Модель ринкової рівноваги

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

ого товару

 

, . (4)

 

Нехай розглядається лінійний процес "намацування"

 

 

із точкою рівноваги в . Розкладемо в ряд Тейлора в околі точки

, (5)

 

де матриця Якобі

 

,

 

оцінена в точці рівноваги. Через те, що точка рівноваги, й, визначивши вектор різниці між реальними та рівноважними цінами як , (2.41) матиме вигляд

 

(6)

 

Система диференціальних рівнянь (6) стійка, тобто , тоді й тільки тоді, коли всі характеристичні корені матриці Якобі мають невідємні дійсні числа. Дана умова виконується, якщо всі товари є замінними, тобто збільшення ціни на будь-який продукт при незмінних інших цінах приводить до збільшення надлишкового попиту на будь-який інший продукт для всіх , . Отже, точка рівноваги є локально стійкою, якщо всі продукти є замінними.

 

2 Ітеративний процес знаходження рівноважних цін

 

Розглянемо ітеративний процес по Вальрасу, що імітує дію ринкового механізму з встановлення рівноважних цін на ринку.

За господарські субєкти, що беруть участь у процесі функціонування ринку, виберемо дві фірми, кожна з яких, володіє єдиним доступним їм обом фактором, виробляє по одному виду продукції кінцевого попиту, і одного споживача, що пропонує цей попит. Умовимося, що обмін здійснюється через єдиного посередника аукціонника. У цьому випадку економічний цикл виглядатиме так, як показано на рис. 1.

 

Рисунок 1.

 

Проблема оптимального розподілу ресурсів для такої економіки формулюється таким чином.

Умови попиту (D-Demand) і пропозиції (S-Supply) продукції:

 

.

 

Умови попиту та пропозиції ресурсів: .

Функція корисності, що максимізується споживачем:

 

.

Тут

обсяг пропозиції -го продукту -им підприємством;

обсяг попиту з боку споживача на -й продукт;

пропозиція ресурсу;

обсяг попиту на ресурс з боку -го підприємства;

виробнича функція -го підприємства;

функція корисності споживача.

Ітеративний процес знаходження рівноважних цін складається з таких пяти кроків на кожній ітерації.

1. Аукціонник указує -й фірмі ціну на її продукцію і ціну фактора , а також повідомляє споживачеві ціни й ціну попиту, що дорівнює граничній корисності , , де функція корисності споживача, задана як , де , коефіцієнти функції корисності споживача.

2. Фірма з виробничою функцією , виходячи з заданих їй цін, обирає таке сполучення витрат і результатів виробництва , , , що максимізує її прибуток

 

 

і подає це сполучення на розгляд аукціонника.

Необхідною умовою максимізації прибутку підприємства є

 

при .

Отже, з огляду на те, що

 

 

при одержуємо

 

,

 

де , коефіцієнти виробничої функції -ї фірми.

3. Споживач визначає попит на -й продукт у такий спосіб. Якщо на -й продукт попиту немає або гранична корисність споживача менша за граничні витрати, то споживач залишає величину попиту без змін. У протилежному випадку він коректує обсяг попиту на -й продукт за формулою

 

, ,

 

де , , додатні коефіцієнти.

4. Обчислюється надлишковий попит, який дорівнює

 

 

Якщо з точністю до дорівнює 0, тоді процес обчислення цін припиняється та вважається, що сформовано рівноважну систему цін, яка задовольняє і фірму й споживача.

5. Якщо з точністю до не дорівнює 0, то аукціонником за наступними формулами здійснюється регуляція цін

 

, ,

,

 

де й додатні коефіцієнти корекції.

 

3. Задача визначення рівноважного випуску продукції

 

Складемо алгоритм, який визначає на основі міжгалузевого аналізу величину випуску за допомогою моделі Леонтьєва при відомій матриці коефіцієнтів прямих витрат і векторів кінцевого попиту .

Для розвязання даної задачі використовуємо обчислювальну схему Гаусса-Зейделя.

Визначимо перелік змінних: кількість секторів економіки; матриця коефіцієнтів прямих витрат; кінцевий попит на -й продукт; ітераційний розвязок -го порядку; значення критерію збіжності; загальна сума абсолютних відхилень; лічильник ітерацій; загальний кінцевий попит; загальний випуск.

Під час використання методу Гаусса-Зейделя як основні рівняння виступають такі:

 

,

,

………………………………………

, (7)

………………………………………

,

 

Де ,

Якщо розбити матрицю коефіцієнтів прямих витрат по діагоналях на дві частини: ,

Де

 

,

,

 

то систему (7) можна записати у вигляді

 

.

 

Зауважимо, що кількість секторів економіки, коефіцієнти матриці коефіцієнтів прямих витрат, коефіцієнти вектора кінцевого попиту. Вважається, що

 

.

 

Ітераційний процес триває доти, доки

 

.

 

4. Оптимізаційні задачі в моделі Леонтьєва

 

Сформулюємо наступну екстремальну задачу. Нехай вектор трудових ресурсів дорівнює , де витрати трудових ресурсів -ї галузі. Суму назвемо обсягом витрат ресурсів, необхідних для виробництва валового продукту . Позначимо через загальний обєм трудових ресурсів, . Тоді має місце нерівність . Розвязок системи рівнянь при існує, але не при будь-якому невідємному векторі . Нехай вектор задає не кінцевий попит, а лише структуру кінцевого попиту, тобто можна вважати, що . Необхідно максимізувати кіль-кість комплектів товарів, що випускають, тобто