Монетаризм та його сучасне застосування
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
? коливаннях грошової маси, які породжуються урядовими маніпуляціями по стимулюванню сукупного попиту. На думку монетаристів, лавиноподібне збільшення покупок у період різдвяних свят є результатом випуску центральним банком великої кількості грошей в обіг. Насправді ж все відбувається якраз навпаки. Але М. Фрідмен продовжує стверджувати, що головний напрям впливу від грошей до ділової активності. Він бачив у цьому стрижень “монетарної теорії циклічних коливань”.
Отже, головним елементом монетарної моделі є гроші. Вони забезпечують власнику гарантію здійсненню платежів, створюють резерв ліквідності на випадок непередбачених обставин і т.д. На відміну від теорії трансакційного типу, де потреба у грошах визначається сумою товарообмінних угод, теорія М. Фрідмена відноситься до класу “портфельних моделей”, або теорій “віддання переваги активам”. У вченого цінність грошей, їх купівельна спроможність повязана зворотно залежністю з рівнем цін (Р).
Одною із переваг свого підходу М. Фрідмен вважає розгляд теорії грошей як “особливої теми в теорії капіталізму”. У марксистській політекономії під капіталом розуміють самозростаючу вартість, тобто вартість, що приносить додаткову вартість на основі експлуатації найманої праці. М.Фрідмен використовує натуралістичне трактування капіталу (що йде від праць Бем-Беверка), де під капіталом розуміють будь-яку річ, що приносить “потік доходу” у вигляді грошей, товарів і специфічних послуг. Відповідно гроші у нього “капітальний актив”, частина нагромадженого капітального фонду на рівні з облігаціями, акціями, нерухомістю, товарами народного споживання та іншими активами.
КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ СУЧАСНОГО МОНЕТАРИЗМУ
В основі сучасного монетаризму лежить ряд теоретичних і методологічних складових: кількісна теорія грошей, теорія відносних цін А.Маршалла, теорія ринкової рівноваги Л.Вальраса, короткостроковий варіант концепції кривих Філліпса, кейнсіанська модель ІЗПГ(інвестиції-заощадження-праця-гроші).
На думку Фрідмена , “гроші мають значення для динаміки цін”, і, що важливо, “саме кількість грошей, а не процентні ставки, впливають на стан грошового ринку або умови видачі кредитів”.
Монетариський варіант кількісної теорії можна звести до таких положень: 1) кількісна теорія є передусім теорією попиту на гроші. Вона не є теорією виробництва, грошового доходу або рівня цін; 2)для економічних агентів володарів власності гроші є одним із видів активів, формою володіння багатством; 3) аналіз попиту на гроші з боку економічних агентів формально ідентичний аналізу попиту на споживчі послуги. Таке трактування свідчить про те, що монетаристи не бачать різниці між грошима як капітал і грошима як такими. Капітал розглядеється як сукупність грошових активів.
У монотерастському варіанті кількісної теорії грошей важливе місце відводиться очікуваним змінам цін як фактору, що діє на розміри касових грошових резервів й інших фінансових активів,які знаходяться у розпорядженні економічних агентів.
Опираючись на цифровий варіант кількісної теорії, монетаристи повязують її з виробництвом. Оскільки динаміка грошової маси має у них першочергове значення для пояснення коливань процесів виробництва, то робиться висновок про те, що кредитно-грошова політика- це найбільш дійовий інструмент регулювання економіки.
Одне із ключових положень монетаризму, на основі якого сучасні його представники будують своє пояснення економічного циклу, полягає в тому, що гроші відіграють виключно важливу роль у зміні реальних доходів, зайнятості і загального рівня цін. Вони твердять, що існує взаємозвязок між темпом росту грошей і темпом росту номінального доходу, що при швидкому рості грошової маси швидко зростає номінальний доход, і навпаки. Зміна грошової маси здійснює вплив як на рівень цін, так і на обсяг виробництва. Звідси випливає, що монетаристський варіант кількісної теорії виконує функції управління грошовим попитом, а через нього господарськими процесами. Опираючись на положення про екстраординарну роль грошей і твердячи. Що капіталістичне господарство являє собою стабільну систему, здатну за рахунок саморегулювання досягти стану рівноваги, монетаристи виставляють свою модель економічного циклу , в якій визначальну роль відіграє зміна грошової маси. Основними елементами монетаристської теорії економічного циклу є : модернізований варіант кількісної теорії грошей, концепція номінального доходу, передавальний механізм, розроблений з метою ілюстрації впливу грошей на господарські процеси.
Як відмічають Т. Майєр і К.Бруннер, у моделі передавального механізму серед усіх “імпульсів. Що впливають на економічні процеси”, переважну роль відіграють “монетарні сили”. Такими “монетарними силами вони вважають гроші і ціни. Монетаристська схема функціонує таким чином. Величина попиту на гроші є результатом оптимізації різних альтернативних внесків у капітал і залежить від існуючих або очікуваних відносних цін різних активів. Коли величини граничних доходів на всі можливі обєкти владу капіталу стають однаковим, тоді досягається оптимум. У тому випадку, коли величина граничних доходів неоднакова, економічні агенти змінюють структуру своїх активів шляхом збільшення частки активів , здатних принести більший доход. Або за рахунок скорочення менш прибуткових обєктів вкладу. Таким чином, коливання економічної конюктури приводить до змін відносних цін. Тобто цін на товари , я