Облік кредитних операцій в зовнішньоекономічній діяльності

Информация - Менеджмент

Другие материалы по предмету Менеджмент

оштів з рахунку нерезидента-кредитора на користь позивача. Якщо погашення такого кредиту буде здійснюватися з валютного рахунку підприємства на території України, необхідні підтверджувальні документи: оригінали або копії платіжних документів про отримання кредиту, завірені іноземним банком, або телекс, отриманий обслуговуючим банком;

  • методом погашення заборгованості перед другим нерезидентом дата перерахування коштів від нерезидента-кредитора на користь нерезидента-експортера. Для погашення такого кредиту з рахунку на території України необхідні підтверджувальні документи: оригінали або копії платіжних документів, які підтверджують факт перерахування коштів експортеру і завірені іноземним банком, або телекс, отриманий обслуговуючим банком.
  • Під час виплати відсотків за користування кредитом нерезиденту резидент, разом з такою виплатою, зобовязаний утримати і перерахувати до державного бюджету податок на репатріацію.

    З доходів нерезидента утримується податок на репатріацію у сумі 15%, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод.

    Також законодавством України передбачена форма звітності “Про виплачені доходи, утримання і внесення до бюджету податку з доходів нерезидентів”.

    Порядок отримання кредитів від банків на території України

    Для отримання згоди від банку на кредитування підприємство має надати лист-заяву на імя керівника банку з проханням про надання кредиту. В заяві вказується:

    1. вид кредиту (кредит або кредитна лінія);
    2. сума кредиту;
    3. валюта кредиту;
    4. ставка відсотків;
    5. строк кредитування;
    6. мета отримання і форма забезпечення кредиту.

    Разом з заявою надається пакет документів, які підтверджують статут підприємства, а також документи, які розкривають його фінансовий стан. Перелік документів визначає банк самостійно відповідно то вимог Положення №279, який включає:

    1. нотаріально завірені копії статутних документів;
    2. нотаріально завірені копії реєстраційних документів;
    3. копію протоколу про відкриття підприємства і призначення на посаду директора підприємства;
    4. довідку, надану ДПІ, про відсутність заборгованості до бюджету;
    5. копії паспортів, ідентифіковані коди і накази про вступ на посаду директора і головного бухгалтера;
    6. протокол зборів засновників про прийняття рішення про отримання кредиту і надання застави;
    7. свідоцтва щодо обороту коштів на поточних рахунках підприємства в банках за останні шість місяців, з відміткою про відсутність заборгованості по кредитах;
    8. копії договорів, на реалізацію яких будуть спрямовані кредитні кошти;
    9. квартальні звіти за попередні і поточний рік;
    10. розшифровку дебіторської і кредиторської заборгованості, основних коштів. Окремо надається перелік майна під заставу.

    Умови кредитування залежать від висновків, які надають економісти банку після вивчення фінансового стану позивача.

    Заставою може бути нерухомість, рухоме майно, транспортні засоби, товари, майно засновників тощо.

    На свій погляд банки можуть вимагати експертну оцінку майна під заставу, яку можуть здійснювати спеціалісти банку або незалежні експерти.

    Відповідно до п. 1.3 Положення №279 банки самостійно визначають вартість застави. Виходячи з практики, сума вартості майна, яке було закладено під заставу відповідно до вимог банку, має перевищувати суму кредиту в 3-5 разів залежно від фінансового стану позивача.

    На підставі сформованих свідоцтв про позивача фахівці банку оформляють кредитну справу (п. 9.4 Положення №279), яка підлягає розгляду на засіданні кредитного комітету банку. Кредитний комітет приймає рішення: кредитувати підприємство або відказати в наданні кредиту.

    У разі згоди кредитного комітету оформляється кредитний договір і договір про заставу. Невідємною частиною кредитного договору є графік отримання кредиту, графік його погашення і графік нарахування відсотків за кредит (п. 9.4 Положення 279).

    Договір застави підлягає обовязковому нотаріальному затвердженню, якщо заставою є нерухоме майно (ч. 1,2 ст. 577 ГК).

    Банк контролює з якою метою підприємство використовує кредитні кошти, а також контролює своєчасність погашення заборгованості по кредиту і нарахованих відсотках.

    За порушення умов кредитування банк нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день несплати кредиту.

    Крім того банки вимагають щоквартально надавати поточні фінансові звіти підприємства по Ф1 “Баланс” і Ф2 “Звіт про фінансові результати” для оцінки фінансового стану підприємства. Представники банку виїжджають на місце розташування майна, яке призначено під заставу, для перевірки про його наявність і фізичний стан (п. 7.4 Положення №279).

    Якщо підприємство передбачає несвоєчасність проведення розрахунків з банком, то необхідно звернутися в банк з проханням про продовження строків кредитування. В листі необхідно вказати причину затримки з погашення зобовязань перед банком і надати новий розрахунок техніко-економічних обґрунтувань щодо використання кредитних коштів. Процес пролонгації кредитного договору, відповідно до п. 4.8 і 5 Положення №279, здійснюється шляхом складання доповнень до кредитного договору і договору засади з визначенням нових строків погашення кредиту. Але при цьому ставка відсотків може бути збільшена на 1,5-2% щодо основної попередньої ставки. Якщо банк відмовить від пролонгації договору, або підприємство не прийме вчасно заходів