Методологічні аспекти реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи - концепція "Тандем"

Информация - Психология

Другие материалы по предмету Психология

Міністерство освіти та науки України

Полтавський державний педагогічний університет

ім. В.Г. Короленка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ З ОРГАНІЧНИМ УРАЖЕННЯМ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ - КОНЦЕПЦІЯ "ТАНДЕМ"

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала

студентка групи

 

 

 

 

Полтава 2007

Реабілітація дітей з органічним ураженням нервової системи має на меті поліпшення соціальної адаптації дітей цієї групи, зниження дитячої інвалідності, максимально можливе залучення цього контингенту дітей до суспільно корисної праці та самозабезпечення.

Пріоритетним на сучасному етапі, узгодженим з міжнародною практикою реабілітації, є створення медико-соціальних центрів реабілітації дітей з патологією нервової системи.

Залучення реабілітаційних, переважно немедикаментозних методик, спрямованих на відновлення функціональних систем забезпечує максимально можливу соціальну адаптацію та ранню профорієнтацію дітей з органічним ураженням нервової системи.

В Українському медичному центрі реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи МОЗ України започаткована концепція реабілітації "Тандем" (партнерство, співпраця), яка Всесвітньою організацією охорони здоровя визначена однією з провідних концепцій реабілітації.

Основна тенденція цієї концепції полягає в інтегральному обєднанні зусиль фахівців медичного та соціально-педагогічного напрямків реабілітації хворої дитини для її пристосування до життя, суспільно корисної праці.

Головне в партнерстві - "дитина-сімя-фахівець".

Реалізація концепції "Тандем" визначається в функціонально-системному підході до реабілітації, відновленні систем з урахуванням індивідуальних особливостей рівня розвитку або ураження нервової системи дитини.

Виділені 4 основні функціональні системи:

1) функціональна система сенсорної сфери (від чутливості та елементарних відчуттів до сприйняття навколишнього світу, соціальної перцепції);

2) функціональна система моторної сфери (від первинного рефлекторного рухового акту до усвідомленої цілеспрямованої дії);

3) функціональна система когнітивної сфери і мовлення (від пізнання предметного світу та ігрових навичок, від елементарних мовних сигналів до формування пізнавальної діяльності та мовлення);

4) функціональна система емоційно-комунікативної сфери та мотивацій (від елементарних емоційно-комунікативних реакцій до формування мотиваційної сфери і способів адаптації особистості у соціальному середовищі).

Визначення реального рівня розвитку функціональних систем та їх особистостей і вад у дітей з органічним ураженням нервової системи проводиться сумісно дитячим неврологом та медичним психологом за методиками Войта поетики, Мюнхенської функціональної діагностики та інших.

Попередня діагностика дає можливість розробити індивідуальну інтегральну програму реабілітації для кожної дитини.

Реабілітаційні методики, які впроваджені в Центрі, поєднують медичний та соціально-педагогічний напрямки: лікувальна фізкультура, масаж, елементи системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації В. Козявкіна, Войта-терапія, Бобат-терапія, сенсорна інтеграція, біомеханічна стимуляція мязів, магнітотерапія, рефлексотерапія, фармакопунктура, Монтессорі-терапія, логопедична та психологічна корекція тощо.

Концепція "Тандем" розглядається в різних напрямках (векторах):

1) співпраця "сімя-дитина-фахівець";

2) співпраця фахівців різного профілю;

3) взаємодія методик медичного і соціально-педагогічного напрямку - в кожній методиці відновлюються всі функціональні системи;

4) взаємодія різних функціональних систем в процесі реабілітації.

У напрямку "сімя-дитина-фахівець", який є пріоритетним у концепції "Тандем", визначаються і вирішуються такі питання:

1.1 за функціональними системами;

1.2 розуміння батьками проблем, що виникають у дитини в разі спілкування її з оточуючим світом;

1.3 виявлення та ознайомлення батьків із можливостями дитини пристосуватись до навколишнього середовища;

1.4 усвідомлення батьками своїх відносин з дитиною та їх корекція;

1.5 сумісна ("батьки-фахівець") розробка напрямку та завдань реабілітації дитини, складання індивідуальної інтегральної програми реабілітації;

1.6 ознайомлення батьків з методиками комплексної медико-соціальної реабілітації (спільні зібрання батьків, пацієнтів та фахівців, лекції та співбесіди з фахівцями);

1.7 навчання батьків методикам або їх елементам індивідуальної реабілітації (Войта-терапія, Бобат-терапія, лікувальна фізкультура, логопедична та психолого-педагогічна корекція, поведінкова терапія);

1.8 визначення (сумісно "батьки-фахівець") ефективності реабілітаційних заходів у відношенні до дитини в динаміці її розвитку (анонімне анкетування батьків);

1.9 встановлення попереднього прогнозу розвитку функціональних систем дитини для виявлення напрямку до навчання та виховання;

1.10 сприймання батьками своєї дитини не як інваліда, а як рівноправної людини з деякими особливими потребами, для формування психо-соціального мікроклімату навколо неї.

2. "Тандем" фахівців в процесі реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи з метою подальшого розвитку та реалізації фун