Мікропроцесорна техніка

Отчет по практике - Компьютеры, программирование

Другие отчеты по практике по предмету Компьютеры, программирование

дискретного сигналу 24DIn2Катодний ланцюг опторазвязки дискретного сигналу 25DIn3+Анодний ланцюг опторазвязки дискретного сигналу 36DIn3Катодний ланцюг опторазвязки дискретного сигналу 37DIn4+Анодний ланцюг опторазвязки дискретного сигналу 48DIn4Катодний ланцюг опторазвязки дискретного сигналу 49VССВихід живлення +5У10, 11GNDЗагальний 12DOut1Дискретний вихід 1 у стандарті "струмова петля" 13DOut2Дискретний вихід 2 у стандарті "струмова петля"14DOut3Дискретний вихід 3 у стандарті "струмова петля"15DOut4Дискретний вихід 4 у стандарті "струмова петля"

  1. Назвіть типи послідовних інтерфейсів, які обслуговують основний МК лабораторного стенді. Та на яких сигналами смороду подані на принциповій схемі УУМС-2. Покажіть зєднувачі цих інтерфейсів на лабораторному стенді.

Запис нової системної програми MONITOR в основний мікроконтролер з ПЭВМ може бути зроблена через послідовний інтерфейс SPI, що представлений сигналами #SS, MOSI, MISO й SCK. Ці сигнали надходять на мікроконтролер тільки через схемне рознімання J2, розташований безпосередньо на друкованій платі й не має відповідного рознімання на корпусі УУМС-2. Таким чином, користувач не має безпосередньої можливості змінювати програму MONITOR. Дана програма може бути записана за допомогою спеціального завантажника AEC_ISP.exe.

Двунаправленный канал послідовної передачі даних у стандарті RS-232 для завантаження програми користувача й реалізації двостороннього обміну даними з ПЭВМ у процесі виконання програми користувача;

  1. Вкажіть типи буферних схем, використаних в УУМС-2. Їх призначення та особливості роботи.
  2. Дайте визначення адресного простору мікропроцесорної системи та розпишіть його розподіл в УУМС-2.

Адресний простір УУМС складається з областей, состав яких показаний у табл.2. Варто звернути увагу, що внутрішні адресні області основного й периферійного мікроконтролерів мають типову схему адресації відповідно до архітектури кожного з них. Так, внутрішня память програм основного мікроконтролера AT89S8252 займає діапазон адрес 0000 - 1FFFh (8Кбайт). У цій області розташована системна керуюча програма MONITOR. Внутрішня память програм периферійного мікроконтролера ATmega16 є самостійним адресним простором і займає діапазон адрес 0000 - 3FFFh (16 Кбайт). Докладніше про структуру внутрішніх адресних областей мікроконтролерів можна прочитати в.

Всі пристрої системи, зовнішні стосовно основного мікроконтролера, взаємодіють із ним через шину даних. При цьому сигнали вибірки кристала для кожного пристрою генеруються відповідно до апаратної адреси цього пристрою, представленим у табл.4.

 

Таблиця 4 - Структура адресного простору УУМС-2

Діапазон адресПристрійФізична реалізація або буферСигнали вибору кристала2000h 3FFFhПамять програм користувача ( 8 Кбайт ) тільки читання.ОЗУ КР537РУ17 (DD9)CS14000h 7FFFhПамять даних користувача ( 16 Кбайт )ОЗУ КР537РУ17 (DD11, DD12)CS2, CS3FFF0h10-позиційний жидкокристаллический дисплейРегістр DD17CS_LCDFFF1hЛінійка светодиодовРегістр DD16CS_LEDFFF2hЛінійка перемикачів (ручне уведення дискретних сигналів)Регістр DD18CS_BTNFFF3hДискретні входи, дискретні виходиДва 4-бітових регістри в DD19CS_DIDOFFF4hПериферійний мікроконтролер ATmega16

(убудовані АЦП, ШИМ, таймери й ін.)Регістр прийому й регістр передачі із загальною адресою; DD26 й DD25CS_AVRFFF5h, FFF6hЦифро-аналоговий перетворювач (ЦАП)Регістри DD30, DD31CS_DAC_LOW CS_DAC_HIFFF7h FFFAhБлок семисегментных індикаторів (4 ССИ)Регістри DD34, DD36DD38CS_SSI 0, CS_SSI1, CS_SSI2, CS_SSI3FFFBhВільна адресаFFFCh FFFFhПаралельний програмувальний інтерфейс ППИ (три 8-розрядних порти вводу-виводу з рівнями ТТЛ і регістр керування)КР580ВВ55 (DD24)CS_PPIA, CS_PPIB, CS_PPIC, CS_PPIU; обєднані в загальний сигнал CS_PPI елементом DD29-1

  1. Вкажіть функції адресного селектора та особливості його розподілу в лабораторному стенді.

Адресний селектор (дешифратор адреси) у складі УУМС призначений для формування сигналів дозволу роботи памяті й всіх периферійних блоків системи. Ці сигнали формуються на основі інформації, видаваної мікроконтролером на шину адреси. Адресний селектор складається із двох частин:

  1. адресний селектор зовнішньої памяті;
  2. адресний селектор периферійних пристроїв системи.

Адресний селектор памяті реалізований на одному з дешифраторів у складі мікросхеми КР1533ИД14 (DD10-1). На підставі адресних сигналів А13-А15 він формує сигнали вибору кристала CS1 для памяті програм або сигнали CS2, CS3 для мікросхем памяті даних.

Адресний селектор периферійних пристроїв є двухкаскадным. Перший каскад реалізований на іншому дешифраторі з мікросхеми КР1533ИД14 (DD10-2). На підставі адресних сигналів А14, А15, що надходять на дешифратор, і сигналів А12 й А13 (обєднаних по И-НІ на елементі DD8-1), що дозволяють його роботу, він формує сигнал керування для другого каскаду адресного селектора. Активний рівень "0" цього сигналу буде отриманий тільки при комбінації А12 = А13 = А14 = А15 = 1. Додатковий сигнал керування для другого каскаду формується 8-входовым елементом И-НІ мікросхеми DD7 на основі адресних сигналів А4-А11, причому активний рівень "0" також виходить тільки при рівності "1" всіх сигналів А4-А11 одночасно (адреса FFF_h).

Другий каскад адресного селектора периферійних пристроїв побудований на дешифраторі КР1533ИД3 (DD6) з організацією 4?16. На підставі сигналів керування (коли обоє рівні "0") і адресних сигналів А0-А3 цей дешифратор формує сигнали дозволу роботи (вибору кристала) периферійних пристроїв.

  1. Які типи символів можуть виводитись на індикацію, використаного в лабораторному стенді знакосин