Народження і функціонування козацької держави
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?ани до традицій та звичаїв Якщо обраний ватажок не відповідав усталеним нормам, це ставало приводом до не тільки його усунення з посади, а й смертної кари. Сам обряд обрання отамана був яскравим свідченням демократизму. Так, за звичаєм було прийнято, що обраний кошовий отаман мав двічі відмовлятись від булави, тільки на третій-погодитися. Після обрання старі січовики посипали його голову піском або ж мазали багнюкою. Це проводилось для того, щоб він не забував свого місця, памятав, звідки він родом і не зневажав інших козаків. Кошовий же мав дякувати за ласку та довіря і вклонятися на всі чотири сторони. Водночас з цим, обравши старшину, козаки шанобливо йому ставились і в усьому його слухались.
Алексіс де Токвіль вчений, дослідник американської демократії провів вдалу паралель між творенням американської цивілізації та козацтва. Він стверджував, що Америка зросла на двох принципово-протилежних засадах, які, тим не менш, злилися в одне ціле,- дух свободи та дух релігії. Це стосується і козацтва також. Глибока релігійність і захист православної віри-характерні ознаки духовного життя запорожців. При вступі козака до Січі, його обовязково питали,ч и вірить він у Бога.
Свідченням про релігійність козаків є існування 60 церков в межах вольностей Війська Запорозького. Козаки постійно відвідували богослужіння та молебні. При читанні Євангелія вони випростовувалися і витягали наполовину свої шаблі, що значило їх готовність захищати зброєю слово Боже. Вмираючи, кожен козак записував на церкву ікону, медаль або злиток золота. Козацтво були ярими противниками окатоличення та унійного руху. Саме тому можна стверджувати, що між православям і козацтвом існував міцний звязок. А істинний демократичний лад надає право називати Запорозьку Січ християнською козацькою республікою.
Козацька форма державності мала свої особливості, що відрізняло її від інших держав тогочасності. По-перше, вона виникла на морально-психологічному підґрунті, а не на етнічному. Людей обєднала не державна влада, а сила духовної спорідненості. По-друге, Січ була дещо деформованим варіантом державності: економічний сектор поступався у своєму розвитку потужній військовій сфері. Була відсутня власна розвинена фінансова система, інфраструктура, міста.
Отже, козацька держава,маючи основні ознаки державності, все ще була перехідною ланкою між державою та професійною общиною. Вона так і не змогла стати справжньої державою через ряд внутрішніх недоліків, як невиконання демографічних,господарських та культурних функцій. Але, безумовно, козацька держава залишила свій слід у процесі українського державотворення і відіграла винятково важливу роль у національно-визвольній боротьбі українського народу, в розвитку збройних сил України та військового мистецтва, в освоєнні та заселенні степових просторів Центральної й Південної України.
4. Національна визвольна війна як привід для створення козацької держави
Згодом, Запорізька Січ опинилась у самому центрі подій, повязаних спочатку з козацько-селянськими повстаннями наприкінці XVI-початку XVII століть, а згодом з Національно-визвольною боротьбою 1648-1657. Власне національна-визвольна війна і стала тим ключовим моментом в процесі створення справжньої, повноцінної держави. Факторами, що спричинили вибух війни стали: погіршення соціально-економічного стану українських земель у складі Речі Посполитої (зміцнення феодальної власності на землю та посилення кріпацтва), обмеження в правах реєстрового козацтва, церковні репресії з боку Польщі. Все це ускладнювалось тяжким становищем у політичній сфері: відсутність власної держави, масове ополячення української еліти та перервана традиція державотворення. Також, серед чинників, які сприяли активізації національно-визвольного руху були слабкість королівської влади та поширення відцентрових настроїв у Речі Посполитій. Сюди можна додати і певну втрату контролю над реєстровим козацтвом, адже через постійний брак коштів у польській казні, владі доводилось розраховуватись з реєстровцями розширеннями їх вольностей та прав . Так козацтво перетворилось на впливову самостійну еліту. Однією з важливих причин, яка уможливлювала початок війни стала посилення та розширення сфери впливу Запорізької Січі. До зрушень, які мали місце у ході революції в другій половині XVII століття можна віднести наступні явища: утворення і розбудова Української національної держави; встановлення нових кордонів та поступове формування державної території; скасування кріпосного права, здобуття селянами особистої свободи; залучення всіх суспільних станів та верств у хід національної революції.
Вперше було чітко сформульовані основи національної державної ідеї під час розгортання національно-визвольної боротьби. Такими засадами були: право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання; соборність і незалежність Української держави; спадкоємність кордонів, традицій та культури і генетичний звязок з Київською Руссю. Ось такі положення лягли в основу державотворчої діяльності Хмельницького,погляди якого зазнали величезних змін у своїй еволюції: від автономності-до створення суверенної держави. Після численних перемог у ході війни, та визволення з-під польської влади великої частини українських земель, питання створення держави постало особливо гостро і потребувало термінового вирішення. Необхідно було забезпечити регулювання економічного життя, правопоря?/p>