Небезпека масових промислових вибухів у мегаполісах
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
?иятливі чинники різних надзвичайних ситуацій не тільки погіршують стан здоровя, але й ускладнюють перебіг супутніх захворювань, що в значній мірі знижує рівень здоровя. Тому проблема відновлювального лікування постраждалих у результаті надзвичайних ситуацій набуває першорядного значення.
Гуманітарні заходи це заходи, що здійснюються з метою полегшення тягаря населення, особливо в умовах, коли місцева влада не в змозі або не прагне налагодити його забезпечення життєво необхідними предметами споживання.
Також це безоплатні колективні або індивідуальні дії міжнародних організацій, державних і громадських організацій різних країн, конфесійних та інших структур, приватних осіб та інших учасників дій, спрямованих на ліквідацію всіх або частини наслідків надзвичайних ситуацій, першочергове життєзабезпечення населення, що постраждало у надзвичайних ситуаціях, або його евакуацію з небезпечної зони, надання населенню медичної, соціальної та інших видів допомоги. Заходи з надання гуманітарної допомоги можуть проводитися як в рамках операції з підтримки миру, так і самостійною програмою.
Як бачимо, існує чимало способів держави допомогти постраждалим під час аварій та катастроф.
Висновки
Отже, підсумовуючи вищесказане, можна сказати, що аварії техногенного характеру в Україні, на жаль, досить поширені. Особливо у великих містах спостерігаються проблеми із атомною, хімічною, енергетичною, вугільновидобувною промисловістю, які проявляються у вигляді вибухів та промислових аварій.
Масові промислові вибухи є дуже небезпечними у мегаполісах, оскільки можуть призвести до великих руйнувань, принести як матеріальні, так і людські втрати, що не мають ніякого оправдання.
Вирішенням проблемності вибухів займається Міністерство надзвичайних ситуацій, яке бере на себе опіку над промисловими обєктами, захищає населення, запобігає вибухам та усуває наслідки. Статистичні дані свідчать про не надто позитивні дані щодо таких аварій, однак МНС робить усе для того, щоб кількість аварій зменшилася до мінімуму. Зокрема, про це дізнаємося з прогнозів МНС на 2010 рік щодо кількості можливих надзвичайних ситуацій.
Одним із шляхів підвищення ефективності безпеки в містах є необхідність створення дієвої системи моніторингу та прогнозування можливих аварій та надзвичайних ситуацій, попередньої оцінки їх потенційного впливу на систему міського життєзабезпечення, що в свою чергу вимагає визначення базових індивідуальних рівнів можливих небезпек, як основи для подальшої побудови карт безпеки та розробки рекомендацій з вдосконалення системи цивільного захисту.
В подальшому необхідно провести більш детальну оцінку впливу небезпек на розвиток міст та провести експертну оцінку ефективності елементів міської системи реагування на надзвичайні ситуації. Тільки у такому випадку можна сподіватися на позитивніші статистичні результати.
Список використаної літератури
1. Основи безпеки життєдіяльності. Підручник. К., 2001.
2. Саморуков С.І. Небезпека на виробництві. Харків, 1999.
3. Закон від 27 квітня 2001 р. Закон про охорону довкілля.
4. Желібо Є.П., І.С.Сагайдак. Безпека життєдіяльності. К.,2007.
5. Чапка Мірослав, Міхалік Славомір, Козік Віолетта. Процедура ідентифікації та звязки зі здоровям працівників підприємство з великим ризиком виникнення серйозної промислової аварії. - Український журнал з проблем медицини праці. - 2010. - №1(21).
6. Білецкий С.В., Кірочкін А.Ю., Тютюник В.В., Шевченко Р.І.Оцінка небезпеки міської інфраструктури в рамках понятивного апарату системи інтегральної безпеки. - Проблеми надзвичайних ситуацій. 2010. - № 11.
7. Якименко О. Великі проблеми великих міст. - Будівництво та безпека. 2008. № 1(5).
8. Здановський В.Г, Крівцов М.В., Ігнатович М.В. Проблеми вибухонебезпечності шахт та концептуальні засади їхнього вирішення. - Проблеми охорони праці в Україні: збірник наукових праць. 2010. - №18.
9. Безпека життєдіяльності. В.В. Березуцький, Л.А. Васьковець, Н.П.Вершиніна, В.В. Горбенко, О.С. Лісогор, В.Ф. Райко. Х.,2007.
10. Шевченко Л.В.Система заходів, що забезпечують цивільний захист населення. Право і суспільство. 2010. - № 3.
11. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України від 08.06.2000 р. - Офіційний вісник України. 2000. № 28. Ст. 1155.