Облаштування післявоєнного світу
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?о-Східному Китаї. Проте напередодні Вашингтонської конференції в Пекіні відбувся новий державний переворот, і до влади прийшов уряд, що орієнтувався на Сполучені Штати та Велику Британію.
Японія змушена була евакуювати свої війська з деяких територій Китаю, однак Токіо продовжував наполягати на своїх спеціальних інтересах у цій країні і відхилив вимоги Китаю про виведення японських військ із Південної Маньчжурії.
б) Умови Договору девяти. Договір девяти проголошував незалежність і цілісність Китаю. Учасники договору зобовязувались поважати суверенітет, територіальну й адміністративну цілісність Китаю. Великі держави зобовязувались не домагатись поділу Китаю на сфери впливу і дотримуватись принципів відкритих дверей і рівних можливостей. Цей документ, однак, не мав ніяких гарантій щодо втілення його положень у життя.
Японія відмовлялась від монопольного становища в Китаї і зобовязувалась повернути йому колишні німецькі концесії в Шаньдуні та вивести свої війська із цього регіону.
Проте для Китаю включення американської доктрини відкритих дверей у Договір девяти держав фактично означало грубе порушення його суверенітету. Китай був для учасників Вашингтонської конференції обєктом угоди.
Новий договір був спрямований проти китайського національно-визвольного руху і нічого не змінив у напівколоніальному статусі країни. Держави, які підписали договір, відмовилися повернути Китаю орендовані у нього території, заявивши, що ці території мають надто велике стратегічне значення для них. Для Японії такою територією був Ляодунський півострів, для Великої Британії - Сянган (Гонконг) і Цзюлун (Коулун).
Нестійка рівновага. Вашингтонська конференція продемонструвала зростання впливу США в міжнародних відносинах в цілому І в Далекосхідно-тихоокеанському регіоні зокрема. У той же час рівновага, яка настала в результаті зустрічі в столиці США, була нестійкою. Уже в ході самої конференції США заявили про недостатність японських поступок у Китаї. Японія відразу після завершення конференції вирішила переглянути рішення, прийняті у Вашингтоні, що породжувало нове, небезпечне вогнище майбутньої конфронтації на Далекому Сході.
Завершення створення Версальсько-Вашинпонської системи, її сильні і слабкі сторони Фундамент післявоєнної стабільності. Версальсько-Вашингтонська система заклала фундамент післявоєнних міжнародних відносин, її створення забезпечило вихід із війни, дозволило розрядити післявоєнну напруженість і закласти фундамент для відносно стабільних міжнародних відносин у 20-ті роки.
Рішення Паризької і Вашингтонської конференцій включали принципово нові положення в міждержавних відносинах, - це і визнання права на самовизначення народів, і відмова від війни як засобу вирішення конфліктів. Важливою подією стало створення Ліги Націй -першої міжнародної організації для координації відносин між державами. Були прийняті позитивні рішення стосовно Китаю, які дозволили зберегти цілісність цієї країни. Деякі європейські країни отримали незалежність і суверенітет.
Слабкість і суперечливість Версальсько-Вашингтонської системи. І все ж Версальсько-Вашингтонська система післявоєнних відносин виявилась слабкою і суперечливою. Економічні наслідки післявоєнних договорів багато в чому зруйнували стару систему господарських звязків, різко загострилась боротьба за нові джерела сировини та ринки збуту між вчорашніми союзниками.
Створена країнами-переможницями нова система міжнародних відносин, поява в Європі цілої низки нових держав із взаємними претензіями одна до одної створювали обстановку нестабільності й напруженості.
Поза рамками нової системи міжнародних відносин були дві впл* вові країни - Німеччина, де робила перші кроки демократія, і Радянський Союз, де при владі був більшовицький режим.
Версальський договір фактично принижував державну й національну гідність нової Німецької держави, створюючи таким чином передумови для внутрішньої дестабілізації та зростання настроїв реваншизму, перегляду умов договору.
СРСР, який тривалий час не був дипломатичне визнаний впливовими країнами світу, вірний більшовицьким ідеологічним принципам, взяв курс на досягнення своєї стратегічної мети - здійснення світової соціалістичної революції, що істотно вплинуло на розвиток міжнародних відносин у 20-30-ті роки. Версальсько-Вашингтонська система затвердила культ сили в міжнародних відносинах і багато в чому зумовила розвязання нової світової війни.