Музейна галузь документально-комунікаційної діяльності

Курсовой проект - Культура и искусство

Другие курсовые по предмету Культура и искусство

?ділено більше 5,2 млн., а в 2008 7,6 млн. Тобто цього року засобів виділено в 3,5 рази менше ніж минулого року. Це притому, що ціна на послуги охорони постійно зростає.

Фінансування найбільший головний біль всіх працівників музеїв, які, згідно ухвалі Кабінету Міністрів України від 1993 року обовязково повинні охоронятися. Проте, зараз з 458 музеїв в Україні 72 не охороняються взагалі.

Державною службою охорони охороняється 35% всіх вітчизняних музеїв, 233 з них охороняється відомчою охороною і 36 недержавними підприємствами.

Заборгованість музеїв службам охорони складає 3,5 мільйони гривень. З них 1,1 мільйони державному бюджету, інші місцевим. Державна служба охорони фінансується не з бюджету вона знаходиться на самофінансуванні. Тому найголовніша проблема у ряді музейних закладів цього року бюджетом не передбачено ні копійки на охорону. А для мінімального забезпечення охорони всіх музеїв в цілому потрібне 43 мільйони гривень. Один з шляхів рішення проблеми максимально перейти на технічний вид охорони. Очевидно, що вихід, і на цьому наполягає як сама охорона, так і працівники музеїв у вдосконаленні технічної безпеки.

Сьогодні музеї працюють по інструкції 1984 року, що не може надати можливість повноцінного зберігання музейних фондів. В Україні повинна бути відпрацьована система музейної безпеки, яка складається із запобігання викраденням, знищенню унаслідок кліматичних чинників, а також необхідно враховувати чинники людські. Ці моменти є дуже важливими.

З чого починається музей? З комплектування колекції. Крім того, нагальним питанням є професійна підготовка фахівців: зараз в Україні працівників музею не готує жоден вуз. Тому що якщо це університет культури, то там вивчають тільки музеєзнавство, а історії, філології або природних наук випускники не знають предмету наочно. Виходить, що людина, яка приходить в музей з історичною освітою, не має музейної, і навпаки. Тому потрібно відпрацювати систему музейної безпеки і підготовки кадрів.

Дуже важливим питанням є законодавче забезпечення охорони музеїв і культурних памяток. Нині експерти сперечаються: чи потрібно для запобігання крадіжкам музейних цінностей робити більш жорстким покарання. Загрози зростають, тому слід підвищувати рівень захищеності музеїв, зокрема, і законодавчої. Україна, узявши курс на євроінтеграцію, узяла зобовязання, які не дають нам можливості посилювати відповідальність, кримінальну в першу чергу. Можна тільки лібералізувати наше законодавство, а краще всього добре виховувати підростаюче покоління і підвищувати рівень правосвідомості громадян. З цим не погоджуються багато працівників музеїв, наводячи приклади Греції, де за законодавством за привласнення музейних експонатів покарання є дуже суворим (до 10 років вязниці). Особливо, на думку фахівців, сьогодні слід надати увагу самим вразливим, тобто, найменше захищеним місцям: наприклад, археологічним памяткам, адже як стверджують експерти, ніде в світі неможливо організувати їх тотальну охорону. Вже підготовлено декілька проектів законів, які повинні врегулювати, зокрема, і питання діяльності музеїв. На 17-у році незалежності Верховна Рада проголосувала в першому читанні Закон України Про музеї і музейну справу, адже законодавча база ще часів Радянської України.

 

Висновки

 

Музейна справа це спеціальна галузь культурно-освітньої та наукової діяльності, яка здійснюється музеями щодо комплектування, збереження, вивчення і використання памяток природи, матеріальної і духовної культури.

Являє собою:

а) національну музейну політику (музейне законодавство, музейне будівництво, організацію керівництва музеями);

б) музеєзнавство;

в) музейну практику.

Музеєзнавство вивчає технічні, правові, фінансові і суспільні передумови діяльності музею, застосовує основні поняття наукової теорії.

По багатозначності свого предмету музеєзнавство входить в розряд міждисциплінарних наук. В той же час є всі підстави віднести музеєзнавство до суспільних наук, оскільки предметом його дослідження є закономірності, повязані з процесами пізнання і передачі інформації за допомогою музейних предметів, з функціонуванням музею як соціокультурного інституту.

У звязку з тим, що музеєзнавство має міждисциплінарні риси, його звязки з іншими науками носять характер інтеграції. Іншими словами, елементи різних дисциплін і специфічно музейні елементи, поєднуючись, створюють нову якість. В ході цієї взаємодії музеєзнавство для вирішення задач свого предмету запозичило в перетвореному вигляді елементи мови і методів відповідних дисциплін.

Згідно сучасним уявленням, музеєзнавство це наукова дисципліна, що вивчає специфічне музейне відношення людини до дійсності і породжений нею феномен музею, яка досліджує процеси збереження соціальної інформації, її пізнання і передачі за допомогою музейних предметів, а також розвиток музейної справи і напрями музейної діяльності.

Феномен колекціонування сягає своїми коренями в глибоку старовину. Вже на світанку своєї історії людство збирало і прагнуло зберегти предмети, що мають сакральну, престижну і емоційну значущість, представляють інтерес з пізнавальної або естетичної точки зору.

Сьогодні музеї як хранителі культурних цінностей і шедеврів мистецтва потребують інформаційної підтримки, яскравої реклами, вливанні свіжих і сучасних ідей. Один з найефективніших способів це зробити застосування компютерних