Музейна галузь документально-комунікаційної діяльності
Курсовой проект - Культура и искусство
Другие курсовые по предмету Культура и искусство
?оціальної інформації, естетичних цінностей та розповсюджує інформацію у вигляді експозицій та виставок.
Музеєзнавство в Україні має багато проблем у всіх сферах діяльності: науково-дослідній, фондовій, науково-просвітницькій, видавничій. Існуючі музеї України накопичили великий досвід роботи, але поряд з тим, у них чимало недоліків та проблем: в ряді музеїв немає музейної ради, не розроблено єдиного списку та каталогу музеїв України, погано налагоджені звязки з музеями інших профілів, науково-дослідними інститутами, майже відсутній обмін спеціалістами, не проводяться спільні наукові дослідження, працівники музеїв майже не беруть участі в міжнародних конференціях, конгресах, симпозіумах, виставках. В багатьох музеях України працівники мають великий практичний досвід наукової роботи, і це дозволяє їм працювати на високому професійному рівні. Кожна "нова ідея" проходить всі етапи свого народження, перш ніж буде втілена в життя. Саме завдяки таким методам роботи музеям України приділяється важливе місце в системі музейної справи, бо вони не лише врахували світовий досвід, а багато в чому піднісли рівень музейної справи на вищий щабель.
Для подальшого якісного розвитку музейної справи в Україні треба затвердити програму розвитку музейної справи. Мета цієї програми зміцнення матеріально-технічної бази музеїв та забезпечення збереження історико-культурної спадщини. Серед основних завдань даної програми - забезпечення соціально-економічних та правових умов для ефективної діяльності музеїв, історичних памяток та інших цінних культурних обєктів; підтримка і розвиток мережі музеїв; забезпечення підготовки та підтвердження кваліфікації музейних кадрів, їх правовий та соціальний захист; сприяння формуванню сучасної інфраструктури музейної справи; впровадження у діяльність музеїв сучасних інформаційних технологій; створення новітньої реставраційної бази, оснащення музеїв сучасними науково-дослідними та реставраційними матеріалами тощо.
Розділ ІІ. Сучасний стан розвитку музейної галузі в Україні
2.1 Музеї України
У музеях України зберігаються археологічні памятки від палеоліту до часів Київської Русі та козаччини. Серед памяток державної частини Музейного фонду України є унікальні твори живопису світового рівня. Українських митців представлено такими іменами, як С.Васильківський, С.Світославський, М.Пимоненко, К.Білокур, М.Приймаченко, Д.Бурлюк, О.Мурашко, П.Левченко, російських І.Шишкін, І.Рєпін, В.Васнєцов, І.Айвазовський, К.Судковський. Україна має багату збірку західноєвропейського мистецтва (М.Караваджо, А.Канова, Я.Матейко, Ф.Албані, Ж. Де Ла Тур, М.Мункачі).
Станом на 2009 рік в Україні діє 438 державних та комунальних музеїв, у тому числі 22 національних заклади, серед них 8 національних музеїв, що підпорядковані МКТ:
Національний музей історії України,
Національний музей літератури України,
Національний художній музей України,
Національний музей Тараса Шевченка,
Національний науково-дослідний реставраційний центр України,
Національний музей-заповідник українського гончарства (с. Опішня),
Меморіальний комплекс Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років,
Національний музей у Львові імені Андрія Шептицького.
У музеях і заповідниках України зберігається понад 11 млн. памяток. У 2008 році музеї відвідало близько 19 млн. осіб. Протягом 2008 року організовано близько 5 тисяч виставок у музеях в різних регіонах України.
Пріоритетними напрямками музейної політики в Україні залишаються:
збереження національно-культурного надбання та вдосконалення існуючої мережі музейних закладів;
розробка та впровадження інноваційних підходів до музейного будівництва;
інтеграція музеїв України в світовий простір.
Основною проблемою у музейній галузі в Україні залишається матеріально-технічна база, що в більшості музеїв України не відповідає вимогам щодо зберігання та експонування памяток Музейного фонду України (49,8% будівель музеїв потребують капітального ремонту).
Загалом недостатнім залишається фінансування музейних закладів та матеріально-технічне забезпечення реставраційної справи. Обсяги видатків з Державного бюджету та місцевих бюджетів на утримання музеїв здебільшого вистачає лише на оплату праці, енергоносіїв, охорону та комунальні послуги. Не вистачає коштів на поповнення музейних фондів, проведення ремонтно-реставраційних робіт, встановлення сигналізації, оновлення музейного обладнання. Досі не мають власних приміщень Національний науково-дослідний реставраційний центр України та Дирекція художніх виставок України. На початку 2007 року реставраційних робіт потребували майже 760 тис. памяток, а відреставровані лише 13 тис., що складає 2% від потреб.
Національним науково-дослідним реставраційним центром України обстежено 268 музеїв. З них лише 216 мають охорону: відомчу 53; міліцейську 27; сторожову 100; іншу 36.
Музейні приміщення загальною площею 879 949 м взагалі не обладнані охоронно-пожежною сигналізацією.
Відсутність фінансування не дозволяє завершити створення Державного реєстру національного культурного надбання. Першочергової ваги набуває вирішення питання фінансування охорони музеїв, оновлення та ремонту застарілих засобів охоронного призначення з державного та місцевого бюджетів та врегулювання тарифів на охоронні послуги, а також:
- вдоскона?/p>