Наукові школи та теорії в зарубіжній кримінології
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
?е чинять тиск на чиновників з метою незастосування права; групи, що становлять загрозу особам при владі; групи з низьким соціальним статусом. Теорія підтверджується кількома цікавими експериментами.
Критика цієї теорії полягає в тому, що вона є: - значною мірою умоглядною і несистематизованою, складною для практичної перевірки; - уникає питання причини навіть якщо вона справді пояснює подальшу злочинну поведінку, залишається питання про причини першого злочину. З іншого боку, можна сказати, що менше відхилення у підлітковому віці з часом може призвести до вчинення злочину/
Окрім того, виділяються декілька чинників, що були позбавлені уваги і від яких значною мірою залежить ефективність теорії.
По-перше, таврування має різний вплив на правопорушника на різних стадіях його діяльності (карєри). Наприклад, таврування може підштовхнути правопорушника до карєри, але добре працює для попередження шопліфтінгу дорослими жінками. Можливо, тут головним елементом є підтримка оточення (компанії), а не таврування. З іншого боку, таврування може утворити субкультуру і таким чином створити підтримку оточенням.
Другий чинник стосується конфіденційності таврування. Якщо тавро є конфіденційним і дається непрофесійному правопорушнику, ця особа з більшою імовірністю припинить свою девіантну поведінку, ніж у разі публічного таврування чи таврування професіонала. По-третє, результат частіше позитивний, аніж негативний, коли субєкт має певну відданість і почуття до особи, що здійснює таврування. Наприклад, є свідчення того, що деяким колишнім алкоголікам чи наркоманам вдається працювати над реабілітацією однотипних порушників краще, ніж стороннім людям, радникам чи психіатрам. По-четверте, особа проявляє більше бажання припинити злочинну поведінку, якщо тавро порушника може бути легко зняте. По-пяте, реакція друзів і суспільства є важливою щодо того, спричинить таврування позитивну чи негативну поведінку. Якщо друзі та інші підтримують бажання особи виправитись, результати переважно позитивні. По-шосте, більшість теоретиків таврування пропустили можливість того, що позитивне таврування може посилити позитивну поведінку.
ВИСНОВКИ
Виходячи з аналізу викладеного матеріалу, можна зробити декілька висновків щодо сучасного стану зарубіжної кримінології.
Західна кримінологія являє собою надзвичайно різноманітну і малосистематизовану систему поглядів. Вона є комплексною наукою і обєднує в собі підгалузі біології, психології, фізіології та інших наук. На мою думку, серед цього розмаїття можна виділити такі тенденції:
Офіційно-прикладна кримінологія. Ці дослідження безпосередньо застосовується в житті в ході протидії злочинності і в кримінальному провадженні, вони характеризується тим, що спираються на певні реальні закони природи і можуть бути перевірені експериментальним шляхом, унаочнені у вигляді, наприклад, зображень головного мозку. Цілям такої кримінології відповідає застосування біоцентричних теорій і теорій, що спрощено розглядають поведінку людини, наприклад, теорії довкілля. Фактично така кримінологія спрямована на дослідження і протидію умовам злочинності, а не її причинам.
Зважаючи на зазначені риси цієї кримінології, її досягнення часто застосовуються в судах для переконання присяжних. Також прикладна кримінологія користується популярністю у правоохоронних органів, які можуть з цифрами в руках звітувати про шалені обсяги заходів, що здійснюються для боротьби зі злочинністю. Такі теорії навіть дозволяють офіційно побороти злочинність (чи якийсь вид злочинів) на окремій території чи на невеликий відтинок часу, проте швидко виявляється, що вона була просто "витиснена" у сусідні райони, або акумулюється і прориває прес з жахливою силою, або видозмінюється.
Друга тенденція має більш умоглядний характер, вона концентрується на причинах злочинності та їх звязку з умовами. Дослідники, що займаються цим напрямком, вважають, що злочинність є невідємною рисою сучасного людського суспільства. Відповідно, їх дослідження спрямовані на пошук шляхів вдосконалення суспільства - його структури чи соціальних законів. Такі дослідники невідворотно звертаються до узагальненого вивчення не лише злочинності, а й інших суспільних явищ на основі філософії, соціології, культурології.
Обидві тенденції є важливими, оскільки на основі першої вдається протидіяти злочинності у короткостроковій перспективі, а друга дає надію на істотне зменшення рівня злочинності у майбутньому.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Иншаков С.М. Зарубежная криминология - М., 2001
- Криминология /Под ред. В.Н. Кудрявцева, В.Е. Эминова. -М.,1994.
- Криминология /Под ред. И.И. Карпеца, В.Е. Эминова. - М., 2002.
- Криминология. Общая часть /Под ред. В.В. Орехова. -СПб., 2002.
- Криминология и профилактика преступлений /Под ред. А.И.Алексеева. - М., 2000.
- Байбаков Ю.Г, Гайков В.Т., Шаповалов В.А. Криминология. Вопросы общей части. - Ростов н/Д., 2003.
- Ковалев Д.С., Павлов В.Р., Сельников В.П. Схемы по курсу криминологии и профилактики преступлений. - Л., 2002.
- Рябыкин Ф.К., Муженский Е.С. Криминология и профилактика преступлений. Общая часть (Альбом схем). - М., 2001.
- Актуальные проблемы криминологии. - Марсель, 2005.
- Анализ изменений преступности в развитых капиталистических странах, 70-80-е годы /Л.А. Нежинская и др. - М., 2000.
- Воронин Ю.А. Система борьбы с преступностью в США. - Свердловск
- Уэда К. Преступность и криминология