Облаштування післявоєнного світу
Информация - История
Другие материалы по предмету История
руджа лишилась у складі Румунії. Болгарію позбавили виходу в Егейське море. Чисельний склад армії обмежувався кількістю
Договір з Угорщиною. 4 червня 1920 р. у Великому Тріанонському палаці Версаля було підписано мирний договір із Угорщиною, зa яким Хорватія, Бачка й західна частина Банату передавались Королівству сербів, хорватів і словенців; Трансільванія та східна частина Банату - Румунії; Словаччина і Закарпатська Україна - Чехословаччині. Угорщина могла мати армію до 35 тис. чоловік і повинна буласплачувати репарації переможцям.
Договір із Туреччиною. Севрський договір, укладений державами-переможницями з Туреччиною 10 серпня 1920 р., зафіксував поділ Османської імперії, яка втрачала близько 80% своїх володінь (Палестину, Трансіорданію, Ірак, Сирію, Ліван та інші території).
Зона чорноморських проток контролювалась країнами Антанти (головним чином Англією). Протоки були демілітаризовані, а будь-які нечорноморські держави отримували право на проходження через них своїх військових кораблів. Туреччина, якій лишили частину півострова Мала Азія та смужку європейської території з містом Константинополем, власне, опинилась у становищі колоніальної залежності.
В цілому, договори країн Антанти із союзниками Німеччини мали суперечливий характер і приховували в собі причини майбутніх конфліктів.
Українське питання на конференції
Боротьба УНР за міжнародне визнання. В умовах формуван
ня державності для України в 1917-1920 рр. винятково велике значення
мали відносини з іноземними державами.
Керівники Центральної Ради домагались офіційного визнання Антантою Української Народної Республіки. Проте Антанта щодо України проводила двоїсту політику.
З одного боку, вона повністю підтримувала білогвардійський рух. Одночасно ж, намагаючись утримати УНР від переговорів із Німеччиною, Франція та Англія у грудні 1917р. визнали уряд УНР, проте допомоги від них у складних умовах війни Україна так і не отримала.
Підписання Брестського договору. У цій складній зовнішньо
політичній ситуації, для зміцнення свого авторитету на міжнародній
арені й дипломатичного визнання іншими державами, УНР почала
шукати зближення з Німеччиною. 9 лютого 1918р. між УНР, Німеччи
ною та її союзниками був підписаний у Бресті мирний договір.
Згідно з договором УНР, повністю відокремившись від Росії] була визнана державами Центрального блоку. За цим договором припинялась війна між Україною та державами Центрального блоку. Німеччина й Австро-Угорщина зобовязувались надавати допомогу Україні. З іншого боку, уряд УНР зобовязувався постачати для Німеччини й Австро-Угорщини продовольчі товари.
Брестський договір був великим успіхом молодої української держави і поклав початок у міжнародному правовому визнанні України Україну визнало чимало держав, проте вона не змогла налагодити (не з своєї вини) нормальні відносини з країнами, від яких багато в чому залежала її доля, - Радянською Росією і Польщею.
Значно ускладнилось становище України при появі на півдні країни військ Антанти. Після поразки держав німецько-австрійського блоку Антанта прагнула контролювати розвиток подій на всіх територіях, залишених військами противника. Однак вторгнення військ Антанти в Україну не сприяло розвязанню жодного із питань, навколо яких точилась жорстока боротьба.
Участь української делегації в роботі конференції. Не змогла вирішити їх і Паризька мирна конференція, куди в січні 1919р. прибула обєднана делегація УНР і ЗУНР. При цьому посли обох українських держав діяли самостійно.
а)Позиція Антанти. Жодна із делегацій не мала підтримки від
країн Антанти. Особливо ворожою щодо ЗУНР була позиція Франції,
зацікавленої у зміцненні Польщі як противаги Німеччині на Сході.
б)Позиція Польщі. Зі свого боку, польська делегація намагалась
переконати учасників конференції в тому, що утворення незалежної
Української держави цілком в інтересах німців та австрійців, що укра
їнці охоплені пробільшовицькими настроями.
в)Доля Східної Галичини. У червні 1919р. представники
Антанти на Паризькій конференції визнали права Польщі на окупацію
Східної Галичини. При цьому зауважувалось, що поляки в цьому
регіоні будуть управляти тимчасово і нададуть краєві автономію.
Остаточно доля Східної Галичини мала вирішитись у майбутньому.
Протиріччя Версальської системи договорів
Недосконалість Версальської системи. Недосконалість Вер
сальської системи договорів полягала в тому, що вона не ліквідувала
повністю протиріччя між провідними країнами світу, які спричинили
виникнення Першої світової війни. Вона лише констатувала нову
розстановку сил на міжнародній арені після завершення війни.
Нова розстановка сил. Нова розстановка сил на міжнародній
арені полягала в тому, що після війни головним претендентом на роль
світового лідера виступили СІЛА. Вони збільшили свій економічний
потенціал за роки війни. США перетворились із боржника Європи на
її кредитора. Проте вони не могли використовувати Лігу Націй як
інструмент свого впливу в світі, оскільки Сенат відмовлявся ратифіку
вати Версальський договір. У Лізі Націй домінантним був вплив
Англії та Франції,
Лідери Антанти висунули пропозицію про скликання на Принцевих островах конференції всіх воюючих груп в Росії, але в останню
мить вона була зірвана західними країнами. Таким чином, російське питання к?/p>