Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Человеческий фактор в промышленном производствеУкраины в годы новой экономической политики (1921-1929 гг.) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Цих, Галина Владимировна
Место защиты Киев
Год 1996
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Человеческий фактор в промышленном производствеУкраины в годы новой экономической политики (1921-1929 гг.)"

На правах рукопису

ЦХ Галина Володимирвна

ЛЮДСЬКИМ ФАКТОР У ПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВ УКРАпНИ В РОКИ НОВОп ЕКОНОМЧНОп ПОЛТИКИ (1921-1929 РР.)

08.0104*- Економчна сторя та сторя економчно

Автореферат дисертацÿ на здобуття наукового ступеня кандидата економчних наук

Ки

;> Дисертаця  рукопис. '

Робота виконана на кафедр, укра

Науков кервники:

Ч кандидат сторичних наук, доцент Гринчуцький В..

Ч кандидат економчних наук, доцент Леоненко П.М.

Офцйн опоненти:

Ч доктор економчних наук, професор Лортикян Е.Л.

Ч кандидат економчних наук, доцент Чепнога В.Г.

Провдна органзаця:

Ч нститут економки НАН Укра

Захист вдбудеться 18 жовтня 1996 року о 14 годин на засданн спецазовано

252033, п.Ки

З дисертацúю можна ознайомитися в бблотец Ки

Автореферат розсланий У______Ф_____________1996 р.

В.о. ученого секретаря спецазовано

професор Румянцев А.П

. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнсть теми.

Ставши на шлях незалежност, Укра

Велике значення ма досдження проблем забезпечення промисловост висококвафкованими робтниками в роки ново

Не менш важливе значення ма вивчення процесв забезпечення кервними кадрами (менеджерами) промислових пдпримств в умовах непу. Сьогодншн умови також вимагають нових якостей вд кервникв. Вд того, як зможуть забезпечити промисловсть кервниками нового типу, залежатимуть темпи успх реформування нашо

вивчення не тльки позитивних, але негативних аспектв цього досвду.

На жаль, в сьогодншнх умовах радикального реформування економки людський фактор ще не привернув належно

Таким чином, актуальнсть даного досдження зумовлена наступними обставинами:

Ч вивчення проблеми забезпечення промисловост людськими ресурсами в роки ново

Ч без всебчного врахування людського фактора у процес виробництва будь-як реформи не зможуть принести бажаних результатв. За невеликий перод непу було нагромаджено значний досвд в забезпеченн промисловост Укра

Ч необхдно творчо врахувати уроки цього досвду в сьогодншнх умовах радикального реформування економки

1. Економка Укра

2, Економка Укра

184-183, 190-192, 273-275, 293-303. вдтворення трудових ресурсв об'ктивно

та суспльства, становлення соцольно орúнтованого ринкового господарства в Укра

Стан наукового досдження проблеми.

Вивчення проблеми людського фактора у промисловост взагал в роки ново

На все це були сво

Зокрема, широко обговорювались питання вивльнення перерозподлу робочо

1. Нечкина М.В., Ким М.П., В.И.Ленин о роли народных масс в истории //История СССР,- 1960,- N2,- С.4.

купний робтникФ Усукупна робоча силаФ та н1. Роботи носили теоретично-узагальнюючий, а не конкретно-сторичний характер, були присвячен сучасност. Поза увагою авторв робт, по сут, залишалися кервники та спецасти виробництва. Цю обставину вдбило одне з перших сторико-економчних досджень проблеми, здйснене проф. М.Д. Пнером2.

Лише в 80-х. роках людський фактор почали розглядати дещо повнше (Л.Абакн, Т.Заславська та н.)

На жаль, комплексно проблема людського фактору не цкавила в достатнй мр н сторикв, н економств. сторики звернули основну увагу на досдження рзномантних . проблем робтничого класу. Останн стали предметом досджень багатьох вчених та наукових установ як в загальносоюзному3, так в респубканському4 масштаб. Але деологчн перепони не дозволили повно глибоко досдити проблеми формування, зростання та впливу цього класу на промислове виробництво. Величезна кльксть робт була присвячена проблемам пдготовки та пдвищення квафкацÿ робтничого класу, його участ в управнн виробництвом, заробтнй плат, бюджету, житлово-побутовим умовам робтникв тощо. Значна увага придлялася такй важливй проблем, як культурно-технчний рвень робтникв. Але в цих досдженнях лише поверхово робилася спроба показати взамозалежнсть мж освтнм фаховим рвнем робтникв та продуктивнстю прац, якстю продукцÿ та ? собвартстю.

История политической экономии социализма. 2-е изд. Л.,1983

2. Там же. с.318-334. .

3. История рабочего класса СССР: В 6-ти томах,- М., 1984,-Т.2.: Батышев С.Я. Формирование квалифицированных рабочих кадров в СССР,-М., 1974,- 383 с.: Васькина Л.И. Рабочий класс СССР накануне социалистической индустриализации: численность, состав, размещение,- М., 1981.184 с.

4. Диденко Г.Д. Рабочий класс Украины в годы восстановления на-ро,Фчого хозяйства (1921-1925).- К.,1962; Слуцкий А.Б. Рабочий класс Украины в борьбе за создание фундамента социалистической экономики,- К., 1963; Довгопол В.М. Робтничий клас Укра

В центр уваги багатьох досдникв була технчна нтегенця. Цй соцальнй верств присвятили сво

С.А.Федюкн', Л..Ткачова2 та нш.

В останнй час появився ряд робт Г.Касьянова, присвячених нтегенцÿ3, в яких бльш обТктивно розглядаються соцальн аспекти нтегенцÿ, в тому числ технчно

Велику пдмогу в здйсненн дисертацйного досдження надали прац в (основному статт в рзного роду економчних виданнях) господарських та профспкових дячв, вчених-економств пероду ново

Велике значення для розумння соцальних процесв та

Розвиток економчно

1. Федюкин С.А. Великий Октябрь и интелигенция: из истории вовлечения старой интелигенции в строительство социализма.-М., 972; Федюкин С.А. Борьба с буржуазной идеологией в условиях перехода к нэпу,- М., 1977,- 352 с.

2. Ткачова Л.. нтегенця Радянсько

основ соцазму,-К., 1975,-С. 48. . .

3. Касьянов Г. Укра

4. Кабо Е.О. Очерки рабочего быта: Опыт монографического исследования домашнего рабочего быта,- М., 1928,- 290 с. Вплив побуту робтника на його продуктивнсть.

цевський, О.Бондаренко, Б.Бруцкус, П.Фомн, Я.Дманштейн та н. ' : -

Серед вчених, як займалися питаннями промисловост та людського фактора, були досдники з укра

Особливий пласт економчно

В 90- рр. в тератур робиться спроба критично переосмислити сторичний досвд непу в його межах Ч проблеми використання людського фактора у промисловому виробництв. .

На змну деазацÿ непу, яка особливо проявилась в перш роки безпрецендентно

поглибленим вивченням реальних проблем ново

1. Винар Б. Матеряли до сторÿ економчних досдв на емграцÿ.-Мюнхен, 1965 - С.31.

оцнка попередньо

Серед сучасних укра

Мета завдання дисертацйного досдження.

Актуальнсть зазначених вище проблем та необхднсть

Для досягнення поставлено

Ч досдити вплив соцально-економчних, потичних та деологчних умов на формування кадрв кервного складу, спецаств та квафкованих робтникв в промисловому виробництв;

Ч показати стан наукових розробок та теоретичних узагальнень того часу з проблем людського фактора управння та

Ч зосередити основну увагу на недостатньо досджених та недосджених аспектах проблеми забезпечення промисловост кервними кадрами, спецастами та квафкованими робтниками;

Ч виявити вплив матерального стану, соцального статусу, культурно-освтнього рвня працвникв промисловост, взамовдносин в колективах на розвиток промислового виробництва;

1. НЭП. Взгляд со стороны: Сборник. М., 1991.Х 304 с.

Ч показати основн недоки потичного та деологч-

ного плану потики тогочасного кервництва

Наукова новизна дисертацйно

Ч обТктивно обгрунтоване формування кервного корпусу промисловост та його вплив на систему управння, а також роль наукових розробок у його функцонуванн, одночасно розкрити надмрну опку державних, господарських, партйних, профспкових органв над кервниками промисловост, проритети деологчних та потичних завдань перед економчними;

Ч охарактеризовано процес забезпечення промисловост кадрами спецаств, соцально

Ч визначена ефективнсть системи пдготовки кадрв квафкованих робтникв та спецаств для промислових пдпримств, яку репрезентували рзн курси, школи, технкуми та нститути, зроблен висновки щодо ? невдповдност вимогам ндустрального розвитку; -

Ч розкрит негативн явища серед робтникв (пТянство, прогули, порушення трудово

ОбТктом досдження виступа промисловсть Укра

Предметом досдження  людський фактор у промисловост в роки здйснення ново

Хронологчн та географчн меж досдження визначаються часом здйснення ново

Вдповдно до мети завдань досдження в дисертацÿ вперше введена в науковий оборот значна кльксть архвних документв.

Методологчною основою дисертацÿ  принципи обТктивност, сторизму, системност, сучасна теоря пзнання, днсть сторичного та структурно-функцонального методв аназу соцально-економчних явищ процесв.

Джерельну основу досдження складають: Ч документи матерали центральних мсцевих партйних органв (друкован, архвн);

Ч документи матерали вищих мсцевих органв влади, профсплок (друкован, архвн);

Ч матерали перодично

Основний архвний матерал збергаться в Центральному державному архв вищих органв державно

Досить цнними  матерали з фондв профспкових органзацй. Тут мстяться документи профспкових органзацй, як проливають свтло на проблему виплат заробтно

Велика кльксть документв, як допомогли у досдженн теми дисертацÿ, мститься в рзномантних збрниках, що виходили в рзний час в рзних мсцях. х умовно можна подлити на статистичн та археографчн. В 20-30- роки систематично видавалися статистичн збрники1. Певний нтерес становить також документи, надрукован в рзномантних археографчних збрниках1.

Апробаця роботи.

Основн положення та висновки доповдалися обговорювалися на засданнях кафедри укра

1. Материалы учета профессионального состава персонала фабрично-заводской промышленности СССР б 1925 г.- М.: ЦУНХУ Госплана СССР.-179 с.; Промышленность за Шлет. 1917-1927 гг.-М.;ВСНХ СССР, 1927.- 96 с.; Труд и профсоюзы на Украине: Стат. справочник за 1921-1928 гг.- Харьков; Укр. робтник, 1928,- 389 с.; Укра

Тернопльського приладобудвного нституту мен вана Пу-люя, на наукових конференцях (див. пубкацÿ автора).

Теоретичне та практичне значення роботи.

Воно поляга в тому, що обгрунтування рол людського фактора в промисловост дозволило зробити висновки, як мають пряме вдношення до сьогодншнх умов реформування економки Укра

Результати досдження можуть бути використан для розробки узагальнюючих та методологчних праць з сторÿ народного господарства та сторÿ економчно

Матерали досдження можуть бути використан при розробц вузвських курсв з основ економчно

Матерали мають чисто пзнавальне значення. Можуть допомогти у правильному розумнн проблеми згортання непу та нших проблем сторÿ та економчно

1. Индустриализация СССР. 1926-1928 гг.: Документы и материалы.-М., 1969,- 535 с.; Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства. 1921-1925 гг.: Сб. документов и материалов,- К., 1956,- 593 с.; Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период построения фундамента социалистической экономики. 1926-1932 гг.: Сб. документов и материалов,- К., 1966,- 594 с. и др.

Структура роботи.

Мета та завдання дисертацйного досдження визначили наступну структуру роботи:

Роздл 1. Кервн кадри промисловост та

. 1.1. Розвиток науки управння та ? вплив на форму-

вання кервного корпусу промисловост.

1.2. Система управння промисловстю роль кервника в нй.

1.3. Джерела формування кервних кадрв.

Роздл 2. Проблема забезпечення промисловост нженерно-технчними працвниками.

2.1. Потика залучення до виробництва УстарихФ спецаств.

2.2. Пдготовка нових кадрв нженерно-технчних працвникв.

2.3. Матеральне становище та морально-психологчний стан спецаств.

2.4. ноземн спецасти на промислових пдпримствах.

Роздл 3. Формування кадрв квафкованих робтникв.

3.1 .Забезпечення промисловост робочою силою.

3.2. Пдготовка молодих кадрв квафкованих робтникв.

3.3. Матеральне становище робтникв та його вплив на виробництво.

II. ОСНОВНИЙ ЗМСТ ДИСЕРТАЦп

У Вступ обгрунтован актуальнсть теми досдження, наукове практичне значення дисертацÿ, проаназовано стан науково

В першому роздл Ч Кервн кадри промисловост та

О.крманський, А.Гастев, А.Кактинь, Я.Каннегсер, П.Кержен-цев, Д.Лебедь, О.Размирович. Вона становила теоретичну основу при виршенн питання забезпечення промисловост кервними кадрами.

Зроблено висновок про те, що в працях вчених еконо-мств-практикв 20-х рокв були обгрунтован положення, актуальн не лише для того пероду, але й для сучасност. Однак одна з особливостей ново

Промисловим пдпримствам в умовах ринку необхдн були кервники, як б могли не лише налагодити виробничий процес, але й визначати номенклатуру товарв та здйснити

Важливим засобом для розвТязання проблеми формування кервних кадрв промисловост  вивчення системи управння, оскльки вд не

виробництва , нарешт, наскльки вн може розпоряджатися результатами роботи пдпримства (прибутками), залежить успх виробничо

В дисертацÿ велика увага придлена розкриттю специфки органзацйно

На думку дисертанта, проблеми управння господарством ускладнювалися в мру сходження до нижчих ланок управння. Основною ланкою управння промисловстю вважався трест. Це дйсно так, але з одним суттвим застереженням - трест був основною формою управння, позбавленою самостйност, яка необхдна в умовах функцонування ринку.

В дисертацйному досдженн значна увага присвячена аназу структури тресту, що забезпечувала адмнстративно-господарську та фнансово-торговельну дяльнсть, особливостей в побудов апарату правння. Специфка полягала в значнй залежност утворення структури апаратв вд раднаргоспв в швидкому

Правова невизначенсть пдпримств, що входили до складу тресту, поставило заводоуправння (в особ директора закладу) у безправне становище при великих обовТязках, як покладались на нього. Це викликало зростання напруженост мж правнням тресту та заводоуправнням, призвело до дискусй.

Дисертант зосередив увагу на розкритт дискусÿ, яка розгорталася на сторнках центрально

УПоложення про заклад, що входить до складу трестуФ, яке було видане 14 травня 1924 р. ВРНГ. Аназ УПоложення...Ф свдчить, що воно дещо забезпечувало пдвищення рол пдпримства, але й надал залишало директора в цковитй залежност вд тресту.

В дисертацÿ розкрито, що одним з суттвих недокв забезпечення треств кервними кадрами був пдбр бльшовиками кадрв не за дловими якостями та професйною придатнстю, а за потичними уподобаннями вдданстю режиму. На найвищ господарськ посади призначались, як правило, партйн дяч, як брали активну участь в революцÿ та громадянськй вйн. Але Увисока потична свдомстьФ УреволюцйнстьФ були недостатнми рисами для ведення господарства вони приносили скорше шкоду, нж користь.

Така потика комплектування кервними кадрами промисловост майже н в кого не викликала заперечень. Вона була втленням основних деологчних положень партÿ. Але навть серед вищого партйного кервництва розумли, що така потика не зможе належною мрою задовольнити промисловсть кервними кадрами. Вдчувалась гостра потреба в людях, як знають виробництво, мають длов та органзаторськ здбност. В однй з партйних резолюцй того часу було сказано, що партя Увисува в число господарникв кращих сво

Досджено процес та насдки призначення працвникв на кервн господарськ посади укра

успшного управння трестом мають длов якостФ, в той же час наголошували, що Уне може не фальшивити трествська машина, якщо в нй майже вдсутнй комунстичний елементФ.

Тому головний акцент ставився на пдготовку кадрв та спецаств з людей, що були лояльн режиму. З цúю метою 11 жовтня 1922 р. при ВРНГ УСРР були органзован курси з пдготовки кервних кадрв. Але

Пдготовку кервних кадрв промисловост здйснювала також Промакадемя в Москв. Але тут готували кадри в основному для союзних треств. Кльксть представникв укра

Крм курсв, Промакадемÿ, Уклубв червоних директорвФ були й нш джерела поповнення кервних кадрв треств. Одним з таких джерел стало висування на кервн посади робтникв членв партÿ з дореволюцйним стажем. До ц㺿 справи були залучен господарськ, партйн, профспков та комсомольськ органзацÿ.

Нестача кервних кадрв промислових треств почала гостро вдчуватись в другй половин 20-х рокв, коли почалося масове УрозконсервуванняФ пдпримств. В дисертацÿ показано зростання чисельност правнь треств та директорського корпусу. Паралельно з нестачею кадрв дуже гостро стояла проблема малоосвченост кервних кадрв. Так, на кнець березня 1928 р. голови правнь треств за освтою розподлялися таким чином: вища освта Ч 14 чоловк, середня Ч14, початкова Ч 32; директори пдпримств мали: вищу освту Ч 10, середню Ч 62 початкову Ч 260 чоло-

вк. Отже, серед гов правнь треств вищу освту мав лише кожний четвертий, а серед директорв пдпримств - кожний двадцять шостий. Вража високий вдсоток директорв пдпримств з початковою освтою (78,7%).

В результат досдження зроблено висновок, що, незважаючи на значн успхи у розвитку наукового управння, задеологзовансть вимог щодо кервних кадрв промисловост негативно впливала на вдбудовн виробнич процеси у промисловост.

В другому роздл Ч Проблема забезпечення промисловост нженерно-технчними працвниками - досджено вплив технчно

Аназуючи радянську тературу з ц㺿 проблеми, дисертант приходить до висновку, що досдники, перебуваючи пд впливом догматв та цензурного контролю, не могли обТктивно висвтлити ?. Практичне виршення проблеми забезпечення спецастами промислових пдпримств здйснювалось трьома шляхами Ч залученням старих спецаств, пдготовкою нових спецаств з робтникв селян та запрошенням ноземних спецаств.

На основ досджень партйних документв дисертант показав, що у самй партÿ снувало певне протирччя мж свдомою ? частиною, яка розумла, що без старо

В дисертацÿ значна увага придлена розкриттю такого явища як Успеци

Част випадки Успеци

Некомпетентнсть безвдповдальнсть господарникв, хабарництво та нш негативн явища, як супроводжували перш кроки непу, вдображалися перш за все на старих спецастах, котрих вважали в цьому головними винуватцями. Примтивне Успеци

У дисертацÿ наводяться дан про дяльнсть революцйних вонно-транспортних трибунав за 1921 р. За цей перод трибунали розглянули 5600 справ. При цьому з адмнстративно

В середин 20-х рокв почалися показов процеси над спецастами. Вони були спрямован на виправдання виробничих невдач, але пересдували насамперед потичну мету. Найбльш гучною справою стала Ушахтинська справаФ, яка призвела до того, що затероризован спецасти проявили повну вдсутнсть нцативи, пасивнсть небажання нести вдповдальнсть за прийняття ршень.

В робот значна увага придлена аназов пдготовки нових кадрв нженерно-технчних працвникв. Основним джерелом формування технчно

Втузи знаходилися у пдпорядкуванн Наркомосу УСРР. Велику роль в робот втузв вдгравали трести, саме вони видляли номенклатуру спецальностей. Трести сприяли вдкриттю нових втузв, зростанню чисельност студентв. Про це свдчать дан загально

Змни у соцальному склад студентства здйснювались переважно органзацйно-механчним шляхом. Серед заходв по регулюванню соцального складу студентства сд вдзначити чистки. У 1921 р. у вузах респубки навчалося 56,9 тис. студентв, переважна бльшсть Ч вихдц з буржуазних та дрбнобуржуазних прошаркв мста села. Цього ж року проведено першу масову чистку за класовим принципом. Було виключено 4 тис. чоловк (рзних Уконтрреволюцйних елементвФ) 7 тис. таких, що Утльки вважалися студентамиФ. Освтня пдготовка, успшнсть при цьому до уваги не бралися. В дисертацÿ аназуються подбн УчисткиФ 1922, 1924-1925 рокв.

У першй половин 20-х рокв спостергаться швидкий рст робтфакв, хоча матеральне

Розглядаючи проблему забезпечення промисловост спецастами у 20- роки, аж няк не можна уникнути такого ?

аспекту, як висуванство. Автор приходить до висновку, що з одного боку, висуванц .розглядалися як альтернатива старим спецастам управнцям, з другого Ч вони мали здйснювати дею про залучення до управння державою кращих робтникв селян.

Дисертант розкрива важливий вплив на виробництво матерально-побутового становища спецаств, впевнено визнача його як злиденне на початку 20-х рокв. Загальна розруха, що панувала в кра

Але незважаючи на таке важке матеральне становище нтегенцÿ взагал, становище нженерно-технчних працвникв було значно кращим. Вони отримували фксовану зарплату, пайки, рвень

В дисертацÿ придляться увага розгляду масового руху винахдникв та рацоназаторв, спрямованому на пдвищення продуктивност прац. Без активно

До кнця 20-х рокв великого нтересу до проблем рацоназацÿ технчна нтегенця не виявила, принаймн у форм громадсько

Намагаючись виршити проблему спецаств з врахуванням кльксних яксних показникв, трести з самого пбЧатку'.Пбкладалй' велик надÿ на. залучення ноземних спецаств. 'У.  925 р. були видан тези про 'залучення ноземних спецаств в- союзну промисловсть. Цей процес вдзначався центразованим контролем з боку союзних органв. Значна кльксть ноземних спецаств працювала в трест УПвденстальФ (67 чоловк у 1925 р.). Але ця практика не знайшла широкого розповсюдження через рзн причини (нестача валюти в трестах, потичн труднощ залучення спецаств тощо).

В результат досдження в дисертацÿ робиться висновок, що, не дивлячись на вс заходи, як проводилися урядом щодо забезпечення укра

З третьому роздл Ч Формування кадрв квафкованих робтникв Ч дисертант характеризу процеси формування кадрв квафкованих робтникв та явища повТязан з цими процесами.

Проблеми забезпечення треств кервними кадрами та спецастами ^ли досить гострими негативно впливали на виробництво. Але вони не йдуть н в яке порвняння з проблемою забезпечення промисловост робочою силою.

Пеоехд на нов принципи забезпечення треств робочою силою вимагав кардинально

нути на рзницю в заробтнй плат. Зокрема, грошовий заробток робтника найвищого розряду в першй половин 1920 р. становив 102% вд заробтно

В дисертацÿ проаназовано динамку руху робочо

Зростання чисельност робтникв вимагало й зростання

Пдготовка робтничих кадрв та

У квдацÿ технчно

успхв. У 1924 р. ЦП створив акцонерне товариство по пдготовц робочо

Короткостроков курси були органзован на всх великих пдпримствах рудниках, де кльксть робтникв була не менше одно

Значна увага придлена досдженню негативних соцальних явищ (страйкв, прогув, пТянства, порушень трудово

Дисертацю завершують висновки та узагальнення. Воно зводяться до того, що вс процеси, повТязан з людським фактором у промисловост Укра

Виявилася суперечливсть мж необхднстю створення сильно

ня ? прибчниками значення рол людського фактора в процес виробництва.

Урок непу поляга в тому, що лише економчна система в повноцнних ринкових умовах, на основ поднання рзних форм власност, розвитку пдпримництва спроможна забезпечити зростання ефективност виробництва з реазацúю соцально

Основн положення дисертацйного досдження викладен в наступних пубкацях автора: .

1. Проблеми пдготовки молодих кадрв для промисловост у роки непу / /Матерали конференцÿ Удеали та система цнностей молод в умовах становлення укра

2. Проблема забезпечення промисловост робочою силою в 20- роки //Перша мжвузвська наукова конференця з актуальних проблем гумантарних наук. Листопад 1995 р,- Луганськ, 1995.-0,1 д.а.

3. Проблема кервних кадрв промисловост у 20-х ро-

ках/ /III мжнародна студентська науково-методична конференця Усторя Батьквщини сучаснстьФ. Травень, 1996 р,- Ки

4. Проблеми кервних кадрв промислових треств у роки непу / / Всник Тернопльського приладобудвного нституту мен вана Пулюя.- 1996.- Вип.1,- 0,5 д.а.

5. Розвиток дей НОП в економчнй науц 20-х рокв.

Рукопис депонов. в ДНТБ Укра

АННОТАЦИЯ

ЦИХ Г.В. Человеческий фактор в промышленном производстве Украины в годы новой экономической политики (1921-1929 гг.). Диссертация в форме рукописи. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.04. -экономическая история и история экономической мысли. Киевский университет -имени Тараса Шевченко, Киев - 1996.

В диссертации комплексно исследуется человеческий фактор в промышленности и его влияние на производство в условиях рыночних отношений 20-х годов. Показано формирование руководящего корпуса, влияние системы управления и научных разработок на его функционирование. Изучен процес обеспечения промышленности кадрами специалистов и квалифицированными рабочими.

ANNOTATION

TSIKH H.V. Human factor in industrial production of the Ukraine in age of new economic poiicy (1921-1929). The graduation thesis is a manuscript. The graduation thesis is for obtaining the scientific degree УCandidate of Economic scienceФ under specialization code 08.01.04. - economic history and history of economic thought. Taras Shevchenko Kiev National University. Kiev - 1996.

On this graduation thesis the human factor in industry and its influence on manufacturing under the conditions of market relations of the 1920s is investigated as a whole complex. The formation of industry leading staff and influence of management system and scientific reseaches on its functioning are described in this work. The process of industry supply by highly qualified specialasts and workers is analysed.

Ключов слова: нова економчна потика, промисловсть, людський фактор, управння, трести, спецасти, робтники, виробництво.

Key words: new economic policy, industry, human factor, management, trusts, working men, production

OR ТВПК Збруч м.Тернопль, вул.Живова, 11

Похожие диссертации