Міжнародна інформація. Міжнародні інформаційні відносини
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
собливо в комунікаційній та інформаційній сфері, адже, ті країни, які вирвуться в лідери de facto, будуть диктувати технологічні стандарти тим країнам, які будуть за ними слідувати.
Значна увага в Програмі приділяється розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж, захисту продуктів інтелектуальної праці, широкому розповсюдженню аудіовізуальної та мультимедійної продукції, соціальним та культурним аспектам розвитку інформаційного суспільства, передачі інформації на відстань та її захисту та іншим проблемам, що виникли та проблемам, що можуть виникнути при переході суспільства до інформаційного.
Загалом, ця Програма є підсумком багатьох відомих програм та документів, що стосуються інформаційного суспільства, узагальненням матеріалів, що були викладені в попередніх програмах та документах і являє собою план дій для світового співтовариства, а в першу чергу - для Європи щодо подальшого розвитку суспільства та його трансформування у інформаційне.
В програмі Європейське Інформаційне Суспільство у Дії наголошується на тому, що процес перетворення Європи у Інформаційне Суспільство розпочався з 1994 року з прийняттям наступних документів:
-The White Paper
-The Bangemann Report
-The Corfu Conclusions
-Action Plan
-The Essen Conclusions
Прийнявши ці документи ЄС працювало над тим, щоб 1995 рік став часом дій, проривом у розвитку Інформаційного Суспільства в Європі.
Наголошується, що процеси перетворення Європи у Інформаційне Суспільство розпочалися в 1980-х роках, необхідно далі розвивати європейський телекомунікаційний ринок, що стане основою трансформування європейської, а згодом - і світової економіки.
В даному Документі основна увага приділяється виключно розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж, інформаційних технологій, електронному видавництву, аудіовізуальним та мультимедійним розробкам, захисту результатів інтелектуальної праці, освоєнню нових ринків, повязаних з розвитком телекомунікації.
Необхідною складовою рисою для переходу Європи в Інформаційне суспільство є налагодження звязків для інформування населення через різноманітні теле-, радіомережі. Значну роль відіграє телефонізація населення.
В додатках до Програми підкреслюється, що в Європі кожного року кількість абонентів мобільного звязку збільшується на 30-40%. За таких тенденцій, до 2000 року абонентами системи GSM стане 50 млн. європейців. Значну роль в Програмі приділяється створенню трансєвропейської телевізійної мережі. На цю потребу було знайдено 700 млн. ЕКЮ.
Характерним є те, що Європейський Інформаційний Ринок за період 1992-1998 розширювався на 10-14% в рік. Це є солідним показником і задачею ЄС є підтримка цієї тенденції в подальшому.
Наголошується увага на консолідації зусиль урядів Європейських держав.
Як було сказано вище ЄС передбачало, що 1995 рік стане стрибком Європи у новий стан, початком якісно нових змін, передбачалося, що сотні проектів та програм побачать світ у цьому році у сфері інформаційних та комунікаційних технологій, для чого ЄС консолідувало 3,4 млрд. ЕКЮ за програмою R&D, що передбачала розвиток цих процесів. Загальний бюджет цієї Програми складав 9,4 млрд. ЕКЮ.
Отже, наприкінці Програми говориться, що США, Японія, Канада та ЄС вже запровадили в дію новітні ініціативи щодо Інформаційного Суспільства. Їхньою метою є обєднання людей, бізнесу, шкіл, університетів, бібліотек, лікарень у всесвітню мережу, яка згодом стане частиною Глобального Інформаційного Суспільства.
2.2 Світова електронна мережа правових документів(Global Legal Information Network)
Окремі підсистеми СІАЗ Законодавство підключено до міжнародної мережі Інтернет, що дає можливість користувачам в Україні та за її межами ознайомлюватись із нормативно-правовими актами України, а також брати участь у формуванні та використанні світової електронної мережі правової інформації (Global Legal Information Network), мати доступ до інших світових інформаційних ресурсів, здійснювати порівняльний аналіз нормативних актів України з нормативними актами інших країн, використовувати їх досвід, гармонізувати нормативно-правову базу з міжнародним правом.
Світова правова інформаційна мережа (Global Legal Information Network (GLIN)) забезпечує електронний доступ до авторизованих законів країн - членів асоціації GLIN.
На сучасному етапі розвитку українського суспільства законотворча правозастосовна діяльність не може розвиватись ізольовано, не використовуючи теоретичних та практичних здобутків світової системи правової інформації. Це зумовлюється практичною потребою швидкого доступу до законодавства країн світу, що вже сьогодні значною мірою забезпечується стрімким розвитком електронних засобів телекомунікацій.
Державні й недержавні структури отримують велику користь від усе ширшого використання глобальних електронних мереж, що у свою чергу створює потребу володіння якомога більшою інформацією один про одного з тим, щоб рішення про взаємовідносини приймалися на основі повної інформації.
Українські дослідники в галузі права часто вже не можуть спиратися у своїх дослідженнях тільки на вітчизняне законодавство. Сьогодні не викликає подиву потреба знати нормативні акти інших країн для вирішення окремого питання.
Створення у 1976 р. Міжнародної правової бази даних у Правничій бібліотеці Конгресу США було чітко вмотивоване бажанням задовольнити такі потреби. Як виявилося, ця база виправдала себе як простий та ефективний засіб швидкого і точного доступу до складови