Обігові кошти підприємства
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
?труктура обігових коштів
По джерелах формування обігові кошти поділяються на власні і позикові. Власні обігові кошти - це кошти, що постійно знаходяться в розпорядженні підприємства і сформовані за рахунок власних ресурсів (прибуток і ін.). У процесі руху власні обігові кошти можуть заміщатися коштами, що є по суті частиною власних, авансованих на оплату праці, але тимчасово вільними (у зв'язку з одноразовістю виплати заробітної плати). Ці кошти називаються прирівняними до власних, або стійкими пасивами. Позикові оборотні кошти - кредити банку, кредиторська заборгованість та інші пасиви.
Ефективна робота підприємства - це досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах. Мінімізація витрат - це, у першу чергу, оптимізація структури джерел формування оборотних коштів підприємства, тобто розумне сполучення власних і кредитних ресурсів.
обіговий кошт формування використання
Обігові кошти підприємств класифікуються за трьома ознаками: залежно від участі їх у кругообігу коштів; за методами планування, принципами організації та регулювання; за джерелами формування.
Відповідно до першої ознаки обігові кошти поділяються на оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди, та оборотні кошти, авансовані у фонди обігу. Такий розподіл обігових коштів зумовлений наявністю в кругообігу коштів двох самостійних сфер - сфери виробництва і сфери обігу. Чим більша питома вага обігових коштів, розміщених у сфері виробництва, тим ефективніше використовується оборотний капітал. Залежно від методів планування обігові кошти поділяються на нормовані та ненормовані.
Необхідність розподілу обігових коштів на нормовані й ненормовані випливає з економічної доцільності досягнення найліпших результатів за найменших витрат. Встановлення нормативів за окремими статтями обігових коштів уможливлює забезпечення безперервної діяльності підприємства за умови оптимальних виробничих запасів, розмірів незавершеного виробництва, залишків готової продукції.
До нормованих обігових коштів належать оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві та витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції на складах підприємств.
Ненормовані обігові фонди включають фонди обігу за винятком готової продукції на складі.
За джерелами формування обігові кошти поділяються на: власні та прирівняні до власних; залучені; інші.
Класифікація обігових коштів має важливе значення, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування обігових коштів. Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.
На нашу думку, під оборотним капіталом торговельних підприємств необхідно розуміти фінансові ресурси, які інвестуються ними на формування оборотних активів з метою отримання прибутку, перебуваючи в постійному кругообігу, переходять з однієї функціональної форми в іншу і можуть бути перетворені в кошти протягом одного року або одного операційного циклу, забезпечуючи тим самим безперервність процесу господарської діяльності. Тобто оборотний капітал виступає як єдина сукупна маса вартості, яка включає в себе як оборотні активи, так і оборотні інвестиції (кошти).
Головною відмінністю структури обігових коштів виробничих підприємств від структури оборотних коштів торговельних компаній є відсутність в останніх виробничих запасів, незавершеного виробництва і готової продукції. Замість цих активів у торговельних компаній присутня група активів за назвою Товари" (див. рис.1.2).
Рис.1.2 Оборотні активи торгового підприємства
Оборотний капітал торговельних підприємств є обємною економічною категорією, різноманітний за своїм складом, структурою і призначенням, володіє унікальною особливістю одночасно існувати в різних видах, тому з метою прийняття управлінських рішень, адекватних умовам трансформаційної економіки, необхідно розробити нову його класифікацію, яка забезпечить більш ефективне його використання. Результатом теоретичного аналізу суті оборотного капіталу є запропонована в роботі класифікація оборотного капіталу за ознаками, що забезпечують єдність співіснування різних його видів в процесі кругообігу.
1.2 Чинники, що впливають на управління обіговими коштами підприємства в ринкових умовах господарювання
Ключовим фактором економічної системи, що справляє першорядний вплив на рівень та якість фінансової діяльності підприємств, виступає створення адаптованого до ринкових умов механізму управління оборотним капіталом. У більшості літературних джерел відсутнє чітке визначення поняття „управління оборотним капіталом, тому автор вважає, що управління оборотним капіталом полягає у впливі на обсяг і структуру оборотного капіталу, а також джерела його формування з метою підвищення ефективності використання.
Основною метою управління оборотним капіталом є пошук компромісу між прагненням максимізувати прибуток на вкладений капітал та забезпечити стійку і достатню платоспроможність підприємства. Двоїстий характер оборотного капіталу передбачає, що оборотні активи нерозривно повязані із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують їх формування, а, відповідно політика управління оборотним капіталом підприємства має охоплювати процеси не лише визначення обсягу і рівня кожного виду активів, але і формування структури джерел їх фінансування. При розробці п?/p>