Науково-технічний прогрес – основа розвитку виробництва
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
ння майбутнього. Принцип участі передбачає участь окремих людей та їх професійних груп у процесі прийняття важливих рішень на усіх рівнях від локального до глобального. Професійна підготовка у галузі управління технологіями і технікою є вирішальним фактором у поведінці виконавця при виникненні нештатних ситуацій та для неприпустимості технологічних помилок при наближенні надзвичайної події.
Некомпетентність спеціаліста породжує економічні наслідки від неправильних дій. Тому першочерговим завданням, яке стоїть перед НТП, є проектування потенціальне небезпечних промислових обєктів на якісно нових принципах, які повинні забезпечити конструювання агрегатів і механізмів з підвищеним рівнем внутрішньо властивої їм безпеки, покликаної значно знизити наслідки від непродуманих, неправильних дій. Це досягається шляхом створення технологічної системи, відхилення в якій від нормативного режиму є сигналом для автоматичного її повернення у нормальний стан або зупинки, що не дозволить статися надзвичайній події. Науково-технічний прогрес у розвитку засобів захисту повинен забезпечити зниження ймовірності реалізації уражаючого потенціалу сучасних технологічних обєктів.
До системи державного регулювання необхідно поступово вводити процедуру визначення техногенно-екологічного ризику та його оцінки в процесі прийняття рішення. Ця процедура фактично передбачає право накладання вето на технологію навіть у тому випадку, коли не виявлено залежності між ефектом її впровадження і негативними екологічними наслідками. Йдеться про введення поняття прийнятний і недопустимий рівень ризику, який має бути закріплений законодавче. Для видів діяльності з прийнятним рівнем ризику повинна бути встановлена єдина ставка компенсації.
Регулювання має сприяти закріпленню коаліції держави з виробниками і споживачами щодо побудови зеленої та здорової економіки, яка б безперервно розвивалася. Для цього потрібні: розробка нових природозберігаючих засобів, які б ураховували вичерпання ресурсів і екологічні збитки; створення нової системи для нового століття (оскільки мета змінилася і розширилася)від охорони навколишнього середовища до обсяговішої концепції досягнення сталого розвитку. Досвід останніх 10 років показує, що економічні, екологічні та соціальні проблеми не можна вирішувати ізольовано, їх передбачення та запобігання їм шляхом планування і прогнозування є більш економічним порівняно з витратами по ліквідації їх наслідків.
Висновки.
Критичний характер і нестабільність нормального функціонування промислових обєктів, викликані надзвичайними подіями, є базою для проведення глибоких досліджень проблем екологічної та промислової безпеки. Досі в Україні не приділялася увага розробці програм попередження таких подій на промислових і, особливо, на потенціальне небезпечних обєктах. Розробка Державної програми запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації, в межах якої Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України проводить дослідження, має змінити ситуацію. Нею передбачається проведення фундаментальних і пошукових досліджень як у галузі розробки технічних систем, так і у галузі розробки заходів по захисту життєдіяльності населення. В усьому світі визнається факт, що будь-яка аварія (якими б не були її причини) впливає на навколишнє середовище і здоровя населення. Водночас радіус уражаючого діяння більшості промислових аварій може бути обмежений межами підприємств і прилеглою територією. Однак часто наслідки аварій виходять за ці межі, і відбувається негативний коротко- або довгостроковий вплив на життя людей, системи життєзабезпечення, майно, усе місто.
Катастрофа на Чорнобильській АЕС привела до усвідомлення головної особливості аварій на сучасних промислових підприємствах колосальний масштаб наслідків, який перетворює аварію на катастрофу, коли до виниклої надзвичайної ситуації потрапляють населення навколишнє середовище, економічні структури, великі території. Захист інтересів населення, що проживає на територіях, які характеризуються підвищеним ризиком виникнення техногенних аварій, а також осіб, що постраждали від їх катастрофічного впливу, обєктивно повинен бути у центрі державної політики, її правильне формування є важливою умовою розвязання усього спектра завдань, повязаних як з розвитком НТП у галузі екологічної безпеки, так і з охороною прав населення, яке проживає в техногенне небезпечних районах. Формування грамотної політики у сфері розвитку напрямів НТП, повязаних із забезпеченням безпеки населення та промислових обєктів, потребує прийняття цілеспрямованих державних рішень щодо фінансування таких розробок.
Список литературы
1.Гош О.П. Політична економія
2.Гальчинський А.С. та ін. Основи економічних знань
3.Журнал Економіка України
4.Журнал Розбудова держави