Міжнародна інформація. Міжнародні інформаційні відносини
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
?іційні - це джерела, які використовують суб'єктивні, оціночні прогнози та аналізи соціально-економічної та політичної ситуації, політичні партії і рухи, громадські організації та структури (політична партія, якщо вона не є домінуючою в державі не може виступати від імені держави з офіційної точки зору), соціологічні дослідження, аналітичні прогнози, повідомлення засобів масової комунікації, якщо вони не є офіційними представниками виконавчої влади (зараз в Україні офіційна точка зору виконавчої влади висловлюється через газету Урядовий кур'єр), незалежні соціологічні дослідження, джерела які стосуються певних релігійних концесій та національних меншин.
Більшість міжнародних домовленостей відбувається за особистісними контактами. Вступ України до Pади Європи включав в себе:
-представлення самої Pади Європи,
-висновки експертів,
-особисті контакти українських дипломатів (вони займались шантажем, домовленостями та торгами з конкретними представниками), ці зустрічі дали більше, ніж загальні виступи.
+Зараз Україна має здійснити тиск на Велику Сімку, з метою вимагання грошей для ліквідації фінансової кризи, це буде робитись особистими контактами. Крім того деяку особливо важливу інформацію передають із уст в уста, тобто наприклад приїжджає посол і розповідає усно економічну інформацію, яку не можна довірити загальним засобам передачі інформації. Особливо важливий той факт, що коли країна не має дипломатичних стосунків з іншою, то в ролі таких дипломатів виступають представники релігійних конфесій.
Крім того офіційні та неофіційні джерела поділяються на:
1.Відкриті - інформація, яка публікується в офіційних дослідженнях, відомостях (ВР, Кабмін), повідомлення про наукові розробки, діяльність промисловості, банківської системи.
Поділяються на:
-Інформація загального характеру: політична, економічна, військова для оцінки економічного та політичного потенціалу держави Така інформація використовуються для складання прогнозів на довготривалий період а також для прийняття рішень політичними, економічними та воєнними органами. Ця інформація потрібна для політичної, економічної стратегії, для дипломатії під час переговорів і для планування політичних кроків у майбутньому.
-Спеціальна інформація, яка стосується конкретної галузі. Вона може мати відношення до економіки, науки, сировинних ресурсів, військової справи. Ця інформація - частина загального стратегічного планування а також призначена для аналізу і прогнозування вузьким колом спеціалістів.
-Інформація про окремих осіб. Цей розділ присутній в аналітичних центрах майже всіх міністерств, відомств, розвідки. Цю інформацію збирають підслуховуванням, та іншими неконституційними методами. Інформація про конкретних осіб лягає в основу діяльності дипломатичних представництв, оскільки робота з окремими особами дає великі результати на міжнародному рівні.
2.Закриті: до них належать: розвідувальні, дипломатичні, стратегічні, статистичні джерела (наприклад статистика про продукцією військового комплексу, інформація про кількість народжених і померлих), інформація про новітні технології, які становлять державну таємницю, а також всю інформація, яка вважається таємною. До закритої інформації (джерела) відносять: інформацію, що міститься у директивах і вказівках посадовим особам, які представляють державу на переговорах, консультаціях та нарадах з політичних питань; інформацію про стратегію і планування зовнішньої політики; відомості про номенклатуру, обсяги фінансування операцій експорту та імпорту озброєння. Кожна країна має закон Про державну таємницю і національну безпеку, і додаток Звіт відомостей, що становлять державну таємницю. Цей додаток встановлюється Кабміном, публікується у офіційних виданнях і змінюється відповідно змінам пріоритетів держави.
3.Конфіденційні - джерела, які захищаються законом і які володіють інформацією спеціального призначення з точки зору зацікавлених країн. Під конфіденційними джерелами розуміють документи, публікації, технічні носії інформації, технічні засоби обробки інформації, інформаційні продукти промислової, інтелектуальної політичної сфери, а також інформація, яку відносять до розвідувальної інформації. До них відносять джерела розвідки, закриті джерела міністерств і відомств (є 3 ступені секретності 5, 10, 15 років, після закінчення цього стоку інформацію можуть розсекретити - оприлюднити). Конфіденційні джерела інформації, на які посилаються при вирішенні тих чи інших питань (оприлюднені) завжди не називаються. Конфіденційне джерело розкривається тільки у випадку проведення судового слідства із санкцій прокурора, або коли інформація має характер, що стосується життєдіяльності всієї цивілізації, життєдіяльності і існування людства (наприклад, розробка бактеріологічної зброї в Іраку, аварія на ЧАЕС).
Джерелами дезінформації можуть виступати: спеціалізовані відомства; опосередковані джерела, які видають неперевірену інформацію. Ці джерела найчастіше використовуються для перевірки на політичні, економічні та військові кроки держави, на вивчення думки громадськості щодо прийняття рішень, для свідомого перекручування інформації з метою досягнення власних інтересів. [7, 3]
Витік інформації (пробні шари) - це метод дезінформації для вивчення думки громадськості. Веер - методика, коли інформація спочатку розповсюджується в інших країнах, а потім звідти