Місце України в глобалізаційних процесах

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

звитку високотехнологічних виробництв. Тобто, слід перенести акценти в політиці залучення іноземних фінансових ресурсів з фінансування поточних балансових потреб на фінансування структурної перебудови економіки України.

Тільки за таких умов Україна зможе гідно увійти до світового економічного співтовариства, стати рівноправним учасником світового прогресу.

4. СВІТ І УКРАЇНА : ВЗАЄМОЗВЯЗОК ГЛОБАЛЬНОГО ТА НАЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Глобалізація економіки прискорила створення могутніх транснаціональних компаній, вплив яких відчувається не тільки на уряди “сильних” країн, але й на уряди країн, ринки яких поглинаються. Неоднорідність, неоднаковість економічного розвитку країн веде до певних обєднань заради виживання та полегшення життя у країнах, що розвиваються.

Супердержава Сполучені Штати Америки за останні десятиліття XX століття спочатку акумулювала та інтегрувала кадровий, інтелектуальний, науково-технологічний, фінансовий, виробничий потенціал Заходу, ефективно використала природні ресурси Земної кулі як противагу соціалістичній системі, а потім, після краху Радянського Союзу, ще більше зміцнила свою могутність і свій вплив у світі.

На початку третього тисячоліття головне запитання, що постало перед кожною державою, - чи спроможна вона реально конкурувати із країнами "золотого мільярда", чи буде вона фінансово залежна і яку стратегію ій обрати?

Тому, щоб зрозуміти до чого може привести Україну нинішній курс реформ, та яким шляхом їй іти, потрібно провести аналіз на основі проблем геоекономіки та геополітики.

На сьогодні виділяються такі світові цивілізації, які знаходяться у постійному стані розвитку та інтеграції: Європейська, Північноамериканська, Південно-Східної Азії, Ісламська, Латиноамериканська та Африканська. Найбільш розвинена, впливова і одночасно найбільш "агресивна" в завоюванні ринків - це Європейська цивілізація.

Кожне із цих обєднань намагається мати ядерну зброю, створює спеціальні інститути, що координують економічні, політичні, культурні процеси в обєднанні та сприяють розширенню сфер впливу. В цьому контексті особливий інтерес становлять постсоціалістичні країни, в числі яких і Україна з її виключним географічним положенням, багатими природними ресурсами та великим ринком збуту.

З точки зору економічного розвитку і багатства в світі сформувалось два полюси: "країни золотого мільярда", тобто розвинені країни, та периферія Світового господарства. "Країни золотого мільярда" споживають 80% природних ресурсів, що видобуваються на земній кулі, з яких 40% США забирають собі.

Розвинені країни в 60-ті роки XX століття, перш за все Європейська цивілізація, навязали світу свою ідеологію розвитку: лібералізацію та відкритість суспільства, яка виявилась для них дуже корисною.

Дійсно, якщо в 60-ті роки стандарт життя на земній кулі як відношення багатства країн "золотого мільярда" до багатства країн із периферії світового господарства з такою ж кількістю населення становив 39:1, то наприкінці XX століття, через 40 років проведення політики, коли розвинені країни почали "допомагати" третім країнам, це співвідношення стало майже 80: 1.

Отже, безумовно, політика відкритості суспільства та лібералізації виявилась дуже вигідною розвиненим країнам, бо, як писав наш класик, "більший меншого штовхає та ще й бє за тим, що сила є".

Це, співвідношення зайвий раз доводить справедливість першої основної теореми Паретто: "Через обмежені ресурси на земній кулі, якщо якась країна чи фірма збагачується, то лише завдяки збіднінню інших". Західна "допомога" Україні, яку через міжнародні фінансові інститути - Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, через інститути іноземних радників-консультантів, навязали Україні нинішній курс реформ, що є шляхом до однофакторної моделі вільного ринку - максималізації прибутку, моделі ринку Адама Сміта (ХVIII ст.), Чиказької школи (XIX ст.).

Відповідно до першої основної теореми Паретго можна підтвердити - чим більшим буде зубожіння українського народу, тим більшим буде збагачення Заходу.

Так, 20 млрд. доларів США, які "втекли" за кордон, успішно інвестують економіку Заходу. Те, що на ринку України 92% імпортних товарів - це теж великий успіх реформ в інтересах Заходу.

Також те, що за вісім років реформ Україна втратила понад 74% свого економічного потенціалу завершило деіндустріалізацію країни, майже повністю знищивши вісім промислових галузей (легка промисловість скоротилась у 8 разів, електронна промисловість більш ніж в 100 разів тощо) - це теж корисно Заходу, бо Україна перестала бути конкурентом навіть на своєму внутрішньому ринку. В цлому знищення України як конкурента на світовому ринку іде досить успішно.

Якщо Україна стартувала в реформи, перебуваючи в першій десятці найбільш розвинених країн світу, то сьогодні вона посідає місце далеко за сотим!

Відбулось це через антинауковий характер, помилковий з точки зору економічної науки тих рекомендацій та вимог, які давали і ставили Президенту і Уряду іноземні радники-консультанти і які відображались в меморандумах між Урядом України та МВФ.

Україні, щоб вийти з кризи, щоб перейти до стану економічного зростання, звичайно, потрібні інвестиції, в тому числі і іноземні, але, як показано в працях вчених, виконання саме умов МВФ спричиняє в Україні таке соціально-економічне середовище, яке відляк