Модель сталого розвитку та організаційний механізм її впровадження в Україні
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
сприяє поступальний розвиток економіки та суспільства, формування сильної держави, забезпечення соціальної консолідації, яка є необхідною умовою як зміцнення демократичних інститутів, так і становлення громадянського суспільства.
Всесвітній Самміт в Йоханесбургу у 2002р. засвідчив, що, не дивлячись на документи, прийняті в Ріо-де-Жанейро, суспільство продовжує нефективно використовувати природні ресурси, що веде до деградації навколишнього середовища та виникнення нових екологічних проблем. Незважаючи на особливу гостроту, узгоджена в Ріо-де-Жанейро глобальна концепція сталого розвитку, на жаль, не набула в Україні досгатнього поширення. Загальносвітова програма "Порядок денний на XXI ст." не знайшла досі належного відображення ні в суспільній думці, ні в національних програмах, ні в державній політиці та економічній системі України.
Пріоритетними напрямками державної та територіальної політики задля здійснення соціально-економічних реформ з необхідною умовою формування національної екологічної доктрини (розробка якої в контексті становлення стратегії сталого розвитку є дуже важливою) повинні стати, на думку Б.В. Буркинського та Т.П. Галушкіної раціональне використання природних ресурсів та екологізація виробництва, оскільки Україна повинна продемонструвати не тільки свою направленість на проголошення принципів сталого розвитку, а й чітко визначити основні пріоритети екологозбалансованої політики на найближчі роки.
Досягти такої консолідації та масової підтримки влади можна лише за умови, що головною метою і реальним пріоритетом розвитку соціальної держави і економіки є здійснення державою такої політики, яка буде спрямована на забезпечення певного рівня добробуту своїх громадян, підтримку соціально вразливих груп населення, на затвердження в суспільстві соціальної справедливості. Ефективна соціальна політика у поєднанні з розкутістю ініціатив найбільш активної частини населення покликана збалансувати інтереси та консолідувати суспільство на основі надійних соціальних гарантій і впевненості в завтрашньому дні.
Очевидно, що сталий розвиток територій повинен виходити з інтегрального врахування трьох аспектів, хоча, як правило, в реальному житті переважно лише економічній складовій приділяється увага з боку субєктів господарювання. Звичайно, відносна важливість різних сфер життя, які розглядаються через призму трьох аспектів, відрізняються на обєктивному та адміністративному рівнях. Разом із тим слід зазначити, що в Україні досі не існує у правовому полі національної концепції сталого розвитку, яка б визначала принципи, напрями й цілі збалансованого розвитку країни. Однак вже зроблено перші кроки до офіційного визначення всесвітньої стратегії сталого розвитку:, створено Національну комісію сталого розвитку України, підготовлено проект Концепції сталого розвитку України, розроблено Цілі розвитку тисячоліття, затверджено Концепцію сталого розвитку населенних пунктів України. Згідно з останнім документом „Сталий розвиток населених пунктів - це соціально, економічно і екологічно збалансований розвиток міських і сільських поселень.спрямований на створення їх економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелекгуальних тощо), технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічноїінфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та збагачення біологічного різноманіття та культурної спадщини".
Концепція є основою для розроблення відповідних нормативно-правових актів і програм соціально-економічного розвитку населених пунктів, забезпечення скоординованої діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з розвязання практичних завдань на державному, регіональному і місцевому рівні.
Однак, на жаль, необхідно визнати, що чітко ідеологія екологозбалансованого розвитку в регіональному вимірі ще однозначно не визначена.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Борщук С, Загорський В. Концепція сталого розвитку і проблеми оптимізації еколого-економічних систем // Регіональна економіка. - 2005. -№3.-С. 113-119.
- Веклич О.О. Сучасний стан та ефективність економічного механізму екологічного регулювання // Економіка України. - 2003. - № 10. -С. 62-70.
- Галушкіна Т.П., Сударкін О.О. Сталий розвиток прибережних зон: комплексне управління та нова співпраця / Веб-сторінка конференції International Conference on Freshwater, Bonn, Germany;
- Гринів Л.С. Концептуальні засади просторової парадигми екологічно збалансованої економіки // Регіональна економіка. - 2001. - № 4. -С.54
- Дорогунцов С.І., Ральчук О.М. Управління техногенно-екологічною безпекою парадигми сталого розвитку: концепція системно-динамічного вирішення. - К.: Наукова думка, 2001. - С. 38-65
- Європейське майбутнє - у поглибленні відносин з НАТО // Уряд, курєр. - 2005. - 24 лют. - С. 21