Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Мировая экономика

Глобализация мировой экономики и экономические системы национальных государств (Проблемы взаимодействия) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученаd>кандидат экономических наук
Автор Роциос, Лазарос
Место защиты Киев
Год 1995
Шифр ВАК РФ 08.00.14

Автореферат диссертации по теме "Глобализация мировой экономики и экономические системы национальных государств (Проблемы взаимодействия)"

P i" о О Д MHICTEPCTBO ОСВ1ТИ УКРА'/КИ

КШВСЬКИЙ УНИВЕРСИТЕТ 1МБНГ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Хнсудтут и1няародк2х BtssacuK.

* . - 'ДО .339.97. Х

. Х .' на правах рукоппсу

F ц 1- о с Лазарос

ГЛОБШЬАШ CBiTO ЕКОНШКИ ТА 2KCH0MI4H СИСТЕМЙ ВЩЮИАИЫЙХ ДЕЙИВ

/Проблема 'ьзьзмсдil/

Ol {({

Спец!альн{с?ь Чй#т&5-г&3-- vi народи! еконощч::! skc:?.:-^..

.АВТОРЕФЕРАТ

дксертацй' на здоб^тгл тукового ступеыя каядадспа. зкон~/1ч:!л:с Зу;-:

КИ13 - ISS6

Дсертацгя е рукописи.* Робота нг.к'онаиа на ка$едр! ^ккародних еконрм1чнкх' в1дко--.сгл 11!стктуту г.}кяароднх в!носин при Кгл веькспу ушзерсктет! 1мен1 Тараса.Левя-экка, 'Х ' , ' 7 ,../Х..,'Х.

Наукошй. кер!внпк - акаде;л!к АН Бищог школи Укра1на/ доктор еконал чн:ис каук, провес ор . Х С1К0РА В.Д. опоненти доктор еконогчних наук, провесор

дасшкс.д.;

кандидат економ!чних наук, доцент ЛУКАШЕНКО Д.Г. -Пров!дна орган! защя - I не. титут се!тово1' еконсьики та

. :.иЕнародшис .в!дноскн.НАН УкраУ-нк, '. Х ..

Захист в!дбудеться " 1995 року

о 14.С0 годан! на засгданн! Сиец!ал!зовгно'1 вчгноГ Ради Д 01.01.19 в 1нститут! мгкнародних в1Днос;ш прп КиУвськоглу ун!верситет!, ЬиТараса Шевченка за адресою: 254119, КИ1В, вул.Мельникова, 36/1, зал зас!дань вчено! рада.

3 дисертац!ею можнц озиайомитись у науксЕ1й <31бл{отец! Кн'1вського университету хм.Т.Шевченка за адресою: 252017, . КИ1В, вул .В олод кьшрс ька, 64. Х Х

Автореферат роз!слакгй^ Анстопд^а 1925 року.

Вчекий секретар Спецхахзовано! вчепо? ради,

кандидат економ!чнх наук (мсС-Я^кО СН12К0 О.В.

Еагальна характеристика, актуальн!сть { стугнь досл{жеяост{ тстл'-Ч дисертацП.

Проблематика.1нтериац1онал1зац!Г { глобал!зсдгг сз1тово?екс-ког,:{'ки йке майзе'трете десятар!ччя активно вйзчаеться у ;св1тов1й" економ!чн1й л1тератур!. 11 досл{ дкуван { досл1дяупть представнн-ки трьох головних напряг.'I в св1тово1 економ{чнох души. Певняй внэ-сок у вивчення цгеГ проблемп зробпли предетавннки нзокласично?' науки - ортодоксального наряму у св!тов1й економ1чн!й науц!, еко-нот.цсти соц!ально-{кституц1онально ор^ептацН, що представляють не ортодокс ал ыш Л напрял - опозац1йшШ до кеокласики. ВО.ча 1нтек-сивно розроблялась в зах!дн{й { колиин1й радянськЛй марксистский економ1чн1й л!тератур1.

В науковай об!г вке ва!й;]Ов"гатер{ал про значн9 зростаюи обсяг!в торг!вл1 товарами I послугачя в масштабах св{?овоГ еконо-м4ка, поток!в !нвести1ЦЙ, оСгну продуктам;, ."нтелектуальпоГ д!яль-ност! ми крахна'.1:?. св!ту. Пев.че в?.св!тлення одержала л{зснарсла д1яльн!сть транснацхсналыах 4 багатонацгокальнпх корпорац!й. Впс-в1тлювались процзсп гдсбал1зац1у с$ер1 прог.'ксловост!, торг!вл1, ^нансовкх-поедут, технолог!2, комун1кац*й, у се!домоет! вдзй.

Сл1д в!дзначяти, шо с^.тава' еконсч.ча наука була у ц!спу . одностайна в оц!нц! процееу гс<-ал!зацГ/ св1товсх еконак1ка як такох, цо э!дпоз!дае потребам проективное т! срац!,

ефективкост!'евгтового гбспсдарства, зроста-пш загалыюсв1тоього ВСП I добробуту та екона.ичао? <Гсг;;екк.

Проте з погляду сц!н:л конкретно ецзнарй'в розвтку Цисго процесу, взас?.:од{1 йсго проъ1днг.х ко-.пононг1 в та 'г-пх с.'.:, еконогл! чнх, соц1слькс-сд1тич.ч::х насл1дк!е, 50:-:ре.,.,а а врахувакня балансу 1:чтерес!з !.-ал;:х I зы/.ххх.дер:-:*в, рег1сн.}2 та ТНК, вдйору яъШлъз вд-зд::х =л'ях!в :-ас.г.т*ений' реадьких еквс>ч-

них результат! в до о.тпш.адышх, то тут серед представши! в назва-них напрш.<1в ce tho е кокай hho дуыка немае зх'оди, Немае сп!л.ь~ iocti адю того, як забезпачити таке зросташя cbtobq kChomrii . в npoueci гдо0ая1аацП, що<5 добнткся вир^вняння ёкона;! чпого posr ; витку кр&Гн Швиоч! i Швдня, центру та "периферП. "

В '70-х - 80-х роуох пануюч! поэицН в екоаш!чшис теор!ях , opriBi, TcproBo поя!тики, ы1щгародного планетарного cniEpoi'-нацтва за&лава неокласика. 3 не? вяппвало, що 'в!лыщ тррг1шя, з!льнай рух кал!гад1в opisHTOBaHi на BiflKpiiTicTb економiмного роз-адтку 1фа1н е найб{ш науково рбгрунтоаанг i Kopact для кар од is CBTy. У aiЙ концеnui, ТНК i звичайн!. /нал1 i середа!/ $p&a, розглдаляс!. в 1дентичншу статус i i для реал* saui x дотешд . воня в однакоЕгЙ u i pi потребу вали дерегуляцН, вхдкритост^ роз-' доржавл'екня - 6kohgm чно!" свобод для використачня спонтанная"сад ев!тсзого ринку. ' 'Х'.'

G oui ai ьно~ i нстнтуц! оналый екснасти продовкувап i в цей час дал! ьиходпта у cboYx теор!ях is активно'/ paii дернава, як допонения ранку, у нац!ональноку та ы!кнародншс масштабах, у сферах торг!алi, шанародного руху кап1тал1в, обм!ну тзхнологхяш. Х Неокласичнпй i соц!ально-1нсавтуцгональний напрями розгляда-да соц!ал!стнчну планову еконаку як безперсаектавну з економ1ч-Hi'O погляду иасш.шеред тагу, що вона не грунтуеться -на ринку. \ Ц! два напряга однак розходились щодо теоретичних.1отерпре-; тац! й та река\'.ендац!й'стоссвно орган!зац! схйБрскЯтшцтва is системою срц:ал!зму в рагках cbItoso економ!йй В той час як неокла-сика схнльн! будд трактуватн сощахстичя! еконсшчш системи як чухе'?1.ю у св!?рвоыу господарств!, в силу його- п!дпорядкованос.т1. пол{п ко-1деаюг1ким ц!лям, i вхдстоовак пол i тику эмбарго, дис-' крп^каци та isjntf ках xpaa, то соц!альяо-нституц1онам!

йк6ноч{стя щодо цього займак бьтьш поИ ркоЕану познан.

Соц!вл'ьно-1 нстктупгСнальшх I м'арксистських екоисм{ст{в об"е- . нувало те, що вони ввакааи мбливим 1 яотр!бним над! ональнши дер-еавгмкраТн,. що розвиваються, разом, об^сднаБаись-,' спиракчясь йо. . ООН та Н н!дпов1дн{ орган!эац1У, так! як КЖТАД, ЮШДО, МШ та .

1с,точно зенита правала три у св1товсму господарств!, ш

складавться, в {нтсресах ТНК.МНК, "ев!товкх".деркав /США, К1кеч-

чини, ЯпонИ I т.д./. 3 опорою на ООН, своГ рег!ональн! орган*за-

цП, "в!дстаюч1" кратки могли б досягти такого критичного тяску,

якпй би дозволив скоректуватя пол!тику "св1тових" держав ОЕСД, ЦП',

м1ккародаих банк!всько-${нансовях установ в б!к змяякаеш1Я Тх за-

боргованост!, зб! шення заруб!кнйх !квестиц!й 1 надашш Гх на

б!льщ сприятливих умовах.- .. ..

Як бачимо, проблема гЬбал{зацП св!тово'( економ!'"'., зкачеи-

ня, $ункц{8 I перспектив нац{онал:к.1с незалекних держав та Тх еко~

ном! к безперечно е одн{ею !з цонтралышх серед проблем м!кнарод-

1Шх, св!тових еконс*.ичних !днссин. I вона з ?0-х ~ поч.,80-х ро-

к{в докладно 1 всеб!чно васвЕтввались вс1ма напрямами св!товс?

екояом1чно? наукй. , .

Д ' . Х Х 3 рЬзпадом СРСР ! _ виниг-^гням Шлого региону яьрех!дтх еко-

ном!чних систем актуальн!сть х Интерес До проблеки глобал^эацН у Г? взае1сзв"язку {з екояа.^чгшм розяитксм кезагснях крагн та ек>.>-иачною под!такою црх .дергав не спали, а аросяи. Б ар^ип науковах"дискусIй, вдпраада, з!йгд, як актуальна екоча,г1ч!га проблематика, маркеистсько-лен!пське гдукачення и -его процесу. Проте дяскус1я мга представнакакя неокласачяо? та социально-! астату.;! о-нальног {нтерпретзц! I пробяетатяки екск^/чно! глодал!зац4/ :< сгаввшеойенн! !з еконем!чнеп пап1т2коо, ексном Пнями *?ястужм иац!оиальких дергав не вщухла, а наспрагд: .ъкт-ав!зуЕалаС1> г'л^х.

ла ноьих ы;м!р1в. Бона тспер стала сроекгуьатмсь на кеыдкдада! завданкя трансз.стац$ У постсоц1ал!стичн;1х деркав. Духе актуальном ' стало д;!р?щенкя и?ання, якою ь:ае бути политика'нащоаалышх'дер-' .Х яав дал.ад!#сненал .одцечасяо переходу в1д центральнокерое&но! планово У еконсмГка до ринково.У, 1. входкенняу свхтоьу .екоаоЦчну сис' тему, яка глобал{ауеться. На порядку денншу науковах дискусШ ! , дал! стоять, с?н ще: б!лыз актуалышш так! питания: Х насивною' чи активное лиле бути над!опальна економ!чна пол!тика за умов, коли ТНК * ЕНК охоплюеть своею д!яльн!стю весь св!т, чи е !н?ербса ТИК I БКК свкодостатнЬш, I зонд !кди$ерентн! як щодо !шерес!в чу&их краУн, так 1 до тих, де знаходиться Ух штаб-квартира, як! е "ранима" для них. . . Х Х '

Очевидная <|акт, ед ТНК I БШ в!д!грают.ь пал!вну роль в сфер! Х' сп!вроа!тндцтва, "виробшцтва технолог!й у св!аоваду масш-

таб!. Яку роль у ц!й сфер! в!д!грають, ыожуть в!д!гравати уряди . нац1онвльних; доркав, яка значения стану, дакал;! кн розватку нац!о-едльноУ систегл !иновац!й, ! до ноже зробити уряд для найб!льш ефзкгйвзюго входнещщ шдц!опально1!' економ!ки в структуру св!товоУ оконсы!ки, що глобал!зубться, якам чинш в!н ь;г>ке погпбати про-, цсс гло<5ал!зац!У, ыкорястам нокквоеу! ТНК у сфер! торг!ал!," !н взстац!Й, технолог!й а !нтересах своеУ краУна. Б!д в!дпов!д! на ц

питания энаехать усп!х чи невдача нац!оиэлыю! економ!чноУ пол!-.'.!

' ' Х Х I.

ш* з огляду на Хглобал!зац!в свхтовоУ .еконш!ки, нокливост! роз^р

?акш5 глобал!зац!У гидами. ТНК як свыопородЕуванай процае бёэ дес-

уа31л!зац!Т, небеэпек 1 конфа!к?!в у св!товсыу касштаб!. Наведен!

касания ! в!дпоз!д! на ннх однаково шс?уальн!.як а теоретичного,

' так 1 практичного' боку, Х для розв"яэашш проблем в'заеыод!У нац!о-

аааьнзж еконол1х розышутих, цо розвивавться, перех!дних еконо-

ы!ч1шх сас?ем ТНК за уков глобал!эац!У св!товоУ економ!ки. ' '

Постановка цкх гребле:.; акт/агни, к для ;'крапш, гак ! для ГрецГь Прсцзс перетзсгеяня украГнськэг у кшусглу цгнтргл.ьнсго-рсвако? бг;онси!кя у таку,. .о груктуегься на ранку,аередбачае од--:Чочасно еробшщтво конкур? к^ксздзтноТ продуй;!! на сз!?оаа;лу рпн-_ ку. А це передбачае'врахування-процес!в глобал!зац! i- cb!toeoY еко-ном!кн, д!яльност! ТНК на св!тово?лу ринку, з"ясування рол! дерка-вннх !нститут!в нац{оначьно1 еконапкк для ТНК, з одного боку у тому раз!, коли вони е' для них "роднями", cboimh, !з другого баку, за обставин, коли вони е чукими, заруб!гкики. Ця проблема лише-почанав взргвати в унраУнськ!!! економ!чн!й науц!, що зайтлаеться проблемами переходу, хоч е дуге ваяливоа.

Процес глобал!зац!i охоплез обм!н, сп!вроб!тш'.цтво I вироб-ництво сучаснях технологий. 3!д ум!ння сриеднатксь до цього про-

цесу ! статя активной силою у ньо?:у залёгить у значнГЙ 1л!р! ycriix

t. . Х Х

т чесормаш i yKpaisicbKor е коном {га. Ргзсгл з тыл дедал! б!льш с-: очэеиднин, яю досягненнл на цьсму напрям! у велик!й м!р! залекить б!д стану нац!ональноГ еконайкл г зскрема"над!окальнох система !нновац1й, в!д обЬнаностг 3i с такал яко!, И слабостя?дд та пере-Еага'ли, залежать досягненнл ка нив! участ! краГна у активнотлу про-цес! глобагзацП' технологи такозс очевидно, що постанови ! .биэ-че.ння цього аспекту дуже нагл;.ва для впроблення ! зд!йснекня ре-$ормування украТнсько'/ еконокiна рпнксв!й основ! !з врахувач--нягл глобал!зац!Т.

Bei згадай! аспекта такса дугз яктуальп! i для грецькс! еко-hofiikii, яка проходить стад!в прястосування свссТ екснсгки до потреб европейськоГ !нтеграш? за умоэ загангаГ екоисг-{чнэ'/ х-

багзащГ. ............ - ' . Х

В дйсертац!! була вакорпстая! npaat. С .Гсяеьла, И.!к?па, П.Кружава, Д.Аудрогва, Л.Сле^ге-а, Г.йг'-авак; Й.Пддечс-и,

Ч \

.гу:-:борта, л..и ч!,. * .ЬI им и- о.'.а, '.Ггрсгц 1 Да,Тшпосна та хшаьч цо ъаЯала в 1989-1955 а л.-х буль таи догсаацна хары&ерас-ыка глойаяхзацН' як нов:}!' 1 сиех*;^'ХХд итерна^оаагзащ х ьконом!чао! д1ядьнро! дсоя-ДанЬ-л? спьц1-льно дЬед1дь'.и!сца' I рель багатонащоаадьнах грри у свЬ'оща конои|ц!. Цьй наххрям дос л!дис-нь уаа став однхею з шредумов ншох ирац! I справив валив ц Н вуадсво! сроолемагака.

Над! од12н !з наряы!в гс<5ад1зацН техноглобал!ам. в! и оэ иачаз традиц!Яний процес гчхобахзацН, яхшй охоалюв св!т вшфить Ьшоъцщй - широкий спектр технологично? д1яльност! у св!товхй кениец!. Б дисвртащ? яростекено розваток цього процесу у пра-цях ?.оштйдта,- Б.Кадв,- М.Касеца, Да.Хауела, П.Ыартд, Р.СишЬи, Г.фусфедхда, .Ц.Г&кл!ша,- М.Катца, Ф.Черне, р.шрса, С.С!нка т.ади-шах. Особлазе значения иаоть прад! ЬПетёЛя ! К'.Певхтта, як! вайл ли в 1991-1995 рр., внесли дерспектавну !деи "нзглобахэацп" в структуру паукового напряму, в р!чиц! якого лекять наше дося!д~ кеншх. Д,Арх1бут! г И.Шчг е авторами 1дех трьох кгашоненпв тех-логлобая!зма, яка була шкориотана в днсертацп. Для класа$хкац! I.

Проблема глобал!аад!х св!тово? вконошка та над!ональнах еко ншхчхшх систем з Ух нерезва наузгово-досхдаих ! проектно-конст-руктор-сьКах роб!? /дал! ма цаэввасмо хх Р. ! Д. робота, в!д по-ча'^ковах букв ангШькох назва цього терм!ну/ 6 звиязуичои-ланкою I становою конструкцию прац!, 8 дисертацН вакорастан! !д<=1 Ц.Фр!дг.нша, БЛундвала, Р.Нельсона, В.Роэенберга, ПЛетеля 1 К.Пзвхтта та 1кшх про нац1ональя! система Ьшоващй у IX зв"яэку !а процесш глобал!зацИ свхтово! економхка.

Безпееиредпьэ иередуиовоэ 'орац!' е аначнай наоив радянсько! . Хриоистськох Гггратура з витань !нтераац!овал 1 зац! 1 та глобах-^ац; I свисши' &коас*л!кн у взаеиовв"кзку насашеред з 'д!яяьи1сгс

ЙК i лац!ог.%л&ЕКх дерга* :ге?н, щр рсгьйва-х.ач :а рган!зац!й. Пвршорядким досл!д*екиям теоретачнпх та методологиях аспект!з проблем, set роэглягаються у.Дпсертзц! Г с грс-н! у: аТчеькпх sвтссIв Г^Н.Кгука,. -3.С.Савчука, .П.'Мйпрчкэ, ,Л-1';-ерського,-В.А.Зергулэ, З.СтЗпззикэ, В.Федосова, А.-Шяпчшг, .Б!лоруса,' 3 .'Будя! на, 3.Супруна, В .С! коря, .Румянцева, А.Кг-:"И ова, В.Клочка, А.Поручнггл, С зобика, В .Черняка, С Л'очерного, .Лук"неика, 0.Рогача'та tazzx.

В них гранях tciGTHs гисн!тлешш дгстали ва-ливг аспект и пг ; егиатикп гсбзл!зац11 csftosol екоисм!ки. Особлива увага бул* гена на д!яльн!с?ь ТНК э погляду 1х вшшву на краТня, що розвагяь-Хься. 7 цьс'.'у зз"з;:у розгллалсь аспекта нанг опадгпхх екснс-Л rax Kpai'H, го -розвяваюгься, поя!тика нап!онаяьнкх уряд!в псеу Till. |днак не вс.в!ТленД!!и зал?~'*л2С;, проблеяли td-jin ! рад! !тац1оиа.т-"ьт держав роэвннутих "св!тозях" краш, структура i'x свстегп иг г "\Р /Д. ! Р./, взагал! нец!снакчях систем 1ннорап1й в прсцвс! гл. :ал!зац!Т сг!?0Ер1 еконок!кг, зо}фема у cfspf глобзльного розпсг-.сдкення техкалог!й, нови зьакь.

В еконс*л!чн?й л!тератур! залишилось н5з"ясовзнн.', яку г. * з!д!грае взае^сд!л каи1ональкпх екопам!чних систем Гдзркав, i--l!овально! система !ннозац!й ть технолог!Г? з дсдал! зрсстэвчог-1ктпвн!ств ТНК та БНК У свгтсзЫ ексно?,;!ц!, Зодклялась в1дгрщгл роблема че збер!гас своз значения национальна економ!кя, счпно-Хична пол!тика суверенных*дереаэ, нац!овальна система !ш;овац!й у^св активноГ гсбал!зац!; се!товоГ екоксл!кй. Прсв!днпкн "глобального неокласйцзму" вваязсть, за цах р'св иац!опальна екояасе1ка, екоясм!чка пол!тка дерхав л л'.хро-iiз:,:с:\ i е просто безз^стсвпотз. Однак з ро:-:!з 1х прогяг-йк-ru: - cciils.-ar.c-iRciy.rjvicnaxial екона.:1с?:>. - cwpxzw* на

и,у.:Л катергал вступала ярота цхв'1 гёза. а ставить

перед скопом!стьма прс2деь:у з".ясуванля справкяього значения нагЛ скаяько? ексщсшки; састека !ааовац!й в шэтекетх глоблух!зац!*. Х А це- кйдаг&с Х ваачення. а. цього погяяду ,вар| ант| в.еконса! чно?. поя!-тккн, структур!! нац1ональко1 систекн !нноващй з метса вароблен-н.я политика, дка розглядае нац!онааьну еконс&ику I гсбагзацг?) ие як нссуЛсш протклеаност!, а як сторона,, що взаемодхсть и!к собою задал взаеыного збатачення. На каль, такий п1дх1д лише не.щс& давно наймов яа порядок деннай екшсачно? науки, Тим часом вгд з"ясування його справ&нього сыисду .! <ункщ й залежить усшх ва~ роблешш усл1шнр1 национально]? еконошчно! похтика в розванутах, Х цо розваваються, перех!днах екоиошках, на найваюхнв1шшу напряш глобал! аацП - обШну, розповсвдкення х ,'вароблення технолог! й у глобальному каештабь ' " .'. ..." .

^ета ! основкг завдання. На осяор! дкерельцого 1 л х "Герату рного матер!аду досхдата ! обгрунтувата висновка щодо рол!, шсод I фуккщй "своххм для ТНК ! над!ональнах терторгй тарег!онхв щодо розм!щення хх про- дак, актав!в, >|Шел!в.та в!дд1день р!знах галузей /обробна про-|.'.ислов!сть, послуга/. . :

Осноанзй акцент досл!до2ши саршувата на вавченкя рхзнах Х <оре4 технагдобал!эму I особйаво на варобництв! технолог!? в глобально масштабах ТНК г БНК. Досл^авща патеытн! г йозааатентнг фэриа глобального розловссДЕбшш технолог!Д ! обсяга заруб!енох. ЬщовацШюГ актавиост! ТНК автор дасертацП доставав перед собой ыйту обгрунтувата, що ссдовне дкереб ! обсяг коиерщйнох ! тех-подогхчноУ д!яльност! ТНК знаходаться на територп "?х нац!онадь~ но! екбноьика ! :айблиаадх рег1оахв. Над!ональна система цшова-\ ц! а, що зосередкена в "рхднхй* для ТШГтаБНК крапхГ, до'рмуе .се-

регщу частку тгхносг.!чао? ,г.!*.ьно:т! THI-: "a IKK г ;-.":ср?с/: i угловою yen!иного ВХ0ДЖ8ННЯ в св!г.ову сктг:.;у техаогзс(5ал!з?.<у. На nil! п!дстев! автор йрагне доел!дктп обгруятс22н!сть -леоксснчного вясНонку про утвердзеейия усв!т! ц!якоз1:того гсб2л1з."у, ра я кому нац!ояально-д<эркавн! економ!4jl ксрдонп нтрачасть свое знач^я-ия, а екоксгчна зовн!шиь0е"коно;.:!чиа i техь:олог{чна пел i та км держав стала безпредг.етною, to $ipiо стали едиксз ззачикоп реальн!с-тю cbtobo економ!ка.

В прац! поставлено завдашя з!ставглинесклесгчну теор! "вглыкн торг!вг" 1 "3OBHiDHbocpie.4T0EHO еконсм!:-:л" !з соц!аль~ но-!нстигуц!ональяями теор!яка ективно? pail дер гам, значимое?! протеки!ohстських заходов.за ytfoa глобал!заиП cbtobo' екоис*:!- . ка t зростання нер!вност! i напру звння v. fs i цзнтрся та перпJs-р1ею. . Х

Автор також звертае увагу на-вволю::!'с cbtoehx !h- нсовнх I торгових !нстктутгв, переход! cetobo енонс;.:i:-:?, з! стану л!да-рувчого становища США до стуац! Х "марал! sv.y" с?л, яне::ер!в!П'.цг:-ва". Виходячи з таких перелуков автор акал!зуг рсзпзрену теср!ю торг!вл! i ToprcBo пол!тика 1нстптуц1 q'jihct3. Ссноекмл крате-р!ем П оц!ика автор tepe пслогекня про -в!1псэ!дн!сть kok: реальностям св!tobo гсбагзс^аноГ ексногл кл.

Дкерельною та л!тературнсг оазоп досл!дз:;:-:ня с насо.\х-:-рег вивчення закордонно! д!яльностг ТНК та БНК i зсгфз'-ч reorj^tчно роз:л!щення пряккх ! поземках liiecrzuia, -.то с !з ih:--

kb напряхв д!яльност! ТЕК та КУЛ в .-irep^rypi. l&io.-;

для завершальках досд!ддацькх- еснсвкгв взят' лая! г таких

' Х *

.рел: Hacaillsn- Directory of Multinational Corporations;

UHCTD "/ M<iy'a Directory of Multinational Service

Cmpenie , a таког з даскет, до улетятs $!кн:-:созу. kcp-vuk про

.::ср::орац1 i est ту; : Х

Сб"сктск аках.зу цодр геограагчного розмхцення продан, актн-..' bib,; ^Шахв с васрядкоБанх данх за 1987,'що.охоплюють 535 най^

Х Ct.-bsi ТЖ. .Дан! ..ээ I9S3 Р. .охоплйють Kafee-.ii')06'-KaMnaiita з шес': . тп K-pa'iii: США, Велихобритан!д, ЯпонН, Шкеччинй, франщ i.'.Htaep-aaEfltB. Х Х

Теоретична ! практична пхнн!сть. Х ^

Б дисертацН дана спроб'а далыпого розвитку вакливих напрям!в теорН >.".!кцар одних еконсучних в!дносин: ?eopii iнтернащ оналiза-цii та глобал1зацх i cb!toboi економ!кй; коиерщ йно'1 внутршньо! t зозн!шяьо!' д!яльност! ТНК та БНК; сп!льност! та специф!ки зару-.' CiEHOi' кокерщ йнох д!яльност! великих, кашхашй США, Великобрита- д!i, ЯПон! х-, францИ,' Н!:;:еччини, .Нхдерлащцв, Каыади. Вакливе' теоретична значения мае анал!з техноглобал!зыу, як нов!тнього-! дина, - н!чного напряку глобал!зацП св!toboi економ!кп, сд!вв!днотення гсбал{з:.'.у, техноглобал!зму ! нац!оиально'1 систеш !нноаац! I. Дос-л!дкешш трьох компонент!в техноглобалi зму, сп!вв!дношення зару-.

(Иендх i внутр!сн!х частая тех.ноглобал!стсько! д!яльност1 ТНК в

трьох йог о компонентам; розширюе теор!о ТНК i роль fx в npoueci

глобал!зецН cbitoboY економ!ки. Окрёме i самостхйне значения для вввчекня м!кнародних аспектов економ!иного розвитку суверенных дергав, поглиблення Teopii техноглобал!зму was ачахз в дасертацп ' Предмету I.прсбле?.:атига-.пнац1оначьноУ система.^нноващй", запропо-* новакдх п!дходхв до виЕчення пзреваг i слабких м!сць" технологии- . яого розвитку кра'1'н з погляду використання нпки у ceoix iirrepscax об"сктивних процссхв глобал1зад11 cbitoboi еконошки. евнаргч, -. що всертайт не претендуе 'на вичерпне Есв!тлейпя i розробку пос-тавлежх теоретичных проблей. Своз завдаша в!н вбачаз в обмекеа- ХХ н| свого теоретичного вноску т:::.*. емптричн^м матер! а?л/., яжй 'е

. Ч ~

г iioro розпорядаенн! .! з огляду -т обсяг дпсертац! Иного дос.-хж ш. . Х Х' ' .

. '- практичного Ьощ -науков!. васаоьк:\ дасертсц! Т. буш

жю6ристан|. у вяккаданн! а курсах "^анарсдкпх ХекономК.-;: в1дно- . :ин". та у спецкурсах з питань гсбал!з"ацй' cbtobo' ег.онсгк'.!,-Ж та БНК, пол!тика i еконо:л!ки :л!кнароднпх еконогчкщс В1д:-к>с;:н.

Катергали ! рисновки дисертацН е хораснкгли при розробц!' зое-tmHboi' ToproBo'f f технолог!чног.похтпкп деркав за умов глобаг-auii cbitobo коном!ки. Бсновкл i результата дпсертац! г г/.схуть iyin впкорпстан! .для налагодженяя конструктивного сп!вроб!тштцтиа Itsc ТНК та "x" национальная державам для пхдЕащення сфектпзнос-процес!в глобал!зац!У у.власних iHTepecx та свхтового cniTo- -зариства народов. Розкра вахта. на основ! вавчення аац!опально с;:с-Хе;ли !нно'вац!й, поведхнка ТНК у.свхт! ьикнародного обгону ?;хко-[Ог!яул, шляхи зд!йснеп'ш найбхльа ефсктвкоf екояо'м!чноУ поней в глобал!зован!й еко'ном!ц! - дасертакт там cav.".: пропонуе пра;--:ичняй матер!ал для розв"язання актуальных проблем УкраУиа I Грс-lli. В прац! розкрито пануаче становище у ceti ТНК та БНК, >: 'ше гл!сце в м!кяародному об:/.!н!, виробш.цтв* технолог! '.и licit в;:с-[овок .е дуке !стотний при розробц! Украиною пол it:'км входес:.;л у BTOBy ехонскл!ку. 3 досл!дкен:-1я неэаперечно валаваз, ..о бгз (берекення i посаленяя caox досяг.чень в cspi науково-досдгд?:::х : проектно-конструкторськах роб!т УкраТна .ко хотя вв!га ка вгас-юваг!днах умовах у св!т глобая!зоваяох ехоцсгак;:. 3 прац! юкомендац!К для практик!в, як на ссное! перебудозл у-гаУськji [ац!ональнох систем:! гнновац!2 зз!2та у car? :.:r>:apc;::-c:!v' oviay, корастання ! врсбнацтва тзхнолог!2.

Haynosa ньапзяа..

Бперз вводяться в пауке зг: 2 c6ir з:-:::ч:-~:2 ^-у ir "i.-.:.;к

сгосовно д 1яльно':1х1 та 1Ж в глобалышх масштабах. Г^едстазг лено сриг1нальд! результата про сп!вв!дяошеиня внутр!ищ1х та зсэ-. продаж, геогрд$1здого рсзи|щешш,актав!в, Д ь!д-'

д4леиь.-найб|льшах.-сь|тоьах ко?.;аан!й переробноГпрс?.-асловост|, лос-луг та добувнах'галузей. Новаш е результата'досл!дкеивд техаогло-бал!зыу - нов!тньоУ форуд глобально? дгялыюст! ТНК, сп!вв!дношен-ня ааруб!шшх 1 дшаших $срм Згх д!яльност! у ц!й с$ер|. .

Х 'Обгрунгування авторш на основ! нов!тн!х статастачних ! со-ц!олог|чшис досл!днень I теоретачнах результат!в теорй" про те, що нац!опальна економй'л, нац!ональна састеиа 1нновац!й, еконо-ы1чт пШчат дарнав е автономною 1 нотрЮнсс для усп 1х!в ТНК, техноглобал1з!.-:у сферо св1тово? еконоы1ка е новам ! перспектав-наи напряцш пауковах пошук1в у галуз! м!кнароднах еконоуДчнах Х1!|дносня, св!тово1 .еконоы!ка.

Методолог!я ! метода доел!дкання.

Х Р*РОг!дн!сть результат^.

Грунтуетьс^ на з!ставленн! нов!тнього ек:п1рачного, соцДодо-г!чкого ттер!алу, зв!т!в корпорац!й, иатер!ал!а досл!джень ООН, бвропейського Союзу, СЁСД та !ншах -Дкнароднах орган!зац!й а в!д-пов!дншла пропозиц!яш, г!потезама ! теор!яыа головнах теч!й св!-тово! еконоьз1чно1' думки: неокласачно!, !нстатуц!онально1 та марг,-сяетськоХ. ' . Х

3 опоров на дог|чнай метод, ьакорастання таблаць, х'рафШв аабезизчуеться в1рог1дн!стд добутах результат!в. Застосовуеться метод оеяекцН ! узагальнення керек! данах для одеркання наЁбхльш Х .репрезшратавнах ! достов1рнах васковк!в,

^а захйрт ваносяться: Х . ' . .' '

\\ .. I. Обгрунтування еволюцП теор! ?орг!вл1 ! торгов о! пит-\/..кн, евхтовах $;кансоьах Й торговах 1нстатуц!й I. систем в умовах

- 10 - .

' Х' - I

гсоад!зац!1 csI-toeci ХХ

2. 3"ясування гесгра41чкого роэ^щзшш продан, активов та $л1ал1в;тракснаиокалышх корпораций 1.сбгруитувапцл того, 'до- . тёратрр!i Haui оааль|ШХ;дарЕаз та.прадегл! ;peri рни. с Х базоо:ррзпов-. ооднеши комерц1йного впливу ТШ у c'bJtI. v

3. Досл!дження техноглобал!зпу як фор?.ш прояву'глобал!зац!!

у сфер! технолог!.*, Результатов ввчення е те, що нац!онадьн! сис-" теми !нновац!й, з fx науково-досл!дшша i проектно-конструКторсь-ш.ш робота}; !,кадрами визначають д!яльн!сть TrlK I БНК у св!то-в!й еконсмщ!.

4. Васнбвок про-те, що нац!ональна.система !нновац!й як база шробництва'технолог! й эалишаеться !стотним компонентом нов!тньо- го процесу глобал!зад11, дкерелом сила ! ефективноУ заруб! eho'i . д!яльиост! великих кампан!й. ХХ . ' , *'Х' .' . '

Дпробацгя результат!в досл!даення.

Основн! результата досд!двення допов!далися та обговоровала- : ся на зас!даннях кафедри н!кнародних еконоь'чних в!дносин 1нсти-туту м!кнародншс в!дносин КяУвського ун!верситету, на зас!даннях акспертних груп та спец!ал!зованих секц!й.

Актуальн! положения I васнбвки досл!дЕекня проблем взаеыод!? техноглобал!зму танац!ональноУ система |нновац!й були представ^-лен! на ВсеукраУнську нараду еконол!ст!в "йконш! ка. У краУ на та шляхи i'f дальшого ре$оркування" /Ки'1в, 14-15 вересвд 1995 року, секц!я "Пршнслова полiтика"/. Полокення дасертац!У були представлен! ! обговорен! на ы!кнарода1Й науково-теоретичн!й коие-ренц!У "Рефорлувания зови!шньоеконш!чноУ сфера УкраУ./КиТв^ Х 19-20.sobthh 1995 року/, конференщУ "BiflbHi еконсшчн! зона:

проблема розвитку" /КиУв, 26-27 ябвтня 1995 року/. ......: . i

. В процесi роботи над дисертащею були використан! поради що-

злораного досхдае.чкя в. Са1он!хсь:-:о:.:у университет! Д'реци/, " ' Iконтакт;; з робочою групою "Глоба^зацхя техноло?! V в Ко-

Р'-обхнсон /Кег.:брхдг;, ритан!я/. Х . Х"- .

. ^ "озозЦн! заш:ск11:шдготрвлек! аа .основу дасертац!;>:ого дос-,Х ггз2?я -представлен! в Ада!н!страц1ю.Президента'УкраТна, Шхйс^-'. тагстза економ!ки ! зова!ишьсекоко:,-! чно!' д!яльност! та торг!вл!, з'ддсзхдн! К<|с Верховно?- Ради УкраУки. . . Х .

рсновний 31,^ст роботи..

3:ст дооертац!йно1 роботи викладено у сступг, трьох роздх-гх 1 додатку, чдо м{стить таблиц! ! граф!ки. Робота завершусться згсзозкагл та списком використаноУ л!тературя.

У зступ! дона загальна характеристика тематики дисертац!йно'1 у сг!тл1. еволюц!,! ! взаемод!! .головнях напряг.цв 'свхтовох.-.. дут^кл, обгрунтована актуальность вибрано! проблематики з с:'ляду на головн! напрягли нов!тнього розвитку св!тоео еконокГки, р^з^ита ступхнь розробленостх предмета досл!дкеши в свхтовхй, пареьазло англомовшй еконо:;чн!й л!тератур!, окреслено внесок ргдкських I украхкських ексномхст!в у вивчення низки аспект!в грсс:е:/.атака дисертацй', окреслено теоретико-методолог!чн! засади ! у.гго-н досл!джеш1Я"та викладу ыатер!алу, науковб-теоретичну но^ загну досл!дкон.чя ! лого тесретачне х практичне значения, розцри-70 &3сяг ! рхвень апробацй' дксертацгйнох роботи.

Х У петг^ог.гу создШ "авозцгя теорИ торг!елI ': торгово! пол!- . :г:<г за ут-.оа гсбаизацП !'а\:!нл сп!вн!дноаеши сил у свхтоый

" автор обгрунтовус^ що процес глобал!зац!'1 св!товох еко-кс1:!:-а, переходу П в!д етапу "хдирузання" США до стану "нел!ди-гузакня", ! К2э!?ь "жсдного кврузаиня" в 70-90-х роках- XX стохт-ся гагатал нозпх глобальных п-ститутхз, вакорастакая .

сгвлеТ 1 киг.слиГ.-.а-:о: -нчпох зол!, ее.:!н!стратазного

' 'Х - IT -

ва для за&эдечення скоордяаозандго еконс:.;!.чного зрс?.: такая у csl-тЬвому кес'штаб! ка гармок!aiй i справедлив!.1 соков!, реалыпсть Х CBiTOBOl eKOHOMiia. дсказуе, що теорп :б!яьшЯ торгхзх i зовкхпь . . кьов'2дарило! еконо'мГка. кзоюгасакгв не вхдповхдазть аоваа потребам. Форм уют |>ся "нов! ieopii торггвл!", "новг теорН ёкс ко:,Очного зрос~ тання"; "нов! теорН !ндустр!ального розватку". У нах завнають перегляду неокласачн! !деТ. у такому взгляд! ix накагаються об"ед-ната !з 1нстатуц1снальяииш теориями. Ц1, осганнх, посалено рекон-. стругаться, з кётбю'аристосуванкя ix до новах потреб; Х

В дасертац!? докладно розглянуто вс! лог!чн1 ! прастачн! нас-л!дка, як! ванякають !з внесениям в част! неокласдчн! Teopi'i в!хг-'но'х торгхвх реал! стачного- положения про. пхдзащення доходноет! !з зростанням масштабхв виробннцтва. Немае П1дстав такоя прайвдта як . акс'.!.оыу, що сватова eKCKOMiKa' знаходаться у 'стаах ц!'ковйтог: заЯр. нягост! i нодна хз-нацхонатыш: економ!к - субиект1в св!товоГ еко-номхка не здатна вплавата на в!дносн! ц!на cbitoboY еконеш ка. В. модерн!зованах кеокласачнах-теорiях тор^зл! ыа спосте.р!гаемо в!д-х1д в!д занадто нереал!стачнях вих-!дхшх постулат!в. В них i дал! однак немае м!сця для розгляду протеки! он!з?лу в пшрокому, значенк!'. як какроеконом!'чно1 стратег! i'.ao в ще шрздаутрактуванн! як -' ' кокцецп еконо;чного розэатку. / . ;ХХ'. Х';;

Такэ> узагалькшча позйц!я сформована" в ке ортодокс ал ьн! й, со-. ц!ально-!нстатуц!ональн!й "HOBiii теорИ торггвл!" ! "нов!й теорН зросташя", Ii заснов-ника i пров!дш'ЛУГР..Харрод! Н.Качьдор. Аяа-л!з ix ко:щепд11 показус, що з не'1..випливае переоценка традкц!й-> ного обгрунтування вплаву валютного курсу на эа2нят!сть. НоЕазна . ix пхдходу у. то'лу, 1до в i'x теорхях нлотавовано. розкрито, .як .Х;лай захает-коякурентноспромоЕнах'нац!онзльних зиробнкыв лose спрвята- еконог.ачному зростанкоЛ зайнясостг. ; ... ; Х ?

Сс1падьнр-кстЕтуц{с1:альаай р.!дх!д дозеслз такек кк'.та на КЛЮЧОВу ПробЛ2Ь'.у c3t0e0 koh"iiui. Бока полягас у Т-алу, цо ксг-ввання торгозмх показкпгв крахи в уковах дедал! зрсстаючоУ i;V-тзграц!!" cbtpbo екозощка- веде, до-розходаекь з пс^азнйф еко-

ИОМХЧНОГО ЗрОСТ'аННЯ. До ЦЬОГО 35Д2 Д1Я ХукуЯТЯВНО'Х ПрИЧПННС'СТi, Це воде до напрукеннл ni s перэдовган i в'дстакгаги Kpaua:.:;, Щ лог! чн!- васновка и1дтЕердзуються анал!зсм практики obtopo е коном! ка в працях Г.Ыюрдаля i II.Кальдера.

Соц!ально-{нституц!олальн! економ!ста перэконлаво доводить, що т! KpaHH, як! ниш заПмають передов! позпцп у свхтовгВ тор-ri вл!, ф!наасах ! економ!ц!, домоглись цього внаел!док гслсго впкорастанкя протекц!онгзму, завдяки активах захасн!й роях дер. кава iоб:.;екешш .вхлько'х торГ1вл{. '

Така макроеконо?л чна "нова теоргя торг!вл! соцхально-!нстл-тущонзль. opiciTaui, яка niдводг.ть нас до н-эобхгдиостг епко-растання протекц!он!зму, або еективно'1 ко:.:бгнацй" вгльно: тор--ri ел1 та протеид oui з:лу для подоланкя вхдстазання чн п!дтра:лання конкурентноздаткост! на свхтовому ранку, стикаеться з контраргументами прихалышкхв "неокласицизг.:у у оз1тсвот,:у масштаб:". Боки beasautb, цо, з глобахзоххев cb!toeo' економ!ка вне подоланг "reorpaJi4Hi-та пол1тч;--л ксрдона". Для x м!сцезнаходЕен;ш не?,;ае aiякого .значения. На ц!!1 п!д'став!, .яеокласака роблять внс-аовок, щэ национальна тсргоЕа подсака стае безпред.-.етною i нз-моеливов.

В розд!л! дано анагз причин I цактор!в, чо зуловили cnia-снування теорМ' i практика в!льно'1 торпзл! & протеквдошстеь-ксв практикою дёраав. Автор ввагаз, хо на це' впдгвггть pi3Ho:zs-н!тн! фактора: стад! розвнтку краТк, фаза еконогчного даклу, aoaiTH4Ki, софальн!,' 1деолог!чн! сила. :

У ^.оугс'.у i тоетьо'.:у создхл! автор рсзглядаг 'пробде-х cats- *. . вхдноаення глобахзацЛ i дхяльностх валахах ка'.шаяхл, тэхногс-Х'бадГзхлу' та нац!ональноУ сястеыи 1акоаацГй' з метео з"ясувати i.ticЧ . .це- иац!окал^оГ ехфнш! чзоУХ пол!такп деркаь-'за уноз глобшпзацх CBiTOBoi' економхки х.на цгй гдстав! оцхнити полокешш "цеокласи-xbisuy у евхтовому масштаб!", сучасш позищУ та перспектива протек-niOHlCTCbKOI пая! тики, ' ;

у другому роздШ "Г'лобЛ1зац1я ев! t0b01 екояощки та транс- . нацхональнх корпорацхУ" доехджуеться re orpaiji чяе розг-цщенад продаж, актив1в, ф!л!ал!в та вхдцШв найбхльшях камлай!й евхт-у /ГНК та ЕНК/ в обрЬбн!й ! добувнях галузях, у ciepi послуг, В пращ анал1зуються ыерека даних за 1987 i 1393 роки, Даях. за 1907 р.' евгдчать, що нац!ональна територ!я /краУна, де розмщена штаб-квартира" ТНК, "краУна-дхм"/.е вкзначальноабазои для продаж ТНК '. обробних галузей. Для кожноУ з краУн /США, Великобритания, Япон!я, Шыэччпна, Канада/ проданг на нацгональн1й територ!У або у при детдому /дшашньому/ perioHi охоплюб двх трет!х або бхльше продак цих кампан!й. Розшщеняя актив!в ТНК сфери послуг, рги та вхд-д!лень'ТНК обр об но i проыпсловоет1, сфера послуг евхдчить про i'x переваане роз?л!щення на кащ ональнт й TepiiTopi'i або у доыашньоглу perioHi. Сухсупний прибуток ведших зipu обробноУ пршисловост1 . трьох" Kpai'H - Канади, Великобраташi i США, як евхдчать дан!, за мхецем його декларування мае гсло'вшш чаном нацхшшльну терато-р!ю - "домашшй" peri он.

Аназ даних, 3i6paimx за рхвнем Ух найсНльтоУ репрезекта-тиеностх ! достовхрност! за 1993 р. з використаниам численних rpa$i ;ав cBiдчать, що национальна територхя е основнйл мхецёй продаа ТНК. Цей результат сюсбливо чхтко бачшло стосовно дсбувг-нихгалузей, сектора послуг," в!дносно ленше'у сфер! обробноУ про-

- 2-J -

;.;иолоост1. .роз?:!п9шя i -opisiiTaatn на с во Y нацгонатько-,:;:!'аа;:ч1 TepjtTojE!Т та прплехл! jo них per!ели, як прашло, за Uvas б! яь:гг половина Гх- д!яльяост!; а часто .-fiiдй!aeться до piEin 2/'А v-'-o 3/4 '( обсш'у.. Данг-за.КО?, p.;'i 1993 р. свхдчать,. i.;o в k-m з краУн.цей псказник не опус'кався какче р{внл 64 вхдоотив.

Загалои, взявши до уваги вс! показннкк гга нотаио стг.чргуь-ч-ти, [до првбвзно 71-76$ виробництва ТНК або ix "додоноТ ь^ртоотг" вироблялось на територхУ Ух нацгояальнкх деряав або ча прпвглах "дс!,:аин!х" територхях.-

Анал!з широкого кола" показнпг.гв заруб!кноУ дЬшносп тик показуе, е;о е!и мешпий Ух вкутр!шньоУ ко:-:ерц!йноУ та зирс-ЗятоУ активносt. А це Значить, що теза про перетвореннч ТНК у itprut для яких мае значения, лише глобальна Д1кпьн!сть, а терптор!я ка-ц!ональних держав втрат'ила значения не п1дчворда;уеться фактами розвитку cbtoboi економ!га. Разом з л яол заруб!кна д!яльнгсп рбликпх ф!рм менша за обсягш в!д i'x Енутр!ишьЛ ективност!, рази! з тим вона досить значна, в!дзначайться великсп р{знс<а!'т~ н!стю i-св!дчить np значн! зрушення в напряги i до глобагa-nl св!тового господарства.

В трегьому розд!л! Тлобал!зац!я технолог! У 1 нац!она~ып система imioBaniй" досл!дкуеться тахиоглобагизм, тобто процос г:и>

бал!зад!У, якай охоплюз св!т в!дкрпть та шювац!й t означас i>iiri-f

нар одни й обм!н, розпОЕсюдкення. i виробництво технолог! 5. В неок-ласичк!й iнтёрпре'гац! поняття", позначен! тер: :i на?'.и "яагД опальна 2", над!ишльногДергайний i. пглосаяьняйп розгляд&отгсл як дкхо-,том!я. Пол!тика кап!тальних дергав на заохочення каукс-зсЧгехн1.ч-НОГО'РОЗЕИТ}^ CBOX 1фзУН, актив! 3CUD 1|ИОЙЦ1йПОУ МЯаЬНШТ! рогглядаеться, якщо не' завоо, то г.р'ц?.1Ь'н! не взртез_ з'.:Т] ач-зк.::. зуг?.ль/-'бо н!бп у цК:c:.pi вое зкр^-уь'ть сгля Т2хи:-:7;с-.г1{зму.

ТурЗотз про Х зм!акенкя игцЦцгЛоНС? снегам:! !шк>БацП1

йаы::асгьсл :юпотр\бпсю справою,

. . В рсздЩ ,зд1йснено- всеб!чшй анал!з техногрбал!зму на ос- -ио$1. дхерел>ншс магер!ад1в. про йатентну !;поз&патзйт.ну д1яяьы!сфь .валиках в галуз!'технолог!а та !нноващй.'

В досл!дшш! ,техноглобая!зы'розменговуеться на три коипонен-аи. Такай под!л в!дстоьжгь британськ!" Ькономхстп Д.Арххбуги. ! Й.Шч!, Перший компонент - це внкористання 'технолог! в глобальному иасштаб!; другий - охоплюе технолог!чнё с'п!вроб!тництво краги у евхт!; третхй компонент - вишшгекня I внробництво технолог! в глобальных вам!рах. 3 опорою на такай п!дх!д анал!з охопав роз-псьсюдс.ення патент!в на заруб!гнах ринках та хх впкорзстаиня. Е!н включае гЦдрахунка ! 'вивчешш чпсельност! ы! жррмешшх угод щодо Д. ! Р., науй'овах статей, иаписашрс у сшваЕтсроущ- аченжа рхз-Ш1х кра'ш.а такок п!драхуика патент! в, ваданах.у США г.грмаш, да знаходяться за ыекаыа своТх краКн.

Головним об"екто1д вивчення при розкраттх з?л!сту третьего кшпоненту техноглобагпзму-6 багатонацхенальн! /траненрчхоиальн!/ $1рщ та хх и!жнародна дгяльн!сть в сфер! технологи.

Вивчешш статика ! динам!ки формування третьиго компоненту. техноглобал!з1лу, якай е одним !з найб!лыа ваклвих серед трьох компонент! в з погляду нашого досхднацького завдання, св!длить, що вс у парен тез! про всеохошшючу техноглобал{ эацпо, за п"ять ро~ к!в /1088-1590 рр./ кгльклеть патентов, як! знаходиться 1пд контролен Ьюзеыщв з рос л а лише на 1%, Частка /у вгдеотках/ досл!д-кень за 'кордоном /з огляду на патентування/ тек зростала лосать пов!льно..В 1969-1972-рр. вона склацала 10,852,'в 1973-1302 рр.. - ' 10,62$, в 1983-1986 рр. - II,10, в 1987-1990 рр. ~ 11,21$. ' В дасертацП- узагильнеио матергака дсехдкешш заруб!ко!

ХХ hiiiOEaitf&iQ акт;:* нос t, транснащональиах та бага^онашолаль'лх : крнопоя!й, в яках иауковц! налагалась подолата певну об:леяеа!сть Х патент'увйшя як шрла науково^техяолог!4ko .активнее t;' ipr,: sa. ' т.ордояЪм. Це-працх Р .Ilipca, C.CiKxa; Ы.Касена,. Р.Петеля...Х B IS89 р. !з загальяогр числа 504 -бор.а?ср!й нацхональнях <1хр:л ri-льки 553 була Ьюзеынамй. Це досить слабкий показнпк для бйсноьк!е про согдну техноглобал! защю. В цглалу наш аасиавок .вводиться до того, що процес техноглобалi зму не розчинив i не гквхдуваЕ нацг о~ нально-деркав;п кордона у розвитку технолог! й, гнновацгй. I в цьо--ыу наша позицгя близыса, а то й збхгаеться э.тина новпма переш-нгала тенденц1я:и;, як! ванакли нещодавно у св!тов!й екоксгчш л думц! з цього питания. Пхсля виходу у I9SI рецх пращ р.Латала i К.Певетта П1д назвою: "Велик! gbiргк у варобнацтв! cbtobo технолог! Г: вахливий ршелад неглобал!защ jf" "дедал! бхльве екоаом!ст!з : у св!т! перестала п!дтри!.:уватн погляди "глобально! неокласака" гро втрату иац!ональнимп еконоукаыа, нацхональниыи састекш.а hhoee-цхй впкву на глобатьну технолог! зацГю.

В aaniift дасертац!? на ochob узагальнення праць у.Фр плана, БЛундвела, Р.Нельсона, Н.Розенберга, П.Петэля, К.Певхтта та !н-: ших засунуто концепц!в "нах^онального" пхдходу до сучасного технологичного розвитку. Основн! . засада у тому; шо при тендзюйГ Х !нноващй{Ц1х систем у св!т! до транснац! опальное t , гсбагзацг J вони це .довго будуть зберхгати своГ наа!онально-дерЕавк! особдн-- воет!, а "нац!ональн1 система варебкицтва", "сучасш нащональнх дернава зах!дяого'св!ту" ще довго будуть грата !стотну роль як опора i стимулятора економ!чного зростачкя.

" В "JacepTauiУ обгрунтоЕано," ко, як кра!ня, я?й в! дстаэть' в гаду si технолог^, екоксс.цчс'! ефзктиг-лостг, TK i крат Л'., якх ecmI сбоп.-.л технолог!йп'л/. досягненкт.-и, ало турбукться про sic-

: ' - - Х рзхеи.ш i зм!цке;Ш сьс-Ул i-:oii:.7p3H?K:a :сз;пуй, Kaab проводок: активну, щлесхфк.овану, технолог!чну пол!таку. Зола ?.;ас грунтула-тись на вявченн! слабостей i сила свое Г. ! яновад1 toio нащ'ол:лыю1.. сксусми, Х поя!тиц! бсияешш jF дальних cTopiii. i всеб!чному враху--.-.. Х вадш гяобал!стськсго тренду, "яклй.розвизабться у cbt, Сучасна т е х нол or!чна, под!тика лас 'грунтуватись на викориоташи дереваг.'. в!дкратах еконал! к,-Технологична автарк!я, заметут!сть, крайжй. . протеквдои!зм s нее^ектйвшала пол!тячкамл п!дходш.и.

Х " Впсновка '

Анал!з географ!чного розЫцення' продаж, актив!в, $гл1ал!в " . найб!шях п!дприемств CBiTy показуз,- що перевахна бглыа!сть x '. д!яльасст! зосередаена на x ^ацгойаяьн!й та прилегши теряторгях.' Це пояснюст^ся пеышш перезага-а,-як! r.; дав опора ira наколоть-. Х lit екоком!чн! сиса'вми, x гн^раструктуру, пхдтршка нац!онадышх ' 'Х держав з щ екот.'чиоа политикою, як! не коке .за'нти найбгльа! ТНК БНК.

Особливе значения для великих п!дпригмстз. мае над! опальна, система !ыноаадгй. В сучасних уыовах разом з ввозом 1иозег.:но'1 тех' нологН сл!д роводити яол:т.аху на.створенкя нац!онах-них тохноло-г!чних потенций виробництва, заенхшанего на сучасних !нновац!ях, " ква1!ф!кован!й робоч!й с Mi, нац!окальн!й систем! Р. ! Д.' з ycii.;a И передуыова'ли i наел!дкшш в couiалько-економ!чк!й структур!. .Т!лыш при такому пхдходх !г,шорт заруб!ело технолог! будё спраг-д! супроводЕуватися продукгавнил процесо транс сюрмац: гнозештх Х технолог!fti вести до п!двшце1тя ефективкост! Еац!онзлы:о'1 екоао-.

Mi ка- ' ' "

результата проведения досхДЕеньпогазуюгь, i;;o дл scix кра1'н евгту, |,..'иасамиеред, для Kpar nepexiwio- екогишки-надосхетньо " ввс-сти в!льну торговлю, статя назови! в1дфато*> входом! iton i па-

. - 24 -

Свно чек&та успгху. Ш;кчародяг потока знань, I -га сваи! Н, техноло-г!3 е вгерес*л усгху, коли краьча волод!е власнс:> гручкоп I дп-Км1чноо системою 1нновац!й, яка- дбзволяе ?х засвоивйти- на основ! ..е&г&яркз! -технолог! чКоК вол1тр.й!'. А для Цьпго потр!<Зна дпстега-' тчяа Г шлэспряу.озана робота по розЕпренню внутр!ган!х техноло-т!чкях .потзяц! Я нац!опально? екояом!ка.

Ди?5ртан!я евдчить, що гяобал!зп I шщ!опальна еконои!чиа сиатег/а з власти вою ?й !кноэац!йноЕ:> мережею не е двша несуыс-ка::к крайностям. В реальност! иожна гозорпти про "нацтехноглоба-л!зм" як е$зктавну, продуктивну та ваникаючу сдн!сть. I такий и!д-х!д е кснструктивним п!дходом для розв"язання завдань, пю стоять перед краТкза св!ту, в тому час л! ! перед перех!днями економ!ка-

Основа! поЬкенкп дасертац!?' вакладено в таких иубл1кгщ1ях автора:

1. Роцзос Л. Глобализация технологии и национальные' системы Х инноваций. - К:: Вапол, 1995. 5,1 др. аркуш! /в спгваа-

торстз!/.

2. Рсцдос Лазарос. Реаластачная теория торговли и торговой пслтгк?.. Основные полокения.

/Русс. - Деп. в ГНГБ Украины Й 2290-УК/, 1995.

Ъ. Рсцпос Лазарос. Глобализация а проблемы выбора альтерна--тавксй торговой политика. .-Х.-Х

/Русс. - Деп. в ГНГБ Украины' 2078-УК/; 1Р95.

: ailhotatioh

. Rotsioa taaaroe. Globalisation of world есопощу and the . national economic syateca (Problems of interaction). Dissertation ia a aenuscript. .

: Thesis^ Cendidete for econissic sciences (PfrD-conosiAca)- . 08.05.03 - International Econoaic Relations Inutitute of International iielationa of Kiev Taraa ShevchenJco University, Sia, 1995. . Х

The Interaction of global econoaic processes and national scoaoalc eysteaa is examined. The ап#1уа1а ere based on the

data about the aales

I aaaota, profits, subsidiaries and affiliates of transnational corporations and their global technologic л1 activities.

The necessity, direction and sethods of productive interaction between national systems of innovation and forces of globalisation in the тгоз-ld economy has been proved.

Propositions on working out en effective global and national technological sad trade policies are provided.

Key words globalisation, transnational corporations, technogiobalisa, national ayateas of innovation.

' JiHIO.Ti ци я .. . . Х.

Роциос Лязррос. Глобализация мировой экономики и экономические системы национальных государств /Щ)обле!лы.взпимодейстЕИЯ/

Диссертация .является рукопись.

Диссео'ртцет ня соискание ученой степени к"нцид

В диссертации исследов^нн взаимодействия глобальных экономических процессов, и национальных экономических систры. /н^лиз основивлется ня дпнных о продух, ктив^х, доходах, отделениях, филилчх трянсн"цион

жени рекомендации" по выработке окектиьной торговой- и технологической политик н" глобальном-я н-и'.'.сн^льж::.' урое;ях.

Ключевые слое'1: глоб"л,з,1ц".я< транснациональные. корпорации, техпоглоб<члиз.м, .национальные скстеиы инновация.

Похожие диссертации