Німеччина після Другої світової війни

Информация - История

Другие материалы по предмету История

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Німеччина після Другої світової війни

 

Зміст

 

Вступ

1) Потсдамська конференція про майбутнє Німеччини

2) Створення ФРН: державно-правовий розвиток

Висновки

Список використаної літератури

 

Вступ

 

У Берліні 8 травня 1945 року було підписано акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Розвязана нею Друга світова війна завдала величезного лиха не тільки країнам Європи, а й самому німецькому народові, який втратив понад 13 мільйонів чоловік, зазнав голоду, руйнації, катастрофічного спаду виробництва. Найбільші культурні та промислові центри лежали в руїнах. Транспорт, звязок не працювали. Із 57 мостів над Рейном, Везером та Майном уцілів лише один. Все замерзало без електроенергії та сировини. Скрізь панував хаос. Люди залишали свої домівки в пошуках засобів прожиття. Багато хто з них взагалі залишився без даху над головою. Психологічний шок апатія, озлобленість, відраза до політики, внутрішня спустошеність характерні ознаки німецького суспільства того періоду.

СРСР, США, Велика Британія та Франція в спеціальній декларації, підписаній у червні 1945 року, проголосили, що вони перебирають собі всю повноту влади в Німеччині. Союзні держави поділили Німеччину на чотири зони окупації: радянську, американську, британську й французьку, а Берлін, що опинився в радянській зоні окупації, -- на чотири сектори.

Власне, саме в таких умовах і відбувалася підготовка до Потсдамської конференції, яка і мала визначити подальшу долю Німеччини .

 

1) Потсдамська конференція про майбутнє Німеччини

 

Принципові основи союзницького контролю і міжнародного правового статусу переможеної Німеччини були закладені на Потсдамській (26 липни - 3 серпня 1945 р.) конференції у передмісті Берліна, керівників урядів СРСР, США та Англії (Франція згодом приєдналась до рішень конференції).В її роботі взяли участь Й. Сталін, Г. Трумен та У. Черчілль ( у ході конференції його замінив новий британській Пєр, лейборист Клемент Етилі). Союзники урочисто заявили, що їхня мета "знищення німецького мілітаризму й нацизму і створення гарантії того, що Німеччина ніколи не буде спроможна порушити мир в усьому світі", що німецькому народові буде надана можливість "здійснити реконструкцію на демократичній і мирній основі". Так були закладені основи політики чотирьох "Д": демократизації, демілітаризації, декартелізації, денацифікації викорінення фашизму в німецькому суспільстві, здійснення глибоких демократичних перетворень. Водночас союзники домовилися про кордони майбутньої Німеччини демократичної та миролюбної, з якою після реалізації наміченої програми передбачалося підписати мирний договір. Слід зауважити, що на Потсдамській конференції не ставилося питання суспільного розвитку: демократія чи народна демократія.

Територію Німеччини на схід від річок Одер і Несе було передано до складу Польщі, а м. Кенігсберг з прилеглим районом - до складу СРСР. Питання про приналежність цих територій остаточно мало бути розвязане майбутнім мирним договором з Німеччиною.

Загалом, Німеччину було поділено на чотири зони окупації. До складу західних зон увійшли найбільш розвинуті райони з населенням 43,4 млн. чол. До війни тут зосереджувалося 62 % всіх потужностей німецької промисловості, 82 % видобутку камяного вугілля, 90 % виробництва металургійної продукції. На Сході .Німеччини в радянській зоні окупації переважало електротехнічне машинобудування, оптична та хімічна промисловість, поліграфія тощо.

З рішень Потсдамської конференції трьох держав:

1. Повне роззброєння, демілітаризація Німеччини і ліквідація всієї німецької промисловості, яка може бути використана для військового виробництва. З цією метою: а) всі сухопутні, морські і повітряні сили Німеччини: СС, СА (штурмові загони), СД (служба безпеки) і гестапо з усіма їхніми організаціями, штабами та установами, включаючи генеральний штаб; офіцерський корпус, корпус резервістів, військові училища, організації ветеранів війни та всі інші військові та напіввійськові організації з їхніми клубами і асоціаціями, що служать інтересам підтримки військових традицій у Німеччині, будуть повністю й остаточно скасовані, щоб назавжди відвернути відродження і реорганізацію німецького мілітаризму і нацизму...

3. Знищити націонал-соціалістичну партію, її філії, підконтрольні організації; розпустити всі нацистські установи; запобігати їх відродженню в будь-якій формі, заборонити нацистську і мілітаристську діяльність та пропаганду...

5. Воєнні злочинці, ті, хто брав участь у плануванні або здійсненні нацистських заходів, що тягнуть за собою або мають своїм наслідком звірства і воєнні злочини, повинні бути заарештовані та віддані до суду...

9. У Німеччині повинні дозволятися та заохочуватися демократичні політичні партії з наданням їм права скликання зборів і прилюдного обговорення...

11.3 метою знищення німецького воєнного потенціалу виробництво зброї, військового спорядження, засобів війни, всіх типів літаків, морських суден повинно бути заборонене.

12. При організації економіки Німеччини головну увагу слід звернути на розвиток сільського господарства і мирної промисловості для внутрішнього використання.

Усупереч потсдамським домовленостям, на другу половину 1946 р. чітко визначилися два підходи до німецького питання ?/p>