Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Государственное регулирование инновационной деятельности: экономический механизм и его усовершенствование тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень доктор экономических наук
Автор Лапко, Елена Александровна
Место защиты Киев
Год 2000
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Государственное регулирование инновационной деятельности: экономический механизм и его усовершенствование"

НАЩОНАЛЬНА АКАДЕМШ НАУК УКРАШИ р J- g ПКЩГГУТ ЕКОНОМГЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

/ :.: Ll-J

Лапко Олена Олександршна

УДК 338.342.4

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ1НН0ВАЦ1ЙН01Д1ЯБНОСТ1: ЕКОНОМ1ЧНИЙ MEXAHI3MI ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ

08.02<03^"оргашзахця управшня, планування i регулювання економшою

Автореферат дисертацЛ на здобутгя наукового стуленя доктора еконотчних наук

Кшв - 2000

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в 1нституп економ!чного прогнозуванняЦН Укра'ши.

Науковий консультант доктор економ1чних наук, професор Александрова Валентина Петр1вна, 1нститут економ1чного прогаозування HAH Укра'ши, проввдний науковий сшвробшгак

Офщшш опоненти: доктор економ1Чних наук

Малицысии Борис Антонович, Центр досщжень науково-техшчного потенщалу та icTOpii науки iM. Г.М.Доброва HAH Укра'ши, директор

доктор еконоличних наук, професор Кузышн Олег Свгеиович,

Державний ушверситет "Льв^вська шштехнка", завщувач кафедри менеджменту i м!жнародного тдприемництва, декан факультету еколомш! та менеджменту

доктор сконом1чних наук, професор Прод1ус 1ван Прокопович, Одеський державний иоггехшчний университет, заввдувач кафедри менеджменту

Провщна установа 1нститут регюнальних досщжень HAH Укра'ши,

В1ДД1Л проблем ринково!' шфраструктури та транскордонного сшвробшшцтва, м. Льв1в

Захист вщбудеться 20 кв1тня 2000 р. о 1430 годин! на засщанш спещал1зовано\' вчсно! ради Д 26.239.01 в 1нституп економ^чного прошозування HAH УкраГни за адресою: 01011, м. Кит -11, вул. Панаса Мирного, 26.

3 дисертащею можна ознайомитись у б!блютец1 1нституту економ1чного прогаозування HAH Укра'ши, 01011, м. Кшв - 11, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розкланий " //" Р_3 2000 р. Вчений секретар

спещатзоваюн вчешм ради г^^о-^^'Г Левчук H.I.

загальна характеристика роботи

Ринкова економша характеризуемся иринциповими змшами у вщносинах власнос-п, методах державного регулювання. Змшюються оргашзацшно-правов1 форми суб'ект!в господарговання, мотиви та ор1ентири 1х Д1ялыюсп. Метою господарськоГ дгялыюс-п шдприемств стае досягнення певного р1вня конкурентоспроможносп, найсувор1'ше ресурсозбереження, впровадження нових технологш, покращання науково-виробничого потенщалу. Особливост переходного перюду обумовлюють необхщшсть специф!чного шдходу до нновацшно! дялыюсп, адже стан науково-техшчного розвитку, сприйюшншсгь екоггомжи до науково-техшчного прогресу е одним з найважливших фактор1в, що визначають р1вень добробуту краши.

Актуальшсть теми. Украша волод^е великими науково-техшчними можливостями, однак вона не зумша досягти високих темшв зростання. В значнш мipi це обумовлено вщсутшстго ефективного мехатзму реагпзаци шновацшного потенщалу. Знижения обсяпв державного фшансування науково-досщних робгт в роки розбудови незалежно! держави призвело до ослабления традицшних шдприемств ншовацшного сектору економшг -науково-досщних та проектно-технолопчних шстнтуив, конструкторських бюро та лабораторш вшцих навчальних закладов. Новоствореш альтернативы шновацшт струетури (невелик! науково-техшчш, науково-виробинч!, проектш ф1рми, шженерш центри тощо) в умовах скорочення платоспроможного попиту на шноващйну продукцию 1 низько! швестицшно! активное^ мають фшансов1 та оргашзацшш трудпоци', що гальмують Гх Д1ялыпсть. Венчурне гпдприемннцгво, яке в повоенний перюд в США та крашах Зах1дно1 Свропи було одним з головних фактор1в бурхливого розвитку галузей високих технологш, в УкраГш знаходиться на стадн становления. Для виходу з кризи необхшю змшити технолопчну парадигму 1 перейти до шновацшного характеру науково-технолопчного розвитку.

Проблеми науково-техшчно! сфери завжди були в кол! особливо! уваги вчених-економюта. Досщжешпо шновацшних процеав присвячено пращ Й.-А.Шумпетера, Г.Менша, П.Друкера, Б.Твкса, Б.Санто, В.-Д.Хартмана, Х.-Д.Хауштайна, Р.Солоу, Е.Тоффлера, Е.Менсфшда, Е. фон Хтпеля, Х.Барнета, В.Александрово1, Ю.Бажала, П.Беленького, Л.Бляхмана, Л.Гатовського, Г.Доброва, М.Дошшього, П.Завша, С.1льенково1, О.Карлика,

0.Кузьмша, Сбермана, Д.Львова, Б.Малицького, О.Оксанича, Я.Плоткша,

1.ГТрод1уса, Д.Черваньова, 1.1Нколи, С.Ямпольського 11нших.

Однак в Украйи не снувало комплексного досл|'дження проблеми управшня пшоваш'йного д1яльшстю. Кр!м того, недостатньо опрацьований еконохпчний мехашзм стимулювання пшовацшно"! даяльносп. Тому особливого

значения в сучасних умовах набувае вивчення i анализ гснуючих заруб1жних теорш i практики управшня шновацкми в ix розвитку, уточнения деяких категорш шновацшно! сфери.

Усвщомлюючи надзвичайшсть сучасного стану економжи Украши, пеобхщною стае наукова розробка економ1чного механизму державного регулюваиня шновацшно! д1яльносп, яка враховуе нацюнальш особливосп розвитку та набутий свш>вий досвщ. Це обумовило BHip теми дисертацшного досщження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацш виконана в межах плашв науково-досщних роб1т 1вано-Фрашавського державного техшчного ушверситету нафти i газу та бюджетно! науково-досщно! теми Економ1Чш прюритети державно! технолопчно! политики: визиачення та мехашзми реал1зацп 1нституту економхчного прогнозування HAH Украши (шифр теми 3.1.7.11), яка виконуетъся за розпорядженням Президп HAH Украши.

Мета i зада'п досладження. Мета досл!дження - розробка концепцн, теоретичних та методолопчних засад державного регулювання шновацшно! д|ялькосп, формування оргашзацшно-економ1чного мехашзму управшня шновашйною дкльшстю з урахуванням реаш перехцщо! економ1ки: функшояування пщприемств р1зних форм власносп, формування конкурентного середовища, створення ново! структури управшня субъектами господарювання.

Для досягнення ще! мети найбшьш актуазьними е наступш стратепчш завдання:

- виявити тенденцй та основш риси розвитку свггово! економки i визначити ix вплив на nepeoir ншовацшних процеав;

- визначити мкце i роль шновацшно! д1яльносп в систем! ринкових вщносин;

- уточните шновацшний понятшний апарат;

- проанагзувати державну нновацшну поггику в провщних крашах свпу, i в тому 4HCJii - при забсзпеченш конкурентоспроможност! шдприемств, та запропонувати шляхи й вдосконалення в умовах трансформацй науково-шновацшно! сфери в УкраГш;

- запропонувати заходи з вдосконалення мехашзму стимулювання шновацшно! дiяльнocтi i фшансування науково-шновацшно! сфери;

- проанал1зувати методолопчш гадходи до вщбору та оцшки шноващйних проекпв i розробити принципи визначення ix привабливост! з метою надання державно! пщтримки;

- досщити процеси еколопзацн шновацшно! дiяльнocтi як основу побудови економпси держави за шновацшним типом, вдосконалити

eK0H0M4HH мехашзм визначення впливу шновацшних технологш на

довюля та систему формування koiiitb для природоохоронних заходгв;

- запропонувати шляхи штенсифкаци тноващйно! дьчльност! на

регюнальному рхвт.

Наукова новизна одержаних результате. До найбшып вагомих наукових результата, що виносяться на захист, належать таю:

1. Вперше в Украш комплексно досщжено систему управшня шновацшною fli яльшспо на макроеконом1чному pisni в умовах ринку.

2. Дютало подальшого розвитку досщження м одел i економ1чного зростання, що грунтуеться на шноващйному тиш розвитку суспшьства. Визначено и характерна риси, ознаки, прюритети. Це дозволяе розробити hob пiдxoди до фшансово-кредитно! поггаки стосовно ефективного стимулювання шновашй, розвитку наукомютких галузей в наступному тисячогт.

3. Визначено ochobh риси, яю характеризують сучасний етап розвитку cbtobo еконошки. Вперше проанашзовано вплив глобальних 3Mi в cbtobi eKOHOMini на nepe6ir шноващйних nponeciB в умовах третьо! хвшн иауково-техшчно! революцн.

4. Удосконалено термшолопчний arrapar шновацйноГ сфери -уточнено етимолопю поняття шновацш та еконошчний 3MCT базових шновацш; удосконалено класифжацно шновацш, де особливу роль ндведено орташзащйно-управшським шновацшм: саме вони вциграють провишу роль при виведенш Украши з кризи в умовах вщсутносп йгаестицшних pecypciB.

5. Дштала подальшого розвитку теор1я життевих пиюпп шновацш: розгляд фаз жиггевого циклу не з позищи обсяп'в реал1зацп, а з позищй витрат дозволив обгрунтувати концептуальний пщхщ до масштаб1'в державноУ шдтримки шдприемств, яга здшешоготь шновацшну д1яльшсть.

6. Запропоновано стратепю державного управшня нновацшною д1ялыпстю в Украйп, що полягае в зосередженш пгновашйних npoyeciB на розв'язанш обмежено! илькосп найважливших державних та регюнальних проблем (або розвитку певних територш), кьчьюсть яких обмежуеться фшансовими можливостями держави та perioHB.

7. Визначено ochobh принципи шдходу до державно! оцшки нновацгйних проектов з метою включения x в систему державного регулювання.

8. На ochob анал!зу стану шновацшно1 д1ялыюсп в Украпп вдоеконалено мехашзм eK0H0M4H0r0 стимулювання шновацш, зокрема визначено недоки в формуванш та використанщ р1зних джерел економ1чного стимулювання, амортизащйнш пол1тищ держави та запропоновано заходи для ix усуненпя.

9. Розроблено порядок та екошмчний мехашзм реал1зацп державно'1 програми енергозбереження, яка повинна сгати головним прюритетним

напрямом на державному та региональному р!внях; вперше визначено принципов! подходи до державного регулювання шювацшних процеав в енергозбереженш.

10. Розроблено економ1Чний мехашзм створення венчурних фонда для стимулювання шновацшних проекпв оргашзацшно-управшського типу на репональному р1вш на основ1 залучення для цього конгпв мкьких бюджет, регюнальних вщдшень Держшнофонду, контв зацжавлених шдприемств та спонсор1в.

11. Проанал1зовано взаемозв'язок М1ж еколопчною та шновацшною сферами при шновацшному тши розвитку сустпльства та зростання рол1 державного регулювання шновацшних процеспв в ринковш економвд. Вперше запропоновано встановлення леколопчно! цши продукца в УкраГш для шдприемств екологомютких галузей з подальпшм викориетанням отриманих копгпв для природоохоронних заходов та оздоровления еколопчно!' ситуаии в крали.

12. При вибор] найкращого з еколопчно! точки зору шновацшного проекту запропоновано удосконалити економжо-математичну модель В.Леонтьева витрати-випуск через врахування фактору впливу на довкшля конкретно! з запропонованих технологш.

13. Вперше досщжено проблему збереження 1 використання науково-шноващйного потенщалу репону 1 псрспективи його розвитку на приклад1 Прикарпаггя. Обгрунтовано нсобхщшсть створення локально! зога вшьного гпдприемннцтва на баз1 1вано-Франювського аеропорту, що дасть можливють створити потужний вантажо-пасажирський термшал на Прикарпатп 1 призведе до виринення важливих завдань на р1вш держави та вщродження економки репону через реструктуризащ'ю галузей \ ор1ентаццо на еколопчно сприятливий туристично-рекреащйний комплекс.

Практичне значения одержаних результатов. Теоретичне значения дисертацн полягае в комплексному характер! досщження системи державного регулювання шновацшно! дЬшьносп, формуванш науковоТ бази управл1ння шноващйною сферою, в уточнент категорш шновацшно! д1яльносп, визначенш основних особливостей обггу товару-новаци та удосконаленщ економшо-математично1 модел1 типу затрати-випуск при використанш н з метою визначення впливу технолопчних шновацшних змш на довкшля.

Рекомендацй щодо використання положень Кер1вництва Фраскаи при визначенш можливосп надання статусу шновацшних структур шдприемствам в Укра'йй можуть бути враховаш при розробщ Закону про шноващйну д1яльшсть.

Встановлення леколопчно'1 цши продукщ! для еколопчно шкцщивих шдприемств дасть додатков! шльов1 кошти на вирпиення еколопчних проблем 1 стимулюватиме шдприемства до зменшення еколопчно! збитковость

Запропоноваш заходи щодо удосконалення формування та використання кошпв Державного шновацшного фонду використано при складанш угод про надання позик 1вано-Франювським регюнальним В1ддшенням Держшнофонду, що дозволило шдвшцити ефективн)сть використання кошта i зменшити ризик X неповернення.

Пропозици стосовно етагив та екопом1чного механизму реатзаци программ енергозбереження було використано у прийнятш в 1вано-Франювсьюй облает комплекснш програм! енергозбереження.

Проект створення локально! зони вшьного гадприемництва на баз! 1вано-Фраттавського аеропорту розроблявся шд кер1вництвом автора групого студенв-дипломшшв як комплексний дипломний проект на замовлення Обдержадмнпстрацп i дютав позитивний вщзив.

Ochobh положения цих розробок доповщались на М!жнароднш науково-практичнт конференцн л1нновацшна дьялынсть в систем! державного регулювання (мвано-Франювськ, 4-6 травня 1999 р.), де знайшли схвалення в ироекп ухвали конференцн.

Пропозици автора стосовно внесения змш i доповнень в систему управшня яюстю продукцп з урахуванням вимог системи лижнародних стандарп'в ICO 9000 прийнято до використання на ВАТ Промприлад (мвано-Франгавськ).

Розроблений автором приклад еконошчного обгрунтувания ощнки дошльност1 впровадження шновацшних проекта з використанням основних положень лKepBHiuiTBa з оцшки проекта Шжнародного центру промислових проекта при ЮШДО видано Ьзано-Фрашавським ЦНТ1 у вигля/п шформацшного листка № 99-19. Вт доведений до шдприемств i установ обласп, а також використовуеться при тдготовщ державних службовш'в з питань банкротства шдприемств та при проведенш програм шдтримки малого 63Hecy Украшсько-Канадським бгзнес-центром в мвано-Франювську.

MaTepiaiiH дисертацн використаш при викладанш навчальних курав Економша шновацш, л1нновацшний менеджмент, Стратепчне управл!ння (роздш Стратепя продукту), Адмш1'стративтш менеджмент в систем! гндготовки бакалавр!в, сттец1алют1в та Maricrpie за фаховим спрямуванням Менеджмент оргашзацш та MaricTpiB державного управления.

Особистий внесок здобувача. Yci науков! результата, викладеш в дисертацн, отримаш автором особисто. 3 наукових праць, опубпсованих у сшвавторств1, в дисертацн використано лише t !де! i положения, що е результатом особисто! робота пошукача i вказаш в автореферат! в перел1'ку основних пубшацш. __

Апробащя результата дисертацн. Ochobh результата досщжень та питания X науково! i практично! доцшьносп були розглянуп та схвалеш на

семшар1 в 1нституп шновацш Ушверситету Вггген-Гердеке (Шмеччина) гад час наукового стажування в 1993 р.; биып як на 20 \пжнародних науково-практичних та науково-методолопчних конференц1ях, симпозиумах, семшарах, серед яких: М1жнародна науково-практична конференщя Маркетинг та лопстика в систем! менеджменту (Лымв, 1996); Мжнародна науково-практична конференщя Оргашзацшно-економ1чне забезпечення функщонування локальних (точкових) вшьних економ1чних зон в Украли (Чершвщ, 1996); Мжнародна наукова конференщя Ринков! реформи та економ1чний розвиток перехщних суспшьств: приклад Украши (Кгав, 1997); Мша/ар одна науково-практична конференщя Управшня

енерговикористанням (Льв1в,1997); Мжнародна науково-практична конференщя л1нвестицшна д1яльшсть в УкраКш: проблеми розвитку та регулювання (Чершвщ,1997); Мжнародна науково-практична конференщя Реструктуризашя еконог.и'ки га нвестицн в Украйн (Чершвщ, 1998); 5-та М1жнародна конференцш Нафта-газ Украши-98 (Потава, 1998); 4-ий Конгрес М1жнародно! Украшсько! еконопчнеп асощацц Ефектившсть реформування украшсько! економжи (Кшв, 1998); Мжнародна науково-теоретична конференцш Валютно-фшансов1 проблеми ринково! трансформацн: приклад Украши (Кшв, 1998); X Мжнародна науково-практична конференщя Сучасна шновацшно-промислова политика Украши: швестицшш прюритети та шфраструктура (Чершвщ,1999); М1жнародна науково-практична конференщя Маркетинг: теорш 1 практика (Ки1в-ЯтаД999); Мжнародна науково-практична конференцш л1нновацшна дшлыпеть в систем1 державного регулювання (1вано-Фрашавськ,1999), та шших.

Основш положения дисертацп були використаш при написанш навчальних поабшшв: 1 .Лапко О.О. Економжа шновацш: навчальний поабник,- 1вано-Франшвськ: 1999. - 136 с. - 8,2 д.а.; 2. Ситуационные задачи по экономике, организации, планированию и управлению производством: учебное пособие. - К.: УПК ВО, 1989. - 8,84 д.а. (лично автор - раздел Определение технического уровня проектируемого изделия и расчет его лимитной цены, -0,7д.а.); 3.3б1рник задач з економжи нафтогазових галузей промисловость - К.: НМК ВО, 1992,- 13,25 д.а. (особисто автор - роздал Економ^чна ефектившсть ново! техшки, - 0,85 д.а.); Економ1ка виробничого пщприемництва: навчальний поЫбник/ Пщ ред. Й.М.Петровича. - Льв1в: Оксарт, 1996. - 21,84 д.а.( особисто автор-с. 152-181,-1,7 д.а.).

Пубшацн. За результатами досщжень опубшовано 65 наукових праць загальним обсягом, що належить автору, - 41,8 д.а. (в т.ч. 22 основш робота у фахових виданнях), з них: 1 монограф!я обсягом 16 д.а., 21 наукова статгя в журналах та фахових виданнях загальним обсягом 8,55 д.а., 5 статей в нших наукових виданнях, 21 наукова доповвдь на м1жнародних конференщях,

симпсшумах обсягом понад 5 д.а., тези дошшдей на м1'жнародних та \жвуз1вських конференщях.

Структура та обсяг дпсертацшноТ роботи. Робота складаеться 13 вступу, гг'яти роздшв, висновюв, списку використаних джерел та додатюв. Загальний обсяг - 413 сторшок машинописного тексту. Дисертацш мютить 29 таблиць на 16 сторшках та 18 рисунюв на 15 сторожах. Наведений список використаних джерел мютить 271 назву 1 вшсладений на 17 сторшках. Робота включае 6 додатюв на 16 сторшках.

основний зм1ст

В умовах ринково!" економки кнують об'ективтп засади, як! визначають необх!дтсть учасл век краУн св1ту у вирпненш основних економ1чних та поштчних проблем людства. Одш'ею з них е науково-техшчний прогрес. Сучасш масштаби виробництва, обсяги витрат на науково-техшчш розробки, масове впровадження 1х результатов у виробництво, а також розвиток свпгово! мереж! шформацшних комункацш створюють передумови для можливосп ! необх!дност! швидкого обмшу науковими досягненнями. Особливу роль в прискоретп них процес!в в!д!гршоть глобалып проблеми людства (еколопчш, медичш, сощальш), розв'язання яких мае довгостроковий характер ! е неможливим без участ! век краш св!ту. Змшюеться характер евтових економ!чних зв'язшв, як! перетворюються в складову частицу всесвггнього процесу збереження ! шдтримки житгя на Земл!, Тому досщження шновацшних процес!в в Украни необх!дно проводити з урахуванням впливу на них змш у св!товш економ!ц!, яи вццграють роль катал!затора розвитку ринкових в!дносин.

В пгршому роздш л1нновацшна Д1ялыпсть 1 н вплив на економйчшш розвиток в умовах глобальних змш в св'ловШ економцЬ> досл!джено основш риси !нновац!йного типу розвитку сусшльства, вплив шновацшних процес!в на економ!ку та особливост! 1х переб!гу в умовах глобальних економ1чних зрушень.

Узагальнено економ1чний змют сучасного етапу розвитку евгговог економки можна охарактеризувати наступними рисами, ям певним чином впливають на перебй ншовацшних процеав:

1. Досягнення такого р1вня штенсифкаци сусшльного виробництва, коли можлива економ^я век вид!в ресурс!в одночасно: широка штернащонал!защ'я виробництва дозволяе ор!ентуватися на найдешевш! ресурси при збереженш високого р1'вня якосп продукту.

2. Зниження витрат суспшьно! прац! за рахунок економи на р!зноман!тност!, осюльки виробництво ор!ентуеться на конкретного споживача з його специф!чними вимогами при збереженш високого р!вня рентабельноетт, характерного для масового виробництва.

3. Принципова переощнка рол1 людського фактору. Сучасне економ1чне зростання пов'язане з масовим новаторством на всЪс репродуктивних стад1ях, коли ноаем новаторських 1цей виступае людина, тобто розкриття творчих здабностей, штескт, знания та досвщ стають в сучасних умовах основним товаром робочо! сили.

4. Структурн! змши светового масштабу, що характеризуются руйнуванням старих галузей 1!х зашщенням новими, кризою перевиробництва, зростанням безробггтя.

5. Глобальний характер багатьох . науково-техншних, - сощальних, еколопчних проблем людства, який вимагае об'еднаних шноващйних 1 фшансових зусиль р!зних краш, сшльних проекта для !х вирннення.

6. 1нтернацюнапащя шновацшно! хфери, { особливо сфери яауково-досл1дних та досвдно-конструкторських робщ розширення 1 поглиблення м1жнародно1 кооперацп через створення специф1чних умов - вшьних ек'оном1чпих зон, спещашзованих митних зон, спшьних гпдприемств тощо. .

7. Загострення конкуренци на свггових ринках наукомштко!, шновацшно! продукци в зв'язку з вступом в суперництво нових конкуре!П1в - шдустр1алыю розвинених краш 1 краш, що розвиваються, в Азн (Гонконг, Тайвань, Сшгапур, ГПвденна Корея, Нова Зеландоя; Китайч гл.), Сврога (Гзрашь; Грещя, Турщя, краши Схщно! Свропи), Америщ (Бразюпя, Мексика).

8. Виникнення в световш економпц нових риптав збуту шновацшно! продукци' внаел дсж розпаду СРСР1 блоку сошалютично! сп1вдружноси.

9. Принципова переоцшка еколопчного фактора в жигге дяльно сп людей, \ в тому чнсл! - в штелектуалынй творчостг

10. Створення единого светового ринку науково-техтчних знань 1 новггшх технологш (завдяки ШТЕРНЕТу, шшим шформацшно-комушкацшним мережам) як нового економ1чного ресурсу.

11. Змши в оргашзацшних структурах шновацшного пщприемництва (виникнення бiзнec-iнкyбaтopiв, технопарюв, технопол1ав, венчурного шдприемництва) та створення його шфраструктури - фшансових (шпгг), юридично-консатингових, шжешрингових та аудиторських ф!рм.

12. Мжнародний трансфер технологш.

13. Надзвичайне зростання рол1 держави в макроеконом1чному регулюванш ринков о! економнси.

Оо'ективш змши в сушильному економ1чному розвитку призвели до ново! модел1 розвитку економ1ки, для яко! характерш принципово нов1 риси та прюритети. Важливу роль в жита суспшьства стали вщправати галуз1, що базуються на так званих високих технолопях, а також галуз1, що безпосередньо задовшьняють потреби людей. Виробництво стае бшьш зор1снтованим на специфшш потреби окремих шдившв^ тобто на невелик! за

мштмстю ринки. Швидга темпи модершзацп житгя шодей призводять до зростання вимог щодо якосп тoвapiв та послуг, !х piзнoмaнiтнocтi. Вщповщно, сусшльство стае бшып вщкритим та сприйнятливим до шновацш як засобу досягнення необхщного р1зномашття. Проходить переоцшка людського фактору в економщк зростае роль творчих кадр1в - людей, що володноть знаниями 1 е ноаями нововведень в сфер1 орташзашйно!, науково-техшчно! та еколопчно! культури.

Нова модель еконопчного зростання, що грунтуеться на шновацшному тага розвитку, передбачае змшу самого поняття науково-техшчного прогресу ( науково-техшчного розвитку. З'являються нoвi прюритети: добробут, штелектуашзашя виробничо! д1яльносп, використання високих \ шформацшних технологий, еколопчнють. Ця модель потребуе ново! фшансово-кредитно! полижи, ефективного стимулювання шновацш, розвитку наукомютких та скорочення природоексплуатуючих галузей - на макрор]вш; змши типу тдприемницько! даяльносп, активного залучення до виробництва дробного та середнього приватного бкшесу - на мжрор1вш. Характерною ознакою ново1 модел1 економ1чного зростання е широкий розвиток венчурного щдприемництва, залучення ризикового каш'талу до фшансуваши шновацшного б!знесу.

Основним завданням розвитку економки Укра'ши в цих умовах е трансформащя модел1 eкoнoмiчнoгo зростання - перехщ до шновацшного типу розвитку з метою завершения структурно! перебудови економши i прискорення тeмпiв економгпгого зростання, досягнення високо! конкурентоспроможносп на сттовому ринку шляхом забезпечення вщновлення продукцй 1 технологш, збшыпення експорту високотехнолопчно! продукт в його зага;шпй структур!, поступового забезпечення необходшх темшв мпортозамнцення, розумного використання вах необхвдних ресурав. В зв'язку з ним виникае необхшш'сть досл!дження шновацшних процейв з метою !х аютшзацп, а також уточнения шиовацшного понятшного апарату.

В робоп визначено сутшсть категорп шноващя 1 доведено, що термш шноващя сщ розглядати як вщщетвний менник, в значенш якого мютяться не тшьки стан (результат), але й процес, д1я. Тобто шновацш сщ розумгш як шновацповання, - процес, що обгрунтовуе неможливють чпкого визначення моменту завершения реашзаци шновацп. На в дм ну вщ процесу впровадження результата в науково-техшчного прогресу, шновацшний процес не завершуеться освоениям ново! техшки у виробнтшп або доведениям до проектно! потужпосп' ново! технологи, а мае безперервний характер навпъ теля впровадження: з дифуз1ею новацк вдосконалюеться, стае бшьш ефективною, набувае аов1 спожив'й властивосгп. В1дкриваються нов1 можливосп и застосування, нов! ринки 1 споживач1, котр]' сприймають даний продукт, технологио або послугу як

нов!. 3 практичного точки зору це означае, що, для досягнення кращих еконо.шчних результатов, стимулююч! заходи держави повинш бути спрямоваш в першу чергу на структури, яю займаються нновацшною д!яльшстю, а не на шновацн як результат. Це призведе до аютшзаци шновацшно! даяльносп 1 збшьшення нновацшно! маси.

В робот! досщжено особливост! об!гу науково-техшчно! продукцн як товару: вона може бути передана будь-якш чисельност! гтокупщв, для кого с корисною.

3 метою виршгення економ!чних проблем актив!защ! шноващйно! д!яльност! уточнено класифкацно шновацш.

ГЦдгрунтям для сучасних класифкадш е результата досщження шновацш И.А.Шумпетером та його поошдовниками. Однак при переклад! тишв нових комб!нац!й фактор!в виробництва (за Шумпетером) з шмецько! мови на росшську при характеристиц! першоГ ознаки було допущено неточн!сть, яка сутгево вплинула на зм!ст продуктового типу шновацш. За Шумпетером, -продуктов! базов! шновацн - це нов!, раяше не в!до\и продукти, а також в дом! продукта в новш якоат (а не ново! якост1, як вказувалось в украшсько - та росшськомовшй економ!чшй лератур! внасшж неточного перекладу з шмецько!). Ця неточшеть призводила до ототожнення базових шновацш з пократцуючими - продуктами з покращеними яюсними характеристиками, тому 1) урахування дозволить принципово зм!нити п!дхщ до базових шноващй при побудов! системи економ!чного стимулювання.

Розповсюдження шновацш в ринковому середовиий сутгево залежать в]д його шфраструктури. Базов! !нновацй виникають тшьки за умов вщповщшх змш в зовшшньому по в1дношснню до них середовинц. Внесения шфраструкгурних та оргашзацшно-управшських шноващй до диочих класифжацш мае метою шдкреслити нацюнальш особливост! економиси Укра'ши та значущу роль цих шноващй в умовах вщсутност! швестишйних ресурив.

В робот! досл!джено стан шновацшно! сфери в Укранн; фактори, як! його спричинили. Пщкреслено, що за будь-яких умов науково-шновацшна сфера повинна лишатися пр!оритетом державно! економ!чно! полотки, тому домшуючою моделю розвитку економ!ки в Укранн повинна бути сощально ор!ентована модель сусшльного розвитку, яку необидно на державному р1вш спрямовувати до шноващйного типу розвитку.

В другому роздш Державне регуговання шновацшноТ дшльносп в ринковому середовипн розглянуто досв!д пров!дних краш св!ту в формуванш державно! шштики шдтримки шноващйного пщприемництва! можливост! його використання в Укра!ш, роль шновацшно! дшльносп в забезпеченш

конкурентоспроможносп вггчизняних шдприемств та трансформации процеси в йога оргагмзацшних формах.

Виходячи з особливостей розвитку cbtobo економ!ки та необх1дносп державного регулювання шновацшно! д1яльносп, визначено ochobh принципи, на яких повинна базуватися державна щновацшна политика: прюритет пшовацш над традицшним виробництвом; забезпечення свободи науково! та науково-техшчно! творчосп, правово! охорони штелектуально! власносп; сприяння розвитков1 конкуренци в науковш сфер1; екошмнчшсть шноващиних процессе; концентращя pecypcB на пршритетних напрямах розвитку науки i техшки; достатшсть та обмежешсть пршритетних напрям^в; гнучюсть шновацгано! поггики; штегращя науки, ocbth та шдприемницько! Д1ялыгосп; забезпечення розвитку шновацшного шдприемниитва в репонах через передачу певних прав i обов'язюв на регюнальний р1вень; масштабность; сприяння розвитков1 м1жнародного наукового ствробггаицтва.

Проанал1зовано досягнення в шновацшнш сфер1 провщиих крага свпу -США, Японп, Великобритании 1зрашго та Имеччшш, i тдтверджено, що висою результата цим кра'шам забезпечили три фактори розвитку: ефективна НЕестишйиа политика, створення нгаовацшно! шфраструктури та забезпечення розвитку кадрового потеншалу науково-шновацшно! сфери. Враховуючи досвщ иих краш, зроблено висновок про необхщпсть забезпечення на державному pBHi peamauii полижи шдтримки шновацшного шдприемництва, яка базуватиметься на систем]' пшьг та шших заходш екогго мншого стимулювання для шновацшних структур, що шдкреслюе необхщшеть якомога швидкого прийгоггтя Закону про шноващйну /пяльшеть.

В зв'язку з встановленням cbtobojo епшьнотою достатньо жорсткпх вимог до якост! та еколопчност1 продукцн, тдкресгоеться необхщшеть прискорити перех)'д на систему европейських стандарт МС ICO cepi 9000, яга дозволять швидше забезпечити необхщний р1вень конкурентоспроможносп високотехнолопчно! вггчпзняноГ продукцп через налагодженпя взаемовипдних економ1чних зв'язкв mл впчизняними та шоземними пщприемцями. Дослджено також стан розвитку шновацшного шдприемництва в Украш -1нноващйних 63iiec-HKy6aTopB, 63Hec центр!в, технопаркових структур, венчурних фондов та визначено причини, яга гальмують i'x розвиток. Одшею з головних причин визнано вщеутшеть htkoto ekohom4hoto мехашзму реал1зацп державно! нноващйщн политики.

В третьему роздш Формування економ1чного мехашзму шновацшшн Д1Яльност1 в УкраГш визначено ochobh завдання, що стоять перед системою фшансування шновацшно! Д1ялыгост1. Для забезпечення можливостей ix peani3auil проанатзовано в ретроспектив! механизм

стимулювання шновацшно! дшльност! на р1вш джерел, форм та метод! в фшансування.

До джерел фшансування шновацш в умовах ринку належать власш кошти шдприемств (прибуток, аморгизацшний фонд, акщонерний каштал, спонсорсыа кошти), бюджетш кошти (прям! 1 непрям! у вигляд! птьг, дотацш тощо), шоземш швестицп, кредитш ресурси, венчурний каштал.

Бюджетний дефицит стримуе державне фшансування науково-нновац!Йно1 д^яльносп. Окр1м того, криза неплатеж1в в промисловосп обмежуе можливють фшансування шновацш за рахунок прибутку. А змши в амортизацшнш потпц (прийняття за базу для нарахування амортизацп залишково! вартосп, впровадження коригуючих коефпцехтв, а потам - 20% податку з амортизацшних вщрахувань на користь бюджету) практично вивели амортизации кошти з пер еку джерел вщновлення основних фондов. Тому для бшылост! украшських пщприемств основним джерелом стимулювання нововведень на репональному р1вш був Державний шновацшний фонд та шоземш швестицн - гранта, пайов1 внески шозешшх швестор!в, участь в шжкародних швестищйних програмах з прюритетних напрямюв розвитку. Перетворення Держшнофонду з позабюджетного на бюджетний призвело до обмеження ! цього джерела фшансування. Недостагньо використовуються у фшансуванш шновацшного розвитку венчурш фонди та репональш фонда розвитку, яш необхщно оргашзувати на р1вш вс1х областей Украши.

Основою шцовашйного процесу е робота з створення ! освоения нового продукту (технологи) - науково-'шновацшш роботы, яю е збитковими, що прошюстровано на рисунку (с. 13). Тому при побудов1 шновацшно! стратеги розвитку держави для робгт цього циклу повинш передбачатися певн! еконо*>пчт стимули (пшьги в систем! оподаткування, кредитування, можливост! бюджетного ф!нансування тощо). Процеси з реал!зацн шновацш, яю також належать до шновац!йно1 д!ялыюсп, е переважно прибутковими. Враховуючи, що шновашйш шдприемства, яю самостшно розробляють ! реал!зують новий продукт, повинн! пост!йно пращовати над його вдосконаленням ! нести в!дповщш збитки по кожному новому продукту, норма IX прибутк!в сутгево нижче, шж на п!дприемствах, що займаються тшьки реагзащею нововведень. Кр!м того, шновацц, що пов'язаш з розробкою та впровадсеииям нововведения, характеризуються тривалим циклом протшання, високим р!внем невизначеност! та ризику, особливим мехашзмом ринково! реал!зацн. Тому саме шдприемства повного шновацшного житгевого циклу товару повинш' отримувати пшьги через систему фшансування або оподаткування прибутку.

Це дозволило зробити наступш висновки стосовно вдосконалення системи економ!чного стимулювання шдприемств, яю займаються !нновац!йною д!яльшстю.

При в!днесенш шдприемств до шновацшних структур може бути використаний запропонований у Кер1вшщгв1 Фражш критерт - робочий час, що витрачаеться шдприемством на науково-шноващйну дояльшсть. Тод1 можлив! наступи! пщходи до побудови державно! поггики шдтримки шноващйного гадприемництва:

1. Якщо фгрма повнкпю зайнята в сфер! досвджень та розробок, то вона повинна розраховувати на всг види державно! шдтримки, включаючи фшансування з державного бюджету;

2. Якщо ф]'рма зайнята в дашй сфер! в основному (50 - 90% робочого часу), то для забезиечення середньо! для век шдприемств норми прибутковосп вона повинна мати пшьги через систему 50% оподаткування прибутку вщ реашзацн шноващйного продукту та митних тариф!в на устаткування для наукових розробок;

3. Якщо ф1рма займаеться досщженнями та розробками частково (менш як 50% робочого часу), то питания про можливють надання ш шльг в систем! оподаткування вирниусться окремо. Можливо, сл!д стимугаовавти там ф1рми тшьки шляхом з в ль нения вщ певних мюцевих податюв;

4. Ффми, що зайшт тшьки виробничо-комерцшною дшлыпетю в шновацшнш сфер! або тага, де науков! досщження складають менш як 10% часу, не належать до шновацшних структур 1 повинш розраховувати тшьки на можливють державно! шдтримки через отримання тльгових кредитив або фшансування через спещальш (регюнальш чи галузев!) позабюджетш фонда.

Сшд також звернути увагу на необх!дшсть внесения зм!н на державному р!вш в амортизацшну полиику. Амортизации кошти належать до цшьових, тому вони повинш в повному обсяз! залишатися на шдприемств!. Крим того, незрозумшим з економхчно! точки зору е прийнятгя за базу для нарахування амортизацн залишково!, а не перв!сно! вартосп основного кашгалу. Амортизацш вир!шуе проблему накопичення 1 повернення шдприемству кощпв, що були виграчеш на придбання основних фондов. Нарахування амортизацн в!д залишково! вартостг розтягуе амортизац!йний пер!од ! протид!е швидкому обертанню кош-пв тдприемства. Особливо це стосуеться шдприемств недержавних форм власносп, де амортизацшш кошти просто залучеш в поточний об!г як обхгов! кошти, та деяких традищйно високоефективних галузей промисловосп (наприклад, нафтогазовидобувно!).

Нафтогазовидобувна галузь вже багато рок!в забезпечуе для Укра!ни найбшыш надходження до бюджету, тому лог!чно було б забезпечити для не! певш пшьги для стимулювання шноващй, спрямованих на зростання вилучення стратепчних ресурав. Однак для галуз! д!е обмеження навйъ стосовно можливост! використовувати ирискореш методи нарахува!шя амортизацн, щоб забезпечити вчасне накопичення копт в для модертзацн високовар-псного

нафтовидобувного обладнання: прискорена амортизащя передбачена тльки для основних фонд1в третьо! групи, а в нафтогазовидобувнш промисловосп свердловини належать до основних фокд1в першо! групи (це - споруди). Тому, з урахуванням специфики галуз1, необхадго дозволяти нарахування амортизацн прискореними методами для вах основних фондав, що належать до активно! !х частини, незалежно вщ того, до яко! груш !х вщносять зпдно класифкацп.

Важливим фактором впливу на шноващйт процеси е пол тика оподаткування прибутгав, яку проводить держава. В багатьох крашах свпу тдприемства отримуготь додатков! пиши щодо оподаткування прибутку, який використовуеться на техшчне оновлення. Для стимулювання шновацшно! д!яльност1 в Украш це також важливо: багато фшансових структур - банив, швестицшних фонд] в - вкладали б кошти в шноващйиий розвиток держави за умов !х вилучення з системи оподаткування. Проблему оподаткування частини прибутку тдприемства, що швестуеться в шновацшну д1яльшсть, можна розглядати як самостшну. Цей прибуток необхщно вивести 13 системи оподаткування, оскшьки вга витрачаеться на шноващйний розвиток ф^рми 1 тим самим сприяе збагаченню держави. Однак звтьняти вщ оподаткування можна тшьки ту частину нвестованого в жноваш! прибутку, що перевищуе розм)'р нараховано! амортизацн на останнго звгтну дату. Держава повинна контролювати, як використовуються на гндприемсш амортизащйш кошти: 11ео6x1 дно витримання вимоги повного використання нараховано! амортизацн згщно з цшьовим призначенням, оскшьки за снуючих умов тдприемства викорисговують амортизащйш кошти для поповнення об1'гових.

Що стосуеться шдвищення ефективност1 формування та використання коптв Державного шноващйного фонду, то сщ зауважити наступне. В сучасних умовах держава повинна мати джерело цшьових кошта для пшьгового фшансування шноващйно! Д1ялыюсп, оскшьки в крапп вщсутнш ринок каштагн'в. Саме цю роль досить тривалий час ввдгравав Держшнофонд. Однак його Д1яльшсть погребуе удосконалення. Для шдвищення ефективносп його використання необхщно:

- повернути практику цшьового формування Держшнофонду як позабюджетного, зменшивши ставки нарахувань в нього для тдприемств без галузевого шдпорядкування, яю не утворюють галузевих науково-техшчних фонд1в;

- практикувати надання шновацшних позик шдприемствам, що вже сформували Статутний фонд, займаються певний час наукомюткою шноващйною д1яльшстю, здшстоють вътрахування в шновацшний фонд 1 вчасно перераховують грошов1 кошти;

- для мнтозаци ризшав Державному шновацйному фонду необхщно ввести обов'язковють надання нсвщю! застави перед одержанням безпроцентно! позики, яка повинна в 1,5-2 рази перевихцувати суму кредиту;

- при заключент угоди необхщно передбачити поетапне фшансування 1 можливють роз1рвання угоди за умов невиконання зобов'язань з боку ф!рми. Шсля кожного еталу реагазацн проекту необхщно оцшювати фшансовий стан ф!рми I при загроз1 банкрутства припиняти подальше фшансування;

- вимагати обов'язкових проведень аудиторсысих псрев1рок перед прийняттям р!шень щодо кредитування з метою шдгвердження достов1рност! балансу;

- пракгикувати надання шновацшного кредиту деяким шдприемствам у форм1 фшансового л1зингу, для чого створити за участю шновацшного фонду вщповщш фшансов! (т'зинговГ) струетури I надавати на трьохстороннш основ1 кредит у вигляд1 необхщного обладнання чи устаткування;

- при швестуванш надавати кредит тщьки за умов вкладання в реал1зацно проекту власних кошта шдприемства;

- регюнальним вцццленням Держшнофонду сщ утворити в сво!х областях позабгоджетш фонди шдтримки науково-шновацшно! д1яльносп, залучивши для цього також конгга мюцевих бюджета, шоземних швестор1в та фшансових структур - банюв, швестшцйних фонда, страхових компанш, пенсшних фондов. Цд фонди повинш перш за все шдтримувати науково-гановацшну Д1яльш'сть шляхом надання гранив, фшансування мюцевих наукових програм та проекта, яю мають велике значения для репону, однак виходять за меж1 вид1в кредитування, передбачених для Державного шновацшного фонду.

В четвертому роздш Вдосконалення мехашзму управшнн шновацишою д1яльюстю на гадстав! проведеного анал1зу кризово! ситуаци в шноващйшй сфер1 в Украш обгрунтовуеться стратепя управшня шновашями.

В Украш звичайно прийнято 5-7 прюритетних напрянв розвитку шновацшно! дояльноот, яю в сукупносп охоплюють ва можлив1 сфери даяльносп. Така полотка щодо пршритета е неефективною. Спостерщаеться процес розпорошення державних кошта без вщповцшо! в1ддачг. аш одна з поставлених проблем не вирнлуеться остаточно. Тому при розробщ стратеги шновацшного розвитку держави на мaкpopiвнi необхщно зосередитись на розв'язашн в повному обсяз1 хоча б одше!, найважлившю! з державно! точки зору, проблеми. Тшьки шсля ц виршення обрати наступну проблему, подолання яко! е реальним на сучасному етат економ1чного розвитку 1 дозволить паралельно розв'язати ще деяю народногосподарсью проблеми.

В умовах украшсько! економжи стратепчна пoлiтикa в першу чергу мае на меп забезпечити можливгсть розвитку за шновацшним типом, а саме -жфраструктуру такого розвитку. Тому шновацшна стратега розвитку повинна зосередитись, в першу чергу, на шноващях шфраструктурного та оргашзацшно-управшського типу, яю стосуються розв'язання багатьох важливих загальнодержавних проблем, ! перш за все - енергозбереження та еколопзацп економ1чного розвитку.

Сьогодш надм1рно висои ставки сплати за енергш в Украпп залежать В1Д двох фактор1в: вщсутносп повного обл1ку спожито! електроенергй' пщприемствами 1 громадянами та монопольного становища енергетичних компанш.

Перше дозволяе списувати на споживач^в всю вироблену енергио, незалежло в1д втрат у Еиробнидтв1 та при транспортуванш. Значна частина енергн, що вироблена 2 на яку витрачеш матер1альш ресурси, втрачаеться в тепло - 1 енергомереж&х, а також на ыкцях споживання, що пояснюеться так званими непродуктивними втратами. Дана проблема може бути вирлиеиа шляхом впровадження системи обл1ку споживання 1 втрат р1зних вид1в ресурав, для чого необхщно в найближчий час забезпечити вах без винятку спожиютпв л1чильниками для обнсу води, тепла, газу, електроенергй. Реал1зашя даного заходу е неминучою, про що cвiдчить св1товий досвщ. Тому не можна звошати, осюльки це призведе до додаткових втрат як державою, так 1 громадянами.

Другий фактор впливу можна усунути шляхом державного регулювашм Д1Яльност1 енергетичних монопоШ, контролю за !х тарифами. Анал!зуючи шновацшну д1яльшсть в енергозбереженш в провдашх крашах свпу, можна зробити деяю висновки щодо принцшив шдходу держави до Н фшаисування або оргатзащйно! шдтримки.

По-перше, вы заходи по ресурсозбереженню подшяються на заходи громадського контролю (peвiзiя \ санацш пpимщeнь, оргатзащя позитивно! громадсько! думки щодо впровадження новтппх досягнень тощо), оргашзащйт (бтыпа увага - обслуговуванню вже впровадженого, а не виробнидтву нового; реклама вже впроваджених досягнень) i техшчш (розробка нових конструкцш, технологш, освоения виробництва ново! продукдп тощо). Перш! з них знаходять бшын широке застосування, осктьки вони вимагають менших витрат матер1альних ресурсш 1 дають суттевий ефект в досить стисл! термши.

По-друге, ва шновацшш проекта надшеш не на вирииення глобальних проблем протягом тривалого часу, а на регюнальш проблеми прикладного характеру, розв'язання яких дае майже в)'дразу вщдачу у вигляд1 економ1чного ефекту. Тшъки шд таю проекти держава видщяе пшьгове фшансування, обмежуючи термш реатзацп проекту.

По-трете, результата м'д впровадження ресурсозбер1гаючих проектов наочш 1 зрозумш. Вони охоплюють велику шлыасть людей 1 знаходять шдтримку серед широких мае населения. Це положения е особливо важливим за умов, що оргашзатором багатьох даних заход! в е держава.

По-четверте, вЫ вони нацшеш на покращення умов життя г побуту населения, тобто мшоть великий сощальний ефекг. Зрозумьто, що вони знаходять розумшня 1 шдтримку.

По-п'яте, населения и вiдпoвiднo, держава будуть користуватися результатами впровадження даних проект1в тривалий час, в!дчуваючи взаемну вигоду. Тому держава особливо контролюе яысш характеристики захода, яю вона фщансуе або впроваджуе.

По-шосте, вci даш шовацшш проекти повинш бути сучасними, тобто нацшеними на перспективу. Держава економить сво! кошти 1 не хоче розпорошувати 1х на фшансування морально застарших програм.

По-сьоме, вони повишн бухи еколопчними, тобто нащленими на економио енергп 1 ресурав у вс1х сферах використання, по можливосп безвщходними або з можливим повторним використанням.

Враховуючи важшпеть розв'язання проблеми енергозбереження в Украйп, необхщно визнати и головним прюритетшш напрямом ишсвацпшоХ ошлыюспи на державному р1вш. Програма енергозбереження затверджуеться на державному р!вш 1 доводиться до релотв, де 1 деташзуеться на региональному р]'вш. Вона повинна охоплювати три напрями: житлово-комуналъний сектор, промисловкть та панивно-енергетичпий комплекс.

Щоб ця програма знайшла шдтримку в широких колах населения 1 шднриемств, вона повинна грунтуватися на наступних принципах:

- бути зрозумшою, наочною, прозорою;

- ефект вщ и реашзаци повинен лишатися в реп'ош, де вона впроваджуеться;

- першочергов1 заходи повинш забезпечувати економдо на перспективу (шчильники, регулюкта системи тощо);

- забезпечувати 100% охоплеяня населения, пщприемств;

- економ1чно влаштовувати вЫх, хто бере участь в и реал1заци.

В житлово-комунальному сектор! програма енергозбереження повинна охоплювати таю напрями: встановлення гчильнишв теплово! енергн, води, електроенерги та природного газу; реашзащя мало- та середньовитратних енергозбернаючих проекта з використання сучасних золящйних матер1атв, зниження тепловтрат; ращональне використання води; утеплення диочого житлового фонду; покращення використання палива в котельнях та ТЕЦ; перегляд та подальший контроль за дючими тарифами на тепло- та електроенерпю.

Гнтенсифжащя виробницгва зумовила ш'лий ряд практичних , вщповщно, теоретичних проблем, серед яких особливе мкце займае вплив технолопчних процесге на довюля. В дисертацц розглянуто взаемозв'язок шновацшних процест та процесш еколопзацп.

Досить довго забруднення довюля розглядалося як позаеконом^чна проблема, однак спроби розв'язата це дуже важливе питания призвели до необхщносп використання економ1чних важел!в його вир1шення. Особливо штенсивно процеси еколопзацп шноващйно! д1яльност! проходять в крашах, яга прийняли за основу шноващйний тип розвитку економжи, що базуеться на засадах еколопзацп. Еколопчш процеси стали предметом досщжень багатьох вчених, серед яких особливо стад видшги робота, що базуються на економнсо-математичному моде.тювашп процеав, яга досщжуються, г серед них в дом а модель В.Леонтьева витрати - випуск. Саме вона в даному контекст! потребуе деякого уточнения.

Як правило, в моделях типу витрати - випуск технологи виробництва не враховуються або ж взажаються фшюваними, тобто заздалепдь визначеними. До першого випадку, як правило, належать традицшш балансов! модел^ що не враховують впливу технологйших процеав на довюля. В запропонованш В.Леонтьевим модели передбачено, що технологи виробництва незмшш, тому з точки зору планування шновашйно!' стратеги ця модель е обмеженою: вона не враховуе можливосп вибору -пег чи шшо! технологи виробництва 1 пов'язаних з цим змш у вгонш на довюля.

Розглянемо шноващйний проект виробництва п вид1-в продукт!, при якому виникае т р!зних вид!в забруднення, причому ! -й вид продукта виробляеться по одшй з технологш, утворюючих множину IV Для оцшки введемо векторн! складники:

а\ =(а\ь а\г,а\п),

де а'ц - частина одиниц! продукцн j-гo виду, що використовуеться для виробництва продукцн -го виду у вщповщносп з технолопею I;

де рл - юлыасть шюдливого к - го продукту на одшшцю -го продукту за технолопею С;

5\= (5п, 8'й, 6'Щ), де 8\к - юлыасть переробленого шюдливого к-го продукту, що можна використати для виробницгва одинищ продукцп -го виду;

/\(хи х2, ..., хД) - функщя, що задае чисельне значения збитюв вщ руйнування довюля, пов'язаного з впровадженням дано"! технологи, де х,- - валовий випуск -го продукту.

Значения останньо! функцн можна ощнити за допомогою величини -кшькосп продукцн , яка йде на вътшкодування збитюв. При цьому будемо вважати, що значения wt,Х зростае при зростанш величини у, - кшькосп й'

прсдукцн, що йде на кшцеве споживання. Тода для кожно! технологи I 1снус залежшсть 1 = 1 (а1,, р'Д 5',, /,).

Балансов! ствввдношення модел! В.Леонтьева записан! з врахуванням тшьки а*, що завдае технологш I. Вони мають звичайний вигляд 1 являють собою класичш балансов! стввщношення, представлен! ю зазначенням фшсовано! технологи:

XI - Е а1(1)у х,- = у,, =1,2,..., п (1)

Оскшьки при складанш балансу виробництво та переробка шюдливих речовин розглядаються як виробшга процсси, то з урахуванням складових р'та можна побудувати сшввцшошення:

X, -1 ^ -18% гк = и, ! = 1, 2,.... п (2)

Хр^ьЪ-г^щ, к =1,2,..., га (3)

де гк - загальна величина переробленого шюдливого к - го продукту; Ик - загальна величина непереробленого шк!дливого к - го продукту.

Вказан! стввщношення охоплюють не один, як в (1), а ш видав шюдливих продукпв. При цьому витрати на виробництво продукту 1 бигыш, н!ж враховуеться в модел! (1), за рахунок необхщност! переробки шюдливих продукпв.

кщо доповнити стввхдношення (2)- (3) критер1ями вибору найкращо! технологи, то отримаемо модель, яку ми назвали а-р-5-моделю. Тут ми не уточнюемо вид критерпв, ям, взагал! кажучи, можуть бути ! неформальними.

Вщзначимо, що модель В.Леонтьева може бути вщнесена до а-^-б-моделей при юлькосп технологш, що дор!внюе одиниц!. На основ! а-р-8-моделей може бути обрана найменш ншдлива технолопя випуску продукцн, а також можуть розв'язуватися питания контролю над забрудненням довкшля.

Додаткове врахування збитюв /\, яке ощнюеться за допомогою \л''|; призводить до таких сшвв!дношень:

х1-2аадцх]-1:5'(1>й2к^'л1=у1, х = 1,2,..., п (4)

Ер^кХ.-х^ик, к = 1, 2,..., т (5)

Як ! в попередньому випадку, визначення тих чи шших критерпв вибору технологш створюе модель, яка е сутгевим уточнениям щдходу, розглянутого В.Леонтьевим.

Анашз впливу еколопчного фактору на шновацшну д1"яльшсть, а також !х взаемозв'язку, дозволив зробити висновки щодо сдосконалення метод1в державно! гадтримки шновацш в еколопчнш сфер!. Для акумуговання кошт!в на проведешп природоохоронних заход!в запропоновано мехашзм встановлення леколопчно! шни продукцп в процентному сшввшюшенш до оптово! щни продукцй шкадливих шдприемств. Шсля реашзацп продукцп' за рахунок цих кошта формуеться спешальний еколопчний фонд, причому 80% котив лишаетъся в регюш, а 20% надходить в державний бюджет.

У п'ятому роздш Реформування системи управшня нновацшною Д1яльшстю в регюнах досщжуеться використання науково-пшоващйного потеншалу репону (I в тому числ! - кадрового потеншалу) та визначаються шляхи його актив!зацн. Для стимулювання закр1плення висококвал!фжованих наукових кадр] в за державними науковими установами запропоновано надати !м статус державних службовщв, забезпечивши вщповщш пшьги. На приклад! розгляду шновацтно! сфери Прикарпатського репону проанаш'зовано мехашзм оргашзацн фшансово! пщтримки шноваш иного шдприемництва. Як важливий гшовашйпий захщ запропоновано створення в умовах Прикарпатгя локально! зони шлыгого тдприемницгва в мвано-Франювську в райош 1вано-Франмвського аеропорту, ягсий мае статус м1жнародного. Це могла б бути зовшшньоторпвельна безмитна зона з подалыною ор1ентащею на експортно-виробничу, створення яко! було б продовженням стратеги розвитку Украши як транзитно! держави. I! основою повинно стати спорудження вантажно-пасажирського ав^атермшалу, який дозволить шднести на новий р.'вень використання зручного геопол!тичного становища мкцевого аеропорту.

Мехашзм ли' зони грунтуеться на ш'льгах та преферешлях в систем! митних податив та сплат, сгфощеному режим! експортткммпортного контролю товар1в, що надходять в зону та реекспортуються з не!, звщьненш вщ сплати частини податюв в М1'сцевий бюджет. Кр!м того, створення в1дпов1дно! сощально-побутово! шфраструктури дозволить приймати туристичш рейси з пасажирами, я и прибуватимуть на ввдючинок у Карпати. Це сприятиме перетворенню ГГрикарпатгя на центр туризму. Еконо,\пчними стимулами, що сприятимуть розвитку туризму, може стати надання деяких пшьг туристам (особливо представникам д1аспори).

Реал1зац1я концепци створення зони вшьного шдприемництва мае на метт акптазацйо виробничо-господарсько! д!яльност! в 1вано-Франивськш обласп, а саме: розширення Г! експортного потеншалу, формування мюцевого валютного фонду та часткове насичення ринку !мпортозам 1 нюючою продукщею; залучення шоземного та впчизняного капгтшпв, техшки, технологи, кадр в для розв'язання проблем науково-техшчного, сощально-еконончного та еколопчного розвитку репону; створення нових робочих мюць як в зош, так 1 поза Г! межами;

шдготовка висококвал!фкованих кaдpiв для управшня зоною та робота на ав1атермшал^ розвиток М1жнародного сшвробшшцтва з шшими крашами свггу.

висновки

1. Сучасний етап свг'тового розвитку харакгеризуеться новими рисами, яш необхщно враховувати при управшш нновашйною дотьшстю: виникнення единого с в то в ого ринку науково-техшчних знань та новших технологий як нового eкoнoмiчнoгo ресурсу штсрнащонашзашя та еколопзащя нновацшно! сфери, що вимагае об'еднаних шноващйних i фшансових зусиль р1зних кра'ш, спшьних проекпв для 1х виршення, швидкого реагування на впровадження нновацш.

2. Стратепя державного управшня нновашйною дшльшстю в Украпп повинна грунтуватися на обмеженш прюритетних напрям1в шноващйно! Д1Яльносп на основ! локал1зацп, зосередження шновацшних процест на розв'язанш декшькох найважлившшх державних 1 регюнальних проблем (або розвитку певних територш), !х юлыасть обмежуегься фшансовими можливостями держави та регюшв.

3. В умовах дефщиту швестицшних ресурав особливу роль повинш вщгравати оргашзацшно-управшсыа шноваци, серед яких головням прюритетним напрямом повинна стати державна програма енергозбереження.

4. Концептуальний шдеад до масштаб1в державно! пщтримки шдприемств, яю здшснюють шновацшну дклыпсть, необхщно будувати на основ! структури IX нновацшного циклу та питомо! ваги науково-шновацшно! д!яльносл в фонд! робочого часу.

5. Серед фшансових джерел стимулювання шновацшно! активносп шдприемств важливу роль повинш вщгравати кошти Державного нновацшного фонду та амортизацшш ресурси, мехашзм утворення та використання яких потребуе вдосконалення.

6. 3 метою заохочення шдприемств вкладати сво! вишш кошти у вирппення важливих регюнальних проблем необхздно передбачити створення венчурних фондш для фшансування таких нноващйних проекв з запроваджешшм економшного мехашзму вилучення решвестованих кошпв з системи оподаткування.

7. Для збереження кадрового потенщалу нновацшно! сфери необхщно надати провдошм науковцям державних установ нновацшно! сфери правовий статус державних службовщв Украши, забезпечивши для них вщповщш пшьги.

8. Основою вщродження економки Украши повинна стати еколопзащя економмного розвитку - перехад до бюсферосумкного типу технолопчного розвитку на ocнoвi комплексного використання природних ресурав, зниження

pecypcoMicTKocri виробництва, створення замкнутих матер!ально-енергетичних циктпв, opieHTauii на вщновш та еколопчно чнсп джерела енерги.

9. Для акумулювання копгпв на проведения природоохоронних заход1в необхцщо ввести леколопчну шну продукцн еколопчно шюдливих пщприемств в процентному сш'ввцшошенш до оптово! цши ix продукцй', за рахунок яко1 треба формувати спещальний еколопчний фонд з подальшим розподшом кошпв м|'ж репонами та державним бюджетом у стввщношенш 80% до 20% на користь регюшв.

10. При Biiopi найкращого з еколопчно! точки зору шновашйного проекту необх!дно удосконалити економ!ко-математичну модель В.Леонтьева витрати-випуск через врахувания фактору впливу на довюля конкретно! з запропонованих технологш.

11. Створення локально! зони вшьного шдприемництва на 6a3i 1вано-Фратавського аеропорту дасть можливкггь оргашзувати потужний вантажо-пасажирський термшал на Прикарпатп, використовуючи надзвичайно випдш геопотин! умови м!ста та наявн! потужносп м!сцевого аеропорту м!жнародного значения, що приззеде до вщродження економжи periony з ор1енташею на еколог!чно сприятливий туристично-рекреацпший комплекс, а також дозволить краще оргашзувати транспорт товаропотоюв через Украшу, розвантаживши при цьому центральш аеропорти.

Реал!зацм запропонованих заход1в сприятиме створенню дквого економ!чного мехашзму державно! тдтримки шновацшно! активносп', шдвищешпо конкуренгоспроможносп в1тчизняних шдприсмств, що призведе до сошально-економ1чного пщнесення репошв, шдвишення добробуту населения, адже вирниення проблем розвитку науково-шновацшно! сфери в напрямку розкриггя потеншалу регюшв треба вважати од tri ею з необхщним передумов виходу Укршни з кризи.

сш1сок опубл1кованих праць за темою дисертацп Пубшаци у фахових виданнях

1. Лапко О. Гнновацшна Д1'яльшсть в систем! державного регулювання. Монограф!я. - Кшв, 1нститут економггного прогнозування HAH Украши, 1999. - 253 с. - 16,0 д.а. (реценз!я на монографио - Козор1з М.А. Важлива книга про щновацнУ/Регюнальна економжа,- 1999,-№3. - С.186-187).

2. Лапко О. Гнноващйна Д1'ялып'сть як фактор гадвшцення ефективност! вггчизняно! економпси// Фшанси Украши- 1998.-№6. - С. 31-36. -0,4 д. а.

3. Лапко О. Еколопчний фактор в шновацшнш /п'ялыгосл // Економнса Укра!ни.- 1998. 8. - С. 69-75. - 0,8 д.а.

4. Лапко О. Реформування системи управшня шновацшною дояльшстю в регюнах// Репональна економка.-1999,- №1,- С. 65-74. - 0,6 д.а.

5. Лапко О. Державне регулювання скономки та шновацшна дшльшсть. //Економют. -1999,- № 7,- С.42-45. - 0,6 д.а.

6. Лапко О. Проблеми шновацшно! дшльност! // Економка Украши,- 1999. - №8. - С.93-94. - 0,3 д.а.

7. Лапко О. 1нновацн як предмет економ1чного досщження //Вкник Украшсько! Академн державного управшня при Президентов! Украши. -1999 - № 4. - С. 186 - 190. - 0,5 д.а.

8. Лапко О. Вдосконалеяня метод1в еконо\пчного стимулювання шновацшно! /ияльносп //Економка, фшанси, право.- 1999,- №6. - 0,5 д.а.

9. Лапко О., Худяк О. Про стан науково-шновацшно! сфери в 1вано-Фрашавськш обласп //Репональна економка. - 1999,- №4. - С. 267 - 273. -0,7 д.а. - (особисто автору належить 60% - 0,4 д.а.). Особистий внесок автора: анал1з наявнсго науково-шноващйного потенциалу обласп та розробка пищав покращення його використання.

10. Лапко Е.А. Методы оценки проектов в области инновационной деятельности// Экономические проблемы становления рыночных отношений. -Санкт-Петербург. - 1995. - С.39 - 41. - 0,3 д.а.

11. Лапко О.О. Гнновацшне пщприемницхво на сучасному еташ//3б. наук, нраць 1вано-Франивського державного техшчного ушверситету нафти 1 газу (серш - економка шдприемства 1 оргашзашя виробництва). -1997. - №34.- т. 7. - С.28-34. - 0,4 д.а.

12. Лапко О.О., Корнева О.В. 1нвестицшна полотка шдприемства при впроваджешн шновацш//Зб. наук, праць 1вано-Фрашавського державного техшчного ушверситету нафти { газу (серк - економка шдприемства 1 оргашзашя виробництва). - № 34.-т.7.-С,3-8. - 0,3 д.а. (особисто автору належить 50% - 0,15 д.а.). Особистий внесок автора: визначення шдходп! до побудови нвестицшно! попики шдприемства з урахуванням фшансових ускладнень в умовах переходного перюду при впровадженшшноващй.

13. Лапко О.О. Оргашзацшно-екопом1чний мехашзм забезпечення конкурентоспроможносп продукцн на ш'дориемствах манпшобудування// 36. наук, праць 1вано-Франкшського державного техшчного ушверситету нафти 1 газу (серк - економка шдприемства 1 оргашзацш виробництва). - 1997. -№34,-т.7. - С.94-105. - 0,6 д.а.

14. Лапко О.О. Метода економ1чного стимулювання шновацшно1 дкльноеп// Проблеми економки та управшня: В сник Державного ушверситету Льв1вська шштехнка. -1998.-№ 353.-С.202- 205. -0,4 д.а.

15. Лапко О.О., Орлова В.К., Кулик Т.П. Досщження ринку кредитних послуг шновацшного фонду//Проблеми економ!ки та

управшня:Вкник Державного ушверситету Льв1вська по;п'технжа. 1998. -№353.-С.205-207. - 0,4 д.а.(особисто автору належить 50%-0,2 д.а.). Особистий внесок автора: визначення причин втрати фондом швестицшних позицш i iiumxi удосконалення га актшшацп стимулюючо! дн ni льгов ого кредитування.

16. Орлова В.К., Лапко О.О., Негрич I.M. Анатз структури щн в нафтовидобувнш промисловосп// Проблеми економжи та управшня: Вюник Державного ушверситету Льв1вська погтехнжа.- 1998. - № 353. - С. 84а-86,-0,3 д.а.(особнсто автору належить 35% - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора: анализ структури щни на нафту, податкового навантаження шдприемств галуз1 в контексп удосконалення системи економ1чного стимулювання шдприемств в умовах дючо! системи оподаткування.

17. Лапко О. Прогнозування дипа\йки шновацшного розвитку в Украш1//3б. наук, прадь 1вано-Франювського державного техшчного ушверситету нафти i газу (сергя - економжа шдприемства i оргашзащя виробшщтва).- 1998,-№35,-т.7,-С. 124-131,-0,7 д.а.

18. Лапко О.О., Дехтяр Р.Б. Забезпечення конкурентоспроможносп вгтчизняних газових л1чильниюв як 3aei6 енергозбереження//Зб. наук, праць 1вано-Фрштвського державного техшчного ушверситету нафти i газу (серл -економжа шдприемства i оргашзащя виробництва).- 1998,- №35,- т.7,- С.124-131.-0,35 д.а. (особисто автору належить 55% - 0,2 д.а.). Особистий внесок автора: визначеш! фактор!в конкурентоспроможносп та розробка шлях1в и шдвшцення на приладобуд1вних тдприемствах та. шлях in шдвшцення конкурентоспроможносп'.

19. Лапко О. 1нноващйний процес як умова розвитку економши// Ефективш'сть реформування украшсько; економки: 36. наук, праць 1нституту економ1ки HAH Украши - Кшв: 1999,- С.131-135. - 0,4 д.а.

20. Кобуншн ЮЛ, Ковако О.М., Лапко О.О. Вдосконалення економ1чного мехашзму державного регулювання шновацшно! д1яльносп в нафтогазовидобувнш галуз1'//3б. наук, праць 1вано-Франювського державного техшчного ушверситету нафти i газу (cepia - економша шдприемства i оргашзащя виробництва). 1999,-№ 36,- т.7 - С.43-47. -0,5 д.а. -(особисто автору належить 40% - 0,2 д.а.). Особистий внесок автора: висвилення проблеми економ1чного стимулювання шновацшшл д1яльност1 в нафтогазовидобувному комплекс! та визначення шгимв ii розв'язання.

21. Будпцева I.O., Домарадзька Г.С., Лапко О.О. Дивщендна попика як фактор прискорення розвитку акцюнерних структур// Проблеми економши та управшня: Bicmre Державного ушверситету Льв1вська полсхшка.- 1999. -№363-0,4 д.а,- С.10-15. (особисто автору належить 35% - 0,15 д.а.). Особистий внесок автора: визначення рол1 дивщендно'! поттки для обгрунтування шни

власного кашталу ф!рми при вибор! р1знах вар1анпв швестицш з урахуванням прюритепв штереив р1зних акщонер1в.

22. Лапко Е. Международная экономика и инновационные процессы// Современная российская экономика (проблемы и перспективы: Сб. научных трудов Санкт-Петербургского государственного университета экономики и финансов.- 1999.-Ч.5,- 0,25 д.а.

23. Лапко О. Державна политика регулювання шновацш// Вюник ТернопшьськоГ академп народного господарства,- 2000.-№1.- 0,8 д.а.

Додатко1н пубЫацн

24. Лапко О.О. Оцшка техничного р]вня нновацш в обласп розробки 1 проекгування прилад)в 1 систем//3б. матер1ал1в XII м1жнародного м1жвуз1вського семщару МО Украши. - Ьано-Франювський держ. техн. ун-т нафти 1 газу,- 1995.-С.218-220. - 0,25 д.а.

25. Лапко О.О., Свчук ЯМ., Корнева О.В. Функцюнашо-вартгапш анализ як зас;б зниження соб!вартостт на стад1ях проектування приладт//3б. матер1ал1в XII м1жнародпого м!жвуз1вського семшару МО Украши. - 1вано-Франшвський держ. техн. ун-т нафти 1 газу.- 1995. - С.213-215.-0,3 д.а. (особисто автору належить 35% - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора: визначення етатв функцюнально-варткного анал1зу.

26. Лапко О. 1нновацшна д1яльшсть в обласп енергозбереження// Нетрадицшш енергоресурси та еколопя Украши - К.: Манускрипт, 1996. - С. 222-225. - 0,5 д.а.

27. Лапко О.О., Кулик Т.П. Маркетинтов! дослъцження в систем! технгко-екоювпчного обгрунтування шновацшних проект// Науков! доповин м1жнародно1 науково-практично! конференци Маркетинг та лопстика в систем! менеджменту. - Льв^в: 1996. - С.40-43.-0,4 д.а. (особисто автору належать 50% -0,2 д.а.). Особистий внесок автора: шдходи до техшко-економ^чного обгрунтування шновацшних проект! в та !х виб!р при оргашзацц просування товар!в на ринок.

28. Лапко О., Акульшин О. Економ!чна ефективн!сть шновацш в екологи ! енергозбереженн!// Нетрадицшш енергоресурси та еколопя Украши - К.: Манускрипт, 1996. - С. 221-222. - 0,2 д.а. (особисто автору належать50% - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора: визначення фактор!в, що впливають на економ^чну ефектившсть шновацш.

29. Лапко О.О. Зони вшьного шдприемництва як фактор пожвавлення шновацшно! д!яльностт//Науков! доповда мхжнародно! науково-практично! конференщ! Оргашзацшно-економ1чне забезпечення функцшнування

локальних (точкових) вшьних економ1чних зон в Украш.- Чершвщ.- 1996. - Ч. 2.: - С. 10-14,-0,4 д.а.

30. Лапко О. Покика фшансування шновацшно! шяльносп// Матер1али м!жнародно! науково! конференци Ринков! реформи та економ1чний розвиток перехщних суспшьств: приклад Украши. - Кшв.- 1997,- С.33-37. - 0,4 д.а.

31. Лапко О.О. Проблеми акпшзацп державно! шновашйно! поггики//Зб. наукових доповщей м1жнародно! науково-практично! конференци л1нвестищйна д1яльшстъ в Украш: проблеми розвитку та регулювання,- Чершвщ.- 1997. -4.1. -С.136-138,- 0,3 д.а.

32. Лапко О. Ьгаовацшна д]яльтсть держави по енергозбереженто (досвщ каштагастичних кра!н)//Сб. материалов 2-й международной конференции по управлению использованием энергии,- Львов.-1997,- С. 7.1-7.5. 0,6 д.а.

33. Лапко О.О., Корнева О.В. Формування швестищшго! покики пщприемства//3б. наукових доповщей мшшародно! науково-практично! конференци л1нвестищйна Д1ялынсть в Украш: проблеми розвитку та регулювання. - Чершвщ.-1997,- Ч.И. - С.146-150,- 0,4 д.а. (особисто автору належать 50% - 0,2 д.а.). Особиспш внесок автора: визначення принципових п1дход!в до швестицшно! пол тики.

34. Лапко О. Фшансовий механизм стимулювання шноващй в умовах ринку// Матср1али м!жнародно! науково-теоретично! конференци Валютно-фшансов! проблеми ртшково! трансформацн (приклад Украши). - Кшв. - 1998. -С. 148-150. -0,4 д.а.

35. Лапко О.О. Еколопзащя шновацшних процесгвА'Зб. наукових доповщей М1'жнародно! науково-практично! конференци Реструктуризащя екожжп'ки та швестицп в Украш. - ЧсрЕпвш'.- 1998,- Ч.П. - С.13 -18. - 0,4 д.а.

36. Лапко О, 1нновацшш процеси в енергозбереженш. - Вкник Украшського Будинку економ!чних та науково-техшчних знань, № 5, 1998,-Сс. 15-18.-0,4 д.а.

37. Лапко О. Державна служба в Украш: економшо-психолопчний аспект проблеми// Актуалып проблеми державного управшня: зб. наукових праць Украшсько! академи державного управшня при Президентов! Укра'пш -1999,- № 4. - 0,5 д.а.

38. Лапко О.О. Мехашзм фшансування шноващйно! д!яльносп в енергетиш'// Енергетика та ринок. -1999. - №1(9)-2(10). - С.30-33. - 0,45 д.а.

39. Лапко О. Проблеми скопопчного стимулювання шновацшно! д!яльносп в умовах ринку//3б. наукових праць Нафта 1 газ Укра!ни:Матер1 али 5-! Мжнародно! конференци Нафта-газ Украши - 98), - Потава, 15-17 вересня 1998 р.- Том 2. - С. 353-354. - 0,25 д.а.

40. О.Лапко. Проблеми ресурсного забезпечення шноващйно1 даяльносп пщприемств//35. матер^ал^в V М1жнародно1 науково-практично! конференци Управшня оргашзащею: диагностика, стратега, ефекгившсть.-Ктв-Трускавець-Дрогобич.-1999,- Ч.П.- С.284-287. - 0,3 д.а.

41. Лапко О.О. Забезпечення конкурентоспроможносп шдприемств через шноващйну д1яльшсть//3б. MaTepianiB III М1жнародно!' науково-практично! конференци Маркетинг: теорш i практика. - Khb - Ята.- 1999- С. 129-130. -0,2 д.а.

42. Лапко О.О. Державна шновацшна поггака Укршни: принципи i пршритети//3б. наукових доповщей X Мжнародно! науково-практично1 конференци Сучасна шновацшно-промислова полиика Укршни: швестицшш прюритети та шфраструктура. - Чершвщ. -1999. - С. 224-230. - 0,4 д.а.

43. Крижашвський G.I., Лапко О.О. Оргашзацшно-економйчш проблеми створення та функцюнування 1вано-Франювського науково-технолопчного парку нафтогазового спрямування//3б. наук, праць 1вано-Франювського державного техшчного ушверситету нафти i газу (cepin - економка шдприемства i оргашзацм виробництва).- 1999.- №36- Т.7. - С. 51-53. - 0,3 д.а. -(особисто автору належать50% - 0,15 д.а.). Особистий внесок автора: завдання та економ1чний мехашзм функцюнування технопарку.

44. Шкутяк З.В., Шкр1бляк М.В., Лапко О.О. Локальш зони вшьного шдприемництва i розвиток Прикарпатського periony //36. наук, праць 1вано-Франивського державного техшчного ушверситету нафти i газу (серк -економка шдприемства i оргашзащя виробництва).- 1999.- №36- Т.7. - С. 54-57. - 0,3 д.а. - (особисто автору належать50% - 0,15 д.а.). Особистий внесок автора: розробка концепци розвитку зони вшьного шдприемництва на 6a3i 1вано-Фрашавського аеропорту.

45. О.Лапко, О.Корнева. Управшня яюстю продукцп в шновацшних проектах як фактор забезпечення конкурентоспроможносп//Зб. матер1ак V Мкснародно! науково-практично!" конференци Управшня оргашзащею: дiaгнocтикa, стратепя, ефектившсть. - Кшв-Трускавець - 1999. - С.305-307.-0,2 д.а. (особисто автору належать50% - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора : досщження конкурентоспроможносп шновашшмм продукцп та впливу на не! запровадження мiжнapoднo системи стандарта.

46. Лапко О.О., Кулик Т.П. Роль маркетингово!' поггики у венчурному тдприемництвиУЗб. матер1ал!в III М1жнародно1 науково-практично! конференци Маркетинг: теорк i практика. - Khb - Ята. - 1999. -С.131-132. - 0,2 д.а. (особисто автору належить50% - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора : венчурне шдприемництво, тенденци розвитку на засадах маркетинговое стратеги.

47. Лапко О., Ковтун П., Молодейшев В. 1нновацшна полотка в енергозбереженш: регюнатьш проблеми та x вир1шення//3б. матер1агив

Мжнародно! науково-практично! конференш! л1нновацшна дЬшьшсть в систем! державного регулювання.- 1вано-Франювськ.- 1999. - Част. 2. - 0,2 д.а. (особисто автору належить 50% - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора : вар!анти шновацшного впливу на техшчне оновлення тепло- та енергомереж.

48. Лапко О.О., Тарасенко Н.В., Никифорук В.Д. Проблеми науково-технолопчного потентату (сощально-психолопчний аспект)//3б. матер!ал1в МЬкнародно! науково-практично! конференцп л1нновацшна д!яльшсть в систем! державного регулювання, част.1,- 1вано-Франювськ, 1999. - 0,2 д.а. (особисто автору належить 50% -0,1 д.а.). Особистий внесок автора : сошально-економ1чт проблеми використання штелекгуального потенщалу та ix розв'язання.

49. Лапко О.О. Економшо-оргашзацшш засади державного регулювання шновацшно! д1ялъност!//Зб. матер!ал1в М!жнародно! науково-практично! конференцп л1нновацшна Д1яльшсть в систем! державного регулювання -1вано-Франювськ. - 1999. - С. 161-163,- 0,2 д.а.

50. Лапко О., Краснецька А. Проблеми фшансування шновацшно! д[яльносп на репональному pirini//36. иатер1ал1в Мжнародно! науково-практично! конференш! л1нноващйна дЬиьшстъ в систем! державного регулювання. - 1вано-Франювськ - 1999 - С. 179-181,- 0,25 д.а. (особисто автору належить 55% - 0,15 д.а.). Особистий внесок автора: шляхи удосконалення використання коптв Держшнофонду в Украин.

51. О.Лапко. Проблеми оргатзаци управшня шноващями// Тези наукових доповшей на 1-й м1'жнароднш науковш конференцп Економша Укра!ни та свгговий досвщ. - Ъзано-Франювськ,- 1994,- С. 135-136. - 0,1 д.а.

52. ОЛапко. Принципи шновацшно! д!ялькост1//Тези науково-техшчно! конференцп професорсько-викладацького складу 1вано-Франгавського державного техшчного ун!верситету нафти ! газу. - Гвано-Фрашавськ. - 1996. -С.44. -0,1 д.а.

53. О.Лапко. Проблеми шновацшного ринку в Украш! на сучасному еташ// Тези науково-техшчно! конференцп професорсько-викладацького складу 1вано-Франк1вського державного техшчного ушверситету нафти i газу. - 1вано-Франювськ. - 1997. - С.44. - 0,1 д.а.

анотац1я

Лапко О.О. Державне регулювання ншоващйно!" д!яльност1: економ!чний мехашзм i його вдосконалення. - Рукопис.

Дисертащя на здобутгя наукового ступеня доктора економ!чних наук за спещальшспо 08.02.03 - организация управшня, планування i регулювання економшою. - 1нститут економ!чного прогнозування HAH Украши, Ки!в, 1999.

Дисертацш присвячена досщженню шновацшних процеав та x впливу на економ1чний розвиток суспшьства в контексп державного регулювання. Розглядаеться розвиток Teopi шновацшних процешв та стан шновацшного пщприемництва в умовах глобальних 3mh в свгговш економни, перспективи розвитку шновацшно1 сфери в Украш. Проанал1зовано еконоънчний мехашзм стимулювання тноващино! д1яльност1 та надано пропозицй щодо його вдосконалення. Представлена концепцк розробки стратеги управшня шновацшною дiяльнicтю та мехашзм ix реашзацц. Особливу увагу придшено мехашзмам реагнзацп державно! шновацшнох потхки в енергозбереженш та еколопзащх, а також розгляду перспектив розвитку шновацшно! сфери в репонах (на приклад1 Прикарпаття).

ЬСлючов1 слова: шновацп, потенщал, науково-техшчна погеика, стратегш, управл1ння, економхчний мехашзм, еколопзащя, енергозбереження, perioH.

annotation

Lapko О.О. State Regulation of Innovative Activity: Economic Mechanism and its Improvement. - Manuscript.

Doctoral dissertation in speciality 08.02.03 - Organisation of management, planning and regulation of the economy. - Institute of economic prognosing of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to the research into the innovative processes and their impact upon the economic development of the society within the framework of state regulation. The development of the theory of innovative, processes and the state of innovative entreprenership under the conditions of global changes in world economy as wellas prospects of development of innovative sphere in Ukraine have been considered. Economic mechanism of innovative activity stimulation has been analysed and proposition on its improvement have been given. The concept of innovative activity management strategy and its realisation mechanism have been marked out. Special attention has been paid to the realization mechanisms of state innovative policy in energy and ecology preservation as well as to the prospects of innovative sphere development in the regions.

Key words: innovation, potential, scientific -and- technical policy, management, strategy, economic mechanism, ecologization, energy preservation, region.

аннотация

Лапко E.A. Государственное регулирование инновационной деятельности: экономический механизм и его усовершенствование. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и

регулирования экономики - Институт экономического прогнозирования НАН Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена исследованию инновационных процесов в условиях глобальных изменений в мировой экономике и их влияния на экономическое развитие общества. Поскольку характерной особенностью современного этапа развития общества является усиление взаимозависимости государств с различным уровнем развития, то инновационная сфера ощущает эту взаимозависимость в первую очередь.

Характерной особенностью современного этапа развития общества является усиление взаимозависимости государств, что связано с проникновением достижений научно-технического прогресса во все сферы общественной жизни. Развитие современной системы информационных коммуникаций способствует скорейшему обмену научными достижениями, поэтому для достижения конкурентоспособности предприятия дожны постоянно поддерживать инновационную активность на дожном уровне, всячески стимулируя и развивая восприимчивость к новому.

В работе исследуются основные черты современного развития общества, их влияние на ход инновационных процессов. Особое внимание уделяется обоснованию необходимости развития по инновационному типу.

Уточняется понятийный аппарат инновационной сферы. На основе глубокого анализа развития теории инноваций подтверждается, что инновации следует рассматривать как процессы, поскольку основной отличительной чертой инноваций является их динамичность. Именно это объясняет невозможность четкого определения момента завершения инновации (в отличие от процесса внедрения новой техники, который завершается освоением производственной мощности). Внесение в действующие классификации организационно-управленческих и инфраструктурных инноваций обусловлено особенностями национальной экономики: в условиях бюджетного дефицита они могут сыграть значительную роль при выведении страны из кризиса.

Бюджетный дефицит существенно влияет также на источники финансирования инновационной деятельности, исключая некоторые из них из системы государственной регулирования. Необходимо существенно изменить действующую амортизационную политику, систему налогообложения, а также сформировать систему экономического стимулирования инновационных структур с целью активизации инновационной деятельности. Так, амортизационные средства предприятия дожны использоваться строго в соответствии с их предназначением.

Для определения объектов инновационной сферы необходимо как можно скорее принять Закон об инновационной деятельности, используя при его разработке действующие международные стандарты в этой области -

Руководство Фраскати и Руководство Осло. Используя предложеннук Руководством Фраскати классификацию инновационных структур, можнс определить объемы государственной поддержки для различных категории субъектов инновационной деятельности.

Чтобы избежать рассредоточения государственных средств инновационной сфере, предлагается по примеру высокоразвитых государсп ограничить количество государственных приоритетов до нескольких нг различных уровнях. Причем их количество дожно определяться финансовыми возможностями государства и регионов.

В Украине недостаточно эффективно используются возможности венчурного финансирования и использования средств Государственного инновационного фонда. В современных условиях Инновационный фонд необходим, поскольку нет альтернативных источников привлечения дешевых средств для государственной поддержки инновационной деятельности. Однако при этом необходимо усовершенствовать механизм образования и использования средств фонда, сохраняя его внебюджетную сущность Приведены рекомендации по совершенствованию использования средств Инновационного фонда.

Для привлечения средств инвесторов к созданию венчурных фондов целевого назначения предлагается на государственном уровне решить вопрос с предоставлении льгот по налогообложению реинвестированных н инновационную сферу средств. Необходимым условием при предоставлении этой льготы дожна быть информация о целевом использовании амортизационных средств предприятий.

В работе представлена концепция активизации инновационной деятельности в регионах на основе осуществления государственной программы энергосбережения и экологизации. Источником средств для этих мероприятий может быть экологическая цена продукции, которую нужно устанавливать е процентном отношении к оптовой цене для особо вредных отраслей промышленности.

Предлагается также особое внимание обратить на возможность создания инновационной точки роста на Прикарпатье - зоны свободного предпринимательства на базе Ивано-Франковского аэропорта. Использование чрезвычайно выгодного геостратегического положения и имеющихся ресурсов позволит провести реструктуризацию региона с ориентацией его на развитие рекреационно-туристического потенциала.

Ключевые слова: инновации, потенциал, научно-техническая политика, стратегия, управление, экономический механизм, екологизация, энергосбережение, регион.

Похожие диссертации