Механізми трансферу технологій на національному та міжнародному рівнях

Контрольная работа - Экономика

Другие контрольные работы по предмету Экономика

?і освіти й консультування, фінансової допомоги, трансферу технологій і послуг для МСП, у тому числі і інноваційних. Серед них 147 центрів підтримки підприємництва; 23 центра трансферу технологій; 51 фонд позик і гарантій; 49 бізнес-інкубаторів і технологічних центрів, три технологічних парки.

 

 

Висновки

 

Успішна комерціалізація досягнень науки як обєктів права інтелектуальної власності, як показує досвід провідних країн, можлива лише при прямій взаємодії наукових інституцій і ринку за участі держави. Визначальною особливістю передачі результатів наукових досліджень для їхнього освоєння є створення й розвиток комерційних форм взаємодії науки й виробництва за посередництва неприбуткових інституцій, створених державою.

Досвід провідних держав світу свідчить, що власне ринкова інфраструктура трансферу технологій має досить складну інституціональну структуру. До неї входить: університетська (науково-дослідна установа) лабораторія; неприбутковий венчурний фонд або неприбуткова консалтингова організація; фірма венчурного капіталу, що фінансує початок виробництва; невелика інноваційна компанія, що одержує основну частину прибутку у перші роки появи нового продукту на ринку; велика компанія, що масово виробляє відповідний продукт. У інфраструктурі трансферу технологій успіх визначається інституційним поділом функцій.

Зважаючи на викладене, в Україні необхідно здійснити заходи з ліквідації структур, що є "імітаторами інфраструктури" та створення інфраструктури, що сприятиме поширенню нових технологій (ринок консультацій, центри демонстрацій, безприбуткові науково-технічні й консультаційні організації, науково-дослідні консорціуми, центри інтеграції НДДКР). Особливий акцент повинен бути зроблений на обміні науково-технічною інформацією про власні національні розробки. Інакше кажучи, потрібне створення високорозвиненої системи горизонтальних інформаційних звязків між підприємствами, науково-дослідними організаціями, державою та його відомствами.

У цьому звязку необхідно вирішити завдання оптимального сполучення механізму генерування й механізму поширення науково-технічної інформації. Дуже важливо суворо дотримуватися принципу захисту прав інтелектуальної власності. Це особливо суттєво для досягнення позитивного результату там, де мотив максимізації прибутку досить ефективно стимулює інноваційну активність, а витрати приватного привласнення знань не є занадто великими. В умовах, у яких суспільні втрати внаслідок приватного привласнення знань є відчутними, а результати зниження стимулів для приватнопідприємницької інноваційної активності є незначними, варто передавати знання для відкритого публічного використання, фінансуючи із суспільних фондів ті дослідницькі розробки, де перевага відкритого суспільного доступу до їхніх результатів є найбільшою.

 

 

Література

 

1. Геєць В.М., Семиноженко В.П. Інноваційні перспективи України. Харків: Константа, 2006. 272 с.

2. Федулова Л.І. Технологічний розвиток економіки України. К.: Ін-т економіки та прогнозування, 2006. 627 с.

3. Біла книга. Інтелектуальна власність в інноваційній економіці України / Т.О. Андрощук, В.О. Демяненко, І.Б.Жиляєв, Л.В.Сахарова, В.І.Полохало, С.В.Таран (упорядкування). К.: Парламентське вид-во, 2008. 448 с.

4. Шпак А. Передача технологій в Україні: ситуація і проблеми // Інтелектуальна власність. 2000. №6-7. С. 52.

5. Дагаев А. Передача технологий как инструмент государственной инновационной политики // Проблемы теории и практики управления. 1999. №5. С. 65-72.

6. Чумаченко Б. Международный трансфер технологий: опыт американских корпорацій // Проблеми теории и практики управления. 1999. №2.

7. Верхюлст Г. Международная торговля технологиямилицензирование ноу-хау и промышленные секреты,

8. Сервантес М. Университетское патентование: Как университеты и государственные исследовательские организации используют свою интеллектуальную собственность для поощрения исследований и стимулирования новаторских предприятий,

9. Соколова Л. Формирование технологической политики: концептуальные соображения // Российский экономический журнал. 1997. №8. С. 35-42.

10. Turning Science into Business: Patenting and Licensing at Public Research Organisations, OECD, 2003.