Мусульманське право (шаріат). Політика Ф. Рузвельта
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?них прошарків населення, безрезультатні спроби уряду вирішити проблему безробіття та ін.) недостатньо рішучим.
Не допомогли кардинальному вирішенню проблеми безробіття ні прийняття ще в 1933 р. Закону про скорочення до 30 годин робочого тижня на великих підприємствах (що призвело до скорочення 6 млн робочих місць), ні створення Адміністрації з реалізації громадських робіт (АРГР), покликаної провадити в життя програму будівництва обєктів інфраструктури, у тому числі військово-стратегічного характеру, ні витрачені в процесі здійснення цих програм 13 млрд дол.
Права опозиція новому курсу особливо сильною була серед представників корпоративного капіталу. Крайнім проявом цих опозиційних настроїв стала вимога відмови від будь-яких реформ. Підтримував опозицію і Верховний суд США, який, з консервативно-індивідуалістичних позицій невтручання держави в сферу приватного підприємництва оголосив у травні 1935 р. про неконституційність прийнятих законів.
Ці рішення Верховного суду стосувалися не тільки конституційності конкретних законів, вони поставили на порядок денний більш широку, історично важливу проблему про межі втручання держави в економіку з метою її врегулювання, у тому числі і не в останню чергу за рахунок проведення соціальних програм. Перед країною та її президентом постало з усією гостротою доленосне запитання: куди йти далі, уперед по шляху поглиблення реформ, чи повернути назад. Ф. Рузвельт пішов уперед. У 1936 р. його мали переобирати на другий президентський термін.
В другій половині 30-х років змінюється головний напрям діяльності уряду Ф. Рузвельта, обумовлений необхідністю проведення кардинальних соціальних реформ. Так, проголошені раніше НІРА профспілкові права не задовольняли вимог робітників. У результаті безпосередньої соціальної політики Ф. Рузвельта не було гарантовано законом право на страйк, не була закріплена вимога американських робітників заборонити підприємцям через індивідуальні угоди приймати на роботу осіб, які не є членами профспілки, що відкривало шлях до штрейкбрехерства, можливого зриву страйку. Права профспілок порушувалися й через необовязковість їхньої участі у визначенні умов праці робітників шляхом укладення колективних договорів і широкої можливості створення конфронтуючих профспілкам компанійських союзів, що фінансувалися підприємцями і використовувалися ними для підриву організованої боротьби робітників.
Згодом були прийняті й інші закони, які доповнювали, коригували законодавство нового курсу, але головні напрями економічної і соціальної політики американської держави залишилися незмінними.
Література
- Арановский К.В. Государственное право зарубежных стран. Учебник. М: Форум, 1998.
- Баглай М.В. Конституционное право зарубежных стран. Учебник. М., 1999.
- История государсгва и права зарубежньсх стран / за ред. Жидкова, Крашенинниковой в 2- х тт.-М. - 1998.
- Макарчук В.С Історія держави і права зарубіжних краън. К. 2000.
- Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. К, Істина, 2005.