистояння двох св1тових систем i найбшьшо! питом о! ваги вшськових витрат у федеральному бюджет!

Другою проблемою досщження е вивчення розвитку так звано! "мунщипально! заборгованосп", шд якою в америкаксьын економ1чшй .liTeparypi розумпоться борги штатов i MiciieBoi влади. У США вони розвиваються автономно вщ федерального боргу. Загальний борг США - величина розрахункова. BiH складаеться з суми борпв адмш1страцш ycix pibiiiB: федерацй, штат1В та м1сцево! влади. Структура загально! державно! заборгованосп протягом 1900-1996р.р. змпиовалася. У шй з'являетъся тснденщя зростання частей боргу федерацц (Див. мал. 2), що пояснюеться, по-перше. центр ал1защею найбьтылих державних витрат i доходов у бюджет! федеращ!, по-руге. -меньшою (у nopisiMHiii з федеральною) дефвдтшстю бюджетов штат!в i мкцево! влади. Основннми питаниями, що мають практичний штерес для Украши, е таи. Перше - яким чином центр альм органи влади п овины забезпечята управшня i контроль над cMicicio цшних nanepiB кисцевих оргашв влади? Друге - яю цшш паперц сшд випускати на мкцях?

У США в 1975р. було засноване Управшня з розробкн правил щодо операцш i3 мунщипальними цшними паперами. На нього були покладеш завдання регулювання ринку мунщинальних обдпацш, реестраци Bcix дилер1в i брокср1в по цих ojiiraninx, заснування системи квал1фжащйних спит1в для професюнал1в.

Управшня прийняло ряд постанов, пов'язаних з вимогами Конгресу про розшнрення внливу на ринок мунщинальних обтгацш. Зпдно ними, ем тети були зобов'язат давати пубгпчну шформацио про Hoei випуски цшних nanepiB i розширити зштшсть про фшапсову д1яльшсть пгкгав i мюцево! влади. Доходи, отримаш нвесторами но мушципалышх щнних паперах, не шдлягали обкладашш особистим федеральним податком на прибуток. Законом 1986р. було что внзначено коло громадських po6iT, що фшапсуютъся шляхом розмнцення неоподатковуваних обшгацШ. Bei iinui видн обдкацш були шдведеш шд федеральне оподаткування. Цим законом федеральний уряд розширив свою податкову базу на мкцях. Отжс, на приклад! законодавства США можна пересвщчитися в необзодносп встановлення ефективного контролю над e.wicicio мкцевих обтгацш.

3wlHa cTpyiaypu 3aranbnoT Aep*3BHoi 3a50pr0BaH0CTi b CILIA* (%)

* rpa<t>l< cicnafleHwii 3a flam-iwn : Statistical Abstract of the United States 3a 1940, 1947, 1955, 1965, 1970, 1991, 1993 p.p. Federal Reserve Bulletin: 1997 Jan., A27.

Не менш важливою с проблема jncocri обтгацШ, що випускаються. У США штата i мкцсва влада винускають два основних види шнних nanepis: звичайш i дохщш бони. До 70-х p.p. внпускалися переважно звичайш бони. Поступово в eMiciax зростае частка дохщних бошв, тобто бон1в, яю погашуються разом i3 виплатою вщсотюв з сум, одержаних у ход; виконання об'екпв, що будуються. Це сталося внасщок масового опору платшшв нодаткш прота високих ставок мкцсвого майнового податку, який забезнечуе погашения звичашшх бошв. Дохщш бони не потребуютъ пщвищення податив, тому вони перетворюютъся в популярная 3aci6 фшансування економ1чно! i сошально! шфраструктури. Враховуючи досвщ США , можна зробити висновок про нсобхщшсть випуску в Украш на мисцевому piBiii цього виду обл1гацш, беручи до уваги, що власна фшансова база у iiariroT MicucBo'i влади дуже слабка.

Третъою проблемою досвджснпя с визначенпя poni й м1сця держави па фшансовому ринку. Сучасна держава - важливий i масштабний суб'ект фшансового ринку. На противагу пщим суб'сктам, вона отримуе з ринку значш фшанмда кошта, практично не вносячи шчого у фонд заощадження. У структур! заборгованосп фшансового ринку, що стан овила в 1996р. пркблизяо 20,0 трн. дол., обкацн Bcix piBHiB адмппстрацш США (федеращя, штата, м1сцева влада) становили 39,4%. У фондах, щороку акумульованих на кредитных ринках США, федеральт o6.iiratui становлять вщ 31,8% у 1987р. до 26,0% у 1996р., мушципальш обшацп - вщповщно вщ 8,4% до 2,9%. У США до складу федерального боргу входятъ: борг казначейства i борги федералышх агентств, фшансованих федералышм урядом, що маютъ право випускатн niurii папери i фшасуються федеральним урядом. Заборговашсть агентств станови-хъ 10-12% вщ загально!" федерально! заборгованосп. Основна сума боргу (60-65%) являе собою ринковий борг, обпацй' якого вшьно обертаються на финансовому ринку. Котирування дшннх nanepiB уряду пубшуетъся щоденно в "Уол Cipir Джоряал" та шших виданнях США. У склад! ринкового боргу 25% припадае на короткостроков1 казначейсью всксел!, у заборгованосп по казначейських нотах зростае короткострокова а. частина (вщ 1 до 3 рошв). У такий cnoci6 порушусться "золоте правило державпих фшанав": максимальне збшьшення позик на тривал1 строки при скороченш питомо! ваги короткострокових запозичень.

Коло кредитор1в держави вельми широке. Його можна подшита на три основних сегмента: небанивсьм швестори, банки, казначейсыа та mini федеральш фонди й агентства. Упродовж тривалого периоду 1940-1996р.р. намгтилася тенденщя зростання

ПИТОМ01 ваги oGniraii, придбаних небанювськями нвесторами: в 90-х p.p. 1хня частка становись приблизно 60%. Частка банков значно знижуетъся - до 13-14%, частка казначейских i федсралышх фондав та агентств, що зосереджують у себе iiepuHKOBi випуски, коливаеться вщ 9% до 27%. Склад небашйвськнх iiiBecropiB р1зномаштний. До них належать фшапсорл шститути, м!сцеш та щтатш казпачейства, фхзичт особи, а також H03eMH кредитори. Фшаиссш шсппута виступаютъ посередниками на фтаисовому ринку. Державш об.шгацм поодаготъ важпве М1сце в xhx активах. Так, в активах ощадних i кредитних асощатпй п'ята частина являе собою швестици в цшш папери, з них до 80% - у державш обкацп. Кредита!, взаемh фонди, страхов! компапп е також значними кредиторами держави.

Ф1зичв1 особи (бюджета домашшх господарств - за термшолопего америкапсько'1 статистики) е як прямими нвесторами в державш цшш папери, так i непрямими через вищеиазват фшансов1 шсгитут. У США випускаються також ощадш бонн - об.и'гацн неринкового характеру, що розмщуються серед физичних oci6. Звернемо увагу на особливост! цих обл1гащй. По-псоте. вони ппзькопомшальш (вщ 500 до 10000 дол.). Подруге. Тхня кушвля полегшена там, що соки продаютъся за цшою в1д 50% до 100% номшалу ГОТ1ВКОЮ, або безпгавковим розрахунком пщ час одержання заробтгоТ плата. По-трете. полегшений fx продаж. 1нвестор може продати обл1гацш фшансовий установ1 або банку через 6 мкявдв nic.ia придбання у будь-який час. Це дае можливюи. розширити коло державних кредитор1в. У 1996р. 6,7% всього федерального боргу припадало на ощадш бони та in mi o.iirauii, придбаш ф1зичними особами. Статистика США рееструе фшансов! актави домашшх господарств. Якщо взята x за 100%, то в середньому за 1980-1996р.р. на швестицп' в державш облагали припадало 4,4%, в мушципальш обц-ацй' - 3,1%. Факта4ni ж вкладення значно вини. Осповпа сума акишв домашшх господарств була вкладена в hhh папери фшансових шсппупв: 28% - у neiicifnii фонди, 8,2% - у взасмш фонди i crpaxoBi компанн i, таким чином, опосередкована у державш обкацп.

Значения банив у придбанш державних обцацш визначаетъся не тшьки кшьюсною характеристикою. Федеральш резерпш банки (ФРБ) зосереджують у себе значш суми короткострокових об.тгацш. 3 yciei сумк федерального боргу терм1ном до 1 року на ФРБ припадае вщ 18% до 22%. У комерцшннх банках США значна частка швестицшних операцш зд1йсиюеться з шнними паперами держави, переважно з коропсостроковими. Це становище пояснюетъся там, що банки е касирами казпачейства, вони беруть участь у первинному розмпцент казначейских вексел1в. ФРБ проводятъ операцп на вщкритому

риыку шляхом кушвльпродажу державних обшацш з метою регулювання грошового обпу. Головним органом ФРС, який здшснюе грошову попику в США, е Федеральний компот з вщкритого ринку (ФКВР). Загальые кергвництво операщями на вщкритому ринку проводить Федеральний рсзервний банк м. Нью-Йорка (округ № 2) за вказпжами ФКВР. Щ операци проводяться по всШ ФРС, тому кушвля та продаж здшенюготься з единого "рахунку еистеми операцш на вщкритому ринку".

Основне призначешш ФКВР полягае в пришита рщень про збшыпення або зменшення кшькосп грошей, що знаходятъся в об1гу, шляхом кугивт чи продажу державних щнних папер1в. На тдсташ вивчення руху найважлившнгх економ1чних показниыв складаютъся прогноза на 1 рш 1 на 1 мюяць наперед про стан кредитно! активносп, сшввщношень мгж рухом вщсоткових ставок 1 передбачуваним рухом грошових агрегата. У 1978р. було ирийнято закон про повну зайлясть 1 збалансоване зростання (закон Хемфр^Хоукшса), зпдно з яким ФРС розробляе й пубп;ус контрольш цифри приросту грошових агрегата М1М2,М3,а також меяа коливань приросту загально'1 суми внутршнього нефшансового боргу. В економ1чнш л1тератур1 така потгка мае назву таржетирування, тобто встановленням певних цшей. Отже, регулювання грошового об!гу пов'язане з регулюванням державного боргу.

Техшчно схема операщй на вщкритому ринку надто проста. Якщо ФКВР треба збшынити грошову маеу в обну вщповдаю до встановлених вщсотюв ирирюту, то ФРБ м. Нью-Йорка буде дано завдання купити дсржавш обггацп на певцу суму. Цими д1ями у фшансовий ринок вливаються нов1 гронн. Загальна сума грошей в об1гу зростае, створюються фшансов1 фонди, необхщш для еколом1чного розвитку. У подальшому це спричиияе пщвищення ыопиту, зростання цш на акцп та обл1гацн. Цша фшансових актив1в зростае. Якшо ФКВР треба знизита обсяг грошово! маси, то ФРБ м. Нью-Йорка буде дано завдания продати державш обл1гацп 1 в такий споаб вилучити гропп з обпгу па певну суму. Цими д1ями з фшансового ринку вилучаютъся грошотц фонди, що призводить до скорочспня кредитування господарства, дшова актившсть зпижуетъся, цша на акцп та обл1гаци падае. В американськш л1тератур1 потжу вщкритого ринку, яку проводить ФКВР, часто критакують. Як вщзначають досщники, попит на гропп персдбачити не можна, политика таржетирування не моясе бута ефективною*.

* Record of Policy Actions of the FOMCll Federal Reserve Bulletin. Oct.-1996.-P.762.

Управления гроиговою масою в об1гу - складна проблема. За багато роюв спостережень 1 досщжень американсью сконом1стп дшшли висновку, що фактично центр алый банки можуть встановити лише частковий контроль над грошовим обком. На цш тез1 американських (те ж саме стверджують анппйсыи, французьк! та ниш досвдники) економ1спв сщ особливо наголосита. Розробляючи грошову поттку в Украпп в умовах рипково! економжи, треба обов'язково враховувати й бути готовими до того, що грошова маса буде тшьки частково керованою сферою. Портфел1 ФРБ складаються переважно з державних короткострокових обкашй (головним чином казиачейських вексел1в), тому випуск грошей в оби- забезпечуеться, фактичпо, державпим боргом. Операцп на вщкритому ринку проводятъся у вигляд1 укладаиня угод трьох видав: 1) аутрайт (звичайна форвардна); 2) метчед - збалансована угода (дв1 проталежш операцн, що збкаються в сум! й термшах, тобто продаж цшних папер1в з зобов'язаинями купити пшп); 3) РЕПО (продаж 3 зворотаою кушвяею).

Короткостроков1 облианн федерального уряду - дуже важливий шструмент грошового ринку, сторично вони вотгравал ровщну роль на грошовому ринку США, стаповлячи в1д 56% до 60% його обну. 3 появою нових шструменв грошового ринку, як депозита! сертификата, що вшьно обертаютъся, нпш комерцшш папери, питом а вага казначейських короткострокових обл1гацш (1 персдуам казиачейських вексел1в) знижуеться до 30-32% наприкшщ 80-х - початку 90-х ромв. Проте, якщо взята до уваги операщ1 РЕПО з державнпми обкащями, то иитома вага держави на грошовому ринку станови-пше вщ 47% до 50%. Вексюи, що випускаеться на строк 3, 6 мкяшв 1 на 1 р!к номшалом ЮООО, 100000 1 ЮООООО дол., вдаграють особливу роль у проведешп фшансово! та грошово! пол1таки. Мшютерство фшанав використовус \'х гад час управшня виконанням бюджету для покритгя касового дефщиту, ФРС - для управшня грошовим обком. В американськш екопом!чнш ператур1 вщзпачаються особливост1 ринку казначейських вексел1в США. По-перше. це м1жнародний ринок. Його учасниками е не лише банки 1 фшансов1 нститута США, а й центральш 1 комерцшш банки, фшансов1 ш статута шших краш. По-руге. вш е засобом регулюваиня жвщносп. По-трете. вш головний нструмент шд час проведения операщй ФРС на в)дкритому ринку.

Огже, на шдстав1 досщженпя июня й рол1 державних обкащй на фшансовому ринку, можна зробити таш висповки. По-перше. держава - найбигыдий суб'ект ринку. Подруге. у США створено розгорнуту шфраструктуру финансового ринку у вигляд1 р13нома1п,гаих банювських 1 небанывських нститута, фшансових, ощадних 1 страхових

фонд1в, асощащй, спшок тощо. Вщ 10% до 25% 'хщх агпшв вкладено в державш обнацм По-трете. ф1зичш особи (бюджета домащшх господарств) е як прямими, так I непрямим! кредиторами держави. По-четверте. ФРС здшснюе на вщкритому ринку операцп з щнним! паперами держави з метою управшпя грошовим обпом.

Четвертою проблемою досдасення, що -пено пов'язана з третьою, е управшш державним боргом. Управшня державним боргом являе собою складну систему операцш яка визначаеться фшансовою та кредитно-грошовою пот!кою 1 вщповщае сшльниг. економ1чним штересам державннх шетитупв на конкретному еташ н розвитку. У СШ.л управшня боргом здшснюе мшстерство фшанав через спещальне управшня - Бюро : державного боргу. Федералыи резервш банки виступають як фшансовий агент тг депозитарш мШстерства фшанав 1 викоиуютъ його доручення, за орперашями пов'язаними з обслуговуванням боргу. Особливу роль вдаграе ФРБ м. Нью-Йорка, яки? бере участь у розмаценш 70-90% нових випуешв цшних напср1в, тобто можна сказати, гцс первннний ринок державних щпних наперев зосереджено в окруз1 № 2. Крхм того, в ФРБ м. Нью-Йорка функщонуе департамент цшних паперш, який здшснюе оисрацГ Федерального ком1тету з в!Дкритсго ринку. На нього покладено також обов'язок систематично шформувати ФРС 1 М1шстерство фшанав про тенденци розвитку фшансового ринку крайни та його важливо! складово'1 - грошового ринку. Ця шформащя використовуеться ФРС для управшня боргом 1 грошовим 06110м. Бюро з державного боргу в казпачейста США -пено сшвробтшчас з департаментом цшних папср1в ФРЕ м. Нью-Йорка. Взаемш коисультащ! стосуклъся перш за все техшчних деталей продажу державних облиацш, строив 1 сум нових випусюв.

Стд звернути увагу на те, що питания, пов'язаш з управшням державним боргом, розглядаютъея ФРС перш за все з точки зору й власного становища на фшансовому ринку. Як теоретики, так 1 практики ФРС вщзначають, що управшня майже н'ятитрильйонннм боргом, який до того ж носпйно зростае, - складне завдання. Функци та обов'язки м1ж ФРС 1 мшстерством фшанав чггео розподшеш, ними щороку розмщуються на багато мтьярд!в нош випуски облиадш, яи завжди мають попит. Як стверджують офщшш особи 1 ФРС, "система працюс добре". Найважлившгою проблемою. нав1тъ у тому раз1, що "все йде добре", е розмщення нових випусюв.

Необхщно зазначита, що у США снуе широка економ1чна база для розмщепия цшних папер!В. 3 суто оргашзащйного боку, с розгалужена система фшансовш посередниюв 1 е швестори, що мають фонди для вкладень у державщ цшш папери. V

США посередниками при розмпценш нових займов е дилери з державних облащй. Центр урядового ринку - це 37 дилер1в, 10 з них - спещаГзоваш департамента найбшыпих комерцшних банюв, решта - велию небанывсьы дилери, як! також спещал1зуються на державних обл1гатоях i розташовуються у Нью-Йорку. Первннш дилери мають право купувати обл1гацн прямо у казначейства. Обсяг ринку обшгацш величезний. Його щоденний o6ir иеревищус o6ir па будь-якому з провцщих свггових ринюв щших nanepiB. Операцц дилер1в зростають 3 року в piK, вщбиваючи загалъне зростапня боргу. За 20 роюв - з 1961 до 1981р.р. щоденний o6ir дилер1в 3pic бщьш як у 17 раз1в; за 15 роюв - з 1981 до 1996р.р. - приблизно у 10,5 раз1в (з28,7 мрд. дол. до 301,7 мрд. дол.). Дилери здшсшоютъ операцц з негайною оплатою (понад 80% o6iry), ф'ючерсш та форвардш угоди, а також угоди з опщонами.

У 1971р. було введено аукцюпну форму первшшого розм1щепня обшацш купонних cepiii замлеть рашшс застосовуваноУ шдниски. Аукшон мае переваги в тому, що створюе своерщний механизм, який допускае копкурешщо м1ж швесторами до певпого р1впя з там, щоб уникнути ризику для дилер1в у poa\iimciiiii нових випуемв. Ауктпони приваблюють безл!ч крсд!1Тор!В як великих, так i др1бпия, у них беру-ib участь майже 20 тисяч швестор!в. Важливу роль на аукцюш вдаграють первишп дилери. Вони визначають цшу попиту (biddings) па шдстав1 руху цш рипку. Значпа сума нових випусюв придбаеться 75-85-ма учасниками аукцюну на конкурентна! ocnoBi, тобто в конкурентннх торгах беруть участь найбшыш швестори. Саме вони визиачають niny (тобто вщеоткову ставку) на обнацп невноТ cepii. Абсолютна б1лышсть покушав фактично учасп в торгах не бере. Вони придбають обнацп на неконкуренташ основ! за середньозваженою цшою, що визначаеться за конкурептпимп заявками. ФРБ перев1ряе точшегь, нравильшеть i законн1сть аукщошв i подае його результата на затвердження до казначейства.

Oomik операцш з рипковими державними обл1гашями здЬгсшое ФРБ, ведеться система комп'ютеризованих рахунюв: 1) у комерцшних банках (Commercial Book-Entry); 2) аналопчна - для ф1 зил них oci6 i неденозитних шетитупв (Treasury Direct). Державш цшш папери у ф!зичному розумшш замшкдагься системою комп'ютерних рахунюв. MiHicTepcrao фшапав передбачае повшепо перейти до 2000 року па систему комп'ютерних рахуншв. Оперативна узгоджешегь в упраишш боргом Mix ФРС i MiiiicrepcnBOM фшаиав спираеться на узгоджещеть щлей гротово-фккально1 попики. Метою грошово-кредитно! потгаи е управшия резервами (тобто сумами не1вестованими, що дор1виюють ircBifirt частщ депозит) i грошовим o6iroM, метою казначейства - управшня державним

боргом. ФРС купуе дсржавш обтгацн з розрахуику один до одного для шдтримання грошового об1гу на задацому ртш, 1 в мепших пропорщях вона пщтримуе зростання депозита певноТ структури. Згщно з Актом 1980р. про контроль над грошовим об1гом сума депозита з нормою обов'язкових резерв1в може гцороку змшюватися, виходячи з поточних завдань. Структура грошового обну, тобто сшввщношення М1Ж готакою 1 банывськими депозитами, м1ж депозитами, для яких встановлюютъся вини 1 нижш рсзсрвт норми (або без резервних вимог), постшно змшюеться. Казначейство, а свого боку, намагаеться забезпечити певну структуру боргу за термшами погашения [ р1внем вдаоткових ставок.

Таким чином, можиа зробити висновок: питания управшня державним боргом розглядаються ФРС як з точки зору и власного становища на фшапсовому ринку, так 1 з точки зору необхщносп регулювання портфелем цшних папер1в. 3 боку ж казначейства, управшня боргом де зааб шдвищення ефективносп грошово!' поштики.

П'ятою досшжуваною проблемою е визначення макроеконом1чпих позишй державного боргу 1 проведения М1жн ар одних поршнянь. Вщиоший показник борг/ВВП, з одного боку, розкривае його залежшстъ вщ ВВП, тобто можтшсть його унравшням ним, "надШшсп." погашения 1 виплат вщсолив, з другого боку, показуе вплив на загальний економ!чний розвиток, стан фшанав, кредиту й грошового об1гу. М1Жнародш пор1вняиня в розвитку державного боргу за 1980-199бр.р. по кра'шах ОЕСР дають змогу зробити наступи висновки. По-перше. сиостср^аетъся ч^теа тендешця зростання показника борг/продукт. По-друге. найшвидшими темпами вш зростае в малих крашах, а також у крашах Захщно1 Свропи в цшому. По-трете. пор1вняно повиыпше зростае показник у кра'шах пров1дно1 "амки". По-четверте, у США сностери-аеться найнижчий показник. Отже, тендснщя шдвищеппя значения дсржавних позик, вщбивае нер1вном1ршсп. економ1чного розвитку, хрошчну бюджету дефщитшеть I напружетсть у грошовш полиш. Тенденшя зростанпя коефвденту борг/продукт шдтверджуеться рухом показника дефщит/продукт. Вш нер!вно.\прно зростае, бшьшою м1рою в малих крашах (3,7-5,8%) 1 крашах Захщно! Свропи в цшому (3,2-4,7%), 1 злачно меншою м1рою в кра'шах "амки" (1,8-4,9%) 1 в США (2,3-3,6%). Цша державного боргу, тобто процента! платеж! вщносно загально! суми бюджетних витрат, протягом 1980-1996р.р. зростала з 4,9% у 1980р. до 13,5% у 1996р. по крашах "ямки", у США, з 3,7% у 1980р. до 15,3% в 1996р.

Важливим питаниям е з'ясування мкця державного боргу в ринков1й заборгованоеп вс!х сектор1в економки США. За период 1960-1996р.р. заборговашеть зросла у 22 рази 1

перевмцуе ВВП у 2,5 раза. Структура ринково! заборгованосп змшювалася шд впливом економ1чного розвитку. В 1960р. частка урядового боргу становила майже 40%, саме в цей час акпшзуеться теор1я "випснення" приватного боргу державним. Проте в подальшому дя частка скорочуеться до 28,1% в 1970р., мМмалышй показник спостертався в 1980р. - 22%. У 80-90-ii роки вщбуваеться зростанпя частей урядового боргу. В 1996р. вопа становила майже 40 %, тобто, знову було досягнуто р1впя 1960р. Зростапня частей держави вщбуваеться при розширення лозикових oiicpaniil ycix недержавних сектор1в-корпоращй i фшансових шсгату-пв. Змша структури зобов'язань вщбила глибипш еколом1чю пронеси. По-перпте. вщбуваеться тдвищення сконом1чно! рол! фшапсових шститупв, що виконують посередницьку дшльшсть. По-друге. кризи 70-х i 80-х p.p. спричинили зросташш заборгованосп корпораций

Стати стнчне досщження взаемозв'язмв боргу з макропоказниками засвщчуе Tiеноту цього зв'язку. Коефщкнт сукупноТ детермшаци показуе, що 98,49% (при po3Mipi виборки 35 у 1960-1996рр.) зростання боргу визначаетъея такими факторами, як дефщит, цши, ВВП та агрегат грошового об!гу Мг Коефиценти детермшаци груятуються па двох ознаках: борг-М гзасвщчуе, що 97,42% у зросташн боргу пояснюеться зростаппям грошового o6iry; борг-цша - 87,3%; борг-дефщит - 82,05% i борг-ВВП показуе найменшу залежтсть -70,7%. Отже, можна зробипг висновок, що державпий борг мщно вкоренився у макроеконом141шх показниках. Як вщзпачають американсьш екопом1сга, державпий борг е суешльним фшансовим активом.

Шостою проблемою досщженя е aiiajiis сучасних тсорш державного боргу, ейнансова наука досщжуе проблеми державного кредиту i боргу Б1дтод1, як борги почали зростати швндкими темпами i треба було розв'язувата практичш завдання щодо Гх розмшгеппя, погашения й виплати вщсотк1в кредиторам. Погляди exonoMirriB р1зиих шкш на питаппя державного боргу завжди визначалися нпьою загальною екояом1чною концепщею, яка, в свою чергу, виходила з конкретних сторичних умов. Ангайська клясична пол1текопом1я давала надто пегативпу оцшку державному кредиту, виходячи з гасла "невтручання" держави в економ1чне життя i доктрияи "здорових фшанав". У XX ст. концепщя державного боргу ускладнюетъея й диференцюеться внасщок двох причин. По-перше. розвиваються сощальш й економгап фупкдп держави. Державш фшанси все бшпе починають вщбивати економ^чш вщносини, пов'язаш з виробництвом i розиодшом особливого виду послуг. Ця сфера (ocBira, сощальш послуги тощо), що розрахована на сусшльне споживання, фшансуеться повшепо, або частково з державного бюджету, що

веде до зростання державних ииграт. По-друге. розширюетъся спектр кредитаих вщносип в як1 залучаеться широке коло суб'егпв виробництва та обману, розвиваетъся фшансовш рннок. До u.ici сфери залучаетъся держава. Державн1 зобов'язання стаютъ предметам] кушвл! -продажу на фшансовому ринку, надшними й високожвшшми. Все це шдводит. до думки про необхщшстъ подальшого розвитку державного кредиту.

Teopia Дж. Кейнса обгрунтувала не лише неминуч1сть, а й необхщшстъ фшансувана державних витратза допомогою позик для стимулювання попиту, що падае в роки кризи Bin розглядав державннй борг як "nerauiBHi заощадження". Прннципова повизпа шс концепцп полягала в тому, що держава шляхом розробки иол1таки в галуз! боргу здшснкч втручання у Б1Дтворювалъний процес. Teopia "бюджет балансуе економжу" приходить н; 3Miny Teopii "обов'язкового балансування бюджету". 1де!' Дж. Кейнса широкс розвиваютъся його численними посщовниками. Teopbi "дефщитного фшансування" у 50 60-ii p.p. по cyii стае державною Tcopieio, папрямком урядово!' фшансово!" nojiiniKti 1 багатьох кра'шах свпу.

Питания державного боргу завжди викликали палю дискусп. Пщ час зростаню державного боргу нсминуче постае питания про можливе державне банкрутство, а такоя про перекладення тягаря боргу на майбутне покошня. У цьому плаш викликае гнтере< копцепц'ш А. Лернера. При розгляд1 cyii, рол! й пасщюв державного боргу вш дшии борг на впутрпннШ i зовншшш. На його думку, впутршшй борг не може бути тягарем дж майбутшх покошь. Суб'екти pisiuix вшових rpyir позичають один одному певш суми, npt norameinii боргу rpoiiroei потоки в!д одшеГ групи суб'екпв пере.дащуклъся до шшох - тех хто тримае обл!гацп. Що стосуеться зовшшнього боргу то тут ситуац!я змшюстъс; докорпшим чипом. Основним питаниям тут е мета позики: куди будуть спрямован одержан! кошти - на поточи! витрата чи на каштальт вкладення? Ф!нансування поточни? витрат призведе до того, що наступи! покошня понесуть ixHifi тягар i зазнакт вщповущих втрат, Грощов! потоки з краши боржника перем!стяться до краши кредитора Якщо ж rponioBi рссурси буде спрямовано на фшансування кап!тальних витрат, тс проблема полягатиме в тому, насйльки продуктивно використовуватимутъся одержан: позики. Це питания мае значения для практично!' д!яльносп державних оргашв в Укра'йп Якщо зовшшш позики ведуть до зростання гиробнидтва, зайнятосп i доход1в, тс погашения борпв не завдасть збиттив. Грошов! потоки лише частково (в оплату борпв) перем!стяться за кордон, i чнм ефектнвншим буде використанкя зовшшшх позик, -пш бшьша частнна грошових pecypciB залишиться в кра'иц боржника i примножить !"

падаопальне багатство. В цшому падання зовннишх позик Украш, зшдкшя б це не вщбувалося, необх!Дно розглядата не з точки зору "кабали", а з точки зору шлей прикладаннл й ефективносп використання зовшшшх джерел фшансування.

Дискусшною проблемою е участь держали в операшях на фшансовому ринку. Р. Солоу, Р. Масгрейв, О. Екстайн, Н. Розе та нш. нишутъ про "ефект шгпснення" -державт обтгаци випсняють щнш папери cy6'eKTiB виробпицтва на финансовому рипку. Вторгнення держави на ринок каштитв розглядаеться як одна з причин шдвищення щни катталу i зростання фшансових витраг у годприемця. У 70-ii p.p. державне регулювання, досягло свого максимуму, за яким почав проявдятися його негатявний вплив на виробництво та обмш. Розвиток ринкошх ащносин у шжнародшй сфер1 вимагав переор1енгувата й обмежити державне втручання. У середиш 70-х p.p. остаточно формуеться наукова школа "економши пропозищ'Г (Г. Стайн, А. Берне, У. Фелиср, М. Уейденбаум). Заохочення пропозицп, яке визначае скономгчне зростання, досягасться шляхом зниження податив, державних витрат, бюджетного дефщиту. Повертаетъся класичний принцип "здорових фшанав". На перший план в регулювант екопомжи вксувасться грошова пол1така. В основ! процветания кацц лежнть повноцпша валюта. М. Фрщман розвивае концепщю "rpouii маютъ значения", згщно з якою регулювання cKOHOMiKH мае вщбуватися шляхом грощово1 политики. BiH виводить "чотирьохпроцептне правило" ш;ор1чного приросту rpoiHosoi маси в o6iry. На думку М. Фрщмана, причиною шфляцп у США е державна фискальна поштика, спрямована на зростання бюджетних витрат, що покриваються нозиками. Звщси вимога "мешне держави", тобто дефщитаос-п та борпв. Сучасний розвиток feopii державного кредиту характеризусться иротистоянням кейнаанськоУ i неокласично! тс о pill та, повною Mipoio, Тхшм взаемодоповненням. На npaKTiini це положения виявляеться в поеднанш ф:скалыгоГ i грошовоТ политики, яку детально розглянуто в диссрташ'йш'й робо-ri.

ЗАГАЛЬШ ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЩ'1

На П1Дстав1 досщженнл державного боргу в США можна зробити загалърд висновки, що стосуються прагматичних аспекта ц1еГ важливоГ проблеми.

1. Державний борг манентний ринковш економвд, тому в перехщшш до ринку перюд в УкраМ поступово зростатимс державна заборговатсть. Ii* зростання в подалыпому призведе до значпого збигыпення бюджетних витрат по управшню

державним боргом. Необхщно законодавчо встановити верхшо межу ("схе.тю"^ зовншшього державного боргу Украши, враховуючи еконо.ч1чш потреби краши : реалып фшасов1 можзпюсп повернення борггв.

2. Необхдао розробкги \ вщпрацювати модель "залучення-погашения' зовтштх кредатв. II вих^дними критериями мають бути показншш ефектшшогс викориетання коштш. Питания про подальше залучення зовншших фшансових ре сур си (тобто про зростання боргу) треба обов язково виршувати з позицш 'х ефектшшогс викориетання на цШ eкoнoмiчнoгo розвитку кра'йш, очжувано! прибутковост] здшснсних за IX рахунок вхладснь, можливоси за рахунок майбутшх прибуткц погашати борги. В зв^язку з цнм виникае необхщшеть сгворення на р'шш держааи спед1ал130ваного фонду "логашень зовншшього боргу". Отже, бажашш отримувати зовншше фшансування повинно поеднуватися з реальними розрахункамн щодо: ро-перте, забезпечення його погашения; по-друге, ефсктивного викориетання залучених ресурсов; по-трете. отримашш такого прибутку в5д викориетання кредитгв, який дасть змогу не ильки своечаспо погашати борги, але й частицу його залишати в крапл боржника \ спрямуваги на цШ екопошчного та сощалыюго розвитку. фцгансуваяш поточних витрат, наприклад, заборгованосп по заробинш плат! за рахунок зовншших крсдит1в неприпустимо. Красна, яка живе в борг, "прощаючи" залучеш кошти йде по шляху в нжуди.

3. В М1ру становления фшанеового ринку будуть створюватися все ширни можливост1 для актив 1зацИ кун1зл1 (продажу) державних зобов'язань. Формування ] розбудова шфраструктури фшанеового ринку (швестицшш, ощадш, кредита , пенсиш!, дов1рч1 фонда, асощаци, тощо) можуть бути полегтлени внасщок розпшрення можливостей вклад ашш залучених кошт у державш зобов'язання. З'явиться объективна необхиттпетъ в широкому розвитку операцш на вщкритому ринку. Виходячи з цъого було б дощлъним емпуванпя короткострокових державних зобов'язань на палерових ноыях, що на наш погляд, дозволило б в иерспектши широко залучати на вщкритай ржпок загацадженля громадян.

4. Одним з перспективних напрямкгв залучеши фшансових ресурс 1 виршення в значнш М1р1 проблема обслуговуваши державного боргу, е розбудова гнучкого та ефективно функцюнуючого ринку державних зобов'язань, який в майбутньому повинси стати м1жнародним за своТм змктом. На наш погляд, це один з реалышх шлях1в

отримання додаткових pecypciB за приваблившюю цшою. Розпшрення вторшшого ринку державних зобов'язатгь, тдвшцення x цсвццгост1 створюе персдумови для вигццйшого залучення державою фшансових pecypciB i, таким чином, зменыпення бюджетних витрат по обслуговуванню боргу. Це дозволило б Нащональному банку Украши розншрити спектр активних онсрацш на в1дкритому ринку, попшрити коло кредитор'ш i зб1лыпнти обсяг залучених фмансових pecypciB. В процеы управшня державним боргом треба дотримуватися "золотого правила державних фшанйв": в загальному обсяз! державних зобов Рязань приоритет повинен палежаги довгостроковим зобов'язанням. Отже, попика Национального банку Украйги i Мпистерства фшанс1в Укра'ши повинна бути спрямована на зб1льшевня довгострокових зобо^в'язань при скороченн1 ehtomo ваги короткострокових запозичень.

5. Вимагають вирппекня питания, що стосуються мущипалышх позик. Необхщним е вщкрацюваши мехашзму залучення грошових надходжень до >псцевих бюджета шляхом проведения мунщипальних позик, x використання, вдаовщальносп ем1тент1в. Створення вторшшого ринку мунщипалышх позик: по-перше, дозволило б залучити до мюцевих бюджета додатков1 кошти; по-руте, позитивно вплинуло б на розвиток фшапсового ринку в щлому.

6. Для пщвищення ефективносп уравлошя державним боргом необхвдго забезпечити посисння коордипацп дш Национального банку Украши i Мппстерства фшанав Украши. Грошово-кредитна i ф1скальна полотка повшпп створюватися i впроваджуватися сшхронно i координовано, насамперед, в сферах управшня грошовим об1гом, державним боргом i бюджетним дсфщигом.

7. Незмшним атрибутом розвнтку демократичного сусшльства в Украли повинна стати доступшсть шформацп стосовно Bcix аспект економши держави i в першу чергу - широко!" шформацп щодо державно!' заборгованост! i бюджетного дефщиту. Принцип гласносп i постшного опризоднення таких даних повшший стати нешд'емнога складовою шформацшного рштку Украши.

Основн1 положения дисертаци вщображено в таких пубпсац1ях:

1. Льовочкш C.B. Теоретичне обгрунтування державного боргу// ФшансиУкраши. - 1997. - № 1 - 0,7 д.а.

2. Льовочкш C.B. Сучасщ теоретичш проблеми державного боргу Сполучених Штат1в Америки// Экономический журнал "ЭКЮ", - 1996. - № 3 - 0,4 д.а.

3. Льовочкш С.В. Государство на финансовом рынке//,-К.: Изд-во "ЛОГОС", 1997. - 3,2 д.а.

4. Льовочкш С.В. Проблема державного боргу (на приклад1 США)// Фшанси Украши. - 1997. - Кя 4. - 0,8 д.а.

АННОТАЦИЯ

Левочкин С.В. Государственный дог США.

Диссертация является рукописью.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.02. - Государственные финансы и налоги , Киевский национальный экономический университет, Киев, 1997.

В диссертации исследованы генезис, эволюция и структура государственного дога США, основные этапы и тенденции его развития. Проанализированы место и роль государства на финансовом рынке, структура государственных договых обязательств, особенности муниципальной задоженности. Определены макроэкономические показатели государственного дога. Раскрыты формы и методы управления государственным догом. Изучены современные теории государственного кредита. Обоснованы основные направления совершенствования механизма управления государственным догом в Украине.

Ключов1 слова: державний борг, фшансовий рипок, казначейсыи вексел1 та oG.iirauii, державт обтгацп, фшансов1 активи i пасиви, мунщипальна заборговашсть.

ABSTRACT

Lyovochkin S.V. State Debt of the USA.

The thesis is a manuscript.

The thesis seeking for the scientific degree of a Candidate of Economic Sciences, speciality 08.04.02 "State Finance and Taxes", Kyiv National University of Economic, Kyiv, 1997.

In the dissertation the genesis, evolution and the structure of the USA state debt have been analysed as well as its main stages and trends of developement. The place and the role of the state in the financial market have been emphasized, the structure of the state debt securities and

the features of municipal debt have been clearified.The macroeconomic indicators of the state debt have been defined. All forms and methods of state debt management have been highlighted. AU up-to-date theories of the state debt have been thoroughly discussed. The main aspects of improvement of the mechanism for foreign debt management in Ukraine have been grounded. Key words: state debt, financial market, treasury bills and bonds, state bonds, financsa.1 assets and liabilities, municipality debts.

Шдписано до друку 20.03.97 p. Формат паперу 60x84 1/16

Друк офсетний ротопринтний. hanip 61лий. Др.арк.1 Зам .Хifcf' Тираж -/'С-С

KiiB, вул.Чигоргна 57, Пол1граф1чне п!дприеиство "Есперанса"

Похожие диссертации

• Организационно-финансовый механизм повышения кредитного рейтинга региона, как инструмент привлечения инвестиций
• Управление недвижимым имуществом крупной корпорации
• Совершенствование механизма эффективного управления государственным догом
• Государственные гарантии в системе управления государственным догом Российской Федерации
• Управление ликвидностью зарубежных рынков внутреннего государственного дога