Механізм банківського кредитування підприємств
Контрольная работа - Банковское дело
Другие контрольные работы по предмету Банковское дело
°є цілий комплекс заходів, які забезпечили б йому повернення кредиту. За невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобовязань винна сторона відшкодовує іншій стороні всі заподіяні останній у звязку з цим збитки, а також сплачує штрафи, пеню, неустойки, які передбачені кредитним договором.
Згідно з чинним законодавством під збитками розуміються витрати, понесені кредитором у звязку з пошкодженням майна кредитора, а також нестримані доходи, які кредитор мав би отримати, якби боржник виконав свої зобовязання відповідним чином, тобто так, як передбачалося договором.
Відшкодування нестриманих доходів, як свідчить аналіз практики вирішення конкретних спорів, можливе лише тоді, як що відповідними доказами це буде доведено в суді. Тому в кредитному договорі слід чітко сформулювати, що конкретно сторони розуміють під нестриманими доходами.
Останнім етапом процесу банківського кредитування є повернення кредиту разом з відсотками. Проте нерідко сторони продовжують строки дії кредитного договору (пролонгують), для чого до кредитного договору вносяться зміни та доповнення в письмовій формі. Зміни, що вносяться до кредитного договору у більшості випадків повязані з пролонгацією строків повернення кредитів.
В разі виникнення у підприємства тимчасових фінансових труднощів через обєктивні причини та неможливості у звязку з цим погашення кредиту в строк, встановлений кредитною угодою, банк може в окремих випадах надати позичальнику відстрочку погашення боргу зі зміною кінцевого строку погашення кредиту. Пролонгація кредиту оформляється додатковою угодою до кредитного договору.
Банк здійснює контроль за виконанням позичальниками умов кредитної угоди, за цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням та сплатою відсотків за ним. В разі виникнення певних порушень умов кредитної угоди з боку позичальника банк має право вживала економічні й правові санкції.
В разі погіршення економічного стану позичальника, використання ним кредиту не за цільовим призначенням, ухилення від контролю банку, надання недостовірної звітності та запущеності бухгалтерського обліку, несвоєчасного погашення кредиту, а також, коли наданий кредит виявляється незабезпеченим, банк має право предявити вимогу про дострокове стягнення кредиту і відсотків за ним, у тому числі через спрямування стягнення на забезпечення в установленому законодавством порядку.
Якщо банк виявив факти використання кредиту не за цільовим призначенням, він має право достроково розірвати кредитну угоду, що є підставою для стягнення всіх коштів в межах зобовязань позичальника за кредитною угодою.
У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитами і відсотками та надання банком відстрочення погашення кредиту, він має право на застосування штрафних санкцій в розмірах, передбачених кредитною угодою.
Якщо позичальник відмовляється від сплати боргів за позичками, банк стягує їх в претензійно-позивному порядку [5, 17-19].
Таким чином, як підсумок, можна сказати, що особливе значення в фінансовому житті підприємств відіграють взаємовідносини з банками з приводу отримання та погашення кредитів - позичкового капіталу банку в грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Банківський кредит, як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств, на сьогоднішньому етапі відіграє одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці.
Розрахункова задача 1
Для розвязання задачі потрібно знати модель пропозиції грошей:
М1=m*MB (1)
де МB обсяг грошового агрегату М1; m грошовий мультиплікатор.
m =(1+CR)/(CR+HR+ER)(2)
де СR коефіцієнт депонування: НR норма обовязкових банківських резервів (встановлюється центральним банком країни): ЕR норма надлишкових банківських резервів: МВ грошова база:
МВ = С + R(3)
С готівка: R банківські резерви
Центральний банк може впливати на розмір грошового агрегату МІ, змінюючи розмір грошової бази та норму обовязкових банківських резервів.
Розвязання полягає в розрахунках з метою отримання відповідей на такі питання:
чому дорівнює М1:
як зміниться М1 при зміні: МВ; СR, HR.
на скільки треба змінити МВ, щоб збільшити М1;
на скільки треба змінити HR, щоб збільшити або зменшити М1.
Розвязання:
М1=m*MB (1)
де МB обсяг грошового агрегату М1; m грошовий мультиплікатор.
m =(1+CR)/(CR+HR+ER) (2)
де СR коефіцієнт депонування; НR норма обовязкових банківських резервів (встановлюється центральним банком країни); ЕR норма надлишкових банківських резервів; МВ грошова база:
m =(1+0,4)/(0,4+0,2+0,05)=2,15
М1=2,15*450=967,5 ум. од.
При зміні МВ:
М1=2,15*500=1075 ум. од.
При зміні СR:
m =(1+0,25)/(0,25+0,2+0,05)=2,5
М1=2,5*450=1125 ум. од.
При зміні HR:
m =(1+0,4)/(0,4+0,3+0,05)=1,87
М1=1,87*450=841,5 ум. од.
Щоб збільшити М1 на 300 ум. од. треба змінити МВ на:
М1зм=967,5+300=1267,5 ум. од.
МВзм = М1зм/ m=1267,5 /2,15=589,53 ум. од.
Тобто МВ треба збільшити на 139,53 ум. од.
Щоб збільшити М1 на 30 ум. од. треба змінити HR на:
М1зм=967,5+30=997,5 ум. од.
m зм = М1зм/МВ=997,5/450=2,22
m зм =(1+0,4)/(0,4+ HR зм+0,05)=2,22
HR зм=0,18
Тобто HR треба зменшити на 0,07.
Розра?/p>