Міжнародний паблік рілейшнз
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
обітництва й узгодження інтересів, технологія керування свідомістю і настроями людей як усередині організації, так і на рівні соціальної групи, соціального шару, класу й загалом на рівні суспільства; це технологія просування продукції (у нашому випадку позитивного іміджу держави) на міжнародному політичному ринкові.
2 Збирання і аналіз міжнародної інформації
Найдинамічнішою формою послуг, що визначає характер розвитку не тільки усієї системи міжнародної економічної діяльності, й саму парадигму прогресу, є комерційна діяльність в інформатизаційній, програмувальній сфері. Справді, сучасні прояви науково-технічного прогресу виявляються у радикальній зміні змісту продукту сфери послуг на основі інформаційних технологій і компютерної техніки.
Відтак нові технології у сфері послуг зближують їх виробників і споживачів, допомагають долати часові та географічні барєри для контактів, надають змогу розширювати міжнародні ринки збуту. Використання компютерних систем та інформаційних мереж відкриває доступ як для виробників, так і для споживачів до безпрецедентного масиву інформації. Причому інформаційні послуги дають змогу в режимі реального часу контактувати з потенційними партнерами, оперативно формувати економічну стратегію, здійснювати торговельні і фінансові операції. За допомогою сучасних інформаційних мереж виникає можливість надавати навіть освітні та медичні послуги, інколи безвідносно національної належності сторін[1,с.34].
Цю сферу інколи називають новою економікою. Вона дедалі більше поширюється у світі, про що, зокрема, свідчить і постійне зростання витрат на технології. Лідером у цій сфері протягом останніх десятиліть XX ст. та на початку XXI ст. є США та інші провідні ринкові держави. У 19992001 pp. такі витрати західноєвропейців становили 200250 млрд. дол.
Через механізми ринку інформаційних послуг і взагалі завдяки експлуатації інформаційного ресурсу створюється 5060 % сукупного суспільного продукту індустріально розвинутих країн. Причому розвиток інформаційних технологій став динамізатором економічного зростання починаючи з кінця XX ст. Так, американська модель нової економіки відбулася як така саме завдяки інформаційним технологіям, що зумовили скорочення безробіття. Мало значення й поширення венчурних інвестицій.
У сучасному світі лідерство на ринку інформаційних послуг зумовлюється лідерством у галузі інформаційних технологій, закріплюючи його. Все це дає змогу вигравати й боротьбу і за ресурси фінансові, матеріальні і навіть людські. І справді, оскільки саме люди (фахівці) є головним носієм цього ресурсу, виїзд найкращих фахівців з бідніших країн до багатших ще більше посилює технологічний розрив.
Фактично країна (а точніше група країн, так званий золотий мільярд) завдяки технологічно-інформаційному лідерству забезпечує перерозподіл ресурсів, практично їх перелив до себе. І очевидно, що основним постачальником цих ресурсів розвиненим країнам стають усі інші, менш розвинуті країни, які не мають доступу до справді стратегічного виду ресурсів інформаційно-технологічних[5,с.57].
У країнах Західної Європи АТР (передусім в Японії, Кореї та на Тайвані) швидкими темпами зростає кількість користувачів Інтернету. Водночас і в багатьох інших країнах відбувається швидкий прогрес високотехнологічних галузей. Так, в Індії відбувалося щорічне зростання у сфері послуг з програмного забезпечення на 5060 %. При цьому очікується, що саме такі країни, як Індія, Китай та інші держави Азії (незважаючи на відчутний дефіцит кадрів і традицій університетського технологічного навчання, у них значно нижчі, ніж у США та Західній Європі витрати на НДДКР), забезпечать у перших декадах XXI ст. масовість зростання користувачів послугами та провайдерів Інтернету і поширення характерних для нової економіки обєктів високотехнологічного виробництва, засобів мобільного телефонного звязку.
Удосконалення та диверсифікація електронних інструментів міжнародної торгівлі, а також їх ширше використання є предметом спільних зусиль урядових та комерційних структур країн Заходу. Уряди індустріальне розвинутих країн, як і провідні корпорації, приділяють велику увагу розвиткові електронного бізнесу.
Отже, під впливом науково-технічного прогресу, а також унаслідок цілеспрямованих зусиль на макро- та мікрорівнях відбувається подальше поширення електронної торгівлі, і лідером у цій сфері є Сполучені Штати. Згідно з деякими експертними оцінками, до 2003 p. обсяги продажу через Інтернет у США дорівнюватимуть 200 млрд. дол. (в Японії аналогічний показник становитиме тільки 30 млрд. дол.). Щоправда, загальний очікуваний показник електронної торгівлі між японськими компаніями Міністерство зовнішньої торгівлі та промисловості Японії на цю ж саму дату оцінює в 650 млрд. дол., але і ця цифра більше ніж удвічі поступається очікуваному аналогічному американському показнику.
Поширення електронних інструментів торгівлі значно знижує вартість витрат на взаємний пошук контрагентів покупців та продавців товарів та послуг. Електронні мережі надають інформацію не тільки про наявні попит і пропозицію, ціни та технічні параметри продукції. Дедалі більшою мірою вони використовуються як інструмент укладання контрактів і розрахунків щодо них, а також сприяють подоланню технічних перешкод у торгівлі. Причому інформаційні послуги самі є окремою, причому дуже динамічною, статтею в но