Механізм формування престижу деяких професій інтелектуального характеру, умови його формування
Курсовой проект - Социология
Другие курсовые по предмету Социология
им чином. [24, c.4]
2.2 Оцінка престижності інтелектуальних професій засобами масової інформації
Кожному громадянину нашої країни надано право на вибір професії, рід занять і роботи. Проте це право, як показує практика, інколи дуже важко реалізувати - не вистачає знань про самі професії, тих вимог, які вони предявляють до особистості працюючого, і умінь оцінити власні здібності, виявити свої інтереси та схильності.
Вибір професії - це не миттєвий акт, а процес, що складається з низки етапів, тривалість якого залежить від зовнішніх умов та індивідуальних особливостей субєкта вибору професії. Він ускладнюється тим, що нині існують тисячі різноманітних професій, при цьому приблизно щороку зявляються сотні нових і зникають десятки старих.
Звичайно ж, коли людина вибирає майбутню професію, величезну роль відіграють її особисті якості і схильності. Проте це далеко не все, що впливає на остаточний вибір. Які ж ще фактори мають значення у цьому процесі? Розглянемо деякі з них: [12, c.51]
- Престижність професії у суспільстві;
- Її затребуваність;
- Позиція членів сімї;
- Позиція друзів і подруг;
- Позиція вчителів, шкільних педагогів;
- Особисті плани і уявлення про майбутню роботу (у тому числі і уявлення про передбачуваний рівень доходів);
- Інформованість про достоїнства і недоліки різних професій.
У останньому пункті не останню роль відіграють засоби масової інформації. Наскільки ж вони мають значення взагалі і для вибору професії зокрема?
Радіо, телебачення, преса, Інтернет. Через них проходять величезні потоки найрізноманітнішої інформації. Новини, розваги, плітки, знання - все це так чи інакше просочується у наше життя через ЗМІ. Переоцінити їх вплив на суспільство, мабуть, неможливо. Вони інформують, пояснюють, розважають - формують громадську і особисту думку з найрізноманітніших приводів. Що де відбувається, хто що вміє, що є хорошим, а що не дуже - про все це люди дізнаються завдяки засобам масової інформації. Цілком логічно припустити, що і вибір професії не в останню чергу обумовлюється ЗМІ.
Отже, яким є вплив засобів масової інформації на вибір професії?
Попри те, що вплив ЗМІ на вибір професії практично не викликає сумнівів, він все-таки не є вирішальним у більшості випадків. Частіше більш важливими виявляються особисті схильності, думка родичів або обставини.
Однією з причин такої ситуації можна назвати свого роду "вузькоспрямованість" засобів масової інформації. Все-таки, в основному, вони привертають увагу до досить невеликого набору професій. А саме - найбільш публічних та резонансних; таких, які постійно на виду. Особливо це, певне, телебачення і преса (особливо "жовта", на жаль, найпопулярніша і найпоширеніша). Досить рідко можна зустріти сюжет або хоча б просто аналіз таких потрібних професій, як вчитель, агроном, медичний працівник тощо, зате найбільш яскраві та помітні (модель, артист, спортсмен), зустрічаються постійно. [25, c.4]
Природно, з чисто психологічної точки зору набагато привабливіше стати представником шикарно розрекламованої професії (наприклад, артист), або "серйозної" (політик), або "багатої" (бізнесмен), або "ексклюзивної" (фотомодель) тощо.
На жаль, реально необхідні суспільству спеціальності недостатньо описуються і розяснюються у сучасних ЗМІ. Набагато вигіднішим для самих редакцій (телеканалів, радіостанцій тощо) видавати щось значно "ефектніше" і таке, що легше продається.
Без жодних сумнівів, ЗМІ - дуже серйозне і важливе джерело інформації. Проте, враховуючи загальну ситуацію в засобах масової інформації нині, в основній масі, матеріал, що подається ними, недостатньо інформує людей про переваги і вади тієї або іншої професії. Тому все-таки ЗМІ краще використовувати як допоміжне джерело у досить складному питанні вибору професії.
По-різному оцінюють престижність професії засоби масової інформації фахової спрямованості і загального спрямування. Наприклад педагогічна преса ("Освіта України", "Освіта", "Педагогічна газета", "Директор школи", "Завуч", фахові педагогічні журнали, "Педагогіка і психологія. Вісник АПН України") стурбовані падінням престижу педагогічної професії. За даними дослідження Центру Разумкова (квітень 2002), майже третина студентів педагогічних вузів не збираються працювати вчителями після випуску: 26 % заявили, що це малоймовірно, а 5,5 %, - що точно не займатимуться педагогічною роботою. При цьому кожен пятий (19,5 %) ще не визначився в цьому питанні. Лише менше третини студентів (30,5 %) вважають, що робота вчителя - це їх покликання [25, c.6). Для нової генерації спеціалістів педагогічна робота не є привабливою і престижною. Педагогічні видання підсумовують, що нині "зійшло з арени" старе гасло про педагога як провідну фігуру навчально-виховного процесу, поступившись місцем ідеї ХХІ ст.: педагог - носій освітніх і суспільних змін. Тому наукові дослідження проблем учителя в період суспільних трансформацій і реформ освіти набувають значної актуальності й першочерговості.
Високоінтелектуальною професією є професія вченого. Аналіз престижності цієї професії наведено у Науково-допоміжний бібліографічному покажчику „Професійна освіта України за роки незалежності (1991-2003 рр.) ” [7, c.63]
Якщо за часів існування СРСР професія вченого поза сумнівом належала до кола елітних високопрестижних спеціальностей, то під впливом суспільних потрясінь 90-х років ми